Робоча навчальна програма доказування на досудовому слідстві для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст", 1424.58kb.
- Робоча навчальна програма спецкурсу для студентів юридичного факультету осітньо-кваліфікаційного, 1038.04kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 138.9kb.
- Практикум зі складання процесуальних документів робоча навчальна програма для фахівців, 915.54kb.
- Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
- Робоча навчальна програма для фахівців освітньо -кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1297.41kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, 172.58kb.
- Робоча навчальна програма, плани лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної, 587.06kb.
- Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр, 401.81kb.
Тема 3. Докази та їх процесуальні джерела у кримінальному судочинстві
Самостійна робота – 2 години
Завдання для самостійної роботи
- Опрацювати питання:
- Способи збирання доказів та їх джерел в кримінальному процесі.
- Способи перевірки доказів та їх джерел.
- Правила оцінки доказів та їх джерел.
- Належність і допустимість доказів та їх джерел.
- Особливості процесу доказування в різних стадіях кримінального судочинства.
- Предмет, межі та обсяг доказування та їх зміст.
- Суб’єктами доказування і на кому лежить обов’язок доказування.
- Докази в кримінальному процесі та їх процесуальні джерела.
- Класифікація доказів та їх процесуальних джерел.
- Свідок у кримінальному процесі, його права, обов’язки і відповідальність. Предмет і правила оцінки показань свідків.
- Потерпілий у кримінальному процесі, його права, обов’язки і відповідальність. Предмет і правила оцінки показань потерпілого.
- Показання підозрюваного і обвинуваченого, обмова і самообмова: їх причини і наслідки.
- Протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерела доказів.
- Предмет, різновидності і правила оцінки показань підозрюваного й обвинуваченого.
- Висновок експерта та яке його доказове значення.
- Процесуальні види експертизи. Випадки обов’язкового призначення експертизи.
- Речові докази. Строки зберігання і вирішення питання про речові докази.
- Протоколи слідчих і судових дій які є джерелами доказів.
- Документи як джерела доказів, їх відмінність від речових доказів.
Семінарські заняття 3.1 – 2години
1. Поняття доказів та їх процесуальних джерел.
2. Класифікація доказів та їх процесуальних джерел.
3. Захист доказів у кримінальній справі.
Семінарські заняття 3.2 – 2години
1. Показання свідка, потерпілого, підозрюваного і обвинуваченого. Обмова і самообмова: їх причини і наслідки.
2. Поняття і значення висновку експерта.
3. Речові докази. Процесуальні гарантії достовірності речових доказів.
4. Протоколи слідчих і судових дій.
Теми реферативних повідомлень:
1. Процесуальні гарантії (достовірності) вірогідності показань свідка, потерпілого, підозрюваного і обвинуваченого.
2. Спеціальні дослідження експерта та поза експертні дослідження в кримінально-процесуальному доказуванні.
Практичне заняття 3.1 – 2 години
Вирішити ситуаційні завдання:
1. Житель с. Заворичі Рябов повідомив міліцію, що за час його нетривалої відсутності невідомими був зламаний замок на вхідних дверях його будинку і винесені такі цінні речі, як шкіряне чорне жіноче пальто та ін.
На місце події разом із слідчим прибув кінолог із службово-розшукним собакою, який взяв слід і привів до будинку односельчанина Рябова – Ільчука. Під час проведення обшуку було знайдено пальто, яке потім впізнала дружина Рябова як своє. Інших викрадених речей не виявлено. Ільчук пояснив, що це пальто він купив своїй дружині два дні тому на ринку у незнайомого йому чоловіка за 700 грн. і заявив протест проти того, що його підозрюють, ганьблять в очах односельців лише на підставі того, що до його будинку привів собака.
Який доказовий матеріал зібрано слідчим? Оцініть пояснення Ільчука.
2. З розплідника Інституту експериментальної патології було викрадено вісім мавп-макак, яких виростили для продажу за кордон і мали намір продати приблизно за 100 тис. дол.
До якого виду доказів слід віднести в даному випадку мавп?
3. 1 жовтня 2006 р. Кирик приїхав на власному автомобілі до Ложкіна В., у якого був лотерейний квиток грошово-речової лотереї, що належав його синові — Ложкіну О. На квиток випав виграш – автомобіль “Жигулі” вартістю 52 000 грн., про що знав Кирик.
Кирик, домовившись із Ложкіним В. про продаж квитка за 25 000 грн., під час передачі грошей заплатив йому 50 грн. і замість решти грошей підклав йому аркуші паперу за формою купюр (“ляльку”).
Суд визнав Кирика винним у шахрайстві за ч. 4 ст. 190 КК, засудив його до позбавлення волі, а також передав лотерейний квиток і 50 грн. у доход держави.
До яких джерел доказів і видів доказів належать тут лотерейний квиток, “лялька”, гроші?
Оцініть вирок суду в частині звернення в доход держави лотерейного квитка і грошей.
4. Сірка було притягнуто до кримінальної відповідальності за те, що, виїхавши 27 квітня 2006 р. на власній автомашині, він порушив Правила безпеки руху і допустив аварію внаслідок якої загинув Сомов.
Вивчивши справу в стадії віддання до суду, суддя виніс постанову про закриття кримінальної справи за недоведеністю участі Сірка в учиненні злочину, мотивуючи це тим, що у справі немає показань свідків, які викривали б його у вчиненні злочину, показання ж свідків Алтухова та Арутюняна суперечливі й не можуть бути доказом вини Сірка. У постанові відкинуто висновки автотехнічного і судово-медичного експертів, на думку яких автомашиною керував Сірко, а не потерпілий Сомов.
Оцініть висновок судді щодо достовірності показань свідків та обґрунтованості висновків експертів і в цілому постанову судді.
5. Затриманий за підозрою у вчиненні вбивства з особливою жорстокістю Кремінь під час допиту в порядку ст. 107 КПК заявив, що він повністю визнає себе винним, але вчинених ним дій не пам’ятає, що й було зафіксовано у протоколі допиту.
Чи можна вважати, що завдяки допитові було одержано показання підозрюваного, які можуть бути покладені і в основу обвинувачення ?
6. Тевосян і Саркісян обвинувачувалися в тому, що за попереднім зговором вбили у м, Києві свого односельця Авакяна, пограбували його, відібрали 5000 грн., знищили список боржників, серед яких значилися Саркісян, який заборгував Авакянові 380 грн., і Тевосян — 260 грн.
Обвинувачення Тевосяна грунтувалося на власноручно написаній Саркісяном заяві, ніби він убив Авакяна спільно з Тевосяном. Через кілька годин після того, як було написано цю заяву, на очній ставці із Тевосяном Саркісян заявив, що він обмовив Тевосяна. Останній, заперечуючи свою винність, доказав, що він у день убивства, повернувшись із кінотеатру близько 10-ї години вечора, нікуди не відлучався з будинку і ліг спати. Цю обставину підтвердили двоє свідків у судовому засіданні.
Який доказовий матеріал мав у своєму розпорядженні суд ? Яке рішення повинен винести суд на його підставі ?
7. Обласним судом машиніста електропоїзда Дубкова та його помічника Тихомирова було засуджено за ч. 1 ст. 77 КК за порушення правил експлуатації транспорту, що потягло загибель пасажира Петрова.
Як на доказ вини підсудних суд послався на висновок технічної експертизи. Цю експертизу проводили під час досудового слідства працівники Південно-Західної залізниці, яку в цій справі визнано цивільним відповідачем.
Чи міг висновок технічної експертизи бути джерелом доказів за цих обставин ?
8. Маркарян вчинив замах на вбивство Сидоркіна. Внаслідок удару ножем було наскрізь пробито посвідчення викладача інституту, яке лежало у зовнішній лівій верхній кишені піджака.
Чи матиме таке посвідчення значення доказу у справі ? Якщо так, то до якого виду доказів його віднести ?
Практичне заняття 3.2 – 2 години
Вирішити ситуаційні завдання:
1. Уранці 15 серпня 2005 р. Покровського, який охороняв плодоовочеву базу, було виявлено мертвим. Смерть настала від численних ножових ран. Із сторожки зникли переносний телевізор “Юність” та інші речі потерпілого.
За підозрою у вчиненні злочину було затримано Їжаченка, учня СПТУ-23, який 14 серпня 2005 р. разом з іншими учнями працював на базі, кілька разів заходив до сторожки, хвалився учням, що йому дуже сподобався телевізор сторожа і він обов’язково купить такого собі.
Внаслідок особистого обшуку в Їжаченка знайдено кисет із махоркою. Дружина загиблого впізнала цей кисет, бо сама виготовила його для чоловіка. На сорочці Їжаченка виявлено плями бурого кольору, які, за висновком експертизи, були плямами крові людини.
Підозрюваний пояснив, що кисет йому сторож подарував, а плями крові на сорочці залишилися після бійки 14 серпня 2005 р. з його однокурсником Філатовим. Останній підтвердив факт бійки 14 серпня 2005 р. близько 10-ї години вечора, під час якої він розбив Їжаченкові носа.
Які докази є в розпорядженні слідчого? З яких джерел їх одержано?
Чи достатню їх для притягнення Їжаченка як обвинуваченого ?
2. У лісовому масиві поблизу селища Биківня за 400 м. від автотраси було виявлено труп малолітньої дівчинки Тараскіної Іри з ознаками зґвалтування і вбивства.
Оперативно-розшуковими заходами встановлено осіб, які під час допитів показали, що бачили, як 26 травня 2006 р. близько 16-ї години Тараскіна Іра прийшла на автозаправну станцію селища і сіла на мотоцикл сірого кольору, за кермом якого був чоловік, одягнутий у темно-зелену штормівку з капюшоном і коричневий шолом.
Відгукнувшись на передане по радіо і телебаченню прохання допомогти у розкритті злочину, до слідчого прийшла, громадянка Молчанова Ю., яка показала, що 26 травня о 19-й годині бачила громадянина Морокова, мешканця селища Биківня, який їхав на своєму мотоциклі з боку АЗС, був одягнутий у штормівку темно-зеленого кольору з капюшоном.
Судово-біологічна експертиза встановила наявність на спідниці та куртці потерпілої плям сперми, що могли походити від Морокова. На двох недопалках, вилучених із місця події, виявлено слину, схожу зі слиною Морокова. На допиті з використанням зазначених доказів Мороков розповів про обставини вчинення ним зґвалтування і вбивства малолітньої дівчинки Тараскіної.
Оцініть зібраний доказовий матеріал. Які з цих доказів віднести до прямих, а які до побічних доказів ?
3. Соломій обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
Викликаний для допиту як свідок, батько обвинуваченого Соломій Р. відмовився давати показання про відомі йому обставини вчинення злочину сином, посилаючись на те, що він не бажає, аби через його показання сина було засуджено.
Чи зобов’язаний близький родич обвинуваченого давати показання проти останнього?
Як бути слідчому за названих вище обставин ?
4. Слідчий виніс постанову про визнання Рудакової потерпілою у справі про викрадення з її квартири цінностей на суму понад 5000 грн. і викликав її для ознайомлення з цією постановою і допиту.
У призначений час Рудакова не з’явилася за викликом. Наступного дня слідчий одержав від неї листа, де повідомлялося, що вона з’явитися не може, бо родичі затриманих за підозрою у вчиненні крадіжки погрожують їй, і вона переховується у своїх знайомих. Вона знає, для чого її викликали, як і про кримінальну відповідальність за неправдиві показання, тому повідомляє свої анкетні дані, а також про те, ким і за яких обставин було вчинено пограбування її квартири.
Чи має доказове значення лист потерпілої ? Чи можна визнати показаннями потерпілої те, про що повідомлялось у листі ?
5. На допиті у справі про розбійний напад із заподіянням складним ножем тяжких тілесних ушкоджень потерпіла Носова заявила, що вона добре запам’ятала риси обличчя грабіжника і може його впізнати. Вона пояснила також, що той був у темно-синьому плащі з господарською сумкою в руках.
Слідчий пред’явив Носовій для впізнання чотири фотографії, вона вказала на фотографію під № 3, пояснивши, що зображений на ній чоловік схожий на злочинця, який на неї напав. У матеріалах справи не виявилося даних про те, чия фотографія була під № 3, коли вона надійшла до суду. Відповідно матеріалам справи, була та фотографія підозрюваного Зубова чи іншої особи, невідомо.
Того ж дня слідчий серед інших двох чоловіків пред’явив Зубова для впізнання. Носова заявила, що цих людей вона не знає і серед них немає того чоловіка, який її пограбував.
Органи міліції затримали Зубова в день вчинення нападу на Носову. У гуртожитку, де він мешкає, було проведено обшук, однак темно-синього плаща і господарської сумки не було виявлено.
Оцініть дії слідчого та зібрані по справі докази ?
6. В одному з парків міста працівниками обласної студії телебачення знімався сюжет про кохання. Несподівано неподалік від місця зйомки пролунав крик: “Допоможіть!” — підліток чіплявся до молодої жінки. Оператор механічно повернув камеру в їхній бік і продовжував зйомку.
Коли співробітники студії телебачення спробували втихомирити хулігана, той вихопив ніж. На допомогу підлітку поспішили дружки. Всі вони були в напівосудному стані (в одного з них відібрали пляшечку з токсичною речовиною). На операторському пульті було чути грубу лайку, у кадрі маячив хуліган, який розмахував ножем. Двох хуліганів вдалося схопити і доставити в міліцію. Порушено кримінальну справу, розпочато слідство.
Про які можливі джерела доказів іде тут мова ?
7. За підозрою у вчиненні вбивства прокурора району було затримано Семена Кельмана. Під час особистого обшуку було знайдено паспорт на його ім’я, довідку про звільнення з місць позбавлення волі, записку такого змісту: “Сем, півсотні твої, візьми першого на себе”.
Яке доказове значення мають вилучені предмети ?
8. Потерпіла в кримінальній справі про зґвалтування заявила такі клопотання:
а) про освідування підозрюваного Мокренка для виявлення на його тілі подряпин, які вона залишила йому на тілі , коли чинила опір;
б) про витребування документів, які підтверджують, що Мокренко неодноразово доставлявся до міліції у нетверезому стані;
в) про допит осіб, яким відомо, що батько підозрюваного судимий за крадіжки;
в) про огляд її плаття, яке розірвав ґвалтівник.
Яке доказове значення мають обставини, про з’ясування яких заявила клопотання потерпіла? Дайте оцінку кожного з них.
Ключові терміни та поняття теми
Докази – будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законі порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст. 65 КПК).
Джерела доказів – це передбаченні ч. 2 ст. 65 КПК показання свідків, потерпілих, підозрюваного, обвинуваченого, висновок експерта, речові докази, протоколи слідчих та судових дій, протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів та інші документи, за допомогою який встановлюються фактичні дані, відомості як докази в справі.
Достовірність доказів означає, що вони правильно, адекватно відображають матеріальні і нематеріальні сліди.
Належність доказів визначається їх придатністю для встановлення наявності чи відсутності обставин, які входять до предмета доказування в справі, конкретизованого кримінальним законом.
Достатність доказів – докази будуть вважатися достатніми тоді, коли в своїй сукупності дають можливість установити всі передбачені обставини справи на тому рівні знання про них, який необхідний для правильного рішення при провадженні в справі.
Допустимість доказів – визначається законністю джерела, умов і способів їх отримання.
Методичні поради
По даній темі важливо засвоїти, що поняття доказу в кримінальному процесі визначається більшістю вчених як органічна єдність фактичних даних та їх процесуальних джерел, що має для усіх суб’єктів кримінального процесу єдине правове значення для встановлення обставин предмета доказування (ст.ст. 64, 23 КПК). Причому фактичні дані характеризують змістовний бік доказу, у той час як їх процесуальне джерело характеризує доказ із боку кримінально-процесуальної форми.
Під “фактичними даними” розуміють не самі факти об’єктивної дійсності, які “приєднати” до справи неможливо, а відомості про них. Власне кажучи, фактами для суб’єкта доказування стають тільки ті події та явища об’єктивної дійсності, які він сам виділив за їх зв’язок із вчиненим злочином, і вони знатні підтверджувати або спростовувати обставини предмета доказування тощо.
У ч. 2 ст. 65 наводиться перелік процесуальних джерел, який не може бути зміненим. Треба відрізняти поняття “джерело фактичних даних” та “джерело доказів”, які не завжди співпадають і можуть мати різні правові наслідки. Зокрема, фактичні дані, отримані із джерел, що не передбачені ч. 2 ст. 65 КПК, не можуть бути використані у доказуванні як докази. Вони потенційно матимуть лише орієнтовне значення для проведення відповідних слідчих дій з метою формування доказів.
Курсантам треба також чітко розрізняти докази як відомості про факти, обставини та їх процесуальні джерела, оскільки в окремих нормах КПК, коли мова йде про обов’язок суб’єктів доказування обґрунтовувати певні процесуальні рішення (див. ч. 2 ст. 223 КПК, ч. 1 ст. 334 КПК та ін.), використовується загальне поняття доказу.
Принципово важливим є також правило щодо доказів, які формуються в ході кримінально-процесуальної діяльності. Цим забезпечується максимальна надійність результатів доказування. Протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, які у ч.2 ст.65 КПК визнані доказами, слід розглядати як виключення з цього правила, що не має абсолютного характеру. Протоколи проведення оперативно-розшукових заходів з відповідними додатками можуть бути використані для отримання доказів лише в тих випадках, коли будуть відомі джерело і способи отримання фактичних даних, що становитимуть зміст доказів. У іншому разі протоколи оперативно-розшукових заходів є лише підставами для проведення слідчих дій з метою отримання доказів.
Крім цього, необхідно запам’ятати, що докази традиційно поділяють на прямі та не прямі (побічні); обвинувальні і виправдувальні; первинні та похідні; особисті і речові. Підставою для поділу доказів на прямі та непрямі (побічні) є характер їх відношення до обставини, яка підлягає доказуванню. Прямим є доказ, який прямо і безпосередньо встановлює наявність чи відсутність обставини, що доказується. Непрямим (побічним) є доказ, який спочатку обґрунтовує наявність чи відсутність проміжного (доказового) факту, а через нього — наявність чи відсутність шуканої обставини предмета доказування. До непрямих (побічних) доказів відносять також “негативні обставини”, які визначають як реальні явища котрі спостерігаються в ході слідчих дій як такі, що не узгоджуються з встановленими фактичними даними про конкретну подію. Використання непрямих (побічних) доказів вимагає від суб’єкта доказування достатньо високого рівня професійної підготовки.
Критерієм поділу доказів на обвинувальні та виправдувальні є відношення змісту доказу до підозри та обвинувачення. У цьому зв’язку обвинувальними визнаються докази, що встановлюють наявність суспільно небезпечного діяння, вчинення його певною особою, вину даної особи, а також обставини, які обтяжують покарання (ст.67 КК). Виправдувальні докази, навпаки, складають основу рішення щодо відсутності суспільно небезпечного діяння, невинуватості особи, або наявності обставин, що пом'якшують покарання (ст.66 КК).
Підставою розподілу доказів на первинні та похідні є наявність чи відсутність проміжних джерел фактичних даних (змісту доказу). Первинними у цьому відношенні будуть докази, отримані з першоджерела (наприклад, показання свідка-очевидця), а похідними – з другого чи наступного джерела (скажімо, показання свідка щодо фактів, які стали відомі йому зі слів іншої особи, так званого “свідка за слухом”).
Підставою поділу доказів на особисті та речові є різні види фактичних даних, механізму їх формування та використання. Особисті докази виходять від людини (показання, різні документи, у тому числі процесуальні, висновок експерта). Речові докази – це предмети матеріального світу, фрагменти речової обстановки (знаряддя злочину, предмети зі слідами злочину тощо).
Критерії правових ознак доказів (належність, допустимість, достовірність, достатність) в законі не визначені, їх тлумачення наводиться в теорії доказового права. Так, належністю доказу визначається придатність фактичних даних, що містяться в доказі, для встановлення наявності чи відсутності обставин предмета доказування у конкретній кримінальній справі, перевірки обґрунтування висунутих версій, виявлення нових необхідних доказів.
Допустимість означає отримання фактичних даних:
– належним суб’єктом, який правомочний проводити процесуальні дії для отримання доказів; з установленого кримінально-процесуальним законом джерела;
- встановленим законом способом та порядком збирання доказів.
Список літератури до змістового модуля
[1, 3, 36-38, 40, 44, 50-53, 55, 58, 61, 65, 66, 68, 73, 76, 79, 80, 83, 85, 87, 91, 95, 101, 102, 104, 108, 117, 121, 122, 127, 131, 143-145, 154-157]