Верховної Ради України на 11-12 грудня 2008 року роздано. Ми домовилися на Погоджувальній раді, що цей тиждень І наступний ми присвятимо винятково розгляду пакету антикризових закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Кириленко в.а.
Храпов с.а.
Джоджик я.і.
Кравченко м.в.
Папієв м.м.
Шкіль а.в.
Григорович л.с.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8


11:22:46

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується соціальний антикризовий законопроект 3344, який нами внесений досить давно як реакція на першочергові соціальні потреби в наслідок світової фінансової кризи. Нашою метою є запровадження економії бюджетних видатків на 2009 рік, які дозволять акумулювати значні ресурси і спрямувати їх на передбачене законом підвищення заробітних плат і пенсій.

На жаль, за місяць, протягом якого законопроект перебував у парламенті, соціальна ситуація в країні значно погіршилися і особливо це стосується безробіття. Крім того, ситуація із реальними доходами співвітчизників також погіршується і це потребує відповідних соціальних заходів. Оскільки протягом січня-жовтня інфляція уже становила 18 відсотків, а ціни на продукти зросли інколи на 100 відсотків, ми потребуємо регулювання доходів громадян через механізм заробітних плат і пенсій, для чого вносяться зміни у відповідні законодавчі акти. Але мій законопроект складається із двох частин: перша передбачає економію бюджетних видатків, друга частина – це внесення змін до чотирьох базових соціальних законів.

Щодо першої частини. Ми пропонуємо на 2009 рік до кінця наступного року ввести мораторій на збільшення штатного розкладу в усіх органах влади, державної влади, місцевого самоврядування, в установах соціального страхування і в інших державних підприємствах та установах, що забезпечить економію фонду оплати праці. Крім того, ми вважаємо, що не можна збільшувати протягом всього наступного року видатки на утримання всіх органів державної влади, окрім, безумовно, тих видатків, які стосуються виплати заробітної плати, нарахувань на фонд оплати праці і сплати комунальних послуг. Це саме стосується запровадження мораторію на наступний рік на капітальні ремонти, на капітальне будівництво знову ж таки для органів державної влади, установ місцевого самоврядування, установ соціального страхування, державних підприємств та установ.

Безумовно, і це законопроект передбачає, це не стосується капітальних ремонтів тих приміщень, які є в аварійному стані, і це не стосується остаточного завершення капітальних робіт, які потребують декількох місяців до завершення.

Крім того, у першій частині законопроекту ми пропонуємо мораторій на закупівлю за бюджетні кошти і кошти соцстраху автомобілів для чиновників, оскільки, я думаю, що в умовах фінансової кризи принаймні весь наступний рік чиновники державні, чиновники місцевого самоврядування і чиновники соцстраху можуть поїздити і на старих автомобілях, і не використовувати бюджетні чи страхові кошти на подібні закупівлі.

Взагалі ми переконані, що ця частина економії по всіх органах влади, і це повинно стосуватися і Верховної Ради, і Кабінету Міністрів, і Секретаріату Президента, буде істотним сигналом для всіх тих, хто також зобов’язаний затягнути паски для того, щоби ціной економії для себе збільшити видатки на соціальні потреби. Крім того, ми пропонуємо зміни до чотирьох базових соціальних законопроектів.

Перше. Що стосується внесення змін до Закону „Про загальнообов’язкове загальне державне страхування на випадок безробіття. Ми вважаємо, що необхідно ввести в дію норми, які передбачають фінансування часткового безробіття. Зараз головна проблема, яка стає лавиноподібною, – це безробіття, яке не є офіційним і повним, а яке часткове. Тобто люди зайняті по два дні із п’яти робочих, зайняті по дві-чотири години, а не вісім, і все це не передбачає зараз жодної компенсації. Така компенсація мусить бути передбачена у базовому законопроекті щодо страхування на випадок безробіття.

Тому ми пропонуємо відповідні норми, які передбачатимуть виплату страхової допомоги людям, які мають часткове безробіття у розмірі двох третин тарифної ставки. Це буде велика допомога і власникам підприємств, які не можуть зараз із своїх ресурсів виплатити втрачену заробітну плату, і буде понад усе соціальний крок з боку парламенту, оскільки таким чином ми розв`яжемо хоча би на цьому етапі питання часткового безробіття до того моменту, коли ми чітко побачимо у яких напрямках можна перепрофілювати зайнятість. І, наприклад, із підприємств металургії, хімії, машинобудування спрямувати на інші галузі, де зараз будуть потрібні робочі руки.

Друге. Ми пропонуємо змінити Закон про зайнятість населення і передбачити фінансування громадських робіт коштом Державного бюджету з 1 січня наступного року. Зараз ситуація така, що громадські роботи можна фінансувати тільки коштом установ і коштом місцевих бюджетів. Зараз в установах ноль. Жодна установа не може зараз замовляти, за невеликим винятком, громадські роботи, і таким чином, зайнятість через цю систему не можу бути забезпечена. Місцеві бюджети також, на жаль, в основному порожні, вони ледь справляються із виплатою поточної заробітної плати і фінансуванням тих видатків, які покладені на місцеві бюджети. Тому витягнути це питання в наступному році можуть тільки цільові програми, підтримані державним бюджетом. Отже, сотні тисяч людей, які будуть, на жаль, вивільнятися до певного етапу поки не буде подолана криза повинні отримати можливість влаштуватися на громадські роботи і будувати дороги, мости, інфраструктуру - все, що стосується розвитку країни, підготовки до „Євро-2012” зрештою і інших робіт. І фінансувати це може тільки цільова програма, розподілена за різними відомствами і яка передбачена Державним бюджетом України. Відповідну зміну ми пропонуємо внести.

Наступне. Третя зміна. Вона стосується змін до Закону про оплату праці, і вона стосується Єдиної тарифної сітки. Три останні уряди, починаючи, до речі, з 2004 року, займалися запровадженням Єдиної тарифної сітки. Навіть неправда, з 2002 року. Було три етапи Єдиної тарифної сітки, ми запровадили третій останній етап. Це означає, що диференціація праці на належному рівні існує повага і до бюджетників, і до тих, хто працює в приватному секторі, тому що Єдина тарифна сітка є, зрештою, орієнтиром для показників, які передбачені для оплати праці і передбачаються в генеральній тарифній угоді і в галузевих угодах.

Зараз, на жаль, є рішення уряду – постанова 939 від 25 жовтня, яка говорить, що тарифна ставка працівника першого розряду заморожується на рівні 545 гривень. Тут є колізія, бо мінімальна заробітна плата, офіційно встановлена нами бюджетом, з 1 грудня уже сягнула 605 гривень. І, очевидно, що з 1 січня вона буде збільшуватись ще, з огляду на інфляцію, зростання цін і таке інше. Якщо ми не скасовуємо цю постанову, - а ми можемо це зробити через відповідні зміни до закону, і таким чином тут самодіяльність уряду обмежити, то Єдина тарифна сітка, так би мовити, провисає і база нарахування значно зменшується, а значить, не буде належного підвищення оплати праці по всіх розрядах Єдиної тарифної сітки. Щоб унеможливити більше такі підходи, ми пропонуємо відповідні зміни до Закону „Про оплату праці”. І це стосується головним чином бюджетників, а це мільйони людей, які працюють лікарями, вчителями, бібліотекарями, словом, всі ті, хто отримує заробітну плату коштом Державного та місцевого бюджетів.

І остання зміна, стосується Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Зараз коефіцієнт страхового стажу на рік – 1,35. Ми підвищили із минулого року, і це спричинило до збільшення пенсій. Але колізія полягає в тому, що чинний пенсійний закон таким чином має зміни, які нами проголосовані, що ця норма - збільшення пенсійного коефіцієнта до 1,35 – працює тільки до 31 грудня цього року. Таким чином, з 1 січня 2009 року, якщо не буде нашого окремого рішення, коефіцієнт страхового стажу повернеться до минулої позначки – 1.00, тобто одиниця. І, таким чином, із законодавчої точки зору необхідно буде перерахувати пенсії у бік зменшення, а це забороняється Конституцією і, я думаю, заборонено виборчими програмами і взагалі програмами всіх без винятку політичних сил, які представлені у цьому пленарному залі. Це четверта зміна, яку ми пропонуємо прийняти.

Головне - законопроект треба прийняти до кінця цього року. Оскільки з 1 січня 2009 року, якщо ми не внесемо відповідні зміни, то можуть постраждати мільйони бюджетників і пенсіонерів, а ми допустити цього, на мою думку, з вам не повинні. Дякую за увагу. Доповідь закінчено.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Записуємося на запитання.

Храпов Сергій Анатолійович, будь ласка.


11:32:57

ХРАПОВ С.А.

Передаю слово Петру Миколайовичу Симоненко.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.


11:33:05

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановний доповідачу, я прочитав уважно ваші пропозиції і хотів би сказати, що треба дати спочатку відповідь на те, як новоутворена коаліція налаштована на те, щоб внести до кінця грудня проект державного бюджету на 2009 рік? Бо все те, про що ви говорите це норми закону про державний бюджет.

Якщо державного бюджету не буде, то буде фінансування одна дванадцята і всі ці ваші популістські заяви точно так же луснуть, які всі попередні. Тому дайте, будь ласка, відповідь: у складі коаліції, нової, яку ви створили, коли ви внесете держаний бюджет? Щоб в державному бюджеті офіційно підтвердити вже конкретними рядками, викладенням конкретних цифр, які будуть підтверджувати як раз о те, що ви говорите.

Бо якщо не буде державного бюджету всі ваші розмови сьогодні залишаться тільки розмовами, як і до цього. Дякую.


КИРИЛЕНКО В.А. Дякую за запитання.

Шановний колего, безумовно, ми всі тут присутні в залі розуміємо, що державний бюджет на 2009 рік повинен бути прийнятий. Зараз в уряді відбувається дискусія щодо затвердження макроекономічних показників. Представники нашої політичної сили в уряді мають свою позицію з цього питання і ми закликаємо до реалістичного підходу до бюджету на 2009 рік.

Що стосується моїх пропозицій, то я не вважаю їх популістськими, оскільки вістря мого законопроекту скеровано на погашення негативного ефекту від масового безробіття, яке понад усе може бути в південних і східних областях і передбачає фінансування часткового безробіття, що на 90 відсотків проблему вирішує.

Безумовно, бюджет повинен передбачати фінансування щонайменше трьох пунктів із запропонованого мною законопроекту. А яким буде Державний бюджет на 2009 рік, ми будемо визначати всі разом з вами тут, у залі, коли уряд його подасть. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Джоджик Ярослав Іванович.


11:35:14

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська народна партія, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановний В’ячеслав Анатолійович, надзвичайно важливою частиною вашого законопроекту є встановлення мораторію на закупку автомобілів для державних органів. Але як відомо, лише цього року державні органи виконавчої влади закупили на сотні мільйонів гривень імпортних автомобілів. Чи не вважаєте ви розширити вашу ініціативу шляхом встановлення порядку реалізації закуплених в останні три роки імпортних автомобілів, і виручені кошти направити на соціальні видатки, а на наступні роки встановити порядок, щоб державні органи виконавчої влади закупляли лише автомобілі вітчизняного виробництва, в такий спосіб підтримуючи українського товаровиробника? Дякую.


КИРИЛЕНКО В.А. Спасибі вам, Ярослав Іванович, за запитання. Ми, безумовно, вважаємо, що найкращим лозунгом для всіх українців є: „купуй українське”, в тому числі, і українські автомобілі. І ця ідея нуртує в органах влади і в парламенті уже давно, але чомусь не завжди спрацьовує. І уряд і всі, незалежно від кольору і спрямованості, як правило, на жаль, їздять на імпортних автомобілях. Тому я думаю, якщо ми з вами з цього приводу консолідовано висловимося, то ми і вітчизняного виробника підтримаємо, і престиж нації належним чином будемо тримати.

Щодо мого законопроекту, то він чітко в першій частині пропонує обмежити видатки, точніше, пропонує обмежити збільшення штату працівників в органах влади і місцевого самоврядування, не збільшувати видатки на інші потреби, заборонити капітальне будівництво і ремонт і закупівлю автомобілів взагалі, окрім винятків, які також в законопроекті передбачено. Точніше кажучи або простіше кажучи, вся влада повинна затягнути паски.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко Микола Васильович.


11:37:24

КРАВЧЕНКО М.В.

Прошу передать слово Гордиенко.


11:37:28

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, Фракція Компартії України.

Шановний доповідачу, звичайно, можна погодитися із тим, що вся влада повинна затягнути паски. Але я, перше, вам хотів би сказати, що один із стовпів вашої президентської влади полтавський губернатор Валерій Асадчев сьогодні з маніакальною впертістю виносить на сесію обласної ради і пропонує виділити 1,7 мільйона гривень на будівництво пам’ятника тому, хто приходив завойовувати на нашу землю. Це Карлу ХІІ і Мазепі.

Тому я вважаю, що напевно це є безглуздям, і ви повинні дати тут би з цієї трибуни оцінку тому. А паралельно в Оржицькому і Чорнухенському районах планують з метою економії коштів закрити пологове відділення. Цього не було і при німецькій...


КИРИЛЕНКО В.А. Шановний колего, дякую вам за запитання. Я так для прикладу інформую, що у нас в Україні губернаторів немає. То були в Росії губернатори. У нас є голови обласних і районних державних адміністрацій.

Щодо Асадчева, він прекрасний фахівець. Дай Бог, щоб кожен у цьому залі був таким фахівцем. І він на своєму місці.

Щодо Карла ХІІ і шведів, то пам’ятник шведам поставили росіяни давним-давно, ще коли була інша країна. І у них ніяких питань по цій темі немає. А от те, що міністри, депутати, співробітники усіх органів влади і в Полтавській обласній адміністрації у тому числі повинні економити кошти на видатки, які можна зекономити: на закупівлю машин, на капітальні ремонти, на всякі комп’ютери, на рекламу. Он ви подивіться, чим центр зайнятості зараз займається. Одна реклама. Це ж все гроші Фонду соціального страхування. Так оці всі видатки треба економити. І ми з вами повинні контролювати те, як будуть ці видатки економити. Я думаю, що суть питання в цьому і прошу законопроект мій підтримати.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В’ячеславе Анатолійовичу. Сідайте, будь ласка.


КИРИЛЕНКО В.А. Спасибі.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович, Голова Комітету з питань соціальної політики та праці. Будь ласка.


11:39:58

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянув цей законопроект з такою гучною назвою „Про заходи соціального захисту населення від наслідків світової фінансової кризи”, розуміючи, що цей законопроект готувався поспіхом, він не збалансований з іншими законопроектами і законопроектами, які якраз формують видатки державного бюджету. Тим не менше, комітет вважає за необхідне висловити наступні зауваження до цього законопроекту, до статей два та три розділу 1 законопроекту стосовно заборони збільшення, порівняно з 2008 роком, видатків на утримання органів місцевого самоврядування. І це треба виділити окремо. Під час затвердження місцевих бюджетів на 2009 рік та накладання мораторію на певні види витрат державного та місцевого бюджетів слід зазначити наступне.

Шановні колеги, якщо ми будемо писати закони України з неповагою до Конституції України, то в нас криза буде тільки поглиблюватися. Подивіться, будь ласка, статтю 143 Конституції України, відповідно до частини першої та другої якої встановлено повноваження органів місцевого самоврядування по затвердженню бюджетів територіальних громад. І це є виключною компетенцією відповідних місцевих рад. Якщо ми будемо врегульовувати це питання законами України і покладати на центральні органи державної влади, то треба буде нам тоді поставити хрест на Законі України „Про місцеве самоврядування”.

Крім того, законом передбачається тільки право контролю і підзвітності діяльності органів місцевого самоврядування з виконанням виконавчих функцій. У разі прийняття запропонованих авторами законопроекту норм, економічна роль органів місцевого самоврядування в подоланні наслідків фінансової кризи зводиться до практичного виконання політики центральної влади. І, враховуючи бездіяльність і Кабінету Міністрів України, і центральної влади, то, я думаю, що це тільки підірве взагалі соціально-економічну ситуацію в Україні.

Стосовно заборони збільшення порівняно з 2008 роком видатки на утримання фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та накладання мораторію на певні види витрат. Якщо ми говоримо про якусь європейськість, європейський вибір України, то нам необхідно впроваджувати в Україні взагалі-то інститути громадянського суспільства.

Я хотів би пригадати, що у нас дотепер не прийнятий Закон України „Про соціальний діалог”, а якщо ми подивимось взагалі на управління фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, то це неурядові, це є самоврядні організації, які керуються на принципах, на паритетних засадах і принципах трипартизму. Тобто до правління цих фондів входять представники держави, представники професійних спілок і представники роботодавців. Тому, якщо таке бажання є, ввести необхідні обмеження для цього є представники держави в цьому фонді, які можуть не обмежуючи взагалі функцій інститутів цього фонду внести на розгляд правління запропоновані автором законопроекту ідеї і прийняти це в той спосіб, який передбачено базовим законом про загальнообов’язкове державне страхування.

До частини третьої розділу два законопроекту пропозиція авторів законопроекту щодо встановлення розміру посадового окладу тарифної ставки. Працівника першого тарифного розряду у відповідності з єдиною тарифною сіткою, і що він має бути встановлений на рівні, що не може бути нижчим законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати, то я просив би авторів законопроекту прочитати попередній абзац цієї ж самої статті, де вже передбачена ця норма і діюча редакція передбачає встановлення тарифної ставки робітника першого розряду у розмірі, що перевищує законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

А запропонована редакція, вона дає право діючій владі встановлювати перший тарифний розряд на рівні мінімальної заробітної плати і це є звуження взагалі прав та свобод громадян, які вже закріплені діючим законом.

Якщо подивитись і на Головне науково-експертне управління, і на заключення його, то науково-експертне управління також висловило низку зауважень для цього законопроекту, наприклад, от яким чином буде реалізовано заборону збільшення штатної чисельності на підприємствах, установах та організаціях комунальної форми власності. Практично у 2009 році навіть сантехніка ЖЕК не зможе прийняти, бо буде це обмеження закону. І взагалі то я, і комітет вважає, і я вважаю, що коли законопроекти пишуться з такою назвою, то треба щоб їх зміст відповідав назві. Комітет прийняв рішення рекомендувати...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.


ПАПІЄВ М.М. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України, керуючись пунктом три частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України „Про заходи соціального захисту населення від наслідків світової фінансової кризи”, повернути на доопрацювання. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання, будь ласка, записуємось. Народний депутат Шкіль, будь ласка.


11:45:45

ШКІЛЬ А.В.

Шановний доповідачу, я хотів би просто загальне уточнення, правда ви мене не бачите за потужними спинами народних депутатів, але тим не менше. Загальне уточнення, ви представляєте в даний момент опозицію, опозиція, коли пропонуючи конструктивні законопроекти розраховує на успішний розгляд цих законопроектів більшістю, а ситуація зараз в країні така, що в принципі немає значення хто подає законопроект, аби він працював на благо людей. Але от відвернемо ситуацію в інший бік, от якби ми були в опозиції і подавали цей законопроект, от правда ви б, перебуваючи в опозиції, ви ніколи за це не проголосували. От ми пам’ятаємо минулі роки, зокрема, 2006 рік, тоді, коли конструктивні якісні і повноцінні пропозиції, які давалися опозицією, просто навіть не розглядали в сесійній залі, тому я хотів би почути саме вашу оцінку такого підходу тоді і нашого об’єктивного підходу зараз. Дякую.


ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановний колего, я хотів би привернути вашу увагу, що я на трибуні Верховної Ради України знаходжусь зараз не як представник опозиції, а я уповноважений комітетом доповісти вам рішення комітету Верховної Ради України з цього законопроекту. Якщо говорити про мою власну думку, то я просив би, щоб діюча влада сьогодні не закликала опозицію робити за неї. Ви, будь ласка, подайте до Верховної Ради України проект Закону України про бюджет 2009 року. Подайте ті законопроекти, які сьогодні взагалі-то відповідали такій назві як „Подолання наслідків світової фінансової кризи”. Бездіяльність влади, вона не може передбачати заміну і її діяльність і опозиції або тоді підіть із влади і опозиція прийде і буде працювати.

Крім того, я хочу привернути вашу увагу, що відповідні законопроекти по подоланню фінансової кризи – 21 законопроект – опозиційним урядом поданий до Верховної Ради України, і вони будуть найближчим часом розглянуті.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Григорович, будь ласка.


11:47:53

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Ліля Григорович, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановний пане Папієв! На якусь мить я відкидаю, до якої кожен з фракції нас належить. Ви тут висловили, що незбалансований законопроект. Друзі! Поки ми почнемо балансувати наші потреби під свої політичні маленькі кон’юнктурні обставини, то криза збалансує 46,3 мільйона громадян.

Наскільки я знаю, а тут сидять члени комітету, із 7 присутніх на засіданні комітету, 6 підтримали „прийняти за основу”. Чи ми маємо якусь совість, чи ми не маємо? Та ті зауваження, які дало аналітичне управління до другого читання, можна всі поправити.