Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25. 06
| Вид материала | Закон |
- Закону України "Про внесення змін до Конституції України", 757.92kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 707.88kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 720.75kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Державна митна служба україни наказ київ, 364.08kb.
- Закон україни, 35.04kb.
- Закон україни, 69.71kb.
- Методичні рекомендації та матеріали для проведення у 2011 р виховних заходів, пов’язаних, 276.8kb.
- Президії Верховної Ради України, прийнятих до набуття чинності Конституцією України, 37.77kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від, 622.11kb.
2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
Дослідження щодо впливу якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття в області не проводились.
2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
Протягом 2009 р. Держуправлінням проводилась робота щодо впровадження природоохоронних заходів на підприємствах області в рамках «Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Сумській області до 2015 року».
Так, на ВАТ “Сумське НВО ім. Фрунзе” виконано 4 заходи (освоєно 1млн. 242,1 тис. грн.): проведений монтаж рукавного фільтра та проведені на ньому пусконалагоджувальних робіт у ливарному цеху №1, проведена заміна 3-х вентиляторів газоочисних установок в цехах №№22, 25, виконаний ремонт гідрофільтрів в цеху №12.
На ТОВ «Сумитеплоенерго» проведені еколого-теплотехнічні випробування водогрійних котлів типу ПТВМ-100, в цеху №2 проведена режимна наладка котлів, виконана заміна тепломережі по вул. Харківська-Гагаріна, проведений перевід малоефективної котельні по вул. Білопільській в топкову та інш. (освоєно 2 млн. 601,4 тис. грн.).
На ВАТ “Сумихімпром” виконано 7 заходів (освоєно 1млн. 724,044 тис. грн.), в тому числі: виконаний ремонт системи аспірації 3-ї технологічної нитки відділення активізатора, проведена заміна рукавів на рукавному фільтрі відділення пересіву, введено в експлуатацію нове сучасне сховище олеуму замість старого в сірчанокислотному цеху №4, проведена заміна теплообмінника Т 8.2 другої системи, встановлені регулюючі клапани для підтримання постійного рівня в аміачних збірниках, проведена заміна циклону в цеху концентрації сірчаної кислоти.
Проведений ремонт установок очистки газу на ВАТ «Мотордеталь-Конотоп», також проведена заміна конденсаторних батарей, які містять небезпечні дефініли на безпечні конденсатори (освоєно 75 тис. грн.); на ВАТ «Конотопський арматурний завод» проведена модернізація апарату очистки - батарейного циклону, в цеху №21 на шлифовальній дільниці проведений ремонт установок очистки газу, повітроводів (освоєно 41,8 тис. грн.); на Конотопському механічному заводі в цеху №2 проведена заміна установки очистки газу (освоєно 17,3 тис. грн.); на ДП КАЗ «Авіакон» встановлений гідрофільтр в цеху №6, проведені ремонти установок очистки газу в цехах №2, 4, 8, 10; в цеху №2 на заточувальній дільниці проведена заміна апарату очистки повітря, встановлений циклон ЦН-15 (освоєно 418 тис. грн.); на ВАТ «Червоний металіст» в цеху №5, 8 проведена реконструкція гідрофільтру, капітальний ремонт установок очистки газу (освоєно 51,0 тис. грн.); на ВАТ «Центролит» на експериментальному комплексу відробітки технології проведена установка та запуск систем очистки пилу (освоєно 2 млн. 100 тис. грн.).
Сумським ЛВУМГ проведені еколого-теплотехнічні іспити паливовикористовуючого обладнання (освоєно 100 тис. грн.); НГВУ «Охтирканафтогаз» проведений ремонт і заміна аварійних дільниць нафтопроводів, також заміна, ревізія, ремонт запобіжних дихальних клапанів резервуарів і апаратів (освоєно 150 тис. грн.).
На Качанівському ГПЗ проведена реконструкція факельного господарства (освоєно 1,2 млн.грн.).
Всього виконано більше 40 заходів за рахунок коштів підприємств, освоєно понад 10 млн. грн.
Протягом 2009 р. Державною екологічною інспекцією в Сумській області в галузі охорони атмосферного повітря було перевірено 183 суб’єкти господарювання (підприємства м’ясо-молочного комплексу, машинобудування, паливно-енергетичного комплексу, підприємства автотранспорту та залізниці, деревообробна промисловість, легка і харчова промисловість, підприємства нафтогазового комплексу). До адміністративної відповідальності за порушення законодавства притягнуто 263 особи на загальну суму 35,429 тис. грн.
3. ЗМІНА КЛІМАТУ.
3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів.
Клімат є одним з основних природних чинників, який обумовлює умови мешкання та діяльності людства, напрям, структуру і, багато в чому, рівень його економічної діяльності. Зміна клімату на тлі несприятливих екологічних або санітарно-гігієнічних обставин може супроводжуватися значними соціально-економічними збитками, якщо їх своєчасно не спрогнозувати і не прийняти відповідних запобіжних заходів. Достовірно встановлено, що середня температура повітря у поверхні Землі дійсно зростає в усіх регіонах світу. Внаслідок цього в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, яка супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів, - засух і повеней, тайфунів і смерчів, зсувів, обвалів та інш.
За оцінками провідних світових страхових компаній, сучасний економічний збиток від стихійних лих у 8 разів більше, ніж в 60-і роки. Окрім прямого збитку, що завдається природними катаклізмами, змінюються і витрати різних галузей економіки, зокрема сільського господарства, на перебудову виробничих циклів у зв'язку із зміною звичних кліматичних умов.
Заклопотаність світової громадськості проблемою зміни клімату виразилася в ухваленні ряду міжнародних угод. У 1992 р. 154 країни підписали рамкову Конвенція ООН про зміну клімату, а у 1997 р. було прийнято Кіотський протокол. Обидва документи ратифіковано в багатьох країнах, включаючи Україну, і вступили в силу.
З метою проведення науково-технічних і соціально-економічних оцінок глобальної зміни клімату і пов'язаних з цим проблем Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) і Програмою ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП) у 1988 р. засновано Міжурядову групу експертів зі зміни клімату (IPCC). IPCC є найбільш авторитетною міжнародною організацією, що займається оцінкою зміни глобального і регіонального клімату у минулому, сьогоденні та майбутньому, оцінкою дії зміни клімату і можливостей адаптації до неї.
Встановлено, що клімат України, як і всієї Земної кулі, за весь період інструментальних спостережень потеплів, а динаміка зміни клімату України значною мірою є синхронною із змінами глобального клімату. Лінійний тренд приземної регіональної температури за знаком і швидкістю її зростання співпадає з параметрами глобального. За останні 35 років (1972-2006 рр.) середнє підвищення температури приземного повітря склало більше 1°С.
На виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №272-р в області розроблений План заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату. П’ять проектних пропозицій на території Сумської області схвалено японськими представниками, виділення коштів на дані проекти (12 млн. грн.) затверджено Постановою КМУ від 16.9.2009р. №1034 «Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів державного бюджету, отриманих від продаж одиниць установленої кількості викидів парникових газів, передбачених ст. 17 Кіотського протоколу...».
3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
В рамках виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Держуправління прийняло участь в нараді при заступнику голови облдержадміністрації. В результаті обговорення підготовлено розпорядження голови облдержадміністрації від 01.072009 №356 про створення Координаційного центру з розробки та реалізації кліматичних проектів, передбачено питання фінансування розробки регіонального плану заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату.
3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
Існуюча політика заходів щодо мінімізації негативного впливу зміни клімату призводить до деякого скорочення викидів парникових газів, проте поки воно не стало відчутним. Для істотного зменшення антропогенного впливу на кліматичну систему необхідні значні інвестиції в нові технології виробництва. Це і впровадження нових видів енергії, і створення стимулів зменшення негативного впливу, і розробка критеріїв оцінки позитивної політики, добровільних угод і дій.
Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, Сумська обласна державна адміністрації та регіональний консультант Вуглецевого фонду NEFCO проводять послідовну роботу з питань організації скорочення викидів парникових газів, у тому числі з використанням механізму Кіотського Протоколу. Роботи виконуються в рамках «Регіонального плану заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату для Сумської області».
4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ
У гідрологічному відношенні вся територія Сумської області розташована межах басейну Дніпра. Річки області відносяться до річкових систем лівобережних притоків Дніпра – Десни, Сули, Псел та Ворскли. По території області протікає одна велика річка Десна та 6 середніх річок – Сейм, Клевень, Сула, Псел, Хорол та Ворскла - загальна довжина яких у межах Сумської області становить 838 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км.
Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,35 км/км2, що майже співпадає з середньою густотою річкової мережі в Україні. Найбільш густа вона в басейні Сули – 0,44 км/км2, найменш густа – в басейні Десни – 0,30 км/км2. Середньорічний сумарний стік річок області становить 5,68 км3, в тому числі: стік сформований в межах області – 2,19 км3, транзитний стік – 3,49 км3. В області налічується 46 водосховищ загальним об’ємом 102,74 млн.м3, корисним – 82,14 млн.м3, 2175 ставків загальним повним об’ємом води 124,3 млн.м3 та 537 озер.
4.1. Водні ресурси та їх використання.
Для задоволення виробнича господарських потреб області у воді у 2009 р. з поверхневих та підземних джерел забрано 106,1 млн. м3 води, у т. ч. поверхневої – 56,84 млн. м3, підземної - 48,07 млн. м3; із них: підземної води попутно добутої при видобутку нафти - 1,224 млн. м3.
Найбільшими споживачами води в області є підприємства житлово-комунального господарства, промисловості та сільського господарства, у т. ч. ставково-рибне господарство, частка яких в загальному водоспоживанні становить відповідно 39.6%, 13,3%, 46,3%. Динаміка забору та використанню води наведені у табл. 4.1
Таблиця 4.1
Основні показники використання і відведення води, млн. м3
| Показники | 1990 | 2000 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Забрано води з природних водних об'єктів - всього | 286,0 | 127,5 | 132,9 | 125,4 | 124,0 | 106,1 |
| у тому числі для використання | 283,7 | 126,3 | 130,8 | 123,5 | 122,9 | 104,9 |
| Спожито свіжої води ( включаючи морську ), з неї на: | 260,07 | 115,35 | 117,33 | 110,5 | 110,9 | 93,46 |
| виробничі потреби | 116.2 | 42,41 | 41,22 | 39,08 | 37,2 | 24,26 |
| побутово-питні потреби | 80,3 | 55,97 | 35,67 | 34,32 | 33,42 | 31,67 |
| зрошення | 7,2 | 0,427 | - | - | - | - |
| сільськогосподарські потреби | 39,7 | 13,133 | 4,027 | 3,021 | 2,296 | 1,993 |
| ставково-рибне господарство | - | 3,407 | 36,41 | 34,05 | 38,00 | 35,54 |
| Втрати води при транспортуванні | 2,8 | 10,7 | 13,33 | 12,89 | 12,04 | 11,36 |
| Загальне водовідведення з нього | 170,3 | 84,42 | 88,88 | 74,05 | 71,15 | 61,68 |
| у поверхневі водні об'єкти | 145,9 | 75,39 | 77,48 | 63,53 | 63,14 | 58,53 |
| у тому числі | | | | | | |
| забруднених зворотних вод | 58,7 | 14,67 | 10,46 | 25,4 | 23,42 | 22,42 |
| з них без очищення | 0,72 | 0,044 | 0,89 | 0,53 | 0,072 | 0,07 |
| нормативно очищених | 11,72 | 46,47 | 25,86 | 8,206 | 7,894 | 7,043 |
| нормативно чистих без очистки | 75,4 | 14,24 | 41,16 | 29,92 | 31,82 | 29,07 |
| Обсяг оборотної та послідовно використаної води | 759,6 | 187,6 | 194,5 | 207,4 | 184,8 | 143,1 |
| Частка оборотної та послідовно використаної води, % | 87,0 | 82,0 | 82,0 | 84,0 | 83,0 | 86,0 |
| Потужність очисних споруд | 110,2 | 165,0 | 128,1 | 134,5 | 140,9 | 138,4 |
В промисловості найбільш водоємкими є такі галузі:
- хімічна – 43,5%;
- харчова – 22,2%;
- машинобудівна – 19,%;
- енергетика – 13,0%;
За останні 5 років в області спостерігається стабілізація в загальної кількості забраної води, але значно зменшився об’єм використання води населенням з урахуванням комунально-побутових потреб в порівнянні з 2000 р. на 24,3 млн. м3. В свою чергу, з передачею ставків в оренду під риборозведення обсяги використаної води для ставково-рибного господарства в порівнянні з 2000 р. збільшились на 31,93 млн. м3.
Житлово-комунальні організації працюють над проблемою раціонального використання води, але стан комунального господарства в цілому викликає занепокоєння. Постійно зростає протяжність аварійних водопровідних мереж, яких зараз вже 713,8 км., що складає 21,2% до загальної протяжності. На вкрай зношених водопровідних мережах спостерігається значна кількість поривів, що призводить до непродуктивних втрат питної води.
Так, в цілому по області втрати води при транспортуванні склали 11,36 млн. м3 або 10,7% від загального забору води, у тому числі:
- в промисловості вони становлять 3,3%, зокрема, в хімічній та нафтохімічній промисловості – 7,7%, а на транспорті - 1,7%;
- в житлово-комунальному господарстві ці втрати становлять 25,8%.
В містах обласного підпорядкування, відсоток втрат води при транспортуванні становить: Суми – 26,1%, Ромни – 17,3%, Шостка -17,4%, Глухів -8,7%, Охтирка -11,2% та Конотоп – 5,8%.
Не поліпшилися ситуація із оснащенням підприємств водовимірювальною апаратурою. Так, на більшості підприємств не налагоджений інструментальний облік води окремими цехами та виробництвами, слабо налагоджений облік стічних вод, незадовільно нарощуються потужності повторного використання води та оборотних систем. Не знижуються питомі норми водоспоживання. Стан ведення первинного обліку води все ще залишається на низькому рівні.
Обсяг оборотного та повторно-послідовного водопостачання, в цілому по області зменшився на 41,7 млн. м3 в порівнянні з 2008 р. Машинобудівна галузь зменшила обсяги оборотного і повторно-послідовного використання води на 2,13 млн.м3 за рахунок зменшення обсягів виробництва, зокрема, окремих видів насосного устаткування з припиненням їх стендових випробувань. В хімічній промисловості зменшення на 36,64 млн.м3 відбулося в зв’язку із скороченням випуску видів продукції, для виробництва яких потрібне охолодження. В табл. 4.2 наведені об’єми забору, використання та відведення води в розрізі басейнів річок.
Таблиця 4.2
Забір, використання та відведення води, млн. м3
| Назва водного об’єкту | Забрано води із природних водних об’єктів - всього | Використано води | Водовідведення у поверхневі водні об’єкти | |
| всього | з них забруднених зворотних вод | |||
| р. Ворскла | 8,91 | 8,565 | 4,701 | 0,435 |
| р. Псел | 54,89 | 44,74 | 30,36 | 17,82 |
| р, Сула | 7,952 | 7,701 | 4,787 | 1,141 |
| р. Десна у тому числі: | 34,38 | 32,45 | 18,68 | 3,025 |
| р. Сейм | 19,86 | 19,16 | 10,05 | 2,879 |
| р. Шостка | 7,032 | 5,906 | 5,475 | 0,02 |
4.2. Забруднення поверхневих вод
Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Скидом недостатньо очищених стоків що щорічно надходить до них. Також причинами незадовільного стану річок є надходження без очищення зливових (талих) вод із значної території міст Суми, Ромни, Конотоп , Шостка та інші.
Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів.
У 2009 р. загальний скид стічних вод у поверхневі водні об'єкти в порівнянні з 2008 р. зменшився на 4,61 млн.м3 (з 63,53 до 63,14 млн. м3), з них:
- 7,043 млн.м3 стічних вод забезпечувалось нормативною очисткою на очисних спорудах перед скидом в водні об’єкти, що складає 12,0%,;
- 22,35 млн.м3 скинуто в поверхневі водні об’єкти недостатньо очищених стічних вод, що складає 38,1%;
- 0, 070 млн.м3 зовсім без очистки що складає 0,1%;
- 29,07 млн. м3 скинуто нормативно чистих вод без очистки, що складає 49,6%.
У зв’язку з моральним та фізичним зносом споруд та обладнання, перевантаженням окремих технологічних ланцюгів продовжують неефективно працювали очисні споруди в містах Конотоп, Ромни, Суми, Ямпіль. Внаслідок порушень технологічного режиму очистки стічних вод не вийшли на проектний режим роботи очисні споруди КП “Недригайлівводосервіс”, КП «Водоканал» м. Лебедин, очисні споруди ДП “Тростянецькомунсервіс“ виправної колонії № 56 (с. Перехрестівка Роменського району) та інші. З цих підприємств до водних об’єктів поступають зворотні води, які не відповідають нормативам по органічним та завислим речовинам, біогенам.