Примітка Облікова політика 8 Примітка 2

Вид материала

Документы

Содержание Примітка 1.8. Оперативний лізинг (оренда) Примітка 1.9. Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття Примітка 1.10. Похідні фінансові інструменти

Подобный материал:

• Примітка Облікова політика. Примітка Основна діяльність, 582.07kb.
• Примітка Облікова політика Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 481.64kb.
• Примітка Облікова політика. Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 493.85kb.
• Примітка Облікова політика. Примітка Загальна інформація про діяльність банку, 194.91kb.
• Примітка Облікова політика Примітка Основна діяльність, 1902.66kb.
• Примітка Кошти в інших банках 35 Примітка, 4256.2kb.
• Примітка „Облікова політика”, 3999.67kb.
• Примітка Основні засоби та нематеріальні активи, 249.14kb.
• Комерційний Банк «Глобус», 4171.14kb.
• Примітка 28. «Справедлива вартість фінансових інструментів», 36.2kb.

Примітка 1.8. Оперативний лізинг (оренда)

Основні засоби, надані в оперативний лізинг (оренду) обліковуються та оцінюються в балансі Банку за тими ж критеріями, за якими оцінюються інші власні основні засоби Банку.

Доходи за договорами щодо надання в оперативний лізинг (оренду) основних засобів нараховуються щомісячно, відповідно до укладених договорів, та відображаються у Звіті про фінансові результати у складі «інші операційні доходи», а також включені до примітки 30 «Інші операційні доходи».

Примітка 1.9. Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття

Банк класифікує необоротні активи як утримувані для продажу, якщо:

• балансова вартість таких активів відшкодовуватиметься шляхом операції з продажу, а не поточного використання;
  
• на дату прийняття рішення щодо визнання їх активами, що утримуються для продажу, виконуються такі умови: стан активів, у якому вони перебувають, дає змогу здійснити негайний продаж і є високий ступінь імовірності їх продажу протягом року з дати класифікації.
  

Перед первісною класифікацією активів як утримуваних для продажу Банк здійснює оцінку справедливої вартості активів.


Необоротні активи, що утримуються банком для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж.


Амортизація на необоротні активи, утримувані для продажу, не нараховується.


Банк визнає втрати від зменшення корисності в разі зниження справедливої вартості необоротних активів за вирахуванням витрат на продаж.


У разі збільшення справедливої вартості необоротних активів за вирахуванням витрат на продаж Банк визнає дохід, але в сумі, що не перевищує раніше накопичені втрати від зменшення корисності.


Якщо під час оцінки активів, призначених для продажу, Банк не визнавав зменшення або відновлення їх корисності, то Банк визнає доходи або витрати в момент продажу таких активів (на дату припинення їх визнання).


Необоротні активи, що не відповідають умовам, класифікації необоротних активів як утримувані для продажу Банк переводить до категорії необоротних активів, призначених для використання в процесі діяльності.


При переведенні необоротних активів до категорії активів, що утримуються для використання в процесі діяльності здійснюється коригування їх балансової вартості з урахуванням сум накопиченої амортизації, втрат від зменшення корисності з одночасним визнанням такого коригування у звіті про фінансовий результат.

Примітка 1.10. Похідні фінансові інструменти

Похідний інструмент (дериватив) – це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:

• його вартість змінюється у відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібної змінної;
  
• не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов;
  
• який погашається на майбутню дату.
  

Похідні фінансові інструменти з метою відображення в бухгалтерському обліку класифікуються таким чином:


а) похідні фінансові інструменти в торговому портфелі Банку (форвардні, ф’ючерсні, опціонні контракти, своп-контракти);


б) похідні фінансові інструменти, що призначені для обліку хеджування (в розрізі типів хеджування).


Усі похідні фінансові інструменти первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю. Витрати на операції визнаються за рахунками витрат під час їх первісного визнання. Витрати на операції не включають дисконт або премію за форвардними та опціонними контрактами.


Вимоги та зобов’язання за похідними фінансовими інструментами на дату операції обліковуються за позабалансовими рахунками за курсом (ціною), зафіксованим у контракті, вимоги дорівнюють зобов’язанням. Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, крім опціонів, на дату операції дорівнює нулю.


На кожну наступну після первісного визнання дату балансу похідні фінансові інструменти оцінюються за справедливою вартістю без будь-яких витрат на операції.


Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю.


Якщо котирування ринкових цін на похідні фінансові інструменти є недоступним, Банк застосовує для визначення справедливої вартості такі методи:

• посилання на ринкову ціну іншого подібного інструменту;
  
• аналіз дисконтованих грошових потоків;
  
• інші методи, що забезпечують достовірне визначення справедливої вартості похідних фінансових інструментів.
  

Переоцінка похідних фінансових інструментів, якими є біржові інструменти, здійснюється Банком за результатами кожного біржового дня (торговельної сесії) за визначеною біржею котирувальною (розрахунковою) ціною.


Переоцінка похідних фінансових інструментів, якими є позабіржові інструменти, здійснюється Банком у разі зміни їх справедливої вартості.