Стратегія економічного І соціального

Вид материала

Документы

Содержание Розділ 13. стратегія забезпечення екологічної безпеки

Подобный материал:

• «про кооперацію», 17.13kb.
• На головну сторіну веб сайту ода в розділ „стратегія”, 1650.33kb.
• У К А з президента україни, 83.91kb.
• Рівненська обласна державна адміністрація Головне управління економіки та інвестиційної, 1376.67kb.
• Програма економічного І соціального розвитку міста Лозова на 2011 рік, 2181.91kb.
• Рекомендації науково-практичної конференції "Стратегія економічного І соціального євроінтеграційного, 324.2kb.
• Програма економічного І соціального розвитку, 363.16kb.
• Програма економічного І соціального розвитку Житомирського, 941.44kb.
• 1  Основні тенденції економічного та соціального розвитку економіки жидачівщини в контексті, 1154.23kb.
• Про проект програми економічного, соціального та культурного розвитку Бериславського, 1723.78kb.

РОЗДІЛ 13. СТРАТЕГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Протягом останніх років екологічна ситуація в Миколаївській області, не зважаючи на доволі динамічний і стабільний розвиток усіх галузей промислового комплексу не зазнала суттєвого погіршання.

Рівень забруднення атмосферного повітря в Миколаївській області нижче, ніж середній по Україні (10,5тонн на 1км²). В області на 1км² було викинуто у 2005 році – 2,90 тонн забруднюючих речовин.

Загальна кількість викинутих забруднюючих речовин в атмосферу у 2005 році складає 71,45 тис. тонн. У порівнянні з 2004 роком, загальні обсяги викидів не значно збільшилась на 1,1 % або на 0,783 тис. т. Основний внесок в забруднення атмосфери належить автотранспорту 47,16 тис. тонн (64%). Від стаціонарних джерел викинуто в атмосферу у 2005 році 24,29 тис тонн шкідливих речовин, що на 2,123 тис. т, або на 10% більше ніж у 2004 р.

Основним забруднювачем атмосфери серед підприємств Миколаївської області є ВАТ «Югцемент». Річний обсяг викидів якого у 2005 році склав 6,018 тис. тонн, що становить близько 25% від загальних стаціонарних викидів області.

В цілому по області, незважаючи на збільшення обсягів виробництва на підприємствах спостерігається тенденція зменшення питомих викидів.

Протягом останніх років загострилась проблема підтоплення, що загрожує безпеці проживання населення, знижує сейсмічну стійкість територій, негативно впливає на ведення сільського господарства. За даними ДГР «Причорноморгеологія» 43% (1069,8 тис. га) території Миколаївської області потерпає від шкідливої дії вод. Починаючи з 1997 року, на окремих територіях області спостерігається значне підвищення рівня ґрунтових вод, виділяються ділянки, де підвищено рівень ґрунтових вод практично до земної поверхні (1998 року – 38 населених пунктів, 2005 року – 57 населених пунктів). Для області характерний загальний приріст площ підтоплення, особливо це стосується тих районів, де існують значні площі зрошення. 2006 року від підтоплення постраждали Доманівський, Вознесенський, Новоодеський, Кривоозерський, Баштанський, Жовтневий, Врадіївський та Березнегуватський райони. Гостро проблема підтоплення стоїть і для міст області. Щороку від підтоплення страждають мм. Вознесенськ, Баштанка, Новий Буг, Снігурівка.

Пріоритетним напрямом в забезпеченні екологічно безпечного навколишнього природного середовища області є питання зменшення забруднення водойм господарсько-побутовими стоками. Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення обсягів скиду до поверхневих водойм забруднених вод без очистки (неочищені води). Так, у 2005 році загальний обсяг скиду зворотних вод у водні об’єкти області зменшився на 6,7 млн. м³ і становить 93,2 млн.м³. З нього у водні об’єкти скинуто 34,76 млн.м³ забруднених вод, тобто недостатньо очищених вод 32,22 млн.м³ та без очистки 2,539 млн.м³ . В порівнянні з 2004 роком обсяг скиду зворотних вод недостатньо очищених зменшився на 7,8 млн.м³ (19,0%).

Очисні споруди та каналізаційні мережі області у більшості побудовані 30-40 років тому, вони морально та фізично застаріли, не відповідають сучасним вимогам, знаходяться в аварійному стані. Так МКП „Миколаївводоканал” працює з перевантаженням очисних споруд, відсутні процеси знезараження вод після очистки перед скидом в Бузький лиман. У аварійному стані знаходяться каналізаційні мережі, у тому числі глибоководний випуск з очисних споруд каналізації, багато колекторів потребують негайної заміни.

Гострою для області залишається проблема деградації екосистеми р. Інгулець внаслідок скидання високомінералізованих вод з накопичувачів гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу. Щорічно гірничорудними підприємствами Кривбасу в р. Інгулець здійснюється скид високомінералізованих шахтних вод показники яких характеризуються значним перевантаження концентрацій хлоридів, завислих речовин, заліза, металів – міді, цинку, нікелю, показників групи азоту. Інтенсивне забруднення р. Інгулець впливає на якість води в підземних водоносних горизонтах Снігурівського району Миколаївської області, де мешкає 53 тис. населення, та на якість вод у Жовтневому водосховищі, що є одним з джерел господарсько-питного водопостачання м. Миколаєва. Проблема для Миколаївської області загострена ще і тому, що область не отримує ніяких коштів на відшкодування збитків, що завдаються водним ресурсам та зрошуваним ґрунтам.

Потребує невідкладного вдосконалення і система поводження з відходами виробництва та споживання. Щорічно в області утворюється понад 2 млн. т відходів, домінуюче положення серед яких займають відходи 4 класу небезпеки – близько 1,6 млн. т. Загальний обсяг накопичення в області відходів виробництва, споживання, побутових відходів складає у 2005 р. – 31,5 млн. т, 2006 – 33,5 млн. т.

Побутових відходів щорічно в області утворюється біля 420 тис. т. За період з 1991 по 2004 рік на звалищі м. Миколаєва накопичено 5,33 млн. т, станом на 01.01.07р - 5, 7 млн. т.

За результатами державної інвентаризації непридатних пестицидів, проведеної у 2006 році, на території області накопичено 768,5 т непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин, з них 732,3 т зберігається в незадовільній тарі, майже 19% ( 145,47 т) – на землі.


Земельний фонд Миколаївської області складає 2,46 млн. га, з них 2,01 млн. га (або 81,8 відсотка) займають сільськогосподарські угіддя. Тривале екстенсивне використання чорноземів зумовило прискорення деградації земельних угідь. Однак першість у складі деградаційних процесів належить процесам водної та вітрової ерозії ґрунтів. Особливо великої шкоди завдає водна ерозія. Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 7,1 тис. га. Понад 40% орних земель знаходяться на ерозійно небезпечних площах. Разом з тим ерозія ґрунтів є основним і найбільш небезпечним, дестабілізуючим фактором екологічної ситуації в ландшафтах (призводить до забруднення та замулення струмків, річок, ставків, посилення евтрофікації водойм тощо).


Загальна площа природно-заповідного фонду України у Миколаївській області (ПЗФ) складає 54,82 тис. га, або 2,23 % території області. 126 ділянок Миколаївщини набули природоохоронного статусу відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", і ще дві території увійшли до списку водно-болотних угідь міжнародного значення згідно з Рамсарською конвенцією. Низька забезпеченість заповідними територіями (в 2 рази нижче за середньостатистичну по Україні) обумовлюється відсутність встановлених в натурі меж більшості об’єктів природно-заповідного фонду.


Завданням зміцнення екологічної безпеки є постійне й послідовне вирішення найгостріших поточних та перспективних питань екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.


Цілями зміцнення екологічної безпеки є:

• розвиток інфраструктури охорони навколишнього природного середовища, покращення екологічної ситуації в регіоні, зокрема поліпшення стану водних ресурсів.
  

• збереження розмаїття рослинного та тваринного світу, розвитку природно-заповідного фонду області; підвищення рекреаційної цінності території; еколого-освітньої та виховної діяльності.
  

До пріоритетних напрямів зміцнення екологічної безпеки області належать:

• будівництво нових та реконструкція діючих очисних споруд, розбудова каналізаційних мереж;
  

• поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води;
  
• запобігання забрудненню Чорного моря, поліпшення їх екологічного стану;
  

• зменшення рівня забруднення повітря та раціонального використання природних ресурсів і відходів;
  

• забезпечення захисту від шкідливої дії вод, зокрема будівництвом дренажних систем, захисних дамб, берегоукріпленням, регулюванням гідрологічного режиму річок;
  

• перехід до європейської системи збору твердих побутових відходів, санація існуючих сміттєзвалищ, що не відповідають нормам екологічної безпеки; перегляд чинних схем санітарної очистки населених пунктів області з урахуванням сучасних тенденцій поводження з побутовими відходами;
  

• підтримка інвестиційних проектів, що використовують сучасні енергозберігаючі технології та не забруднюють навколишнє природне середовище;
  

• збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розвиток природно-заповідної справи.