Geum.ru

Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня 2005 року. Розглянуто 34 питання порядку денного. За результатами розгляду: прийнято 10 закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Райков б.с.
Ружицький а.м.
Катеринчук м.д.
Білорус о.г.
Манчуленко г.м.
Давимука с.а.
Гаврилюк в.в.
Слаута в.а.
Парубок о.н.
Калінчук в.а.
Слабенко с.і.
Білорус о.г.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Тобто, не знають, хто ж ці гроші вкрав. Є договори, є матеріали кримінальної справи, просто ніхто не хоче це бачити на сьогоднішній час.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Райков, будь ласка.


11:15:36

РАЙКОВ Б.С.

Спасибо. Уважаемый Сергей Григорьевич, відомо, що в розпорядженні тимчасової слідчої комісії було передано всі матеріали тимчасових слідчих комісій 13-го та 14-го скликань з питань торгівлі зброєю.

Проинформируйте, будь ласка, чи доведена до кінця перевірка хоча б одного із резонансних фактів ще з тих часів. Дякую.


СІНЧЕНКО С.Г. Доведено і дуже багато. Оці всі матеріали, які я виклав вам у звіті, вони в принципі стосуються, більшість із них стосується якраз отих попередніх років. Було порушено дуже багато кримінальних справ, дуже багато.

Особливо ми зверталися у Генеральну прокуратуру стосовно роззброєння 43-ї ракетної армії. Це найбільша у Радянському Союзі була ракетна армія, де базувалися стратегічні ядерні сили. Оце книжка „Нульовий варіант”, її написав журналіст Анатолій Бень і полковник військової контррозвідки Петро Тварун. Оце всі матеріали на 470 сторінках – кримінальна справа. Вона знаходиться в Генеральній прокуратурі. Що ще... За нашою ініціативою. Що ще, скажіть, будь ласка, потрібно для наших правоохоронців, аби завершити перевірку і передати матеріали до суду?

Я вважаю, що вмішуються просто, вмішується політика.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Антон Ружицький.


11:17:19

РУЖИЦЬКИЙ А.М.

Антон Ружицький, Партія Християнсько-Демократичний Союз, „Наша Україна”. Прошу передати слово депутату Катеринчуку, будь ласка.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Катеринчука Миколи.


11:17:32

КАТЕРИНЧУК М.Д.

У мене до вас питання. Скажіть, будь ласка, от ви вже майже тривалий час займаєтеся цією проблематикою. І я переконаний, що всі ці факти, які ви сьогодні наголошуєте, напевно, могли б бути розглядом у суді.

Наскільки от вам як народному депутату вдається цю інформацію викласти у судовому процесі і здобути, на мою думку, статусу факту. Тому що зараз у питаннях деяких народних депутатів там було, що займається Міністерство оборони контрабандою зброєю. Це звинувачення дуже серйозне. І я хотів би, щоб ви саме на це питання сьогодні відповіли, чи сьогодні Міністерство оборони займається контрабандою зброї, чи ні?


СІНЧЕНКО С.Г. Ну, я думаю, що ви як юрист розумієте, що вислів, що Міністерство оборони займається контрабандою, абсолютно неграмотний, не правова відповідь.

Сказати, що не займаються посадовці окремі Міністерства оборони, не, ну, як, співучасники цього процесу, я не можу. Без них жодного, жодної такої, жодного договору міжнародного не проходить, а що стосується першого розділу питань, що ви сказали, то я пропоную і, в принципі, ми в постанові записали. Давайте черговий раз передамо матеріали слідчої комісії до Генеральної прокуратури і через певний час відстежимо і попробуємо навіть тут проконтролювати, що ж зроблено Генеральною прокуратурою, щоб вони їх не похоронили, з цими матеріалами. Я абсолютно згоден з вами, щоб довести їх в суді.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Корж.


11:19:25

КОРЖ В.Т.

Дякую. Віталій Корж, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Прошу передати слово Олегу Білорусу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Олега Білоруса.


11:19:37

БІЛОРУС О.Г.

Сергій Григорович, ваша доповідь надто серйозна, щоб папку цієї доповіді закрити і зав’язати на вузлик. Чому ви не пропонуєте створення спеціального трибуналу по розслідуванню цих злочинів? 33 мільярди доларів розпродали державного майна, жодна копійка, жодна гривня не попала до Державного бюджету. Чи даєте ви відповідь на питання, де ділись гроші, хто їх вкрав? І чи не робите ви помилку, коли кажете, тут політика? Це не політика, це мафія нарівні державної корупції, яка зрослась з мафією бізнесовою. Прошу дать відповідь на ці питання.


СІНЧЕНКО С.Г. Олег Григорович, я абсолютно згоден на 100% з вашою пропозицією, що потрібен окремий навіть трибунал по всім нашим матеріалам, але я вам скажу, влада міняється, а правоохоронні органи теж з владою міняються. І прийшла одна команда, значить все, тимчасово заморозили справу, прийшла інша команда -заморожує інші, піднімає другі. Зараз ні в кого нема заперечень тільки за один факт, за Павла Лазаренка. От його розслідують, все нормально, він нікому не заважає, «не сопротивляется», скажемо так. А назвіть хоч одного політика, на якого реально є, ми всі знаємо, що є матеріали, щоб його притягнули до судової відповідальності - не назвете. Тому що, дійсно, це політика і суди наші так працюють.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Манчуленко.


11:21:40

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ, Українська Народна Партія.

Сергію Григоровичу, от я дивлюся розділ вашої доповіді, двадцять перший „Військово-транспортна авіація”, тут практично ніякої інформації не наведено. Так от я вам цілком офіційно заявляю, що у 1992 році на території України було найбільше угрупування військово-транспортної авіації - 192 літаки. Вдумайтесь в цифру: 192 літаки, в тому числі це літаки „ІЛ-76”, абсолютно нові, боєздатні літаки. Так от на даний час, якщо є три десятки літаків, які є на крилі, як кажуть, то це дуже добре. Де решта літаків ділася, хто ними користуються, де вони подівалися, хто розтринькав таку кількість літаків військово-транспортної авіації, хто за це конкретно поніс відповідальність? Факти ці є, люди є живі, це не робилося однією людиною, це робилося цілим колом людей, відповідальних посадовців і матеріали ці можна цілком легально здобути. Дякую.


СІНЧЕНКО С.Г. Я погоджуюсь, але тільки по цьому розділу „Військово-транспортна авіація”, потрібно створювати окремий підрозділ. А взагалі, я пропоную так, нам потрібно комітет наш по безпеці і обороні розділити на два і у складі одного з комітетів, який займається обороною і ВПК, зробити підкомітет, який би відслідковував, постійно робив моніторинг оцим питанням. Просто в рамках слідчої комісії, де працює практично один голова і плюс експерт, ми не можемо цього зробити. А функція комітету, контрольна функція комітету забезпечує більш-менш правовий підхід в цьому питанню.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Давимука


11:23:44

ДАВИМУКА С.А.

Степан Давимука, Народний Рух України.

Шановний Сергію Григоровичу! Відомо, що в державних структурах, які займалися торгівлею зброєю, були і офіцери діючого резерву СБУ, є контррозвідка військова. Чому на вашу думку вони виявилися такими глухими і сліпими? Дякую.


СІНЧЕНКО С.Г. Скажіть, будь ласка, могла будь-яка поставка з нашої держави закордонна здійснюватися без контролю СБУ? Я думаю, що не могла.

Тому однозначно ті, які працюють на цих участках – це не просто дивилися крізь пальці, а просто сприяли разом з військовими таким неподобствам, про які ви кажете.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Григорович. Сідайте, будь ласка.

Так, шановні колеги, у нас є проект Постанови за номером 8601 про результати роботи Тимчасової слідчої комісії по перевірці фактів незаконної торгівлі зброєю, військовим майном та їх незаконної передачі в інші країни.

Я ставлю на голосування про прийняття постанови в цілому. Прошу голосувати.


11:25:22

За-179

Не прийнято.

Не встигли. По фракціях, будь ласка, зараз подивимося.

„Регіони України” – 25, комуністів – 34, Народної Партії – 22, „Наша Україна” – 14, Блок Тимошенко -18, соціалісти – 3, Народний Блок -15, соціал-демократи – 0, Українська народна – 10, Народний Рух – 10, „Довіра народу” – 10, „Єдина Україна” – 8, „Реформи і порядок” - 2, Партія промисловців і підприємців – 0, Позафракційні – 8.

Хто за те, щоб повернутися, прошу голосувати.


11:26:21

За-283

Повернулися.

Я ставлю на голосування про прийняття постанови в цілому.


11:26:42

За-290

Постанова прийнята.

Слухається звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (щодо перевірки ситуації, що склалася на ринку зерна і хліба в Україні). Доповідає співголова комісії Гаврилюк Василь Васильович. Будь ласка, 7 хвилин.


11:27:14

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Тимчасова слідча комісія була створена 3 квітня 2003 року в період шаленого зростання вартості продукції на хліб та хлібобулочні вироби та загрози продовольчої безпеки в Україні. Предметом діяльності комісії була перевірка виконання чинного законодавства, забезпечення державних інтересів при проведенні аграрної політики органами виконавчої влади і фактів можливих зловживань на ринку зерна.

В основному період перевірки ситуації на ринку зерна та хліба України припадав на 2002-2003 роки, однак комісія продовжувала проводити свої контрольні функції і у подальший період. За час роботи комісії отримано більше 100 відповідей від органів влади, господарюючих суб’єктів, громадських об’єднань та поставлені питання комісією щодо ситуації, яка виникла на ринку зерна і хліба в Україні. Проведено відповідні процесуальні дії щодо посадових осіб, відповідальних за аграрний блок уряду у 2002-2003 роках. Одним з пріоритетних напрямків діяльності комісії було цінова політика на ринку зерна та хліба. Так, комісія інформує: починаючи з 98-го року після відміни державного замовлення на зерно, формування обсягів сільськогосподарської продукції і продовольства для державних потреб та їх реалізації з державних ресурсів відповідно до постанови Кабміну від 19.12.97 832 номера „Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринка зерна” повинна здійснюватися через біржовий товарний ринок, тобто за біржовими цінами.

У 2000 році з метою стимулювання виробництва зерна та підтримки сільськогосподарських товаровиробників, суттєвого зниження негативних наслідків сезонних та кон'юнктурних коливань цін на зерно і хлібобулочні вироби був виданий Указ Президента за номером 832,який мав назву „Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна”.

Було запроваджено механізм заставних закупок зерна, тобто доданий механізм безпосередньо. Однак, насамперед відсутність коштів для фінансування заставних операцій та непривабливих заставних цін стали перешкодами на шляху розвитку заставних закупівель 2000-2003 роках. Фактори, які впливали на цінову ситуацію на ринку зерна в 99-2003 роках, були різними.

Так, особливістю товарного обігу зерна на внутрішньому ринку 99-2000 роках, що призвело до зростання цін, було: перше, значне скорочення пропозиції внаслідок зменшення валового збору зерна та зниження його перехідних залишків; друге, проведення активних експортних операцій з зерном та не регламентованість вивезення його за межі держави.

Тенденція зростання цін на зерно зберігалася також і у першому півріччі 2001 року. Водночас відбулася активізація біржової торгівлі зерном, що пов'язано з запровадження порядку та яких експортних механізмів, які здійснювалися на той час.

Фактори, які впливали на формування цінової ситуації у 2 півріччі 2001 року та 1-3 кварталах 2002 року стали:

стрімке наповнення внутрішнього ринку зерновими ресурсами внаслідок отримання впродовж 2 років високих врожаїв;

активна реалізація сільськогосподарськими товаровиробниками зерна на ринку в перші місяці після збору врожаю, основними причинами якої були намагання якнайшвидше отримати кошти для розрахунків з банками;

відсутність дієвих механізмів державного регулювання зернового ринку.

Вищезазначені фактори призвели до зниження цін по позабіржовому ринку на зернові культури в середньому відповідно на 30 та 20 відсотків. Стрімке зростання обсягів експорту зерна з початку 2003 року відбувалося під впливом сприятливої зовнішньої кон`юнктури, недостатнього попиту на нього з боку вітчизняних споживачів та низьких внутрішніх цін. Активізація експортних операцій дала поштовх до зростання внутрішніх цін на зерно наприкінці 2002 року, початку 2003 року, які за цей період зросли на позабіржовому ринку більш, ніж на 150 відсотків.

За даними Державного комітету статистики України в усіх категоріях домогосподарств було… господарств зібрано 30 майже 9 мільйонів тонн зерна врожаю 2002 року. У тому числі кількість продовольчого зерна, що використовується для виготовлення харчових продуктів становила біля 23 мільйонів. Однак застарілий механізм обліку валового збору зерна призводить до суттєвих похибок при його визначенні. При проведенні моніторингу стану продовольчого забезпечення населення Мінагрополітики завищена… завищила показники на 9,3 мільйона тонн врожаю 2003 року, вважаючи, що домогосподарства так звані зібрали цю кількість, вони зарахували до збору… валового збору зерна. Це є 24 відсотка від общої кількості, від загальної кількості. До того статистичні дані щодо здавалового збору зерна нерідко фальсифікувалися. Результати перевірки комісією свідчать, що приписки щодо валового збору зерна мало тотальний характер в кожній області. Виявлено непоодинокі факти зловживань службових осіб. Порушено 150 кримінальних справ. Нерідко перекручування звітності допускалося безпосередньо органами Держкомстату. Фактів внесення завідома неправдивих відомостей про обсяги зібрання зернових за 2002 рік найбільше спостерігалося в органах статистики в Одеській, Рівненській, Харківській, Черкаській, Чернігівській областях.

Така ситуація продовжувалася і після періоду 2001 – 2003- го років. Коли дуже великий врожай, завжди ціни низькі, державної політики немає – ситуація зрозуміла. Коли, навпаки, немає врожаю, ціни зростають – страждає наша країна.

Тому ми пропонуємо прийняти проект постанови. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будуть запитання? Будуть. Давайте, записуємося. Василь Васильович так все чітко розповів – що там ще запитувати?

Будь ласка, 10 хвилин. Слаута. А цей знає, що запитати.


11:34:38

СЛАУТА В.А.

Слаута Віктор, фракція Партії „Регіонів України”.

То я хотів спитати в доповідача: комісія не призупинила ще свою діяльність?


ГАВРИЛЮК В.В. Ні.


СЛАУТА В.А. Ні. Так ви зараз займаєтеся уже цим роком? Бо ми повернулися до 2002-2003-го. Знов за безцінь вивезли все зерно, за безцінь з держави, а тепер по 700, 750 гривень уже ж наше з кораблів, які не вигружалися, завозять. І ви пам’ятаєте, тоді один із віце-прем’єрів навіть попав. Тому займайтеся зараз цим питанням. Держава без хліба може бути у 2006 році.


ГАВРИЛЮК В.В. Дякую, Віктор Андрійович. Ви ж добре знаєте, як один з фахівців в цьому напрямку, що, на жаль, ситуація завжди повторюється, вже з 1998 року. Немає державної політики серйозної в цьому напрямку. І поки цього не буде, будуть шукати завжди козлів відпущення, вибачте.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Омелян Парубок


11:35:44

ПАРУБОК О.Н.

Слово передаю Новаку.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Новак, мікрофон.


11:35:52

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Василь Васильовичу, я знаю вас як об’єктивну людину. Я от уважно вислухав звіт ваш, вашої комісії і хочу сказати одне: ви констатуючи о ці всі факти, говорите про те і висновок з цього таки: держава вже в котре обікрала селянина.


ГАРИЛЮК В.В. Так.


НОВАК В.М. Обманула його, по суті діла, навіть, ті нещасні закупки, які проведені державою сьогодні виходить, що вони державі не належать, закупки зерна. Зерно те, яке закуплено. Державі не належить. От ви можете пояснити, зробити висновок, як голова комісії: чому воно так виходить?

Чому вже в котре, як ви говорите, ми наступаємо на одні і ті самі граблі? Чому селянин уже сьогодні зневірився зовсім в тому, що держава колись захистить його інтереси, що держава зробить все, щоб селянину було вигідно вирощувати зерно? Дякую за запитання.


ГАВРИЛЮК В.В. Володимире Миколайович, дякую вам дуже серйозне запитання, я тут можу відповісти наступним чином. В моєму розумінні, я в цій сфері працював, знаю, як ДАК „Хлеб України”, Державну акціонерну компанію зробили банкрутом, як сьогодні знущаються з селян, так зване, реформування агропромислового комплексу за 14 років, до чого воно призвело.

Не хочеться казати з цієї великої трибуни такі дуже пафосні слова, але, насправді, ми повинні мати сильну державу, ми її не маємо, не маємо відпов…, а значить не має відповіді на це питання, в тому плані, як ви його ставите.

Тому що для того, щоб працювати, серйозно працювати в цій сфері, повинні бути фахівці, із державною позицію до цього відноситися. На жаль, зовсім по-іншому це відбувається.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Калінчук, будь ласка.


11:37:54

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Шановний Василь Васильович, ви абсолютно вірно підмітили в своєму виступі і своїй доповідній записці, що на стабілізацію зернового ринку дуже впливає цінова політика.

Ви знаєте, коли приймався Закон, а він прийнятий, про державну підтримку сільськогосподарського виробництва, там було передбачено створення для цієї цілі аграрного фонду, Державного, я хочу підкреслити, аграрного фонду.

Так от я до вас, хотів би вас спитати. Ви вивчали цю ситуацію у минулому році, у цьому році. Що потрібно зробити, щоб виконувався цей закон, і щоб працював Державний аграрний фонд, який повинен стабілізувати цінову політику на зерновому ринку нашої держави. Я вам дуже вдячний за відповідь.


ГАВРИЛЮК В.В. Дякую.

Адаме Івановичу, я можу казати, що я думаю? Бо це для цього треба мозги мати і все, і все налагодиться.

На жаль, у нас ви сьогодні бачите Держрезерв, державна акціонерна компанія, і ще є фонд. І взагалі по 300 гривень скуповують сьогодні у селян зерно. З іншого боку, вони його перепродають по 650 гривень і тут же купують по 700 гривень. Немає сьогодні чіткого розуміння, тобто лебідь, рак і щука. І поки не буде це в єдиному кулаку, поки не буде відповідального, ми не змінимо цю ситуацію.

На жаль, ви знаєте, що інструмент сьогодні такий, як Державна акціонерна компанія „Хліб України”, його намагаються приватизувати. Тобто, якщо ми кажемо, що безпека держави це, продовольча безпека держави – одна із головних, то треба мати інструмент у державі. А що сьогодні держава має? Не дає фінансів, не дає чіткого розуміння, що треба виконувати виконавцям, виконавчій владі мається на увазі, закон, і тоді все запрацює. Тобто треба давати кошти на це і чітко бачити, як вони будуть працювати, контролювати ці кошти, і щоб це стосувалося безпосередньо не комерсантів, які між агропромисловим комплексом і сільгоспвиробниками, і експортерами чи там імпортерам. А якраз безпосередньо доходило це до виробника. Цього немає, інструменту немає.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу, попутне запитання. А чи є зернотрейдери з депутатськими значками?


ГАРИЛЮК В.В. Адаме Івановичу, ви ж це знаєте. Є.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Слабенко Сергій, будь ласка.


11:40:24

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко, фракція „Наша Україна”.

Василю Васильовичу, я уважно слухав ваш виступ, і я не зрозумів одну річ. Не згадали ви про Волинь у частині того, що мною було до вас так само направлено на тимчасову комісію заява про ті зловживання, які були на теренах Волинської області, коли бувший Голова облдержадміністрації видав розпорядження, фактично встановивши продрозверстку, а саме завдання кому, скільки якого зерна здати, в тому числі насіннєвого. І ми про це писали.

Одночасно з цим я вас проінформую додатково, що депутати ініціювали декілька депутатських звернень, запитів до правоохоронних органів. В кінці-кінців спромоглися відмінити розпорядження в частині, що прямо суперечило чинному законодавству Указам Президента і Законам України.

Але мене все ж таки цікавить, от ви тут згадали, одне слово таке застосували, яке, ну, напевно, не дуже парламентське, так кого ж все ж таки ваша комісія спромоглася притягнути до відповідальності і вони понесли відповідальність згідно чинного законодавства?


ГАРИЛЮК В.В. Дякую, Сергію. Вибачте, що ми, я не назвав справді, вашу область. Там одна з головних, де завжди фальсифікувалась і це так і є.

Що стосується безпосередньо, кого ми притягли, ми дуже серйозно намагалися в цьому напрямку працювати, але, ви знаєте, що нажаль безпосередня фракція „Наша Україна” не голосувала за тимчасові слідчі комісії, щоб надати статус безпосередньо і повноваження для серйозної роботи тимчасової слідчої комісії. Ми знаємо сьогодні функції і можливості тимчасової слідчої комісії, що в більшості, це тільки залишається нашим намаганням депутатів, мається на увазі Верховна Рада України, зробити краще для людей. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус.


11:42:15

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово народному депутату Сасу Сергію.


ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ось чому так переживав Сергій Сас. Будь ласка.


11:42:27

САС С.В.

Дякую, Олег Григорович, народний депутат Сас, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Василь Васильович, ну, звичайно, 2002, 2003 рік давно минули, для історії це важливо. Ви знаєте, що в поточному році посіяно одна третина від необхідного озимих. Значна частина їх знаходиться сьогодні вже в незадовільному стані, невідомо, що буде весною.

Перед нами виступав Міністр фінансів і говорив, що на рахунках міністерства агрополітики знаходиться кожного дня до 200 мільйонів гривень, які повинні бути спрямовані на закупівлю зерна, той самий аграрний фонд, закупівля ця не проводиться, а якщо й закуповується зерно, то тільки шостого класу. Ви б не могли відповісти на питання, яка буде ціна на хліб весною і, все-таки, що буде мати Україна у 2006 році по забезпеченню хлібом?