Р. С. Балакірєва конституційне право україни

Вид материала

Документы

Содержание Конституційне право України Конституційне право України Конституційне право України Конституційне право України Сіііімщі ihmv.

Подобный материал:

• Курс Конституційне право, Тема Поняття та предмет галузі конституційного права. Рекомендована, 35.74kb.
• Конституційне право України як галузь права, 446.83kb.
• 1. Конституційне право України як галузь права, 544.62kb.
• Конституційне право України”, 2235.59kb.
• Міністерство освіти І науки україни конституційне право зарубіжних країн, 10400.57kb.
• В. М. Корецького назаренко олена Аркадіївна удк 342 міжнародні договори україни в системі, 397.09kb.
• Житлове законодавство конституційне право на житло. Житловий кодекс, 850.68kb.
• Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 116.76kb.
• А. М. Колодій доктор юридичних наук, професор, 7165.85kb.
• Конституційне право та конституційний процес в україні н. М. Батанова, 205.88kb.

Конституційне право України


Всі реестром кошки mm па с л\жбі \ короля, одержували шл иьою и.іапію. боронили південні кордони Речі Посполитої і иійсіиова.ііі паї ляд за нерегсіровими кошками. Реєстрові козаки не могли б\ і її закршачені. У всіх нормаїивно-правовпх докумен-іа\. рпішч модах пізніших часів завжди передбачалось і очне виз­начення кілі.косп рсссіровах козаків.

Вже на початку XVII сі. соціально козацтво було неоднорідним. Іппиа пі дві чі і ко рошсжовані каїсюрп: реєстрові козаки, козаки. ию жили за межами Речі Посполитої, в також нереєстрові козаки, то лині j прикордонних місцях і не мали визначеною статусу. Крім цих. існували суттєві відмінносп між козацівом. яке жило під вла­дою і етышш, і козаками Запорозької Січі, які формально ніби були підпорядковані ісп.манові. а фак пічно збереї ш аніоном по і прово-іи їй самостійну по шику, ходиш самочинно в походи па іаіар і і\-рок, вороже сі ави.інсь до польською уряд\ і ііоі о емісарів в Украпи

Колонізація українських земель польською шляхюіо і маї наїа-ми йшла шляхом папжорсіокішоіо і ііоб.існия і засгосування ір\-бої сили у запровадженні напщннп. Міщани обкладались обіяж ли-вимії повинносіямн і подаїкамн.

Польська адмиисіранія була ненависна для православного ко-іашна через катлииьк\ вір\ і через рсліпіпи нерес іідхвання пра­вовірних

Козаки не знали іяіаря кріпаччини, і не хоп ш приймані її. але скорочення козацькою рессіру призводило до закріпачення реєстрового козацтва.

Загрозі закріпачення нерсесірового козаиіва була причиною чиї кііиііх козацько-ссдяаськнх повстань, яких за 45 років XVII сі. на Украпи було 5. і всі були жорстко придушені.

Оріанінжаипй харакіср визвольна боротьба вабуис під про­водом Богдана Хмельницькою, Поступово небачене в Україні все­народне повсіаиня охопило майже всю територію України, яка пе­ребувала під піалою Речі Посполитої, і тривала майже 6 років з І64Хпо 1654 рік

У визвольній війні про пі Речи Посполитої брали участь селяни, міщани, козаки реестрового і нереєстрового війська. Очолив їх наншнпачнішип військовим і подпичний діяч в ісіорн України Чи-і крітський полковник Богдан Хмельницький. Стратегічний га-1.1111 Хмельницької о. військом майстерність козаків. їх мужність і завзяття були запорукою багатьох переможних бит j визао п.нііі ВІЙНІ. Першу перемог) було одержано під Жовпіми Водами.

26

І \ баїві під Корсунем польські реі\лярні, добре оріашзовані війська були розбій і віцсііі.

У 1649 році зібравши нові сили, поляки пішли в насіуп. Ьиін.і під Зборовом і псремоіа військ Хмельницького була вже близька. Але ііою Ішимі хан Гнреіі вивів іаіарські війська з бою і зажа­дав, аби \\к- п.іііінькиїї підписав з поляками уюду.

Ь\ ю підписано іборівський мир. За ним кількісп. рсссіровах
козаків визначилось до 40 ніс. але польському війську забороня­
лось перебувати на Київщині, Чорна івіаиаі. Урядові посади дозво-
існо посідані піше козацькій парними. православиом\ ми і ропо-
нпу обіцяно було місце в сенаті Загс мастності польських маї ватів
в Украпи повсріались юсиодарям. иерессірові козаки поверталась
v кріпашво. Оскільки обидві СТОроНВ умовами Зборівською мир]
були її. ієні, to фак пічно він школи не був викопаним

Найголовніше, ию умова Зборівською доювору ас знімали соціальних Протиріч і ЛИПШИ нерозв'язаними соціальні конфлікт між ш.іяхіоіо. магнатами і украшеьхны полом, а гахож конфлікт між козацькою старшиною іа рядовим козацівом. Після биіва під Бсресіечком армія Хмельницького потерпіла поразку і козаки підписали невигідний Ьі.іоцерківськнії мир (1651 р.). У відповід­ності з цією у і одою козацький рессір скорочувався до 20 і ас. іе-и,мам не мав права ас зовнішні зносини, шлях і а почала поверта­нні, на Україну, козакам і селянам загрожувало закріпачення. І)і власть колишніх повстанців гікада до кордон) з Москвою, де утворилась Слобідська Україна Слобожаніцина.

1652 року війська Хмельницькою знову розбили польські. військо під Батогом, але паю очевидним, що далі весні війну неможливо, що армія козаків виснажена, а господарсіво України ИЗНаЛО значної руйнації і занепало

Реалістично оцінивші ситуацію, Хмельницький зрозумів, що здобула політичну автономію Україна може лише за допомогою сильною покровителя і союзника.

Союз з іа і арами показав вже свою неспроможність, союз з тур­ками б\в надзвичайно непопулярний в народі, лишалося звсрн\ ш-ся до Московії.

В січні 1654 року в Переяславі почалася переговори між Хмель­ницьким, ко іацькою сіаршиною і а посольством Московською ца­ря Олексія Михайловича, на чолі з боярином В. Бутурлишм.

Внаслідок іриваїих переговорів було підписано Переяславська угоду, або так звані «Березневі стані Б. Хмельницького» (11 статей).

27

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України


Воші визначила юри.шчппп статус України під прогсктораіом Росії і надавали Украпи політичну авіопомію. Ці стаї и зафіксува-лн Добровільний союз України з Московісю і звільняли віл шлісі-шхті Польщі. Деякі дос идпіікн, оцінюючії історичне ніачсния Пе­реяславської моди Б.Хмельницького, схильні нажата, що вона забезпечила Украпи сувсрснпсг. повну волітичи) незалежність, що стосунки України і Московн були стосунками рівноправпич иарі-перів. Насправді і а мода давала Украпи сіаіус по лі пічної авіо-иомп шд протекторатом Роси і не більше іою.

«Березневими сіапямп» визначалась шачна кільмсп, реєстро­вого козашва 60 ніс. Україна мала прано формуваш ВЛВСН) адміністрацію з місцевих, податі мали Гни в казну гетьмана, а розміри утримання старшини визначились «по милості иарсько-іо величества». Передбачалось утримання з місцевих доходів війська Запорізькою, починаючії з полковника і закінчуючи рядо­вими козаками. «Березневими степями» визначалась роль козаць­кою війська в охороні західних кордонів, яке мало діяти разом і «ВІЙСЬКОВИМИ ЛЮДЬМИ царської ВЄЛИЧНО<

І v іьмап ніпнавався витою державною особою, обирався Ра­дою старшин, мав право самостійних дипломатичних зносин, пра­во приймані послів інших держав і надсилані до них свої посоль­ства. Але все цс за >\ювп. що пі держави не ворожі російському иа-реві. Про вибори гетьмана і його зовнішні стосунки, гетьман мав сповіщати царя

Московський цар одержав право тримані свої війська разом з воеводою в Києві «Березневими сгатпшн» розв'язувалось питання релігійної автономії України. Цар пожалував мкгропояіту Київському грамот) на володіння усіма Його маетностями.

В документі "Привілеї війську запорізькому», шдписаиом) ца­рем Олексієм Михайловичем, шдтверджува шсь свободи і вільності війська запорізькою, і перш за все право обирані гетьмана, мати власне СУДОЧИНСТВО, корисгуванісь ВЛЯСИНМН маї ПС8МН і землями, щоб на них мали право йти і вдови козаків.

Таким чином, регламентуючи найбільш суттєві моменти

іільного життя України, «Березневі еіамі Б.Хмельницького» були своєрідним ворматнвно-правовим актом, віхою у ро SKpaiHCbKoio державо і ворения і конституційного проти

Основні положення цього док- матично поруш;

і. Москвою, що еіворкжлло певне напруження у стосушсі держав. До іою ж козацька старшина прагнула посісти м

28

польської шляхти в експлуатації низовою козашва і селян, що при­зводило до загострення соціальних антагонізмів всередині Укра­їни. Переяславська угода остаточно віра шла cii.iv після смерті Б. Хмельницького в 1657 р.

Але запалена Хмельницьким ідея державосвідомості України не була забута і прагнення до утворення суверенної держави перей­няли насипні покоління.

Конституція Пилипа Орлика

Ідея державної самостійності України була відтворена в норма-півно-иравових актах XVII! сі. і перш за все в іак званні «Консіи-гуцй Пилипа Орлика», ім'я якого пов'язано з ісїьманом І. Мазе­пою і а подіями Північної війни.

Як відомо, у 1700 році Петро І розпочав Північну віин\ и шве­дами, до якої втяїнув і Україну. Союзниками Росії в цін ВІЙНІ була Саксонія, Данія, Польша одвічний ворог України. Північна війна пін іа і перемінним успіхом ятя Швеції і Росії. Козацькі війська ви­користовувались \ ні їда геннх північних місцях, мега війна була для них чужа і незрозуміла. Війна призводила до занепаду економіки України, до численних людських жертв. Серед козацької старшини митноїь опозиніііні ан і имосковські настрої. Гетьманові Мазепі ііо-ю радники пропонують вступити до шведської коаліції.

Коли шведські війська восени 1708 року вступили на територію

Укра , І. Мазепа остаточно порвав зв'язки з Росією і звернувся

до війська і народ) з закликом підтримати IHBCVUB. Він доводив, що союз зі шведами допоможе визволити Україну з-під влади Росії, відновити и самостійність, що Україна буде дотримуваїись в Північній війні збройного нейтралітету.

Але народ ис підтримав Мазепи, із підозрою поставився до но-іо закликів. Його ім'я ш.ідава.іи анафемі в церквах.

X липня 1709 р. відбулася вирішальна бшва під Полтавою, де російські війська разом з козаками завдали шведам нищівної о уда­ру. Карі XII. разом з Мазепою і а кошовим Гордієнком, відірва­лись від погоні і потратили до м. Бендери. 1710 року Мазепа помер в Бендерах і попало питання, кою обрані нїьманом в скзплі (у вигнанні).

Разом із Мазепою з України втекло близько 5 тисяч козаків, і а близько 50 старший иа чолі з Гордієнком. Гетьманом у вигнанні ця полпнчнаеми рація обрала 1710 року генерального писаря Пилина

29

Р.С. Балакирева

Конституційне право України


Орлика. У киї і їй 1710 pom j Бендерах були написані ним і Гюго помічинкамп Г. Гірником та А. Войнаровським «Пакт і консін-і \ ті законів і a вільності вшсі.ка ЗанорОЬКОГО», як свосрілііа \і о-і.і иш іеїьманом. козацькою сіаришною, іа низовим козатвом. Конпні\цію було паинсано латиською мовою, їпсксі вперше бу­ло нерск ладено на українську мову вже за наших часів.

Після ироіолошсння незалежності України в 1991 році цей до-кумеяі леїа іі.но внвча< п.ся і переважна більшість дослідників і

його першою евроиена,кою констшуцісіо. Справ її. ши маг оз­наки коне і п і \цп. коча ніколи м >~>\в рсалпованиіі і еіановпіі. сьо-і одні інтерес, як історпко-правовпйакг, якії ан \ розвшку конспі-і чинної о процес; в Украпи

Структура коиспнчіїї Пилина Орлика відповіла) іра.шипінні формі консппчіиі Нона мас преамбул) і 16 параірафів. В прсам-Г>\ и никлалаілься иоліпічнпіі міф про іе. іио козаки б] їй першими хриспіянами на Русі що воші розповсюдили чрпсіняпсіво і чрес-іи пі Русь. Саме козаки, тон. іаспчкі ш Київська Русь, мри і\чп ш н до європейської цивілізації. юм\ вони більш цнві.нюваішн на­род, ніж московіпі

В І параграфі ром вдаються питання віри, православ'я. ІІояс-ііюпься. що Б. Хмельницький уклав угод; з Московісю лише з міркувань (тільності православної три І сії.май маг охороняїн правої-давну віру, борони і н віл впливу «облчдіті о плаї »му». хоча щодо кат іиннзм\ II. Орлик збери ас толерантнії, і прямо не іа-к.шкаі до викорінення ні каю.ііщнзму. ні мііаигва.

Друпііі параграф присвячено проблемі кордонів України, які ІМЮТЬбуТИ відновлені j вілиовідносп доуіод Б. Хмельницької о з Польщею. Росією та Гурцквх Проіекгором і гвравтом всиоруик носи цих кордонів мас буя король Швеції. Саме до ііою милої 11 анелюс Гі. Орлик.

НІ параї раф передбачав відновлення дружби і військового сою­зу з кримським чаном

IV параграф вимагав звільнення від московських форти, і укріплень володінь впіська Запорізькою, вередачі $ ВО іодінпя ііо-м\ \сьою Нижньою Придніпров'я

\і коїніптпі ПОрлііка в параграфі VI викладено примітнії організації влади. Тут, дпісно, справді вперше в світовій" практиці зроблено спробу в правовом; плані провесні ідею розподілу влади.

Законодавча влада мала належані Ра п. ч іонами якої маюіь б\-ін полковники зі своею ііарпіиною, соїііикп. існера.іьііі радники

ЗО

ікіч полків, «посли від низовою війська Запорізького», щоб обго­ворювані справи. Рада мас збирапісь Грачі па рік (на Різдво, Ве­ликдень. Покрову).

В період між зібранням Ради иїьман маг вирішчваїн веіпиіаіі-
ня. але радячись із с і ар нами, «па власний розсуд нічого не по­
винно ні починатися, ні вирішуватися, ні здійснюватися». І Ірак піч­
но цим положенням про операпівіп влад\ і еїьмана сівсрдж\вали­
ся ного повноваження, як глави виконавчої влади, якпії наділявся
конституцією «повною свободою влади і впливу», але остаточно
вирішувати справи мав за порадою генеральної 11 аршини.

Кчнеііплпія передбачала противаги, стримуванні вищай геть­мана і генеральної іі.іршіши. Останні мала право на Ралі и\б пчно висловиш довір гетьманові який» він чинить «щось супроіивнс справедливое! і» і небезпечне дія Батьківщини, відхи іяєтьса від за­конів, або завдас школи «вільної іям козацьким».

Особливими повноваженнями наділявся Генеральний і і який чи судити ПЯВПЬ і еїьмана. якщо він виявиїься винним «через і пішії умисел або вппа;іково».

Конституція П. Орлика IX параграфом регламентувала фінан­сове забезпечення війська іапорізького. Податі ІІВЮТЬ ипіраїн не полковники, а скарбники кожною рок\ і передавані іч ю.іовноч\ Генеральном) с карбннкові. який шачолився ирн іеїьманові. і знав приб\ ікп і піп рані.

Цікавим в Конституції II. Орлика було положения про соціаль­ний зачнеї населення.

Від подаїив звільнялися вдови козаків. їх дружини га диіі-сн-роти, козацькі господарства, чоловіки яких неребувахль на шіііи або військовій службі.

Таким чином, можна іверщіп про безумовно демокраіпчниіі характер Конституцй Пилипа Орлика, яка. проіс. школи ие б\ла pea її ювана.

Ідеї конституціалішу в Україні XIX — початку XX століття

Отримана внаслідок Визвольної війни ІШ 1654 pp. полппчна ВВТОНОМІЯ України поступово була втрачена. Російський \ряд послідовно проводив полянку колонізації України, перетворення н в провінцію Роси. Складовою шсі по.ішікн був процес ліквідації іс-гьмаяства і Іалорізькоі Січі, як останнього оп ют) демокраіичних форм чнравління і відпоєної ПОЛІТИЧНОЇ иеза.іежносп козацтва.

31

Р.С. Балакирева

Конституційне право України


Україна поступово втрачає всі ознаки полинної автономії і пере­творюється у складов) частин) Російської імперії.

Перша хвиля національного відродження, формування національної елпн прокотилась Україною наприкінці XVIII сі і була пов'язана з ім'ям І. Котляревського, з «Історією руеів», автор якої лишився невідомим. Лейтмотивом «Історії русів» була надія і заклик до відновлення автономних прав України, спокутування Росією історичних кривд України, відокремлення України від Росії.

Нова хвиля українського національною відродження припала на початок і середину XIX сі. провідними політичними га ідейни­ми постатямв і ото часу були М. Костомаров, П. Куліш, духовним натхненником був Т. Шевченко.

На почаіку ІК46 року в Київському університеті 3 ініціативи Миколи Костомарова нпннкло «Кпрп.то-Мефодісвськс братство», національна культурницька організація, яка у своїй проірамі про-юлосида ВИЩИМИ соціальними ЦІННОСТЯМИ кристиявські ідеали сво­боди, рівиосп і справедливості, розвивала ідею українського мссіансіва, вибранності українського народу. Вважалося, що саме український народ може звільни і п слов'янські народи віддеспоінз-м\ Роси і аристократизму поляків («Статус К'ирп ю-Мсфодісвсько-го братства», «Кипіа буття українського народу», «Закон Божий»),

«Кирило-Мсфодісвськс братство» широко пропагувало ідеї пан­славізму, єднання слов'янських народів для уїворсння єдиної, феде-ратнвної слов'янської держанії » демократичною формою ирав-ішия. Кіірнло-мсфодіїїіїн іверталися з відозвами до українського, російського, польського народів з роз'ясненням своєї політичної проірами («Брані українці», «Браіья всликороесняне и поляки»).

Незважаючи на культурницький характер товариства, воно ма­ло певну соціадьн) програму, яка передбачала скасування кріпацтва, як несумісного з рівністю і справедливістю, забезпечен­ня культурною розвиїку народу через загальн) освіту. Конкретної проірами скасування кріпацтва браісіво ис мало, не орієнтувало­ся на революційну форм) исреівореиня суспільства. Йоіо позиції були більш помірковані, більш ліберальні, «братчики» більше сподівались на реформи «зверху», ніж на революцію «знизу».

Але навіть така поміркована позиція членів «Кпрпло-Ме-фодісвською братства» не врятувала його від репресій. Навесні ІХ47рок\ за доносом студента члени організації були заарештовані і отримала різні види покарання від заслання для Т. Шевченка з за­бороною писані і малювати, до алмшісіративппх санкцій дія

32

II.Kv.iiina. М.Костомарова. М. Гулака. Спочатку до Казані, а потім на заслання до Петрозаводська було виправлено «братчи­ка» сіудеіпа-юрпсіа Георгія Андрузького. який розробив «На­черки Конституції республіки», що за змістом і формою справді на-і вдують Конституцію. Написані вони російською мовою, дещо пс-регукуються не лише з народницькими концепціями перебудови і вдосконалення суспільства, але іі з програмами соціалістів-утопістів, які мріяли про «Місто Сонця». Так, детально і конкрет­но Г. Аидрузький малює картин) міста майб) піьою, де люди жн­іть громадою, де всі освічені і заможні. Вдень працюють у полі, а ввечері культурно відпочивають: «пісні, музика, ганці звідусіль вас поражаю 11.».

Поі ія.іи І Андрузького на організацію майб) гиього суспіяьс-гея пройшли певну еволюцію. В перини редакції «Начерків» він вважав за необхідне обмежиш абсолютну монархію КОНСТИТУЦІЄЮ, в другій же редакції 1X50 року приходить висновку про не­обхідній і. скасування самодержавсіва як передумову демократи­зації суспільства, побудови слов'янської федерації.

Демократична слов'янська держава М8І бути побудована і;і гразком США на федеративном) припиши і обсушувати 7 штатів:

1. Україну з Чорномор'ям, з Галичиною і Кримом;
   
2. Пояьш) і Познанню;
   
3. Литву із Жмуддю;
   
4. Бсссарабпо з Молдавією і Ва іамсю;
   
5. Остзею, Сербію;
   
6. Дон;
   
7. Болгарію.
   

Дуже показово, що до складу слов'янської федерації Г.Андрузь-кніі не включає Росію. «Щоб створити Україну, необхідно -<р\ йну-ватн Росію» - записан І . Андрузький в 1850 році. Така позиція не була типовою для української інтелігенті тих часів, бо більшість їі розуміла спільність долі українських демократичних державних пе­рсі пореш, з долею Роси, чоча вбачала в самодержавстві юловне і альмо прогресу.

«Начерки Конституції Республіки» не лише претендували на роль нормативно-правового документу, що може визначати прин­ципи організації державною життя, вони справді мали деякі озна­ки коне і п піні. Так, провідною засадою організації влади в май­бутній федерації І. Андрузький вважав самоврядування. В май­бутній демокраіичнш державі люди жипуіь громадою, але не не

З³" 33

Р.С. Балакірєва

Конституційне право України


традиційна селянська громада, це форма самоврядування населен­ня усісі країни і в містах, і на селі. Саме громада є суб'єктом влади.

Керує громадою виборча управа, яка «соединяет в себе власні судебные, распорядительные и пенолншельные». її представник збіїрас податки («7 рублей деньгам! в другеє натурой»), роз-поділяс IX, веде судові справи і призначас різні види покарання «выювор, штраф, арест, отстранение от выборов, тюрьма от 1 до 7 дней». Складанні» Управу вільно обрані депутати, з них оби­рається голова. З 4 старшини.

Г. Андрузький розробив структуру ієрархічного шдворядку* ванпя адміиісіраііівиих одиниць держави. Громада (община) вхо­дить до складу області, область - до складу округа, а округи скла-дакт піки. Штаті об'еануютьеа за принципом федерації. Кож­ним штатом керус президент штату, аіи мас віце-президентів і кан­целярію. Центром словенської федерації, зіяічаііііо. мас буї її Кшн.

Цей докумсні був .інше проектом конституції, він не був рс-;і іповаиий як копсппуція і станови 11. інтерес інше як певніш сіап в розвитку коисініушйішх ідей в Україні. В ньому відтворено праї нення української інтелігенції до відродження автономії Ук­раїни в складі панслов'янської федераті, але без Росії.

Більш широкий, космополітичний погляд на проблем) майбут­нього України був властивий вндатном) українському вчсиом\. етнографу, історику Михаил) Драгоманову (1841-18У5). Україн) вій розі.іядав у контексті ісюричпого розвшку європейської цивілізації, разом з Росією, але на основі денсніра.изаші влади v федеративній державі.

Людина великої наукової ерудиції, М. Драіоманов був не лише обізнаний з основними ідеями марксизм\. але н намаїався популя-рнзунаїи і\ через просвіїпнш.ку організацію га збірку «Громада». як\ шн видавав у 70-і роки в Швейцари. М. Драіоманов виходив з лінеарної концепті розни і к\ суспільства і вважав, що проірсс с магістральним напрямком розвнтк\ кожної наші, яка мас енергію ісюричного творення. Пізніша ідеї внутрішнього історичною по-icnma.iv націй будуть розвий) гі російським вчешім Л. Гумі.тьовпм и «теорії пасіонарної'11», за якою «внутрішній ВОГОНЬ» кожної нації с надійним стимулом її ісіоричного прогресу.

Виходячі і федарашетячиих ідей. М. Драгоманов вважає за нс-обхідне реорганізувати моиархічп\ російську імперію у вільну ешлк) їй льіінх народів, по.іііпчно-авгономних реї іонів, які б мали самоврядування. Він обґрунтовував ісюрнчну необхідність перехо-

34

Д) від абсолютної монархи до конституційної о режиму, до федера-і пішого устрою держави.

На думк) М. Драгоманова, прилучення України до світової цивілізації можливе лише на шлях) докорінних соціальних пере­творень. Серед них па перше місце він поставив самовизначення націй, розвиток місцевою самоврядування, полі пічну автономію реї іонів Російської держави. М. Драгоманов на відмін) від соціалістів вважав, що до майбутньої федеративної республіки Ук­раїна маг ввійти не шляхом революції і насильства, а просвініцць­ким шляхом. Основою нової державності мас бути культура. Звідси ідеї М. Драгоманова про необхідність загальної оевпп. всебічного розвитку особистості, пріориіеі інтересів людини над інтересами держави. Стратегічною метою цивілізації, історичною прогресу М. Драгоманов вважав розвиток людини. Демократичний харак­тер демократичної республіки в найкращий спосіб забезпеч всебічний розвиток особистості і том) ( найбільш проірссивнпм.

У «Проекті основаній устава українського общества «Вільна спілка» М. Драгоманов виклав конституційну за змістом проірам\ організації влади у демократичній, федеративній республнці. Вищім органом влади в ній маг 6\ш Союзна Дума, яка представ­ляє інтереси регіонів в центральному уряді. Вона обирається всім населенням на основі загального виборчого права, в умовах по п-гичної свободи. Органи місцевого самоврядування часіково обира­нні.ся. а частково призначаються центральними органами влади.

Такс поєднання принцип) виборності з принципом призначен­ня с найбільш ефек і пвіпі м у формуванні орі анів влади і воно засто­совує і ься у нашій державі і в сучасних умовах

Особливе місце в конституційному процесі України належнії. Михайлові Груиісвськом> (1866 1934 pp.). Видатний вчсннй-ісго-рик 11 ромадсько-по.пнічний діяч М. Грунісвськпн не інше вніс іс-оретпчний доробок до української конституційної традиції, але н зробив спробу втілити в життя власні ідеї державотворення і кон-

СІІІІМЩІ IHMV.

II.і початку XX століття і, особливо після революційних подій 1905 року, перед ІІОЛ1І1ІЧІІІІМП верхами Росії постало питання про шляхи вдосконалення управління державою з мстою запобігання революційним потрясінням.

Частина російських політиків і вчених (Милюков. Фортунатов, Ковалевськпй га інші) вважали за необхідне проведення реорга­нізації влади. У 1905 році з власним проектом реорганізації влади

³* 35

Р.С. Балакірєва