Горлівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14 багатопрофільний ліцей «Лідер» парк відкритих студій

Вид материалаДокументы

Содержание


Пояснювальна записка
Зразок тематичного плану
Практичні заняття
Програма курсу за вибором
Розділ, тема
Мистецтво як культурно-історичне явище. Кінематограф та література як види мистецтва. Їх особливості.
Народження сінематографу. Зображення шляху його становлення у фільмі "Людина з бульвару Капуцинів". Роль кінематографу в духовно
Кінематограф як синтетичний вид мистецтва. Шляхи використання зображувально-виразних засобів літератури, живопису, музики, театр
Розвиток кінематографу в Україні. Соціально-історичні та культурні передумови його виникнення. Національний колорит кіномистецтв
Український національний кінематограф та його місце у світовому кінематографі.
Розділ 3. Жанрове та стильове різноманіття літератури та кіно.
Анімація як вид кінематографічного мистецтва. Історія виникнення анімації.
Поєднання в анімаційному кіно зображувально-виразних засобів живопису, музики, фотографії. Кроки створення мультиплікаційних філ
Сценічність як один з ключових принципів анімації.
Розділ 1. Історія виникнення та розвитку кінематографу. Український національний кінематограф.
Мультфільм Уолта Діснея "Білосніжка та 7 гномів"" як приклад мультиплікації Уолта Діснея . Французька народна казка "Білосніжка"
Особливості сприйняття народної казки.
Мультиплікаційний фільм за мотивами твору.
Лялькова та мальована мультиплікація. Мультфільми за російськими народними казками. Сатирична народна казка в анімації.
Мультфільми, зняті за мотивами билин. «Добриня Микитич і Змій Горинич»,"Альоша Попович та Тугарин змій", «Ілля Муромець та Солов
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5


Управління освіти Горлівської міської ради

Горлівський навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14 –

багатопрофільний ліцей «Лідер»


ПАРК ВІДКРИТИХ СТУДІЙ


Авторська програма

спецкурсу «Кіно та література»

для учнів 8 – 12 загальноосвітніх, гімназійних і ліцейних класів естетичного

та гуманітарного профілів

(8-9 класи – допрофільна освіта;

10 – 11 (12) – профільна освіта)


Укладач: Л. В. Ісакієва, учитель російської мови, літератури, зарубіжної літератури ГНВК «ЗОШ І–ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер» Горлівської міської ради, вчитель-методист;

Л. Б. Кузнецова, учитель російської мови, літератури, зарубіжної літератури ГНВК «ЗОШ І–ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер» Горлівської міської ради, вчитель – методист.


Горлівка-2010

Пояснювальна записка


Необхідність формування аудіовізуальної грамотності в межах навчально-виховного процесу школи обумовлена тим місцем, яке посідає сьогодні кіно, телебачення та відео в соціально-психологічному розвитку сучасної людини. Час істотно змінив горизонти спілкування особистості з мистецтвом, яке є найважливішим фактором виховного процесу. Одним з завдань шкільної мистецької освіти взагалі та аудіовізуальної зокрема є «…досягнення такого рівня художньої культури учнів, який надасть їм можливості самостійно сприймати, розуміти й інтерпретувати твори мистецтва різноманітних епох, напрямів, авторів та керуватися ними в дорослому житті з метою збагачення власного духовного світогляду» (Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»).

Кінематограф став сьогодні одним з основних засобів пізнання людиною дійсності не тільки в художніх, але й у наукових формах: специфічні засоби кіно допомагають вченим проникати в таємниці фізичного, хімічного, біологічного світу й моделювати їх. Кращі твори світового художнього кіно відобразили найважливіші проблеми людства, дали світові геніальні художні передбачення, оголили трагічні суперечності людської душі.

Феномен відео, що отримав сьогодні найширше розповсюдження, посилює проблему й робить кінематографічну грамотність обов'язковим компонентом структури особистості сучасної людини. У той же час численні дослідження мистецтвознавців, соціологів, педагогів і псіхологів говорять про те, що пізнавальні та виховні можливості кіномистецтва використовуються в педагогіці недостатньо ефективно. Реально це виявляється в тому, що доступність кінематографа в його безпосередньому, а також теле- й відеоваріантах є найбільшою в порівнянні з іншими видами мистецтва, а якість художніх переваг - невисокою.

Програма спецкурсу «Кіно та література» призначена для учнів 8 – 11 (12) профільних естетичних та гуманітарних класів загальноосвітніх навчальних закладів, ліцеїв, гімназій. Вона спрямована на розвиток глядацької та аудіовізуальної культури школярів, розширення базових знань з української, російської, зарубіжної літератури, культурології, на формування навичок аналізу та інтерпретації літературних текстів.

Введення даного курсу в навчальний процес має сприяти розвитку масової кіноосвіти школярів.


Мета спецкурсу.

Сформувати в учнів систему естетичних цінностей, глядацьку, аудіовізуальну культуру та медіаетику, здатність до художньо-творчої самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні як інтегральну основу світогляду школяра в процесі сприймання, інтерпретації та оцінювання творів кіномистецтва та літератури.

Основні завдання:

Розвивати:
  • аудіовізуальну культуру і медіаетику школярів;
  • самостійність, креативність і критичність мислення, духовний імунітет проти негативних явищ суспільства, відображених в екранізованих творах;
  • вміння зіставляти літературні твори з кіно-і телеекранізаціями, театральними постановками з урахуванням особливостей кожного виду мистецтва;
  • навички грамотно висловлювати та обгрунтовувати в усній та письмовій формі своє ставлення до художніх творів і кіно;
  • навички екранного сприймання, компаративного аналізу літературних творів та фільмів, знаходження відмінностей реальних подій і вимислу.



Сприяти:
  • становленню позитивного духовного світу людини, її ціннісних орієнтацій;
  • залученню до систематичного читання, осмислення, прогнозування й переживання прочитаного в зіставленні з побаченим на екрані;
  • закладанню основ гуманного відношення до загальнолюдських естетичних і моральних цінностей.

Виховувати кваліфікованого читача, слухача, глядача.

Програму побудовано за трьома основними лініями: аксіологічною, літературознавчою й культурологічною, що відбилося як у доборі матеріалу, так і в структуруванні його за етапами навчання.

Кінематографічний образ синтетичний; у його створенні беруть участь різні засоби виразності, в якійсь мірі вже відомі при знайомстві з іншими видами мистецтва. Однак специфіка кінообразу не може бути зведена тільки до синтетичності: синтез - це лише шлях створення нових форм відображення світу. Кінематографічний художній образ починається там, де закінчуються можливості засобів виразності інших мистецтв, які увійшли до синтезу. Тому ключовим принципом викладання курсу є індуктивний - розгляд основних компонентів кінематографічного образу - ЗОБРАЖЕННЯ, СЛОВА, акторської майстерності, ЗВУКОВОГО СЕРЕДОВИЩА - в широкому естетичному контексті тих мистецтв, які становлять основу кіносинтезу, тобто живопису, літератури, театру та музики. При розгляді цих компонентів кінематографічного образу в теоретичній змістовній лінії розкривається генетичний зв'язок зазначених видів мистецтва.

Дві інші лінії, аксіологічна та культурологічна («Історія виникнення та розвитку кіномистецтва», «Екологія загальнолюдських цінностей у літературі та кінематографі»), спрямовані на зображення кінематографічного образу як етичного та естетичного явища, що постійно розвивається та має значний вплив на формування світоглядних уявлень людей.

Організація навчального матеріалу здійснюється за блочним принципом, що дозволяє будувати свою роботу у межах спецкурсу відповідно до певних потреб та інтересів.

Для реалізації мети та завдань організація роботи у межах теми та кожного заняття може будуватись у такій послідовності:
  • розгляд теоретичних питань;
  • практичні завдання;
  • перегляд і аналіз фільму.

Добір фільмів, представлений в програмі у розділі «Літературні та кіноматеріали», демонструє шедеври світового кіномистецтва, дає можливість на практиці розглянути поняття «класика жанру», а також дозволяє порівняти різні екранізації одних і тих же літературних творів з метою визначення особливостей авторського, режисерського та глядацького поглядів на героїв та події. Фільм при цьому стає дзеркалом, у якому школяр за допомогою педагога може осягнути соціальний досвід минулих поколінь, переосмислити його та створити на його основі свою модель поведінки у конкретних ситуаціях. Розподіл літературного та кіноматеріалу за роками навчання співвідноситься з темами, які розглядаються на уроках української, зарубіжної літератури. Це дає можливість поглибити сприймання учнями творів, які вивчаються.

Під час проведення занять особливу увагу слід приділяти практичним завданням комунікативного характеру (прес-конференція, інтерв’ю, диспут, круглий стіл, кінематографічний діалог), що надасть можливість розширити сприйняття літературного та кінематографічного твору, сприятиме розвитку комунікаційної культури школярів.

Важливим моментом підготовки до продуктивної комунікації є ознайомлення учнів із теоретичними питаннями, історичними довідками, ознайомлення з критичними статтями та рецензіями на вказаний твір. Це дає можливість більш глибоко сприйняти фільм і твір художньої літератури.

У структуру спецкурсу закладені різноманітні форми індивідуальної та групової діяльності: написання анотацій, рецензій, сценарієв, підготовка рефератів та доповідей, проблемних статей, створення афіш, колажів, кіносценарієв, портфоліо кінематографічних творів. На заняттях домінуючою формою навчання та здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, якій відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмірковувати, аналізувати, співставляти, робити висновки, висловлювати власні думки та оцінювати. При цьому й відбувається поточне оцінювання знань та вмінь учнів.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учень відтворює матеріал, називаючи окремий факт.

2

Учень розуміє матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням.

3

Учень розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання.

II. Середній

4

Учень має уявлення про зміст літературного та кінотвору, які розглядаються, здатний переказати уривок з одного з них за допомогою вчителя та за допомогою вчителя визначити основні їх сюжетні елементи.




5

Учень знає зміст літературного та кінотвору, які розглядаються, здатний переказати уривок з одного з них, за допомогою вчителя знайти приклад у тексті чи в демонстраційному матеріалі.

6

Учень знає зміст літературного та кінотвору, які розглядаються, здатний переказати значну їх частину, за допомогою вчителя виділити головні епізоди й знайти спільне та відмінне між літературним твором та його екранізацією.

III. Достатній

7

Учень володіє матеріалом і навичками аналізу літературного та кінотвору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади за тексту та фільму.

8

Учень володіє матеріалом, під керівництвом учителя аналізує текст та кіноматеріал, виправляє допущені помилки й добирає докази на підтвердження висловленої думки.

9

Учень володіє матеріалом та навичками аналізу, співставлення літературного та кінотворів, оцінює окремі літературні та кінематографічні явища, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань.

IV. Високий

10

Учень володіє матеріалом та навичками аналізу, співставлення літературного та кінотворів, систематизує набуті знання, знаходить та виправляє допущені помилки.

11

Учень володіє матеріалом та навичками аналізу, співставлення літературного та кінотворів, висловлює свої думки, самостійно оцінює літературні та кінематографічні явища




12

Учень вільно володіє матеріалом та навичками аналізу, співставлення літературного та кінотворів, оригінально розв’язує різноманітні навчальні завдання.


Представлені критерії оцінювання є компіляцією державних критеріїв оцінювання знань й вмінь учнів з предметів гуманітарного та естетичного циклів.

Основною структурною одиницею є тема, передбачена навчальною програмою. Тематичне оцінювання є обов’язковим, його результати фіксуються в журналі в окремій колонці («Тематична»). Тематичне оцінювання може проводитись у формі захисту творчих робіт, проектів, диспуту та інших творчих комунікативних форм.

Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці семестру та навчального року. Підсумкова оцінка за семестр визначається за результатами тематичного оцінювання.


Зразок тематичного плану



Зміст навчального матеріалу

Теоретичні заняття

Практичні заняття

Кількість годин

1.

Розділ 1. Історія виникнення та розвитку кінематографу. Український національний кінематограф.

Література та кіно як види мистецтва. Національні особливості кіномистецтва.

Національні традиції в анімаційному мистецтві.

Література та сучасне українське кіно.

7



14

2.

Розділ 2. Теорія літератури та кіно

Літературне джерело та його екранізації

Художні та кінематографічні засоби виразності.

10

17




Кінематографічна розробка літературного сценарію режисером







3.

Розділ 3. Жанрове та стильове різноманіття літератури та кіно.

Анімація як вид кіномистецтва.

25


52





Родинна (сімейна) література у кінематографі.

Науково – популярне кіно та література.










Драматичні жанри в кіно та літературі.

Художня література та художнє кіно.

Документальне кіно.










Епічні жанри в кіно та літературі.

Стильове різноманіття літератури та кіно ХХ – ХХІ ст.







4.

Розділ 4. Екологія загальнолюдських цінностей у літературі та кінематографі.

10

22




Людські цінності та етичні проблеми в літературі та кіно.










Образ людини та світу в літературі та кіно кінця ХХ – ХХІ ст.










Відображення етичних проблем у популярній художній літературі та ігровому кіно.