Geum.ru

Верховної Ради України на 11-12 грудня 2008 року роздано. Ми домовилися на Погоджувальній раді, що цей тиждень І наступний ми присвятимо винятково розгляду пакету антикризових закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Терещук с.м.
Слаута в.а.
Симоненко п.м.
Кириленко і.г.
Кармазін ю.а.
Ляшко о.в.
Кравченко м.в.
Заєць і.о.
Мельник ю.ф.
Рижук с.м.
Терьохін с.а.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Я би хотів ще тут відмітити таку ситуацію, ми говоримо і в двох законопроектах йде мова про те, що допомогти за участю держави тим банкам, які виділяють кредити для сільського господарства, але це все пропонується в наступному році. А ситуація полягає в наступному, як уже тут було сказано, близько 15 мільярдів гривень прокредитовано сільське господарство. І значна частина банків, які брали в цьому участь сьогодні у кризі. І навіть якщо ми будемо, умовно, закликати їх для того, аби пролонгувати кредити, а не буде реальних коштів, то з цього просто нічого не вийде. І або банки банкрутують і тим самим будуть банкроти сільськогосподарські підприємства. Бо в двох законопроектах йдеться мова про створення стабілізаційного фонду. Та поки він створиться, поки будуть знайдені кошти в нього, то кредити нашим виробникам уже треба віддавати після 1 січня. Тому я думаю, що уряду просто треба зараз негайно зустрітися із тими банками. Їх, в принципі, напевно, що не багато є, які серйозно кредитують сільське господарство. І вирішити зараз вже, до Нового року принцип, як допомогти їм. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Терещук Сергій Миколайович.


10:57:03

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги. Сергій Терещук, „Блок Литвина”.

Я хотів би спершу привітати всіх з початком, з відновленням роботи сесії і дуже приємно і, мабуть, важливо, що саме наша робота розпочалась з розгляду таких важливих законопроектів, як подолання фінансової кризи і зокрема в сільському господарстві.

В сільському господарстві сьогодні, як ніколи, надзвичайно складна ситуація. Вона набагато гірша, ніж в 98-му році, коли теж була криза. Тоді теж не було за що купити насіння, добрива, гербіциди, але тоді не було таких величезних кредитів, які сьогодні отримало сільське господарство. На ці кредити куплена техніка, розпочато будівництво. І сьогодні, як чемодан без ручки: і нести не можна, і кинути страшно. Якщо сьогодні держава не втрутиться, я без перебільшення кажу, буде крах у сільському господарстві.

Чому так сталося? Звичайно, є тут наслідки світової фінансової кризи, але тут є і помилки нашої державної політики в аграрному секторі. Ви знаєте, сьогодні парадоксальна ситуація: продукції в сільському господарстві сьогодні достатньо, склади завалені зерном. В той же час крім ріпаку, зверніть увагу, крім ріпаку, і пшениця, і ячмінь, і горох, і кукурудза, і соняшник сьогодні збиткові, ціна на продукцію не покриває витрат.

Чому так сталося? Декілька років тому назад ми зверталися: відмініть мито… відмініть обмеження на вивіз зернової продукції. Зернова продукція на складах лежить ще із минулого року. В той же час, сьогодні на ринку з того величезного врожаю, який виростили, близько 15 мільйонів тонн зайвого зерна, яке тисне на ринок. Відповідно, немає ціни.

Ми ввели квоти на вивіз олії, ми втратили ринок. Зараз ми пожинаємо ці плоди. Тому сьогодні, на наш погляд, звичайно, потрібно взяти все те краще, що є в цих законопроектах. Саме перше, нам потрібно зняти з ринку зайве зерно. Це можна зробити частково через аграрний фонд. Це – перше, що можна зробити.

Наступне, саме важливе питання, це обмежити на наш ринок поступлення м’ясної продукції. Ми з року в рік, ще починаючи, мабуть, з 98-го року, говоримо про те, що завозиться м’ясо на Україну. Сьогодні не можна пускати м’ясо, зайве м’ясо, тому що є дешеве зерно, яке повинно перетворитися у м’ясо. Тому потрібно обмежити ввіз м’яса на Україну і повністю заборонити давальницьку схему.

Я повністю підтримую Сергія Анатолійовича Терьохіна. 16 мільярдів кредитів отримали банки, я поцікавився у банках, скільки дали на село? Ви знаєте, жодної гривні село не отримало. Всі розказують, що 16 мільярдів пішло, селяни цього не відчули.

Наступне питання… Тому ми і пропонуємо цільові кошти дати для комерційних банків, вони повинні бути направлені у сільське господарство. Тому Блок Литвина буде підтримувати обидва законопроекти. Ми пропонуємо взяти за основу урядовий законопроект, створити робочу групу, і з цих двох законопроектів, відкинувши політичні якісь пристрасті, зробити законопроект, який дасть можливість врятувати, я підкреслюю, врятувати сільське господарство. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Слаута Віктор Андрійович, будь ласка.


11:00:19

СЛАУТА В.А.

Шановні колеги, люблять наші можновладці, особливо перед виборами або святами, які недавно були, сільські, вихваляти село, називаючи його колискою нації. Тут, звичайно, вони праві – справді, колиска. Але недолугі дії в аграрній сфері влади, особливо в 2008 році, так розгойдали цю колиску, що з неї вилітають цілі сільськогосподарські виробничі комплекси, люди і навіть села. З такою помпою прорекламована програма „10 кроків назустріч людям” цього року, як мінімум, відкинула колиску нації, село, на 10 років назад.

І, справді, ситуація на селі жахлива. Ось деякі перли дії влади в АПК в 2008 році: необгрунтоване зростання цін на мінеральні, паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин. Призвели до загострення і більш високого міжгалузевого диспаритету цін, погіршення фінансового стану сільськогосподарських підприємств. Що противно? Ціни в цьому році на сировину зменшилися в два, три, чотири рази, а роздрібні ціни в супермаркетах і на ринках продовжують зростати. Ну як це не назвеш інакше, чим знущання з колиски нації?

Урядове адміністрування провалило всі основні ринки сьогодні в АПК: зерновий, олії, цукру. Держзерерв, про що сьогодні мої колеги декілька раз говорили, перетворили на торгову якусь м’ясну лавку, яка активно знищує свого власне виробника та підтримує другого фермера, з другої картини. І м’ясо по цінам, ви знаєте яким, заходить з кордону і на кордоні за безцінь і м’ясонепотріб, а ціни в роздробу зростають на всю м’ясну продукцію. Опять же, де „Дельта”, в кого „Дельта”? Мабуть, якимось органам фіскальним і адміністративним треба на це питання вже вкрай подивитися.

Відсутній державний контроль над експортом зернових. Парадокс. На 90 відсотків уже задекларували експортувати практично 90 відсотків продовольчої пшениці, якої в нашій державі, як ви знаєте, дуже й дуже мало. За 10 місяців на основні програми: соціальну сферу села, родючість ґрунтів не виділено практично жодної копійки. І передостаннє. Ми спостерігаємо псевдоактивність уряду. Проводиться безліч по АПК та другим реальним секторам економіки нарад - коефіцієнт рівний нулю.

Тому, шановні друзі, на профільному комітеті якраз представники усіх фракцій проголосували за депутатський законопроект, про який розповідав Рижук. А інші законопроекти, в тому числі й урядовий, всі цінні…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.


СЛАУТА В.А. ... до другого читання беремо цінні моменти. Тому я пропоную підтримати депутатський законопроект.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович. Будь ласка.


11:03:46

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні виборці, криза висвітлила дуже серйозні прорахунки, практично злочинні прорахунки, у проведенні аграрної реформи. Висновок перший. Україна з експортера сільськогосподарської продукції перетворилася на імпортера. Як наслідок, чи малий, чи великий врожай, життя людей від цього не покращується. Ціни як зростали, так і зростають на хліб, на м’ясо, на молоко. Чому це відбувається? Головний висновок полягає в тому, що сучасна Україна – це, в першу чергу, територія, поділена між кланами. Що треба зробити? Ті проекти, які ми сьогодні розглядаємо, це, в першу чергу, латання дірок, при цьому в інтересах олігархів, а треба зробити, використавши системний підхід і захищаючи державні інтереси.

По-перше, для того щоб запрацювало село, треба примусити банківську систему надавати кредити по 3-5 відсотків річних і на цьому поставити крапку.

По-друге, зупинити дію закону про приєднання України до СОТ і при цьому реалізацію сільськогосподарської продукції за кордон повинна як раз робити тільки держава. У нас соняшнику зібрали 6,2 мільйони тонн, а потужності по переробці на 7,2 мільйони, якщо переробимо, держава вдвічі буде мати значно більше ніж те, що отримують олігархи, поклавши у кишеню при нульовій ставці реалізацію соняшника за кордон.

Встановити відповідні митні збори на ввезення продукції, яка вирощується нашими селянами. Європа сьогодні заборонила реалізацію хліба українського, я думаю, що ми повинні в першу чергу думати про те, як захистити нашого сільгоспвиробника.

Далі. Гроші на покриття різниці у ставках кредитів, які видаються нашим селянам, сконцентрувати і направити на закупівлю тракторів і комбайнів вітчизняного виробника. Гроші, які виділяються на один гектар посіву зернових - на закупівлю добрив і централізовано, безкоштовно видавати нашим селянами.

У 2009 році 50 процентів продукції, яка вирощується на селі через державні закупівлі якраз і взяти у державні …. ресурси, а 50 тоді давати на ринок.

Сьогодні під небом знаходиться 10-12 мільйонів тонн, чому? А тому що олігархи практично елеватори всі поприбирали, ціною маніпулювали, по 600 гривень за безцінь скупили, а якщо по державницькі розпорядитися, п’ять мільйонів продати, якщо б держава продала, це півтора мільярди гривень ми маємо тоді і десять мільярдів додатково могли б дати селянами.

Два мільйони тонн, припустимо, переробити на спирт, це в п’ять-шість разів ми значно більше будемо мати і таким чином ми завантажуємо свої потужності да і селян не обіжаємо.

Держава повинна встановити жорстку політику лізинговим компаніям, вони повинні будуть переорієнтуватися тільки на вітчизняну техніку, тобто отримуючи бюджетні гроші, закуповувати тільки наші комбайни…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.


СИМОНЕНКО П.М. Таким чином тільки велике товарне виробництво може врятувати село і Україну. Тільки державницька системна програма може забезпечити сьогодні і вирішення продовольчої безпеки нашої держави і економічно підняти село. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович.


11:07:23

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово! Шановні колеги! Шановні виборці! Глибоко символічно те, що саме після відновлення роботи парламенту першим законом, який стоїть в череді антикризових, розглядається саме аграрний закон, саме подолання кризи в агропромисловому комплексі. Я думаю, що вже всі переконані в цьому залі і я думаю, позитивне голосування буде, що саме сільське господарство України і вся система АПК повинна бути нарешті локомотивом нашої вітчизняної економіки і цьому є декілька, як кажуть, абсолютно чітких аргументів.

Перший аргумент, шановні колеги, 2007 рік, коли все було в світі благополучно, вперше на планеті заговорили про голод, сто країн голодувало. 2008 рік, рік тотальної кризи, за голод ніхто не говорить, бо перевиробництво в світі дійсно продуктів харчування, перш за все, зернової групи. Але зверніть увагу, Україна найбільш крупний виробник у світі мінеральних добрив і експортер, експорт мінеральних добрив з України дорівнює нулю. Що можна очікувати у 2009 році там, де не вносяться мільйони тонн українських мінеральних добрив. Голод наступного року можна прогнозувати однозначно. Ми в числі шести країн в світі, які здатні годувати не тільки себе, ми займаємо четверте місце в світі по експорту ряду продовольчих культур рослинницької групи.

Шановні колеги, коли говорять за позитивне сальдо, які ж галузі найбільше дають казну валюти, найбільша питома вага не в обсягах загальних, а питома вага належить сільському господарству, бо ми даємо чистий валютний прибуток. Коли говорять за метал, друзі, подивіться скільки на нього йде газу, який постійно дорожчає.

І ще одне сільськогосподарське машинобудування, якщо ми його відновимо, а технічне забезпечення сільського господарства вже 15 років на нулю, сільськогосподарське машинобудування може поглинати до 10 мільйонів тонн вітчизняного металу, ось де збут на внутрішньому ринку, за що боролися 15 урядів до цього часу і ще це питання не вирішили. Що зроблено для сільського господарства і що ще треба зробити, щоб відновити його статус. Ми вирішили питання, тут декілька місяців про податок на додану вартість, особливий режим його справляння, тобто ми залишаємо розпорядження сільгоспвиробників. Ми зберегли фіксований сільськогосподарський податок і не на рік, а назавжди закон прийнятий, це на третину менший податковий тягар, ніж в інших галузях. Що треба зробити і чи є відповідь у цих законах, які запропоновані, частково відповіді є, отже треба приймати тільки в першому читанні і до другого читання доопрацювати. Нам обов’язково треба зберегти особливий режим оподаткування стосовно тваринницької продукції – це 3,1 мільярдів, не дотацію, а зберегти через податки. І ця відповідь є в цьому законопроекті.

Нам обов’язково треба знищити давальницьку схему, як явище воно руйнує українське сільське господарство. Нам в обов’язковому порядку треба набагато зменшити обсяги імпорту через тарифні квоти, через мито і так далі. Якби це не було боляче – через ВТО.

Нам обов’язково треба, нарешті, вирішити питання пролонгації кредитів…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.


КИРИЛЕНКО І.Г. Колеги, у нас крутиться близько 50 мільярдів в АПК кредитних ресурсів, пролонгувати треба близько 6-12 – це теж треба вирішити законом.

І саме головне – це заходи антикризові. А перспективні які? Самий головний перспективний захід треба нарешті вирішити те, що не вирішила за 15 років жодна влада – треба перейти до реальних балансів виробництва, споживання і експорту, щоб ми даремно не втрачали ресурси: людські, фінансові, наші природні ресурси, які, дійсно, унікальні. І потім, щоб ми не політизували питання.

Друзі, пропонуємо проголосувати урядовий в першому читанні і доопрацювати з урахуванням пропозиції депутатів, включаючи пропозиції по аграрному фонду і так далі, і так далі. Спасибі за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Час на обговорення вичерпаний.

Юрій Федорович у вас є необхідність у заключному слові?

Час для обговорення вичерпаний відповідно до прийнятого рішення сьогодні в сесійній залі. Вибачте, будь ласка, це рішення, яке було прийнято сесійним залом… (Ш у м у з а л і)

Будь ласка, з процедури, запишіться…

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.


11:12:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни. "Наша Україна-Народна Самооборона" .

Шановний головуючий! Ми не приймали рішення про позбавлення депутатів права виступити – виступили тільки працівники фракцій. Зміни до Регламенту ми не приймали. Я, зокрема, маю пропозиції конкретні, як зробити так, щоб не було пустопорожнім обіцянка по зверненню підприємств агропромислового комплексу до банків.

Ми маємо чітко прописати в законі, що після звернення, протягом п’яти днів, банки забезпечують пролонгацію на період до 1 листопада 2009 року, непогашених кредитів, які залучалися в 2005-2008 роках, за відсотковими ставками не вище тих, які передбачені основними кредитними договорами без застосування штрафних санкцій.

При цьому кредити, які залучені в іноземній валюті, мають перераховуватися у національну валюту за курсом банку, на момент оформлення залучення цього кредиту. А від’ємна курсова різниця покривається за рахунок Національного банку.

Національний банк наш покрив сім мільярдів, покрив три, комерційним банкам. А зараз треба, щоб він агропромисловому комплексу …


ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж Віталій Терентійович, будь ласка.


11:13:24

КОРЖ В.Т.

Прошу передати слово Олегу Ляшку.


11:13:32

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Ми закликаємо зал підтримати урядовий законопроект, який очевидно допоможе подолати негативні наслідки світової фінансової кризи в сільському господарстві. І, зокрема, до другого читання я пропоную врахувати у законопроекті – це внести зміни до Закону про державну підтримку сільського господарства, в частині надання повноважень аграрному фонду здійснювати експорт об’єктів державного цінового регулювання. Сьогодні статтею 6 Закону, вказаного Закону про держ підтримку сільського господарства, це заборонено, зокрема експорт зерна.

От сьогодні аграрний фонд, там понад два мільйони тонн зерна зібрали і що? І „сидять” на цьому зерні і нічого не роблять. А при сприятливій ціновій кон’юнктурі, я думаю, що можна було б це зерно за нормальної ціни продавати за кордон і поповнювати таким чином бюджет.

Я прошу …


ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко Микола Васильович.


11:14:36

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко фракция коммунистов.

Я хотел нашим избирателям сказать следующее. Здесь прозвучала цифра, в соответствии с которой ввезли в страну 70 тысяч тонн мяса, которое, якобы здесь перерабатывается.

Так я хотел донести до сведения наших людей о том, что пятьдесят процентов этого мяса генномодифицированное. Уничтожили сертификацию этого мяса, остальное мы получаем фаршем и, вдумайтесь, я с ужасом на комитете узнал, получаем скелеты, то есть мясо, которое необходимо для кормления животным. Вот представьте себе, уважаемые люди, потребители, какое мясо, какой фарш мы получаем из-за границы. При этом идеолог Терехин и идеолог Пятницкий делаю все для того, чтобы даже в условиях финансовой крызы любой ценой выполнить вказивкы СОТ. Я хотел выступить за то, чтобы прекратить исполнение обязательств перед СОТ.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Зубець Михайло Васильович.

Заєць Іван Олександрович.


11:16:02

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, вам роздані два законопроекти, прийняття яких або включення положень всіх законопроектів до обговорюваного законопроекту дало б дуже велику користь. Я маю на увазі законопроект 3367, де мова йде про державні закупівлі в умовах кризи. Автори їх Юрій Костенко, Джоджик і Давиденко. І я думаю, що включення положень цього законопроекту дасть нам можливість закупляти продукцію саме нашого національного виробника, починаючи від м’яса і завершуючи комбайном.

І другий законопроект, це за номером 2444, зміни до закону про податки з доходів фізичних осіб. Мова йде про ставки податку з доходу власника особистого селянського господарства. Я там пропоную як автор зменшити ставку або навіть зробити нульовою, от тоді ми реально допоможемо селу. А загальниками цими або тільки експортно-імпортними операціями, то толку ми не дамо. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні доповідачі, є у вас необхідність у заключному слові? Мельник Юрій Федорович.


МЕЛЬНИК Ю.Ф.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати, я хочу подякувати народним депутатам за обговорення законопроектів і урядового, і внесеного народними депутатами, і переконаний в тому, що там моя теза відносно того, що після голосування до другого читання буде підготовлений законопроект, який врахує всі позитивні сторони і урядового, і внесеного народними депутатами законопроектів дасть нам можливість вийти на абсолютно конструктивний законопроект. тому я хотів би просити підтримати урядовий законопроект. Спасибі.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Миколайович, будь ласка.


11:18:04

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановні колеги, нам треба сьогодні обов’язково взяти за основу один із законопроектів. Звичайно, що я, виконуючі волю і переконання власні, комітету і фракції переконую вас, щоб голосувати за депутатський законопроект, але оскільки багато дуже було пропозицій і суперечностей в дискусіях стосовно статті 4 пункту 4 щодо ставок ввізного експортного мита на насіння олійних культур, я пропоную як співавтор законопроекту проголосувати за депутатський законопроект за винятком виключенням пункту 4 і розглянути його окремо, створити робочу групу і …… в другому читанні. За винятком цього пункту 4. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохін Сергій Анатолійович.


11:18:59

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Шановні народні депутати, я ще хотів би нагадати рішення профільного комітету про те, що ми рекомендуємо взяти за основу урядовий законопроект, але на другому читанні розглянути особливо три питання.

Перше. Всі митні норми як експортного мита, так і ввізного мита.

Друге. Це зміна порядку рефінансування банків для кредитування села.

І третє. Це порядок використання коштів стабілізаційного кредиту для Аграрного фонду України.

І наостанок хотів би нагадати народному депутату Кравченко, що угода про сільське господарства і перша 24 група митного тарифу була узгоджена протягом 2003–2004 років при головуванні урядом Віктора Федоровича Януковича. Ми це отримали вже, на жаль, на спадок, так що знайте до кого претензії пред’являти. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, співдоповідачі висловились. Є пропозиція у авторів альтернативного законопроекту, щоб при визначенні позиції в першому читанні відразу можна було вилучити пункт 4 статті 4 в Перехідних положеннях.

Я правильно зрозумів, Сергію Миколайовичу? Правильно, да.

Шановні колеги, ми завершили обговорення. Висловилися з процедури. Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проекту закону номер 3353 урядового.


11:21:06

За-233

Рішення прийнято.

Я прошу профільний комітет, будь ласка, працюйте для прийняття рішення в другому читанні.

По фракціях, будь ласка, покажіть. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 153, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 61, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19.

Народні депутати пропонують встановити скорочений термін підготовки законопроекту до другого читання.

Будь ласка, я ставлю пропозицію на голосування, щоб ми скоротили відповідно до Регламенту час підготовки до другого читання цього проекту закону. Прошу визначатися.


11:22:17

За-237

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного. Законопроект номер 3344 – про заходи з соціального захисту населення від наслідків світової фінансової кризи. Доповідає народний депутат України Кириленко В’ячеслав Анатолійович.