Приватний вищий навчальний заклад
| Вид материала | Документы |
- Приватний вищий навчальний заклад міжнародний університет бізнесу І права, 1138.78kb.
- Приватний вищий навчальний заклад, 278.24kb.
- Стипендії Центрального Європейського університету Центральний Європейський університет, 35.09kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 466.69kb.
- Шановні освітяни!, 225.61kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1225.87kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1960.81kb.
- Молоді та спорту України, 63.5kb.
- Вищий навчальний заклад “національна академія управління”, 1932.37kb.
- Доктор юридичних наук, доцент, 3894.02kb.
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»
ПОЛОЖЕННЯ
про кредитно-модульну систему
організації навчального процесу
Житомир – 2007
1. Загальні положення
Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в ПВНЗ «Інститут підприємництва та сучасних технологій» (далі Положення) визначає порядок планування та проведеня навчального процесу за кредитно модульною системою (далі КМС) для студентів денної навчання.
Мета впровадження КМС – підвищення якості підготовки фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників інституту на ринку праці, а також зростання престижу української освіти.
Основні завдання КМС:
- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості отриманої вищої освіти;
- наближення вищої освіти України до Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS);
- забезпечення навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає:
- поступовий відхід від традиційної схеми «навчальний семестр – навчальний рік - навчальний курс»;
- навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми (індивідуальна траєкторія навчання);
- особиста участь кожного студента у формуванні свого індивідуального плану;
- свобода вибору студентами дисциплін варіативної частини освітньо-професійної програми;
- раціональний поділ навчального матеріалу на модулі й перевірка якості засвоєння теоретичного та практичного матеріалу кожного модуля;
- використання бально-рейтингової системи для оцінки засвоєння студентами навчальних дисциплін;
- забезпечення навчального процесу всіма необхідними методичними матеріалами в друкованій та електронній формах.
2. Основні терміни і поняття
В Положенні використовуються наступні термінологічні визначення, що відображають сутність нововведень в організації навчального процесу:
Бакалавр – це академічний ступінь (кваліфікація), що присвоюється особі, яка засвоїла програму вищої освіти з терміном навчання три-чотири роки і успішно пройшла підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з отриманням ступеня магістра, в багатьох випадках дозволяє працювати на первинних посадах на ринку праці.
Визнання залікових одиниць – визнання вищим навчальним закладом залікових одиниць або кваліфікацій, отриманих студентом у іншому навчальному закладі.
ЕСТS – це система, що створена для єдиної міждержавної процедури оцінювання навчальної діяльності, системи вимірювання і порівняння результатів навчання, їхнього академічного визнання як усередині країни, так і закладами освіти різних країн-учасниць Болонського процесу.
ЕСТS-кредити відображають навчальне навантаження студента на відповідному курсі. Один рік навчання за денною формою відповідає 60 кредитам ЕСТS, що присуджуються після завершення періоду навчання за результатами підсумкового контролю.
Заліковий курс – дисципліна навчального плану, після вивчення якої студент отримує академічні залікові одиниці.
Індивідуальний навчальний план студента – це план, що формується на основі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), які визначені на основі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни.
Інформаційний пакет містить у собі загальну інформацію про інститут та відповідний факультет, відомості про кваліфікацію, яку набуває випускник, відомості про навчальний графік та види навчальних занять, повний перелік пропонованих нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, їх коротку анотацію, умови проведення контрольних заходів та систему оцінювання якості освіти, а також таблицю відповідності оцінок, прийнятих в інституті, ЕСТS-оцінкам.
Кваліфікація – сертифікація досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів). Елементами системи є:
• кредит – а) одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих на певний момент виконання програми навчання; б) система змістових модулів, які можуть бути засвоєні за 36 годин навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи студента за тиждень) у формі:
- лекції;
- семінарські та практичні заняття;
- лабораторні заняття;
- консультації;
- контрольні роботи;
- реферати, курсові роботи та проекти, розрахункові роботи тощо;
- контрольовану самостійну роботу;
- іспити та інші форми оцінювання знань.
• заліковий кредит – це завершена та задокументована частина навчання студента (навчальна дисципліна, навчальна, виробнича, переддипломна та інші практики, курсове проектування, випускна та дипломна роботи тощо), що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню (залік або семестровий екзамен);
- змістовий модуль – система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові;
- модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;
Магістр – академічний ступінь (кваліфікація), що отримують бакалаври (дипломовані фахівці) в результаті засвоєння відповідної освітньої програми вищої школи з тривалістю навчання один – два роки. Дає право на зайняття основних посад на ринку праці та продовження навчання в аспірантурі.
Модульний контроль – це один із видів контролю якості засвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни що здійснюється у формі тестування, контрольної роботи тощо.
Нормативний термін навчання – тривалість навчального процесу, що визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік.
Нормативні змістові модулі – змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.
Підсумковий контроль – це контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому.
Рейтинговий показник з дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни за встановленою для даної дисципліни шкалою розподілу балів.
Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в групі за результатами навчання з однієї навчальної дисципліни чи з усіх навчальних дисциплін (визначається за середнім арифметичним рейтингових показників з усіх навчальних дисциплін).
Трансфер кредитів – визнання кредитів, задокументованих закладами освіти однієї країни, закладами освіти іншої країни.
Шкала оцінювання знань встановлює взаємозв’язок між рейтинговим показником, національною шкалою оцінок та шкалою оцінок ECTS.
3. Організація навчального процесу
Навчальний процес в ІПСТ в умовах кредитно-модульної системи здійснюється у таких організаційних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи. Основні види занять, що входять до складу модулів: лекція; лабораторне, практичне, семінарське заняття, індивідуальна робота з викладачем.
Індивідуальні завдання (реферати, розрахунково-графічні роботи, курсові та дипломні (магістерські) проекти або роботи тощо) виконуються студентами самостійно при обов’язковій консультації з викладачем.
Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять, і в умовах кредитно-модульної системи набуває особливого значення. СРС забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, вказівки, конспект лекцій, практикум, фахова та наукова монографічна та періодична література тощо. Методичні матеріали для СРС повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.
Принцип навчання за кредитно-модульної системи передбачає організацію засвоєння студентом навчального матеріалу з навчальної дисципліни у дискретному режимі за наперед розробленою модульною програмою, яка складається з логічно завершених блоків навчального матеріалу (модулів) із структурованим змістом кожного модуля та системи оцінювання знань студента.
Навчальний процес зі студентами визначених курсів і спеціальностей проводиться у відповідності до робочих навчальних планів зі спеціальностей, затверджених на поточний навчальний рік.
Для організації навчального процесу за кредитно-модульної системи потрібно:
- впровадження модульно-рейтингової системи оцінювання успішності студента;
- планування в розкладі занять проведення модульних контролів та індивідуальної роботи зі студентами з кожної навчальної дисципліни;
В основу рейтингового оцінювання знань студента закладена спеціальна 100-бальна шкала оцінювання (максимально можлива сума балів, яку може набрати студент за всіма видами контролю знань з дисципліни з урахуванням відвідувань занять, поточної успішності, самостійної роботи, науково-дослідної роботи та інше).
Така система оцінювання розробляється з кожної навчальної дисципліни кожною кафедрою самостійно (незалежно від форми підсумкового контролю знань), затверджується завідувачем після обговорення на засіданні кафедри та доводиться до відома студентів на початку вивчення дисципліни.
При розподілі балів за рейтинговою системою оцінювання знань слід передбачити можливість отримання студентом за усі вивчені модулі та складені модульні контролі (перед підсумковим контролем) не менше 60 балів.
За кредитно-модульної системи "залік" з дисципліни має бути оцінений за рейтинговим показником та оцінкою ECTS.
При проведенні навчального процесу за модульною системою встановлюються такі вимоги до проведення занять: за структурованою за модульним принципом робочою програмою навчальної дисципліни попередньо розробляються всі види занять з даного модуля, а також система проведення і оцінювання модульного контролю, яка доводиться до відома студентів.
Проведення усіх видів занять з даного модуля передбачає: доведення до студента стратегічних цілей заняття; організацію засвоєння знань та вмінь студента; доведення до студента завдань для самостійного вивчення; поточний контроль знань та вмінь студента.
Шкала оцінювання знань встановлює взаємозв’язок між рейтинговим показником, національною шкалою оцінок та шкалою оцінок ECTS.
Шкала оцінювання знань
| Рейтинговий показник | Оцінка у національній шкалі | Оцінка ЕСТS | |
| 90-100 | зараховано | 5 (відмінно) | А (відмінно) |
| 82-89 | 4 (добре) | В (добре) | |
| 75-81 | С (добре) | ||
| 68-74 | 3 (задовільно) | D (задовільно) | |
| 60-67 | | | E (задовільно) |
| 35-59 | незараховано | 2 (незадовільно) | FX (незадовільно) з можливістю повторного складання |
| 1-34 | - | F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням | |
ЕСТS передбачає, що студент програми бакалаврату повинен засвоїти 240 залікових одиниць (кредитів). При цьому 1 залікова одиниця (1 кредит) дорівнює 36 академічним годинам.
Кількість кредитів по кожній дисципліні передбачено навчальним планом підготовки бакалавра з відповідної спеціальності.
4. Розробка робочої програми дисципліни
Велике значення для успішного введення КМС має методичне забезпечення, і в першу чергу – розробка робочої програми дисципліни. Робоча програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану. У робочій програмі відображаються конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні форми навчальної роботи, засоби і форми поточного і підсумкового контролю.
Навчальна дисципліна складається із декількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу.
Заліковий кредит складається із модулів (частина програми навчальної дисципліни поєднана із формами навчання – лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, навчальні практики та консультації, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів), кожний з яких у свою чергу складається із змістових модулів (одна або декілька тем).
Викладач повинен розбити навчальну дисципліну на окремі блоки модулів, кількість яких має бути від 2 до 3 у семестрі (залежно від загальної кількості годин, виділених на вивчення модуля, і від кількості змістових модулів). Кількість модулів з кожної дисципліни має бути розглянуте на засіданні кафедри та затверджене методичною радою інституту.
Робоча програма повинна включати опис предмета курсу; мету вивчення; передмову; орієнтовну структуру залікового кредиту курсу; план лекцій; теми семінарських, практичних чи лабораторних занять; завдання для самостійної роботи, індивідуальні навчально-дослідницькі завдання; методи навчання, методи оцінювання; розподіл балів, які виставляються студентам; шкалу оцінювання; методичне забезпечення (перелік); список літератури.
5. Організація та проведення модульного і підсумкового контролю
Модульний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння визначеної системи елементів знань та вмінь студента з того чи іншого модуля. Письмова форма модульного контролю є обов’язковою і проводиться у формі тестування. Матеріали модульного контролю зберігаються на кафедрі від дня його проведення до початку наступного семестру.
Для проведення модульного контролю викладач готує індивідуальні варіанти контрольних завдань, виходячи з означеної структури навчального матеріалу. Кожне завдання повинно охоплювати весь навчальний матеріал модуля. Критерії оцінювання результатів виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед початком вивчення модуля і дублюються напередодні проведення модульного контролю.
Студент допускається до складання модульного контролю за умови повного виконання завдань, передбачених робочою навчальною програмою. Модульний контроль включається в розклад занять і на його проведення відводиться одна академічна година. Під час виконання модульного контролю студент може звернутися до викладача за роз'ясненнями лише змісту завдання і має право користуватися додатковою літературою, яка дозволена викладачем. При цьому студентам забороняється списувати, обмінюватися інформацією з іншими студентами, використовувати заборонені навчальні засоби.
Якщо студент порушує встановлений порядок, то він звільняється від подальшої роботи, а модульна контрольна робота оцінюється нулем балів. Якщо студент не з'явився для виконання модульного контролю знань або не склав контрольне завдання, йому виставляється нуль балів.
Знання студента з певного модуля вважаюся незадовільними, якщо сума балів за час його поточної успішності і сума балів за модульний контроль складають менше 60 % від максимально можливої суми балів за цей модуль.
Результати перевірки письмових контрольних завдань (в балах) доводяться до відома студентів не пізніше, ніж за п'ять робочих днів після проведеного модульного контролю і виставляються в журналах обліку роботи академічної групи. Студенти безпосередньо знайомляться з перевіреними роботами під час аналізу результатів викладачем. З усіх незрозумілих питань студент має право отримати від викладача обґрунтовані пояснення. Якщо студент не погоджується з результатами перевірки, він має право протягом двох днів звернутися з апеляцією до завідувача кафедри, який зобов'язаний разом з викладачем розглянути апеляцію і прийняти остаточне рішення у триденний термін. У результаті апеляції кількість виставлених балів не може бути зменшеною, а тільки залишена без зміни або збільшена. Результати апеляції фіксуються на аркушах контрольного завдання з відповідними підписами викладача і завідувача кафедри.
У разі складання студентом модульного контролю знань на оцінку «незадовільно», студент має право перескласти його в термін і порядку визначеному деканом факультету.
Студент не може бути допущеним до складання підсумкового контролю знань з цієї дисципліни, якщо він не склав усі передбачені модульні контролі.
Якщо рейтинговий показник з усіх модулів навчальної дисципліни є не менше за 60 балів, студент має право не складати підсумковий контроль (семестровий екзамен) з навчальної дисципліни. Оцінка при цьому виставляється відповідно до шкали оцінювання знань.
Якщо підсумкова оцінка з навчальної дисципліни за результатом рейтингового показника з усіх модулів не задовольняє студента, то він має право на її збільшення, складаючи підсумковий (семестровий) екзамен (залік). Проте за результатом підсумкового (семестрового) екзамену (заліку) оцінка може бути збільшена або залишена без зміни.
Якщо за результатом рейтингового показника студент отримав оцінку "FХ", він має право бути допущеним до складання та перескладання підсумкового контролю з навчальної дисципліни.
Якщо за результатом рейтингового показника студент отримав підсумкову оцінку "F", то він не допускається до складання підсумкового контролю з дисципліни, а повинен повторно вивчити певну дисципліну в наступному семестрі за додаткову плату.
Студенти, що отримали оцінку "FХ" за рейтинговим показником, зобов'язані у встановлений деканом факультету термін перескласти модульні контролі, з яких сума набраних балів в семестрі була нижче 60% від максимально можливої суми балів для цього модуля та виконати необхідні навчальні роботи за вказівкою викладача.
Рейтингова сума балів з навчальної дисципліни після перескладання модульних контролів та підсумкового контролю виставляється як сума набраних студентом балів протягом семестру (за відвідування лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи, контрольних заходів та ін.) та балів, набраних студентом в результаті перескладання модульних контролів та підсумкового контролю.
Повторне вивчення студентом дисципліни (при отриманні за рейтинговим показником оцінки "F") проводиться протягом наступного семестру за графіком, встановленим деканом. При повторному вивченні навчальної дисципліни студент зобов'язаний скласти повторно всі самостійні завдання, всі модульні контролі та підсумковий контроль. При цьому сума набраних балів повинна становити не менше 60% від максимально можливих сум балів, встановлених рейтинговою системою оцінювання знань для даної дисципліни, відповідно для модульних контролів, самостійних завдань та підсумкового контролю. Під час повторного вивчення дисципліни студент може бути залучений до науково-дослідної роботи, участі в олімпіадах, за що йому нараховуються відповідні бали (якщо це передбачено рейтинговою системою оцінювання знань з даної дисципліни).
Повторне вивчення дисципліни та перездача модульних та підсумкового контролю є платними. Оплата визначається окремо для кожної навчальної дисципліни наказом ректора і залежить від її інформаційного обсягу, видів навчальної роботи, форм контролю, що передбачені навчальним планом спеціальності.
Результати семестрового контролю фіксуються у відомості. Відомість передається в деканат, де результати семестрового контролю фіксуються у зведеній відомості та заносяться до індивідуального навчального плану студента.
За результатами поточного і підсумкового контролів повинні складатися академічні рейтинги студентів. Вони можуть складатися по групі або по потоку студентів в цілому.
Результати академічних рейтингів мають бути висвітлені на стендах, або на сайті інституту.
6. Організація індивідуальної роботи та самостійної роботи студентів
При організації навчального процесу за кредитно-модульною системою значно зменшується кількість аудиторних годин, акцент робиться на індивідуальній роботі викладача зі студентом та на самостійній роботі студента. Це означає, що кожен викладач повинен максимально забезпечити дисципліну методичними вказівками, рекомендаціями для самостійного вивчення всіх тем курсу з переліком літературних джерел, їх конкретних розділів та глав, необхідних для вивчення даної теми, тестами, задачами, тематикою рефератів, есе, науково-дослідницьких робіт, курсових робіт та проектів тощо.
Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття з певної дисципліни проводяться під керівництвом викладача у поза аудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей студентів та узгодженим з навчальною частиною інституту. Контроль за дотриманням графіка покладається на деканат.
Індивідуальні заняття включають такі види робіт:
- Консультація – один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), які проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень або аспектів їх практичного застосування (проводяться впродовж семестру – поточні консультації та перед контрольним заходом – екзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів для виявлення рівня засвоєння окремих теоретичних положень, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь і навичок та перевірки ефективності прийомів і методів навчання, які використовуються під час аудиторних занять.
- Індивідуальне завдання – форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Зазвичай, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом, але можуть носити і комплексний характер; тоді до їх виконання залучаються декілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах (відділеннях) і спеціальностях.
Можуть бути такі види індивідуальних завдань:
- конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно;
- реферат з теми (модуля) або вузької проблематики;
- розв’язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу;
- розроблення теоретичних або прикладних (діючих) функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо;
- написання студентських наукових робіт, статей, підготовка виступів на конференціях, симпозіумах тощо;
- анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо.
Оцінка за індивідуальні завдання виставляється на основі попереднього ознайомлення викладача із його змістом. Можливим є захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.). Якщо програмою вивчення курсу передбачена індивідуальна робота, то оцінка за індивідуальні завдання є обов'язковим компонентом підсумкової оцінки і враховується при визначенні суми балів за вивчення навчального курсу.
- Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) – вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідного чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується у процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового екзамену чи заліку. ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних або лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому. Мета ІНДЗ – самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу, розвиток навичок самостійної роботи.
- Курсова робота (проект) – один з видів індивідуальних завдань навчально-дослідного, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студента з нової навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Курсова робота (проект) – окремий заліковий кредит навчальної дисципліни і оцінюється як самостійний вид навчальної діяльності студента.
- Випускна, дипломна, магістерська роботи – це індивідуальне завдання науково-дослідного, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке студент виконує на завершальному етапі фахової підготовки і яке є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, уміння застосовувати їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити від третини до двох третин академічного кредиту і в навчальній та індивідуальній роботі викладача не обліковується. Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги у навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять.
Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача. У робочій програмі мають бути чітко виділені теми, питання, які виносяться на самостійне опрацювання з обов’язковим переліком рекомендованої літератури, навчального та методичного забезпечення. Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.
Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати і засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань тощо).
Самостійна робота студентів над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах. Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (зазвичай, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної роботи кожного студента.
Для обліку виконання самостійної роботи та її оцінки потрібен відповідний графік для кожного студента, в якому необхідно виділити: перелік тем чи питань, винесених на самостійне вивчення; завдання для практичного закріплення вивченого матеріалу; тему реферату чи есе; дату перевірки виконаного завдання.
7. Розробка індивідуального навчального плану студента
Індивідуальний навчальний план студента згідно з вимогами ECTS та «Тимчасового положення про впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців» затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 48 є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника).
В індивідуальному навчальному плані студента зазначаються нормативні навчальні дисципліни, навчальні дисципліни за вибором у межах нормативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня та навчальні дисципліни, що вивчаються додатково.
Навчальні дисципліни, вивчені додатково, не входять до переліку дисциплін встановленого освітньо-професійною програмою даного напряму (спеціальності). Вони включаються до індивідуального навчального плану студента за бажанням студента при наявності офіційного документа, виданого установою (включно закордонною), що має право на надання послуг з вищої освіти і підтверджує присвоєння кредитів з даної навчальної дисципліни. Такі дисципліни вивчаються за окрему плату згідно кошторису.
Індивідуальний навчальний план студента формується за відповідною освітньо-професійною програмою (бакалавр, спеціаліст, магістр) і складається студентом на кожний рік навчання (на наступний навчальний рік складається в кінці поточного) у розрізі семестрів і затверджується в установленому порядку (деканом факультету, ректором інституту, проректором тощо).
Зміни до індивідуального навчального плану студента можуть вноситись не пізніше перших 2-х тижнів навчання поточного навчального року (семестру) і затверджуються деканом факультету.
При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного й попередніх навчальних років. При цьому навчальне навантаження студента повинно бути виконано у повному обсязі.
Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених до індивідуального навчального плану студента, здійснюється за результатами заздалегідь визначеного виду контролю якості знань студента.
Контроль за виконанням та реалізацією індивідуального навчального плану студента здійснюється деканатами за участю куратора.
Індивідуальний навчальний план студента повинен мати таку структуру:
І. Титульна сторінка:
- відомча підпорядкованість;
- повна назва вищого навчального закладу;
- назва документа (Індивідуальний навчальний план студента);
- місто, рік.
ІІ. Відомості про студента (перша сторінка):
- прізвище, ім’я, по батькові студента;
- фото, підпис студента;
- номер індивідуального навчального плану студента;
- дата видачі індивідуального навчального плану студента;
- назва напряму підготовки;
- назва спеціальності;
- освітньо-кваліфікаційний рівень;
- назва факультету;
- шифр академічної групи;
- календарний термін навчання (дати початку та закінчення навчання);
- форма навчання;
- підписи декана факультету та проректора, завірені печаткою.
ІІІ. Інформація про порядок формування та ведення індивідуального навчального плану студента.
IV. Коротка характеристика змісту підготовки фахівців (витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця).
V. Перелік навчальних дисциплін в індивідуальному навчальному плані студента (за семестр або повний навчальний рік):
- нормативні дисципліни;
- дисципліни за вибором студента;
- дисципліни, вивчені додатково.
Для кожної навчальної дисципліни вказується:
- порядковий номер за навчальним планом або шифр за ОПП;
- назва;
- кількість тижнів, що відводиться на вивчення навчальної дисципліни;
- кількість кредитів ECTS;
- загальний обсяг годин (за рішенням вищого навчального закладу можна вказати обсяг аудиторних занять, індивідуальної та самостійної роботи і практик);
- форма підсумкового контролю;
- підсумкова оцінка за шкалою вищого навчального закладу, національною (чотирибальною) шкалою та шкалою ECTS;
- підпис викладача, який виставив підсумкову оцінку;
- дата.
VI. Зміни до переліку навчальних дисциплін індивідуального навчального плану студента.
VII. Підписи студента, куратора, декана.
VIII. Результати державної атестації.
Оформлюються на окремій сторінці та включають інформацію про:
- форму атестаційного контролю;
- назву дипломної (кваліфікаційної) роботи та (або) назви навчальних дисциплін, винесених на державну атестацію;
- дати захисту дипломної (кваліфікаційної) роботи та (або) складання державних екзаменів;
- оцінка за шкалою вищою навчального закладу (включається до індивідуального навчального плану студента за рішенням вищого навчального закладу);
- оцінки за 4-бальною шкалою;
- оцінки за шкалою ECTS;
- рішення державної екзаменаційної комісії;
- підписи голови та членів державної екзаменаційної комісії.