Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25. 06
| Вид материала | Закон |
- Закону України "Про внесення змін до Конституції України", 757.92kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 707.88kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 720.75kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Державна митна служба україни наказ київ, 364.08kb.
- Закон україни, 35.04kb.
- Закон україни, 69.71kb.
- Методичні рекомендації та матеріали для проведення у 2011 р виховних заходів, пов’язаних, 276.8kb.
- Президії Верховної Ради України, прийнятих до набуття чинності Конституцією України, 37.77kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від, 622.11kb.
Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.
| Роки | Викиди в атмосферне повітря, тис.т.1 | Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг | Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг | Обсяг викидів на одиницю ВРП2 | ||
| Всього | у тому числі | |||||
| стаціонарними джерелами | пересувними джерелами | |||||
| 2000 | 81,028 | 26,265 | 54,763 | 3,400 | 0,061 | - |
| 2006 | 77,832 | 28,399 | 49,433 | 3,500 | 0,070 | 0,008 |
| 2007 | 88,425 | 29,082 | 59, 343 | 3,710 | 0,073 | 0,007 |
| 2008 | 87,398 | 29,650 | 57,748 | 3,667 | 0,073 | 0,005 |
| 2009 | 83,349 | 29,185 | 54,164 | 3,497 | 0,071 | - |
1У 2000 р. наводяться дані щодо викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення та автотранспорту; починаючи з 2005 р. додатково включені дані щодо викидів від залізничного, авіаційного транспорту, а з 2007 р. – від виробничої техніки.
2Дані за 2009 р. будуть у травні 2011 р.; величина ВРП в млн. грн.
У 2009 р. загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області становила 83,35 тис. т, що складає біля 1% обсягу викидів в атмосферне повітря України. В порівнянні з 2008 р. загальні викиди зменшились на 4,05 тис. т або на 4,85 %.
2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області
Серед населених пунктів Сумської області, як і раніше, найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міст Суми - 9,433 тис. т, Шостка - 0,372 тис. т, Конотоп - 0,322 тис. т., Охтирка - 0, 292 тис. т (табл. 2.2.).
Причинами надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є незадовільний технічний стан великої кількості транспортних засобів підприємств та індивідуальних власників.
Також одною з основних проблем міста щодо охорони атмосферного повітря є питання морально та фізично застарілого технологічного обладнання промислових підприємств. За останні роки майже на всіх підприємствах області установки очистки газу, технологічне обладнання не оновлювались (кількість обладнання з терміном експлуатації 40 років і більше становить більше 70%). На промислових підприємствах області протягом останніх років майже не впроваджувались найкращі доступні, екологічно чисті технології.
Таблиця 2.2.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т
| Назва населених пунктів | 2000 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Всього | 26,265 | 26,140 | 28,399 | 29,082 | 29,650 | 29,185 |
| м. Суми | 7,979 | 8,599 | 8,119 | 9,327 | 9,493 | 9,433 |
| м. Охтирка | 0,514 | 0,305 | 0,302 | 0,272 | 0,293 | 0,292 |
| м. Глухів | 0,299 | 0,102 | 0,102 | 0,095 | 0,104 | 0,107 |
| м. Конотоп | 1,404 | 0,679 | 0,580 | 0,460 | 0,352 | 0,322 |
| м. Лебедин | 0,292 | 0,099 | 0,090 | 0,080 | 0,079 | 0,066 |
| м. Ромни | 0,908 | 0,495 | 0,304 | 0,236 | 0,225 | 0,263 |
| м. Шостка | 1,428 | 0,482 | 0,335 | 0,377 | 0,409 | 0,372 |
У 2009 р. відбулося зменшення викидів сполук азоту на 1,03 тис. т, або на 23%; аміаку на 0,28 тис. т, або на 74,8%; діоксиду та інших сполук сірки на 0,82 тис. т, або на 21,9%; оксиду вуглецю на 0,43 тис. т, або на 6,4%; збільшення викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок на 2,04 тис. т, або на 72,8% (табл. 2.3. Додатку).
В містах та районах, де розташовані основні забруднювачі атмосферного повітря області (НГВУ “Охтирканафтогаз”, Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, ВАТ “Сумихімпром”, ВАТ “Сумське НВО ім. Фрунзе”, Качанівський ГПЗ) спостерігаються найбільші обсяги викидів в атмосферне повітря: м. Суми - 9,433 тис. тонн (32,3% від загальних викидів стаціонарних джерел області), Сумський район – 8,785 тис. тонн (30,1%), Роменський район – 4,914 тис. тонн (16,8%). Охтирський район – 3,311 тис. тонн (11,3%). Дані наведені в табл. 2.4. Додатку.
2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
Основними забруднювачами атмосфери в області є підприємства добувної та переробної галузей, діяльність трубопровідного транспорту з транспортування газу, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (табл. 2.5.).
Таблиця 2.5.
Основні забруднювачі атмосферного повітря.
| № п/п | Підприємство - забруднювач | Відомча приналежність | Валовий викид,т | Зменшення/- збільшення/+ | Причина зменшення/ збільшення | |
| 2009 р. | 2008 р. | |||||
| 1. | Сумське ЛВУМГ | ДК “Укртрансгаз” УМГ “Київтрансгаз” | 9980 | 11135 | - | Зменшення кількості ремонтів технологічного обладнання. |
| 2. | ТОВ «Сумитеплоенерго» | - | 5140 | 2010 | + | Перехід роботи котлів на вугілля. |
| 3. | Качанівський ГПЗ | ВАТ “Укрнафта | 3600 | 2538 | + | Збільшення кількості ремонтів технологічного обладнання. |
| 4. | НГВУ "Охтирканафтогаз" | ВАТ “Укрнафта” | 3150 | 3120 | + | Збільшення кількості ремонтів технологічного обладнання. |
| 5. | НГВУ “Полтавнафтогаз” | ВАТ “Укрнафта | 1700 | 1500 | + | Збільшення кількості ремонтів технологічного обладнання. |
| 6. | ВАТ "Сумихімпром" | Мінпромполітики України | 1280 | 3374 | - | Зменшення обсягів виробництва. |
| 7. | ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" | Мінпромполітики України | 610 | 978 | - | Зменшення обсягів виробництва. |
У структурі промислового потенціалу області більше 85% викидів забруднюючих речовин припадає на екологічно небезпечні виробництва таких галузей: діяльність транспорту та зв'язку - 10,342 тис. т, або 35,4% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області; добувна промисловість - 8,635 тис. т, або 29,59%; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 5,664 тис. т, або 19,4%; переробна промисловість - 3,758 тис. т або 12,9% (табл. 2.6 Додатку).
2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.
На території Сумської області відсутні пункти спостереження щодо транскордонного забруднення атмосферного повітря.
2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
У 2009 р. щільність викидів від стаціонарних джерел залишилась практично на рівні минулого року. Найбільша щільність викидів від стаціонарних джерел у перерахунку на 1 км2 припадає на міста Суми (65,1 т), Шостка (10,3 т), Охтирка (9,4 т), Ромни (9,1 т). Розрахований усереднений показник по області - 1,22 т на 1 км2.
За даними Сумського обласного центру з гідрометеорології загальний рівень забруднення атмосферного повітря за останні роки по деяких шкідливих речовинах в м. Суми стабілізувався, але залишається підвищеним. Так, середній вміст пилу, формальдегіду, діоксиду азоту в повітрі міста у 2009 р. дорівнював 1,3 ГДК; середній вміст інших інгредієнтів в атмосферному повітрі нижче санітарних норм. Слід зазначити, що регіональна система моніторингу стану атмосферного повітря недосконала: вимірювання проводиться тільки в обласному центрі, стаціонарні пости розташовані поблизу доріг в містах найбільшого екологічного навантаження, де основний вклад вносять викиди від автотранспорту і забруднення атмосфери у даних місцях найбільше, тому немає достовірної картини загального стану атмосфери у місті.
Високих та екстремальне високих рівнів забруднення атмосферного повітря у м. Суми протягом останніх років не спостерігалось. Дані наведені в таблицях 2.7. та 2.8.
Таблиця 2.7.
Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.
| Речовина | Клас небез-пеки | Кількість міст, охоплених спостере-женнями | Середньо-річний вміст, мг/м3 | Середньо-добові ГДК | Макси-мальний вміст, мг/м3 | Макси-мально разові ГДК | Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: | Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: | ||||
| 1 ГДК | 5 ГДК | 10 ГДК | 1 ГДК | 5 ГДК | 10 ГДК | |||||||
| Пил | 3 | 1 | 0,2 | 0,15 | 0,5 | 0,5 | | | | | | |
| Діоксид азоту | 2 | 1 | 0,05 | 0,04 | 0,14 | 0,085 | | | | | | |
| Форма-льдегід | 2 | 1 | 0,004 | 0,003 | 0,012 | 0,035 | | | | | | |
Примітка: * - в Сумській області стаціонарні пости спостережень знаходяться тільки в м. Суми
Таблиця 2.8.
Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст
| Забруднююча речовина | Місто | Середньо річна концентрація | Максимально разова середньорічна концентрацій |
| Пил | Суми | 1,3 | 1,0 |
| Діоксид сірки | Суми | 0,5 | 0,1 |
| Розчинні сульфати | Суми | 0,02мг/м3 * | 0,04мг/м3* |
| Оксид вуглецю | Суми | 0,67 | 1,4 |
| Діоксид азоту | Суми | 1,25 | 1,6 |
| Оксид азоту | Суми | 0,33 | 0,2 |
| Аміак | Суми | 0,5 | 0,15 |
| Формальдегід | Суми | 1,3 | 0,3 |
*- для розчинних сульфатів ГДК не розроблена, тому дані наведені в мг/м3.
Для порівняння рівня забруднення в містах застосовується показник якості повітря – ІЗА (комплексний індекс забруднення атмосфери), який враховує декілька домішок. Величина ІЗА розраховується по значенням середньорічних концентрацій, цей показник характеризує рівень тривалого забруднення. Для м. Суми даний показник дорівнює 5,13 одиницям - місто що має підвищений ІЗА, (табл. 2.9.)
За результатами аналізу ситуації в цілому по Україні. проведеного Центральною геофізичною обсерваторією МНС України, Сумська область не увійшла в жоден перелік найбільш забруднених міст України за показниками забруднення атмосфери.
Таблиця 2.9.
Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА
| Міста, (значення ІЗА) | Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря |
| м. Суми, ІЗА - 5,13 | Формальдегід (1,34), діоксид азоту (1,26), пил (1,39), оксид вуглецю (0,67), діоксид сірки (0,47). |
2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
Спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря щоденно проводила авіаметеорологічна станція м. Суми.
Радіаційний фон у 2009 р. складів по м. Суми - 11-12 мкР/год, м. Ромни -11-12 мкР/год, м. Лебедин - 10-12 мкР/год, м. Конотоп - 10-12 мкР/год, м. Глухів - 12-13 мкР/год, смт Дружба Ямпільського району - 7-11 мкР/год. Вказані рівні гамма-фону не перевищують допустимих норм.
2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
Україна прийняла Монреальський протокол у 1988 р., тим самим підтверджуючи свої наміри вжити необхідних заходів для захисту озонового шару шляхом припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин (ОРР), які в державі використовуються майже в усіх галузях господарства, але не виробляються, а завозяться ззовні. На виконання рішення Монреальського протоколу з 2002 р. посилено державне регулювання стосовно ввезення в Україну та вивезення з України найбільш небезпечних з точки зору руйнування озонового шару.
У 2009 р. Держуправлінням проводилась робота по виконанню зобов’язань України за Монреальським протоколом про експорт та імпорт речовин, що руйнують озоновий шар. Так, на виконання Постанови КМУ від 27.12.2008 р. №1123 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2009 р.» Держуправлінням було видано 10 листів-роз’яснень на продукцію, що не містить озоноруйнівних речовин, для подання у митні органи під час митного оформлення вантажів.