Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25. 06
| Вид материала | Закон |
- Закону України "Про внесення змін до Конституції України", 757.92kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 707.88kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 720.75kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Державна митна служба україни наказ київ, 364.08kb.
- Закон україни, 35.04kb.
- Закон україни, 69.71kb.
- Методичні рекомендації та матеріали для проведення у 2011 р виховних заходів, пов’язаних, 276.8kb.
- Президії Верховної Ради України, прийнятих до набуття чинності Конституцією України, 37.77kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від, 622.11kb.
7.2. Система моніторингу геологічного середовища
Значну небезпеку для підземних вод становить забруднення геологічного середовища нафтопродуктами. Головними нафтогазодобувними підприємствами на території області є НГВУ «Охтирканафтогаз» та НГВУ «Полтаванафтогаз» ВАТ «Укрнафта». Особливістю нафтохімічного забруднення є утворення вуглеводнями та продуктами їх розпаду токсичних сполук, що впливають, насамперед, на стан грунтів зони аерації та підземних вод. Забруднення геологічного середовища нафтопродуктами є глобальною екологічною проблемою. Потрапляння нафтопродуктів у водоносні горизонти робить непридатними для споживання великі об’єми питної води. Тому впровадження системи моніторингу для оцінки техногенного впливу нафтохімічних підприємств з метою запобігання забруднення геологічного середовища нафтопродуктами та своєчасної розробки охоронних заходів – це важлива задача.
У 2009 р. НДПІ ВАТ «Укрнафта» розроблені "Програма робіт для створення системи моніторинг за станом підземних вод на території Анастасівського родовища Качанівського ГПЗ" та "Програма проведення робіт з інженерного захисту території К ЦПГ, ЦПСН Качанівського ГПЗ та прилеглої території ур. Обертень від забруднення нафтопродуктами".
Системи моніторингу підземних вод створюється на підприємстві як інтегрована інформаційна система, що здійснює збирання, оброблення та збереження екологічної інформації для відомчої та комплексної оцінки і прогнозу стану геологічного середовища, підземних вод, надання обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних соціальних, економічних та екологічних рішень. Інженерно – геологічні вишукування виконуються з метою вивчення та оцінка геологічних умов території для прогнозування змін геологічних умов під дією природних і техногенних факторів, визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища та способів досягнення потрібного стану цього середовища. Система спостережень, що впроваджується на підприємствах, стане складовою частиною регіональної системи моніторингу довкілля і сприятиме ефективному використанню природних ресурсів та забезпеченню екологічної безпеки.
7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
Станом на 01.01.2010 р. в області нараховувалось 4342 артезіанських свердловин. Згідно з даними форми 2-тп (водгосп) забір води з артезіанських свердловин за 2009 р. складає 49,29 млн.м3. На обліку в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Сумській області налічується 845 первинних водокористувачів підземних вод, які мають дозволи на спецводокористування.
Із загальної кількості водних свердловин виявлено 818 (18,8%) недіючих, які можуть бути потенційними забруднювачами підземних вод, з них 525 свердловин підлягають сантехнічному тампонажу.
Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод по 18 водозаборах становлять 577,8 тис.м3/добу, перспективні потреби області очікуються в кількості 195,0 тис.м3/добу.
Водопостачання області здійснюється за рахунок експлуатації водоносних горизонтів і комплексів четвертичних, пліоцен-олігоцен-еоценових, бучаксько-каневських, палеоценових відкладів кайнозойської групи та мергельно-крейдяних, сеноман-нижньокрейдяних та нижньотриасових відкладень мезозойської групи.
Найбільш важливу роль у водопостачанні міст та селищ міського типу відіграють мергельно-крейдові, сеноман-нижньокрейдяні та бучаксько-каневські водоносні горизонти, водовідбір по яких складає 148,9 тис.м3/добу. У водопостачанні сільського господарства провідна роль належить мергельно-крейдяним, бучаксько-каневських та пліоцен-олігоцен-еоценовим водоносним горизонтам, водовідбір по яким становить 15,3тис.м3/добу. Всі населені пункти області можуть бути на перспективу забезпечені водою за рахунок місцевих ресурсів.
Якість підземних вод, що використовуються для водоспоживання, в більшості випадків відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” або знаходиться в межах погоджень санепідемстанцій. Спостерігається погіршення якості підземних вод водоносних горизонтів, які залягають неглибоко від поверхні землі, головним чином тих, що виходять під четвертичні відклади, де захист від поверхневого забруднення недостатній. Частіше всього це зустрічається поблизу великих населених пунктів, в місцях накопичення гною (гноєсховища), біля споруд обробітку гнойових стоків, полів зрошення, а також в місцях неправильного зберігання, транспортування та використання хімічних засобів захисту рослин. До забруднення відкладів підземних вод, які залягають неглибоко від поверхні землі приводять також розміщення несанкціонованих звалищ твердих та рідких відходів або санкціонованих, але тих, що експлуатуються із порушенням технічних регламентів. На території області незахищеними від забруднення. також є діючі кар’єри розробок торфу та різних будівельних матеріалів. При їх розробці скриваються водоносні горизонти, які на цих площах не захищені від забруднення. До не захищених також відносяться поверхневі водойми (річки, водосховища та озера).
До умовно захищених відносяться ділянки, які прилягають до балок та річок з непостійним водостоком, балки. Вся інша територія Сумської області є захищеною. Надійно захищеними від поверхневого забруднення є водоносні комплекси сеноман-нижньокрейдяного та тріасових відкладів.
Водоносний комплекс сеноман-нижньокрейдяних відкладів характеризується значною водоємкістю, відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” (за виключенням декількох перевищень по вмісту заліза) і є одним із основних джерел водопостачання великих населених пунктів. У мм. Суми, Ромни, смт. Краснопілля і Недригайлів вміст заліза в системах питного водопостачання перевищує вимоги ГОСТ 2874-82 (до1-1,6мг/л).
В обласному центрі для забезпечення якісною водою Кіровського та Роменського мікрорайонів необхідно у 2009-2010 рр. запроектувати та виконати будівництво станції знезалізування потужністю 6 тис.м3/добу на Ново-Оболонському водозаборі, а також виконати капітальний ремонт глибоководних свердловин на Пришибському водозаборі (2 од.) на Токарівському (1 од.), Тополянському (1 од.), що дасть можливість забезпечити всі райони міста якісною питною водою в достатній кількості.
Із-за відсутності водопровідних мереж в районах одноповерхової забудови селищ міського типу і більшості сіл населення області користується водою з шахтових колодязів. Забруднення питної води в шахтових колодязях здебільшого відбувається по санітарно-хімічним та мікробіологічним показникам, особливо вміст нітратів в деяких районах області в 3-7 раз перевищує вимоги стандартів. Для покращення якості питної води періодично проводяться очищення, ремонт та дезінфекція шахтових колодязів. З метою вирішення цієї проблеми необхідно будувати артезіанські свердловини і водопровідні мережі для забезпечення якісною питною водою населення з підземних джерел. Виробничий лабораторний контроль якості питної води щодо дотримання санітарних норм хімічних, бактеріологічних, органолептичних показників виконується акредитованими лабораторіями підприємств централізованого питного водопостачання, а в разі відсутності лабораторій, аналізи виконуються, згідно договорів, акредитованими лабораторіями інших організацій.
Під особливим контролем знаходяться бурові роботи на нафтових промислах та містах закачування розсолів та промислових стоків.
Протягом року ДЕІ в Сумській області перевірено 74 водокористувача підземними водами, з них 5 – вторинні водокористувачі. При цьому перевірено 385 артезіанських свердловин. В ході інспекційних перевірок (планових та позапланових) виявлено 14 водокористувачів, що працювали без дозволу (переважно це сільські та селищні ради, водоканали, підприємства нафтогазового комплексу). За самовільне водокористування 124 особи притягнуто до адміністративної відповідальності на суму 14,068 тис. грн., пред’явлено 13 позовів на загальну суму 147,132 тис. грн.
Протягом 3-х років в області 3 підприємства проводили розлив в пляшки столово-мінеральної води із паліоценево-крейдяних водоносних горизонтів (АТЗТ АП “Прогрес-Технологія”, ТОВ завод “Еко-Продукт”, Тростянецький ЗАТ “Фаворит”). У санаторії “Токарі” Лебединського району для лікувальних цілей використовується мінеральна вода із середньоюрського водоносного горизонту.
У 2010-2011 рр. з метою покращення якості питної води на Ново-Оболонському водозаборі м. Суми необхідно виконати будівництво глибоководної артезіанської свердловини, а також свердловин у містах Ромни, Путивль, Буринь, селищах міського типу Краснопілля, Л.Долина, Недригайлів.
7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
У зв’язку з особливостями геологічної будови території Сумської області та із збільшенням техногенного навантаження на компоненти геологічного середовища до найбільш небезпечних екзогенних геологічних процесів в області відносяться зсуви та підтоплення. Кількість уражених земельних ділянок зсувами – 568, з них активних – 18, на забудованій території - 43.
Загальна площа території ураженої зсувними процесами складає 7,425 км2. Найбільш уражені території таких районів: Роменський - 2,52 км2, Сумський - 1,151 км2, Білопільський - 0,956 км2, Лебединський - 0,91 км2. Схильними до розвитку зсувних процесів та інших екзогенних геологічних процесів є басейни річок Сейм, Псел, Сула та їх притоки.
Ще з 2001 р. ЗАТ “Суми-надра” розпочали застосування режимних спостережень зсувних процесів на стаціонарних ділянках, облаштованих мережею ґрунтових маяків, розташованих в межах Путивльської, Роменської і Липоводолинської зсувних зон. Виконаними режимними спостереженнями зафіксовано стабілізацію зсувних процесів на більшості стаціонарних ділянках. Але з 2006 р. режимні спостереження на стаціонарних ділянках не проводяться.
До основних техногенних факторів появи зсувів віднесені:
- перевантаження схилів будівлями і спорудами;
- підрізка і орання схилів, що призводить до порушення їх стійкості;
- динамічні навантаження впродовж доріг викликають вібрацію силових територій та провокують зародження зсувів.
На території області підтоплені 474 км2 земель. Найбільші площі підтоплених земель є в Буринському, Білопільському, Роменському та Конотопському районах. Основними причинами підтоплення в області є як природні, так і техногенні фактори. До природних факторів слід віднести розташування населених пунктів на понижених ділянках місцевості, в заплавах річок, на рівних ділянках зі слабким природнім стоком. Техногенні причини зумовлені порушенням умов стоку поверхневих вод в результаті замулення русел річок, засипання природних елементів стоку, будівництва водосховищ, гідротехнічних споруд та інше. Загальна інформація щодо поширення екзогенних геологічних процесів наведена в таблиці 7.3.
Таблиця 7.3
Поширення екзогенних геологічних процесів.
| № з.п. | Вид (ЕГП) | Площа поширення | Кількість проявів, од. | % ураженості регіону |
| 1 | Зсуви | 7,425 | 568 | 0,03 |
| 2 | Підтоплення | 473,85 | - | 1,99 |
7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
Геологічний контроль за вивченням та використанням надр на території Сумської області проводить Державна організація "Південна територіальна інспекція Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню надр". У 2009 р. територіальною інспекцією перевірено 21 надрокористувача, які здійснюють розробку корисних копалин на території області. За результатами перевірки складено 42 приписи, призупинено роботу 2 підприємств, попереджено - 3, по двох надрокористувачах спеціальний дозвіл пропонується до анулювання у зв’язку з ліквідацією підприємства та у зв’язку з відсутністю потреби у подальшому користуванні надрами, ще по двох підприємствах – порушення відсутні.
7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
У 2009 р. Державним управлінням розглянуто матеріали та видано 14 попередніх погоджень (екологічних карток) на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, з них: 5 - на розробку родовищ корисних копалин, 1 – на геологічне вивчення, та 8 - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою.
8. ВІДХОДИ
8.1. Структура утворення та накопичення відходів
Однією з найгостріших екологічних проблем в області є поводження з відходами. Станом на 01.01.2010 в області накопичено 1855559,932 т відходів 1-3 класів небезпеки, а із врахуванням відходів 4 класу небезпеки – понад 29 млн. т. Основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунально-побутового обслуговування. Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах хімічної та машинобудівної галузей промисловості. Структура накопичення відходів в області наведена в таблиці 8.1, а показники утворення відходів у динаміці за 2007-2009 рр. наведені в таблиці 8.2 Додатку.
Таблиця 8.1.
Накопичення відходів (станом на початок року)
| № з/п | Показник | Одиниця виміру | Кількість | Примітка |
| 1 | Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів | од. | 440 | Кількість підприємств, охоплених статистичним спостереженням |
| 2 | Накопичено небезпечних відходів, усього | т | 1855559,932 | Відходи 1-3 класів небезпеки |
| | у тому числі: | | | |
| 3 | відходи 1 класу небезпеки | т | 846,046 | |
| 4 | відходи 2 класу небезпеки | т | 37142,265 | |
| 5 | відходи 3 класу небезпеки | т | 1817571,621 | |
Найбільші обсяги утворення та накопичення відходів спостерігаються в промислово розвинених районах області – м. Суми та Сумському районі, м. Конотоп та Конотопському районі, м. Охтирка та Охтирському районі, м. Ромни та Роменському районі, м. Шостка та Шосткинському районі.
Понад 90% накопичених відходів належить ВАТ «Сумихімпром», з них: залізного купоросу - 1787,568 тис. т, фосфогіпсу (відходи 4 класу небезпеки) – 11669,681 тис. т. Залізний купорос частково використовується для виробництва залізоокисних пігментів, активізатору (дехроматору) цементу. Крім того, побудована дослідно-промислова установка з виробництва коагулянтів для систем водоочищення, але повністю питання утилізації залізного купоросу не вирішене.
Найбільшими утворювачами гальваношламів в області є ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» (м. Суми) та ВАТ «Нафтопроммаш» (м. Охтирка). На останньому накопичено 1010,4 т зазначених відходів 2 класу небезпеки, які зберігаються в металевих ємностях поблизу р. Охтирка. В результаті тривалого зберігання та під впливом атмосферних опадів ємності кородують, що може спричинити забруднення довкілля важкими металами. Через скрутне фінансове становище підприємство не в змозі самотужки вирішити питання їх утилізації.
На ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» відходи гальванічного виробництва зберігаються у спеціально побудованому централізованому складі. Станом на 01.01.2010 на підприємстві накопичено 1,752 тис. т зазначених відходів. Періодично відходи передаються на утилізацію спеціалізованим підприємствам, але обсяги їх утворення значно більші від обсягів утилізації.
8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація)
З метою запобігання забруднення довкілля небезпечними відходами, відповідно до ст.17 Закону України «Про відходи» суб’єктами господарювання повинні здійснюватися відповідні заходи щодо максимальної утилізації відходів чи передачі їх іншим споживачам та спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, які займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів. Сумарні основні показники поводження з відходами в області у динаміці за 2007-2009 рр. наведені в таблиці 8.3.
Таблиця 8.3.
Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т)
| № з/п | Показники | 2000 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
| 1 | Утворилося | 101,613 | 123,761 | 150,260 | 69,147 |
| 2 | Одержано від інших підприємств | - | 1,235 | 1,374 | 2,088 |
| 3 | у тому числі з інших країн | - | - | - | - |
| 4 | Використано | 8,960 | 46,986 | 94,601 | 37,389 |
| 5 | Знешкоджено (знищено) | 3,577 | 1,274 | 3,713 | 20,715 |
| 6 | у тому числі спалено | - | 0,070 | 0,041 | 0,039 |
| 7 | Направлено в сховища організованого складування (поховання) | 86,023 | 58,985 | 39,688 | 4,147 |
| 8 | Передано іншим підприємствам | 6,630 | 17,790 | 14,576 | 8,711 |
| 9 | у тому числі іншим країнам | - | 13,366 | - | - |
| 10 | Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств | 0,002 | 0,007 | - | - |
| 11 | Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок | - | 0,006 | 0,011 | 0,016 |
| 12 | Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств | 1245,252 | 1811,999 | 1850,817 | 1855,560 |
У таблиці 8.4. наведені показники поводження з відходами у 2009 р. за класами небезпеки.
Таблиця 8.4.
Поводження з небезпечними відходами в області у 2009 році
| | 1 кл. небезпеки | 2 кл. небезпеки | 3 кл. небезпеки | Всього |
| Утворено відходів, т | 229,175 | 23425,646 | 45492,248 | 69147,069 |
| Використано відходів, т | 0,337 | 4092,133 | 33297,385 | 37389,855 |
| Знешкоджено (знищено) відходів, т | 1414,267 | 19037,195 | 264,047 | 20715,509 |
| Передано відходів іншим підприємствам, т | 332,461 | 363,369 | 8015,436 | 8711,266 |
| Вилучено відходів з інших причин, включаючи уточнення класу небезпеки, т | 16,319 | - | - | 16,319 |
Актуальною проблемою залишається поводження з твердими побутовими відходами, обсяги утворення яких щорічно зростають (див. табл. 8.2. Додатку).
Офіційно в області тверді побутові відходи (далі ТПВ) розміщуються на 324 міських, сільських та селищних полігонах та звалищах ТПВ загальною площею 281,7 га, частина з яких вже вичерпала свій ресурс. Практично всі районні центри, великі селища області мають полігони ТПВ, але не всі вони експлуатуються у відповідності до чинного природоохоронного законодавства. Майже всі полігони були введені в експлуатацію 10-30 років тому і переважна частина цих об’єктів заповнена на 90% або переповнена. Побудовані у свій час без належного захисту, деякі полігони є потенційними джерелами екологічної небезпеки регіонального масштабу. Під час будівництва полігонів не виконані природоохоронні заходи, передбачені проектом: відсутні огорожа, обвалування по периметру полігону, дизбар’єри, мережа спостережних свердловин та контрольно-пропускні пункти.
З метою покращення ситуації у сфері поводження з побутовими відходами розроблений типовий проект «Майданчик для складування твердих побутових відходів в невеликих населених пунктах», але облаштування сільських полігонів відповідно до цього проекту не здійснюється через відсутність коштів у сільських рад. Тверді побутові відходи в сільській місцевості видаляються в основному в ярах і балках без будь-якої проектної документації, дотримання технології складування цих відходів та обліку.
Дедалі складнішим стає вирішення питання пошуку нових придатних площ під полігони ТПВ в зв’язку з розвитком інфраструктури населених пунктів, а також негативним відношенням місцевого населення до розміщення полігонів поблизу території їхніх громад.
За даними районних державних адміністрацій офіційні приймальні пункти вторинної сировини діють лише в містах Суми, Конотоп, Краснопілля, Кролевець, Ромни та Шостка. На території інших районних центрів області приймальні пункти вторинної сировини не зареєстровані.
Інформація щодо кількості несанкціонованих сміттєзвалищ та наявності в області полігонів твердих побутових відходів наведена в таблиці 8.5 Додатку.
Особливу категорію небезпечних відходів становлять непридатні та заборонені до використання пестициди та агрохімікати.
Станом на 01.01.2009 р. на території Сумської області було накопичено 2774,165 т непридатних та заборонених до використання пестицидів, які зберігалися в 265 складах, 148 з яких знаходились в незадовільному стані. Незадовільні умови їх зберігання несуть загрозу для навколишнього природного середовища та здоров’я населення внаслідок забруднення ґрунту, міграції токсичних компонентів шляхом інфільтрації в підземні і поверхневі води, особливо в весняний період, коли НЗП можуть потрапити до водних об'єктів разом із талими водами.
У 2009 р. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища за бюджетною програмою «Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами» одержано кошти в сумі 2021100,0 грн. для проведення робіт по знешкодженню непридатних та заборонених для використання пестицидів і агрохімікатів. Також на вищезазначені заходи з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 738500,0 грн. та 400000,0 грн. - для проведення робіт з перезатарювання непридатних та заборонених для використання пестицидів і агрохімікатів
У 2009 р. здійснене перезатарювання 133,828 т НЗП, з яких у Липоводолинському районі - 31,640 т, у В.Писарівському – 63,634 т, у Сумському - 11,069 т, у Тростянецькому - 5,957 т та у м. Суми - 21,528 т. На зазначені роботи з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища були виділені кошти в сумі 400,0 тис. грн.
Проведені роботи по знешкоджено 162,329 НЗП в Путивльському, Лебединському, Глухівському, Сумському та Великописарівському районах. Завдяки проведеним роботам знято з обліку 53 місця зберігання НЗП (рис. 8.1. Додатку). На зазначені роботи були виділені кошти з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 2021,1 тис. грн. та з обласного фонду - 738,5 тис. грн. Також за кошти ТОВ «Беєве» у 2009 р. знешкоджено 2,3 т НЗП на території Беївської сільської ради Липоводолинського району.
Із врахуванням вищезазначених робіт станом на 01.01.2010 на території Сумської області знаходиться за обліком 2670,413 т непридатних та заборонених до використання пестицидів. Пестициди зберігаються в 212 складських приміщеннях, з яких 114 знаходиться в незадовільному стані (див. рис. 8.1 Додатку).
При проведенні робіт з перезатарювання та знешкодження пестицидів постійно виявляються відхилення фактичної кількості НЗП від облікових даних, так як районними інвентаризаційними комісіями не проводилося зважування НЗП під час інвентаризації.
На безгосподарних складах НЗП області трапляються випадки грубого порушення вимог природоохоронного законодавства: викрадення пестицидів, розрізання металевих ємностей, в яких зберігаються НЗП, для здачі на металобрухт та висипання пестицидів на незахищену землю. Для вирішення зазначеної проблеми необхідно на законодавчому рівні прийняти порядок визначення власників НЗП при банкрутстві сільгосппідприємств та передбачити адміністративну відповідальність за його порушення.
Узагальнена інформація щодо поводження з НЗП у 2009 р. наведена у таблиці 8.6. Додатку.
Діючим природоохоронним законодавством не визначені терміни передачі відходів спеціалізованим підприємствам на утилізацію та видалення, обсяги утилізації відходів значно менші від обсягів їх утворення у календарному році, тому відбувається постійне накопичення відходів на території підприємств, в спеціально відведених місцях видалення, а їх передача багатьма підприємствами на утилізацію здійснюється через значний період часу з моменту утворення. Деякі відходи зовсім не утилізуються – фосфогіпс, нафтошлами, тверді побутові відходи.
Значну частину утворюваних промислових відходів м. Суми становить відпрацьована формувальна суміш ливарного виробництва, що використовується для рекультивації виробленого простору піщаного кар’єру, розташованого поблизу с. Руднівка Сумського району.
Не повністю вирішене питання утилізації золошлакової суміші, що утворюється в результаті функціонування Сумської ТЕЦ. Золошлаконакопичувач на сьогодні вже практично заповнений. Враховуючи висновки токсикологічної оцінки та рекомендації щодо поводження з відходами Сумської ТЕЦ, виданої інститутом екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, золошлак використовується для рекультивації виробленого простору глиняного кар’єру в с. Верхнє Піщане Сумського району.
В таблиці 8.7. Додатку наведені основні показники поводження з відходами з розподілом по районах області.
Необхідно вирішити питання утилізації небезпечних відходів, що утворюються населенням: відпрацьованих акумуляторних батарей, масел та шин від експлуатації приватного автотранспорту, відпрацьованих люмінесцентних ламп від освітлення житлових приміщень та ін. В населених пунктах області необхідно відкрити пункти прийому небезпечних відходів від населення з метою запобігання потрапляння їх на полігони побутових відходів та довкілля. Але для вирішення цієї проблеми необхідне відповідне нормативно-правове забезпечення.
Державною екологічною інспекцією в Сумській області протягом 2009 р. в галузі поводження з відходами здійснено 512 перевірок, в т.ч. поводження з промисловими відходами - 229 перевірок, з побутовими – 283. При цьому перевірено – 25 МВВ (місць видалення відходів) – це полігон ТПВ м. Суми на землях Краснопільського району, закритий полігон м. Суми на землях Верхньосироватської сільської ради, полігон ТПВ м. Конотоп КП “Флора”, полігон промислових відходів ВАТ «ШЗХР», полігон ТОВ «ПТВ», закритий шламонакопичувач НГВУ «Охтирканафтогаз», полігон ТПВ м. Шостка, мулові карти Охтирського сиркомбінату, поля фільтрації ДП “Дубовязівський спиртовий завод”, відвал фосфогіпсу ВАТ «Сумихімпром», полігон ТПВ м. Глухів, чотири місця видалення відходів гальванічного виробництва ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», місце видалення відходів ливарного виробництва ВАТ «Центролит», сільські звалища Краснопільського, Охтирського районів, та полігон ТПВ Буринської міської ради. Основними порушеннями режиму експлуатації МВВ побутових відходів є відсутність проектної документації (переважно сільські звалища), паспортів МВВ, обвалування звалищ, твердих під’їздних шляхів, пошарової ізоляції відходів. В цілому у 2009 р. за порушення правил поводження з відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 989 осіб на загальну суму штрафів 75,670 тис. грн. Розраховано збитків на загальну суму 1920,851 тис. грн.
8.3 Використання відходів як вторинної сировини
Згідно з даними Головного управління статистики в Сумській області за 2009 р. у господарський оборот повторно залучено 321,6 тис. т вторресурсів (або на 31,5% менше, ніж у попередньому році). Порівняно з 2008 р. скоротилося використання шлаків доменного виробництва (одержаних з-за меж області) – на 19,2 тис. т, жому бурякового – на 38,2 тис. т, кислоти сірчаної – на 36,99 тис. т, купоросу залізного – на 20,7 тис. т, барди зернокартопляної– на 21,8 тис. т. Структура використання вторинної сировини і відходів виробництва у 2008-2009 рр. за напрямками споживання наведена на рис. 8.2.
Рис. 8.2. Структура використання вторинної сировини і відходів виробництва за напрямками споживання
2008 р. 2009 р.
Ці висновки були зроблені на підставі аналізу статистичних звітів за формою 14-МТП «Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва». Відповідно до номенклатури вторинної сировини та відходів виробництва, наведеної в зазначеному статзвіті, до них належать також фосфогіпс, суміші формові відпрацьовані, шлаки ливарного виробництва, тверді побутові відходи, зола і золошлакові відходи теплових електростанцій, які на сьогодні лише видаляються у спеціально відведених місцях.
Протягом 2009 р. на підприємствах та в організаціях області утворено 644,3 тис. т вторинної сировини і відходів виробництва, що на 39,7% менше, ніж в попередньому році. Зменшення відбулося в основному за рахунок фосфогіпсу, купоросу залізного, кислоти сірчаної.
Динаміка використання відходів за останні три роки (за даними статзвіту за формою 14МТП) наведена в таблиці 8.8.
Таблиця 8.8.
Динаміка використання відходів
| № з/п | Показник | 2000 рік | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
| 1 | Обсяги утворення відходів, тис.т. | 879,4 | 1506,7 | 1069,0 | 644,3 |
| 2 | Обсяги використання відходів, тис.т. | 287,3 | 558,986 | 469,7 | 321,6 |
| 3 | Рівень використання, % | 32,7 | 37,1 | 43,9 | 50 |
За даними Головного управління статистики в Сумській області у 2009 р. на підприємствах області утворилось 77,1 тис. т брухту чорних металів та 2131,7 т брухту кольорових металів. Слід відмітити, що 61,4% загального обсягу чорного металобрухту складають металеві відходи, одержані зі сторони (153,9 тис. т.), в основному це обсяги підприємств, які займаються заготівлею металобрухту. На відміну від чорного металобрухту частка кольорових металоресурсів, одержаних зі сторони, складає лише 37,9%. У 2009 р. рівень використання відходів кольорових металів зріс на 7,8%. Найбільшу питому вагу (93,6%) у відходах кольорових металів складає брухт алюмінію.
Значна частина спожитого металобрухту чорних та кольорових металів належить ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», ВАТ «Центролит», ТОВ «Фрунзе-Профіль» (м. Суми), КФ ЗАТ «Мотордеталь-Правекс», ТВ МТЗ ДТГО «Південно-західна залізниця» (м. Конотоп).
8.4. Транскордонні перевезення відходів
За 2009 р. загальна кількість вантажів, що пройшли екологічний контроль на автомобільних, залізничних пунктах пропуску через державний кордон, а також на постах екологічного контролю в зоні діяльності митниць призначення та відправлення склала 48597,4 тис. тонн вантажів. Із них екологічний контроль складає 21747,9 тис. тонн вантажів, радіологічний контроль – 26849,5 тис. тонн вантажів.
Загальна кількість транспортних засобів, які пройшли екологічний та радіологічний контроль у пунктах пропуску (без урахування залізничних вагонів) - 460018 одиниць.
За звітний період було складено 49 актів по затримці 2949,7 тонн хімічно-небезпечних речовин, відходів, а також озоноруйнівних речовин без відповідних дозвільних документів на їх транскордонне перевезення. Із них було повернуто відправникам 2 вантажі з хімічно-небезпечними речовинами та з підвищеним рівнем радіаційного фону.
8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
Відповідно до повноважень, визначених Законом України «Про відходи», Положенням про Державне управління охорони навколишнього природного середовища, Держуправління в Сумській області здійснює заходи з реалізації державної політики в галузі охорони довкілля, управління та координацію у сфері поводження з відходами.
Розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.03.2004 №101 затверджений Порядок (методика) проведення інвентаризації промислових відходів на підприємствах, в організаціях та установах у Сумській області. Зазначений Порядок базується на принципах екологічного аудиту і спрямований на сприяння реалізації суб’єктами господарювання норм і вимог природоохоронного законодавства, удосконалення системи управління відходами на підприємствах та приведення її у відповідність до вимог ДСТУ ISO 14000. Станом на 01.01.2010 зареєстровано 263 підприємства-учасників обласної системи управління відходами. У 2009 р. інвентаризація промислових відходів проведена на 44 підприємствах області, з них найбільше в м. Суми та Сумському районі (21), м. Ромни та Роменському районі (6).
У 2009 р. завершена розробка програмного комплексу «Система моніторингу довкілля в Сумській області. Контроль поводження з відходами, отруйними речовинами і стану місць накопичення хімічних засобів захисту рослин». Його впровадження дозволить удосконалити систематизацію інформації щодо поводження з відходами та отруйними речовинами в області, здійснення аналітичної обробки баз даних з метою прийняття управлінських рішень, планування заходів з попередження та ліквідації забруднення довкілля.
Відповідно до ст. 27, 28 Закону України «Про відходи» ведуться обласні реєстри місць видалення відходів, об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Станом на 01.01.2010 до обласного реєстру ОУВ внесено 166 підприємств області, до реєстру ООУВ – 4 підприємства, до обласного реєстру місць видалення відходів - 138 МВВ.
Продовжує діяльність створений на базі Сумського державного університету Науковий центр прикладних екологічних досліджень. За ініціативи Держуправління спеціалістами центру у звітному періоді проведені 2 методичні семінари для підприємств області з питань поводження з відходами.
9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА
9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
Проблеми навколишнього середовища, як правило, впливають на життя країни як вирішальний фактор або як складова національного добробуту й потенційних можливостей держави. Отож, національна безпека неможлива без урахування екологічного фактору.
Все, що загрожує виживанню планети і її природі, мусить розглядатися як загроза безпеці. Екологічні проблеми - це проблеми абсолютно нових вимірів. Екологічні загрози досить тісно пов'язані між собою й іншими соціальними, політичними й економічними факторами, що впливають на стан безпеки. Посилення боротьби за володіння та користування чистим повітрям, водою, орною землею, рибними та харчовими ресурсами, що колись розглядалися як безкоштовні, нині вже є реальною загрозою для регіональної безпеки. Загрозою екологічного характеру є і та величезна шкода, яку завдають довкіллю промислові викиди, знищення лісів, знищення біологічних видів і, нарешті, кліматичні зміни.
Поняття безпеки суттєво розширюється. Безпека стає всеохоплюючою категорією, що поєднує більшість проблем захисту населення від будь-яких загроз. Визнання екологічної безпеки рівнозначною, або навіть важливішою за військову, сприятиме уважнішому ставленню до проблем навколишнього середовища. В рамках стратегії поступального розвитку проблема збалансування економічного зростання та збереження довкілля є проблемою номер один. Якими б прекрасними не були сучасні рішення економічних проблем, вони одразу ж зазнають краху, якщо не вдасться поєднати їх із розв'язанням глобальних проблем. Природні підвалини життя вимагають всеохоплюючого захисту.
9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Державною екологічною інспекцією в Сумській області в ході здійснення інспекційної діяльності протягом 2009 р. перевірено 5 підприємств, віднесених до "Переліку 100 об’єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля на загальнодержавному рівні", а саме: ВАТ «Сумихімпром», НГВУ «Охтирканафтогаз», Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів, Качанівський ГПЗ, ВАТ “Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе”.
Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів
Основні порушення, що були виявлені в ході планової перевірки та вжиті заходи:
- невиконання припису по отриманню спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) – відповідальна особа притягнута до адмінвідповідальності на суму штрафу 170 грн.
- невиконання проектних рішень по зливам і стокам – відповідальна особа притягнута до адмінвідповідальності на суму штрафу 150 грн.
Екологічний ефект: аналіз статистичної звітності 2-ТП повітря починаючи з 2006 р. свідчить про тенденцію до зменшення кількості викидів за рахунок зменшення кількості зупинок компресорного обладнання.
Обсяги викидів в атмосферне повітря складають 9984,9 т/рік.
НГВУ «Охтирканафтогаз»
Основні порушення, що були виявлені в ході планової перевірки та вжиті заходи:
- забруднення земель буровими розчинами, високо мінералізованими водами на Бугруватівському родовищі – відповідальні особи притягнуті до адміністративної відповідальності, обміряно площі забруднених земельних ділянок, відібрані зразки ґрунту, в результаті лабораторних досліджень факти забруднення підтвердились, після одержання грошової оцінки забруднених земель за даними порушеннями буде нараховано шкоду;
- незважаючи на систематичні приписи не лише на адресу НГВУ «Охтирканафтогаз», а і на ВАТ «Укрнафта», підприємство здійснює забір підземної води за відсутності спеціального дозволу на користування надрами;
- підприємство здійснює закачування виробничих стічних вод в підземні поглинаючі горизонти без спеціального дозволу на користування надрами для даного виду робіт;
За виявлені порушення та систематичне невиконання приписів відповідальні особи НГВУ «Охтирканафтогаз» притягнуті до адміністративної відповідальності. Акт перевірки передано до Сумської міжрайонної природоохоронної прокуратури.
Екологічний ефект:
- у 2009 р. підприємством отриманий позитивний висновок на проведення робіт по утилізації нафтошламів на закритому шламонакопичувачі та розпочато роботи по їх утилізації. В результаті неодноразових приписів керівництву ВАТ «Укрнафта», наприкінці 2007 р. підприємством одержано ліцензію на проведення операцій в сфері поводження з відходами, а саме з нафтопродуктами та відпрацьованими маслами; розроблено та узгоджено з Держуправлінням з ОНПС в Сумській області та облСЕС «Проект ліквідації нафтошламів з шламонакопичувача», розроблено технічне завдання на проект реконструкції шламонакопичувача, для можливості доведення його до стану вимог нормативних актів. Проектна документація на реконструкцію виготовляється НДПІ ВАТ «Укрнафта». Проектом реконструкції передбачено бетонований майданчик для проведення біодеструкції. Рідку фракцію з існуючого шламонакопичувача планується передавати на переробку згідно укладеного договору зі спеціалізованою організацією;
- перевірка у 2009 р. показала, що підприємством почали вживатись дієві заходи по недопущенню забруднення земель нафтою, а саме: в порівнянні з попередніми перевірками значно зменшилась кількість випадків підтікання редукторів та сальників качалок на Бугруватівському родовищі;
- облаштовано майданчик для складування металобрухту, а саме: виконано тверде покриття на території бази БМТЗ в м. Охтирка. Тривають роботи по ліквідації забруднення підземних вод кратерами свердловин №5 та №11 Рибальського родовища.
Обсяги викидів в атмосферне повітря складають 2954 т/рік.
ВАТ «Сумихімпром»
Основні порушення, що були виявлені в ході планової перевірки та вжиті заходи:
- протягом тривалого часу підприємством не вирішується питання щодо відведення земельної ділянки під полігон будівельних відходів і, як наслідок, будівельні відходи розміщені по всій території підприємства;
- встановлено вплив відвалу фосфогіпса на території Токарівської сільської ради на стан підземних вод (фосфати, амоній);
- неефективно працюють локальні очисні споруди санаторію-профілакторію «Олдиш»;
- виявлено спалювання сухої рослинності на очисних спорудах підприємства та незначне забруднення земель шламовими стоками.
Екологічний ефект:
- в зв’язку з проведенням ремонтних робіт на градирнях зменшено відсоток втрат води;
- підприємством проведена робота по припиненню скиду по випуску №2 в частині розробки документації, економічного обґрунтування та прийняття проектних рішень, щодо мінімізації стічних вод, які надходять до цеху нейтралізації; ведуться роботи в цеху двоокису титану №1 по очистці та частковому поверненню у виробництво стічних вод з виробництва двоокису титану по методу зворотного осмосу. Закінчено перший етап, отримані позитивні результати.
Всього за 2009 р. відведено зворотних вод 924,16 тис. м3. Обсяг розміщення відходів складає 140 тис. тонн.
Качанівський ГПЗ
Основними порушеннями при перевірці Качанівського ГПЗ є:
- із 01.04.2009 р. і відповідно до 16.06.2009 р. та 25.06.2009 р. підприємством здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу;
- на Анастасіївському ЦКіПГГ встановлено 2 побутових котли. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для даних котлів відсутній;
- на території підприємства біля маслоскладу та БПКА виявлені земельні ділянки забруднені нафтопродуктами. Площа земельних ділянок менше 1 м2;
- за територією підприємства на земельній ділянці виявлено дві ємності, які належать підприємству;
- підприємством не проводяться необхідні роботи щодо ліквідації раніше виявленого забруднення підземних вод, інформація щодо проведених досліджень своєчасно в Інспекцію не надається.
За виявлені порушення та систематичне невиконання приписів відповідальні особи Качанівського ГПЗ притягнуті до адміністративної відповідальності.
Екологічний ефект:
На даний момент підприємством розроблена "Програма виконання еколого-гідрогеологічних вишукувань для обґрунтування системи моніторингу стану підземної гідросфери та дослідних робіт для обґрунтування конструкцій інженерного захисту від забруднення рідкими вуглеводнями в районі проммайданчика Качанівського ГПЗ", який узгоджений Держуправлінням ОНПС в Сумській області. Крім того з метою попередження можливого негативного впливу інженерні мережі підприємства виносяться над поверхнею землі.
Обсяги викидів в атмосферне повітря складають 1095 т/рік.