Робоча навчальна програма доказування на досудовому слідстві для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст", 1424.58kb.
- Робоча навчальна програма спецкурсу для студентів юридичного факультету осітньо-кваліфікаційного, 1038.04kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 138.9kb.
- Практикум зі складання процесуальних документів робоча навчальна програма для фахівців, 915.54kb.
- Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
- Робоча навчальна програма для фахівців освітньо -кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1297.41kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, 172.58kb.
- Робоча навчальна програма, плани лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної, 587.06kb.
- Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр, 401.81kb.
Тема 2. Кримінально-процесуальне доказування
Самостійна робота – 2 години
Завдання для самостійної роботи
- Опрацювати питання:
- Кримінально-процесуальне доказування та яке значення воно має.
- Обставини є предметом доказування по кримінальній справі.
- Суб’єкти доказування і на кому лежить обов’язок доказування.
- Предмет, межі та обсяг доказування їх зміст
- Моральні засади доказування.
- Основні елементи процесу доказування та їх характеристика.
- Процесуальні гарантії в доказуванні.
- Роль презумпції в процесі доказування.
- Шляхи вдосконалення кримінально-процесуального доказування.
11. Значення процесуальної форми в процесі доказуванні.
12. Роль ОРД в процесі доказування.
II. Вирішити ситуаційні завдання:
1. Погорілка, який перебував у нетверезому стані, пограбували двоє незнайомих чоловіків, відібрали у нього ондатрову шапку і годинника.
Потерпілий заявив слідчому, що він не може назвати точних прикмет грабіжників, пам’ятає лише, що це були молоді хлопці, один з яких високого, а інший – середнього зросту. Але якби їх йому пред’явили обох зразу, то він неодмінно б їх упізнав.
Слідчий пред’явив Погорілку підозрюваних Маркаряна й Оганесяна разом з двома іншими громадянами. Потерпілий показав на них як на осіб, які його пограбували, назвавши деякі додаткові прикмети, про які він забув повідомити під час допиту.
Варіант: потерпілий показав на Маркаряна й одного з інших громадян, які пред’являлися для впізнання, як на тих, хто вчинив пограбування.
Чи має таке пред’явлення для впізнання доказове значення ? Відповідь обґрунтуйте.
2. Полуніна, який підозрювався у вчиненні розбійного нападу на Татарченка, серед інших трьох осіб було пред’явлено для впізнання потерпілому. Потерпілий, запрошений до кімнати, де проводилося пред'явлення для впізнання, довго вагався, а потім заявив слідчому, що він міг би впізнати того, хто на нього напав, якби той одягнув хутряну нутрієву шапку коричневого кольору, у якій був тоді злочинець. Таку шапку на прохання слідчого принесли. Слідчий запропонував Полуніну першому вдягнути шапку. Потерпілий показав на Полуніна в шапці як на того, хто вчинив проти нього злочин.
Чи були допущені слідчим порушення порядку пред’явлення особи для впізнання ?
3. Готуючись до пред’явлення свідку Петренку для впізнання підозрюваного Абуладзе, слідчий зумів знайти лише одного чоловіка, який зовні не мав різких відмінностей від Абуладзе. Для того, щоб двоє не дуже відрізнялись від підозрюваного, він звернувся до народного театру з проханням допомогти йому, двоє чоловік були пред’явлені з акуратно наклеєними вусами.
Свідок Думітріу впевнено показав на Абуладзе як на того, хто пограбував його.
Чи були слідчим допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону ?
Семінарське заняття 2.1 – 2 години
1. Поняття і мета доказування в кримінальному судочинстві.
2. Предмет, межі та суб’єкти доказування.
3. Процес доказування.
Теми реферативних повідомлень:
1. Достатність доказів у кримінальному процесі.
2. Перевірка доказів як самостійний елемент процесу доказування.
Семінарське заняття 2.2 – 2 години
1. Роль презумцій та преюдицій в процесі доказування.
2. Моральні засади доказування.
3. Використання в доказуванні у кримінальній справі матеріалів оперативно-розшукової діяльності.
Практичне заняття – 2 години
Вирішити ситуаційні завдання:
1. Пшеничний обвинувачувався у вчиненні необережного вбивства свого сина. Під час його допиту як обвинуваченого він заявив, що визнає себе винним у вчиненні злочину, але показань давати не буде, бо дуже тяжко знову переживати цю трагедію.
Аналогічна ситуація повторилася в судовому засіданні, під час судового слідства.
Суд, виносячи обвинувальний вирок, послався в його обґрунтуванні на показання підсудного як на доказ його винності у вчиненні злочину.
Оцініть вирок суду.
2. Козланюк підозрювався в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень своїй дружині.
Під час допиту в лікарні потерпіла заявила слідчому, що вона не буде нічого повідомляти про обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень, тим паче, що й вона сприяла цьому своєю поведінкою, але просила обов’язково записати до протоколу, що її чоловік – людина дуже позитивна, він відмінний сім’янин, непитущий, дбає про дітей, майже всі меблі у квартирі зроблені його руками.
Як має діяти слідчий ? Чи мають такі відомості відношення до предмета доказування у цій кримінальній справі ?
3. Слідчий приєднав до матеріалів кримінальної справи інформацію органу дізнання, що була одержана внаслідок проведення оперативно-розшукових заходів.
Чи входить оперативно-розшукова діяльність до процесу доказування ?
Чи можуть матеріали, які поданні слідчому, бути джерелом доказів ?
4. Районний суд засудив Купряшкіна за ч. 1 ст. 263 КК, визнавши його винним у тому, що той виготовив і разом з боєприпасами незаконно зберігав і носив малокаліберний пістолет, який за висновком судово-балістичної експертизи є вогнепальною зброєю.
Експертизу цю проводив Сергеєв – експерт-криміналіст РВВС, який брав участь спільно з іншими працівниками міліції цього ж РВВС у проведенні рейду 16 березня 2007 р., коли було затримано Купряшкіна. Під час розслідування справи Сергеєв був свідком.
Чи були допущені порушення кримінально-процесуального закону у цій справі ?
Якщо були, то які саме і як на них має реагувати апеляційний суд ?
5. Пушин і Дворецька підтримували інтимні стосунки, про це дізнався чоловік Дворецької. В їхній сім’ї почалися сварки, під час яких Дворецький погрожував убити дружину разом із Пушиним і спалити будинок останнього.
Одного разу під час випивки приятель Пушина Роскул сказав, що має пістолет і йому, Роскулові, нічого не варто вбити людину. Тоді Пушин розповів про погрози з боку чоловіка Дворецької. Роскул і Пушин змовилися вбити Дворецького. Вони заманили його для з’ясування стосунків в автомашину “Волга”, яка належала Пушину, завезли в ліс і в машині задушили, а труп спалили.
Апеляційний суд засудив Роскула і Пушина за вбивство Дворецького з особливою жорстокістю, а Дворецьку — за підмовництво й пособництво у вбивстві свого чоловіка. Суд конфіскував також автомобіль “Волга” як знаряддя злочину.
Чи були підстави для конфіскації автомобіля ?
6. У справі, порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, що призвів до зіткнення двох автомобілів і загибелі одного пасажира, слідчий з метою перевірки показань одного з водіїв вирішив провести відтворення обстановки та обставин події з участю тих самих автомобілів, які було відновлено.
Експеримент знову призвів до зіткнення автомашин, внаслідок якого дістав легкі тілесні ушкодження понятий (який сидів в одній з машин і спостерігав за розвитком подій), але підтвердив правдивість показань водія, який брав участь у відтворенні.
Оцініть дії слідчого.
Чи мають доказове значення результати цієї слідчої дії ?
Ключові терміни та поняття теми
Доказування в кримінальному судочинстві – це діяльність суб’єктів кримінального процесу по збиранню (формуванню), перевірці й оцінці доказів і їх процесуальних джерел, висуненню на цій основі певної тези та наведення аргументів для її обґрунтування.
Об’єктивна істина у кримінальному процесі – слід розуміти точну і повну відповідальність дійсності висновкам органів розслідування і суду про обставини кримінальної справи, правову кваліфікацію діяння та покарання винних у вчиненні злочину.
Предмет доказування у кримінальній справі – це така сукупність передбачених кримінально-процесуальних законом обставин, установлення яких необхідно для вирішення заяв і повідомлень про злочини, кримінальної справи в цілому або судової справи у стадії виконання вироку, а також для прийняття процесуальних профілактичних заходів у справі.
Межі доказування – це такий обсяг доказового матеріалу (доказів і їх джерел), який забезпечує надійне, достовірне встановлення всіх обставин, які входять до предмета доказування , правильне вирішення справи і прийняття процесуальних заходів для запобігання злочинам.
Елементи процесу доказування як дослідження є збирання (формування), перевірка та оцінка доказів і їх процесуальних джерел.
Збирання (формування) доказів та їх процесуальних джерел – це врегульована КПК діяльність особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду по виявленню фіксації в процесуальних документах і доданих до них матеріальних та ідеальних слідів злочину або іншої події як доказової інформації.
Перевірка доказів – це діяльність органів дізнання, слідчого, прокурора судді або суду яка здійснюється як за допомогою практичних (слідчих і судових) дій та і логічним шляхом.
Оцінка доказів – це розумова, логічна діяльність, особи яка провадить дізнання, слідчого прокурора, захисника та суду, що приводить їх до переконання про допустимість, належність, достатність, значимість кожного доказу та достатності їх в сукупності для встановлення обставин, що мають значення у справі.
Методичні поради
При вивчені теми та підготовці до заняття слід звернути увагу на те, що як об’єктивна істина в цілому, так і окремі факти, обставини справи встановлюються слідчими органами, прокурором і судом лише шляхом кримінально-процесуального доказування.
Доказування – різновидність практичної діяльності, а точніше пізнавальної практичної діяльності. Тому метою доказування завжди є пізнання усіх суттєвих обставин, що мають значення для прийняття правильного рішення у кримінальній справі.
Необхідно також пам’ятати, що встановлення істини у кримінальній справі становить основний зміст процесуальної діяльності органів дізнання, слідчого прокурора та суду.
Доказування, як і вся процесуальна діяльність, має здійснюватись на підставі закону і в повній відповідності до норм моралі.
Крім того, необхідно розуміти, що встановлення істини у кримінальному судочинстві здійснюється шляхом доказування. Останнє в кримінальному процесі є різновидом пізнання людиною реально існуючої дійсності.
В юридичній літературі висловлені різні судження щодо суті доказування, зокрема про те, чи є воно лише практичною діяльністю слідчого, суду по збору доказів, чи розумовою діяльністю, чи суть доказування проявляється як в тій, так і в іншій діяльності.
Як вже відзначалось, істина в кримінальному судочинстві встановлюється і шляхом практичної діяльності по збору доказів і шляхом логічної, розумової діяльності, яка пов’язана з аналізом цих доказів.
Тому кримінально-процесуальне доказування слід розглядати як практичну діяльність, котра полягає в проведенні слідчих судових дій, спрямованих на виявлення, закріплення, перевірку доказів, і як розумову діяльність, котра полягає в оцінці доказів, обґрунтуванні результатів, висновків доказування.
Таким чином, кримінально-процесуальне доказування – це діяльність суб’єктів кримінального процесу по збиранню (формуванню), перевірці й оцінці доказів і їх процесуальних джерел, висуненню на цій основі певної тези та наведення аргументів для її обґрунтування. Потрібно мати на увазі, що до сфери процесуального доказування залучається велике коло осіб і органів. Але вони займають неоднакове становище, оскільки виконують різні функції. Тому питання про те, хто з учасників процесуальної діяльності є суб’єктом доказування, і на кого покладається цей обов’язок, є важливим.
Необхідно пам’ятати, що суб’єкти доказування – це посадові особи і державні органи, на яких покладено обов’язок збирати докази, перевіряти їх і оцінювати, обґрунтовувати висновки, до яких вони приходять, а також інші особи, які беруть участь в цій діяльності.
В той же час слід підкреслити, що кримінально-процесуальне доказування може тоді успішно сприяти правосуддю, коли в судочинстві існують для цього необхідні процесуальні гарантії.
Процесуальні гарантії – це передбачені законом засоби, спрямовані на забезпечення виконання завдань судочинства у кожній кримінальній справі. До процесуальних гарантій потрібно віднести процесуальні норми, закріплені в них права та обов’язки учасників судочинства, принципи кримінального процесу, кримінально-процесуальну форму тощо.
Курсанти мають знати, що в доказуванні певну роль грають презумпції, на підставі яких можна іноді зробити висновок про існування тих чи інших фактів, котрі підлягають доказуванню.
Важливою гарантією реалізації кримінальної відповідальності є визначення в кожній кримінальній справі предмета та меж доказування.
І на завершення слід пам’ятати, що в кримінальному процесі як науці, навчальній дисципліні, галузі права і практичній діяльності все зводиться до доказування і доказів, бо вони є основним змістом кримінального процесу.
Список літератури до змістового модуля
[1, 3, 36-38, 40, 41, 50-53, 55, 57, 58, 61, 65, 66, 68, 71, 72, 75, 76, 86-88, 92, 97-106, 111, 114, 115, 123-128, 133, 136, 137, 143, 146, 148-150, 152, 153, 158-160]
Змістовий модуль II.
Докази.Доказування у стадії порушення кримінальної справи