Р. С. Балакірєва конституційне право україни

Вид материала

Документы

Содержание Конституційне право України Конституційне право України Конституційне право України Конституційне право України

Подобный материал:

• Курс Конституційне право, Тема Поняття та предмет галузі конституційного права. Рекомендована, 35.74kb.
• Конституційне право України як галузь права, 446.83kb.
• 1. Конституційне право України як галузь права, 544.62kb.
• Конституційне право України”, 2235.59kb.
• Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
• В. М. Корецького назаренко олена Аркадіївна удк 342 міжнародні договори україни в системі, 397.09kb.
• Житлове законодавство конституційне право на житло. Житловий кодекс, 850.68kb.
• Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 116.76kb.
• А. М. Колодій доктор юридичних наук, професор, 7165.85kb.
• Конституційне право та конституційний процес в україні н. М. Батанова, 205.88kb.

Конституційне право України


в «Ліі(.р.п\рііо-іі;і\ковом\ віснику» зі статтею «Конституційне пп-ганяя і українство в Росії» вис і упив М. Грушсвськш'і, да обгрунтував Ідею необхідності і сувереіюації Укриши, її національного самовизна­чення. Перш, ніж вирішувані шггаши державної форми існування України, вважав М. Грушевський, слід забезпечувати їй суверенітет.

Саме Михайлу Грушевськоиу належить часта відкрішя ісіо-рнчною закону сувереаізації, суть якого поляїас в тому що «по-вніїіі суверенітет с завершенням національного розвитку будь-якої народності, що заіімас певну територію і мас енергію історичною розвитку». В цьом\ м і.ми сеоріа сувереяізеції перегукується з ідеєю історичною прогресу М. Драї оманова. На підміну від коипиіу-ЦІЙШ.Х проскив І. Андрузького, М. Грушевський майбутнє Укра» пін вбачав лише j вільному союзі з Росією іа іііпіпміі народами. ( аме гака форма державності могла, на думк) М. Грушевського. забезпечити безконфліктні) історичний розвиток суспільства.

Пізніше, готуючи ироскі Конституції УНР, він ішходип саме цих конституційних ідей організації України, як держави у вільно­му союзі з іншими державами. Але. враховуючи * копкретио-ісіо-ричн\ ситуацію, він вважав за можливе відокремлення України від Роси і сіворсшія з нею політичного союзу на паритетній основі. Як відомо, проекі не було реалізовано, а іе іин становить певний ініе-рсс. як етап розвитку конституційного процесу в Украпи.

На початку XX столи і я активізувалася діяльність громадських організацій в Украпи. Якщо старі громади і говарисіва надана пі псреваї п культурно-просвітницькій роботі, іо в нових об'єднаннях основну увагу приділяли політичним питанням.

У 1899 році N Харькові. з ініціативи університетського гуртка, яким керував Д. Антонович, було проіолошено про організацію Революційної Української Парто' (РУП), основною метою якої бу­ло створення суверенної, політично-нсзалежноі від Росії ук­раїнської держави.

У 1902 рош від РУІІу відокремилася група ПІД проводом адво­ката М. Махновського і утворила Українську Народи) парию (УНП). Інша ж група, під приводом |>. Ярошсвського, проголосила себе Українською Соціалістичною партією.

Програма УНП була ціновою і дуже характерною дія шх часів, вона виклала,іа перспектив) розвитку української держав­ное 11 в нових історичних умовах зростаючої революційної кволі.

У 1905 році УНП опублікувала свій проекі держанною \ сірою України. Ту і УШІ відмовляється від ідеї федерації під егідою Росії

36

і вимагає повної самостійності ;уія України. Україна, як суверенна держана, маг складатися з 9 земель, які формують центральний уряд шляхом прямих виборів. За формою правління це мас були президентська республіка; Вищий орі ан влади двопалатний пар-і.імені, складається з Рамі і Сенату, мас законодавчі прерогативи. Обнраюіься ні палати прямими виборами від земель. Виконавча влада належнії, президентові, який обирається строком на 6 роки».

Судова в іада належить Верховному Суд) і місцевим суддям, які незалежні від інших гілок влади. В цьому проекті організації влади. її функціонування відтворено принцип розподілу влади, притаман­ний світовій конституційній традиції.

Конституційний проект УНП передбачав розв'язання земель­ного питання, надзвичайно гострого ятя України. Держава мала націоналізувати землю, покінчити з поміщицьким, монастирським іемлекорнстуванням і перетворити землю у державну властен,. Потім, шляхом викупу, земля мас розподілятися між селянами за націона іьніїм принципом. Іноземець не міг отримати землю ні з викупом, ні без викупу.

В умовах наростаючих революційних подій УНП прийшла в зане­пад, а конституційний проекі лишився лише історичним документом.

Таким чином, можна зробити висновок, що в умовах бездер-жавносп України ідеї її суверенності і конституційного ладу про­довжували розвиватись, що знаходило втілення в діяльності гро­мадських організацій і політичних партій.

Лютнева 1917 р. революція. Універсали Центральної Ради. Гетьманат. Директорія.

23 лютого 1917 р. повстанням робітників і десятків тисяч солдат Петроградського і арнізону почалася Лютнева революція. 27 люто­го було утворено Петроі радську Раду робітничих і солдатських дс-пугата. 2 березня Тимчасовий комітет Державної Думи у погод­женні з Радою конституював статус і склад виконавчою органу влади Тимчасовою уряду, який мав виконувані свої функції до скликання Установчих зборів Росії.

Звістка про падіння царського режим) надійшла до Киева І бе­резня 1917 р. (за старим стилем). Товариство українських посту­повців іа Київська Рада об'єднаних громадських організації), що була утворена 4 березня 1917 p., ініціювали створення представ­ницькою органу української демократії Центральної Ради,

37

Р.С. Балакирева

Головою її заочно обрали лідера української о руху за національне відродження професора М. Грушсвської о, який на гой час ще не поверіпвся з заслання.

Центральна Рала діяла ВІД імені Тимчасовою уряду Росії, мала

забезпечувані порядок в Украпи і громадську злагоду. 6 травня

Центрадьн) Рад) підтримав Всеукраїнський з'їзд українізованих

військових час пін. делегат Селянською і Робітничого з'їздів, що

ЛИСЯ в іоіі час \ Кін ні.

б квітня у Кисві відкрився Український національний конгрес, який проіолосив свою більш noBiiv правосуб'скіиіси» і саме вій об-рав новий склад Центральної Ради \ кількості 150 членів.

Стримано поставилось до нової влади населення промислових центрів України: Харкова. Катеринослава, Кременчука. Донбасу. Вже 5 початку березня гуі утворюються Ради робітничих і солдатсь­ких деП) tа і їв. На середину ІУ17 р. в Україні налічувалось 252 Ради, і яких ISO в Донбасі. Ради перебирали па себе функції органів дер­жавної владо. Таким чином в державі склалась ситуація «двовладдю».

Центральна Рада, як орган державної влади, почина» стверджу­вати правові основи своєї діяльності, врої оюіііус й основні засади і перш за все принцип національно-тернторіальноїавтономії.

Перший нормативно-правовая акі Центральної Ради І Уні­версал було проголошено Н) червня 1917 рок\ на міді військових частіш. Він стверджував иаціонально-тернторіальн) апюномио України у складі демократичної Росії. Владні повноваження Цсіп-ральної Ради мали поширюватись на 9 губерній, па території яких пізніше \ і порилась радянська Україна, а також на Кубань, південні повіти Бсссарабії. частішу Холмської і убернії, ихідіп землі області війська Донської о. Чорноморської, Ставропольської губерній, »а\ідн\ часині) Воронізької губернії.

Політична позиція Центральної Ради була висловлена дещо декларативно, але досип, однозначно. «Не одділяючись під усісї Роси, не розриваючи і державою російською. \ай народ укрпін-ськиіі па своїй землі мас право сам порядку ваш своїм ЖИТТЯМ. Хай порядок і лад на Вкрапи дають вибрані всслюдішм, ріпним, пря­мим і гайним голосуванням Всенародні Українські збори (Сейм). Всі закони, пю повниш дати гой лад гуі \ нас. на Вкараїні, мають прано видавати ГІЛЬКН наші Українські збори».

Оскільки і пмчасовпй Уряд не виділяв на \ гримання Цей граль­ної Ради ніяких коштів, було вирішено організувати н фінансуван­ня через добровільний податок громадян.

38

Конституційне право України

Для вдосконалення роботи Центральної Ради було створено Генеральний оскрстаріаі що складався з 8 міністерств, на чолі яких стояло К генеральних секретарів. На той чае Секретарш очолин В. Винннченко, досить відомий український письменник, який фах-пічно став головою першого українською уряду.

Незважаючи на досип, поміркований характер 1 Універсалу, він викликав негативну реакцію Тимчасового уряду, який вважав що. авіономію України було проголошено самочинно, без учі женпя з урядом Росії.

До Киева нрибуля делегація Тимчасового уряд) на чолі з О. Кс-репськпм, після переговорів було підписано угоду, у відповідності і якою територія України скорочувалась до 5 губерній. Централь­на Рада зобов'язалась надалі узгоджувати СВОЇ ДІЇ з Тимчасовим урядом, який визнав Центральну раду держанням органом влади.

Зміст досягнутої угоди було викладено в двох документах. Для Тимчасового >ряду це була посіанова «Про національно-полііичік- становище України», а Центральна Рада оформила ного як II Універсал і оголосила його 3 липня 1917 р.

Замість 9 губерній до ск МД) України маю ВХОДИТИ лише 5, Центральна Рада зобов'язалась не буде встановлювати авто­номно, не узі однвши це питання ипдалеі їдь з Тимчасовим урядом Роси.

Після падіння Тимчасовою уряду в жовни ІУІ7 р. ситуація різко змінилась. Прийнятий в нових умовах III Універсал Цені-ра іі.ної Ради знову стверджував, ЩО її влада поширюється на 9 гу­берній, де живуть переважно \ крапин, включаючи іакож Кубань. Південні повни БессарабІЇ, СХІДНІ ООВІТИ Холмської губернії, об­ласті війська Донського. Чорноморської, Ставропольської та час-ііінн Воронізької губерній.

Проголошувалось утворення Української національної держа­ви УНР Української Народної Республіки, яка не ВІДДІЛЯЄТЬСЯ ВІД Російської держави, але стає вільним членом Російської рес­публіки, як федерації рівних і вільних народів.

Намагаючись одержані підтримку низів, Центральна Рала III Універсалом, що був прийняті) 6 листопада ІУІ7 р. Малою Ра­дою, оголошувала широку програму соціальних псреіворснь.

Враховуючи приваб шин п. ;ьія селянства і асла: «Земля селя­нам», III Універсал Центрально! Ради не ми ігноруватв питання приватної власності на іемлю, орієнтуючись на підтримку селянст­ва иа виборах до Установчі* Зборів України.

39


Р.С Балакірєва

Конституційне право України


Тому одним s перших питань в 111 Універсалі було шпация иаіііо-ііа.іпаніі землі і передачі и селянаы без викупу. Проголошувався 8-ми годинний робочий день, запроваджувався на впробнншві робочпі контроль. Ill Універсалом проіолошува.шся всі права і свободи ЛЮ­ДИНИ, здобуті всеросійською революцією: свобода слова, ду мки, дру­ку, віри, зборів, союзів, страйків, право недоторканності особи і житла. Скасовувалась смертна кара, амністія політв'язням. Утверд­жувався статус УНР як складової часі шиї Російської Федерації.

На початок 1918 року на гернторй України фактично було
2 уряди: Центральна Рада і Народний секретаріат, обраний Всеук­
раїнським з'їздом Рад. Почалася «війна декретів», а часом ізброй-
и.і війна. Загони робітників, військові частини Антонова-Овскнка
контролювали мшшшці, розширювали контродьован) ними гери-
горію. Вплив Центральної Ради серед селянства був незначним, бо
її соціальні програми шлись нездійсненими.

12 січня 1918 року на засіданні Малої Ради М. Гру шевський оголосив IV Універсал, де УНР проголошувалася незалежною від більшовицької Росії, вільною, суверенною державою. Влада до ви­борів належала Ц Р.

Центральна Рада ухвалила закон про нашонально-персонадьв) автономію, яким і.і будь-якою національністю на території Украї­ни визнавалося право об'єднуватися в союзи, користуватися пра­вом законодавчої ініціативи і корнсіушіінся субсидіями з бюджет) на національно-культурні потреби.

Автоматично нащонально-персональн) автономію і і ромадянегво УНР одержували лише росіяни, еврсі га поляки. Всі інші громадяни не\крапни мали сплатні 10 ніс. карбованців, подаш заяву до гене­рального Суду і одержувати ііаіііоналміо-псрсоналмп автономію.

В IV Універсалі Центральна Рада закликала український народ готуватись до виборів делегатів Українських Установчих Зборів. Бую зроблено доручення Конституційній комісії підготувати до розгляду на надзвичайному засіданні Центральної Ради просп Конституції УНР, над яким працював М. Груїіісвськиіі. Тези про-екту Коиституцй було опубліковано ще в листопаді 1917 року. їх основні ідеї перш за все відтворювали найактуальніші моменти го-гочасного життя: ироіолошення України незалежною, демокра-пічною державою, конституційні гарантії прав і свобод громадян, виголошені III Універсалом УНР, основні принципи організації в іадп. У відповідиоеп до іез проекту Конституції державна влада ма а будуватись «а принципом розлоді п й па шсонодавчу (Укра-

40

міські Всенародні Збори), виконавчу (Кабінет мине і рів), судову (Генеральний Суд). За формою правління УНР мала оми парла­ментською республікою, за державним устроєм - унітарною дер­жавою з широким місцевим самоврядуванням, заснованим на прин­ципі децентралізації влади. Розроблена конституційною комісією під головуванням Грушевського Коиеіиічия УНР школи не була реалізована, бо події початк) 1918 р. вик почили іаку можливість.

На початку, лютого 191Н р. в Брест-Литовську почалися перего­вори між Німеччиною та и блоком з одного боку та Урядом Пстро-іраду і пішої о. УНР надіслала до Ьрсс і-Литовська власну деле­гацію, яка 9 лютого (за новим стилем) \ клала сепаратнії договір З державами німецькою блоку. Протягом І половшій 1918 р. уряд УНР зобов'язувався поставити Німеччині га Авсіро-Угорщиш он мли. пудів хліба, 2750 гас. пудів м'яса га вині види продовольст­ва. Німеччина зобов'язалась ввесін свої війська в Україну і допо-МО1 ти Урядові УНР у боротьбі з більшовиками.

Німецькі, авсіро-уторські дивиїї разом з військами Централь­ної Ради почали наступ на Київ, який j лютому 1918 р. вже був у ру­ках більшовиків. Загальна м шасть німецьких гаавстро-угорських військ на Украпи досягла 450 ніс. чоловік.

З березня 1918 р. радянська Росія підписала мирниіі договір з країнами німецької коаліції. Україна і Фінляндія оголошувались самостійними державами. Раднарком був зюдсн розпочата перего­вори з УНР і визнані її договір з Німеччиною.

В умовах німецької окупанії Центральна Рада була неспромож­на на проведення соціальних реформ га на виконання своїх зо­бов'язань перед союзниками, бо зібрані іакі великі кількості про-дово пліва Центральній Раді було дуже складно.

Нсвдово ієна її бсЗПОраДИІСТЮ німецька ВІЙСЬКОМ адміністрація вирішила усуиути Центральні Раду від керівництва і почала пере­говори з генералом П. Скоропадським, бо вбачала в ньому фііур\. спроможну утвердити диктатуру, «навесні порядок».

На переговорах з генералом висувалися умови: визнані Брестський договір, розпусні пі Центральну Раду, відновній ПОМЩШЦЬК) властен, па землю, оплаппп Україною перебування на н території німецьких військ, ліквідувати на місцях земельні комітети га залишки будь-якої о самоврядування.

29 квіїня 1918 р. на Хліборобському кошресі за сприяння ні­мецької військової адміністрації П. Скоропадського було оголоше­но гетьманом України.

41

Р.С. Балакирева

Конституційне право України


Починається період Гетьманат; ибо «Української державні».

Істваиня Гетьманат) почалося з проголошення маніфест) га «Закону про тимчасовий устрій України». Цими документами ліквідувалась УНР і замість неї країна одержала назву «Українська держава», оіодотувався розпуск Центрально! ради і земельних комітетів, вся повною влади концентрувалась в руках гетьмана. ліквідувались всі акти про націоналізацію землі, земля знову стала приватною власністю поміщиків. Українську Державу визнала ли­ше Німеччина.

II. Скоропадський, користуючись підтримкою німецьких військ, повернув поміщикам землю і все майно, що ного націоналізувала ЦР. В промисловості знову було запроваджено 12-ій годинний ро-бочий день, почалися масові локаути.

Отримавши владу, П. Скоропадський поспинав провесні куль* гурні реформи нерпі за все шляхом українізації адміністрації, шкіл, закладів культури. Поруч з російськими він відкрив 150 українсь­ких гімназій, українські університети в Києві. Харкові, Одесі. Кам'яікнь-І І оді. іьському. В листопаді 191 х р. було відкрито Укра­їнську АН, Українська національну бібліотеку. Національний архів України, відкрилась Націоналі.на галерея МИСТЄЦТВ, Україн­ський національний геатр Саксаганського, почав працювати «Мо­лодий геатр» Леся Курбаеа.

Однак, культурні ііочипаїїіія іеіі.маїїа не змогли продовжити сірок існування Української держави. Особливе незадоволення поді-іпка П.Скоропадської о викликала серед робітників і селян. Обурен­ня і протести окупаційного німецькою режиму га правління гетьма­на П. Скоропадською переростали у справжню партизанську війну.

В пошуках виходу із скр\ гної ситуації II. Скоропадський 14 ли­стопада призначив новий кабінет мине грів, який повністю складав­ся з російських монархистів і проголосив Акі федерації, за яким Україна мала бути складовою частиною небі іьіііониці.кої Росії.

Того ж дня опозиційні сп пі мворіїли альтернативний уряд Директорію, очолювану В. ВннниЧеяхом і С Петлюрою. Зібрані ) Ьіпп Церкві Директорією аіііпісїьманські збройні сили І4груд-нч взяли Київ, звідки вийшли німецькі війська, прихопивши і геть­мана II Скоропадською. Уряд йою проіснував менш ніж X міся­ців, реально владою не користувався, бо знаходилась вона фактич­но в руках німецької окупаційної адміністрації.

Директорія стала іГяіпособовнм верховним органом влади (5 директорів) відновленої УНР. Але влада її була ефемерною. Фак-

42

нічно вона була в руках партизанських отаманів, інших військових об'єднань, більшовицьких заюнів.

Урядувала Днрскіорія близько півтора місяця. За цей час було видано основний правовий докумеяі «Декларацію», в якому проголошувалися наміри новою уряду поєднати політику наведен­ня порядку з політикою революційних реформ. Уряд давав обіцян­ку націоналізувати поміщицьку землю і розподілити її серед селян без викупу, позбавити виборчих прав поміщиків і промислову бур­жуазію, забезпечиш захист соціальних прав робітників. Але да гі обіцянок справа не пішла. Уряд Директорії діяв \ надзвичайно складних умовах і зовсім не контролював ситуацію.

На початок 1919 р. Україна була ареною військових дій армій Антаитп, Дснімпа. партизанських іагонів, радянських військ, які стрімко просувались різними напрямками по і ери юри України і 5 іюіою 1919 р. увійшла в Київ

Директорія переживала останні дні. Переслідувані радянськи­ми військами иі.ішііки уряду УНР вісклн до Жмеринки. Утверд­ження нової більшовицької влади почалося у 1919 р. зі зміни самої назви Української Держави. (> січня 1919 р. більшовицький Тимча­совий уряд запровадив нову назв\ України Українська Соціаліс­тична Радянська Республіка (УСРР). Гака назва існувала до 1936 р.. коли змінився порядок слів УРСР.

З 1919 р Тимчасовий уряд України очолював більшовик Христи­ян Раковськпй. якніі реорганізував його в Раду Народних комісарів.

Було видано нерпи іакоиодавчі акт. які проголошували, то УСРР об'єднується з РСФРР на засадах «соціалістичної федерації». На місцях утворились ревкоми, які були місцевими органами вико­навчої влади.

Конституції радянською періоду (1919, 1929, 1937, 1978 рр.)

6 Ш березня у Харкові відбувся III Всеукраїнський ми Рад. на якому було прийнято Конституцію УСРР. Вищим органом рес­публіки оголошувався Всеукраїнський з'їзд Рад. в між з'їздами Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК). Фак­тично влада знаходилася в руках КП (б)У з йою розгалуженою сп-стемою ревкомів. комнезамів, комбідів, надзвичайних комісій.

Конституція утвердила загальні принципи виборчого права. і і іьська волос і ь, незалежно від кількості населення, але не менше 125 тисяч, надсилала до з'їзду Рад І депутата, робітники міст

43

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України



поси іа.ні І депутата від IS шсяч. а чсрвоноарміііиі 1 депутата від 10 тисяч виборців. Сота іьпа дискримінація в виборчому праві і очевидною, бо надана.іа нсрсваіп робітникам і ЇХ збройним силам. Ця норма чоііипна.іася особливостями утвердження дикіа-гура пролетаріату. За Конституцією 1919 р. виборчою права поз­бавлялись піп ворсиш населения колишні експлуататорські кла­си (помшшкн. буржуазія, служите гі к\ шту).

Конституція УСРР доповнювалась баїаіьча декретами Ра­дянською уряду в Украпи. Це декрети про націоналізацію промис­лових підприсмеїв, націоналізацію землі, про комнезами, про про-дрозвсрсіку, про сопи пстнчве чем ісвпоря;ікуваиня. яким б\ло по­кладено початої уїворсішя радгоспів і комун, надзвичайно нспо-іплярннх серед се.іяисі ва.

Після запровадження непу урядом було прийнято серію дек­ретів, що визначали ііоі о політик) в і алузі промисловості, торгівлі, панків, сільською господарства.

\ш десятиріччя і 1919 до 1929 p.. коли було прийнято нову Кон­чи і \ цію УСРР. країна пройшла надзвичайно важкий, інколи дра­матичний і иавпь граї ічнпіі шлях. Такою сіраніною сторінкою був ГОЛОД IV2I 1922 pp. в південнюі об.іасіях України.

В 1922 р. УСРР увійшла до складу Союзу Радянських Соціа­лістичних республік СРСР. Змінився статус Української держа­ви, «випарився» Гі суверенітет, натомість визначилась її роль як складової частини сота лісіпчиоі федерації з сильною цеіпра.нзо-ваною владою. Поча вся підготовка союзного доювору. У травні 1924 р. VIII Всеукраїнський з'їзд Рад ратифікував союзний договір, якій о\в рекомендований республікам як основний юридпчио-пра-вовнй документ, що реї v иовав всі міжреспубліканські відносний.

Щоб пом'якшити процес пере творення рссп\о іік \ ск і.і.іові ча­стині СРСР. XII з'їзд РКП(б) v квітні 1923 р. взяв курс на «ко-рсиізацио». Він май на меті ПОСИЛИТИ вплив парні на національні окраїни, зміцниш партійний контроль за їх політичним та еко­номічним /Кін іям. В УСРР почався процес українізації державного апарату, перехід на українську мову діловодства, навчання, куль-гурного жни я.

В умовах проведення ПОЛІТИКИ іидм іріа іпапп і кооперування

сільського господарства було прийнято Консптцно 1929 р.. за якою

Україна позбавлялась права самоспііппх міжнародних ВІДНОСИН на

державному рівні, ііпсрнаніона.іьпі зв'язки могли підтримувати

піше громадські організації через недержавні канали.

44

індію Конституції УСРР 1929 р. конституційно визначено era*

гус Мо.ідовськоі Автономної соціаліспічної радянської респуб­ліки, яка у іворнласьиа іериторіїУСРР у 1924 р. Виборче право.пі таюсь дискримінаційним, нерівним і непрямим. Колишні пред-с і авпнки експд) а і а і Орських класів позбавлялись виборчого права, конституційно закріплювалось існуваняя кашорн «позбавленців». Вищим органом влади лишався Всеукраїнський з'їзд робітничих і селянських депутатів, а в періодах між з'їздами Центральний Ви­конавчий комітет. Фактично влада була в руках союзних оріанів і ЦК ВКП (б).