Тимчасове положення про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу у Луцькому державному технічному університеті
| Вид материала | Документы |
- Нницький державний аграрний університет положення про кредитно-модульну систему організації, 1236.73kb.
- Приватний вищий навчальний заклад, 268.42kb.
- Про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального, 1447.8kb.
- Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у Національному, 95.76kb.
- Міністерство освіти І науки україни наказ від 23 січня 2004 року n 48 Про проведення, 287.8kb.
- Положення (тимчасове) про організацію навчально-методичної роботи в Сумському державному, 109.27kb.
- Затверджую” Ректор лдфа, 227.82kb.
- Положення про організацію навчального процесу в державному вищому навчальному закладі, 853.28kb.
- Програма проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно модульної, 49.62kb.
- Міністерство освіти І науки україни кіровоградський національний технічний університет, 67.74kb.
Міністерство освіти і науки України
Луцький державний технічний університет
ЗАТВЕРДЖУЮ
Ректор Луцького державного технічного університету
професор В.В.Божидарнік
« » ------------------2005р.
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу
у Луцькому державному технічному університеті
РОЗГЛЯНУТО ТА СХВАЛЕНО
на засіданні вченої ради університету
протокол №
від 2005р.
.
ЛУЦЬК 2005 ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу у
Луцькому державному технічному університеті. Луцьк. ЛДТУ, 2005р. – 20с.
У Положенні викладені основні підходи, терміни, поняття, їх визначення в кредитно-модульній системі організації навчального процесу та запроваджені в Луцькому державному технічному університеті для забезпечення умов участі в педагогічному експерименті. Під час розробки цього документу враховувалися основні вимоги Болонської декларації 1999 року та наступних офіційних документів Болонського процесу.
Перший проректор ЛДТУ Герасимчук З. В., д.е.н., професор
Координатор від ЛДТУ: Куць Н.Г., к.т.н., доцент
Редакційно-видавничий відділ
Луцький державний технічний університет
м. Луцьк, 2005р.
Вступ
Згідно зі стратегією інтеграції України до Європейського союзу та досягненню цілей Болонської декларації для входження вищої освіти в Європейський освітній простір, наказами Міністерства освіти і науки України від 23.01.04р. №48 „Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної організації навчального процесу”, від 23.01.04р. №49 „Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки” та „Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”, затвердженого наказом МОН України від 23.01.04р. №48, передбачено проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі - КМСОНП) у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.
Відповідно до наказу МОН України від 28.01.04р. №48, Луцький державний технічний університет внесено до переліку вищих навчальних закладів, що заявили про участь у проведенні педагогічного експерименту щодо запровадження КМСОНП.
Дане Тимчасове положення, яке сформоване на основі „Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”, затвердженого наказом МОН України від 23.01.04р. №48, конкретизує загальні принципи організації навчального процесу за кредитно-модульною системою стосовно навчання в Луцькому державному технічному університеті та забезпечує умови для участі в педагогічному експерименті з упровадження КМСОНП з урахуванням принципів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі - ЕСТS) або (ЄКТАС).
Під час розробки цього документа враховувалися основні вимоги Болонської декларації 1999 року та наступних офіційних документів Болонського процесу.
У Положенні використані терміни, що подані у Законах України «Про вищу освіту» від 17.01.02р. №2984-111 та «Про інноваційну діяльність» від 04.07.02р. №40-У, Державному класифікаторі професій ДК 003-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.01р. №28-р) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення.
Тимчасове положення про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу у Луцькому державному технічному університеті затверджує ректор університету (далі – ЛДТУ).
I. Основні підходи та етапи формування зони Європейської вищої освіти
У рамках Болонського процесу було сформульовано шість ключових позицій:
1. Введення двоциклового навчання: 1-й цикл – ступінь бакалавра (3-4роки); 2-й цикл – ступінь магістра (через 1-2 роки) і/або докторський ступінь (за умови 7-8 років загальної тривалості навчання).
2. Запровадження кредитної системи (технологія обліку трудомісткості навчальної роботи студента в кредитах): за основу пропонується прийняти Європейську кредитно-трансферну систему (ECTS), зробивши її накопичувальною, здатною працювати в рамках концепції „навчання впродовж усього життя”.
3. Контроль якості освіти: передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися на знаннях, уміннях і навичках студентів. Будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.
4. Розширення мобільності: передбачається істотний розвиток мобільності студентів, викладачів та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом (за умови проведення змін у національних законодавчих актах щодо працевлаштування іноземців).
5. Забезпечення працевлаштування випускників: знання і вміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені та інші кваліфікації повинні бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій -- спрощене (за рахунок використання Додатка до диплома).
6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти: залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легкодоступних кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.
IІ. Перелік необхідних умов для запровадження КМСОНП у навчальних закладах III-IV рівнів акредитації.
2.1. Наявність структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями.
2.2. Запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів.
2.3. Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються, як набір залікових кредитів, що передбачає відхід від традиційної схеми: „навчальний семестр - навчальний рік – навчальний курс”.
2.4. Введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування.
2.5. Дозвіл МОН України на частковий відхід від галузевих стандартів вищої освіти (для напрямів і спеціальностей, для яких вони затверджені) і задіяні в експерименті.
2.6. Розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахування особливостей КМСОНП.
2.7. Зарахування на навчання до ВНЗ здійснюється тільки за напрямами підготовки.
2.8. Наявність необхідного навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення КМСОНП.
2.9. Формування програми навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі ОКХ випускників та ОПП підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки.
2.10. Введення інституту викладачів - кураторів ІНПС.
IIІ. Координатори ЕСТS, куратор.
Під час розробки цього Положення враховано засади Європейської кредитно-трансферної та накопичувальної системи. Навчальні заклади, які користуються ЕСТS, повинні призначити координатора ЕСТS від закладу і від кожного задіяного факультету. Їх роль полягає у тому, щоб займатися академічними та адміністративними аспектами ЕСТS і надавати консультації студентам.
До компетенції закладу належить прийняття рішень щодо розподілення завдань між координаторами ЕСТS та іншими колегами, які займаються міжнародними зв’язками.
3.1. Координатор ЕСТS від закладу:
Важливість ролі координатора від закладу полягає в тому, щоб гарантувати виконання зобов’язань закладу перед нормами ЕСТS і механізмами реалізації.
До загальних обов’язків координатора належать: сприяння поширенню ЕСТS як на рівні закладу, так і за його межами, наприклад, у рамках міжнародних програм про співпрацю; сприяння практичному втіленню ЕСТS і надання підтримки координаторам від факультетів.
Більш конкретними завданнями координатора є: інформувати студентів про ЕСТS і узгоджувати з координаторами від факультетів підготовку, випуск і доставку партнерам пакетів інформації. Координатор від закладу є відповідальною особою за договірні заходи з Європейською комісією і з Державним органом присвоєння грантів.
Координатор ЕСТS від закладу призначається наказом ректора.
3.2.Координатор ЕСТS від факультету:
Координатор від факультету є тією особою, яка підтримуватиме ділові зв’язки зі студентами та викладацьким складом кафедри чи факультету і займатиметься, більшою мірою, практичними й навчальними аспектами реалізації ЕСТS .
Він повинен більш детально інформувати студентів про ЕСТS, наприклад: забезпечувати студентів інформаційними пакетами, що надійшли від закладів-партнерів; допомагати студентам заповнити форму заяви; пояснювати процедуру визнання освіти й оформлення документів (навчальний контракт, перелік оцінок дисципліни) і т. ін. Координатор від факультету спрямовує студента на розробку індивідуального навчального плану, поєднуючи навчальні вимоги з індивідуальними інтересами. Координатори повинні забезпечувати, щоб студенти, які від’їжджають, досягли успіхів у закордонних закладах шляхом підтримання з ними постійного контакту.
Зв’язок між місцевими і закордонними закладами офіційно здійснюється координаторами від факультетів, які обмінюються формами заяв і підписаними копіями, обговорюють програми навчання, готують перелік оцінок дисципліни для студентів, що від’їжджають на навчання, а також для тих, хто повертається після завершення навчання в іншому закладі.
Координатори від факультетів інформують науково-педагогічних працівників свого факультету про систему ЕСТS . і її втілення з точки зору розподілення кредитів для всіх навчальних модулів (дисциплін), н\контролюють розробку навчальних програм, робочих навчальних програм, індивідуальних навчальних планів студентів. Вони готують ту частину інформаційного пакета, яка стосуватиметься їхньої кафедри, факультету.
Координатором ЕСТS від факультету є декан факультету. Він призначається наказом ректора за поданням директора інституту.
3.3. Куратор індивідуального навчального плану студента (ІНПС):
Куратором може бути професор або доцент випускаючої кафедри, ґрунтовно ознайомлений з вимогами галузевих стандартів вищої освіти.
Куратор призначається ректором ВНЗ за поданням декана факультету і підпорядкований декану, що відповідає за формування ІНПС.
Чисельність кураторів встановлюється вузом в залежності від чисельності студентів (один куратор на 25-30 студентів). Куратор веде студентів від першого курсу до випускного курсу
Куратор надає кваліфіковані консультації щодо формування індивідуального навчального плану студента і його реалізації протягом всього періоду навчання.
На куратора покладається виконання таких основних завдань:
--ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами, які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (КМС);
--надання рекомендацій студентам щодо формування їх індивідуального навчального плану студента (ІНПС) з урахуванням засвоєних змістових модулів за час перебування в інших навчальних закладах;
--погодження ІНПС та подання його на затвердження деканові факультету;
--контроль за реалізацією ІНПС на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або його відрахування.
Куратор має право:
--відвідувати всі види занять студента згідно з його ІНП;
--подавати пропозиції щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента;
--брати участь у засіданнях кафедр, які задіяні в експерименті та Вченої ради факультету;
--подавати пропозиції щодо покращення навчального процесу та діяльності кураторів.
. Чисельність кураторів встановлюється вузом в залежності від чисельності студентів (один куратор на 25-30 студентів). Куратор веде студентів від першого курсу до випускного курсу.
ІV. Мета та завдання КМСОНП
4.1. Мета запровадження КМСОНП.
Підвищення якості вищої освіти та якості підготовки фахівців; визнання за кордоном результатів навчання у вітчизняних закладах освіти; надання студентам можливості продовжити навчання в іншому закладі для одержання диплома, ступеня, кваліфікації; можливість використання досвіду та ресурсів іншого закладу для забезпечення на цій основі конкурентоспроможності та престижу української вищої школи у світовому освітньому просторі.
4.2. Основні завдання КМСОНП:
-- адаптація системи вищої освіти України до ідей Болонського процесу для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання;
-- забезпечення гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці, тим самим підвищуючи конкурентоспроможність випускників;
-- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;
-- гарантування студентові можливості навчання за індивідуальним навчальним планом, що сприяє його саморозвитку та затребуваності на ринках праці;
-- навчання упродовж усього життя;
-- забезпечення подальшого розвитку автономії та самоврядування
V. Основні принципи
1.Порівняльної трудомісткості кредитів -- полягає в досягненні кожним студентом встановлених ЄКТАС норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне і міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.
2.Кредитності – полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні, за навчальним навантаженням студентів, частки, які забезпечують:
а) на рівні індивідуального навчального плану – накопичення (акумулювання) заданої кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах КМСОНП;
б) на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів робіт, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.
3.Модульності – визначає підхід до організації оволодіння студентом модулями і проявляється через специфічну, для модульного навчання, організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є: активна самостійна творчо - пізнавальна діяльність студента.
4.Методичного консультування – полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.
5.Організаційної динамічності – полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.
6.Гнучкості та партнерства – полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання та шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.
7.Пріорітетності змістової та організаційної самостійності та зворотного зв’язку – полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.
8.Науковості та прогностичності – полягає у побудові (встановленні) стійких зв’язків змісту навчання з науковими дослідженнями.
9. Технологічності та інноваційності – полягає у використанні ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.
10.Усвідомленої перспективи – полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також шляхів їх успішного досягнення.
11.Діагностичності – полягає в забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих в системі, цілей освіти та професійної підготовки.
12.Наступності – полягає в збереженні набутого за минулі роки прогресивного досвіду вищої освіти України з урахуванням українського менталітету.
13.Якості вищої освіти – полягає у відповідності вищої освіти соціально-економічним потребам, інтересам особи, суспільства і держави, що відображає компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.
14. Компетенції – полягає у набутті впродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності, сукупних знань, вмінь і навичок.
15. Кваліфікації – полягає в сертифікації досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.
VІ. Основні терміни, поняття та їх визначення в системі ECTS ТА в КМСОНП
6.1. Європейська кредитно-трансферна система (ECTS) – це система, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури оцінювання навчання, системи виміру і порівняння результатів навчання, їхнього академічного визнання і передачі від одного закладу до іншого. Система базується на трьох основних елементах:
--інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів) – інформаційний пакет;
--взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентом) – форма заяви навчального контракту;
--використанні кредитів ЕСТS (визначають навчальне навантаження студентів) – перелік оцінок дисципліни.
6.2. ЕСТS - кредити -- відображають повне навантаження студента необхідне для вивчення відповідного курсу і не обмежується лише аудиторними годинами. Один семестр денного навчання відповідає 30 кредитам, а один рік навчання – 60 кредитам ЕСТS , що присуджуються по завершенні періоду навчання і складанні іспитів.
Кредити дають можливість забезпечити відповідність програми (навчального навантаження) за період навчання за кордоном з тим же періодом навчання у місцевому навчальному закладі.
6.3. ЕСТS - оцінки -- використовуються для спрощення переведення оцінок між інститутами та університетами, забезпечуючи конвертованість внутрішніх оцінок закладів освіти.
6.4. Кредитно-модульна система (КМС) організації навчального процесу (КМСОНП) – це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використанні залікових одиниць (залікових кредитів) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента у процесі аудиторної та самостійної роботи.
6.5. Модульна технологія навчання – це одна із сучасних педагогічних технологій, яка передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного вивчення модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь. Технологія полягає у гарантованому досягненні мети навчання.
6.6. Навчальний модуль (дисципліна) – це система тісно пов’язаних між собою модулів або блок змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом. --
6.7. Модуль – це задокументована, логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчальної дисципліни, практики, державної атестації, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури, що реалізується певними формами навчального процесу (дидактичними, методичними, організаційними), необхідною компонентою якого є поточний і модульний контроль.
Модуль – це поєднання багатьох навчальних тем за змістом і часом, протягом відпрацювання яких здійснюється оволодіння певним навчальним об’єктом та має за мету формування у студента певних знань, вмінь і навичок.
Модуль може включати декілька змістових модулів.
6.8. Змістовий модуль (теми, розділ) – це впорядкована і структурована система навчальних елементів, об’єднаних за ознаками відповідності певному навчальному об’єкту і реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння і забезпечує досягнення мети модуля.
6.9. Блок змістових модулів(модуль) – це декілька змістових модулів, що утворюють кредитний модуль. Їх кількість залежить від загального числа годин, відведених на вивчення модуля і від кількості тем та розділів у модулі.
6.10. Кредитний модуль(модуль) – це закінчений обсяг інформації, яку має засвоїти студент, або закінчений обсяг навчальної діяльності, яку має виконати студент.
6.11. Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння модуля або блоку змістових модулів.
Залікові кредити містять модулі одного або декількох видів навчальної діяльності студента (аудиторну, самостійну, індивідуальну). До 50% залікового кредиту – аудиторна робота, приблизно по 25% - самостійна та індивідуальна роботи.
Кожний вид навчальної діяльності студента в межах залікового кредиту (модуль) оцінюється (визначається рейтинг) і має питому частку в підсумковій оцінці з залікового кредиту
6.12. Семестровий екзамен (диференційований залік) – це підведення підсумку засвоєння студентом навчального матеріалу певної навчальної дисципліни за семестр на підставі сумарної модульної оцінки, вираженої у 100-бальній шкалі, шляхом її переводу в екзаменаційну оцінку (якщо не передбачений екзамен (диференційований залік)).
6.13. Залік – це підведення підсумку засвоєння студентом навчального матеріалу певної навчальної дисципліни за семестр виключно на підставі сумарної модульної оцінки, вираженої у 100-бальній шкалі, шляхом її переводу в залікову оцінку («зараховано», «не зараховано»).
6.14. Сумарна модульна оцінка (модульна оцінка) – це середньоарифметична сума модульних оцінок з навчальної дисципліни за семестр. Сумарна модульна оцінка формується з використанням 100-бальної шкали і заноситься до відомості навчальної дисципліни за семестр.
6.15. Модульний контроль – це діагностика засвоєння студентом навчального матеріалу модуля та досягнення цілей відпрацювання модуля за допомогою фонду кваліфікаційних знань або інших контрольних завдань.
6.16. Фонд кваліфікаційних знань – це сукупність кваліфікаційних завдань, яка призначена для перевірки засвоєння змістового модуля та досягнення мети модуля; кожне окреме кваліфікаційне завдання призначене для перевірки засвоєння окремого навчального елемента змістового модуля.
6.17. Шкала оцінювання – використовується для спрощення переведення оцінок, отриманих за системою ЕСТS ,національною системою і 100-бальною шкалою оцінювання.
Таблиця відповідності шкали оцінювання ЕСТS з національною системою оцінювання в Україні та запропонована в ЛДТУ.
| Оцінка за шкалою ЕСТS | Визначення | Оцінка за національ ною системою | Оцінка за системою в ЛДТУ |
| А | Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок | 5 | 90-100 |
| В | Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками | 4 | 82-89 |
| С | Добре – правильна робота з певною кількістю помилок | 4 | 75-81 |
| D | Задовільно – непогано, але зі значною кількістю помилок | 3 | 69-74 |
| E | Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії | 3 | 60-68 |
| FX | Незадовільно– потрібно доопрацювати на перездачу | 2 | 35-59 |
| F | Незадовільно– обов’язковий повторний курс | 2 | 1-34 |
| ABCDE | Зараховано | | 60-100 |
| FXF | Не зараховано | | 1-59 |