Міністерство освіти І науки України Національний транспортний Університет

Вид материалаДокументы

Содержание


Дії у випадку дорожньо-транспортної пригоди
Дії у випадку технічної несправності транспортного засобу
Додатки1. Терміни та визначення щодо перевезення небезпечних вантажів
Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів
Державний класифікатор відходів
Державний реєстр радіоактивних відходів
2. Европейское Соглашение о междуиародной дорожной перевозке опасных грузов (ДОПОГ)
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20
Дії у випадку дорожньо-транспортної пригоди

1. Відключити електромережу транспортного засобу за допомогою вимикача, який знаходиться у кабіні;

2. Надати першу медичну допомогу потерпілим та евакуювати людей з зони ураження на відстань не менше 100м;

3. Позначити місце аварії у відповідності до вимог Правил дорожнього руху. У випадку пошкодження тари або зливної апаратури водієві необхідно позначити місце пригоди двома знаками "В'їзд заборонено" спереду і позаду транспортного засобу на відстані 100 м та на відстані одного метру за ними, ближче до транспортного засобу, 8 конусами (чотири конуса з одного напрямку та чотири з протилежного), які встановлюються поперек проїзної частини на всю її ширину;

4. У відповідності до аварійної картки та цих технічних умов вжити заходи щодо ліквідації наслідків аварії;

5. Якщо є можливість, заземлити транспортний засіб за допомогою металевого штиря, як було наведено вище;

Сповістити про ДТП Державтоінспекцію або органи внутрішніх справ;

7. Попередити сторонніх осіб на місці скоєння ДТП про мож­ливу небезпеку;

Після прибуття на місце аварії представників органів внутрішніх справ, охорони здоров'я та інших служб проінформувати їх про характер небезпеки і вжиті заходи та надати необхідні документи на вантаж, що перевозиться.

Дії у випадку технічної несправності транспортного засобу: У випадку технічної несправності транспортного засобу водій повинен негайно відключити електромережу автомобіля-бензовозу за допомогою вимикача, який знаходиться у кабіні, при цьому сигнальний маячок продовжує працювати у режимі автономного живлення, одягнути жилетку з натуральної тканини зі світлоповертаючими елементами, встановити противідкатні упори, заземлити транспортний засіб за допомогою металевого штиря способом, наведеним вище, позначити місце зупинки знаками "Об'їзд перешкоди з правого боку" та "Об'їзд перешкоди з лівого боку", що встановлюються відповідно позаду і попереду транспортного засобу на рівні лівого габариту на відстані 10-20 м від нього. На відстані 3-х м від знаків у напрямку від транспортного засобу встановлюються по 4 конуси (із горизонтальними світлоповертаючими стрічками червоного та білого кольорів) з нахилом до краю проїзної частини під кутом 60° і відстанню між конусами 1 м. Конуси установлюються таким чином, щоб перекрити по ширині габарит транспортного засобу. Після цього водієві необхідно викликати технічну допомогу та вживати заходи щодо термінового усунення несправності власними силами.


    


Додатки


1. Терміни та визначення щодо перевезення небезпечних вантажів


аварійне забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів – це раптове, ненавмисне забруднення довкілля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу, що здійснює перевезення, довільної розгерметизації ємкостей та/або товарної упаковки з небезпечною речовиною, довільного вибуху небезпечних речовин, самозаймання, аварійних ситуацій при вантажно-розвантажувальних роботах та ін., що виявилося в попаданні шкідливих речовин в атмосферу або воду, розповсюдженні твердих, рідких або газо­подібних речовин на грунті чи в надрах або утворенні шумів, радіації, температурних змін, а також електро-магнітному, світловому чи іншому фізичному, хімічному, біологічному негативному впливі, що перевищують уста­новлений граничний рівень;

аварійно-рятувальна служба – сукупність організаційно об’єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошу­кових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

аварійно-рятувальне формування – структурний підрозділ аварійно-рятувальної служби, призначений для проведення аварійно-рятувальних робіт;

аварійно-рятувальні засоби – технічні засоби спеціального призначення, науково-технічна продукція та інші об’єкти права інтелектуальної власності (засоби зв’язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт;

аварійно-рятувальні роботи – роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у тому числі подання їм невідкладної медичної допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей та захист довкілля під час виник-нення надзвичайних ситуацій, що потребують залучення праців­ників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення;

аварійно-рятувальні служби громадських організацій – аварійно-рятувальні служби, створені об’єднаннями та спілками об’єднань громадян;

аварія – небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила загибель людей чи створює на об’єкті або території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;

агрохімікати – органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції;

агрохімікати – органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції;

агрохімічне обстеження – обов’язкове суцільне обстеження сільськогосподарських угідь з метою державного контролю за зміною показників родючості і забрудненням грунтів;

агрохімічний паспорт земельної ділянки (поля) – документ, що містить дані щодо агро-хімічної характеристики грунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами;

безпечні умови для людини – стан середовища життєдіяльності, при якому відсутня небезпека шкідливого впливу його факторів на людину;

вантажі – будь-які товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України під митним контролем, крім транспортних засобів, що їх перевозять;

вантажовідправник – юридична або фізична особа, що подає вантаж для перевезення та іменується у перевізних документах вантажовідправником;

вантажоодержувач – юридична або фізична особа, на адресу якої відправлено вантаж;

видалення – будь-яка операція, зазначена у розділі А додатка 1 до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням;

видалення відходів – здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації;

використання – застосування отруйних речовин або продуктів біотехнології за їх прямим призначенням;

використання ядерної енергії – це сукупність видів діяльності, пов’язаних з вико-ристанням ядерних технологій, ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання у науці, виробництві, медицині та інших галузях, а також видобуванням уранових руд та по­водженням з радіоактивними відходами;

вимоги безпеки для здоров’я і життя людини – розроблені на основі медичної науки критерії, показники, гранично допустимі межі, санітарно-епідеміологічні нормативи, правила, норми, регламенти тощо (медичні вимоги щодо безпеки для здоров’я і життя людини), розроблення, обгрунтування, контроль і нагляд за якими відноситься виключно до медичної професійної компетенції;

виробник відходів – будь-яка особа, діяльність якої призводить до утворення відходів, або, якщо ця особа невідома, то особа, яка володіє цими відходами та/або здійснює над ними контроль;

виробник відходів – фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів;

виробники радіоактивних відходів – юридичні або фізичні особи, внаслідок діяльності яких утворюються радіоактивні відходи;

виробництво – технологічний процес або окрема його стадія, кінцевим результатом яких є безпосереднє промислове одержання отруйних речовин або продуктів біотехнології;

висновок державної санітарно-епіде­міо-логічної експертизи – документ уста­новленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об’єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров’я і життя людини, затверджується відповідним головним дер­жавним санітарним лікарем і є обов’язковим для виконання влас-ником об’єкта експертизи;

вихідний матеріал – уран, який містить ізотопи у тому співвідношенні, в якому вони є у природному урані;

відправник небезпечного вантажу – зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка підготовлює та подає цей вантаж для пере­везення;

відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

відходи як вторинна сировина – відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови;

водний об’єкт – сформований природою або створений штучно об’єкт ландшафту, де зосереджуються води (озеро, річка, море, водосховище, канал тощо);

всі види диких тварин, водних живих ресурсів і рослин – живі об’єкти дикої фауни і флори;

державна санітарно-епідеміологічна екс­пертиза – це вид професійної діяльності органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об’єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об’єктах, встановленні відпо-відності об’єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм – в обгрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об’єкта для здоров’я та життя людини;

Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів – зведення систематизованих відомостей про об’єкти для зберігання чи захоро-нення радіоактивних відходів;

Державний класифікатор відходів – систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обгрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероб-лення), знешкодження та видалення відходів;

Державний реєстр радіоактивних відходів – послідовний поточний запис актів спеціальної форми про утворення, фізико-хімічний склад, обсяги, властивості, а також перевезення, зберігання та захоронення радіоактивних відходів;

державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарно-проти­епі-демічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, проти­епідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (далі – санітарні норми) – обов’язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров’ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення;

джерело іонізуючого випромінювання – фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний прис­трій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання;

довгоіснуючі радіоак­тивні відходи – радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки досягається через 300 років і більше;

дозвіл – разовий документ, який видається на вантаж уповноваженим на це органом ви­конавчої влади для перевезення певної кількості радіоактивного матеріалу;

дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів – це документ, яким уповноважений орган Мінекоресурсів дозволяє суб'єкту підприємницької діяльності здійснювати на визначеній території та у визначений термін виробництво, збе­рігання, транспортування, використання, захоронення, знищення або утилізацію отруй-них речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, з обов'язковим дотриманням умов, які гаран­тують безпеку для здоров'я населення та довкілля. Дозвіл Мінекоресурсів на транспортування отруйних речовин автомобільним транспортом дійсний за наявності узгодження умов та режиму дорожнього перевезення небезпечних вантажів – дозволу Головного управління ДАІ МВС;

допоміжний підрозділ аварійно-рятувальної служби – структурний підрозділ аварійно-рятувальної служби, призначений для забезпечення діяльності з виконання покладених на неї завдань;

екологічно обгрунтоване поводження – вжиття всіх практично можливих заходів для обгрунтоване забез­печення захисту довкілля та здоров’я людини від можливого негативного впливу під час поводження з відходами;

експертиза (дослідження) матеріалів (документів) – аналіз та оцінка наданих суб'єктом підприємницької діяльності документів для одержання дозволу на здійснення діяльності з отруйними речовинами, у тому числі продуктами біотехнології, щодо відповідності запланованої діяльності умовам дотримання державних санітарних норм і правил, гігієнічних регламентів санітарного та природоохоронного законодавства та забезпечення вимог екологічної безпеки довкілля;

експорт відходів – будь-яке вивезення відходів за межі національної території з інших причин, ніж транзит;

експортер – будь-яка особа, яка перебуває під юрисдикцією держави експорту та здійснює експорт відходів;

забезпечення якості – комплекс заходів, що плануються та систематично реалізуються з метою досягнення впевненості в тому, що здійснювані види діяльності відповідають нормам, правилам та стандартам з безпеки;

заінтересована держава – будь-яка держава експорту, імпорту чи транзиту відходів;

заклади охорони здоров’я – підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров’я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників;

закриття – завершення всіх операцій у визначений час після розміщення радіоактивних відходів у сховищі для захоронення, яке включає остаточні інженерно-технічні або інші роботи, необхідні для приведення сховища до стану, безпечного протягом тривалого часу;

залишкові кількості – вміст діючої речовини пестицидів і агрохімікатів, їх похідні і продукти перетворення в живих системах (метаболіти) і у навколишньому природному середовищі;

засоби захисту рослин – хімічні, біологічні та інші засоби, які викорис­товуються для захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів;

засоби транзиту – механічні засоби, контейнери, що використовуються учасниками транзиту для надання (виконання) транзитних послуг (робіт);

захист рослин – комплекс заходів щодо попередження, зменшення втрат врожаю сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів; спеціальні сировинні зони – регіони або окремі господарства, що від­повідають умовам виробництва продукції рослинництва і тваринництва, придатної для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування;

захоронення – остаточне розміщення отруйних речовин або продуктів біотехнології у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб не допустити шкідливого впливу даних речовин на довкілля, здоров'я людини та перевищення встановлених нормативів;

захо­ронення відходів – остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об’єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини не перевищував установлених нормативів;

захоронення радіоактивних відходів – роз­міщення радіоактивних відходів в об’єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами без наміру їх використання;

захоронення радіоактивних відходів – розміщення радіоактивних відходів в об’єкті, призначеному для поводження з радіо-активними відходами, без наміру їх подальшого використання;

зберігання – розміщення або тимчасове перебування отруйних речовин або продуктів біотехнології у спеціально відведених місцях чи на об'єктах з метою їх подальшого використання за прямим призначенням, у тому числі з метою подальшої їх реалізації або утилізації;

зберігання відходів – тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах (до їх утилізації чи видалення);

зберігання радіоактивних відходів – розміщення радіоактивних відходів в об’єкт, в якому забезпечується їх ізоляція від навколишнього природного середовища, фізичний захист і радіаційний моніторинг, а також можливість наступного вилучення, переробки, перевезення та захоронення;

збирання відходів – діяльність, пов’язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;

збирання і заготівля відходів як вторинної сировини – діяльність, пов’язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері;

здоров’я – стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів;

знешкодження відходів – зменшення чи усунення небез­печності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення;

знищення – фізико-хімічна чи біологічна деструкція або руйнування отруйних речовин або продуктів біотехнології без використання продуктів їх деструкції або руйнування, корисного ефекту;

зона надзвичайної ситуації – територія, де склалася надзвичайна ситуація;

зоологічні, ботанічні, мінералогічні колекції: – зоологічні колекції – спеціально зібрані живі колекції зоопарків, зоосадів, океанаріумів тощо, а також колекції опудал, препаратів, частин і залишків тварин; – ботанічні колекції – спеціально зібрані живі колекції ботанічних садів, дендраріїв, дендропарків, оранжерей, а також гербарії, банки насіння тощо; – мінералогічні колекції – спеціально зібрані колекції мінералів, гірських порід, зразки корисних копалин, палеонтологічні колекції тощо;

іммобілізація радіоактивних відходів – переведення радіоактивних відходів в іншу форму шляхом ствердіння, включення в будь-яку матрицю або заключення в герметичну оболонку;

імпорт відходів – будь-яке ввезення відходів на національну територію з інших причин, ніж транзит;

імпортер – будь-яка особа, яка перебуває під юрисдикцією держави імпорту та здійснює імпорт відходів;

катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків;

компетентний орган – спеціально уповно­важений державний орган, орган який забезпечує виконання положень Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням (далі – Базельська конвенція); поводження з – збирання, перевезення, зберігання, відходами оброблення, утилізація і видалення відходів, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями утилізації/видалення;

компетентний орган з перевезення небезпечних вантажів – орган, що таким визнається Кабінетом Міністрів України з метою вико­нання міжнародних договорів України у сфері перевезень небезпечних вантажів;

кондиціонування радіоактивних відходів – операції щодо підготовки радіоак­тивних відходів для перевезення, зберігання та захоронення. Кондиціонування може здійснюватися шляхом розміщення радіоак­тивних відходів в контейнер або їх іммобі­лізації;

контроль транзитних вантажів – діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади та їх службових осіб у пунктах пропуску через державний кордон України по перевірці відповідності транзитних вантажів і транспортних засобів транзиту вимогам митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного та інших видів контролю, що встановлюються виключно законами та міжнародними договорами України;

короткоіснуючі радіоактивні відходи – радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки досягається раніше ніж через 300 років;

ліцензія – документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади, згідно з яким власник ліцензії має право займатися перевезенням ядерних матеріалів та радіоактивних речовин;

маршрути перевезення небезпечних вантажів – залізничні шляхи, автомобільні дороги, внутрішні водні шляхи, морський та повітряний простір, де дозволено рух транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі; міжнародне перевезення небезпечних вантажів – перевезення небезпечних вантажів з території України на територію іноземної держави; з території іноземної держави на територію України; транзитом через територію України;

масові неінфекційні захворювання (отруєння) – масові захворювання, виникнення яких зумовлено впливом біологічних, фізичних, хімічних чи соціальних факторів середовища життєдіяльності, у тому числі об’єктів господарської та інших видів діяль­ності, продукції, робіт, послуг;

медико-санітарна допомога – комплекс спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на ранню діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями та реабілітацію хворих та інвалідів;

мисливські трофеї – шкіра, роги, ікла та черепи мисливських тварин, в тому числі копитних та хижих тварин, здобуті (набуті) в установленому порядку на території України;

місця зберігання небезпечних вантажів – спеціально облаштовані місця, майданчики, складські приміщення та споруди, де зберігаються прийняті до/після перевезення небезпечні вантажі;

надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті , спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;

небезпечний вантаж – речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договора-ми, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин;

небезпечний фактор – будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливає або за певних умов може негативно впливати на здоров’я людини;

небезпечні відходи – відходи, включені до розділу А Жовтого переліку відходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і мають одну чи більше небезпечних властивостей, наведених у переліку небезпечних властивостей, що затверджується Мінекоресурсів, та до Зеленого переліку, що зат­верджується Кабінетом Міністрів України, у разі, коли вони містять матеріали, наведені у додатку 2 до цього Положення, в таких кількостях, що можуть виявляти небезпечні властивості, наведені у зазначеному вище переліку небезпечних властивостей;

небезпечні відходи – відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небез-пеку для навколишнього природного середо-вища та здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

небезпечні відходи – відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

небезпечні речовини – речовини, віднесені до таких класів: клас 1 – вибухові речовини та вироби; клас 2 – гази; клас 3 – легкозаймисті розчини; клас 4.1 – легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 – речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 – речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5.1 – речовини, що окислюють; клас 5.2 – органічні пероксиди; клас 6.1 – токсичні речовини; клас 6.2 – інфекційні речовини; клас 7 – радіоактивні матеріали; клас 8 – корозійні речовини; клас 9 – інші небезпечні речовини та вироби;

неідентифіковані (невідомі або не визначені) речовини – речовини, суміші речовин або препаратів, що втратили або змінили свої властивості в результаті перевищення терміну або порушення умов їх зберігання, для яких відсутнє маркування і які можуть утворювати таку небезпеку для довкілля та здоров'я людини, що можуть бути віднесені до отруйних речовин, у тому числі до продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;

об’єкт державної санітарно-епідеміологічної експертизи – будь-яка діяльність, техно-логія, продукція та сировина, проекти будівництва, проекти нормативних документів, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров’я людини, а також діючі об’єкти та чинні нормативні документи у випадках, коли їх шкідливий вплив встановлено в процесі функціонування (використання), а також у разі закінчення встановленого терміну дії висновку державної санітарно-епідеміологічної екс­пертизи;

об’єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами,– споруда, приміщення або обладнання, призначене для збирання, перевезення, переробки, зберігання або захоронення радіоактивних відходів, а також ядерна установка в процесі зняття з експлуатації після визнання її установкою для поводження з радіоактивними відходами;

об’єкти поводження з відходами – місця чи об’єкти, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;

обробка радіоактивних відходів – операції, призначені для забезпечення безпеки або економії коштів шляхом зміни характеристик радіоактивних відходів;

оброблення (перероблення) відходів – здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;

одержувач небезпечного вантажу – зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадян-ства), яка одержує небезпечний вантаж від перевізника;

операції поводження – використання, зберігання, транспортування, виробництво, захоронення, знищення або утилізація отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;

операції поводження з відходами – збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів;

особа – будь-яка фізична чи юридична особа;

особа, що відповідає за утилізацію/видалення – будь-яка особа, якій від­ванта-жуються відходи відповідає за і яка здійснює їх утилізацію/видалення;

отруйні речовини – це небезпечні хімічні речовини та сполуки, індивідуальні за своїм складом, суміші хімічних речовин та сполук, продукти їх розкладу та розпаду, які за сукупністю притаманних їм властивостей створюють або можуть створити небезпеку для довкілля, тварин та здоров'я людей, що може привести до загибелі об'єктів довкілля, тварин та людей, і, які потребують спеціальних методів, умов і засобів поводження з ними;

охорона здоров’я – система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і роз-витку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя;

охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-тех­нічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності;

очікувані збитки – це збитки які потенційно можуть бути завданні фізичній чи юридичній особі, а також природним ресурсам небезпечним вантажем (небезпечними речовинами та відходами) під час його (їх) перевезення у випадку виникнення непередбаченої небезпечної ситуації, наслідком якої є аварійне забруднення довкілля;

партія товарів або партія вантажу: – за умови перевезення залізничним транспортом – товари та інші предмети, що надходять на одну станцію призначення одно-часно у складі однієї партії для відправлення, на адресу одного вантажоодержувача, від одного вантажовідправника за одним або декількома транспортними документами, з однієї станції відправлення; – за умови перевезення іншими видами транспорту – товари та інші предмети, що відправляються на адресу одного вантажо­одержувача за одним транспортним документом, від одного вантажовідправника, а також товари, що пересилаються за однією поштовою накладною або переміщуються як ручна поклажа однією особою, яка перетинає митний кордон України;

паспортизація об’єкта – документальне засвідчення наявності належних умов для роботи з пестицидами і агрохімікатами;

перевезення – діяльність, пов’язана з переміщенням речовин, зокрема обслуговування пакувальних комплектів, підготовка, відправлення, транс­портування, транзитне зберігання, приймання упаковок в пункті призначення тощо;

перевезення відходів – транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об’єктів оброблення, утилізації чи видалення;

перевезення небезпечних вантажів – діяльність, пов’язана з переміщенням небезпечних вантажів від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення;

перевізник – будь-яка особа, яка здійснює транспортування відходів;

перевізник – будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює перевезення радіоактивних матеріалів будь-яким видом транспорту;

перевізник небезпечного вантажу – юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка здійснює перевезення небезпечного вантажу;

переробка радіоактивних відходів – будь-яка операція, яка змінює характеристики радіоактивних відходів, зокрема попередня обробка та кондиціонування;

період порушення земельного та водо­охоронного законодавства – це період з моменту початку аварійного забруднення довкілля до моменту його припинення, підтверджених протоколом, актом або іншим документом, складеним компетентним органом;

пестициди – токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди, завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур’янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб;

поводження з відходами – дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;

поводження з радіо­активними відходами – всі види діяльності (включаючи діяльність, пов’язану із зняттям з експлуатації), що стосуються оперування, обробки, в тому числі попередньої, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів;

поводження з радіоактивними відходами – всі види діяльності (включаючи діяльність, пов’язану із зняттям з експлуатації), що стосуються оперування, попередньої обробки, обробки, кондиціонування, перевезення, зберігання чи захоронення радіоактивних відходів;

попередня обробка радіоак­тивних відходів – дезактивація, збирання, сортування радіоактивних відходів;

потерпілий (потерпіла особа) – юридична або фізична особа, якій заподіяно шкоди суб’єктом перевезення небезпечних вантажів унаслідок аварійного забруднення довкілля при транспортуванні небезпечних речовин та відходів;

працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом);

промислова сировина – сировина, що видобувається і виробляється у промисловості;

професійна аварійно-рятувальна служба – аварійно-рятувальна служба, особовий склад якої працює на постійній, а рятувальники цього складу – також на професійній основі, яка передбачає спеціальну фізичну та психологічну підготовку особового складу;

радіаційна аварія (аварія) – подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки;

радіаційна безпека – дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, вста­новлених нормами, правилами та стандартами з безпеки;

радіаційна безпека під час поводження з радіоактивними відходами – неперевищення допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами, стандартами з безпеки, а також обмеження міграції радіонуклідів у навколишнє природне середовище;

радіаційний захист – сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно-конструкторських, технічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки; радіоактивні відходи – матеріальні об’єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається;

радіоактивний матеріал – об’єкти та речовини, активність радіонуклідів яких перевищує межі, встановлені нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки. До радіоактивних матеріалів належать спеціальні розщеплювальні матеріали, радіоактивні відходи, радіоізотопні джерела іонізуючого випромінювання;

радіоактивні відходи – матеріальні об’єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається;

регламенти застосування – сукупність вимог щодо застосування пестицидів і агрохімі-катів;

реімпорт відходів – ввезення на національну територію раніше експортованих за її межі відходів;

речовини – матерія будь-якого походження (органічна, мінеральна) різноманітного хімічного складу і фізичного стану;

рівень звільнення – встановлена органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки межа активності або радіоактивного забруднення, за якої або нижче якої радіоактивні відходи можуть бути звільнені від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;

роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю;

розміщення відходів – зберігання та захоронення відходів у спе­ціально відведених для цього місцях чи об’єктах;

рятувальник – особа, яка має відповідну спеціальну підготовку, атестована на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт і безпосередньо бере у них участь, має спеціальну фізичну та психологічну підготовку та відповідає за її підтримання;

санітарне та епідемічне благополуччя населення – це стан здоров’я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життє­діяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами;

санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи (далі – санітарні заходи) – комплекс організаційних, адміністративних, інженерно-технічних, медичних, нормативних, екологічних, ветеринарних та інших заходів, спрямованих на усунення або зменшення шкідливого впливу на людину факторів середовища життєдіяльності, запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб і масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та їх ліквідацію;

санітарно-епідеміологічний норматив (гігієнічний норматив, епідеміо­логічний показник, протиепідемічний норматив) – встановлене досліджен­нями припустиме максимальне або мінімальне кількісне та (або) якісне значення показника, що характеризує фактор середовища життєдіяльності за медичними критеріями (параметрами) його безпечності для здоров’я людини та здоров’я майбутніх поколінь, а також стан здоров’я населення за критеріями зах­ворюваності, розповсюджуваності хвороб, фізичного роз­витку, імунітету тощо;

санітарно-епідеміологічний сертифікат (гігієнічний сертифікат) – разовий документ суворої звітності, виданий органами, уста­новами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, що підтверджує безпеку для здоров’я та життя людини окремих видів товарів широкого вжитку (харчових продуктів і напоїв, парфумерно-косметичних виробів, товарів дитя-чого асортименту, виробів побутового призначення тощо) на підставі результатів проведених санітарно-хімічних, токсикологічних, фізико-хімічних, радіологічних, мікробіологічних та інших досліджень;

санітарно-епідемічна ситуація – стан середовища життєдіяльності та обумовлений ним стан здоров’я населення на певній території в конкретно визначений час;

санкціоновані об’єкти для утилізації/видалення – об’єкти для утилізації або видалення відходів, на експлуатацію яких з цією метою отримано письмовий дозвіл або ліцензію спеціально уповноважених органів;

середовище життєдіяльності людини (середовище життєдіяльності) – сукупність об’єктів, явищ і факторів навколишнього середовища (природного і штучно створеного), що безпосередньо оточують людину і визначають умови її проживання, харчування, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо;

сировина – предмети праці, які зазнали під її впливом певних змін і підлягають подальшій переробці;

спеціалізована аварійно-рятувальна служба – професійна аварійно-рятувальна служба, що має підготовлений і споряджений особовий склад для ліквідації окремих класів і підкласів надзвичайних ситуацій (гасіння газових фонтанів, подання медичної допомоги потерпілим, водолазні роботи тощо) та відповідні аварійно-рятувальні засоби;

спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами – підприємство (об’єднання), яке здійснює на основі ліцензії збирання радіоактивних відходів, їх переробку, перевезення, зберігання та (або) захоронення;

спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами – підприємство (об’єднання), яке здійснює на основі ліцензії збирання радіоактивних відходів, їх переробку, перевезення, зберігання та (або) захоронення;

спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба – професійна аварійно-рятувальна служба, заснована на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності;

спеціальний розщеп­лювальний матеріал – плутоній-239; уран-233; уран, збагачений ізотопами 235 і 233; будь-який матеріал, що містить одну або кілька із зазначених речовин;

спеціально відведені місця чи об’єкти – місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами;

сприятливі умови життєдіяльності людини – стан середовища життєдіяльності, при якому відсутній будь-який шкідливий вплив його факторів на здоров’я людини і є можливості для забезпечення нормальних і відновлення порушених функцій організму;

страхова сума – це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку;

страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування;

страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування;

страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним зако­нодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій);

страхування відповідальності при пере­везенні небезпечних речовин та відходів (небезпечних вантажів) – це вид страхових відносин щодо захисту майнових прав фізичних та юридичних осіб, що здійснюють діяльність з транспортування небезпечних речовин та відходів з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, а також довкіллю;

суб’єкт перевезення небезпечних вантажів – підприємство, установа, організація або фізична особа, які відправляють, перевозять або одержують небезпечні вантажі (відправники, перевізники та одержувачі);

суб’єкт перевезення небезпечних вантажів – підприємство, установа, організація або фізична особа, які відправляють, перевозять або одержують небезпечні вантажі (відправники, перевізники та одержувачі);

сховище радіоактивних відходів – споруда для зберігання або захоронення радіоактивних відходів з обов’язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар’єрів, що перешкоджають міграції радіонуклідів;

технічні засоби застосування пестицидів і агрохімікатів – спеціальні машини, механіз-ми та пристрої для обробки об’єктів пестицидами та внесення органічних і мінеральних добрив;

токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров’я людей речовини – речовини, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;

транзит вантажів – перевезення транспо-ртними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України;

транзит відходів – безперервне перевезення відходів від одного кордону національної території до іншого без зберігання, за винятком зберігання, обумовленого технологічним процесом перевезення відходів;

транзитні послуги (роботи) – безпосередньо пов’язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо;

транскордонне перевезення – будь-яке переміщення відходів з району, який пе­реве-зення перебуває під національною юрис­дикцією однієї держави, у район чи через район, який перебуває під національною юрисдикцією іншої держави, або у район чи через район, який не перебуває під юрисдикцією будь-якої держави, за умови, що таке перевезення стосується, принаймні, двох держав;

транскордонне перевезення відходів – транспортування відходів з території, на/або через територію України, на територію або через територію іншої держави;

транспортні засоби – транспортні засоби, що власним ходом прибувають на митну територію України або відбувають з цієї території та використовуються для міжнародних перевезень вантажу, багажу та пасажирів;

транспортування (перевезення) – переміщення отруйних речовин або продуктів біотехнології від місця їх виготовлення чи зберігання до місця призначення з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткостроковим зберіганням вантажів на всіх етапах переміщення;

уповноважений орган Мінекоресурсів на розгляд заявок та надання дозволів – Департамент регулювання екологічної безпеки Мінекоресурсів та територіальні органи Мінекоресурсів на місцях;

уран, збіднений на ізотопи 235; торій – будь-яка із зазначених речовин у формі металу, сплаву, хімічної сполуки або концентрату; будь-який інший матеріал, що містить одну або декілька із зазначених речовин у концен-трації, встановленій нормами, правилами та стандартами з безпеки;

утилізація – будь-яка операція, зазначена у розділі Б додатка 1 до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням;

утилізація – використання отруйних речовин або продуктів біотехнології як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;

утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;

учасники перевезення – вантажовідправник і перевізник;

учасники транзиту – вантажовласники та суб’єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи);

фактори середовища життєдіяльності – будь-які біологічні (вірусні, пріонні, бак­теріальні, паразитарні, генетично модифіковані організми, продукти біотехнології тощо), хімічні (органічні і неорганічні, природні та синтетичні), фізичні (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, теплове, іонізуюче, неіонізуюче та інші види випромінювання), соціальні (харчування, водопостачання, умови побуту, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо) та інші фактори, що впливають або можуть впливати на здоров’я людини чи на здоров’я майбутніх поколінь;

фізичний захист під час поводження з радіоактивними відходами – комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на недопущення несанкціонованого доступу до радіоактивних відходів та їх використання, на своєчасне виявлення та припинення дій, спрямованих на порушення недоторканності радіоактивних відходів;

хімічні сполуки – хімічні індивідуальні речовини, в яких атоми одного або різних елементів сполучені між собою тим чи іншим типом хімічного зв’язку;

шкідливий вплив на здоров’я людини – вплив факторів середовища життєдіяльності, що створює загрозу здоров’ю, життю або працездатності людини чи здоров’ю майбутніх поколінь;

ядерна безпека – дотримання норм, правил, стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку;

ядерна установка – будь-який ядерний реактор, за винятком реактора, яким обладнаний засіб морського або повітряного транспорту з метою використання його як джерела енергії для приведення в рух цього засобу транспорту або з будь-якою іншою метою, будь-який завод, що використовує ядерне паливо для виробництва ядерного матеріалу, або будь-який завод, на якому обробляється ядерний матеріал, включаючи будь-який завод, на якому переробляється опромінене ядерне паливо, та будь-яке місце, де зберігається (складований) ядерний матеріал, за винятком місця складування, пов’язаного з перевезенням такого матеріалу, за умови, що декілька ядерних установок одного оператора, розташовані в одному місці, розглядаються як єдина ядерна установка;

ядерна шкода – втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров’ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення

ядерний інцидент – будь-яка подія або ряд подій одного й того ж походження, що завдають ядерної шкоди;

ядерний матеріал – будь-який вихідний або спеціальний роз­щеплювальний матеріал;

ядерний матеріал – ядерне паливо, за винятком природного урану і збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопід-тримуваного ланцю­гового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з яким-небудь іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоак­тивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, прави-лами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою ке­руючих Міжнародного агентства з атомної енергії;

ядерні установки – об’єкти по виробництву ядерного палива, ядерні реактори, які включають критичні та підкритичні збірки; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства і установки по збагаченню та переробці палива, а також сховища відпрацьованого палива;


    


2. Европейское Соглашение о междуиародной дорожной перевозке
опасных грузов (ДОПОГ)


(Дата подписания 30.09.57 г. Дата присоединения Украины 02.03.2000 г.)


Договаривающиеся Сторони, стремясь увеличить безопасность международньїх дорожньїх перевозок, согласились о нижеследующем:

Статья 1. Для целей настоящего Соглашения:

а) термин "транспортные средства" означает автомобили, тягачи с полуприцепами, прицепы и полуприцепы, соответствующие определениям, приведенньїм в статье 4 Конвенции о дорожном движении от 19 сентября 1949 года, за исключением транспортних средств, принадлежащих Вооруженньїм Силам одной из Договаривающихся Сторон или находящихся в ведений зтих Вооруженньк Сил;

b) термин "опасные грузы” означает вещества и предметы, которне не допускаются к международной дорожной перевозке согласно положенням приложений А и В или допускаются к ней с соблюдением определенных условии;

с) термин "международная перевозка" означает всякую перевозку, производимую через территорию по крайней мере двух Договаривающихся Сторон при помощи определенных выше в пункте "а" транспортних средств.