Президії Верховної Ради України, прийнятих до набуття чинності Конституцією України (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року n 2-зп) Окремі положення цього закон
| Вид материала | Закон |
- Постановою Верховної Ради України від 5 листопада 1991 року n 1790-xii із змінами, 446.5kb.
- Постановою Верховної Ради України від 5 листопада 1991 року n 1790-xii із змінами, 447.51kb.
- Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року n 6-рп/2007 Положення частини четвертої, 449.49kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року n 4-рп/2007, від 9 липня 2007, 2084.29kb.
- Декретами Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1992 року n 6-92, від 11 січня, 849.29kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008), від, 932.09kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008), від, 447.7kb.
- Верховної Ради Української рср від 26 червня 1991 року n 1268-xii, враховуючи зміни,, 802.42kb.
- Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року n 5-рп/99, від 6 липня 1999 року, 300.22kb.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Конституційний Суд України
від 16 жовтня 1996 року № 442/96-ВР
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 3 серпня 2006 року N 73-V,
від 4 серпня 2006 року N 79-V,
від 19 березня 2009 року N 1168-VI
(зміни, внесені Законом України від 19 березня 2009 року N 1168-VI, визнано
такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 7 липня 2009 року N 17-рп/2009)
Положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV визнано таким, що не відповідає Конституції України в частині віднесення до юрисдикції Конституційного Суду України питань про відповідність Конституції України (конституційність) правових актів органів Верховної Ради України, крім нормативних актів Президії Верховної Ради України, прийнятих до набуття чинності Конституцією України
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 23 червня 1997 року N 2-зп)
Окремі положення цього Закону визнано такими, що
не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 26 червня 2008 року N 13-рп/2008)
Окремі положення цього Закону визнано такими,
що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 7 липня 2009 року N 17-рп/2009)
(Витяг)
Стаття 13. Повноваження Конституційного Суду України
Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:
1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;
3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;
4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;
5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;
(статтю 13 доповнено пунктом 5 згідно із
Законом України від 19.03.2009 р. N 1168-VI)
(зміни, внесені Законом України від 19.03.2009 р. N 1168-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.07.2009 р. N 17-рп/2009)
6) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.
(статтю 13 доповнено пунктом 6 згідно із
Законом України від 19.03.2009 р. N 1168-VI)
(зміни, внесені Законом України від 19.03.2009 р. N 1168-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.07.2009 р. N 17-рп/2009)
Стаття 14. Межі повноважень Конституційного Суду України
До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.
Стаття 15. Підстави для визнання правових актів неконституційними
Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:
невідповідність Конституції України;
порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;
перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.
Стаття 42. Конституційне звернення
Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.
У конституційному зверненні зазначаються:
1) прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;
2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;
3) статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України;
4) обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України;
5) дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);
6) перелік документів та матеріалів, що додаються.
Конституційне звернення, документи та матеріали до нього подаються у трьох примірниках.
Стаття 43. Суб'єкти права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України
Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.