Конец декабря это время для подведения итогов и составления некоторых планов на будущий год
| Вид материала | Документы |
- Исаева Елена Александровна, 200.36kb.
- Реестр муниципальны Х контрактов на 2006 год по Егорьевскому району, 3477.47kb.
- Уважаемые Депутаты, приглашенные!, 413.68kb.
- Доклад главы мышкинского муниципального района, 460.93kb.
- «об итогах социально-экономического развития чесменского муниципального района в 2008, 308.22kb.
- Ввашей компании, возможно, существуют собственные шаблоны для составления планов, 127.25kb.
- Порядок проведения собрания актива Цимлянского района по вопросу подведения итогов, 74.23kb.
- Правительстве Российской Федерации с активной ссылкой на сайт компании Генерального, 31.88kb.
- Право на уважение, 129.12kb.
- Инструкция о порядке организации ежегодного районного соревнования за достижение высоких, 121.77kb.
Савік Шустер
Александр Морозов.
Морозов
Я могу себе позволить быть менее толерантным в этом вопросе в комментариях, чем Пётр Алексеевич. И по поводу Владимира Семёновича, по поводу назначения. Ну, во-первых, Владимира Семёновича я публично критиковал и будучи депутатом, и работая председателем одного банка государственного, потом другого. К нему... Он действительно символ наш банковский, но к нему очень много осталось вопросов. Мы в этой студии, я помню, например, разбирались с тем, как вдруг курс стал, там, 4.68. Непонятно... Даже никто не мог ответить, почему 4.68, а не 4.67 и не 4.69. И почему именно 20-го числа. Совершенно никто не мог это объяснить. Ну и это серьёзные вопросы как бы к руководству банка – к тому, что такие действия совершенно непонятные и непрозрачные. Но знаете, я, в свою очередь, в 2004-м году, ну, так, насмерть стоял, когда назначали Сергея Леонидовича Тигипко, хотя я с Сергеем Леонидовичем, там, в товарищеских отношениях. Но та процедура назначения и снятия Стельмаха была неприемлема для вот руководителя такого института. И как мне сейчас показалось, что, знаете, власть нам уже продемонстрировала, что она сильная. Но я хочу власть ещё и умную, я хочу власть профессиональную, я хочу власть толковую. То есть только силы мало для того, чтобы получить какой-то результат. Ну как назначать председателя банка? И вот сейчас нам Пётр Алексеевич хоть немножко рассказывает о взглядах этого человека. То есть что он будет делать на этом посту? То есть мы сейчас... Вот вы, например, ставите рубрику "Что будет с гривной?". Я, например, хотя считаю себя более или менее каким-то специалистом в этой области, я не могу ничего сказать, потому что неизвестно ничего: что этот человек из себя представляет, какие у него взгляды макроэкономические. Он даже не вышел на трибуну. Ну как это может быть в цивилизованной стране? То есть сколько нам будут демонстрировать силу? Когда нам будут демонстрировать интеллект и профессионализм? Вот у меня вопрос, может быть, к моему соседу.
Савік Шустер
К вашему соседу? Пожалуйста.
Колесніченко
Уважаемые коллеги, я благодарен Петру Алексеевичу за очень объективный и взвешенный анализ. И хотел бы обратить внимание на две очень важные вещи, которые являются принципиальными для нашего государства. В 2003-м году – тогда ещё правительство Януковича – предлагали так называемую налоговую реформу, когда мы предлагали – они тогда предлагали – самый низкий подоходный налог для физических лиц: 13 процентов. Все пытались остановить эту реформу и говорили: "Бюджет обрушится". В итоге что произошло? Повышение существенное доходов. Потому что люди верили в ту реформу, которую делали, а население доверяло. Что мы сегодня имеем? Когда было сказано про 143 часа... Это действительно очень серьёзное испытание для нас. Вот когда нам как никогда нужна взаимосогласованность, взаимопонимание и взаимная поддержка. Потому что мы выходим на очень тонкий лёд. Нам как никогда нужно взаимное согласие и понимание бизнеса, власти и населения. И наконец... Я всё же хотел реплику по поводу судебной системы. Вы понимаете, вот вчера в парламенте происходило увольнение судей. Оно происходило очень публично. Вот желающие вникали и слышали, за что увольняли судей, которые нарушали присягу: за участие в рейдерских схемах, которые пять лет назад, четыре года назад, три года назад состоялись. Решения судов устояли, однако были уничтожены предприятия, был нанесён вред бюджету государства. И эти судьи были уволены только благодаря этой судебной реформе. Пётр Алексеевич, вы оговорились, когда сказали, что власть сегодня контролирует судебную систему. Как раз наоборот. Власть сегодня равноудалилась. Сегодня вопрос увольнения судей – это тема Высшего совета юстиции и дисциплинарных квалификационных комиссий, где сегодня всё больше и больше приоритет судей, согласно требований Венецианской комиссии. Судебная реформа реализовалась только в августе-месяце. И я как председатель Комитета судей могу сказать: за пять лет мы в год увольняли за нарушение присяги одного, максимум двух судей с колоссальным скрипом. Сегодня это уже более 5-ти десятков. Нельзя сразу перевернуть страницу, увидеть некоррумпированных судей. Однако вот эти публичные порки, публичные обсуждения, увольнение судей за нарушение присяги – это очень хороший сигнал нашим инвесторам. Это очень серьёзный знак к тому, что в стране существует судебная власть, что в стране можно найти нейтральное правильное решение вопроса не в зависимости от того, кто пришёл к президенту либо кто пришёл к судье, а в зависимости от того, насколько ты прав по хозяйственному спору. Вот нам как никогда нужно правильное понимание объяснений. И ещё раз возвращаюсь к вашему, по моему мнению, самому ключевому вопросу: 143 часа. Это действительно, мы выходим на серьёзнейшее испытание. Ещё ни одна власть не взяла на себя такую ответственность. Мы очень сильно рискуем. Но мы верим в поддержку населения, мы верим в поддержку и нашей оппозиции, потому что понимаем: назад дороги нет. И большей перспективы у страны уже не будет. Спасибо.
Порошенко
Вадим, я благодарен вам за добрые слова в мой адрес.
Савік Шустер
Пётр Алексеевич, объясните тогда драматизм этих 143-х часов людям, потому что я вижу, что не все поняли.
Порошенко
Шановні друзі, ми мали декілька термінів, коли публічно було обіцяно, що з податком на додану вартість буде наведений порядок. У нас було 1-ше травня, якщо ви пам’ятаєте, потім у нас було 1-ше вересня. Потім нам пояснювали, що ці кроки не здійснені і ми не вийшли на цей результат лише тому, що в країні насправді не закриті податкові діри. І з країни ПДВ якісь міфічні бюрократи, чиновники, хабарники, лжепідприємці, які тягнуть цей надзвичайно, ну, бюджетообразуючий податок, який крихтами збирається виробничниками і сплачується до державного бюджету. Зараз на сьогоднішній день, коли прийнятий Податковий кодекс, було вето президента, потім були враховані всі позиції... Я навмисно, ну, привертаю увагу до цього процесу: що, шановні, далі... отступать некуда, Вадик. Позади Москва. То есть... 143 години – це є на сьогоднішній день перше серйозне випробування, яке... Ми маємо сказати всім: бюрократам, чиновникам, крадіям, лжепідприємцям: "Шановні, податок на додану вартість або з 1-го числа буде повертатися в автоматичному режимі, або ні". Це ж пов’язано з багатьма речами. Ну, наприклад, який у нас є державний борг? Нам всім стверджували, що в законі про державний бюджет рівень державного боргу складає приблизно 40 відсотків ВВП, забувши включити туди борг по податку на додану вартість, які будуть ще мінімум 2 відсотки від ВВП, забувши включити туди заощадження громадян по виплатам Ощадбанку. Слухання в парламенті – вони приймають рішення, що проводити, а вкладати в обрахунок боргу забувають. Якщо ви туди покладете все, що ви забули, – на сьогоднішній день рівень державного боргу перевищить критичні 60 відсотків. І на сьогоднішній день вже обслуговування державного боргу – тобто відсотки та повернення – вже складає 25 відсотків доходної частини державного бюджету. Шановні, приплили. І якщо на сьогоднішній день не робити економічні реформи, які будуть стимулювати економіку... Що я маю на увазі, "стимулювати економіку"? Ось те, що ідеологія Податкового кодексу, яка була розроблена з метою наповнення бюджету, – це божевілля, бо податкова система має функцію стимулювання економіки, а не приходити з кистенем забирати останнє. Уявіть собі такий приклад: що ви випускаєте міліціонера на дорогу... Про тих гаішників, про яких – я не пам’ятаю, хто на сьогоднішній день казав: з кистенем з метою не забезпечувати дотримання правил дорожнього руху, а збору податків. Ось на сьогоднішній день податкова система не забезпечує ефективне функціонування економіки, а витягує останні кошти з бюджету, нагадуючи нам того сумнозвісного гаішника. А питання на сьогоднішній день є дуже просте. Гаішник є на сьогоднішній день той корупціонер, з яким ти стикаєшся кожен день у житті. Як його подолати? Дуже просто. Весь світ це вже зробив. І це не лише досвід Грузії щодо високої заробітної плати. Розставте камери, забороніть будь-кому втручатися в них. Нехай всі, кого сфотографують, платять штрафи в бюджет держави. Що ми маємо? Конституційний суд приймає рішення, що заборонено використовувати цей механізм. Краще все залишити як було і платити хабарі працівникам і інспекторам ДАІ. Це божевілля. З цією аргументацією це божевілля. Я переконаний в тому, що треба було фінансувати встановлення технічних засобів, які дотримують швидкісний режим на трасах, а не купувати за рахунок коштів платників податків 200 автомобілів інспекторам ДАІ, які вийдуть на свою охоту з кистенем. Вони самі собі зароблять. Їм і зарплати не потрібні. Але вони знищують своїми діями і авторитет держави, і авторитет влади, і пропагандують корупцію. То шановні, якщо ми на кожному прикладі стикаємося з цими жахливими речами... У нас же все задіяне. Останній приклад. Відома: всесвітньо відома – корпорація "Майкрософт". Яким чином вона може бути учасником української корупції? Дуже просто. На сьогоднішній день – після того, як працівникам УБЕПу заборонили втручатися в діяльність безпосередню господарську підприємства, заборонили просто так, під надуманим приводом, вилучати документи, – що вони роблять сьогодні? Вони приходять, дивляться наклейки на комп’ютері, жодних заходів не вживають для того, щоб навести порядок по авторському праву програмного забезпечення, а ставят на счётчик підприємців, які використовують це програмне забезпечення. І на сьогоднішній день – з використанням нібито благих намірів – ми в такий спосіб є співучасниками корупції в Україні. Шановні друзі, не треба чекати місяців для того, щоб навести порядок з корупцією. І іноземним інвесторам абсолютно байдуже, чи Вища рада юстиції призначає суддів, чи комітет, чи хтось інший. Вони сьогодні голосують або не голосують ногами, ідучи з України, забираючи інвестиції, забираючи робочі місця, забираючи податки і все таке інше. І я переконаний в тому, що довіра ключова буде не в те, що влада віддалена. І ви, і я, Вадим, знаємо про те, що влада не рівновіддалена. І влада на сьогоднішній день справді керує судами. Насправді на сьогоднішній день це як перехідній етап. Місяць. Це можна було б прийняти для того, щоби відсікти, прибрати суддів-хабарників, встановити нові правила, все. Але якщо з серпня-місяця в країні нічого не змінилося – це означає одне: судова реформа в такому вигляді, на жаль, потребує уточнення, бо вона не працює.
Савік Шустер
И Сергей Соболев, и Виктор Суслов, и Пётр Порошенко после рекламной паузы.
(РЕКЛАМА).
Савік Шустер
Мы вновь в прямом эфире на телеканале "Украина". Пётр Порошенко у микрофона. Виктор Суслов, пожалуйста.
Суслов
Уважаемый Пётр Алексеевич демонстрирует, что он, конечно, хороший дипломат. Потому что с темы Нацбанка ловко пошёл на тему налогов, судебной реформы и так далее. Я думаю, что надо всё-таки подчеркнуть значение того, что случилось: смены руководства Национального банка. Честно говоря, мы все очень давно этого ждали – да? – не говоря уже о том, что Владимир Семёнович год ещё работал после истечения полномочий. Но если – как сейчас принято – мы будем анализировать события предыдущего десятилетия, мы вспомним, как два года назад, например, мы обсуждали, к чему привело развитие валютного кредитования населения, в какое положение поставили заёмщиков, как миллионы граждан фактически были ограблены, потому что Нацбанк на них переложил все валютные риски, да? Мы можем вспомнить, что внешний долг страны достиг 111-ти миллиардов долларов – валовой внешний долг – и Нацбанк не выполнил, очевидно, своих функций по регулированию движения капиталов в своё время и допустил колоссальный приток средств, направленных на потребление и увеличение внешних долгов. То есть то, что эта смена наконец произошла, – это очень хорошо. И это решение президента, я думаю, надо только приветствовать даже независимо от того, что мы не много сегодня знаем о новом главе Национального банка. Конечно, человек молодой, новый и не из Киева – тут есть и плюс, и минус. Вероятно, у него будет возможность себя показать в ближайшее время. Но чётко надо понимать, что это назначение сделано не по признакам профессионализма – это политическое назначение. Это тот человек, которому президент доверяет. И президент, очевидно, имел право внести такое предложение. Ну, а депутаты, очевидно, отказавшись обсуждать эту кандидатуру, не задав ни одного вопроса, просто продемонстрировали, что им, собственно, всё равно, кто будет во главе Национального банка: они доверяют президенту. Ну и, мне кажется, ещё один символический момент. Это то, что главу Национального банка в Нацбанке представил премьер-министр: Николай Янович Азаров. Честно говоря, Нацбанк правительству по-прежнему не подчинён. И это можно трактовать одним образом: что, очевидно, сейчас исчезает различие в политике правительства и Национального банка. Национальный банк, безусловно, будет полностью поддерживать правительство. Таким образом, складывается достаточно цельная команда, и власть укрепляется дальше в проведении своих решений в экономической сфере. Ну, здесь могут быть и плюсы, и минусы. Я понимаю, что все опасаются использования Национального банка как печатного станка для финансирования расходов правительства. Но в инфляции прежде всего не заинтересовано ни само правительство, ни президент Украины. И вот после этих изменений мы, конечно, вправе будем ждать ответа наконец на те вопросы, которые давно поставлены, обсуждаются, но Нацбанк не давал ответа на них до сих пор: когда начнётся реальное кредитование экономики? Что, в конце концов, будем делать с проблемными банками, которые требуют очередных миллиардов гривен на рекапитализацию? По ним надо, в конце концов, принимать решения – и это требования Валютного Фонда также. Но надо, в конце концов, определить и дальнейшую политику, включая тот же вопрос об обязательной продаже валюты. А макроэкономическая стабильность и проблемы долгов и так далее.
Савік Шустер
Спасибо.
Порошенко
Я благодарю вас. И для того, чтобы доказать, что я совершенно искренен, я готов отойти от любезно сформированной мысли о моей дипломатичности. Я готов сказать и недипломатические вещи. Вещь первая. Безусловно, практика назначения председателя Национального банка не соответствует практике общемировой. Потому что в мире, как правило, министрами как политическими фигурами могут назначать кого угодно. И та критика, что у нас, там, есть профессиональные министры, откуда… но, к сожалению, эта практика всего мира – когда на политические должности назначаются политические фигуры. И это считается нормальным, потому что политическая сила несёт ответственность за деятельность той или иной фигуры на этом посту. Но эта практика не была распространена, с точки зрения руководителей крупнейших финансовых институций. А с точки зрения влиятельности, председатель Национального банка сравним – поверьте, я знаю то, что я говорю, – сравним по влиятельности с премьер-министром страны. И в этом плане, безусловно, это, скажем, отходит от общепринятой мировой практики. Потому что, ну, сложно себе представить, что на пост главы "Дойче Банка" или "Европейского центрабанка" Жана-Клода Трише представляли с подобными мотивациями. Но подобная процедура назначения не даёт мне основания утверждать, что сейчас начнётся неконтролируемая миссия, что сейчас начнутся непрофессиональные действия. У меня для этого нет оснований, а я обязан быть объективным. Потому что на сегодняшний день есть… негатива, который бы давал возможность вам так утверждать, ни у вас, ни у меня нет. И поэтому я искренне желаю успехов на этой работе Сергею Геннадиевичу Арбузову.
Савік Шустер
Сергей Соболев.
Порошенко
С точки зрения важности: что вот немедленно надо начинать кредитование экономики, – я также скажу непопулярную вещь. Есть такой показатель в мировой экономической науке как закредитованность экономики. И если вы просмотрите графики в мире – Украина входит в десяток наиболее закредитованных стран. Показатель этот измеряется объёмом кредитных ресурсов, выданных в экономику, к объёму валового внутреннего продукта. Вы спросите меня: сколько на сегодняшний день подобный показатель в Турции? 30 процентов. В большинстве развитых стран – 45-50 – не выше. В России с очень высоким показателем – мы знаем с вами, что Россия через государственные банки проводила мощнейшую эмиссионную политику для того, чтобы спасти, там, экономику и спасти банковскую систему, – 70. Сколько в Украине этот показатель? 90. И дальше увеличивать риски банковской… У нас ВВП маленький – Алик, ты прав абсолютно. Но у нас есть объективные показатели: есть уровень кредитов, есть уровень ВВП. И дальше увеличивать кредитные ресурсы для того, чтобы выдавать их плательщикам, которые эти кредиты не вернут, – это означает подвергать рискам деньги клиентов, вкладчиков банка, которые не могут не получить свои депозиты. Я против такой политики. И я считаю, что у нас на сегодняшний день законодатели в долгу перед банкирами… о том, чтобы на сегодняшний день защитить право финансовой системы гарантировать свои обязательства, бо банки – это доверие. И если мы не защищаем права кредитора, если мы позволяем безнаказанно не возвращать кредиты – мы рушим финансовую систему. И тогда говорить о том, чтобы мы резко наращивали кредитование, будет безответственно и по отношению к экономике, и по отношению к народу.
Савік Шустер
Сергей Соболев.
Соболєв
Я чудово розумію, що є річ, яку не може коментувати ні Петро Олексійович, ні жодна людина, яка так чи інакше причетна до керівництва Національного банку, до будь-якого комерційного банку, або державних банків. Але є одна річ, яка повинна відрізняти будь-якого голову Національного банку. Це фактично один з небагатьох в країні, який повинен слідувати принципу "господин "нет"". Це людина, яка повинна сказати "ні" уряду, який буде вимагати додаткових грошових вливань через грошову емісію, президенту, будь-кому іншому. Достатньо три факти біографії цієї людини, щоб дати відповідь на запитання, чи буде ця особа "господином "нет"". Перший факт. Це людина, яка фактично тримала банк, який продала сину пана Януковича. Це людина, яка попрацювала в Національному банку всього-навсього два місяці. Це людина, яка в своїй декларації про доходи написала: "Дохід за попередній рік – 150 мільйонів гривен", – з якого вона не сплатила не копійки, бо вона запустила цю схему продажу банку сину Януковича через схему дивідендів, яка в законний спосіб дає можливість не сплачувати податки. Мені цього достатньо. Якщо підбір кадрів в країні далі продовжується, виходячи з того, хто з ким вів бізнес, а не виходячи з фахового принципу, – я переконаний, що в таких умовах найбільша загроза, яка є перед країною, – це навіть не загроза бюджету – в якому, до речі, Петро Олексійович, не закладено ні копійки на виконання судових рішень в разі несвоєчасного неповернення ПДВ. Ви розумієте, про що іде мова? В разі, якщо своєчасно – з 1-го січня – не повертається ПДВ, будь-який підприємець має право звернутися до суду. Так от в бюджеті немає ні копійки на те, щоб повертати це ПДВ. І тому, я вважаю, найбільший ризик, який є на сьогодні, – це ризик того, що фактично далі глава Національного банку буде виконувати будь-які забаганки уряду і президента, а це означає неконтрольовану емісію.
Савік Шустер
Людмила Супрун.
Супрун
Я думаю, що обговорення цього питання перш за все цікаво тим, хто нас дивиться тут, в студії, і всім телеглядачам з однієї точки зору. Якщо це така впливова, серйозна посадова особа – а я тут погоджуюся з Петром Олексійовичем, що в деяких питаннях голова Національного банку може зробити більше, ніж прем’єр-міністр, – то виникає питання: а що буде далі у зв’язку із призначенням цієї людини? Можу сказати, що на сьогоднішній день – це на мою думку – нічого не зміниться з точки зору політики Національного банку. Бо ця людина не має, там, великої своєї команди і вона не зможе діяти всупереч нормативів Національного банку. А вести якісь свої нові, інші, правила поки що він буде не в змозі. Що треба зрозуміти перш за все Національному банку, його голові і владі? Саме головне питання сьогоднішнього дня – це питання довіри. Бо найбільший кредитор економіки країни – це громадяни. І як тільки вони, не довіряючи системі, прийдуть в банківський сектор і заберуть хто свою тисячу, хто свої двісті рублів, хто свій мільйон – в цей момент держава може стати банкрутом, якщо влада доведе людей до відчаю і примусить їх іти і забирати гроші. І тому головне завдання і влади, і Національного банку – це повернути довіру. Але вони не зможуть її повернути, якщо вночі будуть мінятися через адмінреформу урядовці. Причому забувають ціле міністерство. Його не ліквідували, не реорганізували і не створили. Це Міністерство промислової політики. 30 відсотків національного доходу дає цей сектор в Україні. Не буде довіри, якщо вночі будуть приймати рішення про арешти тих людей, хто був раніше в політиці… Я дуже добре пам’ятаю, як Януковича, вибачте, як свиня фуфайку, таскала прокуратура і примушувала кожен день приходити на допити, тому що він насмілився заплатити олімпійцям додаткові гроші, тому що більше нагород, чим планувала Україна. І це була політична помста, як і сьогодні політична помста Тимошенко. Запитайте у людей: якщо говорять, що вона дала пенсії замість того, щоб тримати гроші в фонді, то люди будуть казати "молодець". Це помилка влади, яка так робить. Це політична помста. Довіри не буде в цьому випадку. І коли стільцями б’ють депутати один одного в залі – люди думають: "А як ми, власне, будемо захищені в цій країні?" Тому перше питання – це відновлення довіри. Це зупинка в процесах недемократичних. Треба зупинитися і зрозуміти: або всі випливаємо і виживаємо, або всі разом будемо отам: банкрутами в ямі. І я тому закликаю і Національний банк, і тих, хто сьогодні при владі, подумати про це. Бо перша ознака недовіри – це прихід на вибори менше половини населення України, яке не захотіло довіряти нікому, і зараз чекає від влади конкретних відповідей на конкретні запитання сьогоднішнього дня: що їсти? Як жити? Як заплатити за комунальні послуги? І так далі. Відновлення довіри – ключовий елемент будь-якої реформи. І я до цього закликаю.