Нницький державний аграрний університет положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у вінницькому державному аграрному університеті вінниця 2009

Вид материала

Документы

Содержание Визнання залікових одиниць – Графік навчального процесу – Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – Науково-методичне забезпечення вищої освіти – Нормативний термін навчання – Нормативні змістові модулі – Якість вищої освіти – 2. Загальні положення 2.2. Принципи впровадження Гнучкості та партнерства Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку Науковості та прогностичності 3. Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою 4. Організаційно-методичне забезпечення Таблиця 1. Структура навчальної дисципліни «ЕКОТРОФОЛОГІЯ»Напрям Освітньокваліфікаційний рівень Лекції 32 Лабораторно-практичні Курсова робота (проект), навчальна практика 4.3. Індивідуальна та самостійна робота студента Види індивідуальних занять ... Полное содержание

Подобный материал:

• Тимчасове положення про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу, 538.61kb.
• Приватний вищий навчальний заклад, 268.42kb.
• Про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального, 1447.8kb.
• Положення про організацію навчального процесу в державному вищому навчальному закладі, 853.28kb.
• Проект Міністерство освіти І науки України двнз "Ужгородський національний університет", 140.13kb.
• Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у Національному, 95.76kb.
• Міністерство освіти І науки україни кіровоградський національний технічний університет, 67.74kb.
• Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Мікропроцесорна техніка" (за кредитно-модульною, 359.59kb.
• Міністерство освіти І науки україни наказ від 23 січня 2004 року n 48 Про проведення, 287.8kb.
• Робоча навчальна програма навчальної дисципліни "Теоретичні основи електротехніки", 454.45kb.

Міністерство аграрної політики України

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Положення

про кредитно-модульну систему організації навчального процесу У ВІННИЦЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ АГРАРНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ


Вінниця - 2009


УДК 378.1

Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у Вінницькому державному аграрному університеті – Вінниця: Редакційно-видавничий відділ ВДАУ, 2009. - 39 с.

Наводяться матеріали про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою підготовки фахівців: загальна характеристика, планування, організація та методичне забезпечення навчального процесу; особливості переведення, відрахування, поновлення та стипендіального забезпечення студентів; нормування навчального навантаження та ін.


Укладачі: Гунько І.В., Пльонсак В.А., Мазур В.А., Скоромна О.І., Правдюк Н.Л., Мазур А.Г., Паламарчук І.П., Бандура В.М., Прокопчук В.М., Казьмірук Л.В.


Відповідальний за випуск проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи Гунько І.В.


Затверджено методичною радою “_______” __________________ 2009 р., протокол № _____


ЗМІСТ


Передмова 4

1. Основні терміни і положення 5
   
2. Загальні положення 7
   
   1. Мета та завдання 7
      
   2. Принципи впровадження 7
      
   3. Вимоги до впровадження 8
      
3. Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою 9
   
4. Організаційно-методичне забезпечення 10
   
   1. Структура та характеристика навчальної дисципліни 10
      
   2. Структура навчальної діяльності студента 11
      
   3. Індивідуальна та самостійна робота студента 12
      
   4. Контроль успішності студента та якості навчання 16
      
   5. Навчальна програма 19
      
   6. Робочий навчальний план 20
      
   7. Науково-методичне забезпечення навчального процесу 21
      
5. Переведення, відрахування, поновлення та переривання навчання
   

студентів 22

6. Стипендіальне забезпечення студентів 22
   
7. Особливості нормування навчального навантаження 23
   

Список літератури 25

Додатки 26


передмова


Освіта в сучасній Україні посідає одне з провідних місць. І від того, якою дорогою вона рухатиметься і на що орієнтуватиметься у своєму розвитку, залежить майбутнє держави.

На черговому саміті міністрів освіти Європи, що відбувся 19-20 травня 2005 року в Бергені (Норвегія), Україну було прийнято до Європейського єдиного простору вищої освіти та науки. Це зобовʼязує нашу країну завершити реформування вищої освіти до 2010 року і надалі здійснювати освітні послуги з урахуванням норм і стандартів, розроблених і прийнятих на зібраннях у Лісабоні (1997 рік), Сорбоні (1998 рік) і узагальнених у декларації Болонського саміту (1999 рік) міністрів освіти європейських держав.

Болонською декларацією передбачено реалізацію багатьох ідей і перетворень. Передусім, це формування єдиного, відкритого європейського простору у сфері освіти, впровадження кредитних технологій виміру обсягів та результатів навчання на базі європейської системи трансферу кредитів, стимулювання мобільності і створення умов для вільного пересування студентів, випускників, викладачів, науковців і адміністраторів у межах європейського регіону, прийняття системи ступеневої підготовки, яка складається з двох циклів, спрощення процедури визнання кваліфікацій, що сприятиме працевлаштуванню випускників на європейському ринку праці, розвитку європейської співпраці у сфері контролю за якістю вищої освіти.

Декларація України про її входження до Болонського процесу означає, що наша країна стала часткою загальноєвропейської системи вищої освіти так само, як і багато віків тому, адже ректором одного з найстаріших університетів Європи – Болонського - був у 1481 році українець з Дрогобича Юрій Котермак, а Острозька та Києво-Могилянська академії були першими освітніми закладами Східної Європи, де навчалася молодь з різних країн.

На виконання першочергових завдань, що випливають з передумов входження України до єдиного Європейського освітнього простору, Міністерством освіти і науки України видано накази: від 23.01.2004 року № 48 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу»; від 23.01.2004 року № 49 «Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки»; від 29.07.2005 року № 454 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні»; від 30.12.2005 року № 774 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу». У відповідності з цим, у Вінницькому державному аграрному університеті з 2005-2006 навчального року, починаючи з першого курсу, навчальний процес за всіма напрямами підготовки здійснюється за кредитно-модульною системою згідно з даним Положенням.

Положення визначає особливості застосування в університеті кредитно-модульної системи організації навчального процесу на засадах ЕСТS (Європейської кредитно-трансферної системи) і спрямоване на відпрацювання відповідної технології організації навчального процесу та адаптацію системи підготовки фахівців в Університеті до вимог Болонського процесу.

Дане Положення конкретизує викладені в Тимчасовому положенні загальні принципи організації навчального процесу за кредитно-модульною системою стосовно навчання у Вінницькому державному аграрному університеті (далі – Університет) та забезпечує умови участі Університету у впровадженні кредитно-модульної системи організації навчального процесу.


1. Основні терміни і положення


У положенні використано терміни, що подані у Законах України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. №2984-ІІІ та «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:

Академічна довідка оцінювання знань (додаток до диплома) – документ, який засвідчує навчальні досягнення студента. Додаток до диплома містить опис засвоєних змістових модулів із позначенням обсягів підготовки в академічних годинах і кредитах. Результати оцінювання успішності студента подаються за національною шкалою та міжнародною шкалою ECTS.

Академічний рік – поділ навчального року на семестри (два) чи триместри, кількість навчальних тижнів, перелік дисциплін у семестрі (триместрі), тижневий розклад аудиторних та індивідуальних занять, заліків і екзаменів.

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти (кваліфікація), що присвоюється особі, яка засвоїла програму вищої освіти з терміном навчання три-чотири роки і успішно пройшла підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з отриманням ступеня спеціаліста, магістра, дозволяє працювати на первинних посадах на ринку праці.

Визнання залікових одиниць – визнання вищим навчальним закладом залікових одиниць або кваліфікацій, отриманих студентом у іншому навчальному закладі.

Графік навчального процесу – календарні терміни навчального процесу та вивчення окремих дисциплін протягом академічного року.

Заліковий курс – курс, після закінчення якого студент отримує академічні залікові одиниці з певної програми навчання.

Зміст освіти – соціальне адаптована система знань, умінь та навичок, зумовлена цілями і потребами особи, суспільства, держави.

Знання – результат процесу пізнавальної діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічно впорядковане відображення в свідомості людини. Знання – категорія, яка відображає зв'язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини.

Індивідуальний навчальний план студента – формується на основі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.

Інформаційний пакет – документ, який містить загальну інформацію про університет, назву напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо.

Кваліфікація – сертифікація досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.

Компетентність – знання, уміння, навички та досвід, які формують професійні властивості фахівця для якісного виконання ним професійних функцій.

Компетенція – сукупність знань, вмінь і навичок, набутих упродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Структурно-діяльнісними елементами системи є:

• кредит – одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих на певний момент виконання програми навчання, – система змістових модулів, які з урахуванням засвоєння студентами окремих навчальних елементів можуть бути засвоєні за 36 годин навчального часу;
  
• заліковий кредит – одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;
  
• змістовий модуль – система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові;
  
• модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.
  

Магістр – академічний ступінь (кваліфікація), що отримують бакалаври в результаті засвоєння основної освітньої програми вищої освіти з тривалістю навчання один – два роки; дає право на зайняття основних посад на ринку праці, продовження навчання в аспірантурі.

Навички – дії, які виконуються під час здійснення певної діяльності, а завдяки багаторазовим повторенням стають автоматичними і виконуються без усвідомленого контролю.

Навчальна дисципліна – педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи і т. ін. (система змістових модулів, об'єднаних за змістом освіти), будь-якої галузі діяльності (або сукупності галузей діяльності) з визначенням необхідного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок, передбачених для засвоєння студентом.

Навчальний елемент – автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння, який використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальні елементи групуються в змістові модулі, що є основними структурними одиницями навчального курсу (дисципліни).

Навчальний об'єкт – обсяг навчальної інформації, яка має самостійну логічну структуру і зміст та дає можливість оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності.

Науково-методичне забезпечення вищої освіти – забезпечення навчальною і науковою літературою, методологічними, дидактичними і методичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти, яке здійснюється педагогічними колективами або органами виконавчої влади у галузі освіти.

Нормативний термін навчання – тривалість навчального процесу, що визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

Нормативні змістові модулі – змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

Програма навчання – перелік курсів (навчальних дисциплін), необхідних для надання студенту кваліфікації вищої освіти.

Система освіти – сукупність взаємодіючих освітніх програм і державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережа освітніх установ, що реалізують їх незалежно від організаційно-правових форм, типів і видів; система органів управління освітою і підвідомчих їм установ і організацій.

Спеціальність – сукупність знань, умінь, навичок із певної галузі знань та практичної діяльності, надбаних у процесі цілеспрямованої підготовки і досвіду практичної роботи і підтверджених відповідним документом про освіту.

Трансфер кредитів – «перенесення кредитів» у розумінні визнання в закладах країни А, чи в закладах іншої країни Б, де були задокументовані ці кредити.

Якість вищої освіти – відповідність вищої освіти як соціальної системи соціально-економічним потребам, інтересам особи, суспільства і держави, що відображає компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні й матеріальні потреби, так і потреби суспільства.


2. Загальні положення


2.1. Мета та завдання

1. Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти в європейському та світовому освітньому і науковому просторі.
   
2. Основними завданнями КМСОНП є:
   

• адаптація ідей ЕСТS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;
  
• забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована на основі вимог замовників та побажань студента і сприяє його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;
  
• стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;
  
• унормування порядку надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до ринку праці;
  
• підвищення мотивації студентів до набуття знань та умінь, а також відповідальності за результати власної навчальної діяльності;
  
• стимулювання систематичної та якісної аудиторної і самостійної роботи студентів, ефективної практичної підготовки;
  
• прищеплення студентам почуття навчальної дисциплінованості;
  
• усунення безплідних за своєю кінцевою суттю «штурмів» під час екзаменаційних сесій, зниження при цьому пікових психологічних та емоційних перевантажень студентів і викладачів;
  
• забезпечення мобільного зворотного зв'язку викладачів із студентами;
  
• підвищення об'єктивності оцінювання рівня набутих студентами знань та умінь;