Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25. 06
| Вид материала | Закон |
- Закону України "Про внесення змін до Конституції України", 757.92kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 707.88kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 720.75kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Державна митна служба україни наказ київ, 364.08kb.
- Закон україни, 35.04kb.
- Закон україни, 69.71kb.
- Методичні рекомендації та матеріали для проведення у 2011 р виховних заходів, пов’язаних, 276.8kb.
- Президії Верховної Ради України, прийнятих до набуття чинності Конституцією України, 37.77kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від, 622.11kb.
4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.
Одним з основних факторів, що спричинили критичних стан річок в області, як і в цілому в Україні, є їх тотальне зарегулювання водосховищами і ставками. Наслідками функціонування руслових водосховищ і ставків є затоплення і підтоплення родючих земель та населених пунктів, порушення гідрологічного, гідрохімічного і гідробіологічного режиму річок; уповільнення водообміну призводить до зростання втрат на випаровування. Нижче гребель кардинально змінюється характер русла та характер заливання заплави, порушуються руслові процеси, річки втрачають рекреаційну цінність. Непоправна шкода наноситься всьому річковому біоценозу. Через зміну умов існування в річці – зміну паводкового режиму, швидкості течії, характеру донних відкладів і інших параметрів річок суттєво зменшується біологічне різноманіття, у тому числі і різноманіття водних риб.
Окремої уваги заслуговують факти привнесення в іхтіоценози водойм області дрібних тугорослих і малоцінних риб, що не мають господарського значення. Актуальність проблеми, крім можливого негативного впливу «смітних» видів риб на іхтіофауни аборигенних видів, пояснюється їх поширенням у ставкових рибних господарствах регіону, де вони вступають у напружені конкурентні взаємовідносини з видами, що культивуються об’єктами рибництва, істотно зменшуючи «корисну» рибопродуктивність водойм.
Велику проблему для питного і технічного водоспоживання складає так зване «цвітіння» водойм, що виникає за рахунок масового розвитку мікроскопічних водоростей, у першу чергу синьо-зелених. Це «цвітіння» є наслідком антропогенної евтрофікації водойм, росту надходження до них біогенних елементів унаслідок господарської діяльності на територіях, що оточують водойми і зміни якості води процесі господарського водокористування.
4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію (за даними обласної санітарно-епідеміологічної станції).
У 2009 р. населення області забезпечувалось питною водою з 528 джерел централізованого водопостачання. Воду населенню подавало 34 комунальних, 71 відомчих та 372 сільських водопроводів. Вода збиралась з підземних водоносних горизонтів, розташованих на різній глибині від поверхні землі.
Кількість колодязів громадського користування зменшилась на 176 за рахунок закриття колодязів для пиття та переобліку (Глухівський, Краснопільський, Лебединський, Тростянецький райони).
Обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснено 819 перевірок санітарного стану водопроводів, у т.ч. комунальних -216, відомчих - 148, сільських - 455. При перевірках виявлено 180 порушень, в т.ч. по комунальних водопроводах - 70, відомчих - 9 і 101 по сільських. Надано 62 приписи, з них 87,1 % виконано. Винесено 94 постанови на тимчасове призупинення експлуатації водопровідних об'єктів. Питання про стан водопостачання населення виносились на розгляд голів держадміністрацій і постійних комісій з питань ТЕБ і НС в Білопільському, Буринському, В-Писарівському, Глухівському та інших районах області.
За якістю питної води здійснювався періодичний вибірковий контроль. Отримані результати лабораторного контролю за санітарно-хімічними і бактеріологічними показниками надано у табл. 4.4
Таблиця 4.4
Динаміка лабораторних досліджень якості питної води в розрізі кожного виду водопроводів
| № п/п | Об’єкти | Санітарно-хімічні показники | Бактеріологічні показники | ||||||||||
| всього досліджено проб | % невідповід. проб | всього досліджено проб | % невідповід. проб | ||||||||||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2007 | 2008 | 2009 | 2007 | 2008 | 2009 | 2007 | 2008 | 2009 | ||
| 1. | Комунальні водопроводи | 3189 | 3334 | 3343 | 6,1 | 7,1 | 8,4 | 3715 | 3784 | 3562 | 2,4 | 1,8 | 1,8 |
| 2. | Відомчі водопроводи | 1240 | 991 | 875 | 14,8 | 16,6 | 16,6 | 1167 | 1020 | 1000 | 3,6 | 2,4 | 2,6 |
| 3. | Сільські водопроводи | 2839 | 2859 | 2642 | 23,7 | 22,5 | 29,7 | 3110 | 2967 | 2793 | 4,7 | 3,9 | 4,0 |
У порівнянні з попередніми роками отримані результати лабораторних досліджень свідчать, що якість питної води за санітарно-хімічними показниками погіршилась по комунальних і відомчих водопроводах, а за бактеріологічними покращилась. Якість води за санітарно – хімічними показниками не відповідала санітарно-гігієнічним нормативам по каламутності, прозорості та залізу, а за бактеріологічними показниками по числу лактозопозитивних кишкових поличок.
З водопровідної мережі на санітарно-хімічні показники досліджено - 6128 (6446) проб води, із них 1041 (2008р. - 892) не відповідає гігієнічним нормативам, в т.ч. органолептиці 1041 (2008р.-892); на мікробні показники - 6739 (7138), із них не відповідають гігієнічним нормативам 188 (2008р. - 209), в т.ч. по колі-індексу 188 (2008р.-209), із них з колі-індексом 20 і більше 87 (2008р. - 127).
За колодязями громадського користування здійснено 669 перевірок, виявлено 327 порушень санітарних правил і норм. Надано 171 припис, виконано 82%. Винесено 233 постанови на призупинення експлуатації колодязів, у т.ч. 41 на постійно (Буринський, Лебединський, Охтирський, Путивльський, Сумський, Тростянецький, Шосткинський райони).
За якістю питної води здійснювався лабораторний контроль. Отримані результати лабораторного контролю в динаміці надано у табл. 4.5
Таблиця 4.5
Динаміка лабораторних досліджень питної води колодязів і каптажів громадського користування
| № п/п | Об’єкти | Санітарно-хімічні показники | Бактеріологічні показники | ||||||||||
| всього досліджено проб | % невідповід. проб | всього досліджено проб | % невідповід. проб | ||||||||||
| 2007р. | 2008р. | 2009р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | ||
| 1. | Колодязі | 3200 | 3659 | 3363 | 58,0 | 58,4 | 53,4 | 3079 | 3456 | 3113 | 31,4 | 32,8 | 31,3 |
| 2. | Каптажі | 10 | 9 | 7 | 10,0 | 0 | 14,3 | 10 | 7 | 7 | 30,0 | 0 | 28,6 |
Із колодязів громадського користування на радіоактивні речовини досліджено 36 проб (2008 р. - 0), із них не відповідаючих гігієнічним нормативам не зареєстровано.
Як свідчать наведені дані, у 2008-2009 рр. найбільший відсоток не відповідаючих нормам проб води із водопроводів реєструється по сільських водопроводах за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками.
У 2009 р. найбільший відсоток незадовільних по санітарно-хімічних показниках проб зареєстровано у Глухівському, Конотопському, Краснопільському, Лебединському, Охтирському, Роменському, Сумському, Тростянецькому, Шосткинському і Ямпільському районах (від 51,1% до 93,8%).
Якість води шахтових колодязів здебільшого не відповідає нормативам з санітарно-хімічних показників (вміст нітратів) та мікробіологічних показників.
Спалахів захворювань на інфекційні хвороби серед населення області У 2009 р., пов'язаних з водопостачанням, не зареєстровано.
У 2009 р. проведено 79 перевірок експлуатації каналізаційних і очисних споруд, виявлено 7 порушень санітарних правил і норм. Досліджено 59 проб води на санітарно-хімічні та 82 на бактеріологічні показники, з них 14,6 % не відповідає нормативам за мікробіологічними показниками.
Проведено 55 перевірок місць організованого відпочинку і купання населення та берегів річок і водойм. За період Весняної толоки очищено 35,8 км берегів річок і водойм.
У місцях водокористування населення по постійних створах досліджено 601 проба води на санітарно-хімічні та 1271 мікробіологічні показники, в т.ч. 716 - на гельмінти, з них 1,6% і 2,1% відповідно не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам (табл. 4.6. та 4.7.). На наявність пестицидів досліджено 112 проб води, солей важких металів - 329, фенолів-239, СПАР-333.
Таблиця 4.6
Динаміка якості води у місцях організованого водокористування населення за санітарно-хімічними показниками.
| № з/п | Водні об’єкти | Всього досліджено проб | % не відповідаючих проб | ||||||||
| 2005р. | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | 2005р. | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | ||
| 1. | Водойми ІІ категорії | 652 | 667 | 600 | 664 | 601 | 8,7 | 5,8 | 3,5 | 2,2 | 1,6 |
Таблиця 4.7
Динаміка якості води у місцях організованого водокористування населення за мікробіологічними показниками.
| № з/п | Водні об’єкти | Всього досліджено проб | % не відповідаючих проб | ||||||||
| 2005р. | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | 2005р. | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | ||
| 1. | Водойми ІІ категорії | 1118 | 1318 | 1414 | 1456 | 1271 | 4,1 | 4,3 | 2,9 | 2,8 | 2,1 |
4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
Лабораторіями санепідемстанцій проводились дослідження питної води з водопроводів на радіоактивні речовини. Досліджено всього 74 проб, з них таких, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам, не зареєстровано.
Сумським обласним управлінням водного господарства у 2009 р. проби на радіологічний контроль відбиралися у створах транскордонних річок та річках області (щоквартально):
- р. Сейм, с. Мельня Конотопського району, на кордоні з Чернігівською областю;
- р. Сейм, смт. Тьоткіно, на кордоні з Курською областю Російської Федерації;
- р. Псел, с. Горналь, на кордоні з Курською областю Російської Федерації;
- р. Клевень, с. Заруцьке Путивльського району, на кордоні з Курською областю Російської Федерації;
- р. Ворскла, с. Козінка, на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації;
- р. Ворсклиця, с. Мокра Орловка на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації.
Відповідно до постанови Головного санітарного лікаря України від 05.11.97 р. №61 допустима концентрація 137Cs та 90Sr у питній воді становить 2 Бк/ дм3 (54 пКu/л).
Результати аналізів на визначення 137Cs та 90Sr, оброблені співробітниками Вишгородської лабораторії, свідчать про стабільність радіологічної ситуації в поверхневих водоймах області. Вміст цих радіонуклідів у воді водойм Сумської області протягом поточного року знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання. Протягом 2009 р. у спостережних створах перевищення чи стрибкоподібного підвищення показників 137Cs та 90Sr не спостерігалося.
Результати аналізів поверхневих вод області, які контролює хімлабораторія СГГМП, разом з іонообмінною смолою на 137Cs та фільтрат на 90Sr щомісяця надсилаються до лабораторії Дніпровського БУВР м. Вишгород, звідки надходять результати радіологічних вимірювань.
4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
Якість підземних вод, що використовуються для водоспоживання, у більшості випадків відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” або знаходиться в межах погоджень санепідемстанцій.
За бактеріологічними показниками якість води не завжди відповідала ГОСТ 2874-82 та Державним санітарним правилам і нормам «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» від 23.12.96р. №383 за рахунок понаднормативного вмісту числа бактерій групи кишкових паличок при відборі проб води із водопровідної мережі. Якість води за санітарно – хімічними показниками не відповідала санітарно-гігієнічним нормативам по каламутності, прозорості та залізу, а за бактеріологічними показниками - по числу лактозопозитивних кишкових поличок.
У порівнянні з 2008 р. кількість водопроводів, що не відповідала санітарним нормам по організації СЗЗ, необхідного комплексу очисних споруд та відсутності знезаражуючих установок для профілактичного знезараження води, залишалась без зміни. Випадків інфекційних захворювань населення, пов’язаних з якістю питної води, не зафіксовано. Вплив якості питної води, а саме ступеня її мінералізації, мікроелементів та інших хімічних речовин, на стан здоров’я людей та санітарні умови життя населення не проводився.
Забезпечення населення питною водою гарантованої якості залежить від діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, власників водопроводів. Удосконаленням контролю якості питної води на водопроводах є організація відомчих лабораторій по здійсненню лабораторно-виробничого контролю якості питної води за санітарно-хімічними і бактеріологічними показниками, адміністраціями виробничих підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, комбінатів та комунальних підприємств чи інших установ, що експлуатують системи централізованого водопостачання населених пунктів незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності.
4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
Діяльність Держуправління протягом 2009 р. була спрямована на впровадження в області основних принципів державної екологічної політики, головною метою якої є суттєве покращання стану навколишнього природного середовища і, зокрема, поліпшення екологічного стану річок та якості питної води, а також підвищення ефективності роботи очисних споруд, скорочення скиду неочищених стічних вод, прискорення темпів будівництва водоохоронних об’єктів. Для вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод, у 2009 р. за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виконані наступні роботи: благоустрій водойми в с. Великий Самбір Конотопського р-ну, капітальний ремонт з поліпшення технічного стану гідроспоруд Бобровського та Куземинського водосховищ Лебединського та Охтирського р-нів відповідно, покращення технічного стану дамби Карабутівського водосховища для регулювання р. Ромен Конотопського р-ну, будівництво гідроспоруди для регулювання рівнів води в р. Сейм і р. Любка Путивльського р-ну, благоустрій водойм в с.Грем’ячка та Туранівка Воздвиженської с/р Ямпільського р-ну та водойм в с. Бішкінь Лебединського р-ну, інвентаризація ставків у Сумському р-ні.
Із Державного бюджету профінансовані роботи по покращенню технічного стану дамби Карабутівського водосховища для регулювання р. Ромен Конотопського району, покращення екологічного стану р. Сула в межах смт. Недригайлів та м. Ромни.
Згідно обласних заходів у складі Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, в області проведено: розширення очисних споруд каналізації у мм. Конотоп і Ромни, перебудова системи водовідведення, ремонт каналізаційних мереж у мм. Суми, Конотоп, Шостка, Глухів, Охтирка, Ромни, Тростянець, Л-Долина; збудовано каналізаційні і очисні споруди у мм. Білопілля, Лебедин і С-Буда і каналізаційний колектор до міських очисних споруд у м. Путивль.
В районах області проведено роботи по будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд, безполицевій обробці ґрунту, щілюванню ріллі, рекультивації порушених земель, консервації ріллі, створенню водоохоронних лісових насаджень на прибережних смугах річок і водойм.
У 2009 р. у м. Глухів на міському комплексі каналізаційних і очисних споруд в насосній станції замінено насос активного мулу та насос відкачки сирого мулу, на 4-х освітлювачах та перегнивачах замінено труби, очищено від мулу мулову карту, відремонтовано вентилятор, залито новий фундамент. У м. Конотоп на міських каналізаційних і очисних спорудах проведена заміна каналізаційного колектора по вул. Металістів, на КНС № 4 проведена заміна насоса, на очисних спорудах проведено поточний ремонт. У м. Кролевець на очисних спорудах проведено ремонт насоса і окремих споруд, на КНС відремонтовано насос. У м. Лебедин на очисних спорудах проведено ремонт дамби напірного колектора, заміна каналізаційних труб. У м. Ромни проведено капітальний ремонт пісколовки, очищено 6 первинних відстійників, заміна водопроводів, ремонт гребенів, на КНС № 1 і № 2 замінено насоси, по вул. Чехова до вул. Дудіна збудовано напірний колектор. У м. Охтирка введена в експлуатацію установка „Сіваш 2000" для знезараження стічної води рідким хлором, проведено очищення каналізаційної мережі по вул. Червоноармійській, Київській та Чкалова; загальною довжиною 616 м, розпочато проведення ремонту первинного відстійника. У м. Шостка проведена реконструкція системи аеротенків, установка технологічного знезараження стічних вод гіпохлоридом натрію, поточний ремонт очищених споруд, по вул. Урицького проведена реконструкція КНС з встановленням 2-х насосів. У м. Суми проведено капітальний ремонт аеротенків та вторинних відстійників 1-ої і 2-ої черги будівництва.
У населених пунктах області відремонтовано - 2068, очищено - 2351, прохлоровано 4906 колодязів громадського користування.
З метою покращення водопостачання в області передбачається заміна аварійних та амортизованих мереж водопостачання на поліетиленові труби, а також максимальне забезпечення населення питною водою з артезіанських свердловин.
Інспекторами Державної екологічної інспекції в Сумській області у 2009 р. здійснено 99 перевірок додержання вимог законодавства в сфері охорони і використання поверхневих вод та відтворення водних ресурсів. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 117 осіб на суму 12,034 тис. грн. Аналіз проведених перевірок як на протязі поточного року, так і за попередні роки, свідчить про незадовільний стан очисних споруд і, особливо це стосується комунальних очисних споруд, які технічно та морально зношені і кошти на їх реконструкцію в необхідних розмірах не виділяються, що не дає змоги вирішити проблему комплексно.