Нницький державний аграрний університет положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у вінницькому державному аграрному університеті вінниця 2009
| Вид материала | Документы |
- Тимчасове положення про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу, 538.61kb.
- Приватний вищий навчальний заклад, 268.42kb.
- Про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального, 1447.8kb.
- Положення про організацію навчального процесу в державному вищому навчальному закладі, 853.28kb.
- Проект Міністерство освіти І науки України двнз "Ужгородський національний університет", 140.13kb.
- Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у Національному, 95.76kb.
- Міністерство освіти І науки україни кіровоградський національний технічний університет, 67.74kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Мікропроцесорна техніка" (за кредитно-модульною, 359.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни наказ від 23 січня 2004 року n 48 Про проведення, 287.8kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни "Теоретичні основи електротехніки", 454.45kb.
Таблиця 2
Приклади ІНДЗ
| Навчальні дисципліни | Приклади ІНДЗ |
| 1 | 2 |
| Математика, фізика, хімія | Розв'язування та складання тематичних блоків розрахункових або евристичних задач, розробка математичних або функціональних моделей об'єктів та явищ, тощо |
| Біологічні | Виготовлення колекцій, гербаріїв і т.ін. |
| Фізичне виховання | Складання індивідуальної картки фізичного розвитку, паспорту здоров'я та схем індивідуального фізичного розвитку людини або індивідуального графіка підвищення спортивної майстерності тощо |
| Інформатика | Розробка комп'ютерних програм, комп'ютерне моделювання явищ, процесів, конструкцій об'єктів, дизайн, створення баз даних, дистанційних курсів, тощо |
| Історичні | Історіографічний опис, біографічні дослідження, історичні нариси, складання схем історико-політичної та історико-економічної динаміки тощо |
| Мовознавчі | Складання та оформлення пакетів ділових паперів, реферування наукових досліджень, говоріння, аудіювання, читання, монологічне мовлення, складання діалогів, тощо |
| Фахові | Дослідження моделей, процесів, проблем, схем, технологічних схем вирощування окремих культур, конструкцій об’єктів та їх елементів в конкретній фаховій дисципліні, складання бізнес-планів, тощо |
Порядок подання та захист ІНДЗ:
- Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого реферату з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об'ємом до 10 арк.) на сторінках формату А4.
- ІНДЗ подається викладачу, який читає лекційний курс з даної дисципліни та приймає іспит або залік, не пізніше ніж за 2 тижні до іспиту (заліку).
- Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу.
- Оцінка за ІНДЗ є обов'язковим компонентом іспитової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 30% до 50%.
Курсова робота (проект) – один із видів індивідуальних завдань самостійної роботи навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Курсова робота є окремим заліковим кредитом навчальної дисципліни і оцінюється (визначається рейтинг) як самостійний вид навчальної діяльності студента.
За час навчання студент повинен виконати не більше 7 курсових робіт (проектів) з навчальних дисциплін, які є фаховими. Конкретна кількість визначається навчальним планом.
Тематика курсових робіт визначається кафедрами відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона повинна бути актуальною і тісно пов'язаною із вирішенням практичних фахових завдань.
Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою переліку. Студенти також можуть пропонувати свої теми.
Керівництво курсовими роботами (проектами) здійснюють, як правило, професори і доценти.
Захист курсової роботи проводить комісія у складі двох-трьох викладачів кафедри у тому числі керівника курсової роботи.
Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються за шкалою оцінювання ECTS відповідно до чинного Положення.
Дипломна робота (проект) – це індивідуальне завдання науково-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке виконує студент на завершальному етапі, фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань та містить елементи наукової новизни в даній галузі знань або напрямку практичної діяльності.
Наукові керівники дипломних робіт (проектів) призначаються, як правило, з числа професорів і доцентів. У випадках, коли робота (проект) має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані фахівці відповідної галузі.
Студентам надається право запропонувати свою тему дипломної роботи (проекту) з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують тематику виконаної курсової роботи, або які безпосередньо пов'язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.
Зміст та обсяг самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.
Самостійна робота студентів забезпечується навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.
Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.
Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань тощо).
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни виконується у бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах.
Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.
4.4. Контроль успішності студента та якості навчання
4.4.1. Оцінювання успішності студента при засвоєнні змістового модулю (дисципліни) здійснюється на підставі результатів поточного і підсумкового контролю за внутрішньою системою, затвердженою відповідною кафедрою згідно чинного Положення про КМСОНП.
4.4.2. При проведенні модульного контролю (виконання модульних контрольних завдань) оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні уміння, набуті студентами після опанування певного модуля. Кількість модульних контрольних завдань залежить від числа кредитів ЕСТS, відведених на вивчення дисципліни протягом одного семестру і унормовуються таким чином:
-
Кількість кредитів ЕСТS, відведених на вивчення дисципліни
Кількість модульних контрольних завдань
1-3
Не більше двох
4 і більше
Не більше трьох
4.4.3. За підсумками атестації зі змістового модулю (дисципліни) результати оцінювання перераховуються в шкалу оцінювання ЕСТS та національну шкалу за системою, наведеною в табл. 3
Табл. 3
Шкала оцінювання
-
Сума балів за всі форми навчальної діяльності
Оцінка в ЕСТS
Оцінка за національною шкалою
екзамен
залік
90-100
A
Відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
відмінно (“5”)
зараховано
82-89
B
Дуже добре - вище середнього рівня з кількома помилками
дуже добре (“4”)
75-81
C
Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю помилок
добре (“4”)
66-74
D
Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків
задовільно (“3”)
60-65
E
Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
достатньо (“3”)
35-59
FX
Незадовільно – потрібно працювати перед тим, як отримати позитивну оцінку
незадовільно (“2”)
незараховано
1-34
F
Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота
незадовільно (“2”) (з обов’язковим повторним курсом навчання)
незараховано
4.4.4. Результати оцінювання успішності студента за кожним змістовим модулем реєструються за національною шкалою і шкалою ЕСТS в заліково-екзаменаційних відомостях (дод. 3, 4) та заносяться до Додатка до диплома.
4.4.5. Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з дисципліни здійснюється згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу.
Поточний – під час виконання практичних, семінарських, лабораторних робіт, індивідуальних завдань (описових робіт (ОР), розрахунково-графічних робіт (РГР), розрахункових робіт (РР), написання рефератів), контроль за засвоєння певного модуля (модульний контроль). Форму проведення поточного контролю і систему оцінювання визначає відповідна кафедра.
Підсумковий – включає залік і екзамен.
Якщо навчальна дисципліна складається з 2-4 модулів, то кожен модуль може оцінюватись в умовних балах пропорційно обсягу часу, відведеному на засвоєння матеріалу цього модуля. Максимально можлива кількість умовних балів за навчальні заняття студента становить 70% (коефіцієнт 0,7) з урахуванням до 10% додаткових балів і 30% (коефіцієнт 0,3) припадає на екзамен (або залік) від загальної кількості умовних балів з навчальної дисципліни (табл 4.) .
Рішенням кафедри за виконання робіт, які не передбачені навчальним планом, але сприяють підвищенню рівня знань та умінь студента з навчальної дисципліни (доповідь на студентській конференції, здобуття призового місця на олімпіадах, виготовлення макетів, наочних посібників тощо) може надаватись до 10% від загальної кількості умовних балів з навчальної дисципліни.
4.4.6 . Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Семестровий екзамен проводиться під час екзаменаційної сесії.
Студент має право не складати семестровий екзамен, якщо він виконав протягом семестру усі види навчальної роботи, успішно пройшов модульний контроль і набрав не менше 60 балів, що відповідає позитивній (за національною шкалою) оцінці.
Студенти, сумарна модульна оцінка (СМО) яких становить 60 і більше балів, мають право складати семестровий екзамен з метою підвищення своєї оцінки.
З метою забезпечення об'єктивності оцінювання і прозорості контролю набутих студентами знань та умінь семестровий екзамен проводиться в усній формі.
Питання екзаменаційного білету повинні охоплювати матеріал навчальної програми дисципліни у повному обсязі за семестр. Білети мають складатись з рівноцінних за важкістю структурованих питань (тестових, теоретичних, практичних, творчих), з чіткими критеріями оцінювання відповідно до складності.
Екзаменаційна оцінка виставляється студенту за 100-бальною шкалою з урахуванням результатів поточного контролю. Максимальна оцінка відповідей на всі питання, сформульовані в білеті, становить 30 балів. Підсумковим результатом є сума двох оцінок (сумарної модульної (СМО) та екзаменаційної ).
Студенти, СМО яких становить 35-59 балів, допускаються до екзамену за умови відпрацювання пропущених занять та виконання необхідних видів робіт, передбачених навчальним планом. Студенти, СМО яких становить 0-34 балів, отримують незадовільну оцінку з необхідністю повторного вивчення дисципліни.
Схема орієнтовного розподілу балів за модулями навчальної дисципліни
Табл. 4
| Вид контролю | Модуль | Тема | Навчальні заняття (підготовка до виконання) | Виконання індивідаульних завдань(ОР, реферат, РГР, РР та ін.) | Модульний (змістово-модульний контроль) | Всього балів (сума 4+5+6) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Поточний контроль | 1 | 1.1. | | - | | |
| 1.2. | | 5 | | | ||
| 1.3. | | - | | | ||
| 1.4. | | - | | | ||
| Всього за модуль 1 | | 5 | 5-10 | | ||
| 2 | 2.1. | | - | | | |
| 2.2. | | - | | | ||
| 2.3. | | 5 | | | ||
| 2.4. | | - | | | ||
| 2.5. | | - | | | ||
| Всього за модуль 2 | | 5 | 5-10 | | ||
| Всього | 15-30 | 10 | 10-20 | 60 | ||
| Додаткові бали за рішенням кафедри | | | | 10 | ||
| Всього за поточний контроль | | | | 35-70 | ||
| Підсумковий контроль ( залік, екзамен) | | 30 | ||||
| Разом | 100 | |||||
Розподіл балів за підсумковим контролем (іспит, залік): 10 - задовільно; 20 – добре; 30 – відмінно.
Мінімальна кількість балів за поточний контроль – 35
Максимальна кількість балів за поточний контроль - 60
Додаткові бали: за відпрацювання пропущених занять (входять до суми балів поточного контролю); бали лектора (за рішенням кафедри) понад суми балів поточного контролю.
4.4.7. Семестровий залік - є формою підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, лабораторних, практичних, семінарських занять і самостійної роботи та обов'язкового виконання індивідуального навчально-дослідного завдання.
Варіанти індивідуальних навчально-дослідних завдань з окремої дисципліни мають бути рівноцінними за складністю.
Семестровий залік передбачає обов'язкову присутність студента і виставляється у залікову відомість за умови, що студент виконав усі види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни та отримав не менше 60 балів, що відповідає позитивній (за національною шкалою) семестровій оцінці.
Максимальна кількість балів за практичну підготовку (навчальна або виробнича практики) становить 100, компонентами яких є бали з поточного контролю -70 балів (зміст і оформлення щоденника, звіт про проходження практики, індивідуальні завдання) та захист практики – 30 балів. Критерії оцінювання для кожного виду практики розробляються відповідними кафедрами та затверджуються деканом.
4.4.8. Максимальна кількість балів за курсову роботу (проект) становить - 100, компонентами яких є бали за виконання практичної та теоретичної частини роботи ,її оформлення - 70 балів та захист – 30 балів . Критерії оцінювання розробляються відповідними кафедрами та затверджуються деканом.
4.4.9. Семестрова оцінка (залік чи екзамен) виставляється за набраними протягом семестру сумарними балами. Якщо навчальна дисципліна вивчається декілька семестрів, то остаточна оцінка з неї визначається, виходячи з середньо-завантаженої кількості набраних за ці семестри балів за всі види навчальної діяльності.
Переведення підсумкових рейтингових оцінок з дисципліни, виражених у балах за 100-бальною шкалою, у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS здійснюється відповідно до таблиці 3 і заноситься в додаток до диплома фахівця.
4.4.10. Деканатом відповідного факультету за результатами екзаменаційної сесії визначається рейтинг успішності студента – бали, які він отримав з усіх навчальних дисциплін і обчислюється середньозважений бал за стобальною шкалою та встановлюється рейтингова позиція студента в групі, на курсі, на факультеті, в університеті. Після кожної наступної сесії рейтинг додається до попереднього.
4.5. Навчальна програма
Навчальна програма – це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.
Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів державного стандарту освіти, розробляються і затверджуються як його складові.
Зразок структури робочої програми навчальної дисципліни наведено в дод. 5.
На основі нормативної навчальної програми розробляється робоча навчальна програма.
Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.
У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.
До робочої навчальної програми входять: тематичний план, пакет методичних матеріалів для проведення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.
Особливістю структури та змісту робочих навчальних програм дисциплін у КМСОНП є їх відповідність вимогам ECTS (див. зразок структури).
Навчальний план
Згідно з вимогами ECTS перелік, порядок та обсяг вивчення навчальних дисциплін (курсів) в умовах КМСОНП визначає навчальний план, який створюється на основі вимог Державного стандарту вищої освіти підготовки фахівців (ОПП).
Навчальний план містить:
- Графік навчального процесу. На календарі графіку навчального процесу позначається тривалість теоретичного навчання, навчальних та виробничих практик, державної атестації, дипломного проектування (виконання магістерської роботи), канікул.
- Бюджет часу (в тижнях). Узагальнюються дані тривалості усіх видів навчальної роботи та канікул за навчальний рік.
- План підготовки фахівця за кредитно-модульною системою. Виконується розподіл кредитів ECTS та кількості годин за видами навчальної роботи по семестрах і за навчальний рік в цілому.
Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки бакалавра становить 240 (270) кредитів, на один навчальний рік – 60 кредитів.
4. План навчального процесу містить перелік навчальних дисциплін із шифрами згідно з ОПП відповідного напряму (спеціальності), які студент повинен опанувати для досягнення певного освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавр, магістр), відомості про їх обсяг (у кредитах та годинах) та розподіл за видами занять, вид індивідуального завдання, форма підсумкового контролю знань, послідовність вивчення і розподіл по семестрах ( у кредитах).
План навчального процесу містить дві складові навчальних дисциплін:
1. Нормативні навчальні дисципліни, перелік яких визначається Галузевим стандартом вищої освіти України – Освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра відповідного напряму та кваліфікації, магістра за відповідною спеціальністю та кваліфікацією, є обов’язковими для вивчення. Блок нормативних навчальних дисциплін складається із:
1.1. Циклу гуманітарних та соціально-економічних навчальних дисциплін;
1.2. Циклу навчальних дисциплін природничо-наукової підготовки;
1.3. Циклу професійно орієнтованих навчальних дисциплін;
2. Вибіркові навчальні дисципліни, перелік яких визначається стандартом вищої освіти ВНЗ - варіативною частиною освітньо-професійної програми. Блок вибіркових навчальних дисциплін складається із:
2.1. Циклу навчальних дисциплін самостійного вибору ВНЗ;
2.2. Циклу навчальних дисциплін самостійного вибору студента.
2.3. Державна атестація. Вказується вид державної атестації якості підготовки фахівця (державний екзамен, дипломний проект або робота), семестр і кількість тижнів.
4.6 Робочий навчальний план
Робочий навчальний план складається на основі структурно-логічної схеми спеціальності і навчального плану з тією різницею, що у ньому зазначається послідовність вивчення дисциплін (курсів) за семестровим принципом. При цьому кількість кредитів ECTS не повинна перевищувати за навчальний рік – 60.
Робочий навчальний план є підставою для складання індивідуального навчального плану студента та групового розкладу занять на семестр.
У робочому навчальному плані вказується графік навчального процесу даного курсу. На календарі графіка навчального процесу позначається тривалість теоретичного навчання, навчальних та виробничих практик, державної атестації, дипломного проектування (виконання магістерської роботи), канікул (дод. 6 ).
У таблиці виконується розподіл видів навчальної роботи за дисциплінами по семестрах. При цьому в кожному семестрі вказується кількість годин/кредитів, які відводяться навчальним планом на вивчення дисципліни, і проводиться їх розподіл на аудиторне вивчення дисципліни (лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття) і самостійну роботу студента. Також вказується кількість модулів поточного контролю, передбачених робочою програмою дисципліни, а також вид індивідуального завдання (курсовий проект, курсова робота, розрахункова, розрахунково-графічна робота, реферат, звіт тощо) і форми підсумкового контролю (екзамен, залік). При позначенні курсового проекту, курсової роботи необхідно вказувати їх належність до фахових (КП, КПф, КР, КРф). При позначенні підсумкового контролю у вигляді екзамену необхідно вказувати форму його проведення (усно, письмово) відповідно до наказу МОН України від 07.08.2002 р. №450.
- Науково-методичне забезпечення навчального процесу
Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших, видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні навчально-дослідні завдання; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; текстові та електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового тестування; методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, виконання ІНДЗ, курсових і дипломних робіт.
Формою науково-методичного забезпечення навчальної діяльності в умовах КМСОНП є інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД).
ІКНМЗД – це пакет навчально-методичних матеріалів, який містить: навчальну програму дисципліни; тексти лекцій; відомості про семінарські, практичні та лабораторні заняття; структурно-модульна схема з дисципліни ; індивідуальні навчально-дослідні завдання; термінологію, яку повинен засвоїти студент при вивченні курсу; рекомендовану літературу; тести для самоконтролю; екзаменаційні питання; перелік літератури до курсу, підготовлений у електронному форматі на носіях або розміщений у комп'ютерній мережі, включно в Інтернет. Приклад структури ІКНМДЗ по одній з дисциплін напряму “ Економіка і підприємництво ” наведено в табл. 5.
Таблиця 5.
Приклад структури ІКНМДЗ навчальної дисципліни “Маркетинг” в КМСОНП
| № з/п | Структура комплексу | Загальний зміст комплексу |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Взаємозв’язок курсу “Маркетинг” з іншими дисциплінами: структурно-логічна схема Методи та технології навчання Нормативна програма Робоча програма Методичне забезпечення курсу Тематика самостійної роботи Методичні вказівки та тематики контрольних робіт (ІНДЗ) для студентів-заочників Тематики курсової роботи та методичні вказівки до її виконання Питання гарантованого рівня знань Контрольна тестова програма Література та інформаційне забезпечення | Маркетинг є нормативною навчальною дисципліною і вивчається на 3 курсі усіх спеціальностей напряму “Економіка і підприємництво”. Для студентів денної форми навчання даний курс становить 3,0 кредити ECTS і включає лекційні (30 год.), практичні (16 год.), курсову роботу. Для студентів заочної форми навчання – лекційні (12 год.), практичні (8 год.), ІНДЗ, курсова робота. Завдання навчальної дисципліни: вивчення основних понять, систем і алгоритмів маркетингу, формування вмінь творчого пошуку резервів удосконалення маркетингової діяльності підприємства. Зміст навчальної дисципліни розкривається в темах: сутність маркетингу та його концепції; системи і характеристики маркетингу; товарна, цінова, збутова комунікаційна політики тощо. |
5. Переведення, відрахування, поновлення та переривання навчання студентів
5.1. Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у «Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», затвердженого Міністерством освіти від 15.07.96 р. № 245.
5.2. При переведенні студент додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов'язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення, та форм контролю.
5.3. При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, як правило, 5 навчальних дисциплін.
5.4. Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання студентом індивідуального навчального плану, незарахованих результатів семестрових контролів 3-х навчальних дисциплін або у зв'язку з неможливістю сформувати студентом індивідуального плану на наступний рік внаслідок незарахування йому запланованих змістових модулів та обмежень, накладених структурно-логічною схемою підготовки, а також за порушення умов договору про навчання за результатами навчального року. Нездача попередніх модулів навчальної дисципліни не є підставою для складання наступних.
5.5. Студент може взяти перерву у навчанні в університеті згідно з порядком надання відпустки зазначеного у «Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» від 06.06.96 р. №191, як за станом здоров'я, сімейними обставинами, так і у зв’язку з тимчасовим переходом на навчання в інший вітчизняний чи зарубіжний ВНЗ (мобільність).
6. Стипендіальне забезпечення студентів
6.1. Стипендіальне забезпечення студентів бюджетної форми навчання здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану, виходячи з основних положень: «Порядку призначення і виплати стипендій», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 12.07.2004 р. № 882 на останній день поточного семестру.
6.2. Для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги студентам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, створена стипендіальна комісія, яка у своїй роботі керується законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають права і обовязки студентів та стататом навчального закладу.
6.3. Ординарна (звичайна) академічна стипендія призначається студентам, які за результатами семестрового контролю (іспит, заліки, курсова робота (проект), практика) мають середній бал успішності 75-89 балів за 100-бальною шкалою, що відповідає 4,00-4,99 балів за 5-бальною шкалою оцінювання.
Збільшену на 25 відсотків порівняно з розміром звичайної академічної стипендії призначається студентам, які за результпатами семестового контролю мають 90-100 балів з кожної дисципліни, практики за 100-бальною шкалою КМСОНП, що відповідає оцінці «5» за 5-бальною шкалою оцінювання.
6.4. Академічна стипендія призначається з першого числа місяця, що настає після закінчення семестрового контролю згідно з навчальним планом. До першого семестрового контролю академічна стипендія призначається у мінімальному розмірі.
6.5. При перевищенні нормативного терміну навчання (4-4,5 років) стипендія студентам не призначається.
7. Особливості нормування навчального навантаження та документальне оформлення результатів навчання студентів за КМСОНП
7.1. Інші норми часу на окремі види робіт викладача регламентовані наказом МОН від 07.08.2002 р. № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».
7.2. Робота з документального оформлення результатів навчання студентів за КМСОНП відноситься до розділу індивідуального плану викладача «Організаційна робота», на виконання якої відводиться 5 год на одного студента в межах навчальної дисципліни, але не більше 200 год на одного викладача. Результати поточного контролю знань і анвичок студентів реєструються в журналі викладача.
7.3. Після завершення модуля викладач заносить результати у відомість обліку успішності студентів (додаток 3). Напередодні заліково-екзаменаційної сесії в цю відомість викладач виставляє загальну кількість балів, отриманих кожним студентом із даної дисципліни (рейтенгову оцінку), та відповідну їй оцінку за пʼятибальною національною шкалою оцінювання знань.
7.4. Студенти, які протягом семестру набрали необхідну кількість балів для отримання позитивної оцінки з дисципліни (не менше 60 балів від 100), мають можливість:
а) складати іспит (залік), отримати екзаменаційну оцінку (залік) відповідно до рейтингової оцінки, переведеної в оцінку за національною шкалою (табл. 1);
б) складати іспит (залік) з метою підвищення оцінки з дисципліни;
в) у разі отримання на іспиті оцінки нижче рейтингової, за студентом зберігається рейтингова оцінка.
7.5.Студенти, які пропустили заняття з різних причин, відпрацьовують заняття в позаурочний час, а відповідна кількість балів за результатами відпрацювань заноситься у відомість успішності (додаток 3) і додається до загальної кількості балів (додаткові бали).
7.6. Студент може підвищити оцінку, яку він отримав за результатами КМСОНП шляхом складання семестрового іспиту. Його абсолютна бальна оцінка при цьому підвищується відповідно до шкали оцінювання (табл. 3).
7.7. Якість виконання та захист курсових проектів (робіт), навчальних та виробничих практик оцінюється окремо від дисципліни за такою кількістю балів:
- курсовий проект (робота) – 100;
- навчальна (виробнича) практика – 100;
При цьому використовують такі критерії оцінювання: своєчасність, якість і складність; формою контролю є публічний захист у присутності комісії та студентів групи.
Таблиця 6.
Переведення рейтингу захисту курсового проекту (роботи), практики у національну шкалу
| Курсовий проект (робота), виробнича (навчальна) практика | |
| Національна оцінка | Рейтинг дисципліни, бали |
| Відмінно | 90-100 |
| Добре | 75-89 |
| Задовільно | 60-74 |
| Незадовільно | >60 |
7.8 . Додаткові бали за участь у науковій роботі, конференціях тощо нараховуються за поданням завідувача кафедри залежно від досягнень студента у певній діяльності (табл. 7) і узгоджуються з деканом факультету.
Таблиця 7.
Додаткові бали за участь у науковій роботі, конкурсах, конференціях, публікації та патенти
| Вид роботи в співавторстві з викладачами або самостійне виконання | Курс навчання | Всього бали |
| Публікації: наукові статті, тези доповідей | 4,5, маг. | |
| Участь в олімпіадах, виставках , конференціях | 4,5, маг | |
| Виготовлення макетів, муляжів, наочних посібників, стендів, тощо | 1,2.3. | |
| Заявки на винаходи | 5, маг. | |
| Наукова робота на демонстраційних ділянках | 3,4,5, маг. | 10 |
7.9. Додаткові бали фіксуються деканом графою в журналі обліку рейтингових оцінок у семестрі (див. додаток 1), підвищуючи загальний рейтинг студента, але не впливаючи на його оцінку з будь-якої дисципліни.
8.0. Загальний контроль за виконанням кафедрами і деканатами даного положення здійснює навчальний відділ.
8.1. Застосування рейтингу студента:
- магістерська підготовка та вступ до аспірантури;
- призначення премій із фонду заохочення студентів факультету;
- призначення іменних стипендій;
- надання можливості отримання другої спеціальності;
- переведення із контрактної на держбюджетну форму навчання за конкурсом при наявності вакантних місць;
- отримання путівок для відпочинку;
- проходження виробничої практики за кордоном;
- вибір кімнати в гуртожитку;
- першочергове працевлаштування на замовлення організацій, підприємств, фірм.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Болонський процес у фактах і документах/ Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин I.I. – Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – 52 с. (www.tnpu.edu.ua/html/ Ресурси/ Кредитно-модульна система).
2. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти .– К.: ВВП «КОМПАС», 1997.– 64с.
3. Журавський В.С., Згуровсьюнй М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. – 200 с.
4. Кремень В.Г. Болонський процес: зближення, а не уніфікація // Дзеркало тижня. – № 48(473). -13-19 грудня 2003.
5. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003-2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя. Авт. кол. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин I.I. – Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с. (www.tnpu.edu.ua/html/ Ресурси/ Кредитно-модульна система).
6. Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство/ Доповідь міністра В.Г. Кременя на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки України (27 лютого 2004 року, м. Одеса) // Освіта. - 2004 р.
7. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації/ Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р.
8. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III – IV рівнів акредитації/ Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4.
9. Резолюція науково-практичного семінару «Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації», що відбувся 21-22 листопада 2003 року у м. Львові на базі Національного університету «Львівська політехніка».
10. Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 48 від 23.01.2004 р.
11. Програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІII-ІV рівнів акредитації / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.
12. Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин I.I. Вища освіта України і Болонський процес. Навчальна програма. – Київ-Тернопіль: Вид. ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004.-18 с.
13. Товажнянський Л.Л., Сокол Є.І., Клименко Б.В. Болонський процес: цикли, ступені, кредити .– Харків: НТУ «ХПІ», 2004.– 144 с.
14. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців/ Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.
15. Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі у Вінницькому державному аграрному університеті / - Вінниця: ОЦ ВДАУ, 2006. – 54с.
16. Науково-методичне забезпечення навчального процесу за КМСОНП у Вінницькому державному аграрному університеті (методичні рекомендації) / - Вінниця: ОЦ ВДАУ, 2007. -29 с.
ДОДАТКИ
Додаток 1.
1-а сторінка
Міністерство аграрної політики України
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Назва факультету
Інформаційний пакет
Шифр та назва напряму і спеціальності
Вінниця - 200__
2-га сторінка
Зміст інформаційного пакета
ВСТУП – ЩО ТАКЕ ECTS ?
І – НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
А. Назва й адреса
Б. Академічний календар
В. Координатор ЕСТS від закладу
Г. Загальний опис закладу
Ґ. Процедура допуску до навчання
II–ЗАГАЛЬНА ПРАКТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ
А. Формальності, прийняті в Україні, щодо прийому студентів
Б. Як потрапити до закладу
В. Вартість проживання
Г. Забезпечення житлом
Ґ. Здоров’я і страхування
- Медичне обслуговування
- Студенти з особливими потребами
- Страхування
Д. Умови навчання
- Бібліотеки
- Умови для навчання
Е. Інша практична інформація
Є. Позапрограмна діяльність і дозвілля
III – ФАКУЛЬТЕТ
А. Загальний опис факультету
Б. Ступенева структура
- Кваліфікації (освітня та професійна)
- Діаграма структури програми навчання
В. Індивідуальні розділи програми навчання
- Ідентифікація
- Опис
- Рівень
- Обов’язкові чи факультативні розділи програми навчання
- Викладацький склад
- Тривалість
- Форми та методи навчання
- Оцінювання
- Мова
IV–СЛОВНИК