Верховної Ради України на 11-12 грудня 2008 року роздано. Ми домовилися на Погоджувальній раді, що цей тиждень І наступний ми присвятимо винятково розгляду пакету антикризових закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Гордієнко с.в.
Кармазін ю.а.
Сухий я.м.
Цибенко п.с.
Сушкевич в.м.
Шевчук о.б.
Зарубінський о.о.
Кирильчук є.і.
Кириленко в.а.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Тому перше. Ви сказали неправду, і члени комітету будуть далі виступати і підтримують мене.

Друге. Маємо совість перед людьми, не балансуємо тут політичними інтересами через кризу на наших людей. Я прошу підтримати цей закон і проголосувати всі парламентом. І скажіть все ж таки правду про комітет…


ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні колеги! От дивіться, зараз виходить так, що чому я сказав, що не збалансований законопроект, якщо передбачається додаткове фінансування. Наприклад, я за те, щоб ми фінансували частково безробіття. Але, якщо ми приймаємо відповідне рішення – то треба передбачити цю статтю в Законі про державний бюджет України.

Крім того, мене більше б цікавило те, яким чином діючий уряд сьогодні порушив, навіть, діючу норму Закону України, фактично, заморожена зараз заробітна плата працівникам бюджетної сфери і постановою уряду з перевищенням повноважень уряду 545 гривень мінімальної... першого тарифного розряду для працівників бюджетної сфери, а це 3,5 мільйона громадян України, їм заморожено заробітну плату, замість того, щоби встановлено було перший тарифний в розмірі 605 гривень.

Тому, треба сьогодні, коли керівник однієї з фракцій, яка входить до складу коаліції, подає законопроект, а в той же час уряд, який представляє коаліцію, діє в спосіб, який взагалі не відповідає чинному законодавству України і …


ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гордієнко, будь ласка.


11:50:20

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко фракція компартії України.

Михайло Михайлович, я, звичайно, дуже вдячний вам, що ви дуже хороші слова сказали про працівників органів місцевого самоврядування. І я сьогодні на реалізацію цього закону, якщо він, не дай Бог, буде прийнятий, я поділяю всі тривоги, те, що з безробітними, їх необхідно все підтримати. Це трагедія народу!

Але сьогодні робиться фарс! Ще немає цього закону, але вже державні органи дали команду в органах місцевого самоврядування, в радах, уже складають антикризові заходи і результатом цих заходів: ну скоротять „бабу Машу”, яка працює техпрацівницею, чи не закуплять саме швабру. Але, все-таки автомобілі і все буде де куплятися?

Я хотів би вам сказати одне. Чи не вважаєте ви, що найбільшою економією було б те, аби ми взагалі припинили фінансування Адміністрації Президента, або принаймні, на 99 відсотків її скоротили.


ПАПІЄВ М.М. Ви знаєте, моя думка - ніколи не приймати якихось таких популістських, емоційних рішень. Давайте по кожній із структур, в тому числі і по Президенту України, хоча у нас немає закону ще про Президента України, але є Закон України „Про Кабінет Міністрів”, є закони України, які стосуються органів місцевої виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Давайте будемо виконувати ці закони і якщо ми зможемо виконувати Конституцію України і закони і сприяти тому, щоб Кабінет Міністрів не приймав рішення, які протирічать законодавству вже діючому України, Конституції України, який би не порушував 22 статтю Конституції України, не погіршував соціальний захист громадян України, я думаю, що тоді ми би могли сказати, що подолання кризи відбувається більш такими значними темпами, ніж зараз вони існують. А, на мій погляд, криза сьогодні в Україні поглиблюється і чим далі буде ця влада, ця криза буде вести Україну до прірви.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Миколайловичу, сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення. На обговорення, будь ласка, записуйтесь.

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.


11:53:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, ознайомлення із цим законом у мене викликало двояке враження. По-перше, ми маємо його прийняти, інше питання, в якому вигляді. Я зараз заслухав виступ голови комітету пана Михайла Папієва і прошу його або спростувати, або підтвердити інформацію, яку я маю від членів комітету про те, що рішенням комітету шість з семи визнали закон прийняти. Хоча це не значить про те, що до закону немає питань. Є питання безумовно і до назви закону, бо зміст його не зовсім вкладається у те, про що там передбачено. Є питання і до змісту. Тому, я буду пропонувати прийняти цей закон у першому читанні і також скоротити час на його доопрацювання, регламентний час, який передбачений удвічі. І статтю першу, яка звучить декларативно як гасло просто, а вона звучить, нагадаю слухачам, нагадаю вам, шановні депутати, так, „заборонити збільшення штату працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій державної та комунальної власності”. Отак, не більше, не менше, усе просто.

Тому я думаю, що нам треба, щоб було чітко записано, що це передбачити скорочення, не просто заборонити збільшення, а передбачити скорочення і це скорочення в органах державної влади і в органах управління не може бути менше ніж 10 відсотків, а в таких організаціях, де їх роздута чисельність будемо регулювати бюджетним фінансуванням, органам місцевого самоврядування ми не можемо вказувати, це є порушення Конституції чітко. Тому органам місцевого самоврядування ми можемо запропонувати, тому я зразу пропоную формулу, запропонувати органам місцевого самоврядування передбачити не збільшення штату. Таким чином, ми можемо вийти на відповідність Конституції цього закону, який в цьому випадку буде мати позитивні наслідки. В цілому ми маємо показати, що почнемо скорочення з себе.

Тому я просив би вже готувати рішення про скорочення чи про ліквідацію автобази Верховної Ради України, давайте будемо вирішувати це питання, давайте не будемо уже далі передбачати і це можна в цей закон, я думаю, В’ячеслав Анатолійович, включати, бо це є конкретно щодо законодавчого органа влади, а ми не передбачили, ми що всі передбачили, а законодавчу не передбачили? Давайте писати також і сюди.

Тому, шановні народні депутати, я хотів би, щоб ми прийняли закон, звузили час, зменшили час, але суттєво його доопрацювали в плані...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.


11:56:22

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я відразу хочу внести ясність у виступі голови підкомітету Михайла Миколайовича Папієва вкралась неточність.

Рішення комітету, коли ми заслуховували цей законопроект, рекомендовано Верховній Раді прийняти його за основу. Але це не є головною проблемою тих груп і законопроектів, які би мали мінімізувати можливі та існуючі негативні соціальні наслідки тих законопроектів, яких ми чекаємо.

Головна проблема, полягає в тому, що єдиним законопроектом, який внесений сьогодні в сесійний зал, який має спрямування допомогти в соціальному плані нашим людям, є законопроект: В’язівський, Кириленко, Ляпіна. Я питаю в старої нової чи в нової дуже демократичної коаліції: коли Комітет з питань соціальної політики та праці дочекається від вашого уряду урядових законопроектів? Бо я вам поясню, що може статися. Ми можемо розробляти те, що турбує наших людей і нариватися постійно на одно і те саме вето. Хто-хто, а колишній перший заступник нашого комітету, колишній міністр і віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко прекрасно це знає. Можуть бути хороші наміри, але вони можуть бути заблоковані тим, що то немає грошей, то взагалі не хочуть цим займатися. Люди, вимагайте як коаліція від цієї унікальної команди нового підходу до соціальної сфери.

Подивіться, коефіцієнт страхового стажу, цілком праві законодавці, ми мали 1, 1,2, 1,35. Ми зупинили пенсійну реформу. З 2005 року, коли почали загравати перед мінімальною пенсією, ми пенсійну реформу зупинили. Ми знову вернули в пенсійну систему зрівнялівку і надзвичайно низенький рівень відшкодування заробітку, котрий втратила людина, коли вийшла на пенсію. До чого це веде. Нам необхідно, але знову ж таки, спільно з урядом перейти в динамиці від 1,35 до коефіцієнту 2. Тому що люди, які відпрацювали не тільки 30, я перепрошую, в індустріальних регіонах і 40 років, вони сьогодні виявляються в стані якомусь ображеному.

Ще одне. Ми повинні піднімати пенсію, бо пенсія це не порятунок від бідності, як на Україні. Це і купівельна спроможність. Ріст купівельної спроможності нашого населення, це також боротьба з кризою. Тому ми чекаємо нових підходів в умовах кризи до концепції реформування системи оплати праці. Оплата праці в Україні, з одного боку, вона абсолютно не сприяє відтворенню робочої сили, з другого боку, дуже часто-густо росте абсолютно незалежно від продуктивності праці.

Третє. Заощадження. Шановні колеги, та перестаньте дурити людей. Тисяча, півтора тисячі, до тих пір, поки не будуть створені робочі місця в ощадкасах, поки людям вчасно не скажемо який наш український борг, все це популізм і демагогія! Давайте дочекаємося від уряду законопроекту. Скільки я з цієї трибуни доповідав...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.


СУХИЙ Я.М. 8 законопроектів про заощадження. Всі вони отримали, починаючи від Мітюкова, кінчаючи Пинзеником, негативні відгуки. Нема денег - и до свидания. Ну, уряд показав - можна це зробити. Ми можемо перейти до законодавчого підняття соціального захисту наших громадян, але це має бути спільна робота коаліції і коаліційного уряду, якщо він є.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція, щоб ми завершили розгляд цього питання, а потім оголосили перерву.

Є згода? Я ставлю на голосування питання, що ми працюємо до завершення розгляду цього проекту закону, а після цього буде перерва.

Прошу голосувати.


12:00:25

За-366

Рішення прийнято.

Цибенко Петро Степанович, будь ласка.


12:00:35

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція Компартії України, перший заступник голови Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Я справді, як і фракція, можу вітати наміри нової старої коаліції, які були задекларовані. Ну справді, хто може заперечувати проти того, що в умовах жорстокої всеохоплюючої фінансової економічної кризи треба економити бюджетні кошти. Абсолютно розумна пропозиція. Але я сподівався, що в цій новій-старій коаліції принаймні дві політичні сили, які входили і до її попереднього складу, сьогодні з цієї трибуни вже прозвітують про те, а що ж вони вже зробили на шляху подолання цих бід.

Справді, є дві найбільші біди, які визначають негаразди для значної кількості населення України. Навіть попри те, що діюча влада сьогодні всіма фібрами душі намагається приховати справжні масштаби безробіття через відправлення трудівників у вимушені відпустки, через скорочений робочий день, через не повний робочий тиждень. Тим не менше найголовнішого сховати не вдається. А не вдається сховати ось що. Сьогодні, шановні колеги, щодня, я не оговорився, щодня в центрах зайнятості України у якості безробітних реєструється 11-12 тисяч людей, отримуючи статус безробітного.

І друга цифра, яку я хотів би навести. Вона полягає у тому, що рівень інфляції за 11 місяців цього року складає 19,5 відсотків. Що це означає на практиці? А на практиці це означає, що кожна п’ята гривня пенсії у пенсіонера з’їдена, кожна п’ята гривня соціальної допомоги з’їдена, кожна п’ята гривня заробітної плати з’їдена. І цей перелік можна продовжувати.

Я ще раз хочу… можу вітати наміри, які задекларовані у цьому проекті закону. Але... А що відбувається сьогодні на практиці? Під розмову про необхідність економії бюджетних коштів відбувається наступне. Виділено, у мене інших даних немає, тому я буду користуватися тим, що звучало у засобах масової інформації, на спорудження меморіалу щодо голоду 20-30 років ХХ століття виділено на першу чергу 130 мільйонів, а в цілому мільярд. От так економимо! На спорудження меморіалу Степану Бандері на Івано-Франківщині 75 мільйонів. От так економимо! Десятки мільйонів використовуються на ремонт і покращення резиденції президентів. От так економимо на…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

Сушкевич Валерій Михайлович, будь ласка.


12:03:50

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Шановні колеги, я хотів би тільки як голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів як профільного комітету сказати, що відповідно до нашої компетенції розділ цього законопроекту, який стосується внесення змін до Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування стосовно ціни страхового стажу на рівні 1,35 відсотків, хочу нагадати всім, хто сьогодні говорить, що пенсійна система, пенсійна реформа зупинена, то саме уряд Тимошенко, саме уряд Тимошенко започаткував збільшення ціни страхового стажу вперше у цьому році. А тому комітет підтримав цю пропозицію законодавця і вважає, що вона доцільна для того, щоб внести до законодавства України.

При цьому хочу сказати що уряд вже підтримав цю норму своєю відповідною постановою у листопаді. А зараз я хочу передати слово моєму колезі Шевчуку Олегу Борисовичу, першому заступнику голови Комітету з питань соціальної політики.


12:05:29

ШЕВЧУК О.Б.

Дякую. Шановні колеги, є очевидним, що цей законопроект 3344 спрямований на забезпечення дотримання умов державних соціальних стандартів та захист соціальних право громадян в умовах світової фінансової кризи та мінімізації її впливу на економіку України. Але, на наш погляд, більшість зазначених пропозицій можливо було б доцільно розглянути, як такі, що мають бути включені до Закону „Про Державний бюджет на 2009 рік”, який готується зараз у вигляді окремих статей.

Крім того, деякі з пропозицій щодо змін до статті 6 Закону „Про оплату праці” є зайвими, про це вже говорилося сьогодні, зокрема, це стосується пропозицій щодо встановлення розміру посадового окладу тарифної ставки працівника першого тарифного розряду у відповідності з Єдиною тарифною сіткою та мінімальної заробітної плати. Це положення фактично дублює аналогічну норму закону.

Зайвою виглядає також пропозиція щодо здійснення оплати праці працівників усіх установ, закладів та організацій бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зміни до Закону України „Про зайнятість населення” стосовно впровадження фінансування громадських робіт за рахунок не лише місцевих бюджетів, а і Державного бюджету, не вирішує також важливого питання, як створення дієвих мотивів і стимулів для розширення сфери громадських робіт, як з боку суб’єктів господарювання, так і для громадян, які змушені звертатися до служби зайнятості у пошуках роботи.

Крім того, вважаємо, що комплекс заходів соціального захисту населення, у тому числі державного впливу на цей процес, має бути значно ширшим. Зокрема, доцільно терміново розглянути такі законопроекти, як про державну підтримку малого підприємництва, про зайнятість населення, про ціни і ціноутворення, про соціальний діалог, про який сьогодні вже казали і про соціальні послуги нову редакцію. Розглядаючи законопроект як органічне продовження політики уряду, уряду найбільш соціального, відповідального за час незалежності України частина "Блоку Юлії Тимошенко" в нашому комітеті уже активно працює над доопрацюванням цього законопроекту і над підготовкою його до другого читання, і ми вважаємо, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович, будь ласка.


12:07:51

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Олександр Володимирович! Шановні колеги! Дуже приємно відзначити, що нарешті Верховна Рада займається справжньою парламентською з сьогоднішнього дня законотворчою роботою. Це вже є дуже позитивно. І тому я буду казати не про якісь політичні речі чи там пропагандистського характеру, а про реальний цей законопроект.

Ну як театр починається, всі знають, з гардеробу, так законопроект починається з назви. Назва не відповідає сутності і змісту законопроекту. Якщо назва є „проект Закону про заходи…” щодо чогось, відповідно має бути комплекс заходів, пакет заходів, повний зміст заходів. Якщо, як в цьому законопроекті, пропонуються окремі сегменти, окремі диспозиції, окремі зміни, законопроект має називатися „про деякі заходи”, бо це не комплекс всіх заходів, які забезпечують соціальний захист населення. Це перша позиція.

Друга позиція полягає в тому, що очевидно нам треба відійти від такої усталеної вже кілька тижнів норми, коли ми говоримо про наслідки світової фінансової кризи. Ми ж прекрасно знаємо, що криза є внутрішня на більше відсотків, ніж вона є світовою цієї кризою. Світова криза є нашаруванням в цій проблемі, які „нашаровуються” на ту кризу, яка виникла в Україні внаслідок абсолютно внутрішньої і економічної, соціальної політики.

І нарешті останнє. Коли ми говоримо про соціальний захист населення, то очевидно тут мають бути включені дійсно ті речі, які соціально захищають населення, а не тільки обмеження, я вважаю, справедливе обмеження зазіхань, можливостей державних чиновників і працівників місцевого самоврядування. Тому мені дуже хотілося б, щоб автори цього законопроекту в комплексні заходи, які, вони вважають, можуть соціально захистити людей, включили б і ту норму, за яку не голосували, саме: коли внаслідок маніпуляції Закону про антикризові заходи в Україні була вилучена норма, а точніше, включена шляхом маніпуляцій з тексту норма, яка унеможливила відповідність мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. Оце є соціальний захист саме населення. Перша позиція.

Друга позиція. Я думаю, що автори законопроекту і всі, хто підтримують цей законопроект, мали б в пакет включити, в комплекс заходів і встановлення в Україні погодинної оплати праці, бо це питання актуальніше як ніколи, воно якраз не є соціальним наступом, а соціальним захистом.

І останнє. Я вже двічі з цієї трибуни говорив, що є дуже простий метод зменшити навантаження на Державний бюджет за рахунок скорочення видатків на державні органи влади: поверніть, будь ласка, видатки на рівень 2007 року, бо в бюджеті на 2008 рік Верховна Рада має на 17 відсотків видатків менше, ніж в 2007 році, Кабінет Міністрів – на 38 відсотків видатків…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.


ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую. …ніж в 2007 році, а Державне управління справами – на 57 відсотків. Не треба велосипед винаходити. У 2007 році всі органи державної влади працювали? Працювали. Значить, те фінансування абсолютно є достатнім.

В цілому правильна ідея цього законопроекту, але, мені здається, треба при підготовці до другого читання буде багато попрацювати. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирильчук Євген Іванович. З місця включіть мікрофон.


12:11:36

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. У мене на одну хвилину таке зауваження. Коли доповідач від комітету виступав за трибуною, він декілька разів вжив речення: „Бездіяльність уряду”. Мені здається, що це його особиста думка, він повинен був це підкреслити. Тому що сьогодні в міністерстві, яке він вчора очолював, чи рік назад, нема жодного гіршого показника, ніж були при ньому. І давати таку оцінку, він має право тільки в засобах масової інформації, там, де він може любого заговорити, як хоче. А думаю, що треба йому по цьому поводу вибачитися, бо такого рішення комітет не приймав. А його задача – доповісти те, що вирішив комітет, а він як раз все перекрутив, замість того, щоб сказати правду для залу. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Анатолійович, в вас є необхідність в заключному сові? Будь ласка, включіть з місця мікрофон народному депутату Кириленко.


12:12:49

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги, я прошу всіх підтримати те позитивне, що кожен бачить для себе у цьому законопроекті. Безумовно, він невичерпний. Я погоджуюсь з колегою Зарубінським, що це деякі заходи.

Чому деякі? Тому що ми робили це по гарячих слідах. Тільки з’явився перший антикризовий, який реагував на фінансову і банківську кризи, ми тут же внесли соціальний антикризовий, розуміючи, що він невичерпний і про це постійно з трибуни наголошуючи.

Тому ми закликаємо всіх колег із всіх фракцій вносити ті слушні пропозиції, які щойно пролунали і щодо погодинної оплати праці, і щодо прожиткового мінімуму, і таке інше у режимі другого читання. Безумовно, якщо ми зараз проголосуємо за цей законопроект, то уряд буде змушений враховувати таку позицію депутатського корпусу і буде враховувати це при визначенні бюджетних показників і при бюджетних доповідях. Тому що всі питання, які стосуються єдиної тарифної сітки, зарплат і пенсій, вони так чи інакше торкаються бюджету.

Разом з тим, я все-таки вважаю, що і державні органи, і місцеве самоврядування, і соцстрах повинні затягнути паски. Так, ми не можемо втручатися в бюджет місцевого самоврядування, але якщо парламент прийме такий закон, то це стане орієнтиром для всіх чиновників місцевого самоврядування, які будуть вносити відповідні бюджети.

Соцстрах – це взагалі окрема історія. Десятки мільярдів гривен – бюджет трьох фондів Соцстраху, без Пенсійного. Розпоряджається цими коштами правління і виконавчі дирекції. У цих видатках можливе, що завгодно, можете мені повірити. У 2005 році я цим займався, і в усіх трьох фондах соцстраху величезна кількість видатків виявилася, на що завгодно, тільки не на страхові випадки: на комп’ютери, на капітальне будівництво центрів зайнятості, інколи таких, як палаци і хороми, на чергове програмове забезпечення уже сто разів до того забезпечених, на машини і на інші, комфортні для чиновників соцстраху, але зовсім не потрібні для застрахованих осіб потреби. Тому соцстрах повинен відчути зацікавленість Верховної Ради над контролем над цією системою. Ніхто не збирається втручатися в діяльність тристоронніх правлінь і наглядових рад, це не правильно, це – порушення законодавства, але соцстрах повинен чітко відчувати, що на нього дивиться Верховна Рада у вигляді представників всіх фракцій. І тому я переконаний, що такі сигнали, вони дуже корисні.

Я виходжу у своїх міркуваннях із того, що комітет, як щойно підтвердили колеги із профільного комітету, і вніс відповідну постанову від 17 листопада, запропонував прийняти за основу цей законопроект. І науково-експертне управління зробило точно такий висновок.