Міністерство освіти І науки України Національний транспортний Університет

Вид материала

Документы

Содержание 2.3. Міністерство охорони здоров’я України 2.4. Міністерство аграрної політики України 2.5. Міністерство оборони України 2.6. Генеральний штаб Збройних Сил України 2.7. Державна служба експортного контролю України Основними завданнями Держекспорт­контролю України є 2.8. Державна екологічна інспекція Основними завданнями Держ­еко­інс­пекції є Держекоінспекція має право

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет волинець, 356.24kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний транспортний університет кафедра, 350.54kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка», 208.38kb.
• Міністерство науки І освіти україни національний транспортний університет, 787.42kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет кафедра господарського, 1513.04kb.
• Міністерство освіти І науки україни вінницький національний технічний університет вінниця, 55.43kb.
• Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет імені, 118.6kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний університет водного господарства, 445.33kb.

2.3. Міністерство охорони здоров’я України


Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спря­мовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров’я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Основними завданнями МОЗ України є:

 забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров’я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, ство­рення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення;

 розроблення, коор­динація та контроль за виконанням державних програм розвитку охорони здоров’я, зокрема профілактики захворювань, надання медичної допомоги, розвитку медичної та мікро­біологічної промисловості;

 організація надання державними та комунальними закладами охорони здоров’я безоплатної медичної допомоги населенню;

 організація надання медичної допомоги в невідкладних та екстре­мальних ситуаціях, здійснення в межах своєї компетенції заходів, пов’язаних з подоланням наслідків Чорно­бильської катастрофи;

 роз­роблення заходів щодо профілактики та зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення;

 організація разом з Національною ака­демією наук України, Академією медичних наук України наукових досліджень з пріо­ритетних напрямів розвитку медичної науки.

МОЗ України відповідно до покладених на нього завдань:

 забезпечує в межах своєї компетенції додержання закладами охорони здоров’я, установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства, іншими підприємствами, установами та організаціями права громадян на охорону здоров’я;

 бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і со­ціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

 готує пропозиції стосовно визначення пріоритетних напрямів розвитку охорони здоров’я, розробляє та організовує реалізацію державних комплексних та цільових програм охорони здоров’я;

 бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної політики в сфері охорони здоров’я;

 здійснює міжвідомчу координацію щодо боротьби із захворюванням на СНІД;

 здійснює відповідно до законодавства України функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

 бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики в сфері охорони здоров’я;

 організовує та здійснює відповідно до законодавства державну акредитацію закладів охорони здоров’я;

 здійснює координацію діяльності закладів охорони здоров’я, органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, науково-дослідних установ незалежно від їх підпорядкування і форми власності щодо питань діагностики, лікування і профілактики захворювань, формування здорового способу життя;

 здійснює контроль і нагляд за до­держанням санітарного законодавства, дер­жавних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

 забезпечує відповідно до законодавства проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи;

 вивчає, аналізує і прогнозує показники стану здоров’я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини; бере участь у розробці заходів, спрямованих на недопущення шкідливого впливу факторів довкілля на здоров’я людини;

 бере участь у визначенні заходів та проведенні разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами міс­цевого самоврядування роботи із запобігання хворобам, а також зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення;

 готує пропозиції щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя насе-лення, запобігання занесенню та поширенню на території України особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб;

 здійснює контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей;

 бере участь у розробленні державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я, затверджує відповідні норми та нормативи у цій сфері;

 затверджує відповідно до законодавства державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи; встановлює в межах своєї ком­петенції державні стандарти якості лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, питної води, медичної техніки та виробів медичного призначення; бере участь у розробці та введенні в дію екологічних нормативів та норм радіа-ційної безпеки;

 погоджує в установленому зако­нодавством порядку всі державні стандарти, технічні умови, промислові зразки, іншу нормативно-технічну документацію об’єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров’я населення;

 затверджує переліки важких робіт, робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок та неповнолітніх, а також підіймання і переміщення ними важких речей;

 бере участь у підготовці пропозицій до списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах;

 забезпечує проведення медико-со­ціальної експертизи втрати працездатності та надання реабілітаційної допомоги населенню;

 здійснює організаційно-методичне керівництво та координацію роботи державної служби медицини катастроф;

 бере участь разом з відповідними центральними і місцевими органами ви­конавчої влади, органами місцевого само­врядування у здійсненні державного регу­лювання радіаційної безпеки, у складанні експертних висновків щодо визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій;

МОЗ України має право: представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України; одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого само­врядування, а також від підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання пок­ладених на Міністерство завдань; залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керів­никами) для розгляду питань, що належать до його компетенції; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

МОЗ України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання, а в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Рішення МОЗ України, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, під­приємствами, установами, організаціями всіх форм власності і громадянами.


    

2.4. Міністерство аграрної політики України


Мінагрополітики України відповідно до покладених на нього завдань:

 забезпечує здійснення державного контролю за охороною, відтворенням водних живих ресурсів та регулюванням рибальства, державний нагляд за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості;

 розробляє системи галузевих стандартів, норм і нормативів у галузях агропромислового виробництва, бере участь у розробленні міжгалузевих стандартів, у межах своїх повноважень здійснює на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності контроль за їх додержанням, забезпечує відповідно до законодавства проведення державної політики у сфері стандартизації, метрології, акредитації вимірювальних і калібрувальних лабораторій та метрологічного забезпечення галузей агро-промислового виробництва;

 бере участь у складанні прогнозних розрахунків потреб сільського господарства, садівництва, виноградарства в мінеральних добривах, засобах захисту рослин, здійснює в межах своєї компетенції державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин, пестициди та агрохімікати, забез­печенням безпечного використання регуляторів росту рослин;

 забезпечує відповідно до законодавства державне регулювання у сфері захисту рослин, карантину рослин, охорони території України від занесення карантинних об’єктів, здійснює контроль за проведенням заходів із захисту та карантину рослин.

    

2.5. Міністерство оборони України


Міноборони України відповідно до покладених на нього завдань, як орган військового управління під час здійснення адміністративного (повсякденного) управління Збройними Силами:

 виступає відповідно до визначених Генеральним штабом Збройних Сил потреб, вимог і пріоритетів замовником із державного оборонного замовлення на розроблення, виробництво, постачання, ремонт, знищення та утилізацію озброєння, військової техніки, військового майна і металобрухту, виконання робіт і надання послуг, а також на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву Збройних Сил;

 забезпечує виконання вимог зако­нодавства щодо додержання екологічної безпеки в діяльності Збройних Сил, їх установ та організацій, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міноборони України.

    


2.6. Генеральний штаб Збройних Сил України


Генеральний штаб відповідно до пок­ладених на нього завдань у питаннях адміністративного (повсяк­денного) управління Збройними Силами:

 планує та здійснює контроль за війсь­ковими перевезеннями всіх видів у державі в особливий період, а також перевезеннями, які здійснюються для Збройних Сил у мирний час;

 організовує виконання заходів щодо забезпечення екологічної безпеки під час діяльності Збройних Сил.


    


2.7. Державна служба експортного контролю України


Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль України) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Держекспортконтроль України є спе­ціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю.

Держекспортконтроль України вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері державного експортного контролю і забезпечує її реалізацію, здійснює управління у цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціо­нальне регулювання з питань, віднесених до його відання.

Основними завданнями Держекспорт­контролю України є:

 реалізація заходів, спрямованих на встановлення та забезпечення державного контролю за здійсненням міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, контролю за використанням цих товарів у заявлених цілях, у тому числі щодо недопущення використання товарів, що підлягають державному експортному конт­ролю, у терористичних та інших протиправних цілях;

Держекспортконтроль України відпо­відно до покладених на нього завдань:

 розробляє та здійснює відповідно до законодавства України заходи із забезпечення захисту інтересів держави під час здійснення суб’єктами здійснення міжнародних передач товарів та суб’єктами здійснення міжнародних передач товарів міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, а також заходи щодо недопущення використання таких товарів у терористичних та інших протиправних цілях;

 розробляє і подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері експортного контролю, готує разом із заінтересованими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади Списки товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному конт­ролю, вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України та забезпечує перегляд цих Списків у встановленому порядку;

 проводить у встановленому порядку експертизу в галузі державного експортного контролю;

 у встановленому порядку видає суб’єктам здійснення міжнародних передач товарів, суб’єктам здійснення міжнародних передач товарів дозволи (висновки) на право здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, та проведення переговорів, пов’язаних з укла­данням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач зазначених товарів, вирішує питання щодо скасування, тимчасового припинення, продовження дії цих дозволів (висновків);

 контролює додержання вимог зако­нодавства України про державний експортний контроль, виконання міжнародних зобов’язань України під час здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю;

 готує та узгоджує в установленому порядку пропозиції щодо надання суб’єктам здійснення міжнародних передач товарів повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, веде облік суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів, яким надано такі повноваження, видає їм відповідні підтверджуючі документи, забезпечує контроль за використанням наданих повноважень та готує пропозиції щодо їх зупинення, ска­сування.

    


2.8. Державна екологічна інспекція


Державна екологічна інспекція (Держ­екоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекоресурсів і підпорядковується йому.

Основними завданнями Держ­еко­інс­пекції є:

 участь у межах своєї компетенції у реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, які знаходяться в межах території України, природних ресурсів її кон­ти­нентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, а також екологічної та радіаційної безпеки;

 здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, екологічну та радіаційну безпеку (крім об’єк­тів, підконтрольних Держатом­регу­лювання);

 узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Держекоінспекція відповідно до пок­ладених на неї завдань:

 організовує та здійснює державний контроль за: додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, норм екологічної та радіаційної безпеки центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами міс­цевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів вико­навчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами;

 додержанням норм, правил і стандартів, виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання та охорони природних ресурсів, а також додержанням затверджених або погоджених Мінекоресурсів у встановленому порядку лімітів та квот на використання чи добування природних ресурсів загальнодержавного значення, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, якщо це призводить до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення, а також на утворення та розміщення відходів;

 додер­жанням вимог екологічної та радіа­ційної (крім майданчиків ядерних установок, об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та уранових об’єктів) безпеки, у тому числі:

 у процесі проведення наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, впровад­ження відкриттів, винаходів, засто­сування нової техніки, імпортного устат­кування, технологій і систем;

 на військових та оборон­них об’єктах, об’єктах органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань, органів СБУ та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, а також під час пере­дислокації військ та військової техніки автомобільними, повіт­ряними, залізничними і плавучими транс­портними засобами, про­ведення війсь­кових навчань, маневрів;

 у пунктах пропуску через дер­жавний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення;

 у процесі транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення і знеш­кодження пестицидів та агрохімікатів, небезпечних хімічних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів;

 у зонах спостережень атомних електро­станцій, на об’єктах, що використовують джерела іонізуючого випромінювання;

 координує відповідно до законодавства роботу структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль у сфері лісового та мисливського господарства, регулювання земельних відносин, використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів, а також урядового органу державного управління з питань рибного господарства;

 подає пропозиції Мінекоресурсів про скасування виданих дозволів на захоронення (складування) промислових, побутових та інших відходів, викиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище, на спе­ціальне використання природних ресурсів у разі порушення виконання умов цих дозволів;

 бере участь за дорученням Мінекоресурсів у міжнародному співробітництві в сфері охорони навколишнього природного сере­довища, раціонального використання при­родних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки, а також організовує відповідно до законодавства контроль за виконанням міждержавних програм і вимог міжнародних договорів України щодо охорони нав­ко­лишнього природного середовища, раціо­нального використання природних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки в межах наданих повноважень;

 взаємодіє із засобами масової інформації з питань висвітлення актуальних проблем здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного сере­довища, раціонального використання при­родних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки;

 організовує забезпечення спеціальних під­розділів територіальних органів Мін­екоресурсів форменим одягом установленого зразка, службовою вогнепальною зброєю, спеціальними засобами і засобами самооборони та контролює їх використання;

 виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.

Держекоінспекція має право:

 обстежувати в установленому порядку підприємства, установи та організації неза­лежно від форми власності і господарювання, військові та оборонні об’єкти, об’єкти органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань і СБУ та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, проведення військових навчань, маневрів, а також під час пере­дислокації військ та військової техніки автомобільними, повітряними, залізничними і плавучими транспортними засобами з метою перевірки додержання ними вимог щодо охорони навколишнього природного сере­довища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки;

 обмежувати чи зупиняти (тимчасово) діяльність підприємств, установ, організацій та об’єктів незалежно від форми власності і господарювання (в тому числі будівництво, реконструкцію та розширення об’єктів) і подавати Мінекоресурсів пропозиції щодо припинення в установленому порядку діяль­ності у разі порушенням ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за винятком суб’єктів під­приємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції;

 опломбовувати приміщення, устаткування та апаратуру підприємств, установ, організацій та об’єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про об­меження, зупинення (тим­часове) їх діяльності;

 перевіряти документи на право спе­ціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи, лісорубні квитки тощо);

 складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки;

 давати обов’язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень;

 у разі неможливості встановлення особи порушника під час складання протоколу про адмі­ністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення доставляти осіб, які пору­шили вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ і штабів громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону;

 подавати позови до підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання та пред’являти претензії про відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення ними вимог природоохоронного законодавства;

 передавати до прокуратури, органів попереднього слідства та дізнання матеріали про виявлені факти правопорушення, в яких є ознаки злочину;

 одержувати в установленому законо­давством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів Автономної Республіки Крим, органів міс­цевого само­врядування, підприємств, установ та орга­нізацій незалежно від форми власності і господарювання довідкові та інформаційні матеріали про стан екологічної та радіаційної безпеки, повідомлення про аварії і їх причини, технічну та іншу документацію, а також інформацію, необхідну для виконання пок­ладених на неї завдань;

 залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, у тому числі громадських, (за погодженням з їх керівниками), для вирішення питань щодо участі в проведенні перевірок виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища, раціонального вико­ристання природних ресурсів, екологічної та радіаційної безпеки;

 зупиняти або забороняти проведення робіт на територіях заповідників, національних при­родних парків, інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, не перед­бачених відповідним режимом;

 зупиняти транспортні (в тому числі пла­вучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь добування об’єктів рослинного та тваринного світу на місцях їх добування, зберігання, перероблення і реалізації;

 вилучати в установленому порядку в осіб, які порушили законодавство про охорону навколишнього природного середовища, зна­ряддя добування об’єктів рослинного та тваринного світу, транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям незаконного добування об’єктів рослинного та тваринного світу, не­законно добуті природні ресурси і продукцію, що з них вироблена, а також відповідні документи (ліцензії, дозволи, лісорубні квитки тощо);

 викликати громадян, у тому числі поса­дових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону нав­колишнього природного середовища, раціо­нальне використання природних ресурсів, екологічну і радіаційну безпеку;

 проводити фотографування, здійснювати звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження та розкриття еко­логічних правопорушень;

 призначати в установленому порядку гро­мадських інспекторів з охорони довкілля та видавати їм посвідчення затвердженого Мін­еконоресурсів зразка;

 оглядати в пунктах пропуску через дер­жавний кордон, на митницях призначення та відправлення усі види транспортних засобів, у тому числі літаки, кораблі, інші плавучі засоби, в порядку, визначеному законо­давством, з метою виявлення екологічно небезпечних і заборонених до вивезення з України та ввезення в Україну вантажів;

 робити запити та подавати пропозиції до Мінекоресурсів щодо фінансування при­родоохоронних заходів, у тому числі за рахунок коштів Державного фонду охорони нав­колишнього природного середовища;

 виконувати за дорученням Мінекоресурсів функцію замовника під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

 використовувати за погодженням з орга­нами МВС спеціальні транспортні засоби, які мають кольорографічне забарвлення та напис з емблемою;

 скликати в установленому порядку наради з питань, які належать до її компетенції. Державні інспектори під час виконання своїх службових обов’язків мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка, а також на носіння та використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів і засобів активної самооборони відповідно до законодавства.


    