Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25. 06
| Вид материала | Закон |
- Закону України "Про внесення змін до Конституції України", 757.92kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 707.88kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 720.75kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Державна митна служба україни наказ київ, 364.08kb.
- Закон україни, 35.04kb.
- Закон україни, 69.71kb.
- Методичні рекомендації та матеріали для проведення у 2011 р виховних заходів, пов’язаних, 276.8kb.
- Президії Верховної Ради України, прийнятих до набуття чинності Конституцією України, 37.77kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від, 622.11kb.
6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ
6.1. Структура та стан земельних ресурсів
Земельний фонд Сумської області складає 2383 тис. га. Площа сільськогосподарських угідь 1700,5 тис. га, що становить 71.4% від загальної площі області і свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння та надмірну розораність орних земель.
Використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам природокористування. Порушені екологічно допустимі співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових і водних територій, що негативно впливає на стійкість агроландшафту і довкілля. Сільськогосподарські угіддя зазнають забруднення промисловими та побутовими відходами, нафтою та нафтопродуктами, пестицидами та іншими хімічними речовинами, ущільнюються важкою ґрунтообробною технікою, підтоплюються.
6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.
Останнім часом спостерігається незначна тенденція щодо зменшення земель сільськогосподарського призначення та збільшення земель лісового фонду, що видно з таблиці 6.1. Додатку.
6.1.2. Деградація земель
Земля – найцінніше багатство нашої країни і від її раціонального та ефективного використання залежить добробут народу. Здійснювана земельна реформа направлена на забезпечення раціонального використання та охорони земель. В той же час, в результаті складних економічних умов, диспаритету цін на промислову та сільськогосподарську продукцію в області, як і в Україні в цілому, поглибились процеси деградації ґрунтів. Загострилася проблема з балансом поживних речовин в землеробстві, зростає кислотність ґрунтового розчину, зменшується вміст гумусу. В ґрунтах склався негативний баланс поживних речовин, поширилась дегуміфікація, значно збільшилися площі середньо- і сильнокислих ґрунтів, особливо в зоні Полісся. Велике занепокоєння викликає інтенсивне закислення ґрунтів лісостепової зони області, що в ряді випадків робить проблематичним вирощування на чорноземних ґрунтах цукрових буряків, озимої пшениці, багаторічних бобових трав та інших культур.
На території Сумської області налічується 222,3 тис. га земель, які підлягають деградації. Основними деградаційними процесами є вітрова та водна ерозія, підкислення та засолення ґрунтів.
Останнім часом посилились деградаційні процеси, пов’язані з забрудненням хімічними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, непридатними та забороненими до використання пестицидами, іншими відходами. Найбільше проявів техногенного забруднення спостерігається в районах нафтогазовидобування, та в районах з розвинутою промисловістю.
Широкого прояву набули деградаційні процеси ґрунтового покриву, найбільш поширеними з яких є зниження вмісту поживних елементів, щорічний від’ємний баланс гумусу, декальцинація ґрунтів і, як наслідок, підвищення їх кислотності, ущільнення, погіршення фізико – хімічних показників, водна ерозія.
В результаті реформування земельних відносин значно зросла кількість агроформувань з порушеним внутрішньогосподарським землеустроєм. В цих господарствах не витримуються сівозміни, допускаються відхилення від науково – обґрунтованих систем землеробства, порушуються технології обробітку ґрунтів, що негативно впливає на їх екологічний стан. Порушення сівозмін, а також відсутність дієвого контролю за дотриманням елементарних правил і норм використання земель призвело до зменшення продуктивності ріллі.
На жаль, моніторинг земель останній раз в області був проведений в 1999 р, на сьогоднішній день роботи з моніторингу земель в області не проводяться у зв’язку з недостатнім фінансуванням, тому таблиця 6.2. заповнена частково.
Таблиця 6.2
Райони, які зазнають ерозії ґрунтів
| | 2000 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Площа земель, які піддаються деградації, тис. га | | | | | |
| % до загальної площі території | | | | | |
| Деградація земель, у тому числі: | 265,1 | 224,1 | 567,7 | 562,8 | 578,4 |
| вітрова ерозія, тис. га | | | | | |
| водна ерозія, тис. га | | | 305,1 | 305,1 | 305,1 |
| сукупна ерозія, тис. га | | | | | |
| підкислення ґрунтів, тис. га | 265,1 | 224,1 | 262,6 | 257,7 | 273,3 |
| засолення ґрунтів, тис. га | | | | | |
| Залуження ґрунтів, тис. га | | | | 0,028 | |
| Зсуви землі, тис. га | | | | 7,4 | |
6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
Основними антропогенними факторами, що впливають на стан земель та довкілля є сільське господарство, промисловість, транспорт, енергетика та інше.
На кінець 2009 р. площа порушених земель Сумської області склала 2,75 тис га, відпрацьованих – 0,91 тис. га. Рекультивацію земель проведено на площі 0,006 тис. га. Динаміку порушених та рекультивованих земель в різні роки можна простежити в таблиці 6.3. Слід зазначити, що для розв’язання проблеми рекультивації земель необхідні значні кошти і без фінансової підтримки з боку держави вирішити цю проблему самостійно область на даному етапі не має можливості.
Таблиця 6.3
Порушення та рекультивація земель
| Землі | 2000 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Порушені, тис. га | 2,83 | 2,80 | 2,74 | 2,74 | 2.75 |
| % до загальної площі території | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0.11 |
| Відпрацьовані, тис. га | 0,96 | 1,01 | 0,92 | 0,91 | 0.91 |
| % до загальної площі території | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0.04 |
| Рекультивовані, тис. га | 0,082 | 0,030 | 0,09 | 0,052 | 0.006 |
| % до загальної площі території | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0.00 |
6.3. Якість ґрунтів.
6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.
Ґрунтовий покрив є одним із головних і найцінніших природних ресурсів області, тому його охорона від негативного впливу ерозійних процесів, забруднення, інших видів деградації знаходиться під постійним і ретельним контролем. У складі орних земель області чорноземи та темно-сірі опідзолені ґрунти, які є найбільш родючими в світі, становлять близько 74%. Вегетаційний період з сумою активних триває 188-195 днів. За цей період випадає 335-360 мм опадів (60-70% річної суми). Такі умови дають можливість вирощувати високі врожаї зернових, зернобобових, круп'яних, овочевих та кормових культур
По природно-кліматичних умовах вирощування таких цінних технічних культур як цукровий буряк, конопля, льон, Сумська область є однією з провідних в Україні.
У межах області виділено 70 видів ґрунтів, які, в свою чергу, за механічним складом та іншими ознаками підрозділяються на 250 ґрунтових відмін. Причиною такої розмаїтості та строкатості ґрунтового покриву є, насамперед, наявність на території області двох основних ґрунтово-кліматичних зон - Поліської та Лісостепової, та чітко визначеної між ними Перехідної зони.
У ґрунтовому покриві Поліської зони переважають дерново- підзолисті ґрунти легкого механічного складу на водно-льодникових відкладах (10,2% обстеженої площі орних земель), а в Лісостеповій - чорноземи типові глибокі малогумусні (56%), чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені на лісових породах (22,3%).
Але в результаті допущених свого часу прорахунків в організації сільськогосподарського виробництва, сучасне використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічне співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових і водних територій, що негативно впливає на стійкість агроландшафту, веде до деградації ґрунтів. Основними причинами погіршення екологічного стану земельних ресурсів є безпідставне залучення до використання в складі орних малопродуктивних земель, включаючи прируслові луки, пасовища та схили, порушення ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунтів. Аналіз структури посівних площ, дає підстави стверджувати, що вона не відповідає вимогам науково обґрунтованої системи землеробства, не забезпечує раціонального використання земельних ресурсів і, як наслідок, негативно впливає на екологічний стан ґрунтів та їх родючість.
6.3.2. Забруднення ґрунтів.
Протягом 2009 р. ДЕІ в Сумській області проведено 105 перевірок по контролю за дотриманням земельного законодавства. За порушення природоохоронного законодавства на порушників складено 138 протоколів, сума штрафів склала 30,820 тис. грн. Виявлено 5 випадки засмічення земель: на площі 6007 м2, нарахована сума збитків склала 35510,444 тис. грн. Пред’явлено 8 позовів на суму 30,137 тис. грн., винесено 3 рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації об’єктів, які знаходяться в прибережній захисній смузі озера Чеха та р. Псел.
В ході перевірок підприємств нафтогазового комплексу виявлено забруднення земель на Бугруватівському родовищі (НГВУ «Охтирканафтогаз») буровими розчинами, високомінералізованими водами та нафтою. В ході перевірки виявлено, що в результаті частих поривів водогонів відбувається забруднення земель пластовими високомінералізованими водами, що є порушенням ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та ст.167 Земельного кодексу України. Загальна площа забруднених земельних ділянок склала 4194 м2.
Також забруднення земельних ділянок високомінералізованими водами виявлено і території Кардашівської сільської ради, біля технологічної дороги підприємства, яка проходить по межі двох сільських рад Бугруватівської і Кардашівської. Ці місця проходять вздовж водогонів НГВУ “Охтирканафтогаз”. Загальна площа забруднених земельних ділянок біля технологічної дороги та біля експлуатаційної свердловини № 61 НГВУ “Охтирканафтогаз” склала 23 420 м2.
За невиконання природоохоронного режиму використання земель та псування сільськогосподарських і інших земель до адмінвідповідальності притягнуто 25 посадових осіб сільськогосподарських підприємств.
6.4. Охорона земель
Відповідно до Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Сумській області на 2007 – 2015 рр., Програми захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель в Сумській області обласним управлінням земельних ресурсів спільно з Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації проводяться роботи по організації та фінансуванню робіт із збереження земель області, а саме: будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, консервація деградованих і малопродуктивних земель, створення стокорегулюючих та водоохоронних лісосмуг, будівництво ставків – мулонакопичувачів, проектно – вишукувальні роботи, вапнування ґрунтів, впровадження безполицевого обробітку ґрунту та заорювання соломи.
У 2009 р. розпочато будівництво ставка-мулонакопичувача на території Глухівського району Сумської області.
Для запобігання розвитку ерозійних процесів в області застосовується поверхневий обробіток ґрунту.
Велику роль в забезпеченні родючості ґрунтів відіграє вапнування ґрунтів різного ступеню кислотності, яких в області налічується близько 257,7 тис. га, але за браком коштів цей захід впроваджується далеко не в повній мірі.
Охорону земель сільськогосподарського призначення необхідно забезпечувати на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, впровадження екологічно та економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з контурно-меліоративною організацією території та адаптованих до місцевих умов технологій, а також обмеження їх вилучення (викупу), у тому числі особливо цінних ґрунтів. Необхідно вводити ґрунтозахисні сівозміни і технології вирощування сільськогосподарських культур на основі мінімізації обробітку ґрунту, впровадження його безвідвального обробітку з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов конкретних регіонів, освоювати технологічні прийоми зниження негативного впливу на ґрунти технічних засобів і забезпечення застосування всього комплексу агротехнічних заходів.
6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
Державне управління при своїй роботі користується низкою нормативно-правових актів, що регламентують порядок використання земель та пов’язаних з ними відносин. Серед них: Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Лісовий кодекс України, Закон України про землеустрій, наказ Мінприроди України від 05.11.2004 №434 "Про затвердження порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення(викупу), надання земельних ділянок" та інше.
Головним управлінням Держкомзему в Сумській області спільно з Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, державною екологічною інспекцією, державною податковою адміністрацією, державним проектно-технологічним центром "Облдержродючість" та Сумським регіональним центром наукового забезпечення АПК в області розробляються Правила використання та охорони земель сільськогосподарського призначення в Сумській області для Програми раціонального використання орних земель області згідно з науково-обґрунтованими нормативами ведення землеробства. Затвердження зазначених Правил планується у 2010 р.
7. НАДРА
7.1 Мінерально-сировинна база
На території області обліковується 373 родовища та 64 об'єкти обліку (з урахуванням комплексності 437) з 21 виду корисних копалин, з яких 134 родовища та 51 об'єкт обліку експлуатуються.
Мінерально-сировинна база області на 50,0% складається з паливно-енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), на 44,8% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, близько 4,0% перепадає на питні і технічні підземні води, решта - 1,2% - інші види корисних копалин.
На території області розташовано 117 родовищ торфу. Запаси торфу категорій А+В+С1 складають 55940 тис. т. Також відоме 55 родовищ сапропелю. Запаси сапропелю по 6 родовищах за категоріями А+В+С1 підраховані кількістю 1505 тис. т. На перспективних для розвідки 49 озерах запаси категорії С2 складають 4981 тис. т. Жодне з родовищ сапропелю в області не розробляється.
Кварцити, які використовуються в металургійній промисловості як флюси та сировина для виробництва кристалічного кремнію і вогнетривів, представлені двома родовищами кварцових пісковиків. Розробляється Баницьке родовище. Запаси за кат. А+В+С1 складають 9080,42 тис. т. Видобута сировина постачається Дніпровському заводу, розташованому в м. Запоріжжі. Попередньо оцінені запаси Мацківського родовища кварцитоподібних пісковиків як високоякісна сировина для виробництва кристалічного кремнію, апробовані ДКЗ України в кількості 1168 тис. т за кат. С1.
7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
Загалом на території області спеціальні дозволи на користування надрами з метою видобутку корисних копалин та на геологічне вивчення, в тому числі з дослідно-промисловою розробкою, видано на 93 родовища, з яких 21 - нафта (5 геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 15 - газ (геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 10 - пісок, 2 - пісок кварцитовий, 4 - крейда (1 геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 21 - суглинок (1 геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 1 - торф, 1 - глина. До корисних копалин загальнодержавного значення відноситься 57 родовищ, місцевого значення – 36 родовищ. Загальна кількість родовищ та кількість родовищ, що розробляються, та обсяги видобутої сировини у 2009 р. наведені в таблиці 7.1. Інформація по використанню надр наведена в таблиці 7.2
Таблиця 7.1
Мінерально-сировинна база.
| Види корисних копалин | Загальна кількість родовищ | Родовища, що розробляються | Одиниця виміру | Видобуток сировини у 2009 р. | Балансові запаси станом на 01.01.10 | ||
| 2008 р. | 2009 р. | 2008 р. | 2009 р. | ||||
| Нафта | 26* | 26* | 28 | 27 | тис. т | 1312,04 | |
| Газ природний | 20* | 20* | млн. м³ | 1149,37 | | ||
| Конденсат | 19* | 19* | тис. т | 184,47 | | ||
| Кварцити | 1 | 1 | 1 | 1 | тис. т | 34,18 | |
| Крейда будівельна | 7 | 7 | 1 | 1 | тис. т | 5,48 | |
| Пісок будівельний | 14+2* | 14+2* | 6 | 7 | тис. м³ | 71,98 | |
| Сировина цегельно- черепична (глина, пісок, суглинок) | 98+4* | 98+4* | 12 | 11 | тис. м³ | 98,7 | |
Примітка: * - об’єкти обліку запасів, які входять до складу комплексних родовищ
Таблиця 7.2
Використання надр.
| № з.п | Загальна кількість кар’єрів, шахт, розрізів та розробок | Наявність документації | Загальна площа порушених земель, га | Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га | Рекультивовано у 2009 р., га. | ||
| гірничий відвід | земельний відвід | спеціальний дозвіл на користування надрами (ліцензія) | |||||
| 1 | Родовищ вуглеводнів, що розробляються – 27 | 26 | - | 27 | - | - | - |
| 2 | Кар’єрів твердих корисних копалин – 55 | 29 | - | 34 | 22,18 | 6,33 | 6,33 |
| 3 | Водозаборів підземних прісних вод – 33 | - | - | 17 | - | - | - |
Примітка: * - інформація по діючих кар’єрах.