Нницький державний аграрний університет положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у вінницькому державному аграрному університеті вінниця 2009

Вид материала

Документы

Содержание 2.2. Принципи впровадження Гнучкості та партнерства Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку Науковості та прогностичності 3. Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою 4. Організаційно-методичне забезпечення Таблиця 1. Структура навчальної дисципліни «ЕКОТРОФОЛОГІЯ»Напрям Освітньокваліфікаційний рівень Лекції 32 Лабораторно-практичні Курсова робота (проект), навчальна практика 4.3. Індивідуальна та самостійна робота студента Види індивідуальних занять Зміст ІНДЗ.

Подобный материал:

• Тимчасове положення про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу, 538.61kb.
• Приватний вищий навчальний заклад, 268.42kb.
• Про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального, 1447.8kb.
• Положення про організацію навчального процесу в державному вищому навчальному закладі, 853.28kb.
• Проект Міністерство освіти І науки України двнз "Ужгородський національний університет", 140.13kb.
• Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у Національному, 95.76kb.
• Міністерство освіти І науки україни кіровоградський національний технічний університет, 67.74kb.
• Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Мікропроцесорна техніка" (за кредитно-модульною, 359.59kb.
• Міністерство освіти І науки україни наказ від 23 січня 2004 року n 48 Про проведення, 287.8kb.
• Робоча навчальна програма навчальної дисципліни "Теоретичні основи електротехніки", 454.45kb.

2.2. Принципи впровадження

Для впровадження КМСОНП потрібно дотримуватися таких принципів:

1. Порівняльної трудомісткості кредитів: досягнення кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.
   
2. Кредитності: декомпозиція змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів сегменти, які забезпечують:
   

а) на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) відповідної трудомісткості кількості кредитів, які узгоджені з встановленою нормою виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумуляція) відповідної для даної дисципліни кількості кредитів, що включає в себе виконання необхідних видів діяльності, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

3. Модульності: організація процесу оволодіння студентом змістовими модулями, використання методів і прийомів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.
   
4. Методичного консультування: наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників навчального процесу.
   
5. Організаційної динамічності: забезпечення можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб Європейського ринку праці.
   
6. Гнучкості та партнерства передбачає побудову системи освіти таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.
   
7. Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв'язку, що ґрунтується на створенні умов організації навчання і вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.
   
8. Науковості та прогностичності: полягає у побудові стійких зв'язків змісту навчання з науковими дослідженнями.
   
9. Технологічності та інноваційності: потребує використання ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою.
   
10. Діагностичності: можливість оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих у системі, цілей освіти та професійної підготовки.
    

2.3. Вимоги до впровадження

1. Для впровадження КМСОНП потрібно мати такі основні документи ECTS:
   

• інформаційний пакет – документ, що містить загальну інформацію про університет, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій, анотації змістових модулів із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо (дод.1).
  
• договір про навчання між студентом і університетом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, правила і джерела фінансування, система розрахунків);
  
• академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі накопичення кредитів і за шкалою успішності на національному рівні, і за системою ЕСТS.
  

2. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, які об'єднані у блоки–розділи навчальної дисципліни.
   
3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.
   
4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вони дають можливість здійснювати підготовку за . спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов'язкову складову індивідуального навчального плану студента.
   
5. Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного, соціально-економічного циклу та природничо-наукового циклу при підготовці студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими.
   
6. Індивідуальний навчальний план студент формує особисто під керівництвом куратора в КМСОНП (додаток 2 )
   
7. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.
   
8. Формування індивідуального навчального .плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому кількість обов'язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів.
   
9. Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).
   
10. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки.
    
11. Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених у індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації заліково-екзаменаційних сесій.
    
12. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою за принципами ECTS.
    

3. Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою


3.1. Основою для впровадження КМСОНП є державні стандарти вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти Університету.

3.2. Для впровадження КМСОНП в Університеті розроблюються такі основні елементи ECTS:

• інформаційний пакет ( див. додаток 1);
  
• договір про навчання між студентом і університетом;
  
• академічна довідка.
  

3.3. Індивідуальний навчальний план студента формується із нормативних (відповідно до освітньо-професійної програми) і вибіркових змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін). Послідовність засвоєння змістових модулів визначається навчальним планом ( див. додаток 2) відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців.

3.4. Нормативні змістові модулі складають сукупність обов’язкових навчальних дисциплін освітньо-професійної програми. Вибіркові змістові модулі включають дисципліни самостійного вибору ВНЗ та вільного вибору студента.

3.5. Індивідуальний навчальний план ( див. додаток 3) формується щорічно студентом особисто під керівництвом куратора. Контроль за виконанням індивідуального навчального плану здійснює куратор відповідно до вимог Тимчасового положення.

3.6. Куратор призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету. Куратор контролює навчання за індивідуальними планами студентів в межах академічної групи.

3.7. На факультеті роботою кураторів керує куратор ЕСТS від факультету. Як правило, куратором ЕСТS від факультету є декан (заступник декана) факультету. Він призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету.

3.8. Куратор ЕСТS від університету призначається наказом ректора.

3.9. Для освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” у межах одного напряму підготовки фахівців нормативні змістові модулі є уніфікованими.

3.10. Нормативні змістові модулі циклу гуманітарних і соціально-економічних дисциплін при підготовці студентів на споріднених напрямах є уніфікованими.

3.11. Нормативний термін навчання визначається галузевим стандартом вищої освіти і становить на денній формі навчання 4 – 4,5 роки для освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і 1 – 1,5 роки для освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”.

3.12. Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на 1 рік; різниця між нормативним і граничним термінами навчання з державного бюджету не фінансується.

3.13. Формами навчальної діяльності є лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання кваліфікаційних і курсових проектів (робіт), самостійна робота, всі форми і види контролю успішності студентів (окрім державної атестації) та інші форми і види навчальної та науково-дослідної діяльності студентів, передбачені навчальним планом.

3.14. Призначення кредитів нормативним і змістовим модулям проводиться з урахуванням часу, який в середньому визначає студент на засвоєння модулю за всіма формами навчальної діяльності. Кредити призначаються у цілих числах, або з позначенням половинок таким чином, щоб на денній формі навчання сума кредитів за нормативними і вибірковими змістовими модулями за навчальний рік дорівнювала 60. Ціна кредиту становить 36 академічних годин.

3.15. Для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” за будь-якою формою навчання кількість кредитів становить 240 (при нормативному терміні навчання за денною формою 4 роки) або 270 (при нормативному терміні навчання за денною формою 4,5 роки); для освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” – 60 (при нормативному терміні навчання за денною формою 1 рік) чи 90 (при нормативному терміні навчання за денною формою 1,5 року).

3.16. Зарахування змістових модулів (призначення залікових кредитів) студенту проводиться за умови виконання ним всіх вимог, позначених у програмі навчальної дисципліни (змістового модуля) й описаних в інформаційному пакеті, після підсумкової атестації з даного змістового модуля.


4. Організаційно-методичне забезпечення


4.1. Структура та характеристика навчальної дисципліни


У структурі навчальної дисципліни зазначають шифр і назву галузі знань, код і назву напряму підготовки, найменування та код спеціальності, освітньо-кваліфікаційний рівень освітньо-професійної програми підготовки фахівця, де вивчають цю навчальну дисципліну.

Подають розподіл загального обсягу навчального часу, виділеного на вивчення навчальної дисципліни за видами навчальної діяльності студента, а також поділ змісту навчальної дисципліни на модулі.

Зразок складання структури навчальної дисципліни наведено в таблиці 1.


Таблиця 1.

Структура навчальної дисципліни


«ЕКОТРОФОЛОГІЯ»


Напрям 6.040 106

Спеціальність Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природовикористання

Освітньокваліфікаційний рівень бакалавр

Нормативна чи вибіркова вибіркова

Семестр сьомий

Кількість кредитів ECTS 2

Кількість модулів 4

Загальна кількість годин 108

Види навчальної діяльності та обсяг відведених годин:

Лекції 32

Лабораторно-практичні 32

Самостійна робота 44

Форма підсумкового контролю залік


4.2. Структура навчальної діяльності студента


Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчальної дисципліни (курсу), а, відповідно, і оцінку результатів виконання певного виду

робіт, які складають зміст модуля.





Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента в КМСОНП

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента в КМСОНП

полягає у його переорієнтації з лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти.

Навчальна дисципліна є системою змістових модулів, об'єднаних у блоки змістових модулів (модулів) – розділів навчальної дисципліни, передбачених для засвоєння студентом.

Поділ навчального матеріалу дисципліни на змістові модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються лектором (відповідальним за курс), відображаються у робочій навчальній програмі, яка ухвалюється відповідною кафедрою та затверджується у встановленому порядку.

Змістові модулі, які формують окремий модуль, що вивчається протягом семестру повинні містити, як правило, 1,5; 2,0; 2,5; 3,0 кредити ЕСТS.

Зарахування змістових модулів дисциплін, введених до індивідуального навчального плану студента, здійснюється за результатами поточного та модульного контролю рівня засвоєння навчального матеріалу.

Курсова робота (проект), навчальна практика, що виконуються в семестрі, вважаються окремими модулями у складі навчальної дисципліни і на них розповсюджуються всі норми відповідного Положення.

Обсяг усіх видів роботи студента - лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи тощо вимірюється кредитами відповідно до системи ЕСТS, причому:

• один кредит становить 36 академічних годин;
  
• максимальний загальний обсяг навчальної роботи студента на тиждень складає 54 академічних години або 1,5 кредити;
  
• один тиждень практики відповідає 1 кредиту;
  
• трудомісткість підсумкової атестації (державний екзамен, підготовка та захист дипломної роботи (проекту) розраховується, виходячи із співвідношення: один тиждень – 1 кредит;
  
• розрахунок трудомісткості дисципліни у кредитах здійснюється, виходячи з ділення її загального обсягу в академічних годинах на 36 годин з наступним заокругленням до 0,5 відповідно до встановлених правил;
  
• зарахування студенту кредитів ЕСТS відбувається лише за умови успішного виконання ним навчального плану та вимог рейтингової системи оцінювання.
  

4.3. Індивідуальна та самостійна робота студента


Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих індивідуальних завдань.

Індивідуальні заняття з певної навчальної дисципліни проводяться з одним або декількома студентами за окремим графіком, затверд­женим деканом факультету. Контроль за дотриманням графіка покладається на деканат факультету та куратора від КМСОНП.

Види індивідуальних занять:

Консультація – один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування (проводяться протягом семестру – поточні консультації, семестрові, та передекзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів (як правило, з ПЕОМ) для виявлення ступеня засвоєності окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості, практичних умінь і навичок та перевірки ефективності методів і технологій навчання, використовуваних під час аудиторних занять.

Індивідуальне завдання – форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах і спеціальностях.

Відповідною інноваційним технологіям навчання різновидністю індивідуальних занять є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового екзамену чи заліку.

Мета ІНДЗ. Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст ІНДЗ. Завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька модулів або зміст навчального курсу в цілому.

Структура ІНДЗ:

• вступ – тема, мета та завдання роботи та основні її положення;
  
• теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;
  
• методи – вказуються і коротко характеризуються;
  
• основні результати роботи – подаються результати, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз;
  
• висновки;
  
• список використаної літератури;
  
• рецензія одного з викладачів випускної кафедри.
  

Види ІНДЗ:

• конспект з теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно;
  
• реферат з теми (модуля) або вузької проблематики студентів заочної форми навчання);
  
• розв'язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу;
  
• розроблення теоретичних або прикладних функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо;
  
• комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об'єктів, конструкцій тощо;
  
• анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо (табл.. 2).