Проект Міністерство освіти І науки України двнз "Ужгородський національний університет"
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни двнз «ужгородський національний університет» фізичний, 560.61kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад „ужгородський, 1076.52kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет волинець, 356.24kb.
- Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 208.38kb.
- Україна міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад «ужгородський, 14.04kb.
- Міністерство охорони здоров’я України двнз «Івано-Франківський національний медичний, 2534.59kb.
- «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 277kb.
- «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 436.12kb.
- І. І ужгородський національний університет л. М. Сусліков, В. С. Дьордяй патентознавство, 6270.16kb.
Проект
Міністерство освіти і науки України
ДВНЗ "Ужгородський національний університет"
"ЗАТВЕРДЖУЮ"
Ректор УжНУ
_______________ проф.Вегеш М.М.
"_____"________________ 2010р.
ПОЛОЖЕННЯ
про систему оцінювання навчальної діяльності,
порядок переведення, відрахування та поновлення
студентів, які навчаються за кредитно-модульною
системою організації навчального процесу
- Вступ
"Положення про систему оцінювання навчальної діяльності, порядок переведення, відрахування та поновлення студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою організації навчального процесу", розроблено на основі нормативних документів МОН України, а саме:
- "Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу" (наказ МОН України № 774 від 30.12.2005 р.);
- "Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців" (наказ МОН України №48 від 23.01.2004 р.);
- "Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу " (наказ МОН України № 812 від 20.10.2004 р.);
- "Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи" (наказ МОН України № 943 від 16.10.2009 р.);
- "Методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах" (лист МОН України від 26.02.2010 р. № 1/9-119);
- "Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти" (наказ МОН України № 245 від 15.07.1996 р.);
- "Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах" (наказ МОН України №161 від 02.06.1993 р.).
Дія цього Положення поширюється на студентів денної форми навчання Ужгородського національного університету.
2. Організація і проведення модульного та підсумкового (семестрового) контролю
2.1. Оцінювання знань студентів з кожної навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів модульних та підсумкового контролів.
2.2. Під час семестру з усіх навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, проводяться модульні контролі, обов'язкові для всіх студентів. Кількість модульних контролів залежить від обсягу навчальної дисципліни: якщо він складає не більше 36 аудиторних годин, то проводиться принаймні один модульний контроль, а з навчальних дисциплін обсягом понад 36 аудиторних годин - не менше двох модульних контролів (згідно з рішенням кафедри). Терміни проведення 1-го та 2-го модульних контролів (контрольні тижні) визначаються наказом (розпорядженням) ректора до початку семестру.
Декану факультету надається право переносити встановлені терміни , якщо протягом семестру студенти перебували на практиці.
Не пізніше ніж за два тижні до початку модульних контролів деканати складають розклад їх проведення у розрізі дисциплін.
2.3. Для проведення модульного контролю лектор (викладач) готує варіанти контрольних завдань, з якими знайомить студентів не пізніше ніж за місяць до контрольного тижня. Завдання модульного контролю повинні бути однаковими або рівноважкими. Письмовий компонент модульного контролю є обов'язковим та проводиться шляхом виконання контрольних завдань.
2.4. Поділ навчального матеріалу на модулі (змістові модулі), перелік контрольних завдань з кожного змістового модуля, максимальна кількість балів для оцінювання контрольного завдання з конкретного змістового модуля, розподіл балів, відведених для оцінювання поточного та модульного контролю, за пропозицією лектора (викладача) ухвалює кафедра, яка забезпечує викладання цієї навчальної дисципліни. Критерії оцінювання результатів успішності студентів доводяться до їх відома одночасно зі зразками контрольних завдань.
2.5. При визначенні модульної оцінки враховуються результати поточного контролю під час практичних, семінарських занять, колоквіумів, за самостійні та контрольні роботи, які відбулися між початком семестру та першим контрольним тижнем або між двома контрольними тижнями, а також результати захисту індивідуальних завдань, передбачених робочою навчальною програмою. На виконання письмового компонента модульного контролю відводяться дві академічні години.
2.6. До модульних контролів студент допускається завжди. Виконання контрольних завдань здійснюється студентом індивідуально. Студент може звернутися до викладача за поясненням змісту контрольного завдання. Під час проведення модульного контролю студенту дозволяється користуватися матеріалами, які визначені кафедрою. Студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами та користуватися матеріалами, крім дозволених. При порушенні студентом встановлених правил виконання модульного контролю, лектор усуває його від виконання контрольних завдань, не перевіряє роботу, робить на ній відповідний запис і оцінює нулем балів. Результати контрольного заходу студента, який не з'явився на нього, також оцінюються нулем балів.
2.7. Результати перевірки письмових контрольних завдань доводяться до відома студентів не пізніше ніж через два робочі дні після їх виконання. Студент, який не погоджується з оцінкою, має право звернутися до викладача і отримати ґрунтовне пояснення. У випадку незгоди з рішенням викладача, студент має право звернутися з письмовою апеляцію до завідувача кафедри не пізніше ніж на наступний робочий день після оголошення результатів. Викладач і завідувач кафедри у присутності декана факультету та студента повинні розглянути апеляцію протягом двох днів і прийняти остаточне рішення. У результаті апеляції оцінка студента не може бути зменшена.
2.8. Студент, який з поважної причини не зміг з'явитися на модульний контроль, за дозволом декана може складати пропущений модульний контроль у визначений деканатом термін.
2.9. За результатами усіх модульних контролів та наступних напрацювань студента визначається його підсумкова (семестрова) оцінка з кожної навчальної дисципліни за 100-бальною шкалою та виставляється оцінка за національною шкалою ("відмінно", "дуже добре", "добре", "задовільно", "достатньо","незадовільно","зараховано","незараховано") відповідно до шкали переведення (додаток 1). Якщо з навчальної дисципліни проводиться лише один модульний контроль, то його результат і є одночасно підсумковою (семестровою) оцінкою. Інформація про підсумкову успішність студентів з навчальної дисципліни за семестр подається викладачем у деканат. Деканат оприлюднює результати модульних контролів та семестрові оцінки на дошці оголошень не пізніше ніж через три дні після їх виставлення. У разі отримання оцінки "неприйнятно" за результатами навчання в осінньому семестрі студент відраховується з університету, а за результатами навчання у весняному семестрі або відраховується зі складу студентів, або, при бажанні, залишається на повторний курс, причому, якщо такий студент навчався за кошти державного бюджету, то він це право надалі втрачає і повинен оформити контракт на навчання за оплату.
2.10. Студенти, які з навчальної дисципліни за результатами усіх модульних контролів за семестр набрали від 35 до 49 балів, зобов'язані складати залік або екзамен. Підсумковий контроль у формі екзамену (заліку) можуть також складати студенти, які бажають покращити позитивну семестрову оцінку, отриману за результатами модульних контролів. Оцінювання знань студентів на підсумковому контролі здійснюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням у державну (національну) оцінку.
2.11. Підсумковий (семестровий) контроль проводиться з усіх навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, у таких формах: залік, диференційований залік, екзамен, захист дипломної роботи. Вчена рада університету (факультету) може визначити дисципліни, підсумковий контроль з яких проводиться лише у формі машинного контролю тестових завдань.
Терміни підсумкового (семестрового) контролю (заліково-екзаменаційної сесії) зазначаються у робочих навчальних планах. Розклад проведення підсумкового контролю (заліково-екзаменаційної сесії) складається деканатом, затверджується проректором з навчальної роботи та вивішується на дошці оголошень за місяць до його (її) початку.
2.12. Підсумковий контроль у формі семестрового екзамену проводиться за навчальним матеріалом, визначеним робочою навчальною програмою дисципліни в повному обсязі за семестр. Для проведення семестрового екзамену лектор готує варіанти однакових (рівноважких) завдань (білети), які повинні охоплювати навчальний матеріал з даної дисципліни за семестр. Структура завдання, критерії оцінювання відповідей затверджуються на засіданні відповідної кафедри. При проведенні семестрового екзамену студент повинен мати при собі залікову книжку.
2.13. Підсумковий контроль у формі семестрового диференційованого або звичайного заліку проводиться за навчальним матеріалом, визначеним робочою навчальною програмою дисципліни в повному обсязі за семестр. Для проведення семестрового заліку викладач готує перелік питань та практичних завдань, які повинні охоплювати навчальний матеріал з даної дисципліни за семестр. Перелік питань та практичних завдань, критерії оцінювання відповідей затверджуються на засіданні відповідної кафедри. При проведенні семестрового заліку студент повинен мати при собі залікову книжку.
2.14. До підсумкового контролю з навчальної дисципліни не допускаються студенти, які не виконали усіх видів обов'язкових робіт (лабораторних, практичних, розрахунково-графічних та розрахункових робіт, рефератів тощо), передбачених робочою навчальною програмою та за результатами хоча б одного з модульних контролів мають менше 35 балів.
2.15. Завдання, що виносяться на підсумковий контроль, та критерії оцінювання результатів успішності студентів при його проведенні доводяться до відома студентів на початку кожного семестру.
2.16. Підсумковий контроль з навчальної дисципліни студент може не проходити, якщо він склав усі модульні контролі і його влаштовує підсумкова (семестрова) оцінка, виставлена за результатами модульних контролів. Якщо студент з метою покращення оцінки виявив бажання проходити підсумковий контроль, то йому для цього надається одна спроба. При цьому підсумкова (семестрова) оцінка для таких студентів на екзамені (залікові) не може бути зменшена.
2.17. Студент, який на підсумковому контролі одержав незадовільну оцінку або не проходив його з якихось причин, складає його перед комісією в письмовій або усній формі у термін, визначений деканатом.
Комісія створюється завідувачем кафедри. До складу комісії обов’язково входять лектор та завідувач кафедри. Комісія оцінює знання студента за 100-бальною шкалою та переводить її у державну оцінку. Екзаменаційна (залікова) оцінка, виставлена комісією, є остаточною.
2.18. При порушенні студентом дисципліни під час проведення підсумкового контролю екзаменатор усуває його від складання екзамену (заліку), та виставляє йому оцінку "незадовільно"("не зараховано").
3.Методика оцінювання успішності студентів при проведенні модульного контролю
3.1.Методика оцінювання успішності студентів залежить від виду навчальної дисципліни: а) суто лекційний курс; б) лекційно-практичний, лекційно-лабораторний або лекційно-семінарський курс; в) практичний або лабораторний курс. При цьому слід керуватися такими рекомендаціями:
3.1.1. Із суто лекційних дисциплін 50% балів оцінки модульного контролю складає результат письмової контрольної роботи, а решту 50% - сумарна оцінка за реферати з теоретичних проблем дисципліни та інші види індивідуальних завдань.
3.1.2. Із лекційно-практичних, лекційно-лабораторних або лекційно-семінарських дисциплін 50% балів оцінки модульного контролю виставляє лектор на підставі результатів перевірки рівня засвоєння теоретичного матеріалу дисципліни (теоретичний компонент оцінки). Теоретичний компонент оцінки складається з сумарних результатів контрольної роботи, рефератів та інших видів індивідуальних завдань. 50% балів (практичний компонент) виставляє викладач, який веде практичні, лабораторні або семінарські заняття. Практичний компонент оцінки модульного контролю лекційно-практичних, лекційно-лабораторних або лекційно-семінарських дисциплін складається із результату контрольної роботи, поточної успішності, усних та письмових відповідей під час занять, оцінки письмових домашніх завдань, виконання та захисту лабораторних робіт.
3.1.3. Із суто практичних або лабораторних курсів 50% оцінки модульного контролю складає результат письмової (тестової) контрольної роботи, 30% - поточна успішність, 20% - інші форми контролю практичних навичок.
Примітка: методика оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою під час державної атестації розробляється випусковою кафедрою або методичною комісією факультету і затверджується Вченою радою факультету.
4. Правила документального оформлення результатів модульного та підсумкового контролю
А. Модульний контроль
4.1. Лектор перед початком відповідного контрольного тижня отримує у деканаті відомість для проведення модульних контролів і зобов'язаний здати її заповненою у деканат не пізніше ніж через два робочі дні після дати проведення модульного контролю.
4.2. Результати кожного з модульних контролів лектор записує у відомість для модульних контролів. Оцінка, менша за сто балів, записується двома цифрами: 09, 43 тощо. Лектор зобов'язаний заповнювати відомість чітко, виправлення не допускаються.
4.3. Якщо внаслідок апеляції оцінка з контрольного завдання і відповідно модульна оцінка збільшується, то змінені оцінки фіксуються в апеляційному талоні (додаткова відомість), який зберігається разом з основною відомістю в деканаті.
4.4. Письмові відповіді студентів на завдання модульних контролів зберігаються на відповідних кафедрах до закінчення наступного семестру.
4.5. Студентам, які не з'явилися на модульний контроль, у графі "Рейтингова оцінка" викладач записує "не з'явився" (скорочено "н/з").
Б. Підсумковий (семестровий) контроль
4.6. Лектор отримує в деканаті відомість обліку успішності перед початком підсумкового контролю (семестрового екзамену, заліку) та особисто повертає її у деканат не пізніше наступного робочого дня після проведення підсумкового контролю з даної дисципліни. До відомості вносять прізвища всіх студентів академгрупи.
4.7. Оцінка підсумкового контролю - це оцінка за 100-бальною шкалою, отримана студентом при складанні екзамену (заліку). У цьому випадку вона є також семестровою предметною оцінкою. Семестрові предметні оцінки за 100-бальною та національною шкалою викладач записує у відомість обліку успішності та залікову книжку студента. Причому, до залікової книжки вноситься лише позитивний результат підсумкового контролю ( 50 і більше балів за 100-бальною шкалою та оцінка за розширеною національною шкалою).
4.8. Якщо студент не допущений кафедрою до складання підсумкового контролю, то працівник деканату у відомості обліку успішності записує "не допущений" (скорочено "н/д"). Якщо студент, будучи допущеним до підсумкового контролю, не з'явився на екзамен (залік) у визначений час, то у відомості викладач записує "не з'явився" (скорочено "н/з").
4.9. Письмові роботи студентів під час підсумкового (семестрового) контролю зберігаються на відповідних кафедрах один рік.
5. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання
5.1. Загальний порядок переведення , відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання регламентується "Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти", затвердженим наказом міністра освіти України від 15.07.1996 р. № 245.
5.2. При переведенні студент додає до заяви академічну довідку з обов"язковим зазначенням дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, форм контролю та оцінок.
При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю.
При переведенні (поновленні) студента із заочної форми навчання, де 100-бальна шкала оцінювання не застосовувалася, на денну та за умови повної відповідності програмового матеріалу (відсутності академрізниці) працівник деканату у відповідній навчальній документації проставляє за 100-бальною шкалою бал як середнє арифметичне найбільшого і найменшого значення оцінки, виставленої за 4-бальною шкалою (додаток 2).
5.3. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку) або повторити пройдений курс за правилами, які регламентує "Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти", затверджене наказом міністра освіти України від 06.06.1996 р. № 191, та п.2.9 цього Положення.
5.4. Відрахування студента з університету за академічну неуспішність здійснюється у випадку невиконання ним навчального плану або незадовільних результатів підсумкових контролів.
6. Вважати таким, що втратило чинність "Тимчасове положення про систему оцінювання навчальної діяльності, порядок переведення, відрахування та поновлення студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою організації навчального процесу в УжНУ", затверджене ректором УжНУ 05.02.2007 р.
Положення схвалене науково-методичною радою УжНУ, протокол №____від "____"__________2010 р., і вводиться в дію на денній формі навчання з першого семестру 2010/2011 н.р.
Додаток 1.
Шкала переведення оцінок
| Мінімальний бал для отримання позитивної оцінки -50, максимальний - 100 | Оцінка за розширеною національною шкалою (екзамен, диф.залік) | Еквівалент оцінки за п'ятибальною шкалою (для розрахунку стипендій) | Оцінка за шкалою ECTS |
| 90 та вище | відмінно | 5 | А |
| 80 - 89 | дуже добре | 4,5 | В |
| 65 - 79 | добре | 4 | С |
| 55 - 64 | задовільно | 3,5 | D |
| 50 - 54 | достатньо | 3 | E |
| 35 - 49 | незадовільно | 2 | FX |
| 1 - 34 | неприйнятно | 1 | F |
Примітка: за звичайний (недиференційований) залік національна оцінка "зараховано" відповідає оцінці від 50 до 100 балів за 100-бальною шкалою, а оцінка "незараховано" - 35-49 балам.
Додаток 2.
Шкала перезарахування оцінок при переведенні
студента із 4-бальної шкали на 100-бальну
| Оцінка за національ- ною шкалою | Оцінка за 100-бальною шкалою та шкалою ECTS | |||
| До 2009-2010 навч. року включно | Починаючи з 2010-2011 навч.року | |||
| відмінно | 92 | А | 95 | А |
| дуже добре | - | - | 84 | В |
| добре (зараховано) | 75 | С | 72 | С |
| задовільно | 58 | D | 59 | D |
| достатньо | - | - | 52 | Е |