1 Report on activities carried out during the reporting period 10
| Вид материала | Документы |
- Server Reporting Services Алексей Шуленин, Microsoft обзор Microsoft ® sql server™, 646.29kb.
- International Financial Reporting Активное развитие и внедрение международных стандартов, 80.3kb.
- Европейского Союза Nomenclature of Activities European Community (nace, Rev L, mod., 115.66kb.
- Report of the Secretary-General on ip telephony, 249.71kb.
- Assessing Implementation of the eecca environmental Partnership Strategy – a baseline, 147.38kb.
- Curacy of numerical solutions received by Finite Difference Time Domain (fdtd) method, 50.04kb.
- Physics Performance Report [2] и в программу исследований эксперимента na61 [3], 91.43kb.
- Институт Корпоративного Управления и Стратегических Исследований росспа программа, 71.64kb.
- Russian Classification of Economic Activities, 8906.49kb.
- Russian Classification of Economic Activities, 5554.33kb.
Компоненти проекту і показові заходи
1. Розвиток потенційних можливостей загального секторального підходу до сектора
1.1 Підхід та обґрунтування
В рамках нещодавно підписаного Меморандуму про взаєморозуміння при обговоренні сільськогосподарських проблем передбачається збільшення контактів і обміну досвідом між Генеральним Директоратом ЄС у справа сільського господарства і Міністерством Аграрної політики (МАП).
Крім того, важливо забезпечити МАП відповідним механізмами управління і координації і надати йому технічну спроможність, аби воно могло виконувати завдання, пов’язані з його роллю в процесі втілення ЗСП. Розширення планувальної та управлінської ролі Міністерства у цій сфері потребує нових навичок, організаційних змін і деякої матеріальної підтримки. Аби підготовитись до цих вимог, пропонується розпочати відповідну роботу заздалегідь, до виконання робіт з компонентів.
1.2 Заходи
Підтримка МАП з метою зміцнити його потенціал щодо аналізу потреб і пріоритетності проблем, планування, координації, управління виконанням, моніторингу і оцінки програм, які стосуються ЗСП.
Інституційні заходи
Оцінити і запропонувати зміни в інституційні та організаційні структури Міністерства, щоб надати йому можливість виконувати роль, необхідну для впровадження ЗСП. Це включатиме пошук підтримки для міжміністерських робочих груп і використання всіх доступних механізмів, включи Бюро обміну інформацією з технічної допомоги (TAIEX).
Планувальні заходи
Підвищення спроможності відповідних посадовців Міністерства (як на координаційному, так і на рівні задач окремого компонента), щоб вони могли брати на себе більш активну роль в аналізі потреб, визначенні пріоритетів і плануванні заходів технічної допомоги і ресурсів для їх здійснення. Сюди входить також підвищення здатності до стратегічного аналізу і планувальних навичок, знання принципів технічної допомоги, методів управління проектами і англійської мови, щоб співпрацювати з Делегацією Європейської Комісії і програмними документами.
Управління виконанням
Міністерство буде грати більш упереджувальну роль в координації дій донорів і МФО і потребує підтримки для виконання цієї додаткової задачі. Для підвищення участі в плануванні і управлінні Міністерство має бути здатним провадити моніторинг. Це потребує підтримки, а також знання основних принципів управління проектами і спеціальних методів моніторингу.
Контракт на постачання
Для виконання своїх зрослих зобов'язань щодо планування і управління Міністерству знадобиться база даних про результати і висновки попереднього проекту і попередніх заходів, а також про роботи, які продовжуються і плануються.
Механізм
Сервісний контракт.
2. Безпечність продовольства
2.1 Підхід і обґрунтування
Вирішення поточних інституційних проблем є передумовою для ефективної та узгодженої з вимогами СОТ-СФС системи забезпечення безпечності продовольства. Запропоновані інституційні зміни та запровадження інспектування на основі аналізу ризиків, орієнтованого на принципи системи НАССР, забезпечує більш ефективний та результативний внутрішній контроль, а також усуває бар’єри для торгівлі.
Згідно з одним із основних принципів ЄС щодо безпечності продовольства, який стосується відстеження, ідентифікація тварин сприяє контролю за станом здоров’я тварин та станом здоров’я населення, включаючи відслідковування назад по харчовому ланцюгу у випадку виникнення забруднення на будь-якому його етапі і, як наслідок, гарантує вищий рівень безпечності, сприяючи створенню нових можливостей для торгівлі. Запровадження результативних механізмів забезпечення безпечності продовольства, таких як повернення товарів тощо, є основним пріоритетним питанням, яке дозволить підвищити експортний потенціал українських виробників харчових продуктів і кормів, зокрема, до країн ЄС внаслідок дотримання вимог ЄС.
Створення референс лабораторій повинно сприяти підвищенню якості та уніфікованості аналітичних результатів. Ця мета може бути досягнута шляхом виконання таких видів робіт як застосування валідованих аналітичних методів, забезпечення наявності референс матеріалів, проведення порівняльного тестування та навчання персоналу лабораторій. Діяльність референс лабораторій повинна, в ідеалі, охоплювати усі сфери дії законодавства про продукти харчування та корми і здоров’я тварин, зокрема, ті сфери, де існує необхідність у точних аналітичних результатах.
2.2 Заходи
2.2.1 Допомога в інституційному вдосконаленні функцій, що стосуються безпечності продовольства, на основі відокремлення функцій управління ризиками та оцінки ризиків згідно з європейськими та міжнародними принципами, а також надання допомоги в модернізації інспекційних служб.
Консультації стосовно стратегії
Основним принципом підходу ЄС до безпечності продовольства є раціоналізоване та спеціалізоване управління і координація діяльності усіх агенцій на шляху досягнення цілей безпечності продовольства. З метою вдосконалення функцій управління ризиками, оцінки ризиків та комунікацій відносно ризиків будуть розглянуті стратегічні, законодавчі, інституційні та бюджетні питання таких раціоналізованих та спеціалізованих механізмів управління і будуть надані пропозиції стосовно проведення реформ. У відповідності до принципів ЄС, буде проведено навчання інспекторів з методів планування і проведення інспекцій на базі аналізу ризиків з особливою увагою на принципи системи НАССР.
Інституційні і регуляторні аспекти
Підтримка в складанні необхідних програмних документів, підготовці і втіленні законодавства для реалізації задач щодо згаданої вище раціоналізації, спеціалізації і координації.
Технічні аспекти
Допомога керівництву інспекційних служб у запровадженні планування на основі аналізу ризиків та навчання інспекторів застосуванню процедур HACCP.
Механізм
Виконання проекту передбачається в рамках ТВІНІНГ за умови, що існуватимуть відповідні домовленості щодо забезпечення існування організації, яка стане прямим партнером. У відсутності таких домовленостей проект буде здійснюватись через сервісний контракт.
2.2.2 Підтримка розвитку потенціальних можливостей для впровадження системи простежуваності у продовольчому секторі України відповідно до Регламенту (ЄC) № 178/2002.
Заходи будуть спрямовані на простежуваність як у державному, так і приватному секторі.
Інституційні аспекти
Надати допомогу Агенції з ідентифікації і реєстрації тварин у запровадженні нею системи ідентифікації та реєстрації тварин і використанні отриманих даних для управління ризиками та здійснення оцінки ризиків згідно з принципами і механізмами ЄС фокусуючись на великій рогатій худобі і, зокрема, відповідно до Регламентів № 1760/2000 (ЕС) та № 1082/2003 (ЕС), а також на маркуванні продукції тваринного походження.
Підтримка харчової та кормової промисловості у створенні відповідних систем для виконання вимог ЄС стосовно відстеження у відповідності до положень Блакитної книги ECR “Застосування відстеження у ланцюгу постачання для забезпечення очікувань споживачів щодо безпечності” та згідно з іншими відповідними настановами ЄС
Пілотний проект
Для демонстрації можливості запровадження цієї системи у галузі будуть виконані пілотні проекти у молочній та/або м’ясній промисловості.
Механізм
Сервісний контракт.
2.3 Модернізація мережі лабораторій
Модернізація ключових лабораторій, які можуть виконувати функції референс-лабораторій згідно з правилами ЄС (статті 32 і 33 Регламенту №882/2004), наприклад, стосовно дослідження залишків (в першу чергу - антибіотики, антигельминти, протикокциди), токсинів і харчових добавок. Для цього необхідно: підготовити пропозиції щодо вимог до референс-лабораторій і процедури їх атестації; забезпечити офіційні лабораторії інформацією про аналітичні методи, зокрема про референс-методи; організувати порівняльні випробування і навчання персоналу лабораторій.
Інституційні і регуляторні аспекти
Підтримка регуляторної та інституційної бази для ефективного функціювання системи референс-лабораторій.
Устаткування - призначене для виконання функцій референс-лабораторій.
Навчання - методологічним аспектам виконання функцій довідкової лабораторії.
Механізм
Сервісний контракт і контракт на постачання.
3. Інфраструктура ринку
3.1 Підхід і обґрунтування
Підтримка каналу постачання для забезпечення кращої і більш однорідної якості для споживачів, підвищення конкуренції та ефективності через фінансування, інформування і доступ до ринку на рівні виробництва.
Існуючі умови кредитування (зокрема, термін дії та умови гарантії/ застави) є проблемою, зокрема в сільських районах. Це негативно впливає на започаткування нового бізнесу (з метою диверсифікації), на заміну і модернізацію застарілої технології (для підвищення ефективності), а також на продуктивність і рентабельність виробництва.
Об'єднання ресурсів і укладання колективних угод з метою збільшення прибутку сільськогосподарських товаровиробників через зміцнення ринкових позиції, економії від зростання масштабів, а також через покращений доступ до оптових і роздрібних ринків та інших елементів виробництва і маркетингового ланцюга.
Досвід ЄС свідчить, що інтереси малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників можна ефективно лобіювати тільки шляхом організованого колективного представництва в регульованому середовищі через громадські організації. Збирання і розповсюдження ринкової інформації для членів громадських організацій надасть додаткових аргументів і стимулів для приєднання до таких організацій.
Щоб обґрунтувати державне субсидування і визначити роль держави в національній мережі оптових і гуртових ринків, держава має знати, в якій мірі це субсидування сприятиме її політичним задачам стосовно розвитку інфраструктури ринку і сільських районів.
Створення системи ринкової інформації, доступної до тих, кому вона потрібна і коли вона потрібна, це логістична і витратна проблема. Час і витрати на збирання і розповсюдження інформації можна скоротити до мінімуму, використовуючи мережу гуртових та роздрібних ринків і канали розповсюдження інформації через професійні і міжпрофесійні асоціації, і таким чином побудувати національну мережу, яка охоплює всю країну і забезпечує функціювання інших механізмів.
3.2 Заходи
3.2.1 Аналіз прийнятності умов фінансування: підтримка сприяння зв'язкам між постачальниками і користувачами фінансових/ кредитних послуг у сільських районах.
- Підтримка банківського і небанківського (наприклад. кредитні союзи) сектора кредиторів, які обслуговують сільські райони, з метою створення умов кредитування (наприклад, середньо- і довгостроковий кредит, урахування альтернативних видів гарантії і додаткового забезпечення) шляхом розроблення механізмів, прийнятних для малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників в сільський місцевості.
- Підтримка сільськогосподарських товаровиробників для забезпечення їх відповідності умовам кредитування.
- Аналіз впливу зняття мораторію на продаж землі на доступність до кредитів у сільський місцевості .
Навчання і розширення зв'язків між кредиторами і користувачами кредитів
Консультації з банками і небанківськими фінансовими установами з метою розробки більш прийнятних умов і механізмів і альтернативні види гарантій для малих товаровиробників в сільський місцевості.
Практична підтримка малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників з метою надати їм можливість задовольняти умовам кредиторів, включаючи підтримку всіх механізмів надання такої підтримки.
Полегшення діалогу між кредиторами і користувачами кредитів з метою пошуку взаємоприйнятних умов.
Механізм
Сервісний контракт.
3.2.2 Підтримка розвитку маркетингових груп сільськогосподарських товаровиробників
Аспекти стратегії і регулювання
- Визначення концепції і розроблення нормативно-правової бази згідно з практикою ЄС і відповідно до принципів СОТ з метою створити чітку і сприятливу структуру (включаючи фінансові аспекти) для розвитку маркетингових груп сільськогосподарських виробників всіх форм (включаючи кооперативи, акціонерні товариства з обмеженою відповідальністю, неформальні маркетингові групи).
- Широка інформаційна кампанія з метою забезпечити добре розуміння і усвідомлення вигод від групування для входження у цивілізований ринок, що дає більшу прибутковість і кращі можливості.
- Аналіз економічної доцільності впровадження пунктів пакування для маркетингових груп (можливо, у формі сервісного кооперативу, що слід визначити через аналіз економічної доцільності).
Консультації
Для забезпечення ефективності вищезгаданого дуже важливо провести широкі консультації, аби визначити ключові проблеми і найбільш ефективні механізми їх вирішення. Для цього треба також проаналізувати кращі приклади з практики і висновки, зокрема держав-членів ЄС, які мають найдоречніший досвід, а також обговорити ці питання з усіма ключовими учасниками і зокрема з сільськогосподарськими громадськими організаціями (див. Заходи 3).
Механізм
Сервісний контракт.
Пілотний проект
Здійснення пілотного проекту для демонстрації ключових питань, які треба вирішувати, з наголосом на зберіганні, очищенні, сортуванні, пакуванні/ фасуванні як м'ясо-молочних, так і овочево-фруктових продуктів.
3.2.3 Підтримка розвитку сільськогосподарських громадських організацій (включаючи професійні і міжпрофесійні асоціації)
Аспекти стратегії і регулювання
- Підтримка визначення концепції і розроблення нормативно-правової бази згідно з практикою ЄС з метою розвитку сільськогосподарських громадських організацій з пріоритетним використанням маркетингових об’єднань сільськогосподарських виробників.
Аналізуючи ключові поточні питання маркетингових об’єднань сільськогосподарських виробників - де це реально, за допомогою аналогічних громадських сільськогосподарських організацій країн ЄС, - проект має висунути на перший план головні проблеми і стимулювати ефективність відповідних сільськогосподарських професійних і міжпрофесійних асоціацій з точки зору їх спроможності консультувати, аналізувати, розробляти документи і лобіювати.
Розповсюдження інформації
- Допомога у розробленні механізму розповсюдження ринкової інформації через професійні і міжпрофесійні асоціації з використанням, серед інших джерел, гуртових та роздрібних ринків як місць збирання і постачання інформації як для продавців, так і для покупців сільськогосподарської продукції.
3.2.4 Підтримка оптових і гуртових ринків і супутньої ринкової інформаційної мережі
Аспекти стратегії і регулювання
- Підтримка розроблення вторинного законодавства для "Закону про оптові ринки сільськогосподарської продукції".
- Дороблення "генеральних планів" розвитку гуртових та роздрібних ринків, підготовлених в рамках проекту ЄС “Удосконалення логістичних послуг і каналів збуту для малих і середніх сільськогосподарських підприємств” з метою встановити найбільш ефективний баланс між державними і приватними ресурсами (включаючи існуючу державну і недержавну інфраструктуру) для підтримки розвитку інфраструктури національної мережі гуртових та роздрібних ринків.
- На основі розроблених генеральних планів провести найбільш прийнятні і пріоритетні попередні дослідження економічної доцільності стосовно інфраструктури гуртових і/або роздрібних ринків з метою визначення найбільш прийнятних варіантів для державно-приватного партнерства.
- Підтримка впровадження прозорих систем ринкової інформації щодо гуртових та роздрібних ринків, якщо це доцільно - за участю держави і з використанням каналів постачання інформації через професійні і міжпрофесійні асоціації виробників сільськогосподарської продукції.
Механізм
Сервісний контракт.
4. Розвиток сільської місцевості
4.1 Підхід та обґрунтування
Проект буде спрямовано на вирішення інституційних, законодавчих та бюджетних питань на національному рівні для розв’язання проблем, які стримують розвиток сільської місцевості, а також розглядатимуться ті питання, які виникли під час реалізації місцевих пілотних проектів.
Цей компонент торкатиметься базових умов стійкого розвитку сільської місцевості, а також питань розповсюдження передового досвіду в секторі. Він є сумісним, зокрема, з суспільним підходом до розвитку, запропонованим Регіональним фондом ЄС (Стійкий розвиток – етап III), а також з проектами Стійкого місцевого розвитку і іншими донорськими заходами, що запропоновані, або вже реалізуються в цій сфері, та повністю відповідає засадам аграрної політики України.
Підготовка програм соціально-економічного розвитку сільських територіальних громад відноситься до самоврядних повноважень органів місцевого самоврядування. На жаль у більшості сільських територіальних громад ці повноваження органами місцевої влади не реалізуються. Основними причинами цього є - відсутність необхідних знань та навичок у керівництва органів місцевого самоврядування в питаннях активізації громади та адміністрування місцевих соціально-економічних процесів.
Місцеві програми соціально-економічного розвитку є ключовим інструментом для розвитку ініціатив сільських мешканців, їх активної участі в житті територіальної громади, формування механізму встановлення довгострокових пріоритетів розвитку та визначення фінансових можливостей.
Такий підхід відповідає Основним заходам політики розвитку сільської місцевості ЄС на 2007-2013 рр. відповідно до концепції LEADER+, що передбачає сприяння сталому розвитку сільських місцевостей шляхом передачі функцій та повноважень місцевим територіальним громадам.
Про доречність вищенаведеного свідчать моделі з активізації громади та підвищення спроможностей органів місцевої влади, що сьогодні запроваджуються в рамках проекту DFID у пілотних регіонах. Проект, запропонований CIDA, робить наголос на концептуальній важливості запровадження цього механізму і є повністю сумісним на обласному та районному рівнях.
Потрібно створити умови, за яких сільські територіальні громади та органи місцевої влади матимуть реальні фінансові повноваження для ефективного розвитку сільських ініціатив. Необхідно формування державного бюджету на базі сільських, районних та обласних бюджетів (знизу догори), що передбачатиме самостійне визначення громадою своїх потреб і слугуватиме запорукою ефективного використання та моніторингу бюджетних коштів.
Необхідно докласти зусиль для подальшої популяризації та розповсюдження успішних моделей розвитку сільської місцевості, реалізованих у рамках проектів міжнародної технічної допомоги (DFID, CIDA, SIDA, TACIS) та українських громадських організацій. Дуже важливо, щоб позитивні результати та уроки, здобуті під час попередньої пілотної роботи, стали загальнонаціональним здобутком – для інформаційного забезпечення розроблення стратегії, сприяння тиражуванню найкращих практик, запобігання повторенню помилок і забезпечення оптимального використання державних фінансових ресурсів. Такий підхід забезпечить більш ефективне використання існуючих механізмів та ресурсів для надання місцевим органам влади та громадам інформації та забезпечення їх механізмами, необхідними для покращення соціально-економічного статусу сільських територіальних громад.
4.2 Заходи
4.2.1 Підтримка у створенні базових умов, які дозволять жителям сільської місцевості вирішувати питання стійкого розвитку у своїх громадах.
Стратегічні, інституційні та регуляторні заходи:
Підтримка у концептуалізації та розробці заходів, які сприятимуть створенню та виконанню комплексних програм стійкого розвитку для сільських територіальних громад. Виконання забезпечується шляхом створення Місцевих дієвих груп (МДГ), вибраних за відкритою процедурою на основі критеріїв, викладених у програмах.
Такі дії забезпечать стимулювання спільної роботи сільських мешканців та місцевих органів влади при визначенні конкретних потреб і пріоритетів сільської територіальної громади, при формуванні стратегічного бачення розвитку відповідної сільської території, при формуванні місцевих бюджетів, а також цільове використання коштів місцевих та Державного бюджетів
Включаючи підтримку для таких заходів:
- запровадження пропозицій щодо інституційних змін на національному рівні (включаючи створення Агенції розвитку сільської місцевості) для концептуалізації та виконання запланованих програм;
- розробка нормативно-правової бази щодо вдосконалення міжбюджетних відносин з метою створення фінансових основ реалізації місцевих комплексних програм стійкого розвитку;
- пропозиції щодо створення належної місцевої інституційної бази, яка впливатиме на розвиток сільської місцевості;
- розробка рекомендацій для місцевих органів влади стосовно виконання ними функцій самоврядування та делегованих функцій стосовно розвитку сільської місцевості;
- запровадження відповідних інституційних змін на національному рівні стосовно розвитку потенціалу місцевих органів влади для виконання місцевих комплексних програм стійкого розвитку;
- визначення проблемних питань сільського та несільськогосподарського бізнесу, включаючи розвиток зеленого туризму, місцевих регіональних продуктів та послуг. Розв’язання таких проблем шляхом покращення законодавчої та нормативної бази та шляхом підвищення інституційного потенціалу на національному рівні.
4.2.2 Формулювання політики на базі передового досвіду та успішних моделей розвитку сільської місцевості
Для найбільш ефективного формулювання політики необхідно звернутися до найефективніших моделей розвитку сільської місцевості та включити їх у національну політику. Існує багато успішних місцевих та регіональних проектів, і необхідно, щоб позитивний досвід, набутий під час виконання таких проектів, був переведений у площину політичного рівня та розповсюджений на національному рівні.
- Збір та аналіз усіх моделей розвитку сільської місцевості, які реалізуються в Україні та в країнах-членах і кандидатах у члени ЄС та справляють ефективний вплив на розвиток сільської місцевості, включаючи донорські проекти та діяльність місцевих НУО, з метою розробки політичних та нормативно-правових документів, керівництв та довідкових матеріалів для подальшого розповсюдження та використання під час навчання.
- Аналіз, систематизація та вироблення пропозицій, щодо найбільш ефективних механізмів для розповсюдження та навчання, використовуючи, за можливості, існуючі канали, механізми та ресурси для навчання й розповсюдження інформації.
Національна законодавча база:
Посилання: Закон України № 2982-IV “Про основоположні принципи державної аграрної політики на період до 2015 року” від 18 жовтня 2005р.
Посилання: Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні ” (Бюлетень Верховної Ради, № 24, 1997р., ст. 170)
Механізм
Твінінг-проект
4.3 Зацікавлені сторони
Розроблення політики розвитку сільського господарства і сільських територій це дуже важлива і складна справа, щоб обмежити її виконання лише Міністерством аграрної політики (МАП). Необхідно залучити до цієї роботи інші урядові організації і зацікавлені професійні групи, особливо, коли МАП недостатньо спроможне чи компетентне, щоб очолити процес розроблення політики розвитку сільського господарства, продовольчого сектора і сільських територій.
Основними потенційними партнерами цього проекту будуть:
- Міністерство аграрної політики, буде відповідальним за здійснення комплексної програми (на основі ЗСП) розвитку сільського господарства і сільських районів, коли ця програма буде завершена і затверджена. МАП буде активно залучатись до формулювання програми.
- Відповідні департаменти і агенції Міністерства аграрної політики і Міністерства охорони здоров'я, відповідальні за виконання компонентів програми.
- Кабінет Міністрів України і Верховна Рада України відповідатимуть за планування загальної політики і схвалення законодавчих або нормативних документів, які будуть розроблені в рамках проекту стосовно розвитку сільського господарства і сільських територій.
- Ймовірно, що Міністерство закордонних справ незабаром візьме на себе повну відповідальність за контроль над виконанням Плану дії ЄПД13.
- Міністерство економіки відповідає за координацію технічної допомоги і буде залучене до підготовки очікуваної децентралізації; воно забезпечить узгодженість комплексної (загальносекторальної) програми розвитку сільського господарства і сільських територій з загальнонаціональною політикою і стратегією розвитку. Міністерство надаватиме підтримку у розробленні та затвердженні цільових програм.
- Чекають, що Міністерство фінансів візьме на себе відповідальність за підтримку у розробленні і затвердженні бюджету комплексної програми розвитку сектора сільського господарства і сільських районів, включаючи створення системи середньострокового планування витрат (СПВ) для цієї програми, і допомагатиме у визначенні пріоритетів сектора. Воно відповідатиме також за управління коштами зовнішньої допомоги після очікуваної децентралізації.