Конец декабря это время для подведения итогов и составления некоторых планов на будущий год

Вид материалаДокументы
Михаил Погребинский.
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Савік Шустер
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Савік Шустер

Михаил Погребинский.

Погребинський

Ну, мы были свидетелями очередной войны власти и оппозиции, внутри бывшей власти... Мне кажется, что это всё мы уже видели. Видели и год, и два тому назад. Только тогда вот эта война реально происходила внутри действующей системы власти. Это было чрезвычайно опасно. И мы видим, чем это всё закончилось. Ну, поражением этой власти. Сейчас это продолжается в виде ток-шоу, но уже к власти отношения не имеет. К сожалению, то, что происходит в парламенте, – это тоже к власти отношения не имеет. К сожалению, вот не могу согласиться с моим бывшим коллегой Андреем, что претензии к представителям сегодня, которые... там всякие уголовные дела против них... что это исключительно претензии к чиновникам, поскольку так или иначе там большая часть людей – или самая максимально большая – это люди, которые работали с прошлой властью. А у нас, вы знаете, тот, кто проработал хотя бы три месяца чиновником, – он уже совершил какие-то нарушения. И проблема тут не вообще, а проблема в том... в избирательности применения закона. И это опасно. Значит, что касается выступления президента... Ну, итог года очевидный: что внутри власти есть порядок. Есть начальник – и он один. Все остальные исполняют. И в этом есть и плюс, и минус. Плюс очевиден для всех: ну, бардак во власти – нет страны. Мы теряли страну. Сейчас есть одна воля и есть серьёзная опасность. Так как эта воля единственная, то это означает, что есть высокая опасность совершить фатальную ошибку. Потому что никто... некому остановить, некому взять за руку. А ошибки совершаются. Вот я могу сказать, что я вот посмотрел на последний указ, где обозначены люди, которые будут отвечать за проведение тех или иных реформ. Мне кажется, что это очень серьёзная ошибка. Что там ответственными за проведение реформ назначены люди, которые руководят соответствующими отраслями. Ну очевидно совершенно, что они не могут быть ответственными за проведение реформы. Президент этого не знает? Я уверен, что множество людей в его окружении это знают. Значит, они либо не решаются это сказать, либо институция так сформирована, что теперь только президент имеет свою точку зрения, которая сформирована какой-то одной группой. Это очень опасно. И это то, что меня больше всего волнует.

Савік Шустер

Спасибо. Александр Мартыненко... Рука отдохнёт... У девочки рука отдохнёт – и потом...

Мартиненко

Коллеги, мне кажется... мне кажется, что вот мы начали с того, что я в самом начале сказал: что в целом, вы знаете, всё оно вроде бы как красиво, а дело в частностях. Меня, вы знаете, уровень дискуссии чего-то сегодня совсем удручил. Ну совсем. Потому что я когда вспоминаю эту дискуссию в соседних странах – в том числе и в России, и в других, – то, знаете, она на другом уровне происходит. То есть если мы говорим о том, что народ должен жить хорошо, то слушайте, ну давайте уже на самом деле действительно говорить о том, как он это будет делать. Если мы говорим о том, что надо поднимать промышленность, восстановить, то это замечательная история. Ребята, я хочу узнать, где есть деньги на эту промышленность, на инвестиции, где будет... кто будет реализовывать эти планы, кто будет приватизировать её и кто будет, собственно, повышать технический уровень. Если мы говорим о компьютерных каких-то вещах, о новых технологиях, то я хочу знать, кто это будет делать, опять же, и как это будет происходить, и как этих ребят, которые пишут программы для компании "Сименс", сидя в городе Харькове, будут почему-то, значит, перестраивать на работу на украинскую экономику... На самом деле очень много вопросов сложных достаточно, но которые на самом деле есть сущность реформ. А о том, что народ должен жить хорошо, у него должна быть хорошая медицина... Какая медицина при этом финансировании? Господи!.. Да не будет других денег. И это тоже всем прекрасно понятно. И понятно, что страна жила не по средствам, и понятно, что популизм был. Все присутствующие в этом зале, кстати говоря, так или иначе причастны к строительству популистского государства. Ну все то ли были при власти, то ли есть. Люди, так вот о чём мы?.. Давайте же мы, наверное, будем говорить всё-таки о том, как это будет дальше делаться, исходя из нынешних возможностей, конечно, а не в целом. У нас нет нефти и нет газа. Но у нас есть такие-то деньги – и что мы в этом плане будем делать? Конкретно... А не "страна должна жить лучше, а люди – здоровее".

Мага

Панове, вибачте. Можна, Савік, дві секунди?..

Савік Шустер

Владимир Фесенко.

Мага

Я перепрошую, пане Володимире. Вибачте, тому що так давно я ніколи не мовчав, як сьогодні. Добрий вечір. Значить...

Савік Шустер

Может быть и хуже.

Мага

Може бути і гірше. Ще ніколи так в’яло не реагували на виступи ваші. Тобто є рівна кількість симпатиків у одних і в інших. І рівна кількість симпатиків думають, що і одні, і інші творять дурницю. Дуже стурбовані тим, що відключився Інтернет... трансляція нашої програми через Інтернет. Запитують, чи це не цензура. Це по-перше. По-друге... Незважаючи на те, що було стільки тем, три основні тези і один маленький лист. Перше: що треба...

Савік Шустер

Пётр Порошенко, пожалуйста.

Мага

Да. Добрий вечір, Петро Олексійович. Що для того, щоб вирішити всі проблеми в нашій країні, треба: 1) змусити олігархів платити податки; 2) перекрити офшори; 3) депутатам самим розпочати з того, що почати виконувати Конституцію. І от тепер – маленький лист до вас із двох рядочків: "Шановні депутати, ви весь час наступаєте на ті самі граблі, коли ви в більшості і при владі. Ви забуваєте, що завтра ви будете в опозиції. Прийміть один-єдиний закон: якщо народ має право обирати депутатів, то дайте йому право і відкликати їх, а не голові Верховної Ради. І тоді ми, народ, не дамо вам провести антинародні закони, мордобої... і не дамо відмінити антикорупційний закон. Олександр Мельник, місто Коломия". От те, що в Інтернеті.

Савік Шустер

Владимир Фесенко.

Фесенко

Вы знаете, вот я отвечу на реплику читателя, зрителя нашей программы. К сожалению, я не раз за все последние годы слышал вот от простых избирателей такую формулу: "Знаємо, що вони крадуть, але вони допомагають". И чему мы удивляемся, что Черновецкий руководил Киевом?.. И много других людей, которых обвиняют в разных преступлениях, раз за разом получают депутатский мандат... А вот в связи с этим... Вы знаете, один из результатов нынешнего года: политических... Очень парадоксальный. Про который никто не вспоминает. За этот год снизился уровень доверия и к власти, и к оппозиции. Люди всё больше и больше не доверяют ни одним, ни другим. И, наверное, вот нынешняя, сегодняшняя дискуссия – она лишний раз это подтверждает. 50 процентов на местных выборах людей проигнорировали избирательный процесс. То есть они уже не верят, что через выборы могут привести к власти эффективных людей. А те, кто пришли, – среди них 10 процентов проголосовали против всех. Вот над этим нужно думать – как менять качество власти. А вот продолжение таких дискуссий, которые мы сегодня видели... К сожалению, я вот, например, так и не получил ответа, как реформировать здравоохранение. Что делать с пенсионной реформой? Я верю Элле Марленовне Либановой, которая говорит: "Нет у нас другого выхода, как повышение пенсионного возраста". Она специалист – она не политик. У нас дефицит Пенсионного фонда огромнейший. Как решать эту проблему? Я не услышал этого ответа. Здравоохранение... Да, Феофанию развивают. А всё остальное здравоохранение – оно просто медленно погибает. И где рецепт решения этой проблемы? Финансовые, организационные, политические и так далее... Вот я думаю, что на этом надо концентрироваться, а не на взаимных обвинениях.

Савік Шустер

Евгений Копатько.

Копатько

Савик, я хотел бы поддержать Владимира. Вот действительно, подводить итоги года... На самом деле вот нынешний дискурс, по большому счёту, не добавляет баллов ни власти сейчас, ни оппозиции. Это первое. Второе: если говорить о рейтинговых позициях на конец года – мы об этом мало говорили в этом эфире и вообще в последнее время, потому что, по большому счёту, это тоже стало терять интерес... Но если быть объективными, то преимущество власти над оппозицией сейчас в целом в два раза выше. Хотим мы или не хотим, доверие институту президентства – под 40 процентов, доверие оппозиции – 20. Вот выводы делайте сами, уважаемые коллеги. Вопрос третий, о котором хотелось бы сказать... Вопрос об ответственности за то, что мы говорим сейчас. Безусловно, сейчас когда коллеги-политологи говорят о тех, что неубедительны, ну, скажем, представители оппозиции... То есть я хотел бы обратить внимание всё-таки на выступление президента. Пожалуй, впервые за много лет – это моё личное мнение, я сейчас не буду пытаться, там, может быть, сравнивать... это было, если хотите, достойное выступление президента. Причём перед представителями средств массовой информации, которых никак уже в ангажированности к власти нельзя обвинить. Понимаете? Три ведущих канала, которые... на которых можно говорить очень важные, очень значимые вещи. Прежде всего для представителей оппозиции. Я полагаю, что состоялся диалог. Как бы Ирина Геращенко ни говорила, я согласен, что есть и разделение, может быть, какие-то вещи в подаче информации... Но я полагаю, что, может быть, впервые за много лет состоялся такой, на мой взгляд, очень важный и интересный, и полезный диалог. Спасибо.

Савік Шустер

А Юрий Мирошниченко?..

Мірошниченко

Як лідеру опозиції я готовий поступитися.

Савік Шустер

Чому?

Мірошниченко

Ну, хай він скаже. А потім я...

Яценюк

Я зараз хочу сказати одну приємну річ за цілу цю передачу. Я переконаний, що вона буде точно приємною.

Савік Шустер

Он сейчас поздравит всех католиков с Рождеством.

Яценюк

Почекайте. Я зараз усе скажу.

Савік Шустер

Двенадцать часов.

Яценюк

По-перше, я хотів би сказати, резюмуючи от нашу дискусію, про те, що в нас у країні є дуже багато розумних, талановитих, інтелектуальних людей. Ну, це природний процес трансформації. Ну, ми просто поки що молода країна. Пройде зміна політичних еліт, пройде зміна бачення – ми все рівно із цього виплутаємося. Але я хотів би зараз звернутися до тієї людини, яка веде цю чудову передачу. Я прочитав у засобах масової інформації про те, що це, здається, остання передача на телеканалі "Україна". Тому, шановний пане Савік Шустер, на виконання доручення всієї своєї партії... Особисто в мене є друг там Андрій Павелко... Вам вручається від імені кращого світового судді П’єра Луїджі Колліни – ви його добре знаєте – оця майка з новорічними привітаннями.

Савік Шустер

Дякую.

Яценюк

А до всіх я хотів би звернутися... До тих, хто сьогодні уже святкує Різдво, до тих, хто буде святкувати Різдво за декілька тижнів... З наступаючими святами! Хай нас усіх Бог береже! Дякую.

Савік Шустер

Это итальянская футболка? Ну, Пьер Луиджи Коллина... Это итальянские арбитры и судьи, да? Они...

Яценюк

Это УЕФА...

Савік Шустер

Это УЕФА. Да. Они... вот в этих футболках они судят.

Яценюк

Да. Он вам лично подписал. Лично.

Савік Шустер

Мне лично?

Яценюк

Да.

Савік Шустер

Коллина?

Яценюк

Да.

Савік Шустер

Хорошо. Спасибо.

Яценюк

И ваше имя...

Савік Шустер

Я сейчас... Я сейчас попереживаю рекламную паузу – и потом вернёмся.




(РЕКЛАМА).

Савік Шустер

Мы вновь в прямом эфире на телеканале "Украина". Раз с нами Пётр Порошенко, то, конечно, мы будем говорить и спросим у Петра Порошенко, что будет с гривной в следующем году, да? Но начнём мы с Юрия Мирошниченко. И вам, Юрий, вопрос: что будет с Юлией Тимошенко в следующем году? Потому что нашей аудитории, которой мы задали вопрос: "Уголовные дела Юлии Тимошенко и её соратников – политические репрессии или торжество закона?" – о чём говорил Андрей Ермолаев... Так аудитория... Может, она сейчас думает иначе – после ваших слов. Но до программы она думала так: всё же большинство считает, что это репрессии.

Мірошниченко

Дякую, Савіку. Ви знаєте, по-перше, хочу подякувати вам за те, що ви мені не давали слова до цього – як це не дивно. Оскільки в ході дискусії народжувалося багато ідей і емоційних якихось слів. Але у мене зараз є шанс сказати про те, що справді для мене є важливим. І в цьому контексті я хочу сказати, що цей рік був непростим. Є речі, за які мені дуже прикро, є речі, які всиляють в мене натхнення і навіть гордість. Серед тих речей, які для мене є прикрими, – це те, що ми, на жаль, – ми, політики, – ще не можемо піднести свою політичну культуру до того рівня, який би не змушував нас червоніти перед громадянами. Мені прикро, що наша опозиція маніпулює цифрами, мені прикро, що ми б’ємося в сесійній залі, мені прикро, що ми дуже часто намагаємося просто себе подати кращими, а своїх опонентів гіршими. Ми не шукаємо істину. Це правда. Я не буду відтворювати ті всі, скажімо, неправди, які прозвучали – в тому числі і під час цього ефіру, – зокрема щодо фінансування, скажімо, Адміністрації президента. Ця сума не змінилася – незважаючи на те, що в результаті покладених нових повноважень на президента в зв’язку з рішенням Конституційного суду, безперечно, більше стало тих завдань, які має виконувати апарат президента. Я не буду говорити про те, хто винен в тих чи інших суперечках. Я скажу, що, на жаль, опозиція не продемонструвала нової якості і не дала нам альтернативу. А коли пряме було запитання від експертів: "А що ви, власне, пропонуєте?" – вона стала цитувати фактично програму президента Януковича. Що мене надихає? Що є позитивним в цьому році? Мене надихає те, що в країні розпочато реформи, мене надихає те, що в країні є свобода слова. І ця програма, і ця палка дискусія, і ці, можливо, не зовсім об’єктивні, але щирі виступи – вони доступні в прямому ефірі для бачення всіх громадян України і не на одному каналі. Мене надихає і та новина, яку мені повідомив Савік: що його програма буде продовжувати жити незалежно від того, на якому каналі це буде відбуватися. Я хочу сказати, що я пишаюся нашим президентом. Пишаюся і сьогоднішнім його виступом, оскільки він був щирий, оскільки, мені здається, в цій розмові президент розкрив свої людські якості і справжні мотивації. Він сказав, що він хоче, щоби у кожній родині життя і дії влади приносили покращення, що він ніколи – це я хочу сказати нашій опозиції –не бажав, щоб комусь було погано. Незалежно від того, як ці люди ставляться до нього, він не зводить рахунки. І мені, до речі, приємно, що він не відповідає за те, яким буде рішення суду або правоохоронних органів. І це свідчить про те, що у нас є незалежні інститути. Він не вирішує за парламент. І він один з перших, хто поставився з досить суворою критикою до тих подій, які відбулися 16-го грудня в парламенті, але не взяв на себе роль того, хто буде судити когось або когось карати. Для цього є правоохоронні органи. Я дуже радий, що в нашій країні ті всі благі наміри, які декларувалися 19 років, почали сьогодні набувати ознак реальних кроків по запровадженню реформ. І тут я можу згадати адміністративну реформу, яка нехай першим кроком, але вже суттєво змінила структуру влади. Я хочу сказати і про ту податкову реформу... І, до речі, зверніть увагу: всі ці реформи відбуваються в режимі публічних обговорень. І податкова реформа стала одним із резонансніших, з точки зору залучення інститутів громадянського суспільства – чого, до речі, раніше не було. І президент став на бік тих людей, які опонували владі. Він наклав вето, він зберіг систему спрощеного оподаткування для малого бізнесу. Я дуже радий, що і під час пенсійної реформи, яка – абсолютно погоджуюся з паном Єрмолаєвим – не зводиться до збільшення пенсійного віку, а передбачає перехід з солідарної на накопичувальну систему, яка передбачає, що цілий, скажімо, комплекс заходів має бути зробленим, – вона теж розпочалася з дискусій, з презентацій. Я хочу сказати про те, що, на жаль, ми ще не можемо дати людям консолідованих сигналів, єдиної позиції як влади до опозиції. Але є вже і паростки нової культури. Зокрема сьогодні згадували закон про доступ до публічної інформації. І я хочу сказати, що саме завдяки персональній позиції президента України була створена та робоча група, яка об’єднала і журналістів, і опозицію, і коаліцію. І ми сьогодні виходимо на прийняття нової редакції закону про інформацію і про доступ до публічної інформації як елемент адміністративної реформи, щоб зробити владу прозорою і підконтрольною. Президент в перших указах, які він видав, починаючи свою діяльність, створив Антикорупційний комітет. Президент вніс закон про боротьбу з корупцією. Президент допомагає і опозиції, коли говорить про те, що він готовий сприймати будь-які ініціативи будь-яких народних депутатів, не ділячи їх на провладних і опозиційних. Сьогодні важко нашій країні. І, можливо, дійсно, прикро, що не всі ініціативи президента можуть бути втілені – зокрема в соціальній сфері. Але малозабезпечені родини, ті діти, які народжуються, вже будуть отримувати з цього року, як правильно сказав Вадим Колесніченко, вже підтримку. Але, на жаль, ще не доотримують свою підтримку пенсіонери, адже практично по 10 тисяч кожен пенсіонер в цьому році віддає на погашення боргів по сплаті тих відсотків, які набрані в якості кредитів на нашу державу. І це ті виклики, з якими нам треба боротися. Це правда, яку має президент зважати, це правда, яку президент має порівнювати, коли ухвалює рішення. Не популізмом – можливо, прикрими, але необхідними ліками треба лікувати нашу країну. І знаєте, дуже важливе ось питання було поставлене одним з ведучих під час цього інтерв’ю: "Чи не боїтесь ви втратити рейтинг?" Пам’ятаєте цей момент інтерв’ю? А він сказав: "Найбільше, чого я прагну, – це бути чесним. Щоби я міг подивитися в очі людям і після того, як піду з президентського поста, що я їх не обдурив, адже я маю інформацію, я бачу, що треба робити. І навіть якщо це буде вартувати мого персонального рейтингу – я піду на це, оскільки я відповідаю перед цими людьми". Це перший рік навіть не закінчився. Можливо, опозиція хотіла би, щоби вся програма, за яку голосували люди – а це п’ять років, – була реалізована за перші місяці. На жаль, цього статися не може. І навіть президент Грузії, який сьогодні наводився в якості прикладу, звітував за два роки. Ми ж в своїх діях керуємося не популізмом, а керуємося інтересами громадян України. Ось головна ідея, яку доніс до нас президент. І найголовніше. Сьогодні – в час, коли країна зустрічає Новий рік, – мені здається, президент, вийшовши до найбільш рейтингових ведучих, які на різних каналах проводять ток-шоу, не у форматі окремо записаного інтерв’ю, а в режимі вільного спілкування окреслив своє бачення як сьогоднішнього дня, так і майбутнього. Він запевнив країну своїм власним словом, своєю власною репутацією, що той поступ, який він визначив як програму на президентських виборах, залишиться для нього головним дороговказом в кожному кроці, в кожному дні його роботи. І в цьому сенсі ми очікуємо, що суспільство об’єднається довкола людини, яка прагне зробити реформи. Ми очікуємо, що і опозиція не буде зводити рахунки, не буде шукати прогалини, а буде пропонувати кроки, які би допомогли президенту в реалізації його намірів.