1 Report on activities carried out during the reporting period 10

Вид материалаДокументы
Логістика для фермерів і маркетингові групи
Розвиток каналів постачання
Законодавство і нормативні документи
Надання пільгових кредитів
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   31

2.2 Висновки


Розроблення з липня 2005 року стратегії інвестування розвитку сільського господарська і сільських територій (ARIS) - це спільна робота Міністерства аграрної політики України і Організації ООН з питань продовольства і сільського господарства (ФАО) при підтримці Світового Банку, який розробляє пропозиції і рекомендації щодо механізмів створення зайнятості у несільськогосподарській сфері та підтримки розвитку життєздатного сільськогосподарського сектора, що базується на сімейних фермах.


В рамках спільного формулювання в проекті ФАО аграрної стратегії, узгодженої зі вступом до СОТ і інтеграцією в ЄС, були підготовлені і презентовані в червні 2006 р. на семінарі в Києві чотири директивних документа, що визначають стратегію. Це «Торгівля сільськогосподарською продукцією», «Вступ до СОТ та інтеграція в ЄС», «Реформування земельних відносин і зміна структури сільськогосподарських товаровиробників», «Підтримка і регулювання сільського господарства та розвиток маркетингу і сільської місцевості».


Також за дорученням ФАО підготовлені документи «Проблема відповідності санітарним і фітосанітарним заходам у контексті вступу до СОТ і експорту в країни ЄС: стосовно України»9 та «Україна після 2000 року: Фундаментальні зміни в аграрній політиці і підході до землекористування»10. ФАО також працює над розробленням загальної аграрної політики стосовно вступу до СОТ нових країн і досягнення угоди про безмитну торгівлю з ЄС.


Таким чином, є істотні вихідні засади, на яких український уряд міг би побудувати свою власну стратегію розвитку сектора.


Інші цінні висновки можна зробити з минулих і теперішніх проектів Тасіс, наприклад, з проекту «Створення механізму сертифікації, стандартизації та контролю сільськогосподарської продукції відповідно до вимог СОТ-СФС» (жовтень 2003р. - жовтень 2005р.). Цей проект був спрямований на підтримку економічного розвитку сільськогосподарського сектору через впровадження міжнародних стандартів безпечності продовольства, здоров’я тварин і рослин. Головні висновки з проекту такі:
  • Стосовно стандартів безпечності та якості продовольства, приватний сектор стоїть далеко попереду державного як у сприйнятті проблеми, так і її вирішенні, що випливає з комерційної необхідності та реалій.
  • Працювати з державними організаціями у цій сфері важко, оскільки нема єдиного підходу до сприйняття проблеми, і різноманітні «гравці» прагнуть контролювати питання безпечності продовольства.
  • Є забагато заінтересованих кіл, які намагаються завадити створенню єдиної Агенції з продовольчої безпеки, що необхідно для забезпечення цілісної політики «з лану до столу», а також з практичних міркувань.
  • Виробництво сировини, наприклад, молока, занадто фрагментарне і деконцентроване і не може задовольнити ринкові вимоги щодо гігієни та безпечності продуктів, оскільки ферми дуже малі і не можуть підтримувати необхідний рівень інвестування. Необхідно об’єднати і сконцентрувати виробників молочної продукції у групи з акцентом на підтримання стабільного рівня якості молока, яке постачається на переробні заводи.


З проекту “Покращення логістики і маркетингових каналів малих і середніх сільськогосподарських підприємств” (березень 2005р. - грудень 2006р.) можна зробити такі ключові висновки:
    • Логістика для фермерів і маркетингові групи - фермери мають визнати, що вони можуть посилити свою позицію, навчившись кооперуватися. Важливо прийняти колективний підхід, щоб отримати ефективні результати.
    • Розвиток каналів постачання – в процесі планування треба приймати до уваги і організовувати канали постачання, аби надати фермерам можливість досягати кінцевого користувача. Підвищивши ефективність зберігання і розподілу через ефективне логістичне забезпечення, можна досягти кращого збуту по кращим цінам. Якщо удосконалити маркетингові канали, зросте різниця між собівартістю і продажною ціною і значно підвищиться конкурентоздатність українського сільського господарства на міжнародному ринку. Для поліпшення прибутковості фермерів важливі також експортні ринки.
    • Підтримка менеджменту - ефективність каналу постачання можна підвищувати лише через об'єднаний підхід з залученням до каналу всіх партнерів і використанням логістики, що дозволить мати, коли потрібно, точну і своєчасну інформацію. Для забезпечення належної якості і результативності цього проекту потрібен правильний менеджмент і системи менеджменту.
    • Законодавство і нормативні документи – для виходу на зовнішні ринки істотно важливі міжнародні стандарти і норми. Без належної політики і регуляторної бази неможливо розвивати економіку сільських районів і аграрну економіку країни в цілому.
    • Надання пільгових кредитів - сільське господарство - це двигун розвитку сільських районів, але паливом для нього слугує кредит!


В проекті ключових інституцій IBPP “Реформа управління в сільському господарстві” зроблені такі рекомендації:
    • Розділення політичної і адміністративної структур;
    • Уніфікація штатних одиниць і створення прозорої штатної структури;
    • Консолідація функцій, компетентності і відповідальності на відповідних робочих рівнях;
    • Функції і чисельність персоналу мають бути структуровані не вертикально, а горизонтально;
    • Консолідація всіх районів обслуговування в рамках Міністерства.

В рамках проекту Співробітництво між державними та громадськими організаціями у здійсненні аграрної політики”11 було підготовлено законопроект, що спрощує створення процедури, через яку громадські організації сільськогосподарського сектора активно співпрацюватимуть з державними органами, але, на жаль, цей законопроект не був прийнятий Верховною Радою.


В рамках проекту “Підвищення потенційних можливостей стосовно управління ризиками для фермерів і малих і середніх сільськогосподарських підприємств” (травень 2005р. - травень 2007р.) зараз розробляється стратегія розвитку системи аграрного страхування, яка передбачає інституційні зміни у бюджетній і регуляторній сферах, що стимулюватимуть попит на аграрне страхування і на його збільшене використання при отриманні кредитів. Для продовження цього проекту планується проект Міжнародної фінансової корпорації (МФК).


Важливий висновок: надмірно загострюється увага на законодавстві для реформування сільського господарства та сільських районів, та менше уваги приділено дотриманню законів через належне інституційне управління на основі оперативних планів, які своєю чергою, мають підтримуватися системою середньострокового планування витрат (СПВ).