Тимчасове положення про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу у Луцькому державному технічному університеті
| Вид материала | Документы |
- Нницький державний аграрний університет положення про кредитно-модульну систему організації, 1236.73kb.
- Приватний вищий навчальний заклад, 268.42kb.
- Про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального, 1447.8kb.
- Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у Національному, 95.76kb.
- Міністерство освіти І науки україни наказ від 23 січня 2004 року n 48 Про проведення, 287.8kb.
- Положення (тимчасове) про організацію навчально-методичної роботи в Сумському державному, 109.27kb.
- Затверджую” Ректор лдфа, 227.82kb.
- Положення про організацію навчального процесу в державному вищому навчальному закладі, 853.28kb.
- Програма проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно модульної, 49.62kb.
- Міністерство освіти І науки україни кіровоградський національний технічний університет, 67.74kb.
Декан факультету ________________________________________ (____________________________)
(підпис) (прізвище , ініціали)
Підсумки складання екзамену (заліку)
-
Сума балів
Оцінка в ЕСТS
Кількість оцінок за національною шкалою
екзамен
залік
90-100
A
відмінно
зараховано
82-89
B
дуже добре
74-81
C
добре
64-73
D
задовільно
60-63
E
достатньо
35-59
FX
незадовільно
не зараховано
1-34
F
незадовільно
не зараховано
Екзаменатор (викладач) ____________________________________ (____________________________)
(підпис) (прізвище , іні
ХІІ. ЗМІСТОВНЕ ПОНЯТТЯ МОДУЛЯ ТА ОЦІНКА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Сутність терміна "модуль" у теорії навчання визначається як "відносно самостійна частина навчальної інформації, що достатня для формування тих чи інших професійних знань, умінь, навичок". Ці окремі частини чи розділи навчальної програми повинні піддаватися обов'язковій оцінці.
Модуль - це цільовий функціональний вузол, в якому навчальний зміст і технологія оволодіння ним об'єднані в систему високого рівня цілісності. Модуль можна розглядати як програму навчання, індивідуалізовану за змістом, методам навчання, рівню самостійності, темпу учбово-пізнавальної діяльності осіб, що навчаються. Кожен модуль має свою дидактичну мету, їй повинна відповідати достатня повнота навчального матеріалу. Це означає наступне:
- у модулі викладається принципово важливий зміст навчальної інформації;
- дається роз'яснення до цієї інформації;
- визначаються умови засвоєння інформації;
- приводяться теоретичні завдання і рекомендації до них;
- зазначені практичні завдання.
. Модульне навчання припускає чітку структуризацію змісту навчання.
Відповідно до принципу цільового призначення виділяють три типи модулів:
1.Пізнавальні -- для вивчення основ наук ;
2.Операційні -- для формування навичок, умінь і способів діяльності;
3.Змішані -- для навчання студентів найбільш доцільні.
У модулі виділяють базову і варіативну частини. Базова частина модуля є обов'язковою для виконання, варіативна -- надає право вибору, виходячи із врахування індивідуальних здібностей і інтересів студентів. Контроль навчального матеріалу реалізується обов'язковими і виборчими елементами контролю, останні з яких істотно стимулюють самостійну роботу і дають можливість студентам обирати шлях одержання позитивних оцінок. Диференційована оцінка успішності студентів стимулює їхню навчальну діяльність.
В обов'язкову частину модулів входить відвідування студентами лекцій і практичних занять, виконання контрольних, письмових робіт і програмоване опитування, а варіативна частина модулів дає можливість вибору -- виступ на семінарі, студентській конференції, підготовка есе, участь у діловій грі.
В межах однієї навчальної дисципліни повинно бути не більш 5-6, але не менш 3-4 модулів. При цьому рекомендується уникати таких крайностей, як занадто великий чи занадто дрібний модуль, що утруднює засвоєння матеріалу модуля.
Основним засобом модульної технології, крім модуля, як частини програмного матеріалу навчальної дисципліни, є сформована, на основі модулів, модульна програма.
Модульна програма -- це система засобів, прийомів, за допомогою яких досягається інтегруюча дидактична мета в сукупності всіх змістових модулів конкретної навчальної дисципліни.
Рекомендується починати кожен модуль так:
а) із вхідного контролю знань і умінь (для визначення рівня готовності тих, кого навчають до майбутньої самостійної роботи);
б) з видачі індивідуального завдання, заснованого на такому аналізі: есе за результатами знань, розрахунково-графічні завдання, контрольна робота, тести, письмові опитування і ін.
Змістовний модуль завжди повиннен закінчуватися контрольною (проміжною) перевіркою знань. Контролем проміжним і вхідним перевіряється рівень засвоєння знань і вироблення умінь в межах одного змістовного модуля чи декількох змістовних модулів. Потім йде відповідна доробка, коректування, установка на наступний "виток", тобто наступний змістовний модуль.
Важливий критерій побудови модуля -- це структурування діяльності студентів у логіці етапів засвоєння знань: сприйняття, розуміння, осмислення, запам'ятовування, застосування, систематизації. І тут існують великі можливості для здійснення проблемного навчання.
Обгрунтованість виділення в дисципліні модулів розглядається на засіданні кафедри і затверджується методичною радою факультету.
По кожному заліковому модулю необхідно розробити банк тестових завдань для контролю якості засвоєння матеріалу. Кожний заліковий модуль повинен бути оцінений, студент інформується про результати оцінювання залікового модуля, як складової частини підсумкового оцінювання засвоєння учбової дисципліни.
Досвід Європейських університетів показує, що для ефективної організації навчального процесу та його методичного забезпечення необхідно створювати "команди" викладачів по кожному модулю. Це дозволяє викладачам удосконалити або розробити необхідні методичні матеріали по темам, які винесено на самостійне вивчення.
Рекомендована оцінка видів навчальної діяльності студентів.
| № п/п | Вид навчальної діяльності | Оціночні бали |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. Обов’язкові бали | ||
| 1.1 | Відвідування лекційних занять | 0,2 б за 2 год. |
| 1.2 | Відвідування практичних, лабораторних, семінарських занять | 0,2 б за 2 год |
| 1.3 | Вчасне виконання планових лабораторних робіт, вправ, завдань, задач | 0,1 б за одну роботу, завдання, задачу |
| 1.4 | Вчасне виконання і захист курсового проекту (роботи) | 1,5 бала |
| 1.5 | Вчасне виконання і захист домашньої контрольної роботи (для заочників) | 1,5 бала |
| 1.6 | Вчасність звіту про самостійну роботу | 2,0 бала |
| 1.7 | Вчасне виконання модульних контрольних завдань | 2 б за 1 модуль |
| 1.8 | Інші види робіт за вимогою викладача | За домовленість з викладачем |
| 1.9 | Заохочення студентів (заочників) за систематичність у навчанні | 1-5бала |
| 2. За вибором студента | ||
| 2.1 | Підготовка письмового реферату без виступу на семінарі | 2 б за 1 реферат |
| 2.1 | Підготовка письмового реферату з виступом на семінарі | 4 б за 1 реферат |
| 2.3 | Доповідь на семінарських заняттях | 1 б за 1 доповідь |
| 2.4 | Участь у дискусіях під час практичних (семінарських) занять | 0,25 б за заняття |
| 2.5 | Участь в обговоренні проблемної ситуації під час практичних (семінарських) занять | 0,25 б за заняття |
| 2.6 | Участь в аналізі виробничої (ринкової) ситуації під час практичних (семінарських) занять | 0,1 б за заняття |
| 2.7 | Участь в діловій грі | 0,5-1 б за 1 гру |
| 2.8 | Виступ з доповіддю на студентській науковій конференції | 6 б |
| 2.9 | Участь у конкурсі студентських наукових робіт | 5 б |
| 2.10 | Участь в університетській предметній олімпіаді | 4 б |
| 2.11 | Вчасне виконання і захист індивідуальної роботи | 1 бал |
| 2.12 | Підготовка електронної версії конспекту лекцій | 3 бали |
| 2.13 | Підготовка електронної версії курсового проекту (роботи) | 3 б |
| 2.14 | Участь у всеукраїнській предметній олімпіаді | 10 балів |
| 2.15 | Інші види робіт за пропозицією студента | За домовл. з викладачем |
| 3. Заохочувальні бали | ||
| 3.1 | Отримання авторського свідоцтва або патенту на винахід за напрямом навчальної дисципліни | 30 б |
| 3.2 | Публікація статті у фаховому виданні за напрямом навчальної дисципліни | 7-10 б |
| 3.3 | Призове місце на всеукраїнській предметній олімпіаді | 20 б |
| 3.4 | Призове місце на всеуніверситетській предметній олімпіаді | 15 б |
| 3.5 | Заохочувальні бали викладача за творчий підхід до навчання | 1-4 б |
хіІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ, відрахування.
та переривання навчання студентів
13.1. Студент має право ліквідувати академічну заборгованість з дисциплін, з яких він отримав у поточному семестрі оцінки “незадовільно”, після завершення поточного і до початку наступного семестру.
13.2. Студенту дозволяється зробити дві спроби для ліквідації академічної заборгованості з однієї навчальної дисципліни: одна - перед викладачем і друга - перед комісією. У разі не ліквідації академічної заборгованості за дві спроби, студенту виставляється остаточна екзаменаційна (залікова) оцінка “незадовільно/п”, що дає право на повторне вивчення дисципліни.
13.3. Якщо одна або обидві незадовільні екзаменаційні оцінки класифікуються як «незадовільно/п”, студент повинен пройти відповідний курс повторно протягом наступного семестру.
Для повторного проходження курсу на відповідній кафедрі для кожного студента складається індивідуальний план занять, який підписується викладачем, який буде вести повторний курс, та затверджується завідуючим кафедрою. Викладачу заняття зі студентом, при повторному проходженні курсу, оплачується додатково.
13.4. Повторне проходження курсу відноситься до платної освітньої послуги, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01. 97р. №38 зі змінами та доповненнями згідно Постанов Кабінету Міністрів України від 14.11. 97р. №1264, від 06.04. 99р. №547, від 17.11. 04р. №1564.
13.5.Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання у „Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти” від 15.07.96р. №245.
13.6. У випадку переведення студент додатково додає до заяви копію угоди про навчання попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на її вивчення та форм контролю.
13.7. Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у разі не зарахування кредитів за три модулі під час семестрового контролю або якщо неможливо скласти індивідуальний план на наступний навчальний рік внаслідок не зарахування модулів, вивчення яких є передумовою подальшого навчання, за порушення умов договору про навчання.
13.8. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс), згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного у „Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти” від 16.06.96р. №191, як за станом здоров'я, сімейними обставинами, так і у зв’язку з тимчасовим переходом на навчання в інший вітчизняний чи зарубіжний ВНЗ (мобільність).
13.9. Академічна мобільність студентів забезпечується:
-- можливістю вибору спеціальності в межах одного напряму підготовки фахівців;
-- можливістю індивідуального формування програм підготовки шляхом вибору навчальних дисциплін, які відносяться до дисциплін вільного вибору;
-- можливістю переривати та поновлювати навчання, крім випадків, передбачених нормативними актами МО і НУ;
-- можливістю одночасного навчання за різними програмами.
XIV. СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТУДЕНТІВ.
14.1. Стипендіальне забезпечення студентів бюджетної форми навчання здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану, виходячи з основних положень: «Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.08.2001 р. № 950 на останній день поточного семестру.
14.2. При перевищенні нормативного терміну навчання (4 роки для бакалаврату) стипендія студентам не призначається.
XV.Особливості нормування навчального навантаження
15.1. В умовах проведення педагогічного експерименту встановлюються норми часу:
-- для проведення атестації із заліку кредитного модуля – 0,25 годин на одного студента;
-- за керівництво куратору – 4 години на одного студента за рік;
-- інші норми часу регламентовані Наказом МОН №450 від 07.08.2002р. „Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників ВНЗ”..
15.2. Координатор ECTS від факультету за організацію роботи кураторів кафедр зараховується як навчальне навантаження обсягом 100-150 годин на рік.
ХVІ. ФУНКЦІЇ ІНСТИТУТУ, ФАКУЛЬТЕТУ, КАФЕДРИ В ПЕДАГОГІЧНОМУ ЕКСПЕРИМЕНТІ.
16.1. Функції дирекції інституту:
-- періодичний розгляд на засіданнях вченої та та науково-методичної ради інституту питання щодо проведення педагогічного експерименту з впровадження кредитно-модульної системи;
-- узагальнення результатів педагогічного експерименту, доведення їх до відома всіх структурних підрозділів інституту;
-- створення сприятливих умов для науково-педагогічних працівників – учасників експерименту.
16.2. Функції деканату факультету:
-- здійснення постійного моніторингу навчального процесу та, за необхідності, його коригування;
-- затвердження , за поданням кафедр, графіків проведення модульного контролю дисциплін;
-- володіння інформацією щодо причин відсутності студентів на модульному або семестровому контролі, вживання необхідних заходів;
-- узагальнення результатів педагогічного експерименту, доведення їх до відома науково-педагогічних працівників та студентів;
-- виготовлення необхідної бланкової документації;
-- зберігання відомостей семестрового та модульного контролю, ведення та зберігання зведених відомостей семестрового контролю протягом встановленого терміну.
16.3. Функції кафедри:
-- організація та проведення інформаційно0-розяснювальної роботи серед науково-педагогічних працівників та студентів щодо КМСОНП;
-- розробка навчальних та робочих навчальних програм дисциплін з врахуванням вимог КМСОНП;
-- забезпечення складання структурно-логічних схем вивчення навчальних дисциплін з кожного напряму (спеціальності);
-- зменшення кількості міні-дисциплін шляхом укрупнення їх в дисципліни великої кредитності за структурно-логічною схемою викладення матеріалу;
-- розробка Положення про рейтингову систему оцінювання студентів з кожної дисципліни (за умови використання рейтингової системи оцінювання знань);
-- підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників з врахуванням вимог Болонського процесу;
-- здійснення постійного моніторингу ходу експерименту та, за необхідності, його коригування;
-- узагальнення результатів експерименту. доведення їх до відома науково-педагогічних працівників та студентів;
- зберігання відомостей семестрового та модульного контролю.
ХVІІ. ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ БОЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ В ЛДТУ.
17.1. Створення робочих груп організаційного та методичного супроводження експерименту.
17.2 Розроблення навчально-методичних матеріалів, змісту освіти, форм організації навчального процесу, їх апробація в експериментальних групах.
17.3. Створення електронних курсів навчальних дисциплін та розробка методики їх вивчення.
17.4. Проведення навчальних, науково-методичних семінарів з науково-педагогічними працівниками.
17.5. Проведення міжнародних науково-практичних конференцій з питань Болонського процесу.
17.6. Постійний розгляд питань педагогічного експерименту на засіданнях Вченої ради університету, науково-методичних радах університету, ректоратах за участю координатора від закладу та координаторів від факультетів.
17.7. Забезпечення бібліотеки літературою по Болонському процесу, по КМСОНП, по системі ЕСТS.
17.8. Створення та поновлення інформаційних пакетів.
17.9. Забезпечення входження науково-педагогічних працівників в міжнародне наукове співробітництво.
17.10. Організація навчання та стажування студентів в закордонних навчальних закладах та підприємствах.
17.11. Налагодження контактів з навчальними закладами різних країн.
17.12. Налагодження співпраці відділу міжнародних зв’язків з Департаментом міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України.
ЗМІСТ
Вступ. 3
- Основні підходи та етапи формування зони Європейської вищої освіти. 4
- Перелік необхідних умов для запровадження КМСОНП у навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації 4
- Координатори ЕСТS, куратор. 5
- .Мета та завдання КМСОНП 7
- Основні принципи 7
- Основні терміни, поняття та їх визначення в системі ECTS та в КМСОНП. 9
- Основні елементи КМС. 12
- .Формування і оцінювання модулів. навчальних дисциплін 14
- Контроль успішності студента, допуск до продовження навчання 16
- Організація та проведення модульного та семестрового контролю 17
11. Документальне оформлення результатів модульного і семестрового
контролів 18
12. Змістовне поняття модуля та рекомендована оцінка навчальної діяльності студента 20
13.Особливості переведення, відрахування та переривання навчання
студентів. 23
14.Стипендіальне забезпечення студентів. 24
15. Особливості нормування навчального навантаження. 24
16.Функції інституту, факультету, кафедри в педагогічному експерименті. 25
17. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в ЛДТУ. 26