Робоча навчальна програма для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма спецкурсу для студентів юридичного факультету осітньо-кваліфікаційного, 1038.04kb.
- Робоча навчальна програма доказування на досудовому слідстві для фахівців освітньо-кваліфікаційного, 1404.99kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 138.9kb.
- Практикум зі складання процесуальних документів робоча навчальна програма для фахівців, 915.54kb.
- Робоча програма з фізики (назва навчальної дисципліни) для напрямку 0914 Комп, 874.55kb.
- Робоча навчальна програма для фахівців освітньо -кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1297.41kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, 172.58kb.
- Робоча навчальна програма, плани лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної, 587.06kb.
- Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр, 401.81kb.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Навчально-науковий інститут
підготовки кадрів кримінальної міліції
Кафедра
кримінально-процесуальної діяльності
ДІЗНАННЯ
Робоча навчальна програма
для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”
за спеціальністю “правознавство” (7.060101)
Київ 2011
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАКДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Навчально-науковий інститут
підготовки кадрів кримінальної міліції
Кафедра
кримінально-процесуальної діяльності
ДІЗНАННЯ
Робоча навчальна програма
для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”
за спеціальністю “правознавство” (7.060101)
Київ 2011
Укладачі:
Осауленко О. А. – начальник кафедри кримінально-процесуальної діяльності ННІПККМ НАВС, кандидат юридичних наук, підполковник міліції;
Александренко О. В. – доцент кафедри кримінально-процесуальної діяльності ННІПККМ НАВС, полковник міліції;
Зарубей В. В. – доцент кафедри доцент кафедри кримінально-процесуальної діяльності ННІПККМ НАВС, полковник міліції;
Плева К. В. – старший викладач кафедри кримінально-процесуальної діяльності ННІПККМ НАВС, майор міліції.
Самодін А. В. – викладач кафедри кримінально-процесуальної діяльності ННІПККМ НАВС, майор міліції.
Симчук А. С. – доцент кафедри кримінально-процесуальної діяльності ННІПККМ НАВС;
Хахуцяк О. Ю. – старший викладач кафедри кримінально-процесуальної діяльності ННІПККМ НАВС, майор міліції.
Алексійчук О. М. – начальник відділу розслідування ДТП СУ ГУ МВС України в Київській області, ад’юнкт кафедри кримінального процесу, капітан міліції.
Рецензенти:
Смітієнко З. Д. – завідуюча кафедрою цивільних та кримінально-правових дисциплін Української академії зовнішньої торгівлі, кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України.
Свириденко С. В. – заступник начальника – начальник СВ Оболонського ГУ МВС України в м. Києві, підполковник міліції.
Рекомендовано Вченою радою навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ (протокол № 12 від 22 червня 2011 року)
Затверджено на засіданні кафедри кримінально-процесуальної діяльності навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національної академії внутрішніх справ (протокол № 17 від 21 червня 2011 року)
Дізнання : робоча навч. прог. [Текст] / [уклад. : О. А. Осауленко, О. В. Александренко, В. В. Зарубей, К. В. Плева, А. В. Самодін, А. С. Симчук, О. Ю. Хахуцяк, О. М. Алексійчук]. – К. : Нац. акад.-я внут. справ, 2011. – с.
Для курсантів 4 курсу (спеціалізація – КР, БЕЗ, КМСД, КЗ, ОТЗ) навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції Національна академія внутрішніх справ.
© Національна академія внутрішніх справ, 2011.
-
ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
Загальні положення.
Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)” затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, робоча навчальна програма є основним методичним документом, що визначає зміст і технологію навчання з навчальної дисципліни за певною формою навчання. Вона складається на основі відповідної навчальної програми і навчального плану певної форми навчання. Робоча навчальна програма містить викладення конкретного змісту кредитних модулів дисципліни з розподілом на окремі види навчальних занять, визначає форми їх вивчення (навчальні заняття, виконання індивідуальних семестрових завдань, практична підготовка, самостійна, індивідуальна робота), розподіл навчальних годин за видами занять, форми і засоби всіх видів контролю, інформаційне та методичне забезпечення. Робочі навчальні програми щорічно обговорюються та затверджуються на засіданнях кафедр. Зміни й доповнення до робочої навчальної програми, у разі необхідності, можуть вноситися кафедрами, за погодженням з навчально-методичним центром.
Навчальна дисципліна “Дізнання” відображає спеціалізацію навчального закладу з підготовки фахівців для підрозділів КР, БЕЗ, КМСД, КЗ, ОТЗ системи МВС України з освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” за спеціальністю “Правознавство” (7.060101). Вона відображає спеціалізацію навчального закладу з підготовки фахівців правоохоронної діяльності. Покращення правоохоронної діяльності обумовлює необхідність акумулювання знань теорії та практики як кримінально-процесуальної діяльності правоохоронних органів взагалі, так і стосовно окремих правозастосовчих органів. Основною метою викладання дисципліни “Дізнання” є вивчення проблем кримінального процесу в діяльності органів дізнання з розслідування кримінальних справ загально-кримінальної спрямованості та отримання практичних навичок в прийнятті та оформленні процесуальних рішень, проведенні та оформленні окремих процесуальних дій.
Предметом навчальної дисципліни “Дізнання” є вивчення: кримінально-процесуального права; теорії та практики кримінально-процесуальної діяльності щодо складання документів та прийняття процесуальних рішень у кримінальних справах.
Метою цієї навчальної дисципліни є:
– поглибити і закріпити знання навчити курсантів з кримінально-процесуального права України;
– розвинути уміння щодо: самостійного опрацювання нормативно-правових актів у сфері кримінального судочинства та навчальної літератури, узагальнення практики роботи органів дізнання під час провадження у кримінальних справах; формулювання власних висновків на підставі інформації наукового та статистичного характеру, яка отримана у процесі навчання; оцінки правових ситуації, які виникають у процесі кримінально-процесуальної діяльності; прийняття процесуальних рішень у кримінальних справах тощо;
– виховати у курсантів почуття відповідальності щодо охорони прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, розвинути прагнення підвищувати свій інтелектуальний та професійний рівні, повагу до фундаментальних принципів діяльності правоохоронних органів України принципів –законності, гуманізму, справедливості тощо.
У процесі вивчення цієї навчальної дисципліни курсанти мають знати:
– Кримінально-процесуальне право України;
– норми Конституції та Кримінально-процесуального кодексу України (основний акцент робиться нормах Загальної частини КПК);
– законодавство України у сфері охорони правопорядку, а також відповідних галузей права, у випадках опрацювання міжгалузевих правових питань, які передбачених навчальною програмою;
– засади побудови, функціонування та взаємодії органів досудового розслідування системи МВС України;
– нормативно-правові акти (накази, розпорядження, інструкції, рекомендації), які стосуються кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання системи МВС України;
– основну навчально-методичну, навчальну та наукову літературу, яка стосується вивчення навчальної дисципліни;
– напрями та форми реалізації норм кримінально-процесуального законодавства у діяльності органів досудового розслідування системи МВС України.
Науково-педагогічному складу кафедри під час проведення занять необхідно звернути увагу на уміння курсантів:
– показувати рівнобічні, системні і глибокі знання навчально-програмового матеріалу, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно правильно його подавати;
– пов’язувати теорію з практикою, вільно виконувати задачі, завдання та правильно відстоювати прийняті рішення;
– самостійно узагальнювати і викладати навчальний матеріал, не допускаючи помилок та проявляти творчі здібності у розумінні, поданні і використанні навчально-програмового матеріалу;
– опрацьовувати навчальну літературу та нормативно-правові акти у сфері кримінального судочинства;
– аналізувати наукову та статистичну інформацію, отриману під час навчальних занять і самостійної підготовки, а також роботи власні висновки та висувати відповідні пропозиції щодо вдосконалення діяльності правоохоронних органів; самостійно тлумачити нормативно-правові акти кримінально-процесуального характеру;
– проводити наукові дослідження у формах доповідей, рефератів та інших видів робіт передбачених навчальною програмою;
– розв’язувати ситуаційні завдання передбачені навчальною програмою та додатковою літературою за вказівкою викладача.
Серед системи організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на повному освітньому і кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти є вдосконалення форм і методів викладання навчальної дисципліни, підготовка навчально-методичної літератури щодо поглибленого вивчення проблем кримінального процес.
Основними формами проведення занять з навчальної дисципліни “Дізнання” є лекційні, семінарські, практичні заняття, індивідуальна та самостійна робота курсантів. Після закінчення вивчення цієї навчальної дисципліни курсанти складають семестровий екзамен.
Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)” затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, змістом зазначених видів занять є:
– лекція – основний вид навчальних занять, призначених для викладення теоретичного матеріалу;
– семінарське заняття – вид навчального заняття, основною метою якого є поглиблене відпрацювання та закріплення основних положень проблем, розкритих у прочитаних лекціях. Дидактичною основою семінарського заняття є самостійна робота курсанта на етапі підготовки до нього та презентація його знань у процесі проведення заняття;
– практичне заняття – вид навчального заняття, основною метою якого є формування у курсанта вмінь та навичок практичного застосування отриманих знань;
– індивідуальне заняття – це вид навчального заняття, яке проводиться під керівництвом науково-педагогічного працівника у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей курсанта;
– консультація – вид навчального заняття, на якому курсант отримує від науково-педагогічного працівника відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання;
– індивідуальне завдання – форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які курсанти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.
Самостійна робота курсантів є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Вона включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу.
Для лекційних, семінарських і практичних занять курсант повинен мати робочий зошит і робити в ньому необхідні записи: основних положень лекції; конспектування рекомендованих нормативних актів та літератури; письмове вирішення задач з обґрунтуванням відповідно до норм чинного законодавства, положень теорії та існуючої практики.
Під час індивідуальної та самостійної роботи курсанти готуються до проведення семінарських та практичних занять з відповідно теми передбаченої цією робочою навчальною програмою.
Курсанти можуть отримати консультацію у викладача, який проводить заняття у відповідній навчальній групі або чергового викладача кафедри.
У продовж лекційного, семінарського та практичного заняття по кожному з питань, які розглядаються курсант зобов’язаний роботи замітки (стислий конспект відповіді, цитату, проблемні питання, точки зору вчених-процесуалістів, статистичні дані тощо).
За структурою відповідь на питання семінару повинна складатись із вступу, основної частини, висновку. За змістом охоплювати норми чинного законодавства, положення теорії кримінального процесу, проблеми практики тощо.
Зразки процесуальних документів краще за все готувати на аркушах паперу звичайного формату чи використовувати бланки процесуальних документів. Для їх зберігання необхідно мати відповідні папки.
Перелік нормативних актів та літератури подається до кожної теми окремо. При підготовці до занять потрібно творчо використовувати літературні джерела, з урахуванням змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України.
При підготовці до практичних занять курсанти повинні скласти проекти процесуальних документів відповідно до вимог чинного КПК, відомчих нормативно-правових актів, а також сьогодення судово-слідчої практики та оформляються відповідно до вимог підготовки кримінальних справ, вирішувати ситуаційні завдання зазначених у цій робочій навчальній програмі та у збірниках задач за вказівкою викладача.
Контроль успішності курсантів.
Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)” затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, контрольні заходи включають поточний, рубіжний (модульний), підсумковий контроль та державну атестація.
Поточний контроль проводиться для оцінювання рівня навчальних досягнень курсантів під час семінарських, практичних занять та якості виконання індивідуальної і самостійної роботи. Поточний контроль під час проведення семінарських та практичних занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок курсантом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань курсантів забезпечується чіткими критеріями.
Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять курсантами та їх успішності.
Рубіжний (модульний) контроль визначає якість виконаної курсантом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу. Якщо результати двох і більше підсумкових контролів за семестр з дисциплін не зараховані, курсант відраховується за академічну неуспішність.
Модульна контрольна робота є обов’язковою складовою системи рубіжного (модульного) контролю навчальних досягнень курсантів з кожної навчальної дисципліни кафедри. Її виконання курсантами спрямоване на всебічну і комплексну перевірку обсягу, рівня та якості засвоєння ними знань, навичок і вмінь з усього навчального матеріалу, що складає завершений модуль. Зміст, структура, критерії оцінювання, порядок, тривалість та форма проведення модульної контрольної роботи визначаються кафедрою з кожної навчальної дисципліни.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів засвоєння курсантами окремої частини дисципліни (групи тем) чи дисципліни у цілому. Він включає семестровий контроль та державну атестацію курсанта.
Критерії успішності курсантів.
Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті внутрішніх справ (денна форма навчання)” затвердженого наказом КНУВС № 58 від 5 лютого 2010 року, для визначення академічних успіхів осіб, які навчаються, за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, пропонується використовувати єдину бальну систему розрахунків рейтингових балів за шкалою Національної академії внутрішніх справ з обов’язковим їх переведенням до національної шкали та шкали ECTS:
| За шкалою Академії | За національною шкалою | За шкалою ECTS | Рівень компетентності | Критерії оцінювання |
| 90 – 100 | 5 “відмінно” | А | Високий (творчий) | Особа, що навчається, виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили |
| 85 – 89 | 4 “добре” | В | Достатній (конструктивно-варіативний | Особа, що навчається, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна |
| 75 – 84 | С | Особа, що навчається, вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок | ||
| 70 – 74 | 3 “задовільно” | D | Середній (репродук-тивний) | Особа, що навчається, відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих |
| 60 – 69 | E | Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні | ||
| 35 – 59 | 2 “незадовільно” з можливістю повторного складання | FX | Низький (рецептивно-продуктивний) | Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу |
| 1 – 34 | 2 “незадовільно” з обов’язковим повторним курсом ” | F | Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів |
Міжпредметні зв’язки. Навчальна дисципліна “Дізнання” пов’язана з іншими навчальними дисциплінами, зокрема з “Кримінальним процесом України”, “Кримінальним правом”, “Судовими та правоохоронними органами України”, “Конституційним правом”, “Юридичним документоведенням”, “Криміналістикою”, “Оперативно-розшуковою діяльністю”, “Цивільним правом”, “Цивільним процесом” та ін.
Дисципліна: Дізнання
| Курс | Характеристика дисципліни |
| Кількість залікових кредитів, відповідних ECTS: 2,5 Модулів: 3 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 90 Тижневих годин: | Рік підготовки: 4 Семестр: 7 Лекції: 18 годин Семінарські заняття: 20 години Практичні заняття: 22 годин Самостійна робота: 14 годин Індивідуальна робота: 16 годин Вид контролю: залік |
- ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
| № з/п | Назва тем | Нормативний обсяг годин | Всього годин | ||||||||
| Всього годин з викладачем | З них: | Самост. та індивід. робота | З них: | ||||||||
| Лекцій | Семінарських занять | Практичних занять | Модульний контроль | Самостійна робота | Індивідуальна робота | ||||||
| 1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. | 9. | 10. | 11. | |
| Змістовий модуль І. Поняття та сутність дізнання. Початковий етап кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання | |||||||||||
| 1. | Тема 1. Дізнання як кримінально-процесуальна діяльність | 6 | 4 | 2 | 2 | - | | 2 | - | 2 | |
| 2. | Тема 2. Кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання у стадії порушення кримінальної справи | 12 | 8 | 2 | 4 | 2 | | 4 | 2 | 2 | |
| | Модульний контроль | | | | | | + | | | | |
| Змістовий модуль ІІ. Провадження дізнання у кримінальних справах | |||||||||||
| 3. | Тема 3. Кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання при розслідуванні злочинів | 36 | 28 | 4 | 4 | 20 | | 8 | 2 | 6 | |
| | Модульний контроль | | | | | | + | | | | |
| Змістовий модуль ІІІ. Окремі положення провадження дізнання у кримінальних справах. Процесуальний контроль за провадженням дізнання | |||||||||||
| 4. | Тема 4. Взаємодія особи, яка провадить дізнання зі слідчим, іншими органами та підрозділами у досудових стадіях кримінального процесу | 8 | 4 | 2 | 2 | - | | 4 | 2 | 2 | |
| 5. | Тема 5. Зупинення і закінчення дізнання | 8 | 4 | 2 | 2 | - | | 4 | 2 | 2 | |
| 6. | Тема 6. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів | 8 | 4 | 2 | 2 | - | | 4 | 2 | 2 | |
| 7. | Тема 7. Прокурорський нагляд, відомчий та судовий контроль за кримінально-процесуальною діяльністю органів дізнання | 6 | 4 | 2 | 2 | - | | 2 | 2 | - | |
| 8. | Тема 8. Оскарження процесуальних дій і рішень органів дізнання | 6 | 4 | 2 | 2 | - | | 2 | 2 | - | |
| | Модульний контроль | | | | | | + | | | | |
| Всього годин | 90 / 2,5 кред | 60- | 18 | 20 | 22 | | 30 | 14 | 16 | ||