Р. С. Балакірєва конституційне право україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Пшпшшя 0:ін самоконтролю
Загальні засади конституційного ладу україни
Конституційне право України
Україна це президентськочіаряаматська республіка.
Конституційне право України
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23
і утвердженням тоталітарного режиму йшов подальший процес ценіралпацн влади і вірага УСРР державного суверсиітегу. Через рік після прийняття гак званої Сталінської Конституції СРСР > 1937 році було прийнято Коне і и і \ цію УСРР.

Формально ця Конституція була більш демократичною порів­няно з Коне і ні хінно 1929 р. Вона проіо.іошувала УРСР суверен­ною державою, за нею збери алося право національного самовиз­начення і навій, вільною ВНХОД) в складу Союзу, але за умови зго­ди піших союзинч республік.

Конституція 1937 р. демократизувала происд\ру формування представницьких органів влади, запроваджувала легальне, рівне і пряме виборче право дія всіх громадян республіки. Але проведен­ня виборів на одномандатній основі ник почало будь-яку ажьтвриа-ш»\ до рекомендованих партією кап ш киш j дел) іаш.

Конституція 1937 р. проголошувала досить iinipoKN систем) громадянських нрав і свобод людніш, Але і.і п декларацій справа не пішла ІІо.иіичис свавілля властей, система позасудових ре­пресій персіворювала проголошені права громадян у ПОЛІТИЧНИЙ фарс. Коисіиіуція 1937 р. передбачала запровадження місцевих Рад. але фактично у принципових питаннях розпорядчі і виконавчі функції Рад перебирали на себе місцеві партійні оріани. Процес одержавлення парій, інтеграції її у державні структури завершився. Місце парій в політичній організації суспільства було консіп-і мийно закріплено в основном} законі держави через статті про керівну і кишача.іі.и\ ролі, парні н суспільстві

На основі нової 1937 р. Конституції УРСР було провсдеио вибо­ри до Верховної Ради України. Було обрано 304 депутати, 153 — робіїинка. 76 селян, с пжбовців 75. Українців у ЦЬОМ] складі було І86,росіяп -111, інших національностей 7, комуністе— 222, комсомольців 36, безпартійних 46. Звичайно, висування

45

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України


кандидатів у депутати Ішло зіідно з партійною рознарядкою і на безальтернативной основі.

Для порівняння можна сказані, що у сі іа.її Верховної Ради України ХНІ скликання було дуже мало робітників, жодного кол­госпника, з 45о депутатів лише ІЗ жінок. Переважала колишня ііаріїііііо-алміїїісіраппша номенклатура, представники демокра-гаяних парнії.

Сьогодні в складі Верховної Ради України IV скликання г пред­ставника аграрної парні, представники промисловців і підприєм­ців, немає жодного робітника чи селянина і на 450 депутатів лише 23 жінки.

За Конституцією УРСР 1937 р. країна жила до 1978 p., коли за зразком Союзної Конституції республіки почали переглядати свої Конституції.

Конституція УРСР 1978 р. мала досить чітку структуру і чітко сформульовані правові положення. Вона складалася з 10 роздІШВ, 19 глав, 171 статті, мала преамбулу. Конституція СРСР 1977 p., Конституція УРСР 1978 р. одержали офіційну назву Конституцій суспільства розвинутого соціалізму.

Конституція УРСР 1978 р. констатувала, що в умовах розвші) ю-го соціалізм) держана диктатури пролетаріат) перетворкм п.ся в за-іа ЕЬНОНародН) державу. ВИЩИМ законодавчим оріапом її с Верховна Рада народних депутатів, місцеве самоврядування здійснюють Ради народних деп) гатів відповідного рівня. В Конституції 1978 р. зберіга­лася стаття 6 про керівну і визначальну роль КПРС. яку було ануль­овано лише в період перебудови. Конституція 1978 р. визначала еко­номічну основу розвинутою соціалізму, якою с суспільна н.іасіїісіь. що існує у формі загальнонародної (державної) власності та ірупової (коліоспно-коопсраіивної) власності Визнавалось право особнсіоі власності, яка набуваєгься шляхом особистої праці людний.

Конституція І97Х р. проголоип вала систему прав і свобод лю­дини, громадянина і в гому числі права економічні, соціальні. політичні і особнеп.

Коисііпуційііо передбачались гарантії реалізації права на пра­цю, на безкоштовне одержання кваліфікації, яка відповідає здібно­стям і схильностям людини, а гекож мдовольвяс суспільні потреби у певних видах діяльності.

Передбачались гарантії реалізації соціальних прав ЛЮДИНИ: права на осви у. медичну ДОПОМОІ у, права на відпочинок, права на соціальний захист у разі втрати тимчасової або повінемо пранез-

46

1.ПІІОСІ1, на соціальний захист у старості, для багатосімейних, інвалідів і а дней.

Політичні права гарантувались Конституцією, як право вільно обирати і бути обраним в оріани державної влади, як свободу сло­ва, думки, друку. Конституція широко закріпляла особині права громадян.

За Копії п і \ пню У PC Р 1978 р. країна жила до 28 червня 1996 р. ко­ні Верховна Раді України, вже суверенної, незалежної держави прий­няла нову Конституцію України. Тому, природньо, було зроблено чис­ленні зміни і доповнення до Конституції 1978 р. Так, було вилучено з іексіу Консініуни 1978 р. «Преамбул)», призупинено дію їлавн 2 про скономічп) систему соціалізм), як іак\. що не відповідала новим еко­номічним реаліям; призупинено цю і і 16 про державний план еко­номічною і соціальної о розвп і ку УРСР; і л. 17 про Державний бюджет України, вилучено з тексту Конституції сг.6 про керівн\ роль КПРС.

До Конституції 1978 р. було зроблено значну кількість допов­нень і змін. Гак, конституційно було запроваджено посаду Прези­дента України (і.і. 12), визначено статус Автономної республіки Крим (ст. 12) було внесено зміни до виборчої сисісми. яка ВІДНИНІ ма­ла реалізуватись на багатомандатній, альтернативній основі. Конс-ііпуційно б>ло передбачено проведення референдумів, конкретизо­вано функції і повноваження Верховної Ради, Кабінету мшісірів (гл. ІЗ Конституції 1978 p.). Статтями 149 п І50 було змінено стро­ки повноважень с\ ідів та порядок їх обрання і призначення.

Конституційно було запрова;гжсно 40-годииниіі робочий інж-день. було закріплено положення про державну мову України і а інше. Всі ні зміни було доповнено спсісмою законів України, які шдгворювали нові сошально-поліпічні явища в жиги України. Але б) іа нагальна потреба створення нового Основного Закону, який он леї гтимізував нов\ пояпячи) і нову економічну синему, що по­чала формуватись в Україні з кінця 8<)-х років.

Прийняття Конституції України 1996 року було історично обу­мовлено Акюм про утворення суверенної незалежної Украйні. який надав їй всю повноту правосуб'ектності.

Пшпшшя 0:ін самоконтролю
  1. Чи можна вважати «Руську правду» прооборазом Конституції і
    чому?
  2. Як визначали державний статус Україна «Березневі стані»
    Б. Хмельницького?

47

Р.С. Балакирева

Конституційне право України

  1. В чому шмигають демократичні ознаки Конституції П.Орлика?
  2. В чому відмінності конституційних проект М. Драї оманова,
    М. Грушевського віл комсі м і \ иійного проекту Г. Андрузького'.'
  3. Які етапи пройшло конституційне законодавство радянських
    часів?

( писок рекомендованої іІїш'ратури
  1. Історія держави і права України. / Ча ред. Рогожина. - Харків.
    І 993.
  2. Історія України / За ред. В. ( мо.пя. К.. 1997.
  3. Грабовськпй С, Ставросиі С, Шкляр Л. Нариси з історії укра­
    їнською державотворення. К., 1995.
  4. Котляр М., Кульчицькнй С. Шляхами віків: довідник з історії
    України. К., 1993.
  5. Слюсарснко А.Г., Томсико М.В. Історія української Коисіп-
    гуції. К., 1993.

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ
  1. Конституційне визначення державною \cipoio в Украпи.
  2. Принцип розподі.п влади.
  3. Коне і и і \ цінне регулювання права власності в Украпи.
  4. Громадянство в Україні. Культурна і мовна полппка держави.
  5. Державна символіка України.

Іага п.н\ характерне і ик\ конституційного ладу України дас р.І Кокс шпіці України «Загальні засади», де визначено основні оз­наки української держави, принципи здійсненна державної влади. економічну основу державною устрою України.

Конституційний лад України цс система економічних, соціаль-но-полііпчпнч і а куЛЬТурНИХ ВІДНОСИН, ЯКІ закріп.нош І і.ся. регуЛЮ-

клься та яхищакльея конституцією. Як будь-яка Конституція, Кон­ституція України легітимізує політичну систему, дас визнаяення суті. ГНИ) держави, форми правління, прінінпгив функціонування держав­них інститутів, і\ взаємодії, визначає державно-територіальннй устрій України, киаіьіи принципа внутрішньої і зовнішньої полі пі­ки України, повноваження органів місцевою самоврядування.

Розділом І (сі.І) Конституції Україна визначається як суверен­на, незалежна, демократична, правова, соціальна держава.

48

Поняття «суверенна» і «незалежна» держава в іексп Конеін-iviui не оіотожнюються. В Декларації про державний суверені і є і України, протолоиісииіі 16 липня 1990 p.. державний суверенітет визначні іьея як верховенство, непооі.н.іініпь влади вищих владних струкі\р на всій кріп ори республіки.

Принцип суверенітету с одним з основоположних принципів конституційного права всіх країн і втому числі України. І хоча за різних історичних \мовзмісі цього принципу дещо змінювався, йо­го су і ніс п. завжди пов'язувалась з проблемою суб'єкта, носія вла­ди в державі та межі її реалі мції.

Класичне розуміння принципу ішрооїш.'о суверенної \ пов'язане з ім'ям французькою філософа XVIII сі.Ж.Ж. Руссо, який вважав, що НОСІЄМ державної влади мас б\ пі народ, який не потребує деле­гування своїх владних повноважень органам представницько) мокра пі. Але вже сучасники Руссо вважали народний суверені к і реалізований через форму безпосередньої, а не представницької де­мократи утопічним, бо парні некомпетентний ні в галузі законо-іворчоси. ні в галузі виконавчої діяльної 11

Конституційне право України не розрізняє народний і держав­шій суверенітет, а скорин ототожнює їх. Народ є носієм суверснітс-і\ і джерелом влади, але функції володарювання здійснює держава, яка с суверенною і незалежною.

Конституційне право України неоднозначно спч-рджус носієм суверенітету і единим джерелом влади в Украпи народ (ст.5 Кон-сінтуції України). Туї визначаються такі форми здійснення суве­ренітету як безпосередня і представницька демократія.

«Народ здійснює владу безпосередньо і через орі aim державної к сада іа органи місцевою самоврядування» (там же). Воля народу щодо організації влади і методів її здійснення виявляється безпосе­редньо в комет виборів, шляхом проведения референдумів, опп і\-вання (плебісциту), народної шініашви. народною вето, відклику.

Форми представницької демократ передбачають гаке функ­ціонування представницьких (виборних) органів влади, коли вони користуються повною довірою народу і захищають ного інтереси.

В залежності від склад) них представницьких органів влади,
політичного режиму в країні, політичної орієнтації окремих членів
них представницьких оріаиів принцип сувсрснпси народу може
бути спотворений. У вищому представницькому органі влади —
парламенті може \ поритись адміністративна більшість, яка не мас
довіри народу і не репрезентує йою інтереси.
4»' 49

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України


Так звана «оксамитова революція» в лютому 2000 р. призвела до зміни керівництва Верховної Ради і до утворенні пропрези-деніської більшості Також було утворено пропрезидентську більшість j Верховині Раді IV скликання і було запропоновано їй Президентом сформовані коаліційний уряд.

В коисішунінному праві незалежно від політичної кон'юнкіу-рн поняття державного (народного) суверені і еі\ практикується як верховенство держави, її вшніх органів влада на всій в тершорії, її tt ч illicit, інших подібних за повноваженнями органів державної влади, підлеглість цим органам влади всього населення цієї тери­торії. Так. Україна суверенна держава, бо повноваження Верхов­ної Ради, Президента, KM У поширюються на нею територію країни. В складі України с АРК, АлсАРК — не суверенна держава, а іериторіа п.ма автономія, бо виші органи влади автономії підзвітні і підконтрольні Президенту України. Верховній Раді. КМУ. Конституційному суду України. Норми Конституції APR мають узгоджуватись з Конституцією України.

Суверені і сі України поіііиріогії.ся па всю її територію, яка в межах існуючого кордону с цілісною і недоторканною (ст.2). Жодна зі складових шсі території не може оголосити себе незалеж­ною від суверенної влади України. Захист територіальної цшіснос 11 України с одшею з найважливіших функцій держави. Оборона і за­хист суверенітету, іершоріа и.иої ЦІЛІСНОСТІ і недоторканності по­кладаю і ься на Збройні Сили України (сі. 17).

Територія України відокремлена від інших держав кордоном, довжина якою найбільша в Європі, з 25 областей 19 — прикор­донні. Складовими ціп державної і ери і ори с суша, континенталь­ний шельф, підземні, водні, повітряні простори. До державної ісри-юрн прирівнюються об'єкти, що належать державі, але знаходять­ся за п межами (трубопроводи, системи зв'язку, космічні об'єкти, повітряні і морські суда га піше). Всі вони знаходяться під захистом держави, мають прапор і атрибути держави.

Суверенітет забезпечує незалежніш, держави її еамоспй-іпеп, у розв'язанні шпат. ии\ грШШЬОЇІ зовнішньої ПОЛІТИКИ.Суве­ренній і» і незалежність України виявляй ься перш за все в її стосун­ках і іншими державами, демократам її виявляється у стосунках s народом.

Демократизм української держави конституційно мкршяено визнанням народ) України єдиним суб'єктом влади і носкм суве­рени сі у.

50

В конституційному праві України демократичною державою вважається держава, яка гарантує громадянам вільну участь \ міііеііеіііп державної влади. Стаї гею 38 визначається право гро­мадян «брані участь в управлінні державними справами, всеук-раїнськом) і місцевих референдумах, вільно обирані і бути обра­ним до органів державної влади і орі ашв місцевого самоврядуван­ня». Конституція гарантує громадянам доступ до державної служ­би, а гакож до служби в орі анах місцевого самоврядування.

Юридичний змісі демократичної держави передбачає визнання демократичної легітнмиосп орі ашв державної влади, повну відповідальній і. політики держави інтересам носія суверенітету — народу. В демократичній державі народ ЗДІЙСНЮЄ владу як безпосе­редньо через вибори і референдуми, гак і через представницькі ор-іаип влади як на державному, іак і на місцевому рівні. Дсмокра-ГИЗМ держави ВИЯВЛЯЄТЬСЯ J процесі формчіаііия органів влади іа місцевого самоврядування шляхом виборів, а іакож у порядку і\ ДІЯЛЬНОСТІ.

Статгсю 5 контніуйовапо існуючу форму правління в Украпи Україна с республікою. Світова практика державоіворсиня пере­конливо довела исрсваї н реснубдіканськоі форми правління перед монархією або диктатурою. Переважна більшість сучасних розви­ну ш\ країн мас республіканську форм) правління. Це або прези­дентська, або парламентська, або президентсько-парламентська, або пардаментсько-президентська республіка.

Президентською вважається гака республіка, де пре шлеш оби­рає і ься безпосередньо прямими виборами і маї є і а і ус і лави держа­ви і глави виконавчої влади, є вищою посадовою особою держави.

В пар.іамеїпеькпі республіці прямими виборами формується лише парламент, який в свою чергу обирає президента. Президент і піше главою держави.

Україна це президентськочіаряаматська республіка. Ту і пре-
підеш обирається на основі прямою і загального виборчого пра­
ва, але він не мас статусу і лави уряду, не с вищою посадовою осо­
бою, а виступає лише як глава держави. В Україні Презндені є гла­
вою держави де-юре і де-факто. Вш іараш Конституції, він забез­
печує держаних незалежність, національну безпеку, правонасіуп-
ііпцпн) держави, представляє державу в міжнародних відносинах.
Консіпіуція статтею 106 наділяє Президента широкими повнова­
женнями як в сфері законодавчої і виконавчої діяльності, гаї і
в сфері судової влади.
«• 51

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України


Конституційне визначення повноважень Президент, практика державотворення останніх років переконливо доводінь. що саме Прсяідсні уособлює реальн) влад) и державі. Зіншиіована Прези­дентом полі пічна реформа передбачає трансформацію України з прсзидсінсько-парламсіїїської в парламснтсько-прслисіїїеьку ре-спуоліку. а.іс шляхом розширення повноважень Президент.

Конституція характеризує Україну як соціальну державу, де ви­щою соціальною цінністю і подана, п життя, здоров'я, честь і 11 щи п.. Людина основини пріорат державної політики (ст.З).

Поняття соціальної держави включає політик) держави в сис-к-мі соціа плюю эахИСТ) населення, соціальне еірах\вання, ЖИТТЄ­ВІ стандарти, охорону здоров'я, житлову політику, освітні і куль* гурні програми.

Виважена і послідовна політика соціальної держава має забезпе­чувати соціадьн) солідарність всіх груп населення га консолідацію суспільства, ііоі о економічну, соціальн) і подггичн) інтеграцію.

Соціальна держава не держава соціальної злаїолн. Вона відповідальна за соціальну справедливість, соціальну рівність, гідний людини рівень жіпія. гаранти соціальної допомога і захис-гу на рівні встановлених міжнародними угодами стандартів, В су­часному світі в різних країнах сформувалось гри моделі соціальної дсржаїш ліберальна (США, Канада, Австралія, Велика Британія), конссрваїнвна (Аварія, Німеччина. Франція, Ііа.іія, Греція), соціал-дсмокрапічна (Швеція).

Остання модель вважа< гься найбільш ефективною. Вона перед­бачає перерозподіл доходів за допомогою проірсснвіюі системи оподаткування, зорієнтована на залобігання бідності, забвзиечен-ня всім зайнятим громадянам достойного рівня життя. Ліберальна модель соціальної політики передбачає перевірку і підіверджешія нужденності особи чи родини, адресну допомогу, прямий перероз­поділ доходів через пода гки і бюджет.

В консервативній моделі соціальної держави домінує система соціальною страхування з внесків працюючих і роботодавців. Бо-ротьба з бідністю поєднується з підтримкою високих стандартів життя всіх громадян, наявність певної кількості платнях сещіааь»

ІІІІУ ПОСЛУ І.

Основними ознаками соціальної держави (при всіх національ­них особлнвосіях її соціальної політики) с втручання держанії в процес розподілу і перерозподілу ВВП. через який реалізується принцип соціальної справедливості, іахнсі працівників від соціаль-

52

ипх ризиків, державні гарантії соціальної безпеки громадян, коп­ій плація суспільства на основі спільності економічних і соціальних інтересів різних верств суспільства,

В Украпи ознака соціальної держави поєднують принципи різних світових моделей соціальної держави. Соціальна політика значною мірою реалізується в залежності від бюджетної ситуації.

( і оі одні в і акнх умовах зростаючого дефіци іу економічних ре-сурсів, ускладнення демографічної ситуації (старіння населення, еміграція активної Його частини, посилення диференціації населен­ня на ізольовані верстви і групи) йде імеишеяня страхових фондів і. як наслідок, йде поширення бідності, збільшення соціальної неза­хищеності, марі іна іьііосп. вштовхування цілих Груп активного населення на узбіччя економічного і соціальною ЖИТТЯ.

Основна функція соціальні ави сьогодні є реалізація

прав ЛЮДИНИ на працю, права на освіту, охорону здоров'я, на до-еімінкн. культурних їй иное ієн, на досіаппіі рівень життя.

Сьоіодні. проголошені Конституцією України права і свободи іромадян. соціа п.ні гаранти їх реалізації ще недостатні і не забез­печують ГІДВЮГО людина житі свої о рівня. Несвоєчасна виплата за­робітної плати, низькі пенсії га стипендії часто не можуть сьогодні иіоеміечіпи навіть прожиткового мінімуму. Тому в сучасних умо­вах це положення мас дещо програмний, декларативний характер, бо держава не може вже сьогодні гарантувати реалізацію цих пріоршемів соціальної політики; В майбутньому, ко.т буде подо-іана системна криза в країні, українська держава стане справді .вільною, зможе реально захищати сота іьно-ііезачиіцсні верстви суспільства, pea гізувати принцип соціальної справедливості в роз-но,и п нидів діяльності в сфері виробний та т матеріальних білаї га послуг в сфері споживання.

Подолавши кризу, відродивши виробництво. Україна як справді соціальна іерл.ава зможе забезпечити соціальну спрямо­ваність економіки, подолати безробіття і кризу неплатежів, забез-

іі и кожній людині гідний рівень жіп ія.

Конституція України визначає Україну як правову державу. Цс

(розглядати як програмне, прогностич] що

ставит перед суслі і псині історичні завдання. В правовій

каві папуг лінію закон, дотримання якої о обов'язкове для кож­ною грома іяинна, посадової особи, будь-якого орган) влади, дер-

,;• і: цілому. Проголосивши принцип верховенства закону, Кон-стнтуція України надас йому значевия фундаментальної правової

53

Р.С. Валакірі на