Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк" Річна фінансова звітність

Вид материалаДокументы
Примітка 1. Облікова політика
Примітка 1.3. Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок
Примітка 1.4. Іноземна валюта
Примітка 1.5. Доходи та витрати
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

7. Облікова політика


Примітка 1. Облікова політика

Примітка 1.1. Загальна інформація про діяльність банку

Акти законодавства України, якими керується банк під час виконання своїх функцій:

- Конституція України;

- Цивільний та Господарський кодекси України;

- Закони України “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, “Про заставу”, “Про іпотеку” та інші;

- Декрет Кабінету міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 року № 15-93;

- Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), затверджені постановою Кабінету міністрів України і Національного банку України від 28.08.01 року № 1124;

- Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.00 року № 520;

- Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.09.03 року № 403;

- Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 року № 566;

- Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 06.07.00 року № 279;

- Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.07.01 року № 275;

- Правила реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України, затверджені постановою Правління НБУ від 15.08.01 року № 343;

- Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 року № 22;

- Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.03 року № 492;

- Інструкція про касові операції в банках України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 14.08.03 року № 337;

- Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене постановою Правління Національного банку України від 03.12.03 року № 516;

- Правила здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб, затверджені постановою Правління Національного банку України від 14.10.04 року № 486;

- Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28.08.01 року № 368;

- Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та зміни до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 12.12.02 року № 502;

- Правила проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 04.07.01 року № 259;

- Перелік і тарифи операцій (послуг), що здійснюються Національним банком України, його територіальними управліннями та установами за операціями (послугами), пов’язаними з діяльністю клієнтів і банків-кореспондентів Національного банку України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 12.08.03 року № 333;

- Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.07.00 року № 283;

- Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями, - постанова Правління Національного банку України від 30.12.03 року № 597;

- Правила надання фізичним і юридичним особам-резидентам (крім уповноважених банків України) і нерезидентам індивідуальних ліцензій та спеціальних дозволів на переміщення валюти України, іноземної валюти, платіжних документів (іменних, дорожніх чеків), банківських металів через митний кордон України та внесення змін до Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 31.07. 01 року № 305;

- Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.06.04 року № 270;

- Положення про зупинення операцій, арешт та примусове списання коштів в іноземних валютах та банківських металів та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 03.12.03 року № 515;

- Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затверджені постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 року № 118;

- Про схвалення Методичних рекомендацій з питань розроблення банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом (Правління Національного банку України від 30.04.02 року № 164);

- Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14.05.03 року № 189;

- Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління Національного банку України від 08.02.00 року № 49;

- Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.06 року № 320;

- Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 18.06.03 року № 254;

- Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 року № 639;

- Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 року № 563;

- Правила здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм з-за кордону іноземної валюти, затверджені постановою Правління Національного банку України від 17.01.01року № 18.

Діяльність банку забезпечують наступні структурні одиниці і підрозділи:
  • Казначейство.
  • Управління індивідуального бізнесу.
  • Управління по обслуговуванню юридичних осіб.
  • Управління активних операцій.
  • Юридичне управління.
  • Контрольно-ревізійне управління.
  • Бухгалтерія.
  • Управління розвитку.
  • Управління маркетингу.
  • Управління справами.
  • Управління безпеки.
  • Управління інформаційних технологій.
  • Відділ фінансового моніторингу.
  • Відділ внутрішнього аудиту.
  • Відділ управління ризиками та аналізу.
  • Відділ касових операцій.
  • Відділ по перевезенню валютних цінностей та інкасації коштів.
  • Відділ депозитарної діяльності зберігача.
  • Відділ касових операцій.
  • Чернівецька філія ТОВ "Фортуна-банк".
  • Відділення №1 Чернівецької філії
  • Відділення №1.
  • Відділення №2.

Свою діяльність ТОВ "Фортуна-банк" здійснює на підставі банківської ліцензії № 201, виданої Національним банком України 27.11.2002, яка дає право здійснювати наступні банківські операції:
  • приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
  • відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі, переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
  • розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Без отримання письмового дозволу ТОВ "Фортуна-банк" має право здійснювати наступні операції:
  • надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
  • придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);
  • лізинг;
  • послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
  • випуск, купівлю продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних фінансових інструментів;
  • випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використання цих карток;
  • надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

На підставі дозволу № 201-4 від 18.10.2005 р. ТОВ "Фортуна-банк" має право здійснювати наступні операції:
  • неторговельні операції з валютними цінностями;
  • ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;
  • ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;
  • ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;
  • відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
  • відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
  • залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
  • залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;
  • емісія власних цінних паперів;
  • організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
  • здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
  • здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
  • здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;
  • перевезення валютних цінностей та інкасація коштів;
  • операції за дорученням клієнтів або від свого імені з інструментами грошового ринку;
  • операції за дорученням клієнтів або від свого імені з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
  • операції за дорученням клієнтів або від свого імені з ф’ючерсами та опціонами;
  • довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
  • депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.


Примітка 1.2. Основи облікової політики та складання звітності


Облікова політика банку – сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів, процедур, що використовуються банком для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика ТОВ "Фортуна-банк" базується на чинному законодавстві України, міжнародних та національних стандартах бухгалтерського обліку, рішеннях керівництва банку.

Облікова політика визначає порядок ведення бухгалтерського обліку операцій, які здійснює банк згідно з чинним законодавством.

Облікова політика банку базується на основних принципах бухгалтерського обліку:
  • повне висвітлення — усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;
  • превалювання сутності над формою — операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;
  • автономність — активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку;
  • обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов'язання та/або витрати — не занижуватимуться;
  • безперервність — оцінка активів банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;
  • нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
  • послідовність — постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття в фінансових звітах;
  • історична (фактична) собівартість — активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення.

Активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватись у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату.

Цими принципами банк керується при веденні рахунків і складанні зовнішньої та внутрішньої звітності.

Банк веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у валюті України. Операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у валюті України з перерахуванням її за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України на дату здійснення операції або складання звітності.

Банком застосовуються наступні критерії визнання активів та зобов’язань:

- є ймовірність надходження до банка або вибуття з банку будь-якої майбутньої економічної вигоди , пов'язаної з конкретним активом (зобов'я-занням);

- актив (зобов'язання) має собівартість або вартість , яку можна досто-вірно визначити.

У наступних примітках зазначено , які саме принципи оцінки застосовувалися до конкретних активів (зобов'язань).

Активи і зобов’язання обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення (за первісною або справедливою вартістю).

Примітка 1.3. Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок


Будь-які зміни в обліковій політиці, що мають суттєвий вплив на показники звітного або майбутнього періодів, повинні бути описані з зазначенням їх причин і змін у відповідних статтях.

Не вважається зміною в обліковій політиці:
  • нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими;
  • нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються по суті від попередніх і не здійснювалися раніше.

Нова облікова політика застосовується до подій та операцій з часу їх виникнення.

В звітному періоді змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок не відбувалось.


Примітка 1.4. Іноземна валюта


Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх визнання з використанням рахунків валютної позиції групи 380 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів".

Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за монетарними активами та зобов'язаннями переоцінюються у валюту звітності під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання (відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді).

Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за немонетарними статтями відображаються у звітності за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх виникнення і не переоцінюються під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання за відповідними рахунками доходів і витрат класів 6, 7.

Придбані за іноземну валюту немонетарні активи (запаси, основні засоби, нематеріальні активи тощо) відображаються за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу (попередньої оплати).

Монетарні статті в іноземній валюті переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу, в звіті "Баланс" відображені за офіційним валютним курсом на кінець останнього дня 2007 року: за 100 доларів США 505,00 грн.; за 100 Євро – 741,9460 грн.; за 100 швейцарських франків – 446,8477грн.; за 100 фунт стерлінгів – 1 009,7251 грн.; за 10 Російських рублів – 2,0579 грн.

Курсові різниці від переоцінки грошових коштів та монетарних статей в іноземній валюті обліковуються на рахунку 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами".

Політика керівництва банку щодо ризику збитків внаслідок зміни курсу іноземної валюти визначається загальними принципами управління та мінімізацією фінансових ризиків. Зокрема, управління валютним ризиком здійснюється процедурами лімітування та управління валютною позицією банку, диверсифікацією активів.


Примітка 1.5. Доходи та витрати


При відображенні в бухгалтерському обліку інформації про доходи і витрати банк застосовує основні принципи бухгалтерського обліку під час визнання та обліку доходів і витрат, зокрема:
  • нарахування та відповідність доходів і витрат — відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів і витрат під час їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів та порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, з метою визначення фінансового результату звітного періоду;
  • обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів банку.

Доходи і витрати визнаються за таких умов:

а) визнання реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями банку;

б) фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.

Доходи і витрати, які визнані банком, від здійснення банківських операцій згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" та від інших операцій, що здійснюються відповідно до законодавства України, з метою відображення їх у фінансовій звітності, розглядаються як доходи і витрати, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банку.

Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку.

Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо за рахунками процентних доходів і витрат за класами 6,7 із застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

Нарахування процентів за фінансовими інструментами здійснюється за номінальною процентною ставкою, яка передбачена умовами договору і відображається за рахунками з обліку нарахованих доходів і нарахованих витрат за класами 1,2,3.

Амортизація дисконту (премії) за фінансовими інструментами здійснюється одночасно з нарахуванням процентів.

Будь-які різниці, що виникають між сумою визнаних за ефективною ставкою відсотка процентних доходів (витрат) та нарахованих за номінальною процентною ставкою доходів (витрат) за фінансовими інструментами, придбаними (наданими, отриманими) за номінальною вартістю (без дисконту або премії), відображаються за рахунками з обліку неамортизованого дисконту (премії) у кореспонденції з рахунками з обліку процентних доходів (витрат).

Банк може не застосовувати ефективну ставку відсотка у наступних випадках:
  • до фінансових інструментів із строком користування до одного року;
  • якщо рівень відхилення ефективної ставки відсотка від номінальної ставки за певним фінансовим інструментом є несуттєвим.

Відхилення ефективної ставки від номінальної є несуттєвим якщо виконується при розрахунку відносного відхилення хоча б одна з вимог:
  1. різниця між річною ефективною ставкою відсотку та річною номінальною ставкою складає не більше 10,001 від номінальної річної ставки;
  2. різниця між місячною ефективною ставкою відсотку та місячною номінальною ставкою складає не більше 10,001 від номінальної місячної ставки;
  3. різниця між денною ефективною ставкою відсотку та денною номінальною ставкою складає не більше 10,001 від номінальної денної ставки;
    • якщо величина дисконту (премії) з урахуванням сум комісій, що включаються до вартості фінансового інструменту, є несуттєвою, тобто менше 1% від суми номіналу, то вона відноситься на процентні доходи (витрати) під час визнання такого фінансового інструменту.

Враховуючи наведені критерії суттєвості ТОВ "Фортуна-банк" не застосовує метод ефективної ставки відсотка при визначенні доходів та витрат.

У результаті використання активів банку іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів.

Проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, та розраховуються, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами або сум заборгованості банку.

Умовою визнання процентів є імовірність отримання банком економічної вигоди.

Якщо на дату нарахування неможливо визначити дохід (витрати) за останні 2 - 3 дні місяця, то такий дохід (витрати) визнається наступного місяця.

Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оцінений, то він визнається та відображається в бухгалтерському обліку в розмірі здійснених витрат, що підлягають відшкодуванню

Банк, ураховуючи принцип суттєвості, здійснює коригуючі проводки відповідно до Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.10.2001 N 427 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2001 за N 909/6100.

Визнаний та відображений за рахунками класу 6 дохід не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості щодо несплачених нарахованих доходів. Сума такої заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резерву під нараховані доходи.

Доходи визнаються в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню.

У разі відстрочення платежу, у наслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за надані послуги та інші активи, така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін активами, які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Сума доходів (витрат) за операціями обміну неподібними активами визначається за справедливою вартістю активів, послуг, що отримані (надані) або підлягають отриманню (наданню) банком, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих грошових коштів та їх еквівалентів.

Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані (надані) або підлягають отриманню (наданню) за операціями обміну, достовірно визначити неможливо, то дохід (витрати) визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані (отримані) за цими контрактами.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.

Доходи (витрати) за одноразовими послугами можуть визнаватися без відображення за рахунками нарахованих доходів (витрат), якщо кошти отримані (сплачені) у звітному періоді, у якому послуги фактично надаються (отримуються).

Доходи (витрати) за безперервними послугами визнаються щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування.

Доходи (витрати) за послугами, що надаються поетапно, визнаються після завершення кожного етапу операції протягом дії угоди про надання (отримання) послуг і відображаються в обліку за принципом нарахування. Нарахування доходів (витрат) здійснюється з дати оформлення документа, що підтверджує надання (отримання) послуги.

Доходи (витрати) за послугами з обов'язковим результатом визнаються за фактом надання (отримання) послуг або за фактом досягнення передбаченого договором результату.

Витрати на придбання та створення активу, які не можуть бути визнані активом, визнаються витратами.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
  • сума завдатку під заставу або в погашення кредиту, якщо це передбачено відповідним договором;
  • сума надходжень за договором комісії, агентським та аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;
  • сума авансу в рахунок попередньої оплати послуг, товарів тощо;
  • надходження, що належать іншим особам;
  • надходження від первинного розміщення цінних паперів;
  • сума податку на додану вартість, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:
  • платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
  • попередня (авансова) оплата товарів, робіт, послуг;
  • погашення одержаних кредитів, повернення депозитів тощо;
  • витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до чинного законодавства України.

Процентні доходи і витрати — операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі активу або зобов'язання.

Комісійні доходи і витрати — операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою; в окремих випадках суми їх можуть обчислюватися пропорційно часу і сумі зобов'язання.

Комісії, що визнаються в складі первісної вартості фінансового активу (зобов'язання), впливають на визначення сум дисконту та премії за цими фінансовими інструментами та є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструмента.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій — результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів.

Визнані банком доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку із застосуванням принципу нарахування.

Облік нарахованих доходів і витрат здійснюється не рідше одного разу на місяць за кожною операцією (договором) окремо.

Якщо доходи (витрати) отримані (сплачені) на дату балансу, то банк відображає їх в бухгалтерському обліку із застосуванням касового методу.

Залишки за рахунками доходів і витрат відображаються наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються.

У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, наступного робочого дня несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів, крім тих випадків, коли сплата нарахованих доходів відбулась у перший день прострочення.

Якщо банк не має впевненості в погашенні заборгованості за основним боргом і процентами, ураховуючи фінансовий стан боржника (контрагента банку), то така заборгованість визнається та відображається в обліку як сумнівна щодо отримання. Нараховані доходи за активними операціями уважаються сумнівними щодо отримання, якщо платіж за основним боргом прострочений понад 180 днів або проценти за ним прострочені понад 60 днів.

За умови визнання основного боргу сумнівним заборгованість за нарахованими доходами також визнається сумнівною щодо отримання.

У разі наявності простроченої та сумнівної заборгованості за нарахованими доходами формуються спеціальні резерви у відповідній валюті за рахунок витрат згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України.

Якщо заборгованість за нарахованими доходами визнана сумнівною, то подальше нарахування доходів та їх облік здійснюється за позабалансовими рахунками групи 960 "Не сплачені в строк доходи" до часу їх погашення клієнтом (поручителем) або до строку, визначеного угодою.

Якщо заборгованість за нарахованими доходами визнана безнадійною, то вона списується за рахунок сформованих резервів. Заборгованість, що списана за рахунок спеціальних резервів, обліковується за позабалансовими рахунками групи 960 "Не сплачені в строк доходи". В 2007 році в ТОВ "Фортуна-банк" нараховані доходи безнадійними не визнавалися і за рахунок резервів не списувалися.

Умови нарахування та сплати доходів і витрат, а також неустойки в разі порушення боржником зобов'язання визначаються договором між банком і контрагентом згідно з вимогами законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунковий період для нарахування процентних доходів (витрат) визначається договором відповідно до вимог законодавства України.

Для обрахування процентних доходів і витрат та прирівняних до них комісій застосовуються такі методи визначення кількості днів:
  • метод "факт/факт" — передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році — використовується банком при розрахунку процентних доходів в гривні;
  • метод "факт/360" — передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів — використовується банком для розрахунку процентних доходів в іноземній валюті.

Визнані банком доходи і витрати групуються за їх характером за відпо-відними статтями у фінансовій звітності "Звіт про фінансові результати".