Зміст
| Вид материала | Документы |
- Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
- Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
- Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
- Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
- Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
- Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
- Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
- План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.
Зміст
| Вступ | 3 |
| 1. Касові операції та їх оформлення | 4 |
| 2. Платіжне доручення | 16 |
| 3. Розрахунки векселями | 22 |
| 3.1 Оформлення векселя | 31 |
| 33 |
| 35 |
| 4. Розрахунки з використанням чеків | 38 |
| 4.1 Порядок отримання розрахункових чеків юридичною особою | 39 |
| 40 |
| 41 |
| 5. Розрахунок шляхом заліку взаємних вимог | 42 |
| 6. Розрахунки в порядку планових платежів | 43 |
| 7. Договірне списання коштів з платника | 45 |
| 8. Банківські платіжні картки | 46 |
| Словник | 61 |
| Додатки | 68 |
| Список рекомендованої літератури | 94 |
Вступ
На сучасному етапі особливе значення має організація фінансової роботи підприємства. Вивчення фінансово-кредитної роботи повинно ґрунтуватися на глибоких знаннях категорії фінансів, кредиту. Тому основними задачами курсу “Фінанси підприємств” з визначення теорії та практики грошового обігу, фінансів та кредиту, фінансово-кредитної системи країни, методів формування та використання централізованих та децентралізованих грошових фондів; організації короткострокового кредитування основної діяльності, фінансування та кредитування капітальних вкладень; міжнародні валютні, розрахункові та кредитні відносини.
На базі знань теоретичних проблем фінансово-кредитного механізму вивчається організація фінансів сільськогосподарських підприємств, обслуговуючих організацій АПК по основним видам фінансової роботи (грошові кошти, організація розрахунків, доходи та витрати госпрозрахункових підприємств, методика їх визначення та направлення використання, організація фінансування, кредитування сільськогосподарських підприємств).
Метою методичних вказівок є сприяння студентам в оволодінні необхідними знаннями щодо сутності та необхідності грошових розрахунків агропідприємств. Ці знання необхідні для того, щоб майбутній спеціаліст міг об’єктивно оцінювати економічні процеси, що відбуваються у внутрішньому середовищі господарства, а особливо при розрахунках.
Отже, за допомогою схем, додатків та законодавства відкриваються більші можливостів життя набутих навиків у господарській діяльності.
-
Касові операції та їх оформлення
Сьогодні ми починаємо тему, мабуть, найважливіші для всіх, хто займається бізнесом. Помилки в оформленні касових операцій коштують дуже дорого. Це може підтвердити будь-який підприємець, особливо якщо він займається торгівлею. Штрафи підприємств торгівлі, а також інших підприємств, що здійснюють готівкові розрахунки, за різноманітні порушення нормативних актів, які регулюють подібні розрахунки, нерідко перевищують за своїм обсягом платежі з податку на прибуток. Така ситуація неприпустима, і однією з причин її виникнення може бути відсутність у бухгалтерів достатньо повної інформації про порядок здійснення касових операцій. Сподіваємося, що підготовлений нами матеріал допоможе виправити таке становище.
Обмеження щодо готівкових розрахунків
Порядок не встановлює жодних обмежень для готівкових розрахунків між юридичними особами, а також між юридичними і фізичними особами щодо видів розрахунків: навіть розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами можна здійснювати в готівковій формі. Однак встановлено обмеження суми. Сума платежу готівкою одного підприємства (індивідуального підприємця) іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) не повинна перевищувати 3 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, але цей норматив уже змінено на суму в 10 тис.грн. При цьому кількість підприємств (індивідуальних підприємців), з якими проводяться розрахунки протягом дня, не обмежена.
Платежі підприємства (індивідуального підприємця) іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) понад встановлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку. У разі проведення підприємствами (індивідуальними підприємцями) готівкових розрахунків з іншими підприємствами (індивідуальними підприємцями) понад встановлену граничну суму кошти у розмірі перевищення вказаної суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі платника готівки одноразово (у той день, коли була проведена така операція), з подальшим порівнянням одержаної суми із затвердженим лімітом каси.
Про те, що таке ліміт каси і що загрожує підприємству у разі перевищення такого ліміту, буде розглянуто далі. А зараз - ще про одну вимогу Порядку, яка стосується готівкових розрахунків, точніше, готівкових виплат. Цікаво, що можливість здійснення деяких готівкових виплат з каси безпосередньо залежить від джерела надходження цих коштів у касу і їх призначення. Порядок поділяє готівку, що надійшла в касу підприємства, на два види:
1) готівку, що надійшла з поточного (розрахункового) рахунка підприємства в банку (як з основного, так і з додаткових);
2) готівку, що надійшла у вигляді виторгу підприємства або приватного підприємця за реалізовану продукцію, товари, роботи або послуги.
Якщо готівка надійшла в касу з власних поточних рахунків (як з основного, так і з додаткових) в установах банків у межах наявних на них коштів, то вона повинна використовуватися виключно на вказані в чеку цілі, що не суперечать чинному законодавству (у тому числі нормативним актам НБУ).
Банк наділений правом здійснювати контроль за цільовим використанням коштів. У зв'язку з цим підприємства й індивідуальні підприємці повинні надавати обслуговуючій установі банку (на її вимогу) звітні платіжні і розрахункові документи (касові і товарні чеки, квитанції до прибуткових касових ордерів, податкові накладні, договори купівлі-продажу, акти закупівель, рахунки-фактури тощо), які б підтверджували проведені цільові витрати готівки.
Якщо це готівковий виторг підприємств або індивідуальних підприємців, то можливі два варіанти, залежно від відсутності або наявності податкової заборгованості у такого підприємства чи приватного підприємця:
1) варіант перший - якщо податкова заборгованість відсутня, то готівковий виторг може використовуватися ними для забезпечення господарських потреб, а також на виплати, пов'язані з оплатою праці (на виплату заробітної плати, заохочень, усіх видів допомоги, компенсацій тощо);
2) варіант другий - якщо є податкова заборгованість, то готівковий виторг може використовуватися ними для забезпечення господарських потреб, однак виплати, пов'язані з оплатою праці, у цьому випадку з виторгу не проводяться, а здійснюються виключно за рахунок коштів, отриманих з установ банків.
При цьому підприємства й індивідуальні підприємці незалежно від наявності у них податкової заборгованості можуть провести розрахунки з бюджетами і державними цільовими фондами в готівковій формі за податками й обов'язковими платежами та іншими платежами, передбаченими статтею 1 Указу Президента України від 04.03.98 р. №167/98. Згідно з Указом, податковою заборгованістю визнаються суми неоплачених у встановлені терміни податків, зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством і застосованих у встановленому порядку за невчасну сплату податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, що підлягають стягненню в безспірному порядку.
Таким чином, підприємства й приватні підприємці не можуть однаковою мірою вільно вибрати будь-яку форму розрахунків - готівкову чи безготівкову.
Оформлення касових операцій
Документом, на підставі якого приймають у касу готівку, є прибутковий касовий ордер (тип. ф. КО-1) підписаний головним бухгалтером підприємства, або особою на це уповноваженою. Готівку з каси видають за видатковим касовим ордером (тип. ф. КО-2), платіжними відомостями та іншими документами, засвідченими спеціальним штампом, який замінює касовий ордер.
1.1. Поняття каси й операційної каси
Перш ніж продовжити тему касових операцій, необхідно чіткіше визначити поняття "каса". Касою називається спеціально обладнане й ізольоване приміщення, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки.
Керівники підприємств несуть у встановленому відповідним законодавством порядку відповідальність за належне обладнання приміщення каси і забезпечення всіх необхідних умов для надійного зберігання грошей у приміщенні каси.
Каса на підприємстві, як правило, одна, але у випадку якщо підприємства - юридичні особи мають відокремлені підрозділи, які здійснюють касові операції з готівкою з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і виданням відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, і розташовані окремо від юридичної особи, то незалежно від того, виділені ці підрозділи на самостійний баланс чи ні, вони зобов'язані мати окрему касу. З метою повного обліку здійснюваних касових оборотів вказані підрозділи повинні також вести касову книгу, яка оформляється за зразком касової книги підприємства і видається цим підрозділам.
Доступ у приміщення каси особам, що не мають відношення до її роботи, забороняється. У період здійснення касових операцій у приміщенні каси повинен перебувати тільки касир, а двері в касу мають бути замкнені з внутрішнього боку.
Одне з основних призначень каси - тимчасове зберігання коштів. Відповідно до вимог Порядку, вся готівка на підприємствах зберігається, як правило, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках - в комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучною печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касирів, яким забороняється передавати їх стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати.
Враховані дублікати ключів в опечатаних касирами пакетах, ящиках тощо зберігаються у керівників підприємств. Не рідше одного разу на квартал комісія перевіряє наявність дублікатів ключів. У разі виявлення втрати ключа керівник підприємства повідомляє про це органи внутрішніх справ і вживає заходів для негайної заміни замка металевої шафи. Зберігання в касі готівки й інших цінностей, які не належать даному підприємству, забороняється.
Перш ніж відкрити приміщення каси і металеві шафи, касир зобов'язаний оглянути цілість замків, дверей, віконних грат і печаток, пересвідчитися в справності охоронної сигналізації.
У разі пошкодження або зняття печатки, поломки замків, дверей або грат касир зобов'язаний негайно доповісти про це керівнику підприємства, який повідомляє органи внутрішніх справ і вживає заходів з охорони каси до прибуття працівників міліції.
У цьому випадку керівник, головний бухгалтер або особи, які їх заміняють, а також касир підприємства після отримання дозволу органів внутрішніх справ перевіряють наявність коштів та інших цінностей, що зберігаються в касі. Ця перевірка проводиться до початку касових операцій, і за її підсумками складається акт у чотирьох примірниках, що підписується всіма особами, які брали участь у перевірці. Перший примірник акта передається до органів внутрішніх справ, другий - у страхову компанію (якщо каса була застрахована), третій - у вищестоящу організацію (якщо така є), а четвертий залишається у підприємства.
Крім поняття "каса", існує поняття "операційна каса". Основна відмінність операційної каси від каси підприємства полягає в тому, що перша передусім призначена для збору виторгу від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг. Для операційної каси не обов'язково виділяти окреме ізольоване приміщення, вона може знаходитися безпосередньо в торговому залі, салоні, кіоску тощо, тобто бути максимально наближеною до покупця, замовника з метою виконання своєї основної функції. В операційній касі, як правило, знаходиться належним чином зареєстрований електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), через який і здійснюється приймання виторгу.
Операційна каса не призначена для зберігання готівки, незважаючи на те що безпосередньо в грошовій скриньці ЕККА після виконання обнуляючого звіту може залишатися готівка, наприклад, розмінна монета.
Надалі при вивченні матеріалу необхідно чітко розмежовувати те, що належить до каси підприємства, і те, що належить до операційної каси.
1.2. Прибуткові касові документи
Отже ми вже знаємо, що готівку, яка надійшла в касу підприємства, поділяють на два види:
1) готівка, що надійшла з поточного (розрахункового) рахунка підприємства в банку (як з основного, так і з додаткових);
2) готівка, що надійшла у вигляді виручки підприємства або приватного підприємця за реалізовану продукцію, товари, роботи або послуги.
Такий поділ зроблено виключно з метою обмежити використання отриманої в касу виручки на виплату заробітної плати у випадку, коли в підприємства є податкова заборгованість. Напевно, з цієї причини він не враховує всіх можливих варіантів надходження готівки в касу підприємства. Наприклад, у касу може бути здана зайво отримана сума відрядних або коштів, виданих підзвітній особі на господарські потреби підприємства, не використана ним за призначенням. Це може бути повернення працівником підприємства зайво отриманої суми заробітної плати, раніше виданого кредиту або позики, а також відшкодування збитку, заподіяного підприємству даним працівником тощо.
Причому готівка може надходити в касу підприємства як від фізичних осіб, працівників підприємства або громадян, які не працюють на підприємстві, так і від юридичних осіб. При цьому необхідно пам'ятати, що незалежно від того, фізична чи юридична особа вносить гроші в касу підприємства, у будь-якому випадку в прибутковому касовому ордері має вказуватися прізвище, ім'я і по батькові конкретного громадянина, який вносить готівку в касу підприємства від свого імені чи від імені юридичної особи. При необхідності назва юридичної особи вказується в прибутковому касовому ордері в розділі, в якому вказується підстава платежу.
Розглянемо основні можливі варіанти надходження готівки в касу підприємства і порядок оформлення касових документів.
Надходження виручки
Найбільш поширений вид надходжень - надходження виручки за реалізовану продукцію, товари, роботи або послуги.
Відповідно до вимоги Порядку, при здійсненні готівкових розрахунків, у тому числі і за реалізовану продукцію, товари, роботи або послуги, підприємства (індивідуальні підприємці) - одержувачі готівкового платежу зобов'язані надати підприємствам (індивідуальним підприємцям) - платникам обліковий розрахунковий документ (податкову накладну, рахунки-фактури, товарний чек, акт виконаних робіт, наданих послуг тощо), який підтверджує здійснені платниками витрати готівки.
Готівкові розрахунки підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з громадянами повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового або товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуги.
Якщо з усього переліку вказаних вище документів виділити тільки ті, які безпосередньо належать до касових операцій, що відображають надходження готівки в касу, то ми одержимо:
1) прибутковий касовий ордер;
2) касовий чек;
3) товарний чек.
Тепер - детальніше про кожний документ.
Прибутковий касовий ордер
Прибутковим касовим ордером типової форми КО-1, оформляється надходження виручки безпосередньо в касу підприємства. Прибуткові касові ордери і квитанції до них мають бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів або іншими способами, які б забезпечили збереження цих записів протягом встановленого терміну зберігання документів. Аналогічні вимоги - і до заповнення видаткових касових документів.
У прибуткових касових ордерах вказується підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Вони підписуються головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Підпис головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, ставиться як на самому прибутковому ордері, так і на суміщеній з ним квитанції. Прибутковий касовий ордер має бути завірений печаткою (штампом) касира або відбитком касового апарата. Печатка (штамп) касира або відмітка касового апарата ставиться таким чином, щоб вони повністю або більша їх частина знаходилися на квитанції.
Належно оформлений прибутковий касовий ордер реєструється в журналі реєстрації прибуткових і витратних касових документів типової форми КО-3. Таких журналів на підприємстві має бути щонайменше два, один окремий журнал - для реєстрації тільки прибуткових касових документів, а другий - для реєстрації тільки видаткових. У журналі вказуються дата, номер, призначення коштів і сума прибуткового касового ордера.
Реєстрація прибуткових і видаткових касових документів може здійснюватися з використанням технічних засобів. При цьому в машинограмі "Вкладний листок журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів", яка складається за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів за цільовим призначенням.
Після реєстрації прибуткового касового ордера він передається касиру для здійснення приймання грошей у касу. Передання прибуткового касового ордера з бухгалтерії в касу підприємства має здійснювати працівник бухгалтерії, оскільки видавання прибуткових касових ордерів і видаткових документів на руки особам, які вносять або отримують гроші, забороняється.
При отриманні прибуткових касових ордерів касир зобов'язаний перевірити:
а) наявність і достовірність на документах підпису головного бухгалтера;
б) правильність оформлення документів;
в) наявність перелічених у документах додатків.
У разі недотримання хоча б однієї з перелічених вимог касир повертає документи в бухгалтерію для належного оформлення.
Якщо всі вимоги додержані і прибутковий ордер не має помарок, підчисток або виправлень, він приймається касиром до виконання.
У момент приймання грошових білетів і монет в касу касири підприємств зобов'язані керуватися Правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 31.03.99 р. №152 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 16.04.99 р. за №242/3535.
Прибуткові касові ордери відразу ж після отримання за ними грошей підписуються касиром, а додані до них документи гасяться штампом або написом "Оплачено" з вказанням дати (число, місяць, рік). Після цього касир видає особі, яка внесла гроші в касу підприємства, квитанцію, яку відокремлює (відрізає) від прибуткового касового ордера. У квитанції має бути вказано:
1) підприємство, організація;
2) номер;
3) дата;
4) від кого прийнято;
5) підстава;
6) сума літерами.
Ці дані повинні повністю збігатися з аналогічними даними, вказаними в прибутковому касовому ордері.
Крім того, як уже говорилося вище, на квитанції повинен стояти підпис головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, а також касира, і вона має бути завірена печаткою (штампом) касира або відбитком касового апарата.
Відразу ж після отримання коштів у касу підприємства і видання квитанції особі, яка внесла гроші, касир зобов'язаний внести відповідний запис у касову книгу, в якій вказується:
1) номер прибуткового касового ордера;
2) прізвище й ініціали особи, яка внесла кошти в касу підприємства;
3) номер кореспондентського бухгалтерського рахунка;
4) сума коштів, що надійшли в касу.
Прибутковий касовий ордер, за яким були отримані кошти в касу підприємства і який відображений у касовій книзі, до кінця робочого дня, до закриття каси і касової книги, залишається у касира, який здійснив цю операцію, і переданню в бухгалтерію або іншим службам, працівникам підприємства, а також вилученню не підлягає. Про порядок передавання касових документів у бухгалтерію підприємства, про вилучення касових документів і про касову книгу ми розкажемо трохи пізніше, а поки що повернемося до оформлення надходження коштів у касу підприємства.
Звертаємо вашу увагу на те, що кошти можуть бути прийняті касиром за прибутковим касовим ордером тільки в день його оформлення. Якщо в день оформлення і надходження прибуткового касового ордера в касу підприємства особа, яка вказана в прибутковому касовому ордері і яка повинна була внести гроші в касу, не внесла їх до кінця робочого дня, до закриття каси, то такий прибутковий касовий ордер визнається недійсним і анулюється. Анулювання прибуткового касового ордера після закінчення робочого дня здійснює касир, який перекреслює його (як правило, хрест-навхрест або по діагоналі) і пише на ньому: "Анульовано". Такий же запис робиться в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів типової форми КО-3 в колонці "Примітка". Анульовані прибуткові касові ордери не знищуються, а передаються в бухгалтерію, де підшиваються в спеціальну папку анульованих документів і зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року, в якому вони були виписані й анульовані.
Касовий чек
Підприємства й індивідуальні підприємці, які здійснюють розрахунки зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку з допомогою належним чином зареєстрованих електронних контрольно-касових апаратів (ЕККА), повинні обов'язково видавати споживачеві касовий чек. Готівкові розрахунки з покупцями і замовниками через ЕККА здійснюються, як правило, в операційних касах. Відповідно до статті 1 Закону України від 06.06.96 р. №227/96-ВР "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", електронні контрольно-касові апарати і товарно-касові книги не застосовуються при проведенні розрахунків у касах на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, де проводяться ці операції з оформленням прибуткових і витратних касових ордерів з виданням відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Умови застосування ЕККА, порядок видавання споживачам касових і товарних чеків, відомості, які вони повинні містити, контроль за проведенням вищезазначених розрахунків зі споживачами регламентуються "Положенням про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при готівкових розрахунках у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.98 р. №660 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.03.99 р. за №131/3424.
Товарний чек
Товарний чек використовується при розрахунках з покупцями і замовниками по реалізації продукції, товарів, робіт або послуг під час виходу з ладу ЕККА або на період тимчасового відключення електроенергії, коли видача касового чека неможлива. Виписку товарного чека, його відображення в товарно-касовій книзі (ТКК) і його видання покупцеві здійснює матеріально відповідальна особа (касир). Форма товарного чека і порядок його заповнення визначені в наказі Державної податкової адміністрації України "Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" від 18.09.97 р. №343 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.98 р. №660), зареєстрованого Міністерством юстиції України 02.03.99 р. за №131/3424. У ньому сказано, що товарні чеки мають бути оформлені у вигляді чекової книги, з кількістю чеків не менше ста штук.
Чекова книга повинна бути пронумерована, прошнурована, завірена гербовою печаткою державної податкової інспекції за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності, завірена підписом відповідальної особи і зареєстрована в державній податковій інспекції в журналі реєстрації товарних чеків. У разі провадження підприємницької діяльності не за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності товарні чеки реєструються в державній податковій інспекції за місцем провадження цієї діяльності.
Кожен листок товарного чека складається з двох рівних частин. Перша і друга частини товарного чека нумеруються друкарським способом однаковими номерами. Кожна частина товарного чека має бути завірена печаткою суб'єкта підприємницької діяльності. Дозволяється замість печатки на кожній частині товарного чека проставляти штамп підприємства. У разі повного використання книги товарних чеків необхідно зареєструвати нову книгу, але обов'язково після перевірки використання всіх товарних чеків у попередній книзі.
Записи в товарних чеках повинні здійснюватися темною пастою кулькової ручки. Вільні рядки в товарних чеках підлягають обов'язковому закресленню, яке б повністю унеможливило їх стирання і внесення інших записів.
На час виходу з ладу ЕККА або тимчасового відключення електроенергії керівник суб'єкта підприємницької діяльності видає матеріально відповідальній особі господарської одиниці завірену фінансовим органом товарно-касову книгу і зареєстровані в державній податковій інспекції товарні чеки.
Що записується в товарному чеку
Матеріально відповідальна особа згинає товарний чек на лінії відриву, накладає відривну частину на невідривну і через копіювальний папір записує в товарному чеку:
- дату заповнення;
- найменування товару (послуги);
- одиницю вимірювання або іншу характеристику, істотну для товару;
- кількість (вагу);
- ціну за одиницю;
- загальну суму купівлі;
- ставку ПДВ;
- підпис продавця.
Після оформлення товарного чека матеріально відповідальна особа видає покупцеві разом із покупкою відривну частину товарного чека.
На період виходу з ладу ЕККА або тимчасового відключення електроенергії дозволяється здійснювати розрахунки зі споживачем без видавання товарних чеків при реалізації хліба і хлібобулочних виробів, молока і молочних продуктів.
Приклад заповнення товарного чека
Наводимо приклад заповнення товарного чека (додаток А). Просимо врахувати, що товарний чек двосторонній, заповнюється в складеному стані, при цьому права і ліва його частини повинні бути суміщені. У зв'язку з цим ліва частина товарного чека, рівна правій частині, чиста і не має реквізитів.
Форма товарно-касової книги, правила її використання і ведення підприємствами й індивідуальними підприємцями, а також порядок здійснення контролю за дотриманням ними цих правил регламентується Порядком реєстрації і ведення товарно-касової книги при розрахунках готівкою в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, затвердженим наказом Міністерства фінансів України і Міністерства статистики України від 25.02.97 р. №48/53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.04.97 р. за №123/1926.
1.3. Видаткові касові документи
У попередніх уроках ми розглянули варіанти надходження грошових коштів у касу підприємства й документи, якими оформлюються такі надходження. Як відомо, грошові кошти можуть не лише надходити в касу, а й видаватися з каси.
У сьогоднішньому уроці розглянемо видавання грошових коштів з каси й, відповідно, оформлення цієї операції необхідними касовими документами.
Порядок видавання грошових коштів з каси на підприємстві регулюється другим пунктом Інструкції №334.
Цією Інструкцією передбачено, що оформлення видавання може проводитися кількома документами. До них належать:
1) видатковий касовий ордер;
2) платіжна відомість;
3) розрахунково-платіжна відомість.
Застосування видаткового касового ордера
Видавання готівкових грошових коштів з каси підприємства оформлюється видатковим касовим ордером форми №КО-2.
Видавання готівкових грошових коштів із застосуванням видаткового касового ордера здійснюється в таких випадках:
1. Видавання грошових коштів одній особі:
а) особі, яка є штатним співробітником підприємства;
б) особі, яка не є штатним співробітником підприємства;
2. Оформлення одного видаткового касового ордера на загальну суму виданих грошових коштів за платіжною або розрахунково-платіжною відомістю;
3. При видаванні грошових коштів з каси підприємства працівнику підприємства, як правило касиру, для внесення їх у касу банку й зарахування на поточний рахунок підприємства.
Заповнення видаткового касового ордера й видавання грошових коштів з каси
Видаткові касові ордери повинні бути заповнені бухгалтерією чітко, розбірливо, без виправлень чорнилом або пастою кулькових ручок темного кольору. Можливе використання й інших пишучих засобів, а також механічних пишучих засобів (друкарських машинок, принтерів та ін.) за умови, що записи, зроблені такими пишучими засобами, будуть зберігатися на документах протягом встановленого терміну зберігання таких документів.
У видатковому касовому ордері повинні бути вказані такі обов'язкові реквізити:
Назва підприємства
У цьому рядку видаткового касового ордера обов'язково повинно стояти найменування підприємства, з каси якого видаються готівкові грошові кошти.
У цей рядок вноситься повна назва підприємства або скорочена, якщо це передбачено статутом підприємства. Наприклад:
_______ТОВ "Схід"______
(підприємство, організація)
Ідентифікаційний код підприємства
Вказується ідентифікаційний код підприємства, присвоєний йому при реєстрації в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Ідентифікаційний
код ЄДРПОУ_______ 12345678
Якщо в підприємства є штамп, на якому вказано найменування підприємства і його ідентифікаційний код, то, замість запису від руки вказаних реквізитів, у відповідних рядках можна поставити відтиск такого штампа.
Номер документа
При заповненні видаткового касового ордера в колонці "Номер документа" вказується його порядковий номер, який відповідає номеру, під яким він зареєстрований в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (форма №КО-3).
Рішенням керівника підприємства в бухгалтерії може використовуватися форма журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів №КО-3а.
Ці форми відрізняються тим, що форма №КО-3 передбачає графи, в яких вказується дата, номер, цільове використання виданих готівкових грошових коштів, залишок на певну дату і загальна сума виданих готівкових грошових коштів за певний період. Така форма ведеться окремо для прибуткових і видаткових касових ордерів.
У формі №КО-3а вказується тільки дата документа, номер і сума, яка була видана з каси підприємства; ця форма передбачає реєстрацію в одному реєстрі прибуткових і видаткових касових ордерів.
Реєстрація видаткових касових документів може здійснюватися з використанням технічних засобів. При цьому в машинограмі "Вкладний листок журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів", яка заповнюється за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів за цільовим призначенням.
Зразки заповнення журналів "Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів" форм №КО-3 і КО-3а показані нижче.
Дата складання
Одним з обов'язкових реквізитів при заповненні видаткового касового ордера є дата його складання, вказана в спеціальній графі ордера.
При заповненні цієї графи необхідно пам'ятати, що дата, проставлена у видатковому касовому ордері, повинна відповідати даті, під якою цей ордер зареєстрований в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.
Кореспондуючий рахунок
Цей реквізит дає інформацію про кореспонденції бухгалтерських рахунків при видаванні готівкових грошових коштів і для внесення відповідного бухгалтерського запису в узагальнюючі реєстри (касові книги, журнали-ордери і т.д.).
Кореспондуючі рахунки можуть бути різні, залежно від того, яка виплата проводиться з каси підприємства. Це може бути рахунок 373 - при видаванні готівкових грошових коштів отримувачу як підзвітну суму; 661 - виплата заробітної плати; 311 - якщо грошові кошти через працівника підприємства передаються в обслуговуючий банк для зарахування на поточний рахунок підприємства і т.д.
Код аналітичного обліку і код цільового призначення
Ці графи видаткового касового ордера заповнюються лише в разі, якщо на підприємстві розроблена і затверджена спеціальна система кодування всіх господарських операцій, в тому числі й відповідних виплат з каси. В іншому випадку в цих графах ставиться прочерк.
Наприклад, кодом аналітичного обліку 07 відображається видавання заробітної плати працівникам підприємства, які працюють на будівельно-монтажній дільниці №7, а кодом цільового призначення 661-143 відображається видавання заробітної плати, нарахованої за понаднормові роботи. У цьому випадку колонки 5 і 7 будуть заповнені так:
Сума
Сума, яка підлягає видаванню, у видатковому касовому ордері вказується бухгалтерією підприємства двічі: один раз цифрами, другий раз - літерами. Що стосується суми в графі 6 видаткового касового ордера, то вона вказується цифрами.
Зважаючи на помилки, що допускають бухгалтери при заповненні цього реквізиту, хочемо дати кілька порад щодо його заповнення.
По-перше, суму потрібно вказувати в копійках, причому гривні від копійок повинна відділяти кома.
По-друге, першу цифру необхідно записувати впритул до лінії, що обмежує колонку, в якій вказується сума цифрами, так, щоб перед нею, зліва, не можна було вмістити жодної іншої цифри. Ця рекомендація не є вимогою Інструкції, однак практика свідчить, що в певних ситуаціях її дотримання дозволяє підприємству уникнути розкрадань з каси.
Особа, яка отримує грошові кошти
Ця графа вказує отримувача грошових коштів при видаванні їх з каси підприємства.
Видати Приходько Роману Андрійовичу
(прізвище, ім'я, по батькові)
У разі видавання грошових коштів за довіреністю, в тексті ордера після прізвища, імені й по батькові отримувача грошових коштів (довірителя) бухгалтерія вказує прізвище, ім'я й по батькові довіреної особи, фактичного отримувача грошей. Однак треба пам'ятати, що довіреною особою не може бути співробітник бухгалтерії або касир цього ж підприємства.
Наприклад, працівник підприємства Приходько Роман Андрійович за станом здоров'я не може отримати з каси підприємства належну йому матеріальну допомогу, тому доручаю її отримати Удовенку Євгену Васильовичу. У такому випадку в рядку "Видати" буде вказано:
Видати Приходьку Роману Андрійовичу, Удовенку Євгену Васильовичу
(прізвище, ім'я, по батькові)
Якщо видатковий касовий ордер оформлюється на загальну суму виданих з каси грошових коштів за платіжною або розрахунково-платіжною відомістю, то в цій графі потрібно вказати, що грошові кошти видавалися працівникам підприємства або, наприклад, давальникам сировини та ін.
Видати працівникам підприємства
(прізвище, ім'я, по батькові)
Підстава для видавання грошових коштів
Дані цієї графи вказують підставу для видавання готівкових грошових коштів з каси підприємства. Такою підставою може бути наказ або усне розпорядження керівника про видавання заробітної плати, матеріальної допомоги, премії, підзвітних сум та ін.
Підстава: Наказ керівника від 20.11.2000 р. №56 про видавання матеріальної допомоги
Якщо видатковий касовий ордер оформлюється на загальну суму виданих з каси грошових коштів за платіжною або розрахунково-платіжною відомістю, Підстава: Розпорядження керівника про виплату заробітної плати за другу половину листопада 2000 р.
Сума, що видається за видатковим касовим ордером
У цій графі видаткового касового ордера вказується сума, яка видається з каси підприємства отримувачу готівкових грошових коштів. Сума повинна бути вказана літерами й з великої букви.
Документи, які додаються до видаткового касового ордера
У цій графі вказуються документи, пов'язані із здійсненням виплати з каси, які додаються до ордера.
До видаткового касового ордера можуть додаватися заявки на видавання грошей, рахунки, платіжні (розрахунково-платіжні) відомості, довіреність та ін.
Додаток: довіреність, Наказ керівника №56 від 20.11.2000 р.
При видаванні грошей довіреній особі касир зобов'язаний уважно прочитати зміст довіреності, щоб з'ясувати, чи має право фактичний отримувач отримувати грошові кошти (в довіреності обов'язково повинно бути вказано, за кого, які саме грошові кошти отримує довірена особа і за який період). Зразок заповнення довіреності наведено нижче.
Видаткові документи відразу ж після видавання грошей підписуються касиром, а додані до них документи погашаються відтиском штампа "Оплачено" або аналогічним написом з вказанням дати (число, місяць, рік).
Підписи керівника й головного бухгалтера
Одним з останніх обов'язкових реквізитів, які заповнюються в бухгалтерії підприємства, є підписи керівника підприємства й головного бухгалтера.
Якщо до видаткового касового ордера додаються документи, які є підставою для видавання грошових коштів з каси і в них є дозвільний підпис керівника підприємства, то підпис на самому ордері не обов'язковий.
Під час відсутності на роботі керівника або головного бухгалтера видатковий касовий ордер мають право підписувати особи - працівники підприємства, яким керівник або власник підприємства надав право підпису касових документів.
Після того, як видатковий касовий ордер підписаний і зареєстрований, він передається в касу для здійснення платежу. Передавання видаткового касового ордера проводиться безпосередньо з бухгалтерії підприємства в касу.
Видавання видаткових документів на руки особам, які одержують гроші, забороняється.
Під час отримання видаткового касового ордера з бухгалтерії касир зобов'язаний перевірити:
а) наявність і відповідність підписів головного бухгалтера й керівника підприємства;
б) правильність оформлення видаткового касового ордера;
в) наявність перерахованих у видатковому касовому ордері додатків.
У разі недотримання хоча б однієї з перелічених вище вимог касир повертає видатковий касовий ордер в бухгалтерію для відповідного оформлення.
Видавання грошей за видатковими касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання і тільки особі, вказаній в ордері, за винятком розглянутих ситуацій видавання грошових коштів з каси за довіреністю і оформлення видаткового касового ордера за виданими грошовими коштами згідно з платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.
Дані документа, що посвідчує особу отримувача
При видаванні грошей за витратним касовим ордером касир повинен зажадати пред'явити документ, що посвідчує особу отримувача, записати його назву і номер, коли і ким виданий і внести ці дані у відповідну графу.
За Паспорт, НС 019319, 16.06.1995 р., с. м. т. Чорнобай
(найменування, номер, дата та місце видачі документа, який посвідчує особу отримувача)
Цей рядок можна й не заповнювати у разі, якщо готівкові грошові кошти отримує штатний співробітник підприємства, добре відомий касиру, який вже не вперше отримує гроші з каси підприємства.
Підпис особи - отримувача грошових коштів
Після пред'явлення отримувачем грошових коштів документа, що посвідчує його особу, він повинен власноруч вказати у видатковому касовому ордері отриману суму (гривень - літерами, копійок - цифрами), дату отримання цієї суми й розписатися в отриманні грошових коштів.
Заповнення цієї графи касиром або бухгалтером забороняється.
При заповненні цієї графи потрібно пам'ятати, що спочатку касир повідомляє отримувачу грошових коштів суму, яку він отримує, потім дає йому видатковий касовий ордер для заповнення цієї графи і щойно потім видає готівкові грошові кошти.
Підпис касира
Після заповнення всіх реквізитів і видання готівкових грошових коштів отримувачу касир ставить свій підпис про виконання проведеної операції. Після видання готівкових грошових коштів з каси підприємства касиром за видатковим касовим ордером цей касовий ордер реєструється в касовій книзі
2. Платіжне доручення
Платіжне доручення - це документ, що являє собою письмово оформлене доручення клієнта своєму банку, який його обслуговує, на перерахування певної суми коштів зі свого рахунка.
Сфера застосування платіжного доручення
Найпоширеніша форма безготівкових розрахунків - платіжне доручення, що використовується у таких випадках:
- при оплаті за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);
- при передоплаті або авансуванні (визначення передоплати й авансу див. нижче);
- при завершенні розрахунків за актами звіряння взаємної заборгованості підприємств, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності;
- для перерахування сум, що належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо), на їхні рахунки, відкриті в установах банків;
- для здійснення грошових переказів через підприємства зв'язку;
- в інших випадках за угодою сторін.
Щоб перерахувати кошти зі свого рахунка на рахунок одержувача платіжним дорученням, платнику необхідно оформити це доручення і подати до банку, в якому відкрито рахунок платника, з якого здійснюватиметься платіж.
Які документи необхідно мати і яку інформацію потрібно знати платнику для того, щоб оформити платіжне доручення
Звертаємо вашу увагу на те, що будь-яке перерахування (крім сплати податків і зборів до бюджету) повинно мати підставу, підтверджену документально. Документами, що підтверджують правомочність платежу, можуть бути:
- договір;
- акт (виконаних робіт, наданих послуг, результатів перевірки фондами, податковими органами, звіряння тощо);
- накладна;
- рахунок-фактура;
- товаротранспортна накладна;
- лист;
- рішення вищестоящого органу;
- наказ;
- інше.
Посилання у платіжному дорученні на відповідний документ обов'язково містить його назву, дату і номер. Якщо документ не має свого номера, необхідно зазначити "б/н". Приклади посилань на документи у платіжних дорученнях наведені нижче.
Крім того, для заповнення платіжного доручення платнику необхідно знати таку інформацію про одержувача:
- точне найменування одержувача (згідно із засновницькими документами);
- код одержувача;
- назва банку одержувача, місцезнаходження банку, код банку (МФО);
- номер рахунка одержувача.
Аналогічні дані про себе платник, ясна річ, знає.
Тепер, отримавши необхідні документи та інформацію, він може приступати до оформлення платіжного доручення.
Порядок оформлення платіжного доручення
Наведемо зразок уже заповненого платіжного доручення, згідно з яким приватне підприємство "Альфа" дає доручення банку, який його обслуговує, перерахувати зі свого рахунка на рахунок ТзОВ "Омега" суму в 5000 гривень за отриману від нього на підставі накладної дошку обрізну.
1. Номер, який зазначається у верхній частині бланка платіжного доручення, є обов'язковим реквізитом і відповідає порядковому номеру платіжного доручення в журналі реєстрації платіжних доручень.
Банк не ставить до платника особливих вимог щодо дотримання правильності нумерації платіжних доручень. Однак реєстрування і суворий облік платіжних доручень позбавить бухгалтера безлічі проблем (наприклад, дозволить завжди знати: які платіжні доручення, на яку суму ще є у банку; дасть можливість зробити ще одну копію платіжного доручення у разі його втрати тощо).
2. У правому верхньому куті платіжного доручення платник за своїм бажанням може зазначити дату валютування (яким чином -див. нижче за п. 3). Але за умови, що така можливість передбачена договором платника з банком про розрахунково-касове обслуговування і якщо порядок виконання таких доручень визначений угодою між банком платника і банком одержувача.
Дата валютування - це зумовлена угодою між платником і одержувачем дата закінчення періоду валютування.
Період валютування - це проміжок часу між датою надходження доручення до банку на списання коштів і датою, коли списані кошти зараховуються на рахунок одержувача і переходять у його розпорядження.
Період валютування не повинен перевищувати трьох робочих днів.
3. Якщо бланк платіжного доручення заповнюється від руки, то назва місяця повинна бути написана тільки літерами, якщо ж бланк платіжного доручення заповнюється технічними засобами, то місяць може бути зазначено цифрами.
4. У графі "Платник" зазначається
- повна або скорочена назва підприємства, що відповідає його реєстраційним документам, якщо платник - підприємство;
- прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, якщо платник - фізична особа.
Якщо платник є особою, яка відповідно до чинного законодавства України визнається нерезидентом, то необхідно додатково вказати в цій графі назву країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країну постійного проживання).
5. Графа "Одержувач" заповнюється аналогічно графі "Платник".
6. В обох графах "Код" зазначається:
а) якщо платник або одержувач - підприємство, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ЄДРПОУ);
б) якщо платник або одержувач - фізична особа, - код у Державному реєстрі фізичних осіб (ДРФО);
в) якщо згідно з чинним законодавством фізичній особі не присвоюється ідентифікаційний номер (про що зроблено відповідну позначку в паспорті), то банк самостійно заповнює цей реквізит умовним позначенням "000000001" і зазначає на звороті розрахункового документа дані паспорта (номер, серію, ким і коли виданий);
г) для тих підприємств - платників або одержувачів, які ще не отримали код ЄДРПОУ, - код у Тимчасовому реєстрі ДПА (ТРДПА), згідно з довідкою, наданою ДПА про взяття на облік платника податків.
7. Правила заповнення рядків "Банк платника", "Банк одержувача", "Сума літерами", подання суми платежу в платіжному дорученні такі ж, як і для інших розрахункових документів. Ми розглянули їх в уроці 11, тому повторювати не будемо. Зазначимо тільки, що, якщо в рядку "Сума літерами" перше слово суми починається з малої літери або назву грошової одиниці написано у повній формі, наприклад "двадцять п'ять гривень 12 коп.", замість "Двадцять п'ять грн 12 коп.", то, згідно з роз'ясненнями Національного банку (лист від 11.04.2000 р. №25-111/645-2297), це не вважається порушенням вимог інструкції №7, і такий документ банки повинні приймати до виконання, але з застереженням клієнта про належне заповнення цього реквізиту.
8. Рядок "Призначення платежу" заповнюється по-різному, залежно від типу здійснюваної операції, але за певними правилами.
А) При розрахунках за фактично відвантажену, продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) необхідно обов'язково зазначити найменування (вид) відвантаженої, проданої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) і послатися на документ, що підтверджує відвантаження, продаж продукції (виконання робіт, надання послуг).
Наприклад:
" Оплата за ліс сосновий, кругляк згідно з накладною №27 від 05.07.2000 р., у т. ч. ПДВ - 567,35".
Б) У разі попередньої оплати необхідно зазначити, за що саме вона здійснюється (найменування товару, робіт і послуг), послатися на документ-підставу платежу, а також договір, згідно з яким здійснюється попередня оплата.
Наприклад:
"Передоплата за будівельні матеріали згідно з рахунком-фактурою №34 від 23.07.2000 р., згідно з договором №5 від 01.06.2000 р., у т. ч. ПДВ - 400,00".
"Аванс за ремонтні роботи згідно з рахунком №44 від 16.03.2000 р., згідно з договором б/н від 10.03.2000 р., у т. ч. ПДВ".
У разі якщо передоплата здійснюється на придбання канцелярських товарів або інших малоцінних і швидкозношуваних предметів згідно з договором, укладеним в усній формі, то в платіжному дорученні посилання на дату і номер договору не потрібне.
Наприклад:
"Передоплата за канцтовари згідно з рахунком-фактурою №34 від 23.07.2000 р., у т. ч. ПДВ - 400,00".
Замість найменування товару в пунктах "А", "Б", можна написати його кодове (умовне) значення.
9. Що таке аванс і передоплата і чи є відмінності між цими поняттями?
Аванс - це грошова сума або інша майнова цінність, що видається або перераховується в рахунок майбутніх платежів за виконання роботи, передачу майна, надання послуг тощо. Аванс становить звичайно 10-40% вартості контракту і зараховується при остаточних розрахунках; 100-процентний аванс застосовується рідко.
Передоплата - форма розрахунків, яка полягає в тому, що продавець товару або послуг відпускає (відвантажує, надає) товари або надає послуги тільки після отримання на свій рахунок належної йому заздалегідь обумовленої фіксованої суми грошей або відсотка від операції. Є передоплата повна, часткова і револьверна. Повна передоплата становить повну вартість операції; часткова - заздалегідь обумовлену фіксовану суму або відсоток; револьверна - здійснюється при більш або менш тривалих операціях під товари, що регулярно (періодично) відвантажуються (надаються), або послуги.
Таким чином, передоплата, на відміну від авансу, є виключно грошовою компенсацією вартості товару (робіт, послуг); сума або відсоток передоплати обумовлюється заздалегідь; продавець приступає до виконання своїх зобов'язань тільки після отримання передоплати (якщо, звичайно ж, передоплата передбачена договором).
В) При рівномірних і постійних поставках товарів і наданні послуг, якщо договором передбачено розмір і періодичність перерахувань, періодичність звіряння розрахунків і порядок проведення кінцевого розрахунку покупцем, у тексті "Призначення платежу" необхідно послатися на договір і зазначити встановлений ним термін платежу.
Наприклад:
"Платіж за договором №6 від 03.07.2000 р., термін платежу 15.07.2000 р., у т. ч. ПДВ - 250,00".
Останній платіж за договором, як правило, повинен враховувати взаємну заборгованість між постачальником і покупцем.
Як ви помітили, для наведених вище операцій останньою фразою в тексті рядка "Призначення платежу" може бути: "у т. ч. ПДВ" із зазначенням суми ПДВ або "без ПДВ". Вибір фрази залежить від того, чи є одержувач коштів платником ПДВ і чи зазначено суму ПДВ у документах, на підставі яких здійснюється платіж. Тому платнику, крім документів, на підставі яких здійснюється платіж, необхідно мати ще один документ: ксерокопію посвідчення про реєстрацію одержувача платником ПДВ. Якщо одержувач не надасть платнику цей документ, то:
- немає підстав вважати його платником ПДВ;
- немає підстав перераховувати одержувачу, крім вартості товарів (робіт, послуг), суму ПДВ, нараховану на цю вартість, навіть якщо сума ПДВ нарахована одержувачем у документах, на підставі яких здійснюється платіж;
- немає підстав писати в тексті призначення платежу "в т. ч. ПДВ" - необхідно вказати "без ПДВ".
Безпідставне перерахування суми ПДВ одержувачу може призвести до небажаних наслідків при визначенні бази оподаткування як у платника, так і в одержувача. Проблеми, що виникають при цьому, не такі прості і можуть бути темою окремої статті, тож тут ми на них не зупинятимемося.
При перерахуваннях до бюджету і державних цільових фондів фраза "без ПДВ" у графі "Призначення платежу" не пишеться.
Г) При перерахуванні підприємству зв'язку для забезпечення грошового переказу через пошту необхідно зазначити суму поштового збору, яка обчислюється за процентною ставкою від суми переказів:
"За грошові перекази за списком, сума поштового збору - 24 грн, у т. ч. ПДВ - 6 грн".
Д) При перерахуванні до бюджету необхідно формувати текст призначення платежу відповідно до вимог, аналогічних для інших розрахункових документів і розглянутих в уроці 11. Нагадаємо, що згідно з цими вимогами на розрахункових документах, на підставі яких здійснюються перерахування до бюджету, в рядку "Призначення платежу" зазначається перелік певних кодів і текст призначення платежу, що залежить від виду платежу.
10. У разі перерахування податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці (ФОП), у тексті призначення платежу необхідно зазначити:
- назву податку або збору;
- період, за який платиться податок, а якщо перераховується податок або збір на заробітну плату, то період, за який нараховано цю заробітну плату;
- що податки до бюджету або збори до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати і нараховані на фонд оплати праці, перераховані повністю;
- що заробітна плата виплачена в натуральній формі (у разі виплати заробітної плати в натуральній формі), а також період, за який вона виплачена, і дату виплати;
- реєстраційний номер платника у Пенсійному фонді (якщо перераховується збір до Пенсійного фонду), або у Фонді соціального страхування (при перерахуванні збору до Фонду соціального страхування), або у Фонді сприяння зайнятості (при перерахуванні збору до Фонду сприяння зайнятості).
Наведемо приклади текстів рядка "Призначення платежу":
"*; 23521767; 24060900; 01; збір до Пенсійного фонду, нарахований на ФОП за липень 2000 р., 1% - 4 грн; 2% - 12 грн; 32% - 320 грн, перерахований повністю. Рег. №7276";
"*; 23521767; 50030100; 01; збір до ФСС, нарахований на ФОП за липень 2000 р., перерахований повністю. Рег. №435";
"*; 23521767; 50040100; 01; збір до ФЗ, нарахований на ФОП за липень 2000 р., 0,5% - 5 грн, 1,5% - 15 грн перерахований повністю. Рег. №9072";
"*; 23521767; 16010200; 01; комунальний податок за II квартал 2000 р. Термін сплати - 15.07.2000 р.".
11. Якщо платник або одержувач платежу (або вони разом) є особами, які відповідно до чинного законодавства України визнаються нерезидентами, то графа "Призначення платежу" обов'язково повинна, крім інформації, зазначеної у пунктах "А", "Б", "В", "Г", додатково містити семизначний код: перші чотири знаки - код операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, останні три знаки - код країни одержувача платежу згідно з Класифікатором країн світу (ДК007-96), в якій одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання).
12. При заповненні бланка платіжного доручення не допускаються жодні підчищення і виправлення.
13. Платіжне доручення виписується мінімум у двох примірниках, а якщо зазначені в ньому платник і одержувач обслуговуються в одному банку, то у трьох примірниках. іноді у платника виникає потреба в додатковому примірнику платіжного доручення з позначками банку для надання його одержувачу. Всі примірники (крім, звичайно, першого) заповнюються під копірку, а якщо її використання неможливе, то на кожному тотожному примірнику в правому верхньому куті слід зазначити послідовні порядкові номери.
14. На першому примірнику платіжного доручення повинні бути підписи осіб, які мають право розпоряджатися рахунком, а також відбитки печатки, зразки яких (підписів і печатки) подано банку при відкритті рахунка. Відбитка печатки може не бути в разі, якщо платником є фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що не має печатки, а також фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Цінуйте свій час! Пам'ятайте: перш ніж нести оформлене платіжне доручення до банку, необхідно пересвідчитися, що на вашому рахунку достатньо коштів для необхідного перерахування. інакше банк не прийме до виконання ваше доручення. Але це не стосується податків, зборів та інших перерахувань до держбюджету.
Доручення приймаються банками до виконання протягом десяти календарних днів з дня виписування. День заповнення доручення не враховується.
Для документального підтвердження часткової оплати розрахункових документів відповідальний працівник банку виписує у двох примірниках меморіальний ордер.