Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет матеріали VIII всеукраїнської науково-практичної конференції
| Вид материала | Документы |
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Запорізька обласна рада п’яте скликання тридцять восьма сесія рішення, 160.87kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Запорізька область, 65.07kb.
- Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі», 8512.4kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
Література
- Матвеев Л.Н. Новиков А.Д. Общие основы теории и методики физического воспитания 1 том. Москва «Физкультура и спорт» 1976 304 с.
- Матвеев Л.Н. Новиков А.Д. Специализированные направления и особенности основных возрастных звеньев физического воспитания 2 том. Москва. «Физкультура и спорт» 1976 256 с.
- Матвеев Л.Н. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов. Киев. Олимпийская литература 1999 294 с.
- Новиков А.Д. Матвеев Л.Н. Теория и методика физического воспитания 1 том. Общие основы теории и методики физического воспитания. Издательство «Физкультура и спорт» Москва 1967.
- Збірник наукових праць. «Основи теорії військової справи та бойових мистецтв». Київ – Запоріжжя 2003. 56 с.
- Матеріали Всеукраїнської Науково – Практичної Конференції. Основи теорії військової справи та бойових мистецтв. Запоріжжя 2006. 104 с.
- Матеріали Міжнародної Науково – Практичної Конференції. «Основи військової справи та бойових мистецтв» Запоріжжя 2007 р 155с
В.А. Коломієць, М.М. Сиромятніков
Концепція козацької системи патріотичного виховання
Науково-методична рада Всеукраїнської федерації Національного Бойового мистецтва "Спас"
Запорізький Державний Медичний Університет
І. Вступ
До уваги фахівців і козацької громадськості пропонується сформована науково-методичною радою Всеукраїнської Федерації Національного Бойового мистецтва "Спас" концепція козацької системи патріотичного виховання. За своїм походженням ця система має древні історичні коріння і вже пройшла свою перевірку в часі та просторі, тому що спирається на древню арійську традицію, православну традицію і традицію славної козацької доби. Практичні результати діяльності козацької системи патріотичного виховання викликають повагу, адже на теренах Азії, Східної і Західної Європи, України розкидані пам’ятники козакам за їх безперечну лицарську доблесть і честь, а також в знак подяки як борцям за Волю і Справедливість у всьому Світі. Можна припускати, що ця концепція може стати взірцем, а також науково-методичним і практичним підґрунтям майбутньої системи національного патріотичного виховання відповідно, ляже в основу адаптованої до сучасних умов козацької системи патріотичного виховання.
ІІ. Ключові слова і поняття
Практична діяльність любої системи, в тому числі козацької системи патріотичного виховання, стає незрозумілою, втрачає свою результативність та ефективність без попереднього тлумачення сутності ключових понять. До них ми віднесемо такі важливі складові, як патріотизм, Батьківщина, патріотичне виховання, система патріотичного виховання. Патріотизм (від грец. Patris – батьківщина, patriotis – співвітчизник) - в короткому і лаконічному розумінні це поняття розшифровується нами, як діяльна любов до своєї Батьківщини і свого народу, служіння її інтересам і захист від ворогів. Але протилежним патріотизму є космополітизм, тобто ідеологія так званого світового громадянства, що заперечує національний і державний суверенітети окремих народів, пропонує вороже ставлення до національних культур і традицій. Різне розуміння суті понятійного змісту патріотизму - досить небезпечне явище і здатне привести до розбрату і розколу суспільства, що, як наслідок, може привести до втрати незалежності певної держави.
Батьківщина - це місце де живуть твої батьки, твій рід, твоя сім’я, твій народ. Тобто Батьківщина представляє собою природне, соціальне, політичне і культурне середовище проживання людей. Батьківщина - це історичне поняття, адже формувалось зусиллями багатьох поколінь людей, які проживали на цій території. За арійською і православною традицією, а також традицією козацької доби українці точно знають, що територія України надана їм самим Господом Богом. Характерною особливістю української любові до своєї Батьківщини є той факт, що вони протягом багатьох поколінь звали її своєю ненькою. А разом з усвідомленням того, що ця земля дарована їм Богом, це поняття для них має містичний зміст і цим самим тісно переплітається з патріотизмом.
На наш погляд, патріотичне виховання представляє собою головну складову системи патріотичного виховання. І дійсно, коли не буде патріотичного виховання не буде і системи патріотичного виховання. Очевидно, що патріотичне виховання - це комплекс методів і засобів педагогічного процесу підготовки, який розбитий по темам, розмежованим між собою, має свою нормативну базу, враховує закономірності об’єкту впливу педагогічного процесу, зокрема, вікові, статеві, фізичні, освітні та інші особливості населення України, а також враховує педагогічні дидактичні принципи і практичний досвід фахівців у сфері патріотичного виховання. З цих позицій патріотичне виховання можна розглядати як "програму педагогічного процесу виховання патріота, який любить свою Батьківщину і готовий на захист національних інтересів України в любій сфері її життєдіяльності, а також боротьбі за Волю і Справедливість у всьому Світі".
Визначення суті понятійного змісту системи патріотичного виховання сформовано нами в трьох варіантах, зокрема, в широкому, більш вузькому і лаконічному розумінні. Отже, гіпотеза науково-теоретичної моделі визначення суті поняття системи патріотичного виховання в широкому розумінні пропонується нами у такому вигляді: "Історично сформована на Україні практика педагогічного процесу виховання патріота, що здійснюється в рамках державних органів та установ, суспільних і громадських організацій. Складається з теоретичної, духовної, морально-етичної і військово-фізичної підготовки на основі духовних релігійних принципів, морально-етичних досягнень українського народу, а також комплексу методів і засобів військової та фізичної підготовки з метою виховання духовно, морально і фізично досконалої людини, готової на захист національних інтересів України у всіх сферах її життєдіяльності, а також до боротьби за Волю і Справедливість у всьому Світі".
У більш вузькому розумінні гіпотеза науково-теоретичної моделі визначення суті поняття системи патріотичного виховання може бути представленою у такому вигляді: "Історично сформована на Україні практика патріотичного виховання населення. Складається з теоретичної, духовної, морально-етичної і військово-фізичної підготовки з метою виховання духовно, морально і фізично досконалої людини-патріота, готового на захист національних інтересів України, а також боротьби за Волю і Справедливість у всьому Світі".
Але в більш вузькому і лаконічному розумінні модель визначення сутності цього поняття нам представляється так: "Історично сформований на Україні тип соціальної практики патріотичного виховання населення з метою захисту національних інтересів України і боротьби за Волю і Справедливість у всьому Світі".
За своєю формою козацька система патріотичного виховання розглядається нами, як сформований козацтвом України різновид педагогічного процесу патріотичного виховання населення, що здійснюється в рамках державних органів та установ, громадських і суспільних організацій. Характерними рисами козацької педагогіки можна виділити своєрідний комплекс засобів, оригінальну методику викладання та особливу символіку, куди можна віднести символічні знаки, герби, прапори, військовий однострій, традиції, команди, гасла та ін.
За своїм змістом цей педагогічний процес можна розділити на чотири важливі складові, зокрема, теоретичну, духовну, морально-етичну і військово-фізичну підготовку. Теоретичний розділ включає в себе необхідний рівень знань, до яких можна віднести: 1) Історію українського етносу. 2) Сутність національних інтересів України. 3) Ключові поняття системи патріотичного виховання: Батьківщина, патріотизм, патріотичне виховання, система патріотичного виховання ін. Духовна підготовка побудована на засадах православ'я, що виховують у людини віру в єдиного Бога ("Богоцентризм"), любов до рідної неньки України, добровільне і свідоме прагнення до "Спасительства" заради інтересів власного народу та ін. Процес морально-етичної підготовки передбачає виховувати твердість духу, сміливість, рішучість, мужність, простоту, милосердя, повагу до старшини, людей похилого віку, жінок та інші чесноти. Складова програми військово-фізичної підготовки спрямована на виховання фізично досконалої людини, що володіє базовими основами військової підготовки, зокрема, володіє головними видами зброї, а також володіє базовими основами бойових мистецтв, зокрема, національних видів "Спасу" і "Бойового Гопаку".
По своїй сутності козацька система патріотичного виховання повинна виховувати досконалу духовно, морально і фізично людину-патріота, яка дієво любить свою Батьківщину і готова активно захищати національні інтереси України в любій сфері життєдіяльності, а також готова служити колективним інтересам всього людства, зокрема, захищати Волю і Справедливість у всьому Світі. Сюди варто додати, що педагогічний процес виховання духовно досконалої людини не можливий без використання релігійних принципів. Зокрема, на основі розуміння суті ідеї Богоцентризму, ідеї Спасительства, ідеї Союзу між людьми і Богом, ідеї боротьби між Добром і Злом, ідеї перемоги Добра, ідеї Реінкарнації, ідеї Єдності народів та інших, морально досконала людина повинна втілювати в собі цілу низку морально-етичних чеснот українського народу, а також розуміння суті ведення бою і точне дотримання принципів козацького двобою. Сюди входить прагнення козаків до боротьби за Волю і Справедливість у всьому Світі. Підготовка фізично досконалої людини має на увазі досягнення максимально можливого рівна стану здоров'я і розвитку фізичних якостей, а також військово спортивної підготовки, що включає в себе досконале володіння всіма видами зброї і досконале володіння одним з національних видів бойових мистецтв.
ІІІ. Базові складові козацької системи патріотичного виховання.
Попередньо сформований нами макет козацької системи патріотичного виховання має такі складові: 1) Надзавдання, головна мета і завдання; 2) Керівні органи і структура побудови; 3) Науково-методична рада і рада старійшин;
4) Кадри, систему підготовки і перепідготовки кадрів; 5) Програма;
6) Матеріально-технічне забезпечення; 7) Об’єкт впливу системи; 8) Майбутній практичний результат; 9) Нормативна база і критерії оцінки діяльності системи. Спробуємо розглянути кожну з цих складових окремо і більш детально.
IV. Надзавдання, головна мета і завдання
Діяльність любої системи, в тому числі козацької системи патріотичного виховання, в значній мірі залежить від трьох складових, зокрема, від надзавдання, головної мети і завдань, тому що вони характеризують функціональну орієнтацію системи. Адже не точно зорієнтована система, як правило, виконує зовсім не властиві їй функції, відповідно, припускає волюнтаризм практиків, діє хаотично, не ефективно і не результативно. Тому спробуємо розглянути кожну з цих важливих складових окремо. Отже, надзавдання характеризує собою головну мету магістральних шляхів розвитку всього людства і Всесвіту, яку ми визначаємо як вдосконалення Світу. З цих позицій гіпотеза науково-теоретичної моделі надзавдання козацької системи патріотичного виховання сформована нами у такому вигляді: "Виховання духовно, морально і фізично досконалої людини, готової на захист Волі і Справедливості у всьому Світі."
З точки зору системного підходу, між надзавданням і головною метою існує певна різниця, тому що надзавдання характеризує собою інтереси Всесвіту і всього людства, а головна мета характеризує собою інтереси окремої суспільно-економічної формації, зокрема, інтереси України. Тому науково-теоретична модель головної мети козацької системи патріотичного виховання розглядається нами як "Виховання фізично здорової і військово підготовленої людини, готової на свідомий і добровільний захист національних інтересів України в любій сфері її життєдіяльності"
Завдання характеризують собою більш вузькі функціональні орієнтири патріотичного виховання, наприклад:
- Розвиток і вдосконалення рівня фізичних якостей, швидкості, сили, витривалості, спритності, гнучкості;
- Впровадження в повсякденний побут основ здорового способу життя;
- Підвищення рівня військово-спортивної підготовки;
- Морально-вольова підготовка і багато ін.
V. Керівні органи і структура побудови
На сьогоднішній день керівні органи і структура побудови козацької системи патріотичного виховання лише частково має традиційні основи, але відповідає керівним ланкам гетьманату. Тобто, при гетьмані України, в даному випадку - президентові України, сформовано національну раду, яку очолює Секретар та якого за поданням Національної ради затверджує гетьман України. За своїм призначенням Національна рада виконує керівну, організаційну, виконавчу і координаційну функції. Для ефективного втілення в життя рішень національної ради при ній створено виконавчий комітет, що виконує дорадчу та координаційну функцію для державних органів та установ, суспільних і громадських організацій, а також виконавчу і керівну функцію відносно козацьких організацій. На зразок Секретаря Національної ради, існують відповідальні особи за патріотичне виховання при канцеляріях кошових і курінних атаманів українського козацтва, наприклад, керівник "Молодої Січі"
(А. Шеремет) Запорізького війська низового "Запорізька Січ" кошового атамана (А. Ярош). В обов’язки цих осіб входить організація і проведення систематичної роботи, а також окремих заходів з патріотичного виховання для козацької громади і всього населення України. Але чітко визначений, систематизований, цілеспрямований та ефективний виховний процес здійснюють мережа шкіл "Джур", школи та осередки Всеукраїнської Федерації Національного Бойового Мистецтва "Спас", школи та осередки національного бойового мистецтва " Бойовий Гопак", інституту імені гетьмана Петра Сагайдачного та ін. Сюди варто додати всіх козаків, які на добровільних засадах сприяють високому рівню розвитку патріотизму в середовищі козацької громади. Таким чином, система управління і структура побудови козацького патріотичного виховання здатна підготувати активних захисників своєї Батьківщини.
Але в ній існують певні недоліки, тобто додаткові можливості для свого розвитку і вдосконалення, зокрема, при Національній раді відсутня науково-методична рада і рада старійшин, в структурі побудови відсутня система перепідготовки фахівців, а також має місце низький рівень матеріально-технічного забезпечення систематизованого навчального процесу.
VI. Науково-методична рада і рада старійшин
Головне призначення науково-методичної ради козацької системи патріотичного виховання полягає в систематизації досягнень передового вітчизняного і зарубіжного наукового досвіду сфери патріотичного виховання різних верств населення, наукового вивчення козацького досвіду та його адаптації до сучасних умов, а також власних наукових розробок. Формується з представників інституту імені гетьмана Петра Сагайдачного, інституту козацтва і науково-методичної ради Всеукраїнської Федерації Національного Бойового Мистецтва "Спас", а також інших фахівців з патріотичного виховання. Структурно вона повинна діяти в складі виконавчого комітету Національної ради патріотичного виховання. Голова науково-методичної ради - виборна особа, вибирається членами виконавчого комітету і членами науково-методичної ради. Узгоджується з Секретарем Національної ради, а затверджується гетьманом України, який здійснює над нею загальне керівництво. Функціонально науково-методична рада здатна діяти в різних напрямках наукової діяльності, наприклад, організація і проведення наукових конференцій, видання збірників наукових праць, формування програм, розповсюдження передового наукового і практичного досвіду тощо.
Варто відзначити, що з різних причин можуть виникнути різні варіанти щодо формування, керівництва і структури побудови функціональної діяльності науково-методичної ради. Але те, що вона повинна бути при козацькій системі патріотичного виховання, сумнівів не викликає.
Рада старійшин точно відповідає традиційним вимогам системи козацького самоуправління, але до сих пір її ніхто не відміняв, тому вона має законне право на існування. Формується з досвідчених і поважних козаків похилого віку. По відношенню до Національної ради патріотичного виховання, її виконавчого комітету і науково-методичної ради, виконує дорадчу, координаційну і керівну функцію з правом вето на окремі рішення Національної ради, що суперечать стратегічним напрямкам розвитку українського козацтва, козацької системи патріотичного виховання і козацьким традиціям, яке може відмінити лише гетьман України.
VII. Кадри, система підготовки і перепідготовки кадрів
Враховуючі характерні особливості українського козацтва і козацької системи патріотичного виховання, на Україні існує лише один вищий навчальний заклад, який здатен готувати фахівців у сфері козацької системи патріотичного виховання. Відповідно цей навчальний заклад (мова йдеться про інститут імені гетьмана Петра Сагайдачного), міг би стати одним з науково-методичних центрів козацької системи патріотичного виховання. Зокрема, міг би готувати програми з окремих видів підготовки і загальні програми, формувати нормативну і контрольну базу, здійснювати перепідготовку кадрів, а також виконувати інші функції. Значний внесок в теоретичну, науково-методичну і практичну частину підготвки патріотів України могла б здійснювати науково-методична рада Всеукраїнської Федерації Національного Бойового Мистецтва «Спас». Але для здійснення цих задумів необхідна координація зусиль з боку гетьмана України і Національної ради патріотичного виховання. Взаємодія цих організацій здатна принести користь розвитку козацької системи патріотичного виховання. Сюди можливо додати, що Всеукраїнська Федерація Національного Бойового Мистецтва «Спас» могла б приймати участь в системі перепідготовки кадрів, адже має значний досвід у цій справі. Отже, козацька система патріотичного виховання має всі можливості для підготовки і перепідготовки своїх кадрів.
VIII. Програма
Систематична діяльність козацької системи патріотичного виховання в значній мірі регламентується Програмою, адже в ній попередньо відібрано, розбито на групи і розмежовано між собою навчальний матеріал всіх видів підготовки. Зокрема, розділ теоретичної підготовки, розділ духовної і морально-етичної підготовки, а також розділ військово-фізичної підготовки. Відповідно, кожен з розділів має свою програму підготовки, наприклад, розділ військово-фізичної підготовки включає в себе заняття національним бойовим мистецтвом «Спас», розрахованим на кілька років повсякденних занять. Педагогічний процес програми повинен враховувати педагогічні дидактичні принципи, закономірності об`єкту впливу системи, зокрема, вікові, статеві, фізичні, освітні, професійні та інші особливості, а токож з урахуванням закономірностей специфіки видів підготовки. Кожен з видів підготовки має свою контрольну і нормативну базу. Педагогічний процес і навчальний матеріал розбиті на вікові категорії, а також періоди засвоєння навчального матеріалу, наприклад, для підлітків 13-14 років на теоретичний курс програми відведено 16 занять по 2 год = 32 год на рік, а парубків старшого шкільного віку 16-17 років відведено 24 заняття по 2 год = 48 год. В залежності від соціальних факторів, можливостей об`єкту впливу системи, практичного результату та інших факторів зміст програми можуть змінюватись.
IX. Матеріально-технічне забезпечення діяльності системи
Матеріально-технічне забезпечення діяльності козацької системи патріотичного виховання повинно передбачити заробітну платню викладачам, які працюють на постійній основі, сюди можна віднести тренерів-викладачів з бойових мистецтв і військово-спортивної підготовки, а також організаторів цієї роботи при Національній раді, кошових і курінних атаманів українського козацтва, оренду приміщень, спортивних залів та ін., забезпечення необхідним інвентарем та обладнанням, організацію і проведення окремих патріотичних заходів, літніх навчально-тренувальних таборів, проведення змагань, фестивалів, конкурсів тощо. На сьогоднішній день матеріально-технічне забезпечення здійснюється з кількох джерел, що дає можливість вести систематичну роботу з молоддю і навіть здійснювати окремі заходи. Варто підкреслити значну допомогу з боку державних органів. Так, для здійснення систематичної роботи з молоддю з місцевого бюджету фінансується робота шкіл «Джур», МК ДЮСШ БМ «Спас» та ін. До того ж з місцевого бюджету фінансуються найбільш видатні патріотичні заходи, зокрема, Міжнародний Фестиваль Спас на Хортиці, різного значення культурні заходи та ін., для чого додатково надаються приміщення, спортивні споруди, деякі інші види допомоги. Але окремі статті витрат для проведення патріотичних заходів фінансуються на кошти козацьких організацій, адже вони мають статус громадських організацій, а їхні кошти складаються з членських внесків, пожертв окремих громадян, громадських і суспільних організацій. Очевидно, що ці кошти не мають вирішального значення, але разом з волонтерською діяльностю дозволяють зробити свій внесок в діяльність козацької системи патріотичного виховання.
Х. Об`єкт впливу козацької системи патріотичного виховання
Кількісно та якісно об`єкт впливу козацької системи патріотичного виховання може представляти собою досить значну ланку українського суспільства. Головним фактором об`єкту впливу патріотичної роботи нами разглядається ціла мережа козацьких організацій, розкиданих по всій Україні, кількістю приблизно 300 000 чол., а також членів їхніх родин, що здатні збільшити цю кількість в 3-4 рази. Для козацької спільноти досить активно діє ціла мережа шкіл «Джур» та інших козацьких організацій на зразок «Молодої Січі» Запорізького війська низового «Запорізька Січ» кошового атамана
А. Яроша; учнів шкіл МК ДЮСШ БМ «Спас» (директор - К.А. Рижов) та осередків Всеукраїнської Федерації Національного Бойового мистецтва «Спас» (голова - О. Притула), «Бойового гопаку» (голова - В. Пилат) та ін., також фактором об`єкту впливу козацької системи патріотичного виховання можливо розглядати переважну більшість населення України, вихованого на козацьких традиціях за період існування українського козацтва. Таким чином, виникають всі підстави припускати, що кількісно об`єкт впливу козацької системи патріотичного виховання буде постійно збільшуватися.