Конституційне право України як галузь права

Вид материала

Документы

Содержание Розділ 2 система галузі конституційного права Список використаних джерел Конституційне право україни – провідна галузь національного права Система галузі конституційного права україни

Подобный материал:

• 1. Конституційне право України як галузь права, 544.62kb.
• Курс Конституційне право, Тема Поняття та предмет галузі конституційного права. Рекомендована, 35.74kb.
• В. М. Корецького назаренко олена Аркадіївна удк 342 міжнародні договори україни в системі, 397.09kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи з навчальної з дисципліни «Конституційне, 151.4kb.
• Окремі галузі законодавства України, 2520.66kb.
• Практикум для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" освітню-кваліфікаційний, 1801.36kb.
• Конституційне право України”, 2235.59kb.
• Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 116.76kb.
• Конституційне право та конституційний процес в україні н. М. Батанова, 205.88kb.
• В. М. Корецького пастернак Олена Миколаївна удк 342. 5 суб’єкти правових відносин, 439.46kb.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА


Кафедра гуманітарних дисциплін


Залікова робота з інформатики

Тема: Конституційне право України як галузь права


Виконав:

Студент 2-го курсу

Група ПБ-21

Небрат Владислав Андрійович


Київ - 2011

План

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ – ПРОВІДНА ГАЛУЗЬ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

§ 1.1. Загальна характеристика конституційного права України, як галузі права

§ 1.2. Зв'язок Конституційного права України з іншими галузями права

РОЗДІЛ 2 СИСТЕМА ГАЛУЗІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

§ 2.1. Принципи конституційного права України

§ 2.2. Конституційно-правові норми

§ 2.3. Конституційно-правові інститути

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Будь-яка держава має власну правову систему, норми якої покликані регулювати відносини в суспільстві цієї держави. Провідне місце в будь-якій правовій системі займає конституційне право, яке є основоположним та базовим для всіх інших галузей права. Україна не є винятком. В Україні існує багато галузей права, однак провідною серед них є конституційне право України. Конституційне право України - це сукупність норм, які визначають і регулюють політичні та інші найважливіші суспільні відносини в економічних соціальній, культурній (духовній) та інших сфеpax життя та діяльності суспільства і держави.

Саме тому важливо визначити, що собою являють норми конституційного права та які відносини регулюють, які їх основні ознаки, з’ясувати які є види конституційно правових норм, визначити які інститути конституційного права вони формують.

Також важливо визначити і розглянути як функціонують норми конституційного права, як регулятор найважливіших відносин, визначити предмет правового регулювання конституційного права України, дослідити основні методи конституційно-правового регулювання, з’ясувати які принципи покладені в основу регулювання найважливіших суспільних відносин нормами конституційного права України.

Також важливо визначити як взаємодіє конституційне право України з іншими галузями національного права, так як воно є основоположним і базовим для них то це питання набуває дуже великого значення, як і в юридичній літературі, так і в реальному житті, а особливо при створенні нових нормативно-правових актів, які повинні відповідати основному закону України та основному джерелу конституційного права – Конституції України. При вирішенні цього питання найбільше варто звернути увагу на те, як взаємодіють норми конституційного права з нормами інших галузей національного права.

РОЗДІЛ 1

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ – ПРОВІДНА ГАЛУЗЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА


§ 1.1. Загальна характеристика конституційного права України, як галузі права.

Для того, щоб охарактеризувати конституційне право України (далі КПУ) як галузь права потрібно дати визначення цьому поняттю.

В юридичній літературі різними вченими, поняття КПУ визначається по різному, а саме:

1. Конституційне право України як галузь права - це провідна галузь національного права України, що являє собою сукупність правових норм, які регулюють основні владні відносини у суспільстві (відносини народовладдя), встановлюючи при цьому належність публічної влади (державної влади та місце­вого самоврядування), її організацію та гарантії основних прав і свобод людини і громадянина (Кравченко В.В.). (ссылка скрыта)
   
2. Конституційне право України - провідна галузь права України. Вона являє собою систему правових норм, що регулюють відносини народовладдя. Через них забезпечується організаційна й функціональна єдність суспільства України як цілісної соціальної системи. При цьому закріплюються основи конституційного ладу України, загальні засади правового статусу людини і громадянина, територіальний устрій, система державних органів, основні положення і принципи організації місцевого самоврядування в Україні (Копєйчиков В.В.). (ссылка скрыта)
   
3. Конституційне право України - це провідна галузь національного права, норми якої визначають і регулюють політичні та інші найважливіші суспільні відносини в економічній, соціальній, культурній (духовній) та інших сферах життя та діяльності суспільства і держави (Погорілко В.Ф.). (ссылка скрыта)
   

На мою думку визначення вченого Погорілка В.Ф. – є більш обширним, тому що воно в загальному розкриває сутність КПУ як галузі права, так як воно визначає всі можливі напрямки регуляції основних суспільних відносин нормами КПУ, які закріплені в його основному джерелі – Конституції України (далі КУ).

Як і кожній іншій галузі національного права, конституційному праву України властиві певні ознаки, притаманні для всієї національної системи права:

• нормативність;
  
• формальна визначеність;
  
• спрямованість на досягнення певного правового результату;
  
• можливість захисту правових приписів засобами державного впливу.
  

Поряд із загальними ознаками конституційному праву України властиві й спеціальні ознаки, які характеризують особливості та специфіку цієї галузі права:

1. Конституційне право України відноситься до галузей публічного права, оскільки предмет правового регулювання цієї галузі права пов'язаний з публічним здійсненням влади народу, держави та територіальної громади.

2. Конституційне право України має предметом правового регулювання найбільш важливі суспільні відносини у політичній та інших сферах суспільного і державного ладу. Ці відносини пов'язані з основами суспільного і державного ладу; правовим статусом людини; формами безпосередньої демократії: організацією і діяльністю органів державної влади; основами місцевого самоврядування; правовою охороною Конституції України; національною безпекою та обороною України.

3. Конституційне право України має свій метод правового регулювання, тобто сукупність прийомів і способів юридичного впливу на суспільні відносини, які є предметом цієї галузі права. Сучасному конституційному праву України властиві як імперативні, так і диспозитивні методи правового впливу на найважливіші політичні, економічні, соціальні та культурні (духовні) суспільні відносини. Хоча імперативно-владний метод залишається домінуючим у конституційному праві, але в останній час зростає й роль диспозитивних методів.

4. Конституційне право України має досить розгалужену систему. Ця система представлена такими елементами, як природне і позитивне право; матеріальне і процесуальне право; загальна й особлива частина тощо. Але традиційними елементами системи конституційного права залишаються інститути і норми конституційного права. При цьому окремі основні інститути конституційного права на сьогодні набули властивостей підгалузей права - гуманітарне право, виборче право, парламентське право, конституційне процесуальне право.

5. Для конституційного права України характерна особлива система галузевих джерел права. Основне джерело конституційного права України - Конституція України 1996 р. – є одночасно головним джерелом всієї системи національного права і виступає пріоритетною цінністю правової системи України загалом.

6. Функції конституційного права України, тобто основні напрямки і види його впливу на суспільні відносини поширюються на всі або більшість сфер суспільного та державного життя України - політичну, економічну, соціальну, культурну (духовну, ідеологічну), зовнішньополітичну та інші тісно пов'язані з ними сфери.

7. Для конституційного права України характерне широке коло суб'єктів відповідних галузевих правовідносин. Фактично учасниками конституційно-правових відносин є майже всі суб'єкти національного права. Але найголовнішим, пріоритетним суб'єктом конституційного права є народ України, що врешті й визначає сутність цієї галузі права: конституційне право України - це, передусім, право Українського народу.

8. Конституційне право України передбачає особливий вид суспільних відносин, пов'язаних із юридичною відповідальністю за порушення конституційно-правових норм. Окрім галузевої конституційно-правової відповідальності, порушення норм конституційного права України має наслідком настання інших видів публічно-правової відповідальності - кримінальної, адміністративної та дисциплінарної.

9. Конституційне право України має винятково важливе значення для національної системи права і правової системи України загалом. Ця галузь права виступає стрижнем національної системи права, а оскільки система права є головним елементом правової системи, то можна стверджувати, що конституційне право одночасно є й найважливішою складовою правової системи України.

10. Конституційне право України відіграє дуже важливу роль у суспільстві та державі, виступаючи одночасно як загальновизнаною соціальною цінністю (благом). так і засобом пізнання дійсності. На відміну від інших галузей права, положення норм цієї галузі права, конституційно-правові дослідження та конституційна освіта є важливими для кожної людини, незалежно від її політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання та інших ознак. До того ж на сьогодні конституційне право України виступає одним із основних чинників консолідації громадянського суспільства й розбудови демократичної, соціальної, правової держави (Конституційне право України Академічний курс ст. 17-20).

Як будь яка галузь права КПУ має свій предмет правового регулювання, щодо якого, в юридичній літературі склалися такі підходи до його визначення:

1. Предметом конституційного права є особливе коло державно-політичних владних відносин. Усі суспільні відносини, що врегульовані конституційним правом, поділяються на кілька видів:
   

— відносини політичного характеру (визначають державний суверенітет, форму держави, суб’єкти державної влади, загальні засади організації політичної системи та ін.);

— найважливіші відносини, що складаються в економічній сфері суспільства (основи права власності, забезпечення соціальних потреб членів суспільства та ін.);

— взаємовідносини людини і громадянина з державою, які знаходять своє відображення в основах правового статусу цих суб’єктів;

— відносини, пов’язані з організацією і функціонуванням органів державної влади;

— відносини, пов’язані з державним і територіальним устроєм країни;

— відносини, що визначають засади місцевого самоврядування (В. Ф. Опришко, Ф. П. Шульженко). (ссылка скрыта)

2. Основним предметом правового регулювання КПУ є суспільні відносини, які виникають у процесі здійснення влади народом України. За цим визначенням предмет КПУ охоплює чотири групи суспільних відносин:
   

- засади народовладдя, суверенітету народу;

- засади які визначають устрій держави як організації влади народу і для народу;

- засади функціонування держави;

- засади які визначають характер зв’язків між державою та особою (Годованець В.Ф.). (ссылка скрыта)

3. Предметом галузі конституційного права України є особливе коло суспільних відносин, що виникають у процесі організації та здійснення публічної влади в Україні - державної та місцевої (місцеве самоврядування). Ці відносини характеризуються певною специфікою, а саме: стосуються всіх найважливіших сфер життєдіяльності суспільства; виступають як базові в політичній, економічній, духовній, соціальній та інших сферах життя суспільства. Саме тому можна стверджувати, що структуру предмета галузі конституційного права України складають: відносини політичного характеру (наприклад, форма правління, форма державного устрою); найважливіші економічні відносини (скажімо, регламентація існуючих форм власності і механізмів її захисту); відносини, що стосуються правового статусу людини і громадянина (громадянство, основні права, свободи, обов'язки та ступінь їх гарантованості з боку держави); відносини, що складаються в процесі реалізації права народу України на самовизначення і пов'язані з державно-територіальним устроєм України; відносини щодо організації та діяльності державного апарату України; відносини, які визначають діяльність органів місцевого самоврядування (Копєйчиков В.В.). (ссылка скрыта)
   
4. На думку Кравченка В.В. Предмет галузі конституційного права чітко визначити не­можливо. Про це свідчать численні спроби детально окреслити сфе­ру конституційно-правового регулювання, що їх можна спостеріга­ти в новітній вітчизняній і закордонній юридичній літературі.
   

Проблема полягає в тім, що, по-перше, між галузями права вза­галі не існує чітких меж - одні й ті ж групи суспільних відносин регулюються кількома різними галузями права (наприклад, реалі­зація конституційних прав і свобод людини і громадянина поро­джує суспільні відносини - предмет регулювання як конституцій­ного, так і трудового, сімейного, адміністративного тощо галузей права), до того ж багато правових норм має полівалентний харак­тер - їх одночасно можна "віднести і до конституційного, і до ін­ших галузей права.

По-друге, конституційне право - це особлива галузь права; на відміну від інших галузей права її становлять норми, які регулю­ють відносини, що виникають у всіх сферах життєдіяльності су­спільства, тому досить складно знайти критерії, які дозволили б відокремити їх од відносин, що регулюються іншими галузями права.

По-третє, неможливо відмежувати Конституцію України - основне дже­рело галузі конституційного права та національного права в цілому, від інших нормативно-правових актів - джерел відповідних галузей права.

Втім, у загальному вигляді предмет галузі конституційно­го права можна окреслити досить  чітко - це  особливе  коло суспільних відносин, які виникають у різних сферах життєдіяль­ності суспільства з організацією та здійсненням публічної влади. (ссылка скрыта)

5. Предмет КПУ – це складне правове явище, подане системою політичних, економічних, соціальних, культурних(духовних), екологічних та інших, тісно пов’язаних із ними, найважливіших суспільних відносини (Погорілко В.Ф.).
   

На мою думку найбільшої уваги заслуговують визначення предмету КПУ Кравченка В.В. та Погорілка В.Ф., так як перше розкриває всі аспекти визначення предмету КПУ, а друге узагальнює це, роблячи акцент на те, що КПУ є провідною галуззю права, яка охоплює найважливіші суспільні відносини.

Метод конституційно-правового регулювання - це сукупність прийомів і засобів, з допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет науки конституційного права.

Конкретні методи визначаються характером припису конституційно-правових норм. Так, уповноважуючі норми конституційного права містять установлення, які закріплюють повноваження відповідних суб'єктів. Наприклад, згідно Конституції України «контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата» (ст. 98). Досить поширеним у конституційному праві є метод зобов'язання. Наприклад, Конституція України передбачає, що «кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей» (ст. 68). Ця конституційна норма закріплює обов'язок суб'єктів визначати свою поведінку відповідно до встановленого припису.

Метод дозволу не пов'язаний зі встановленням припису уповноважуючого характеру. Такий метод конституційно-правового регулювання дає можливість відповідному суб'єкту діяти за тих чи інших обставин на свій розсуд. Наприклад, «Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України, від її конституційного складу, може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України» (ст. 87 Конституції України). (ссылка скрыта)
У конституційному праві використовується також метод заборони: «цензура заборонена» (ч. 3 ст. 15 Конституції України); «на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом» (ч. 6 ст. 17 Конституції України). У даному випадку суб'єктам конституційного права забороняється вчиняти відповідні дії.
У цілому метод конституційного права характеризується:
1) загальним характером;
2) максимально високим юридичним рівнем;
3) імперативним характером;
4) універсальним характером;
5) установчим характером;
6) поєднанням прямого і опосередкованого регулювання.

Сучасною наукою конституційного права застосовуються різні методи вивчення конституційно-правових явищ.


§ 1.2. Зв'язок Конституційного права України з іншими галузями права.

Зв'язок КПУ з іншими галузями права можна дослідити по джерелу КПУ – Конституції України. Конституція України, яка є основним законом України, норми якої є загальнообов’язковими, закріплює вихідні засади формування і дії національного права.

Зміст норм КУ є основоположним, для норми інших галузей права, є їхнім джерелом.

Місце і роль конституційного права визначається також характером його співвідношення з галузями публічного та приватного права. Вихідним тут є положення загальної теорії права про те, що система права ділиться на дві підсистеми: публічне право і приватне право. В межах цих підсистем права формуються галузі законодавства:

• В рамках публічного права - конституційне, адміністративне, кримінальне, фінансове;
  
• В рамках приватного - цивільне, сімейне, трудове та інші галузі законодавства.
  

Конституційне право як публічне право має на меті забезпечення добробуту суспільства, а як право приватне - добро окремої людини. Тобто як публічне право КПУ намагається забезпечити добробут індивіда через забезпечення добробуту суспільства, а як приватне право намагається забезпечити добробут суспільства забезпеченням добробуту індивіда.

Більшості норм конституційного права властива імперативність. Такі норми складають кістяк правопорядку. Відступ від них шляхом укладання приватно правових договорів, контрактів, угод, тобто дозволених правових форм встановлення юридичних прав і обов'язків між суб'єктами конституційно-правових відносин, суворо забороняється.

Цим підкреслюється і різниця між конституційним та цивільним правом, і той факт, що деякі норми конституційного права є нормами цивільного права. Скажімо, конституційне закріплення приватної власності дає підстави для розробки цього інституту цивільним правом.

Існує тісний зв'язок між конституційним правом та іншими публічними галузями права, насамперед, з адміністративним, фінансовим тощо. Спільним тут є те, що основою створення норм цих галузей є публічний інтерес, структура, організація і діяльність державної влади.

Найбільш тісний зв'язок конституційного права з адміністративним правом, яке регламентує управлінську діяльність держави, визначає її форми й методи. Одна з функцій останнього - переведення в динаміку суспільних відносин статичних положень конституційного права, яке встановлює основи системи і організації виконавчої влади, юридичної відповідальності, в тому числі адміністративної відповідальності.

Адміністративне право реалізує можливості конституційного статусу органів управління, а його санкції в певних випадках здійснюють захист норм конституційного права.

Водночас адміністративне право - цілком самостійна галузь національного права, яка має свій предмет і метод регулювання. Воно визначає статус органів управління, регламентує їхню діяльність у сфері управління, основи їхніх взаємовідносин з іншими суб'єктами права.

Тісний зв'язок між конституційним і фінансовим правом, предметом якого є регулювання мобілізації, розподілу й використання державних грошових фондів. Основи такої діяльності закладені в нормах конституційного права, наприклад пункт 4 статті 85 КУ закріплює, що до повноважень ВРУ належить затвердження Державного бюджету України, внесення змін до нього. У свою чергу, норми фінансового права регулюють фінансування суб'єктів конституційного права - Верховної Ради, Конституційного Суду, органів місцевого самоврядування.

Тісний зв'язок конституційного права із таким різновидом публічного права, як кримінальне право, особливістю якого є те, що його норми містять заборони на певну поведінку під загрозою застосування репресивного за змістом покарання. Конституція визначає зміст і принципи кримінальної політики, її мету й соціальну спрямованість, наприклад стаття 62 закріплює, що особа є невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду. У свою чергу, кримінально-правові норми здійснюють охорону багатьох конституційно-правових норм. Наприклад розділ 1 особливої частини Кримінального кодексу України «Злочини проти основ національної безпеки України» де закріплені статті, які в своїй сукупності охороняють положення 1-ї та 2-гої статей КУ.

Конституційне право, закріплюючи систему, принципи організації та діяльності судової влади, встановлює тим самим вихідні засади для кримінально-процесуального, цивільно-процесуального права та конституційного судочинства. (ссылка скрыта)


РОЗДІЛ 2

СИСТЕМА ГАЛУЗІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ