Хііі международная научно-практическая конференция «Идеи академика Вернадского и научно-практические проблемы устойчивого развития регионов»
| Вид материала | Документы |
- Пятая международная научно-практическая конференция, 48.14kb.
- Пятая международная научно-практическая конференция, 49.95kb.
- Вторая Международная научно-практическая конференция 27-29 марта 2012 года, 62.43kb.
- Вторая Международная научно-практическая конференция 27-29 марта 2012 года, 62.31kb.
- Международная (заочная) научно-практическая конференция «Проблемы развития современного, 792.98kb.
- Vii международная научно-практическая конференция, 91.33kb.
- Доклада, 54.38kb.
- Международная научно-практическая конференция «Рациональное использование ресурсного, 46.82kb.
- Xi международная научно-практическая конференция «Проблемы и тенденции развития современного, 310.59kb.
- Международная научно-практическая конференция Инновации в медицине, 98.76kb.
References:
- COM (97)599, White Paper: Energy for the future: renewable sources of energy// available at: ссылка скрыта
- Directive 2001/77/EC on the promotion of electricity produced from renewable energy sources in the internal electricity market, 2001. – available at: europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CONSLEG:2001L0077:20100401:en.pdf
- Directive 2003/30/EC on the promotion of the use of biofuels or other renewable fuels for transport // available at: еurolex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CONSLEG:2003L0030:20100401.eu.pdf
- COM (2005)/628, Biomass Action Plan, // available at: eurolex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2005:0628:FIN:en.pdf
- Directive 2009/ 28/EC of the European Parliament and of the Council of 23 April 2009 on the promotion of the use of energy from renewable sources and amending and subsequently repealing Directive 2001/77/EC and 2003/30/EC, available at: eurolex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri= OJ:L:2009:140:0016:01:en.phpl
- Szmyt R.A. 2010, Possibilities of using renewable energy sources in EU countries // in:Proceeding of the international conference “Crucial problems of International relations through the eyes of young scholars// Vysoka skola ekonomicka v Praze, Czech Republic, pp. 433–447. ISBN 978–80–245–1695–0
- Eisentraut, A., 2010 Sustainable production of second-generation biofuels // Potential and perspectives in major economies and developing countries Review. Information paper published by International Energy Agency, February, 2010, 221 pp.
- Stefanovska T., Likar, Ya.,Rakhmetov.D., Pidlisnyuk V., 2011 Herbivorous pests of Miscanthus x giganteus, Quarantine and Plant Protection, 5, pp. 6–8 (in Ukrainian)
- Banasova V., 2004 Unique vegetation of the old mining sites // Chraneme uzemia Slovenska, 62, pp. 42–43.
- Nixon, P., 2002 Bioremediation of contaminated sites // In: Bioenergy crops and bioremediation- a review. Contract Report by ADAS for the Department for Food, Environment and Rural Affairs. Edited by: Britt Chris & Garstang John, pp. 73–80. available at: ссылка скрыта
COMPARATIVE ANALYSIS OF EUROPEAN UNION WATER FRAMEWORK DIRECTIVE’SIMPLEMENTATION: CASE OF SLOVAK REPUBLIC AND UKRAINE
Dana Bukvová , Valentina V.Pidlisnyuk
Matej Bel University, Banska Bystrica, Slovak Republic
Introduction/problem identification. The European Union Water Framework Directive (WFD) is the main policy document for management of inland, transitional and coastal waters across countries of the European Union (EU) [1]. For the prioritisation of management measures under the Directive water bodies are being classified in accordance with chemical and ecological status. Document encourages participation of non-EU boundary countries in terms of water policy& management, joint creation and implementation of River Basin Management Plan for transboundary rivers.
WFD has the following main goals [1] :
- to reach “good water quality “for all water resources untill year 2015
- to prevent the further deterioration of all surface and ground water resources
- to implement the principles of sustainable water use
- to implement the basin river management and to create the River Basin Management Plan for all water resources in Europe
- to support the cooperation for transboundary river basins
- to support the public participation in all stages of River Basin Management Plan creation and implementation, elaboration and discussion of new water standards, monitoring of implementation steps.
As WFD calls for strengthening transboundary cooperation it is interesting to know how EU and non-EU member countries which have a joint border are implemented this document. Proposed paper presented a comparative analysis of EU WFD’s implementation in Slovak Republic and Ukraine.
Analysis and Implication for policy and research. Slovak Republic become a member of the EU in 2004 and, in accordance with the EU requests, country’s legislation had to be incorporated into EU legislation including implementation of EU WFD [2]. Slovak Republic is located within number of tranboundary river basins main of which are Danube, Tisza and Visla river basins and implementation of WFD requested country’s participation in developing Transboundary River Basin Management Plans for those rivers. In addition Water Management Plan for Slovakia at all has to be ready until 2015 and be further developed at years 2021 and 2027.
Ukraine has a number of transboundary rivers among which Dnipro, Dnister and Siversky Donetz are the main ones [3]. Country has transboundary river basins with EU countries: Poland, Hungary, Rumania and Slovakia. From that point active participation in creation and implementation of Transboundary River Basin Plans with those countries and consecutive implementation of WFD within Ukraine would stimulate entering of Ukraine to the EU.
Corresponding analysis of Ukrainian water legislation with that of European Union streaming up from EU WFD principles shows [4] that existed legislation only partly corresponded to EU WFD whereas system of water policy and management has to be mainly changed and adopted in order to correlate with European’s one. At the regional and local levels some efforts were done in Ukraine regarding creation and implementation of River Basin Management Plans for Dnipro and Dnister rivers as well as for rivers at the Western Ukraine [3,5]. Together with Slovak Republic and Poland Ukraine participated in developing River Basin Management Plan for Tisza river, special agreement exists between Slovak Republic and Ukraine in terms of joint regulation of water policy&management for rivers Uz and Latoricza and seven big streams. Another agreement adopted by Slovak Republic and Ukraine is focused on information support about accidental pollution of transboundary waters and flood protection.
WFD proposes to use three types of indicators for characterization of water quality i.e. biological, hydro morphological and physical-chemical ones and requests river basin authority to be in charge of indicators’ monitoring [1]. Monitoring results can be observed by general public at the governmental web-page and has to be published periodically. This rule is implemented in Slovak Republic [6] and only partly occurs in Ukraine [7].
Currently at the transboundary region between two countries (Ukraine and Slovak Republic) an effect of urban sprawl has been observed which mainly touch territory across rivers’ beaches. Human activities there have led to deterioration of water quality due to waste accumulation and insufficient waste water treatment. Unfortunately, those new developed territories cannot be immediately set in the system of regular WFD’s monitoring and therefore developing of simple and effective first-hand control method for water quality control is requested.
Using a comparative analysis presented paper shows that within the same river basin water policy& management is effective in Slovakia as EU country and much little effective in Ukraine because of absence of political and financial support. Obtained comparative results is interested for developing coordinated and effective regulatory framework for international regulative documents.
References:
1. Directive 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2000 establishing a framework for Community action in the field of water policy // available at: uropa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:32000L0060:EN:NOT.
2. Legislative act 364/2004 of Slovak Republic, adopted on May 13, 2004.
3. National Report about state of the Environment in Ukraine, 2007, 302 pages.
4. Pidlisnyuk V.V., Marytovsky R.M. Comparative Analysis of EU Water Framework Directive and Ukrainian Legislation in Water Issues, Kyiv, 2005, Publishing House “Hopak”, Ukraine, 102 pages.
5.Pidlisnyuk V.V., Aliev K.A., Stefanovska T.R. Ukraine and Water Framework Directive, 2002,Kyiv, Kiev-Mogula Academy Publisher House, Ukraine, 43 pages.
6. Web-page of the Ministry of Environment of the Slovak Republic, available at: ссылка скрыта.
7. Web-page of the Ministry of Environment and Natural Resources of Ukraine// available at: gov.ua.
THE IMPORTANCE OF SUSTAINABLE TOURISM DEVELOPMENT IN TERM
OF CLIMATE CHANGES
Ing. Eva Ščepková
University of Matej Bel, Banska Bystrica, Slovakia
Positive impact of tourism must be preserved and promoted. In contrast, negative impacts of tourism can be eliminated by planning of consumption and its control, specifying the limit of capacity and standards development, implementation of environmental policy and management.
Today gradually increasing importance of environmental protection and sustainable tourism development, because of future of tourism and also mankind is connected with healthy environment. Sustainability generally means that economic, social and ecological systems or certain of its properties can be maintained longer, especially for the benefit of future generations. Concepts of sustainability and sustainable development started to use in seventies of the 20th century, particularly in connection with the knowledge that any uncontrolled growth (population, production, consumption, pollution, etc.) is unsustainable in an environment of limited resources. In 1972 the United Nations published a report entitled "Our Common Future", which emphasizes the idea of sustainable development. In 1992 during the United Nations conference on Environment and Development (UNCED) in Rio de Janeiro, also known as the Earth Summit, was generally accepted concept of sustainability. The output of the conference was two documents - Agenda 21 and the Rio Declaration, which result in the formation of the Commission on Sustainable Development from the initiative of the United Nations. Agenda 21 is a conception of sustainable development for the 21st century and is an expression of global consensus and identification work in the field of sustainable development. The European Union supports the protection of the environment through environmental policy, whose base is 6 action programs of environmental protection. 6th action programme entitled "Environment 2010: Our Future, Our Choice (2001-2010)" has set the following priority areas for action, namely the fight against climate change, nature conservation and biodiversity, environmental protection, health and quality of life and protection of natural resources.
Sustainable development is important for the economy in terms of benefits of prosperity without destroying natural resources and the conditions of existence for future generations. Therefore, currently is growing importance of environmental and sustainability of tourism, which is linked to ecotourism. World Tourism Organization (UNWTO) established in 1998 megatrends that will influence the development of international tourism beginning of the 21st century and one of them is the growing of importance of ecotourism.
The concept of ecotourism was created in response to intense impact of mass tourism in the fifties and sixties of the 20th century, and in conjunction with the concept of sustainable tourism development. The United Nations declared year 2002 as the international year of ecotourism. Weaver (2005, p. 439) states that products and ecotourism attractions are mainly based on the natural potential, because that he called it also nature-based tourism. Ecotourism is based on the activities of environmental care and began to develop as an idea that should contribute to nature conservation and protection of natural resources in the world.
The aim is also to limit the negative effects such as depletion of natural resources, pollution and ecosystem changes. Ecotourism is actively contributing to the protection of natural and cultural heritage, to involving local people in planning, development of the destination. It focuses on local flora, fauna and culture, which are the main attractions and mediates natural and cultural heritage destination to visitors. The UNWTO has identified for development of ecotourism the following principles. Tourism has to contribute to protecting the natural environment, tourism requires specific policies, strategies and programs for each destination, requires a practical and effective system of cooperation between all stakeholders. Planning ecotourism should be based on clearly defined criteria and urban land division, planning and design of tourist enterprises must be implemented in way, which no negative effect on the natural and cultural environment. Vehicles and roads in destination must pollute the area at a minimum and tourism in national parks and protected landscape areas must be strictly adhered to rules, which are laid down their management. Ecoagrotourism, rural tourism and agrotourism are considered as environmentally friendly forms of ecotourism.
Nowadays interest in solving accumulated problems in the field of environmental protection is on the increase. Protecting the environment has strong support in the world in the form of international conferences, agreements and regulations to protect the environment.
Tourism is developing in destination, where is a natural, cultural and historical potential. Disruption of the balance of the country can lead to gradual liquidation of tourism in destination. It follows that tourism and the environment are interdependent and affect each other. Positive impact of tourism must be preserved and promoted. In contrast, the negative impacts of tourism can be eliminated by planning consumption and its control, specifying the limit of capacity and standards development, implementation of environmental policy and management in enterprises and tourist destination.
At present is growing the importance of environmental issues and sustainable tourism development, which is linked to ecotourism. In 1998 World Tourism Organization established megatrends, that will influence the development of international tourism beginning of the 21st century and one of them is the growing of the importance of ecotourism. Ecotourism is an expression of philosophy of sustainable development of society and ecotourism is the solution to ensure a unique natural, cultural and historical potential of the region, country or world for future generations.
If the amount of information on global issues increases, hypotetically grows environmental awareness of visitors and then their demand for ecotourism and traveling to destination, which be consistent with sustainable tourism development and visit tourist enterprises, which apply environmental policy and management. In conditions of globalization, the application of the principles of environmental management becomes a significant factor in competitiveness on the market. Implementation of the principles of environmental management has a positive effect not only on the environment, but mainly to reduce operating costs and not least to improve the image of the company and destination. Individual tourist enterprise affects only a small part of the global environment, but with appropriate environmental measures can contribute to improving the environment at local level.
ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ
ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА ДРУГОЇ ГЕНЕРАЦІЇ: ШКІДЛИВІ ОРГАНІЗМИ
Стефановська Т. Р., Лікар Я. О.
Національний університет біоресурсів і природокористування,
Рахметов Д. Б.
Ботанічний сад ім.акад. О. Ф. Фоміна
Підліснюк В. В.
Кременцуцький національний університет імені Михайла Остроградського
Університет Матея Бела (Словaччина)
Лююїс Е. Е.
Каліфорнійський університет у місті Девіс
Виробництво біопалива на основі енергетичних рослин набуває все більших перспектив у світовому масштабі. Для виробництва біопалива першого покоління використвують продовольчі культури (кукурудзу, пшеницю, сою, соняшник), а також технічні культури – цукрові буряки, ріпак). При цьому створюється конкуренція для продовольчих культур. Технології вирощування культур, призначених для переробки на біопаливо, на перший погляд не відрізняється від виробництва для продовольчих потреб, але все таки існують певні особливосі: оптимальні строки посіву, забезчення добривами, водою, обмеження чисельності шкідливих організмів, уборка врожаю.
В процесі виробництва біопалива другої генерації існує менше загроз продовольчій безпеці. Для виробництва цього вида палива використовують біомасу швидкоростучих дерев (тополя, верба), або багаторічних трав (міскантус, світчграс, сорго). Багаторічні трави для виробництва біопалива другої генерації мають безперечні переваги: високу продуктивність біомаси, позитивний енергетичний баланс, невибагливість до ґрунту, посухостійкість. Отже ці рослини можливо вирощувати на малопродуктивних землях, які не зовсім придатні для вирощування продовольчих культур.
Міскантус Miscanthus giganteus та світчграс Panicum virgatum досліджують в Україні та Каліфорнії протягом останніх років із метою вивчення можливостей промислового вирощування для виробництва біопалива. Промислове вирощування цих енергетичних рослин для виробництва біопалива передбачає перехід від дослідних ділянок до великих плантацій та можливо монокультури. Міскантус і світчграс мають в своєму складі целюлозy. Існує два шляхи їх використання для виробництва енергії: безпосереднє спалювання біомаси та переробка на етанол. Незважаючи на те, яким способом з цих рослин буде вироблена енергія, перш за все вони вирощуються в полі і тому необхідно ураховувати всі можливі агрономічні та екологічні аспекти цього процесу. По-перше, ці рослини ніколи раніше не вирощувалися у промислових масштабах і у монокультурі, тому рекомендації для їх виробництва в цих умовах не розроблені. По-друге, якщо багаторічні трави будуть вирощуватися на вільних землях не сільськогосподарського призначення, або не угіддях, то безперечно виникне проблема із шкідливими організмами–фітофагами. Видовий склад шкідливих організмів багаторічних трав практично не вивчений, закономірності заселення ними агро екосистеми при зміні агро ландшафтів не встановлено, система захисту рослин від фітофагів не розроблена.
Попередньо вважалося, що міскантус є гібридом і має стійкість до шкідників, хвороб та бур’янів. Але в подальшому з’ясувалося, що це є не зовсім вірно. Результати останніх досліджень, проведених в США та Європі свідчать про те, що вирощування енергетичних рослин безпосередньо та опосередковано сприяє збільшенню чисельності шкідників продовольчих культур. Взаємовідносини між міскантусом та кукурудзою в США можуть бути гарним прикладом для підтвердження цього факту. Міскантус та кукурудза на Середньому заході в США вирощуються у так званому «кукурудзяному поясі », де шкідником номер один вважається кукурудзяний жук Diabrotica virgifera (Virgifera). Кукрудза, пшениця, ячмінь та інші зернові злакові культури належать до тої самої родини Poaceae, що і міскантус і світчграс. Таким чином, виникає проблема, що пов’язана із спільними шкідниками. Як з’ясувалося, міскантус є придатною рослиною для розмноження кукурудзяного шкідника в польових та лабораторних умовах. Було також встановлено, що на міскантусі можуть розвиватися попелиці Rhapalosichum maidis (Fitch), Sipha flava (Forbes), що шкодять на сорго, пшениці та кукурудзі, а також є переносниками вірусних хвороб. Листогризуча совка Spodoptera frugiperda (J.E. Smith), також може завершувати свій розвиток на міскантусі та світчграсі, та наносити пошкодження цим енергетичним рослинам. Отже, всі зазначені вище комахи можуть зменшувати врожайність енергетичної культури та сприяти збільшенню популяції шкідників на суміжну продовольчу культуру.
Крім цього, з’ясувалося, що міскантус уражується фітопаразитичними нематодами Pratylenchus, Xiphinema, Longidorus, Hoplolaimus Tylenchorhynchus, Helicotylenchus Criconema, які також знижують врожайність зернових злакових культур.
Актуальність проблеми спільних шкідників продовольчих та енергетичних культур підтверджена результатами наших досліджень 2009–2011 у рамках проекту Фонду цивільних досліджень та розвитку США у зоні центрального лісостепу України. Мета досліджень – встановити видовий склад фітофагів міскантусу та світчграсу, закономірності становлення комплексу шкідливих та корисних організмів при інтенсивному вирощуванні рослин. В результаті проведених досліджень встановлено, що шкідники міскантусу з класу комахи належать до семи рядів та восьми родин. Аналіз видового складу свідчить, що термін вирощування культури впливає на заселеність шкідниками. На міскантусі, що вирощувався протягом трьох років видовий склад шкідників набагато бідніший, ніж на семирічних посівах. Вперше було встановлено, що міскантус може пошкоджуватися гессенською мухою в зоні Центрального лісостепу Ураїни. Відомо, що гессенська муха Mayetiola destructor (Say) з родини Сecydomiidae – це небезпечний шкідник. зернових злакових культур і тому її присутність на полі може викликати ризик зменшення врожаю, як міскантусу так і продовольчих культур, а зокрема пшениці, ячменя. жита та вівса, що вирощуються поряд. Отже, при вирощуванні пшениці поряд з міскантусом виникає загроза збільшення популяції шкідника, що може вплинути на врожайність продовольчої культури. При визначення строку посіву пшениці треба брати до уваги, що як багаторічна рослина міскантус може протягом довгого строку бути оптимальним місцем для відкладання яєць шкідника та є резерватом для його розвитку, тобто, енергетичні рослини можуть як самі безпосередньо пошкоджуватися шкідниками та хворобами, а також опосередковано сприяти накопиченню небезпечних фітофагів на продовольчих культурах, що призводить до збільшення витрат на проведення заходів регулювання їх чисельності, а це впливає на стан агроценозу в цілому.
Таким чином, при введенні багаторічних трав для виробництва біопалива другої генерації в агроценози де домінують зернові злакові, виникають певні прямі та потенційні взаємовідносини між цими рослинами, що належать до однакової родини Poaceae. Надзвичайно важливо зрозуміти ці взаємовідносини для того, щоб оцінити можливі ризики для агроценозів.
Процес зміни цільового використання земель для інтенсивного вирощування багаторічних трав із метою виробництва біопалива призведе до виникнення багатьох екологічних проблем. Промисловому вирощуванню міскантусу та світчграсу має передувати детальне вивчення оцінки можливих ризиків та переваг, які необхідні для підтримання сталого розвитку аграрних систем із метою забезпечення продуктами харчування та виробництва енергії.
ПРОСТРАНСТВЕННО-ВРЕМЕННОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ОЗОНА В СТРАТОСФЕРЕ
Калиниченко М. В., Прямицын А. Ф., Моисеев Р. В.
Муромский институт (филиал) Владимирского государственного университета
Известно, что основная часть природного озона сосредоточена в стратосфере. Озон постоянно образуется и разлагается в атмосфере в ходе определенных фото- и термохимических реакций. Нами рассмотрен механизм образования молекул озона в атмосфере, учитывающий появление различных промежуточных состояний кислорода, как в молекулярной, так и в атомарной форме.
Механизм образования озона был изложен в работах выдающегося английского геофизика С. Чепмена в 1930 г. Суть этого механизма состоит в том, что на высотах 20–45 км молекулярный кислород распадается на атомы под действием солнечного ультрафиолета (фотодиссоциирует). Быстрее всего этот процесс идет на высотах 20–25 км. Первые две реакции описывают образование озона, последующие – его разрушение.
при 
нм. (1.1)
или 
(1.2)
нм. (1.3)
кДж. (1.4)
(1.5)Здесь обозначены:
и 
– атомарный кислород в различных возбужденных состояниях; 
и 
– синглетные молекулы кислорода в различных возбужденных состояниях; М – любая инертная частица или молекула, отводящая выделяющуюся энергию образования озона.Лимитирующей стадией синтеза
служит реакция (1.1), а разрушения – реакция (1.4). Поэтому для стационарного состояния может быть написано уравнение:
(1.6)где
– константа скорости фотодиссоциации молекулярного кислорода, зависящая от интенсивности солнечной радиации I и характеристик молекулы 
– сечения поглощения света с длинной волны и квантового выхода реакции, инициируемой этим светом (
):
(1.7)Скорость образования озона незначительно зависит от температуры; в то время как для реакции (1.4) роль её существенна: температурный коэффициент константы
см3/(молекула · с) очень велик.В результате теоретических и лабораторных исследований были выявлены некоторые однотипные реакции с участием радикальных частиц, описываемые общей схемой:
(1.8)
(1.9)
(1.10)Радикал Х при этом выполняет роль катализатора, а сам процесс носит циклический характер. В настоящее время в зависимости от природы частиц Х выделяют несколько главных циклов: цикл кислорода, водорода, азота, хлора, брома и фтора.
Таким образом, разрушение стратосферного озона происходит с участием множества радикалов, предшественниками которых служат как природные компоненты так и антропогенные загрязняющие атмосферу вещества. При этом отдельные циклы действуют не изолированно, а испытывают взаимное влияние, ускоряя (циклы хлора и брома) или замедляя (циклы хлора и азота) друг на друга. Фреоны, попадая в стратосферу под действием коротковолнового ультрафиолетового излучения Солнца вступают в фотохимические реакции диссоциации с выделением активных атомов хлора, например:
(1.11)
(1.12)Высвободившиеся активные атомы хлора дают начало реакциям хлорного цикла.
Считается, что роль полярных стратосферных облаков заключается, во-первых, в том, что ледяные кристаллы при своем образовании захватывают один из компонентов азотного цикла – HNO3. Обеднение атмосферы вследствие этого оксидами азота препятствует образованию резервуарного газа ClONO2 по реакции
(1.13)и тем самым способствует её обогащению оксидом хлора.
Во-вторых, на поверхности частиц льда происходит каталитическое разложение двух резервуарных газов:
. (1.14)В дальнейшем молекулы хлора фотодиссоциируют:
. (1.15)Повышенное содержание ClO и низкие температуры стратосферы обуславливают развитие еще одного цикла разрушения озона, включающего димер Cl2O2, который не зависит от присутствия атомарного кислорода:
(1.16)
(1.17)
(1.18)
(1.19)Цикл, формирующий сток озона по суммарной реакции, согласно теоретическим расчетам не может в полной мере объяснить наблюдаемую убыль содержания О3 в весенний период. Дополнительный сток озона, по мнению некоторых исследователей, может объясняться гетерогенным разрушением ClO на поверхности кристаллов льда полярных стратосферных облаков:
(1.20)
(1.21)
(1.22) 
(1.23)Возможность протекания таких процессов подтверждается лабораторными измерениями вероятности гибели ClO на поверхности льда, составившей примерно 10-2.
Ослабление озонового слоя усиливает поток солнечной радиации на землю и вызывает у людей рост числа раковых образований кожи. Также от повышенного уровня излучения страдают растения и животные. Поэтому сохранение озонового слоя и его охрана является делом всего человечества. В связи с этим были приняты международные соглашения об ограничении и последующем полном прекращении производства и использования озонразрушающих ХФУ. Подготовка этих соглашений стимулировала срочные меры по замене CFCl3, CF2Cl2 и других ХФУ на компоненты, обладающие близкими потребительскими свойствами, но не представляющие опасности для озоносферы. В качестве таких заменителей были предложены хлорфторуглероды и фторуглеводороды.
Зміст
| НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ | |
| ДРУГА ГЛІОНСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ І ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ В НАЙБЛИЖЧЕ ДЕСЯТИРІЧЧЯ Луговой А. В. | 4 |
| Перспективи розвитку приватно-державного партнерства в контексті формування національної інноваційної системи Касич А. О. | 6 |
| НАЦІОНАЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ Луговой А.В. | 7 |
| НОВІ ПІДХОДИ ДО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯМ Різниченко Н. С. | 10 |
| КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ (НА ПРИКЛАДІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) Авраменко О. І. | 11 |
| ПОСИЛЕННЯ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ФОРМУВАННЯМ І ВИКОРИСТАННЯМ ЦЕНТРАЛІЗОВАНИХ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ДЕРЖАВИ Глухова В. І. | 13 |
| ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПОЛТАВСЬКОГО РЕГІОНУ Авраменко О. І., Шара В. І. | 14 |
| ПІДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ САМОВРЯДУВАННЯ РЕГІОНІВ Ворона П. В. | 16 |
| ОСОБЛИВОСТІ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ Христенко О. В. | 18 |
| МОНЕТАРНІ РЕЖИМИ ТА ЇХ ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ СУСПІЛСТВА Безугла В. О. | 20 |
| Стратегічна стійкість машинобудівних підприємств та її забезпечення в умовах сталого розвитку Маслак О .І. | 22 |
| ІДЕНТИФІКАЦІЯ СТАНУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ Гришко Н. Є. | 24 |
| ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ОЦІНЮВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Квятковська Л. А. | 26 |
| ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ | |
| АНАЛИЗ И ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ СТРУКТУРЫ КАПИТАЛА ПРОМЫШЛЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ (НА ПРИМЕРЕ ОАО ХК "АвтоКрАЗ") Багно А. С., Лактионов Ю. Г. | 28 |
| ПРИРОДА ТА УРОКИ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ 2007-2009 РР. Касич А. О. | 30 |
| Якість аудиторських послуг як індикатор сталого розвитку аудиторської діяльності Гноєва І. М. | 32 |
| ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА НОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РЕГІОНУ Дорожкіна Г. М. | 34 |
| ПЛАНУВАННЯ ПОСТІЙНИХ ВИТРАТ ЗА МІСЦЕМ ВИНИКНЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ НАФТОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ Хоменко Л. М. | 36 |
| ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ Пряхіна К. А. | 38 |
| ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ТОРГОВЕЛЬНИХ АГЕНТІВ Бігдан М. Г. | 39 |
| САМОМЕНЕДЖМЕНТ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Карлик Ю. Ю. | 40 |
| ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ Васюков Д .О. | 41 |
| СУЧАСНІ МЕТОДИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ Сакун Л. М. | 43 |
| ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ В СФЕРІ КОНТРОЛІНГУ Мажаренко К. П. | 45 |
| ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ РЕСУРСОВИКОРИСТАННЯ ГІРНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Семеніхіна В .В. | 47 |
| ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ Дружиніна В. В. | 49 |
| СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦІЇ Залуніна О. М. | 51 |
| ПРОЦЕДУРА РЕГУЛЮВАННЯ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА: МІЖНАРОДНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД Бачкір І. Г. | 52 |
| ПРОБЛЕМИ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ Мілашенко Т. Т. | 54 |
| ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ Лактіонова Л. О. | 56 |
| РОЗВИТОК МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ПОДАТКОВИХ РЕФОРМ Набок Є. В. | 58 |
| ІНВЕСТИЦІЇ ТА ЇХ РОЛЬ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ Савченко О. С. | 59 |
| ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ В ПРОЦЕСІ ЙОГО АДМІНІСТРУВАННЯ Нікітіна М. А. | 61 |
| СУЧАСНИЙ СТАН ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ Вірбулевська О. В., Шутька Л. В. | 63 |
| РОЛЬ АУДИТУ В РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Одінцова Л. М. | 65 |
| ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЯК СКЛАДОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ Романенко Є. В. | 68 |
| ДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ ЯК НАЙВАЖЛИВІША ФОРМА сталого розвитку СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НЕПРАЦЕЗДАТНОГО НАСЕЛЕННЯ Ткаченко І. В. | 69 |
| Нові витоки щодо дедоларизація економіки України Черевик Н. В. | 71 |
| ПРОБЛЕМИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ Алексєєва Н. Ф. | 73 |
| ПОВЫШЕНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ ПУТЕМ ВНЕДРЕНИЯ ПРОГРАММНОГО КОМПЛЕКСА ТЛКА Коробов А. А. | 74 |
| ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО МЕТОДУ ПЛАНУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ Шаповал Л. П. | 75 |
| ФАКТОРИ МОТИВУВАННЯ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ Яценко Н. М., Попадюк О. О. | 77 |
| ДИНАМИКА И СТРУКТУРА ДОХОДОВ НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ Лактионова Л. А. | 79 |
| забезпечення сталого розвитку Легкої промисловості в україні Циган Р. М. | 81 |
| УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: НЕЧІТКО-МНОЖИННА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ Маслак О. І., Безручко О. О. | 83 |
| ТЕОРЕТИЧНI ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ ЗАКУПІВЕЛЬ Латишев К. О., Караулова Ю. В. | 85 |
| СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ДЕФІНІЦІЇ РЕГІОН Покутня М. В. | 86 |
| ПРОБЛЕМИ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ Ємельянов Д .І., Волошина О. В. | 88 |
| РЕФОРМУВАННЯ ОБЛІКУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК Компанієць І. О. | 90 |
| РОЗРОБКА МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ СТРУКТУР Воробйова Л. Д. | 92 |
| ДОСЛІДЖЕННЯ НАПРЯМІВ ІННОВАЦІЙНОГО РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ Різніченко Л. В. | 94 |
| ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АВТОТРАНСПОРТНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ Чорноус О. І, Дружиніна В. В. | 95 |
| ПРИРОДНИЧО-НАУКОВІ ПРОБЛЕМИ Й УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ РЕГІОНІВ | |
| К ВОПРОСУ О КАЧЕСТВЕ ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ В БАНСКОЙ БЫСТРИЦЕ (ЦЕНТРАЛЬНАЯ СЛОВАКИЯ) Дана Буквова, Эва Штрбова | 97 |
| ВЛИЯНИЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ НА ЗДОРОВЬЕ ЧЕЛОВЕКА Антонова Е. И. | 99 |
| ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ: СТРУКТУРА ТА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ Кравченко В. А., Никифоров В. В., Білобров І. О., Степаненко В. П. | 101 |
| ФІНАНСОВА І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА ЗАБЕЗПЕЧЕННІСТЬ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ НА ОБ’ЄКТАХ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ Білобров І. О. | 102 |
| ПРИМЕНЕНИЕ РАДИОМЕТЕОРОЛОГИЧЕСКОЙ ИНФОРМАЦИИ ДЛЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ В СИСТЕМАХ УПРАВЛЕНИЯ МЕТЕОЗАВИСИМЫМИ ПРОЦЕССАМИ Булкин В .В. | 103 |
| К ВОПРОСУ О КЛАССИФИКАЦИИ ГИДРОКОНСОРЦИЙ Никифоров В. В., Козловька Т. Ф. | 105 |
| ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ТРАНСПОРТІ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ЗМЕНШЕННЯ ЙОГО ШКІДЛИВОГО ВПЛИВУ Кір’янов О. Ф. | 107 |
| влияние автомобильного транспорта на окружающую среду и пути уменьшения вредных выхлопов путем совершенствования технологии и машин для профилирования Левченко Р. В., Пузырь Р. Г., Мосьпан Д. В. | 108 |
| ПРИЧИНЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ЭНДОГЕННЫХ ПОЖАРОВ И МЕТОДЫ ИХ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ Кадушечкина Р. С., Кириченко Е. М., Миронина И. А | 110 |
| ПРОБЛЕМЫ ОБРАЩЕНИЯ С ОТХОДАМИ ПРОИЗВОДСТВА И ПОТРЕБЛЕНИЯ Калиниченко М. В., Зайцева Н. С., Ермакова Е. Д. | 112 |
| ОПТИМІЗАЦІЯ ДИСКРЕТНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ГРАННИХ БАГАТОПОВЕРХОВИХ ЕНЕРГОЕКОНОМІЧНИХ БУДІВЕЛЬ, ЩО ОБЕРТАЮТЬСЯ Мартинов В. Л. | 114 |
| Оптимизация процесса выбора оптимального технологического решения с учетом экологической безопасности Драгобецкий В. В., Костин В. В., Наумова Е. А., Мороз Н. Н. | 116 |
| Основні засади побудови інтегрованих інформаційних моделей житлових будівель Чубукін Р. Ю., Наливайко Т. Т. | 118 |
| ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКОЛОГІЧНИХ СІТУАЦІЇ Шалугін В. С. | 120 |
| ВЛИЯНИЕ ПРОМЫШЛЕННЫХ ОТХОДОВ НА ЭКОЛОГИЧЕСКУЮ ОБСТАНОВКУ Пузанков А. С. | 121 |
| ВЛИЯНИЕ ЛЕСНЫХ ПОЖАРОВ НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ Пузанков А. С. | 123 |
| БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ Малишко В. І., Грицюк О. С. | 124 |
| РАЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНИХ ПОТОКІВ ЯК ЗАСІБ ЗМЕНШЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ Переверзєва Г. Г. | 126 |
| підвищення РІВНЯ екологічної безпеки при експлуатації очисних споруд Велика Г. В. | 127 |
| ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ІНТЕРНЕТ-СЕРВІСІВ YANDEXMAPS ТА GOOGLEMAPS ДЛЯ ГРАФІЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ Бахарєв В. С., Романенко С. С., Приходько А. С. | 129 |
| ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ОБРАБОТКИ ДАННЫХ ГЕОЭКОЛОГИЧЕСКОГО МОНИТОРИНГА Финогенов С. А. | 130 |
| ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В РЕГИОНЕ НА ОСНОВЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ НаноструктуРИРОВАНыХ адсорбентов ИЗ растительных отходов Шмандий В. М., Безденежных Л. А., Харламова Е. В. | 131 |
| АНАЛИЗ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ РЕКИ ОКИ Чеколодкова Е. М, Шарапов Р. В. | 133 |
| РОЛЬ ЧЕЛОВЕКА В ЛЕСНЫХ ПОЖАРАХ 2010 ГОДА Шарапов Р. В. | 135 |
| ЦЕНОТИЧНЕ ТА ФЛОРИСТИЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ ТЕРИТОРІЇ САНІТАРНО-ЗАХИСНОЇ ЗОНИ ЯМСЬКОГО КРЕЙДЯНОГО КАР’ЄРУ (ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ) Галюта Ю. О., Корцова О. Л. | 137 |
| РОЗМІЩЕННЯ ТА ХАРАКТЕР БОЛІТ У ВЕРХІВ’Ї ДНІПРОВСЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО КОРИДОРУ Гальченко Н. П. | 138 |
| РЕСУРСООЩАДНІ РІШЕННЯ В ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИСТКИ СТІЧНИХ ВОД Артамонов В. В., Василенко М. Г., Шиш Р. Г. | 139 |
| ДОСЛІДЖЕННЯ ВМІСТУ 137Сs та 90Sr У ПОПУЛЯЦІЇ РИБ КРЕМЕЧУЦЬКОГО ТА ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКОГО ВОДОСХОВИЩ Дейна І. П., Никифорова О. О., Линник Л. Р. | 141 |
| КОНЦЕПЦІЯ ВЧЕННЯ АКАДЕМІКА В.І. ВЕРНАДСЬКОГО ПРО НООСФЕРУ В КОНТЕКСТІ ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ТЕХНОГЕННО-ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТІВ Бровко Ф. М., Бровко О. Ф. | 142 |
| РІВНІ ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ПАРКА-ПАМЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА «ПРИДНІПРОВСЬКИЙ» Сакун О. А. | 144 |
NATIONAL NETWORK OF HEALTHY CITIES AS A NEW WAY OF SOLVING PROBLEMS RELATED TO SUSTAINABLE DEVELOPMENTJiří Dušek, Lubomír Pána, Dorozhkina G. V. | 146 |
| СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНА СКЛАДОВА СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ | |
| ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД СПІВПРАЦІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ З ПИТАНЬ ОСВІТИ Крушинська С. П. | 149 |
| КАТЕГОРІЇ ПРАВА І СПРАВЕДЛИВОСТІ - ПРОБЛЕМНЕ ПОЛЕ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ Льопа М. С. | 151 |
| ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНТеНСИФІКАЦІЇ КУРСУ «НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ, ІНЖЕНЕРНА ТА КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА» Малякова І. А., Калина Д. Ю. | 152 |
| О ЧЁМ МОЛЧИТ НООСФЕРА? Губарь В. М., Пятаченко В. И. | 154 |
| НА ЧАСІ: ПРОФІЛЬНА ОСВІТА РЕГІОНУ Самодрин А. П. | 156 |
| ВПРОВАДЖЕННЯ ЄКТС У ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ ФІНАНСИСТІВ Беспарточна О. І. | 158 |
| Інформаційні технології як умова реалізації випереджаючого навчання ПРИ переходІ суспільства до сталого розвитку Солошич І. О., Олійник Н. Ю. | 160 |
ЛАТИНСЬКА МОВА У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВСізова К. Л. | 162 |
| ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПОСТНЕКЛАСИЧНОЇ ОСВІТИ СергієнкоВ. В. | 164 |
МОВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПЛІДНОЇ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІКонюхова Н. І. | 165 |
| ЗМІНА КОНЦЕПЦІЙ ПРОФЕСІОНАЛА ТА ЙОГО ЯКОСТЕЙ У СУЧАСНІЙ НАУЦІ (ФІЛОСОФСЬКО-АКМЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД) Плаксій Т. М. | 167 |
| НауковА ДІЯЛЬНІСТЬ студентів як складова стратегії сталого розвитку суспільства Солошич І. О. | 169 |
| ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ Семко Т. В. | 171 |
| БІБЛІЯ І ЕКОЛОГІЧНІ ЦІННОСТІ Мучник А. М. | 173 |
| ПИТАННЯ ПРО МОТИВАЦІЮ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ В ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ Лебединська Г. О. | 175 |
| РЕЛІГІЄЗНАВСТВО В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ УНІВЕРСИТЕТУ Кузнецова І. А. | 177 |
| ТЕЛЕВІЗІЙНІ ШОУ І ПСИХОЛОГІЯ НАТОВПУ. ЗАМІЩЕННЯ РЕАЛЬНОСТІ МЕТОДАМИ ВПЛИВУ НА МАСОВУ СВІДОМІСТЬ Овчаренко О. І. | 178 |
| пСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ формування намірів ОСОБИСТОСТІ Білоус Р. М. | 179 |
| РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ КОНСУЛЬТАТИВНОГО ТРЕНІНГУ Бордюг О. О. | 181 |
| ПРОФОРІЄНТАЦІЯ – ЯК МОТИВАЦІЙНИЙ ЧИННИК ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ СТАРШОКЛАСНИКАМИ Боярська М. В. | 182 |
| Формування у майбутніх фахівців - психологів професійної компеТентності засобами Інформаційно-Комунікаційних Технологій Бут В. В, Самородченко С. М. | 184 |
| ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА Матета О. А., Стріла І. М. | 186 |
| АНТРОПОЛОГІЗМ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ П.Ф. КАПТЄРЄВА Герасименко Л. В. | 188 |
| ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ В УМОВАХ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Давидюк С. Г. | 190 |
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ СТУДЕНТІВ ПОЛІТЕХНІЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВМащенко Н. І. | 192 |
| Творчість і технології в неперервній професійній освіті Поясок Т. Б. | 194 |
| ГЕНЕЗА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ПРАВОСЛАВНИХ СЕМІНАРІЯХ ХІХ СТ. (НА ПРИКЛАДІ ПОЛТАВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ) Федоренко С. А. | 195 |
| АКТУАЛЬНІСТЬ ПОЛІТОЛОГІЧНОГО, ПРАВОВОГО ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО АСПЕКТІВ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ІДЕЙ В.І.ВЕРНАДСЬКОГО ДЛЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ Урін О. В. | 197 |
| ТРАНСФОРМАЦІЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАСАД ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЮДСТВА В КОНТЕКСТІ ПАРАДИГМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Прокіп А. В. | 199 |
| Неперервна освіта дорослих – вектор розвитку сталого суспільства Гордієнко М. Г. | 201 |
| АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ІДЕЙ АКАДЕМІКА ВЕРНАДСЬКОГО У СФЕРІ ЮРИДИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ТА СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ Галунова В. В. | 203 |
| ІДЕЇ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО ПРО МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ В НАУКОВІЙ ТВОРЧОСТІ ТА СУЧАСНІТЬ Сергієнко В. В., Кочергіна С. С. | 205 |
| ВАЖЛИВІСТЬ УЧАСТІ ЖІНОК У ПРОЦЕСАХ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ Карпець Н. Р. | 207 |
| ІДЕЇ В. ВЕРНАДСЬКОГО ТА ТВОРЧІСТЬ В. ВИННИЧЕНКА: ТОЧКИ ПЕРЕТИНУ Алексеєнко Н. М. | 209 |
| Екологічна освіта як компонентА механізму забезпечення стійкого і гармонійного розвитку Зацерклянний М. М. | 211 |
| ГАРМОНИЧЕСКОЕ И БЕЗОПАСНОЕ РАЗВИТИЕ – ОБЪЕДИНИТЕЛЬНАЯ НАЦИОНАЛЬНАЯ ИДЕЯ Зацерклянный М. М., Столевич Т. Б. | 213 |
| РОЛЬ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В СОЦІАЛЬНІЙ СКЛАДОВІЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ Кальна-Дубінюк Т. П, Пугач Н. А. | 214 |
| РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Почтовюк А. Б. | 215 |
| ПРЕДПОСЫЛКИ И ПРИЗНАКИ НЕОБХОДИМОСТИ ГЛОБАЛИЗАЦИИ СИСТЕМЫ БЕЗОПАСНОСТИ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЧЕЛОВЕКА Андрусенко А. М. | 218 |
| КРАТКИЕ ТЕЗИСЫ К ЗАДАЧЕ ПОСТИЖЕНИЯ МНОГОМАКСИМУМНОЙ СТРУКТУРЫ МИРА Игнатенко А. А. | 219 |
| ВПЛИВ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ Ховрак І. В., Таран А. А. | 223 |
| СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ Ховрак І. В. | 225 |
| ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ: ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ОСНОВНІ ІДЕЇ Пономаренко А.А. | 227 |
| ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ | |
| USING BIOMASS FOR ENERGY PRODUCTION IN EUROPE: CURRENT STATE AND PERSPECTIVES Iryna PidlisnyukAndrej Pochtovyuk | 230 |
| COMPARATIVE ANALYSIS OF EUROPEAN UNION WATER FRAMEWORK DIRECTIVE’SIMPLEMENTATION: CASE OF SLOVAK REPUBLIC AND UKRAINE Dana Bukvová, Valentina V.Pidlisnyuk | 232 |
| THE IMPORTANCE OF SUSTAINABLE TOURISM DEVELOPMENT IN TERM OF CLIMATE CHANGES Ing. Eva Ščepková | 233 |
| ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА ДРУГОЇ ГЕНЕРАЦІЇ: ШКІДЛИВІ ОРГАНІЗМИ Стефановська Т., Лікар Я. О., Рахметов Д. Б., Підліснюк В. В., Лююїс Е. Е. | 235 |
| ПРОСТРАНСТВЕННО-ВРЕМЕННОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ОЗОНА В СТРАТОСФЕРЕ Калиниченко М. В., Прямицын А. Ф, Моисеев Р. В | 237 |
| Зміст | 240 |
| Список автоів | 250 |