Верховної Ради України на 11-12 грудня 2008 року роздано. Ми домовилися на Погоджувальній раді, що цей тиждень І наступний ми присвятимо винятково розгляду пакету антикризових закон

Вид материала

Закон

Содержание Ващук к.т. Рижук с.м. Сухий я.м. Рижук с.м. Кармазін ю.а. Ващук к.т. Матвієнко а.с. Мартинюк а.і. Сухий я.м.

Подобный материал:

• Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня 2005 року. Розглянуто 34 питання, 1240.07kb.
• Верховної Ради України на пленарному засіданні Верховної Ради України 1 березня 2011, 1085.21kb.
• Постановою Верховної Ради України  від 10 грудня 1991 року n 1957-xii із змінами, 104.63kb.
• Верховної Ради України в пленарному режимі з 11 по 14 травня 2010 року. Відбулося п’ять, 1099.75kb.
• Постановою Верховної Ради України від 28 грудня 1994 року n 335/94-вр із змінами, 2069.54kb.
• Верховної Ради України, Чечетову М. В. Шановний Михайло Васильович! Верховною Радою, 22.69kb.
• Постановою Верховної Ради України  від 21 листопада 1992 року n 2810-xii із змінами, 575.43kb.
• Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від, 622.11kb.
• Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 грудня 2011 року. Розглянуто 12 питань, 1013.55kb.
• Постановою Верховної Ради України  від 21 листопада 1992 року n 2810-xii із змінами, 70.69kb.

Далі засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович. Записуємось на запитання. Ващук Катерина Тимофіївна.


10:26:44

ВАЩУК К.Т.

Шановний Сергій Анатолійович, дійсно ми на засіданні комітету вели мову про те, що закон треба підсилити, зокрема, та норма, про яку говорив Юрій Федорович, наш міністр, про пролонгацію кредитів виписана в такому виді, вона не зобов’яже ні банківську систему, ні Національний банк, ні навіть при прийнятті бюджету закладення коштів, як вирішити це питання. Чи не правильніше цю норму внести, яку зміну до Закону про банки і банківську діяльність, окрім того, що вона в цьому законі залишиться, ще продублювати і в тому законі.

І другий момент, пам’ятаєте, ми розглядали зміни до бюджету, де пропонували значно збільшити кошти на кредитування селян воно не було підтримано, а це треба…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.


ТЕРЬОХІН С.А. Зрозуміло.

Дякую, Катерина Тимофіївна. Дійсно, от на жаль, сьогодні хоча ми закликали послухати Голову Національного банку, такого не сталося.

Я вам нагадую, що зараз відбувається, майже вже 50 мільярдів гривень рефінансування зайшло в банківську систему. І замість того, щоб піти в реальний сектор економіки, в тому числі аграрний сектор – вони пішли на валютний ринок, де була куплена валюта і відправлена по зобов’язанню зовнішніх кредиторів. Тобто, грубо кажучи, ми своєю емісією гривні закрили зобов’язання перед іноземцями.

Тому я абсолютно з вами погоджуюся, ми маємо в цьому законі поміняти диспозицію цієї статті. І написати таким чином, що якщо банк звертається за рефінансуванням, і в нього є в кредитному портфелі зобов’язання позичальників з села, то тоді, будь ласка, хай бере це рефінансування і направляє на пролонгацію цих зобов’язань. А в Законі про Національний банк, взагалі, треба було б написати, що політика рефінансування має в першу чергу спрямована на підтримку економічної стабільності і розвитку. А не на фінансові і валютні махінації, як це робиться…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Рижук Сергій Миколайович.


10:29:23

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук. Фракція Партії регіонів. Житомирщина.

Шановний Сергій Анатолійович! Я хочу вам повідомити, якщо ви ще цього не знаєте, що всі хто причетний до сільського господарства, якщо тільки виступає по селу, що Терьохін депутат – то чекай біди.


ТЕРЬОХІН С. А. Я дякую за оцінку.


РИЖУК С.М. А питання в мене таке.

Це у вас авторитет колосальний у цьому плані. Зараз ви захищали СОТ, а не своє сільське господарство Вітчизняне.

Ви мені скажіть, будь ласка, нас СОТ і Європейський Союз питав, що-не будь, коли заборонив вивозити, експортувати жито, пшеницю, підняв ставки виїзного мита неймовірно. Чи він не запитував? І коли є положення про СОТ елементаріус про те, що якщо загрожує безпеці продовольчій, будь якій державі, Україні, в тому числі, то ми маємо право регулювати митно-тарифну політику, чи не маємо права? Навіщо ви так ставите це питання? Дякую.


ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, шановний Сергій Миколайович! Мені з вами змагатися просто не має можливості по компетенції в аграрному секторі.

Але можу вам доповісти, що існує відповідна процедура введення спеціальних імпортних надбавок для балансування, для відтворення рівноваги платіжного балансу. Можемо ми ввести збільшені тарифи, можемо. Але не за такою процедурою, як тут, тому що це грубе порушення 12-ї, 13-ї, 15-ї і 18-ї статей ГАТ. Ми не можемо на це іти і буде вето на цей закон, якщо хочете.

А от 3379, де ці всі позиції аграрні плюс інші ще, там текстиль є, машинобудування і так далі. От як там написано, так можемо ми робити. І коли я буду доповідати наступний закон, я вам розповім, чому ми можемо і на скільки ми можемо це робити.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.


10:31:33

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Сергій Анатолійович! Однією з причин такої глибокої системної кризи, яка вразила всі галузі народного господарства, в тому числі, як ви справедливо сказали, галузь аграрно-промислового комплексу, є митно-імпортний авантюризм і недолуге цінове адміністрування нинішньої унікальної урядової „каманди”. Саме цими зусиллями, ви пам’ятаєте, весною і влітку було зупинено роботу Запорізького масло-жир комбінату.

Скажіть, будь ласка, ваше ставлення, ви знаєте, ви депутат досвідчений, не один раз з цієї трибуни обговорювалася ця тупа проблема – введення нульової ставки на вивезення соняшника. Сьогодні Запорізька, Херсонська, Миколаївська область задихаються від того, що площі земля, земля просто використовується варварськи і безжалісно, намагаючись засіяти побільше соняшника і зібрати якісь гроші.

Ваше ставлення до запровадження нульової ставки на вивезення соняшника за кордон. Дякую.


ТЕРЬОХІН С.А. Негативне! І тому дискусія, трохи детальніше про дискусію у комітеті. Нам було доведено, що сьогодні по балансам виробництва і переробки насіння у нас залишається менше трохи двох мільйонів тонн, які не можуть бути використані нашою олійною галуззю. Тому, давайте дозволимо вивезти це насіння за кордон. У нас постало питання, добре, якщо ви кажете, що там мільйон шістсот або мільйон п’ятсот тонн можна вивезти, встановіть так звану експортну тарифну квоту, де напишіть нуль або десять. У Російській Федерації між іншим, була дискусія, два тижні тому уряд погодився, зменшив, встановити тарифну квоту і зменшити, хоча трейдери пропонували нуль. Не добилися. Тому ми сказали, що на другому читанні, шановні друзі, є у вас в балансі півтора мільйона, будь ласка, ставте квоту і не пишіть так, як ви написали, розподіл, не автоматичне ліцензування. Зрозуміло, да?


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.


ТЕРЬОХІН С.А. Має бути автоматичне ліцензування, орієнтоване лише на тих, хто виробляє це насіння, а не на перекупників. От тоді ми проголосуємо у другому читанні.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович.


ТЕРЬОХІН С.А. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запрошую до доповіді автора альтернативного законопроекту Рижука Сергія Миколайовича, будь ласка.


10:34:41

РИЖУК С.М.

Шановні колеги народні депутати, ми з вами розглядаємо надзвичайно складне і актуальне питання як проект закону. Я користуючись тим, що не тільки доповідач, а й заступник голови аграрного комітету хочу сказати, що урядовий проект розглядаючи практично всі його одностайно відхилили як неприйнятний, тому що він безсистемний, не враховує інтересів всіх верств робочого селянства, підприємств, організацій і установ. Вихвачені із контексту окремі деякі проблеми, починаючи там з соняшника, і подається це як антикризові заходи. Цього не можна робити, тому що сільське господарство не сьогодні опинилося в глухій, незворотній кризі, а раніше. І нинішній уряд продовжує цю винищувальну політику стосовно не тільки сільського господарства, а й селянства. Оце у мене таблиця, скільки було у нас 6 років назад сільського населення і скільки на сьогодні залишилося. Оце структура, скільки зерна і соняшнику, а все інше, фрукти, овочі, - тобто нуль. Оце скільки вони вносили органічних добрив, а зараз скільки вноситься. Тобто це вже не продукція, а ядовита речовина, яку споживають наші діти і всі люди. Тому що там немає органіки, там тільки важкі метали втягує рослина в себе, мінеральні добрива і таке інше.

Ми сьогодні мусимо визнати, хоч і всі винні, без виключення, тут присутні і не присутні, що по суті ліквідовано промислове скотарство, де залишилося на всю Україну менше 600 тисяч корів, це півтори корови на 100 гектарів угідь! Хто коли-небудь займався сільським господарством, то він від жаху може просто очманіти, вибачте за погане слово.

І проголосований колишньою тепер уже, а відродженою, може, коаліцією антикризовий закон заборонив фінансування особистого селянського господарства, яке дає сьогодні три чверті усієї продукції, крім зерна і соняшнику, 95 відсотків овочів, 98 відсотків картоплі, 55 відсотків м’яса і так далі. То цей антикризовий закон взагалі припиняє фінансування кого, - безпосередньо сільського господарства, а хоче продовжити фінансування кого, - латифундистів, які вже мають по 100, 200, 150 гектарів орної землі у так званій оренді і не тільки, і ми сьогодні цим законом маємо підтримати. Тому опозиційний уряд, комітет Верховної Ради абсолютною більшістю проголосував за підтримку законопроекту, який я доповідаю опозиційному уряду на чолі з Януковичем з тим, щоб ми підійшли системно, щоби ми мали оцю, на російській мові, „преемственность” у позитивних моментах, які все-таки були, є і повинні бути в сільському господарстві. То перше й найперше ми кажемо, що давайте створимо усією громадою, усією державою стабілізаційний фонд по не підтримці сільського господарства, слово „підтримка” повинні забути, коли ми хочемо, дійсно, порятувати свою галузь вітчизняну – найдорожчу для всіх. Підтримка – це все рівно, що лікарю не лікувати хворі ноги, хворого, а дати йому костилі і сказати: костиляй. Оце підтримка. А лікування – це стабілізаційний фонд, коли ми повинні дати будь-якому уряду, якщо йому довіряє парламент і народ, і сказати: ось тобі 10 мільярдів і ми тобі не записуємо кожен куди карбованець тулити, ми тобі даємо його на гнучкість аграрної політики у період маркетингового року, і будь ласка, використовуйте так, як ви вважаєте за потрібне, а ми вас запитаємо у кінці маркетингового року, як ви використали і яка ефективність використання.

Більше того, ми пропонуємо 5, 5 або і 6 відсотків від всього бюджету національного доходу України направити на відтворення, розвиток і нове створення сільського господарства промислового і індустріального конкурентноспроможного. Аж тоді ми пропонуємо серію сьогодні…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Сергію Миколайовичу.


РИЖУК С.М. Завершую. Це згідно регламенту в нас би було навіть не 10 хвилин на такі закони, чомусь ми погодилися по 5 хвилин. Так гоп-стоп бігом пробігти. Ми так цього не розуміємо. Я завершую.

Але митно-тарифна політика теж повинна бути не єдиний регулятивний момент у Кабінеті Міністрів державний, а як один із багатьох системних. Взяти той же соняшник, і у нашому законопроекті це є, але ми кажемо, що у нас у 5 разів більше сіється соняшника, ніж це може витримати наша земля, структура посівних площ. То давайте (тут я Терьохіним якраз погоджуюсь) давайте у межах квоти дамо ту можливість фермерам, які нічого не мають і більше нічого продати, але левову частку соняшника переробити на тих підприємствах, які у нас тому, що ми експортуємо соняшник у 56 країн світу. То які ми будемо розумні, коли ми сьогодні будемо забороняти експорт будь-яким чином, будь-якими квотами і так далі.

Тобто ми пропонуємо прийняти у першому читанні наш законопроект. Є дуже багато слушних пропозицій усіх фракцій стосовно доопрацювання цього законопроекту Януковича і тоді вийдемо на фінішну пряму у другому читанні. Я впевнений, що у нас буде системний солідний відповідний поважний, як це положено у Верховній Раді законопроект, який буде законом і допоможе сільському господарству виходити із системної кризи.

Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записуватися на запитання.

Кармазін Юрій Анатолійович.


10:41:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна-Народна Самооборона”.

Шановний друже, ви зараз поставили серйозні питання, але вони в законі не написані. Ви не передбачили і чи вважаєте ви за потрібне, щоб у законі було передбачено, як конкретно буде звертатися агропромислове підприємство до банку і як він буде пролонгувати кредит, по якій ставці? Ви ж передбачили тільки створення фонду стабілізаційного за рахунок поступлення від приватизації. Чи ви ще якесь джерело передбачаєте? Я хотів би просто, щоб зараз ми вдумливо підішли до питання джерел погашення і вирішення вашого проекту. Тобто це я до статті 1 вашого проекту говорю. І друге питання у мене по групам товарів. По групі 02, чи не вважаєте ви, що треба розширити, 02 написати, а не ті коди, які звужують і дають можливість сюди завозити всі ашмьоткі, які завозяться. Дякую.


РИЖУК С.М. Дякую.

Коротше, я скажу по другому питанню. Я згоден з вами, що можна 0,2 і у другому читанні ми це повинні зробити. Тим більше, що у нас є ряд пропозицій стосовно кодів товарів аграрної сільськогосподарської групи.

По першому питанню я не сказав за браком часу, що фракція Партії регіонів і опозиційний уряд помимо цього законопроекту запропонував ще 19, серед них окремий Закон про стабілізаційний фонд оцих 10 мільярдів. І там вже виписано конкретно, що таке стабілізаційний фонд, які джерела фінансування, як ним розпоряджатися, хто має розпоряджатися, але у межах того, що повинна робити Верховна Рада, в межах закону. Ми замість уряду нормативні документи не повинні тут писати у законопроекти, погодьтеся зі мною. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна.


10:43:46

ВАЩУК К.Т.

Сергію Миколайовичу, ми підтримаємо і урядовий закон, і ваш закон, але погодьтеся, що з двох законів треба зробити єдиний, і зробити його дуже чітким з тим, щоб дійсно виписати чітко норму по пролонгації кредитів.

Друге. Чітко норми по податку на додану вартість, зокрема, того податку, який платили харчові підприємства, молокозаводи, м’ясокомбінати селянам, особливо одноосібникам.

І третє. Добре унормувати роботу аграрного фонду. Бо зараз ми починаєм закупляти цукор. І дуже багато заводів, зокрема, на моїй Волині хочуть аби аграрний фонд купив цукор, вироблений не з цукрових буряків, а з цукру серцю. І щоб ми ще рятували не своїх буряководів, а закордонних. От тут ми теж маєм внести …


РИЖУК С.М. Дякую, шановна Катерина Тимофіївна. Я у даному випадку цілком з вами згоден, підтримую постановку питань самих і скажу, що коли ми у комітеті розглядали законопроект урядовий і законопроект опозиційного уряду, то врахували 95 відсотків пропозицій урядових. І не кажемо, що вони погані, ми лише кажемо… я зараз говорив у вступному слові, що цей урядовий законопроект він не системний, він навіть по ранжиру не поставлений, що важливіше, що там… Ми його поглинаємо, так би мовити, через що можемо знайти, але ми наполягаємо і будемо голосувати, щоб за основу взяли наш законопроект. І дуже правильно ви говорите стосовно аграрного фонду. Якщо ми допустимо розбавляти в ньому будь-який цукор і інші, і хтось хоче вже мінеральні добрива, хтось хоче техніку, то ми зробимо ДАК „Хліб України №2”, збанкрутуємо його і потім будемо винні, і ви як ініціатор створення аграрного фонду. Так що я підтримую вашу позицію. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко Анатолій Сергійович.


10:46:08

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона" .

Сергій Миколайович, я вітаю демократичне право опозиційного уряду вносити свої законопроекти, і це чудово, і багато новацій дійсно цікавих, але я хотів би вам задати два запитання.

Перше. Мене трошки налякала ваша така… комуністичний підхід до боротьби проти нових форм. Ви за фермерів і золотофундістів сказали. Я хочу, щоб ви уточнили, латифундисти – це ті, які орендують сьогодні паї і…. в тих чи інших об`ємах і скільки тоді, в якій пропорції таких латифундистів. якщо їх не підтримувати, то це означає, що ми не підтримуємо у тому числі і весь аграрний сектор.

І друге. Говорячи про цукровий буряк і про цукор, чи розумієм ми, що сьогодні вузьке місце - не виробництво цукрового буряка, а його переробка, поскільки ми не маємо відповідної бази, і якщо ми не залучимо і не дам преференції інвестиціям, які б створили переробну галузь, ми втратим цукрову галузь. Я хотів би… чи передбачаєте ви в якій…..


РИЖУК С. М. Дякую. Шановний Анатолій Сергійович, я, коли окреслював латифундистів, то хочу сказати, що я був, залишаюся і палким прихильником саме спеціалізованого крупно товарного сільськогосподарського виробництва.

І вважаю, що перспектива за цим крупнотоварним. Але коли я говорив, то я сказав, що ми повинні не забути, що в нас 49 тисяч фермерів і 6,5 мільйонів особистих селянських господарств, які мають в середньому по півтори тисячі гектарів, півтори гектари землі, але виробляють дві третини всієї продукції. То ми отих 180 господарств по 100 гектарів, які мають плануємо, уряду планує підтримати, а ліквідувавши спеціальний фонд і режим оподаткування, цим самим тихенько ліквідовує фінансування оцих 6,5 мільйонів приватних підприємств, які не є товарним виробництвом, но вони виробляють продукцію, розумієте, ось за що. А за цукор, тема окрема, інша.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.


10:48:37

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Сергій Миколайович, мені дуже приємно, що такий знавець всіх галузей, особливо податків і фінансів, як Сергій Терьохін, визнав вас знавцем села і, читаючи законопроекти, дійсно можна відзначити, що урядовий писав один міністр сільського господарства, а цей альтернативний цілих два міністри сільського господарства колишні, тому він і набагато перспективніший.

І я хотів би, щоб ви зараз концентрували увагу саме на тому в чому різниця між вашими двома законопроектами, а точніше, щоб ви сконцентровано сказали, в чому перевага вашого законопроекту. Це одне запитання.

І друге. Наше рішення буде залежати від того, щодо підтримки вашого законопроекту, як ви дасте відповідь на ту нульову ставку по соняшнику, яку ви, на превеликий жаль, захищаєте, якщо б її вилучити з цього законопроекту. Дякую.


РИЖУК С.М. Дякую. Постараюсь коротко, Адам Іванович, що різниця в тому, що ми пропонуємо почати з стабілізаційного фонду в обсязі 10 мільярдів плюс 5,5 відсотка від бюджету, це ще 17 мільярдів і того таким чином суттєве фінансування. Більше того, ми плануємо, щоб ці кошти пішли безпосередньо на сільськогосподарського дрібнотоварного і не тільки виробника, тобто пропорційно до вкладеної праці і так тоді.

Далі. Ми пропонуємо звільнити, продовжити дію спеціального режиму оподаткування, чого не пропонується в цьому. Ми пропонуємо звільнити від оподаткування операції з ввезення чистопородних порід, щоби нам почати відтворювати, відроджувати промислове скотарство насамперед і свинарство. І цілий комплекс заходів. І основне, Адам Іванович. Стосовно нульової ставки. Я особисто проти, хоча б тому, що у нас, якщо це буде продовжуватися така примітивна регулятивна політика уряду, або заборонити все, або все….


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.


РИЖУК С.М. Дякую. Ось. Але, якщо ми дамо нульову ставку, то наступний рік фермери і інші посіють ще мільйон гектарів соняшнику. Цього не можна робити. Так не можна, це буде теж популістські. Я кажу, що ми могли б погодитися з вами в другому читанні, якби зробити так, як казав оце Терьохін, тут він правильно сказав, по Росії зробили. В Аргентині навпаки підняли ставки зараз. А ми будем звільняти. Тобто знайти певну квоту, яка зовсім не знизить рівень виробництва на наших переробних олійних підприємствах. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.


10:51:29

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Сергій Миколайович, я вже казав про те, що однією з причин того, що український АПК як ніколи раніше і став близьким до свого краху, є крім безсистемності його керівництва імпортний безлад і ні до чого тут, і ми повинні людям чесно сказати, ні до чого тут фінансова криза. Ціна на акції на токійській чи на нью-йоркській біржі, приклад, Польша зупинила закупівлю, взагалі заборонила закупівлю української пшениці, а ми натомість відкрили кордони для польського м’яса.

Скажіть будь ласка, таких прикладів багато. Митний тариф. Ваше ставлення, друге питання, митний тариф на рослинні жири, котрі Україна завозить і ото аби завантажити наші українські масложиркомбінати. І переробляючі ці рослинні жири. Яке ваше ставлення до запровадження мита і на цю продукцію, ця продукція, яка не виробляється на Україні, наприклад, пальмове масло, воно завозиться до нас з-за кордону. Два питання. Авантюри імпортні і митний тариф на жири.


РИЖУК С.М. Дякую. Щоб цю справді авантюру, і раз назавжди з нею покінчити, ми повинні не тільки в цьому законі передбачити – ми повинні передбачити в Законі про митний тариф і не допустити того, що хоче нинішній уряд на чолі з Президентом: щоб ліквідувати сертифікацію продукцію, щоб перестати тільки власні технічні умови, з тим щоб якістю продукції не відзначалися, з тим, що там записано, ліквідувати в нас взагалі комітет по регуляції і визначенню якості продукції. Тобто ми маємо явно захисти ринок, і в даному випадку, що стосується продукції відповідних кодів, починаючи з м’яса, заборонити ввезення категорично, тим більше цих низькосортних збоїв і так далі і так далі. Ми визначили це у законопроекті, усе це є, аби тільки його виконували, після того як ми його приймемо.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович. Сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення. Ткач Роман Володимирович, будь ласка.


10:54:17

ТКАЧ Р.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! В принципі, я би почав відповідати на останнє питання – те, яке задавав Адам Іванович. Якщо відверто говорити, різниці в двох законопроектах немає: ні в урядовому, ні те, що запропонувала група народних депутатів. В принципі, є одна добра норма, запропонована депутатами, що стосується залишення в такому варіанті, як зараз є, режиму оподаткування ПДВ.

Але все ж таки, те, що я почув сьогодні від міністра сільського господарства, коли він сказав, що уряд розробив додаткову норму і залишає нульову ставку ПДВ по здавальникам молока і м’яса у живій вазі, я вважаю, що нам треба сьогодні проголосувати за основу законопроект, поданий урядом, а взяти із законопроекту депутатів деякі норми, що стосуються спецрежиму оподаткування ПДВ. Тому я би вважав, що це була б нормальна позиція. Єдине, що я би попросив усіх, що якщо ми зараз проголосуємо у першому читанні, буквально десь сьогодні, завтра зібрати комітети і агарної політики, і податкової. І вже на другий тиждень цей законопроект проголосувати в цілому, тому що, дійсно, проблема є.