Програма дій Федерації профспілок України (2006-2011), прийнята V з’їздом фпу; > Рішення виборних органів фпу, галузевої профспілки, територіального профоб’єднання;

Вид материала

У колективних договорах
Розділ х.
Додатки до Рекомендацій щодо колдоговірної кампанії 2010 року
Завданнями колдоговірної кампанії 2010 року є
V. У сфері соціального захисту

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

У колективних договорах необхідно передбачати наступні норми та положення:

1. Встановлення конкретної норми тривалості робочого часу, меншої, ніж це передбачено законодавством.

& Законодавчі підстави: Кодекс законів про працю України /ст. 50/, Європейська соціальна хартія /ст. 2/.

2. Визначення тривалості роботи в нічний час.

& Законодавчі підстави: Кодекс законів про працю України /ст. 54/, Європейська соціальна хартія /ст. 2/.

3. Встановлення п’ятиденного чи шестиденного робочого тижня.

& Законодавчі підстави: Кодекс законів про працю України /ст. 52/, Європейська соціальна хартія /ст. 2/.

4. Встановлення порядку роботи окремих категорій працівників у нічний час, початку і закінчення щоденної роботи (зміни), графіка змінності працівників.

& Законодавчі підстави: Кодекс законів про працю України /ст. 55, 57, 58/.

5. Запровадження поділу робочого дня на частини, встановлення підсумованого обліку робочого часу.

& Законодавчі підстави: Кодекс законів про працю України /ст. 60, 61/.

6. Встановлення часу надання перерви для відпочинку та харчування на роботах, де через умови виробництва (роботи) надання перерви для відпочинку і харчування є неможливим.

& Законодавчі підстави: Кодекс законів про працю України /ст. 66/.

7. Встановлення другого вихідного дня при неможливості перерви в загальний вихідний день у зв’язку з виробничо-технічними та організаційними умовами.

& Законодавчі підстави: Кодекс законів про працю України /ст. 67, 68, 69/.

8. Встановлення тривалості щорічних додаткових відпусток та інших додаткових оплачуваних відпусток, не передбачених законодавством, з їх оплатою за рахунок підприємства, установи, організації.

& Законодавчі підстави: Закон України «Про відпустки» /ст. 7, 8/.

9. Визначення розміру компенсації за використання інструментів, належних працівникові.

& Законодавчі підстави: Кодекс законів про працю України /ст. 125/.

РОЗДІЛ Х.

Гарантії діяльності Профспілкових організацій

І. У колективних договорах необхідно передбачати наступні норми та положення:

1. Зобов’язання власника або уповноваженого ним органу щодо створення умов для діяльності профспілок, а саме: безоплатного надання приміщення для роботи виборного профспілкового органу (профспілкового представника) з необхідним обладнанням, зв’язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною, надання приміщення для проведення профспілкових зборів (конференцій).

& Законодавчі підстави: Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» /ст. 42/, Кодекс законів про працю України /ст. 249/, Європейська соціальна хартія /ст. 28/, Конвенція МОП № 135 про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються /ст. 1, 2/.

2. Забезпечення участі виборного органу первинної профспілкової організації у вирішенні соціально-економічних питань, соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного обслуговування працівників, питань робочого часу і часу відпочинку, запровадження підсумованого обліку робочого часу.

& Законодавчі підстави: Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» /ст. 38/, Європейська соціальна хартія /ст. 22/.

3. Обов’язок роботодавця безоплатно перераховувати на рахунок профспілки членські внески із заробітної плати працівників.

& Законодавчі підстави: Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» /ст. 42/.

✔ Відсутність таких норм унеможливлює вирішення питання щодо притягнення до відповідальності роботодавців, а прокуратура і суд припиняють розгляд справ через відсутність відповідних норм у колективних договорах.

ІІ. При укладенні колективних договорів, галузевих та регіональних угод необхідно передбачати наступні норми та положення:

1. Зобов’язань профспілок щодо здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

2. Зобов’язань профспілок щодо надання правової допомоги членам профспілок, забезпечення представництва та захисту їх прав та інтересів у сфері соціально-трудових відносин відповідно до законодавства.

3. Зобов’язань роботодавців і профспілок щодо проведення спільних семінарів – навчань профактиву та представників власників або уповноважених ними органів з правових питань.

& Законодавчі підстави: Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» /ст. 19, 21/, Кодекс законів про працю України /ст. 259/.

Рекомендації підготовлені фахівцями структурних підрозділів апарату Федерації профспілок України

Додатки до Рекомендацій щодо колдоговірної кампанії 2010 року

Додаток 1

до рекомендацій

Інформаційна записка

про основні завдання колдоговірної кампанії на 2010 рік

І. Деякі підсумки 2009 року

У 2009 році господарський комплекс України працював в умовах світової фінансової кризи. Реальний валовий внутрішній продукт скоротився (у ІІ кварталі на 17,8 %, в ІІІ кварталі на 15,9% порівняно з аналогічним періодом 2008 року). Обсяги промислового виробництва за січень-листопад зменшились на 24%, при цьому випуск промислової продукції на підприємствах переробної промисловості зменшився на 28,9%, добувної промисловості – на 11,9%. Втриматися на минулорічних показниках вдалося лише сільськогосподарському виробництву (за січень-листопад 2009 року його обсяг залишився на рівні відповідного періоду 2008 року). Індекс споживчих цін за 11 місяців склав – 111,3% .

Наслідки світової фінансової кризи негативно позначилися і на рівні життя українців.

Уперше з 2000 року відбулося різке зниження реальної зарплати (за січень-жовтень на 10,4 відсотка) – у більшості промислових галузей вона зменшилась до рівня позаминулого року.

Не реалізується норма Генеральної угоди щодо формування заробітної плати з урахуванням мінімальних галузевих стандартів оплати праці та необхідності утримання працівниками непрацездатних членів сім’ї.

Борги із заробітної плати в поточному році збільшилися майже у 1,5 рази і складали на початок листопада 1671 млн. грн., в т.ч. на економічно активних підприємствах 1138,6 млн. грн., де 86,3% складають борги поточного року. За станом на 1.11.09 412,4 тис. працівникам економічно активних підприємств не виплачено заплату, борг в середньому на 1 працівника складав 2424 грн.

Разом з тим, завдяки спільним діям соціальних партнерів - державних органів влади, роботодавців та профспілок в останні місяці закріпилася стійка тенденція зростання обсягів виробництва майже в усіх видах діяльності. Показники розвитку економіки свідчать про поступовий вихід економіки з кризи.

Криза не тільки підтвердила необхідність перебудови економіки, переходу її на новий рівень розвитку, а й привнесла необхідність та можливості для базових структурних змін, інноваційного розвитку економіки, перебудови системи соціальних відносин, які є основою для реалізації прав і свобод людини. Це підтвердили і громадські слухання «Україна: перехід до сталого розвитку після кризи», що відбулися у Федерації профспілок України 25 листопада 2009 року (рекомендації слухань додаються).

Дії профспілок щодо забезпечення виконання угод та колективних договорів в частині виконання договірних гарантій в оплаті праці не допустили реалізації урядової ідеології щодо заморожування соціальних стандартів (в Україні діють Генеральна угода на 2008-2009 роки, 88 галузевих та 27 регіональних угод, зареєстровано більше 93 тисяч колективних договорів, під їх захистом перебуває 83 % працівників).

За даними державної статистики для 30,4 % працівників місячна тарифна ставка (оклад), встановлена колективним договором, перевищувала законодавчо встановлений її розмір (625 гривень), для 67,8% відповідала цьому рівню (станом на 30 червня 2009 року).

Завдяки в т. ч. і діям Федерації профспілок України Верховною Радою України з 1 листопада 2009 року підвищені державні соціальні стандарти та гарантії, зокрема, прожитковий мінімум для працездатної особи (744 грн.) та мінімальну заробітну плату (744 грн.). (Проте, навіть після такого підвищення мінімальна заробітна плата, з урахуванням податків, складає менше 80% фактичного прожиткового мінімуму (в цінах жовтня 872 грн.), кожен четвертий працівник отримує заробітну плату, нижчу межі бідності).

Вдалось стримати хвилю масових звільнень (станом на 1 січня 2009 року на обліку у державній службі зайнятості перебувало майже 900 тисяч безробітних, а на 1 липня 2009 року - 543 тисячі, на 1 жовтня – 508,4 тисячі. Рівень безробіття, визначений за методологією МОП в І півріччі склав 9,1%, а в до кризовий період був біля 7%).

Федерація профспілок України не допустила прийняття рішення щодо підвищення цін на газ для потреб населення (в 2,5 рази до кінця 2010 року), обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам та підвищення пенсійного віку. Все це сприяло захисту купівельної спроможності заробітної плати та інших доходів громадян.

ІІ. Передумови колдоговірної кампанії 2010 року

Світова фінансово-економічна криза внесла наприкінці 2008 року істотні корективи як зміст, так і в реальне виконання договірних зобов'язань, вплинувши на якісну складову колдоговірного процесу. Суттєво ускладнилось ведення колективних переговорів профспілкових організацій з працедавцями по укладенню нових договорів або пролонгації діючих без зниження рівня трудових і соціально-економічних гарантій. З метою збереження досягнутого рівня колдоговірних гарантій на підприємствах укладаються тимчасові (терміном на 1 рік) угоди, як додатки до колективного договору, щодо порядку застосування окремих його положень в нинішніх соціально-економічних умовах. Отримала поширення практика укладення тимчасових угод про взаємодію профспілкової організації на підприємстві та роботодавця на період подолання негативних наслідків кризи. В них фіксуються зобов’язання сторін щодо збереження робочих місць, порядок оплати вимушених простоїв, застосування гнучких форм зайнятості, тощо.

Разом з тим, непоодинокі випадки коли первинні профспілкові організації вимушено погоджуються на скорочення окремих соціальних програм, пільг для працівників (в більшості випадків такі зміни приймаються на зборах (конференціях) працівників). Дані профспілкового моніторингу показують також досить значну кількість фактів невиконання колективних договорів, зволікань із укладенням чи відмови від їх укладення (пролонгації).

Майбутній період характеризується наростанням певних труднощів, пов'язаних з проходженням процедури підготовки і узгодження проектів колективних договорів. З боку працедавців робляться спроби внесення змін щодо зниження рівня оплати праці, припинення дії зобов'язань та виплат стимулюючого характеру, введення режиму скороченого робочого часу тощо.

За оцінками міжнародних експертів у 2010 році економіки країн світу поступово виходитимуть з кризи і розпочнеться їх відродження. Значно складнішою прогнозується в Україні, не зважаючи на те, що Кабінет Міністрів України в своєму прогнозі макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2010 рік (затвердженому постановою від 12 вересня 2009 року №973) передбачає збільшення валового внутрішнього продукту, зростання реальної заробітної плати та деяке зниження безробіття (постанова Кабінету Міністрів України у табличній формі додається).

На основі зазначених показників сформовано і проект Державного бюджету України на 2010 рік.

В ситуації, що склалася, важливим для профспілок є визначення головних завдань колективно-договірної кампанії, вдосконалення контролю за виконанням колективних договорів і угод, пошук ефективних механізмів реалізації домовленостей.

Реальною допомогою головам профспілкових комітетів та профактивістів в цьому стали підготовлені фахівцями ФПУ рекомендації про дії профспілок:

при загрозі звільнення з роботи;
при виплаті неофіційної зарплати;
при несвоєчасній оплаті праці.

Під час проведення колдоговірної кампанії в нагоді також стануть рекомендації Міністерства праці та соціальної політики України центральним та місцевим органам виконавчої влади стосовно посилення організаційної роботи щодо укладення угод на галузевому та регіональному рівні та колективних договорів на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, приведення їх положень у відповідність з Генеральною угодою, виконання законодавства про колективні договори і угоди, посилення вимогливості до керівників підвідомчих підприємств, установ та організацій за стан колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин» (витяг з листа Мінпраці додається).

Наведені матеріали слугуватимуть підґрунтям для ведення колективних переговорів, а також можуть бути використані як аргумент щодо необхідності підвищення заробітної плати як на підприємствах, установах та організаціях, так і в галузях та регіонах.

ІІІ. Основні завдання колдоговірної кампанії на 2010 рік

В ситуації, що склалася в економіці України наприкінці 2009 року та на основі прогнозу економічного і соціального розвитку України у 2010 році головними завданнями колективно-договірної кампанії 2010 року повинні стати:

підвищення договірних гарантій для працівників та купівельної спроможності їхньої заробітної плати;
збереження робочих місць та створення високо ефективних робочих місць ;
охоплення колективними договорами та угодами всіх членів профспілок.

Постулатами колдоговірної роботи мають бути:

1. На які б поступки при укладенні колективних договорів не йшли профспілки, ніякі поступки в частині дотримання норм трудового законодавства не допустимі! Пам'ятаймо, що відповідно до статті 16 КЗпП України, умови колективного договору, що погіршують становище працівника у порівнянні із законодавством є недійсними!

2. Фундаментом нової економічної політики являється осмислення всіма соціальними партнерами виключної важливості соціальних відносин, етики гідної праці та гідного життя!

Завданнями колдоговірної кампанії 2010 року є:

І. У сфері економічної політики

1. Забезпечення реалізації спільних заходів соціальних партнерів щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки, її галузей та підприємств, здійснення структурних змін, інноваційного інвестування реального сектору економіки України, подолання технічної відсталості та прискореного оновлення основних фондів підприємств.

2. Здійснення заходів щодо підтримки пріоритетних галузей та сфер економіки України, вітчизняних товаровиробників та розвитку внутрішнього ринку з урахуванням членства України в СОТ.

3. Запровадження громадського контролю за дотриманням встановлених цін та тарифів на продукцію суб’єктів природних монополій за участю сторін соціального діалогу.

4. Максимальне застосування всіх дозволених законодавством преференцій (пільг) для підприємств, організацій та фізичних осіб.

5. Розширення впливу профспілок на формування соціально-економічної політики держави, в т.ч. на прийняття Державного та місцевих бюджетів, програм соціально-економічного розвитку, контролю за використанням бюджетних коштів, що спрямовуються на реалізацію антикризових заходів, регіональних програм, в тому числі - на зниження напруженості на ринку праці.

6. Забезпечення бюджетного фінансування основних соціальних зобов'язань і життєво важливих соціальних сфер.

7. Реалізації прав профспілкових комітетів на участь в органах управління підприємств і в різноманітних комісіях з питань їх діяльності, подальший розвиток форм виробничої, трудової, та економічної демократії на підприємстві.

8. Сприяння запровадженню суб’єктами господарювання програм та міжнародних стандартів соціальної відповідальності бізнесу з метою створення системи зацікавленості роботодавців та працівників в кінцевих результатах праці.

ІІ. У сфері зайнятості

1. Забезпечення продуктивної зайнятості населення та її реструктуризація шляхом концентрації працівників в галузях, що пов’язані з виробництвом конкурентоспроможних товарів, високотехнологічних сферах та поступове виведення надлишкових робочих місць з секторів з низькою доданою вартістю в міру здійснення їх структурної модернізації.

2. Забезпечення активної участі профспілок у підготовці та реалізації регіональних програм, які б передбачали зниження напруги на ринку праці та ефективне використання трудових ресурсів.

3. Використання форм соціального діалогу та взаємодії з контролюючими державними органами за дотриманням трудового законодавства, а також організація жорсткого контролю з в частині режиму робочого часу, часу відпочинку, укладення, зміни та розірвання трудових договорів.

4. Організація професійної підготовки й перепідготовки працівників та безробітних з урахуванням потреб та прогнозів розвитку ринку праці. Створення освітніх фондів в галузях та на підприємствах. Знання та висока кваліфікація стануть запорукою післякризового розвитку економіки України.

ІІІ. У сфері оплати праці

1. Відновлення до кризових темпів зростання реальної заробітної плати;

2. Зміна методології розрахунку мінімальних гарантій з оплати праці, в основу визначення яких слід покласти стандарт, який забезпечуватиме нормального відтворення працівника.

З цією метою при формуванні угод та колективних договорів доцільно застосовувати розподіл підприємств, установ та організацій на такі дві умовні групи:

перша група – підприємства, які успішно працюють, нарощують обсяги виробництва та послуг і є рентабельними;

друга група – підприємства, установи та організації, які з тих чи інших причин не подолали кризові явища.

Завданням підприємств першої групи є скасування змін до колективних договорів, що були прийняті за результатами переговорів на період виходу із економічної кризи; формування гарантії з оплати праці на основі відтворювального рівня оплати праці, який враховує оптимальний (раціональний) прожитковий мінімум для працездатних осіб (включає податок з доходів фізичних осіб, витрати на оренду або накопичення коштів для придбання житла, платні медичні та освітні послуги), а також сімейне навантаження.

Завданням підприємств другої групи є забезпечення мінімальних гарантій з оплати праці, встановлених законодавством та генеральною угодою; поступове відновлення, по можливості, всіх соціальних виплат, що були передбачені в колективних договорах в докризовий період.

3. Запровадження посиленого механізму компенсації за затримку заробітної плати (в розмірах, значно більших від кредитних ставок у комерційних банках) з метою забезпечення своєчасності виплати заробітної плати та вжиття заходів для повного повернення зарплатних боргів.

ІV. У сфері охорони праці та здоров’я

1. Створення роботодавцем умов праці відповідно до вимог нормативних актів, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

2. Забезпечення фінансування заходів з охорони праці в розмірах, не менших від встановлених законом, та ефективне їх використання.

3. Забезпечення надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці згідно з вимогами статті 7 Закону України «Про охорону праці».

4. Розробка та виконання на кожному підприємстві комплексних інженерно-технічних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аваріям.

5. Створення належних умов для роботи осіб, які уповноважені працівниками на захист їхніх прав та інтересів у сфері охорони праці.

6. Безумовне проведення атестації робочих місць за умовами праці, а також забезпечення права профспілкових організацій на проведення незалежних атестацій робочих місць за умовами праці з метою отримання реальної оцінки стану умов праці на підприємстві, в установі та організації.

7. Розширення медичного забезпечення працівників за рахунок розширення мережі пунктів охорони здоров’я на підприємствах, відновлення системи промислової медицини, особливо на виробництвах з шкідливими або небезпечними умовами праці, створення умов для добровільного медичного страхування.

8. Забезпечити організацію і проведення періодичних медичних оглядів працівників певних категорій, а також виконання рекомендацій заключних актів медичних оглядів щодо працевлаштування та оздоровлення працівників згідно вимогам законодавчих та нормативно-правових актів.

9. Активізувати роботу профспілкових організацій підприємств – членських організацій ФПУ щодо громадського контролю профспілок за реалізацією в населених пунктах України та на підприємствах загальнодержавних програм «Питна вода України на 2006-2020 роки», «Чиста питна вода – Україні», «Державна цільова екологічна програма поводження з побутовими відходами» та інших програм захисту довкілля.

10. З метою посилення захисту прав членів профспілок на здорові та безпечні умови праці забезпечити у 2010 році зміцнення кадрового потенціалу представників всеукраїнських профспілок з питань охорони праці, в тому числі шляхом кооперації коштів підприємств галузі.

V. У сфері соціального захисту

1. Встановлення додаткових гарантій соціального захисту працівників та членів їх сімей з урахуванням регіональної диференціації вартості життя.

2. Погодження з профспілками рішень про зміну цін і тарифів, що затверджуються місцевими органами виконавчої влади.

3. Збереження соціальних гарантій та пільг для працівників, що діяли в докризовій період.

4. Соціальна підтримка окремих категорій громадян, ветеранів праці, інвалідів, сімей з дітьми.

VІ. Соціальний діалог

Розширення сфери дії галузевих угод за рахунок залучення до їх укладення нових об’єднань організацій роботодавців, а також найбільш потужних підприємств галузі.

Розширення практики укладення регіональних угод з обласними радами, а також угод на рівні районів та міст.

Blog

Програма дій Федерації профспілок України (2006-2011), прийнята V з’їздом фпу; > Рішення виборних органів фпу, галузевої профспілки, територіального профоб’єднання;