Стратегія економічного І соціального

Вид материала

Документы

Содержание РОЗДІЛ 12. РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ 12.1. Стратегія вдосконалення міжбюджетних відносин Стратегічні орієнтири облдержадміністрації та обласної ради До кінця 2015 р. разом з органами центральної влади необхідним є вирішення наступних завдань

Подобный материал:

• «про кооперацію», 17.13kb.
• На головну сторіну веб сайту ода в розділ „стратегія”, 1650.33kb.
• У К А з президента україни, 83.91kb.
• Рівненська обласна державна адміністрація Головне управління економіки та інвестиційної, 1376.67kb.
• Програма економічного І соціального розвитку міста Лозова на 2011 рік, 2181.91kb.
• Рекомендації науково-практичної конференції "Стратегія економічного І соціального євроінтеграційного, 324.2kb.
• Програма економічного І соціального розвитку, 363.16kb.
• Програма економічного І соціального розвитку Житомирського, 941.44kb.
• 1  Основні тенденції економічного та соціального розвитку економіки жидачівщини в контексті, 1154.23kb.
• Про проект програми економічного, соціального та культурного розвитку Бериславського, 1723.78kb.

РОЗДІЛ 12. РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ
РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

12.1. Стратегія вдосконалення міжбюджетних відносин

Започаткована у попередні роки тенденція економічного зростання в Миколаївській області та її закріплення у 2006 році, безумовно, позитивно вплинула на виконання зведеного бюджету області, через призму якого віддзеркалюються всі суспільно-політичні та економічні перетворення.


Основні зусилля направлені на недопущення розбалансування бюджету, вчасне виконання взятих зобов’язань, насамперед соціального характеру, запровадження соціальних , економічних і демократичних стандартів життєдіяльності людини та держави, зміцнення ресурсної бази місцевих бюджетів, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів .


Надходження податків і зборів на території Миколаївської області до загального і спеціального фондів бюджетів усіх рівнів протягом 2006 року зросли порівняно з 2005 роком на 503,1 млн. гривень, або 29,4 відсотка та становили понад 2,2 млрд. гривень, з яких до дохідної частини місцевих бюджетів області зараховано 862,7  млн.грн., без урахування обсягу міжбюджетних трансфертів, надходження, яких становило 920,5 млн . гривень.

За підсумками 2006 року Миколаївська область входить в десятку серед регіонів Україні по приросту фактичних надходжень податків і зборів до бюджетів усіх рівнів порівняно з аналогічним періодом 2005 року.


Цей показник вплинув також на те, що за результатами виконання дохідної частини державного бюджету у 2006 році органами стягнення на території Миколаївської області забезпечено виконання планових завдань з мобілізації податків і зборів до державного бюджету на 147,7 відсотка. В результаті чого, область зайняла друге місце серед регіонів України по виконанню планових показників.


Слід відзначити, що протягом останніх чотирьох років зберігається тенденція збільшення доходів загального фонду зведеного бюджету області у розрахунку на душу населення, а саме у 2003 році – 365,3 грн., у 2004 році – 336,2 грн., у 2005 році - 418,3 грн., у 2006 році – 537,3 грн.


Зокрема фактичні надходження податків і зборів до загального фонду місцевих бюджетів області склали за 2003 рік – 457, 2 млн. грн., за 2004 рік – 413,3 млн. грн. за 2005 рік -510,1 млн. грн., тобто на 96,8 млн .грн. більше попереднього року, (23,4 відс.), за 2006 рік - 651,5 млн.грн., або на 141,4 млн.грн. більше (27,7 відс.)..


Доходи, що надійшли до місцевих бюджетів області у 2006 році дали можливість профінансувати першочергові та невідкладні видатки у запланованих обсягах.

Структура видатків бюджету області відображає економічні відносини, політичну спрямованість пріоритетних витрат держави, органів місцевого самоврядування.

Реформування соціального захисту та забезпечення, надання населенню конституційних гарантій є важливим соціально-політичним фактором, який впливає не лише на загальний фінансовий стан регіону, але й на фінансовий стан закладів соціально-культурного спрямування, і що найголовніше - на рівень життя всього населення через покращення добробуту населення регіону.


Зведеним бюджетом області обсяг видатків загального фонду щороку збільшується, так, у 2003 році – 757,0 млн.грн.; 2004 році – 850,3 млн.грн., 2005 році – 1070,3 млн.грн.; у 2006 році – 1448,2 млн. грн., що майже в 2 рази більше показників 2003 року.

Основним напрямком бюджетної політики держави було визначено необхідність суттєвого посилення соціальної функції державного бюджету, зростання частки соціальних витрат, збільшення видатків на утримання установ освіти, охорони здоров’я, соціальні компенсації.


Тому, питома вага видатків загального фонду зведеного бюджету області спрямованих на фінансування соціально-культурних установ, заходів соціального забезпечення та захисту населення у 2006 році склала 86,8 відсотка, або 1257,6 млн.грн, що більше 2003 року на 694 млн.грн., або в 2,2рази.


Зокрема, у 2006 році на утримання установ освіти спрямовано 559,1 млн.грн.; охорони здоров’я – 348,0 млн.грн.; соціальний захист та соціальне забезпечення населення – 275,8 млн.грн.; культури і мистецтва – 55,0 млн.грн., фізичної культури та спорту – 19,7 млн.грн. бюджетних коштів.


У структурі видатків зведеного бюджету (без урахування субвенцій з державного бюджету) заробітна плата працівників бюджетних установ склала 66,4 відсотка (зростання - 29,1 відсотка, або 174,6 млн. грн. ); медикаменти та продукти харчування – 6,9 відсотка (зростання 44,0 відсотка, або 24,6 млн.грн.); енергоносії 6,7 відсотка (зростання 21,9 відсотка, або 14,0 млн.грн.).

Крім того, збільшився обсяг фінансування капітальних видатків бюджетних установ порівняно з попереднім роком у 2,1 рази, та склав 79,8 млн.грн.

Поряд із покращенням у 2006 році стану виконання бюджетів, нарощування ними фінансового ресурсу, невирішеними залишаються проблеми в сфері міжбюджетних відносин та формуванні місцевих бюджетів.

Головною метою стратегії вдосконалення міжбюд­жетних відносин є акумулювання на рівні окремих адмі­ністративно-територіальних одиниць обсягу ресурсів, достатнього для виконання власних і делегованих функ­цій органів місцевого самоврядування. Нині бюджетне за­безпечення регіонального та місцевого розвитку за джерелами надходжень характеризується значною неоднорідністю. З часу прийняття Бюджетного кодексу України накопичилось ряд проблем, які потребують врегулювання , зокрема:

• нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів;
  
• задекларовані державою низка соціальних зобов’язань, які не забезпечені реальним фінансовим ресурсом;
  
• достатньо високий рівень дотаційності місцевих бюджетів;
  
• недостатній рівень власної дохідної бази місцевих бюджетів;
  
• низька ефективність планування видатків місцевих бюджетів;
  
• забезпечення підвищення якості надання житлово-комунальних послуг та оптимізація їх вартості;
  
• недопущення заборгованості із заробітної плати та забезпечення розрахунків за енергоносії.
  

Така ситуація не дозволяє органам місцевого самоврядуван­ня відчувати себе фінансово самостійними, не сприяє виникненню у них необхідних стимулів забезпечення відповідного управлін­ня бюджетами і проведення економічної політики, спрямованої на стимулювання ділової активності.


Для усунення зазначених проблем необхідно змінити фінан­сові умови, в рамках яких оперують місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. Значною мірою це протиріччя було вирішено прийняттям у 2001 р. Бюджетного кодексу України. Однак, як засвідчила практика, цим законодавчим інструментом не забезпечено відчутного розширення фінансових повноважень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого само­врядування. Незважаючи на те, що Бюджетний кодекс закрі­пив за місцевими бюджетами на довгостроковій основі 17 різних джерел доходів, які не враховуються під час розрахунку міжбюд­жетних трансфертів, фіскальні повноваження місцевих органів влади є незначними. Недосконалою залишається система пере­розподілу ресурсів. У результаті дії міжбюджетних трансфертів виникає практика "зрівнялівки". Місцеві органи влади позбав­лені можливості самостійно вирішувати власні проблеми через залежність від дотацій або через вилучення понадпланових коштів. У місцевої влади немає стимулів для ефективнішого розвитку місцевого господарства - вигідніше залишатися "реци­пієнтом", ніж переходити до розряду "донорів".


Отже, бюджетна система України сьогодні неповною мірою відповідає потребам розвитку регіонів. Процес формування місцевих бюджетів в Україні має ще багато невирішених нормативно-правових, методологічних та організаційно-технологічних питань, що негативно позначається на якості прий­нятих місцевих бюджетів, а звідси - на вирішенні питань місце­вого значення. Невиправдана централізація фінансових потоків призводить до того, що органи місцевого самоврядування не мають можливості проводити незалежну політику у межах своєї компетенції. Як підсумок - нинішня модель міжбюджетних відносин потребує дальшого реформування з метою посилення самостійності місцевих бюджетів, удосконалення міжбюджетних відносин .

Стратегічні орієнтири облдержадміністрації та обласної ради:

• забезпечення зростання доходів та видатків місцевих бюджетів;
  
• ефективне використання земельних ресурсів державної та комунальної власності;
  
• запровадження системи економічних і адміністративних заходів для легалізації доходів та скорочення тіньового сектору економіки ;
  
• - продовження роботи з легалізацією найманої праці, подолання негативних явищ пов'язаних з виплатою заробітної плати найманим працівникам, погашення заборгованості із заробітної плати;
  
• - забезпечення вимог бюджетного законодавства у процесі виконання місцевих бюджетів;
  
• вдосконалення мережі установ та закладів бюджетної сфери, що фінансуються з місцевих бюджетів з метою покращення якості їх послуг та ефективного використання фінансового ресурсу;
  
• посилення впливу системи формування місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць, підвищення рівня добробуту населення на основі вартісних та якісних критеріїв надання суспільних послуг.
  

До кінця 2015 р. разом з органами центральної влади необхідним є вирішення наступних завдань


У сфері зміцнення доходної бази місцевих бюджетів:

• зміцнення фінансової самодостатності доходів місцевих бюджетів шляхом посилення зацікавленості органів місцевого самоуправління у зростанні власних доходів;
  
• визначення оптимального розподілу податків між рівнями бюджетів та їх спрямування до доходів місцевого бюджету І та ІІ кошиків
  
• зміна системи розподілу податку з доходів фізичних осіб між місцевими бюджетами: за принципом місця знаходження філії підприємства.
  
• удосконалення системи місцевих податків і зборів, запровадження податку на нерухоме майно, створення належних баз даних з нерухомості;
  
• завершення процесу розмежування об’єктів державної та комунальної власності;
  
• розмежування земель, що перебувають у державній власності, та таких, що передані до комунальної власності;
  
• розширення доступу органів місцевого самоврядування на ринок внутрішніх та зовнішніх запозичень. Законодавче врегулювання механізму запозичення, що здійснюється органами місцевого самоврядування;
  

• удосконалення формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів, у тому числі у частині розрахунку індексу відносної податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці;
  

У сфері визначення видаткових повноважень::

• удосконалення видаткових повноважень органів місцевого самоврядування на основі чіткого розмежування на законодавчій основі видатків на виконання делегованих державою та власних повноважень органів місцевого самоврядування;
  
• затвердження єдиних вартісних та якісних стандартів суспільних послуг по галузях, які беруть участь у розрахунку міжбюджетних трансфертів, а саме норматив утримання ліжко-дня одного хворого, норматив утримання діто-дня в дошкільних закладах, загальноосвітніх закладах, норматив утримання об’єктів житлово-комунального господарства (благоустрій територій, ремонт житлового фонду, водопровідно-каналізаційного господарства та т.ін.)
  
• запровадження програмно-цільового методу планування та виконання місцевих бюджетів з метою підвищення ефективності управління бюджетним коштами;
  
• удосконалення методології оцінки результативності бюджетних програм місцевого значення;
  
• перехід від системи соціального захисту , що ґрунтується на наданні пільг, до політики зростання доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верстам населення залежно від їх матеріального стану
  
• удосконалення існуючих та затвердження типових штатів бюджетних установ а також їх розроблення для установ нового типу
  
• запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;
  
• удосконалення інституційних засад формування видаткової частини місцевих бюджетів з метою посилення інноваційного розвитку територій;
  
• запровадження дієвих методів фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективності використання бюджетних коштів та досягнення відповідних результатів
  

У сфері міжбюджетних відносин:

• уточнення положень Бюджетного кодексу України в частині місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин; податкового та іншого законодавства;
  
• удосконалення формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним та місцевими бюджетами;
  
• запровадження формульної системи розподілу державних централізованих капітальних вкладень (інвестиційних субвенцій) за визначеними критеріями;