1 Report on activities carried out during the reporting period 10
| Вид материала | Документы |
- Server Reporting Services Алексей Шуленин, Microsoft обзор Microsoft ® sql server™, 646.29kb.
- International Financial Reporting Активное развитие и внедрение международных стандартов, 80.3kb.
- Европейского Союза Nomenclature of Activities European Community (nace, Rev L, mod., 115.66kb.
- Report of the Secretary-General on ip telephony, 249.71kb.
- Assessing Implementation of the eecca environmental Partnership Strategy – a baseline, 147.38kb.
- Curacy of numerical solutions received by Finite Difference Time Domain (fdtd) method, 50.04kb.
- Physics Performance Report [2] и в программу исследований эксперимента na61 [3], 91.43kb.
- Институт Корпоративного Управления и Стратегических Исследований росспа программа, 71.64kb.
- Russian Classification of Economic Activities, 8906.49kb.
- Russian Classification of Economic Activities, 5554.33kb.
2.4 Координація донорства
Координацією донорства традиційно керувало Міністерством економіки через департаменти, що відповідають за координацію дій донорів і міжнародних фінансових організацій (Дирекція співробітництва з ЄС і Дирекція координації міжнародної технічної допомоги (двосторонні угоди)), а також через механізм Національного координаційного бюро.
В рамках підходу ЗСП саме Міністерство аграрної політики повинне брати зростаючу участь у координації дій донорів і МФО в секторі. Це було підтверджено включенням в програму компоненту, який стосується необхідності підвищення спроможності виконувати цю збільшену роль.
У жовтні 2005 Делегація ЄС одержала від Міністра аграрної політики лист, в якому ЄС пропонується очолювати координацію технічної допомоги у цій сфері до запровадження в найближчому майбутньому процедури координації, очолюваної урядом. ЄС, як прихильник і головний ініціатор впровадження підходу ЗСП в Україні має грати істотну роль в координації донорства в контексті більшої інтеграції в ЄС і гармонізації політики, нормативних документів і законодавства. Для підготовки цього опису проекту і згодом Технічного завдання була підготовлена таблиця відповідної діяльності донорів, яка додається до цього опису.
3. СИТУАЦІЯ У КРАЇНІ
3.1 Політика співробітництва країни-бенефіціара
Відповідно до резолюції Верховної Ради України No 2921-IV від 23 вересня 2005 року, стан справ в агропромисловому комплексі України визнано кризовим. Протягом деякого часу Кабінет Міністрів України та Міністерство аграрної політики намагалися виправити ситуацію. Втім, запроваджені заходи не змогли підвищити продуктивність у сільському господарстві, забезпечити безпечність і якість продовольства та покращити рівень життя в сільській місцевості.
В даний час в Україні немає прийнятої урядом загальної стратегії чи бачення розвитку сільського господарства та сільських районів. У минулі роки ніколи не приділялось достатньої уваги системній політиці сільського розвитку. Хоча ще нещодавно розробці такої комплексної державної політики розвитку села і сільського господарства приділялось багато уваги.
Нещодавня спроба визначити політику у сільськогосподарському секторі була зроблена в Законі України “ Про основні засади державної аграрної політики в Україні”, який передбачав: забезпечення безпечності продовольства, підвищення конкурентоспроможності українських сільськогосподарських товаровиробників на внутрішньому та закордонних продовольчих ринках, збереження сільської спадщини та підтримку сільського населення.
У 2004 році Міністерством аграрної політики (МАП) було розроблено проект Національної програми соціального розвитку сільських районів до 2011 року”. Метою Програми є забезпечення розвитку сприятливого середовища на селі, як необхідної передумови для ефективного функціювання сільськогосподарського виробництва та сталого розвитку сільських селищ. Ця програма не була ані розглянута, ані прийнята, в основному, через події в Україні у кінці 2004 року.
Групою неурядових організацій та експертів у співпраці з Міністерством аграрної політики та іншими міністерствами була розроблена Національна комплексна програма “Добробут через аграрний розвиток на 2005-2010 роки” (Програма ДАР) як продовження урядової програми “Назустріч людям”. Пані Тимошенко, колишній Прем’єр-міністр України, особисто контролювала та координувала розробку цієї програми.
У 2005 році, група депутатів Верховної Ради розробила проект Національної програми розвитку сільського господарства до 2015 року: ”Село для кожного, кожний для села”. Програма визначила такі стратегічні цілі: (i) досягнення сталого і ефективного функціювання агропромислового комплексу, орієнтованого на задоволення як внутрішніх, так і експортних потреб у сільськогосподарської продукції і продуктах переробних галузей та (ii) соціальне відродження сільських районів з ліквідацією бідності та поступовим підвищенням рівня життя сільського населення до тих стандартів, що існують в економічно розвинених країнах.
У 2005 році Інститут аграрної економіки Академії аграрних наук України розробив “ Програму соціально-економічного розвитку села”. Програма визначила такі стратегічні цілі: (i) реформування соціальної сфери на селі через розвиток соціально орієнтованої економіки; (ii) коригування співвідношення між економічним і соціальним розвитком села з акцентом на інтересах сільського населення; (iii) створення належних умов для роботи і відпочинку в кожному сільському населеному пункті.
Жодна з вищевказаних програм не була прийнята з відповідними бюджетними статтями для їх виконання. Проте, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 26 жовтня 2005 року Програма ДАР має бути переглянута та запропонована для остаточного затвердження.
Прем’єр-міністр пан Єхануров 21 грудня 2005 року підписав постанову № 536-p стосовно концепції розвитку українських сіл на 2006-2010 роки. Міністру аграрної політики було доручено протягом 3-х місяців підготувати проект програми розвитку українських сіл на 2006-2010 роки.
В цьому документі визначені такі пріоритети:
- Безпечність і якість продовольства;
- Аграрні ринки;
- Сільськогосподарське виробництво;
- Фінансові механізми та інвестиції;
- Сільськогосподарська наука та освіта;
- Розвиток сільських районів;
- Земельні відносини;
- Інституційні питання.
Найостанніша національна програма в аграрній сфері це «Загальнодержавна програма соціально-економічного розвитку українського села на період до 2015 року». Процес її розроблення забрав набагато більше часу, ніж спочатку передбачається, і на даний момент Програма все ще не завершена і механізм її затвердження (постановою Кабінету Міністрів або, згідно з законом, Верховною Радою) доки не ясний.
Загальна характеристика:
Головні компоненти Програми такі:
- Розвиток сільських територій;
- Розвиток аграрного ринку;
- Розвиток зовнішньоекономічної діяльності;
- Розвиток освіти, аграрної науки, консультативних послуг і інформатизації;
- Удосконалення адміністративної системи агропромислового комплексу.
В «Загальнодержавній програмі соціально-економічного розвитку українського села на період до 2015 року» акцент пересунувся від підтримки розвитку українського села, що, за визначенням, означає першочерговість заходів розвитку соціальної сфери і інфраструктури, до суспільно-економічного розвитку, який передбачає, перш за все, економічний розвиток аграрного сектора в цілому і підтримку сільськогосподарського виробництва зокрема.
Безпечність продовольства:
Головна мета - здійснення державної політики у сфері забезпечення безпечності продовольства і виробництва якісної продукції.
Завдання:
- гармонізація нормативно-технічної документації, яка стосується безпечності і якості харчових продуктів, з міжнародним і європейськими вимогами;
- активізація наукових досліджень і зростаюче впровадження наукоємних і альтернативних технологій;
- розвиток біотехнологій глибокої переробки сировини і забезпечення виробництва конкурентоздатних харчових продуктів;
- збільшення виробництва упакованих і готових для вживання харчових продуктів з використанням пакувальних матеріалів внутрішнього виробництва;
- впровадження міжнародних систем контролю безпечності продовольства, систем екологічної безпеки, міжнародних стандартів серії ІСО, адаптованих до вимог ЄС;
- розроблення швидких методів випробування і відповідного устаткування з програмним забезпеченням для контролю безпечності і якості сировинних матеріалів, матеріалів, контактують з харчовими продуктами, і самих харчових продуктів.
Інфраструктура ринку:
- В проект Програми включені і подані в його різних підрозділах наступні завдання стосовно розвитку інфраструктури аграрного ринку:
- Підтримка (як пріоритет) організації національної мережі сільськогосподарських оптових ринків (товарні біржі, оптові овочеві, рибні ринки та ринки інших свіжих продуктів, оптові ринки худоби і свійської птиці; оптові торгові центри сільськогосподарських маркетингових/комерційних кооперативів);
- Підтримка розвитку інфраструктури роздрібних ринків системи Української кооперативної спілки («Укоопспілка») і місцевих громадських ринків суспільної власності;
- Підтримка створення інфраструктури для сільськогосподарських сервісних кооперативів, а також їх регіонального і національного згрупування з метою експортної діяльності;
- Впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій для моніторингу аграрного ринку і послуг для сільського населення;
- Створення інфраструктури для експорту і зовнішнього маркетингу. Формування державних інституційних структур з функціями підтримки розвитку експортної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
В цілому, більшість передбачених методів і заходів у запропонованій Програмі орієнтовані на крупних сільськогосподарських товаровиробників, а малі і середні товаровиробники проігноровані.
Розвиток сільських районів
Програма доволі повно відображає проблеми розвитку сільських районів і пропонує підходи до комплексного розвитку сільських районів, а також до вирішення сільських соціальних проблем.
Програма встановлює такі головні пріоритети сільського розвитку:
- Сільська зайнятість, скорочення бідності і розвиток бізнес-структур;
- Створення умов і стимулів, аби молодь залишалась в сільській місцевості;
- Комплексний розвиток інфраструктури в сільських районах;
- Підтримка розвитку територій хронічного безробіття;
- Удосконалення системи управління розвитком сільських районів.
Крім того, значна увага приділяється іншим аспектам розвитку сільських районів, таким як інфраструктура аграрного ринку (кооперація, кредитні союзи, і т.і.), освіта і консультативні послуги, які безпосередньо пов'язані з розвитком сільських районів і грають вирішальну роль у соціально-економічному зростанні сільських районів.
Таким чином, пропонований проектом загальний секторальний підхід до сільського господарства, безпечності продовольства і розвитку сільської місцевості добре узгоджується з вище описаними національними підходами, стратегіями і програмами (хоча жодна з них не була прийнята або успішною), які стосуються необхідних реформ у сільському господарстві і підвищення рівня життя сільського населення в Україні.