Програма дій Федерації профспілок України (2006-2011), прийнята V з’їздом фпу; > Рішення виборних органів фпу, галузевої профспілки, територіального профоб’єднання;

Вид материалаДокументы
Розділ іі.
G Висновок
Законодавча підстава: Закон України «Про управління об’єктами державної власності» /ст. 6, п. 5/
Законодавча підстава: Закон України «Про управління об’єктами державної власності» /ст. 11, част. 19/
Законодавча підстава: Закон України «Про управління об’єктами державної власності» /ст. 11, част. 20/
Підстави: угоди всеукраїнських профспілок з Фондом державного майна України.
Законодавча підстава: Закон України «Про управління об’єктами державної власності» /ст. 11, част. 19/
Законодавча підстава: Закон України «Про управління об’єктами державної власності» /ст. 11, част. 20/
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

РОЗДІЛ ІІ.

СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ


Однією з важливих передумов збереження та збільшення кількості сучасних робочих місць, забезпечення продуктивної зайнятості, створення належних умов праці та оплати праці залишається розвитку вітчизняного виробництва.

Його розвиток стримує низька проблем, які становлять загрозу для подальшого розвитку національної економіки і їх вирішення потребують злагодженості дій сторін соціального діалогу під час колдоговірної роботи у 2010 році.

Питання сприяння вітчизняному виробництву загострилися у зв’язку з міжнародною фінансовою кризою та відповідним сповільненням світової економіки в 2008 році, що призвело до різкого гальмування економічного розвитку в Україні. У 2008 році реальний приріст валового внутрішнього продукту зменшився 4,7 рази у порівнянні з 2007 роком. В результаті скорочення зовнішнього попиту, насамперед на продукцію металургії та хімічної промисловості, відбулося зменшення експорту. У той же час різке зменшення реальних доходів громадян та підприємств і обмежений доступ до кредитів спричинили значне падіння внутрішнього попиту. В Україні одночасно проявилися ознаки валютної, фондової, банківської кризи в умовах загального погіршення внутрішньої та зовнішньої економічної ситуації. Криза стала проявом фундаментальної суперечності між подальшою капіталізацією з одного боку і соціалізацією та гуманізацією національної економіки – з іншого.

У першому кварталі 2009 року відбулося поглиблення економічної кризи. Так, падіння ВВП становило 20,3%, а у сфері промислового виробництва – 31,1%. Але з другого кварталу поточного року з’явилися ознаки початку виходу з кризи - у ІІ кварталі 2009 р. порівняно з відповідним періодом 2008 р. призупинення падіння ВВП склало 17,8% і у промисловості – 27,5%, а у ІІІ кварталі – 15,9 % і 28,4% відповідно.

Загальний обсяг сільськогосподарської продукції, виробленої аграрними підприємствами, за січень-жовтень 2009 року у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року збільшився на 29%, у тому числі продукції рослинництва – на 49% і тваринництва – на 7%.

Поступове відновлення вітчизняного промислового виробництва та нарощування обсягів у сільському господарстві, стабілізація ситуації у фінансовій сфері, поширення процесів імпортозаміщення, скорочення негативного сальдо торгівлі товарами та послугами за 9 місяців 2009 року (у 6,5 рази порівняно з 9 місяцями 2008 року), а також виконання антикризових програм Уряду забезпечили Україні місце серед країн світу, глибина падіння в яких зменшується з кожним кварталом (Франція, Італія, Німеччина, Словаччина).

У 2009 році простежуються ознаки подолання фінансово-економічної кризи, що створює умови у посткризовий період для забезпечення поступального розвитку вітчизняного виробничого комплексу та всієї національної економіки.

Основою посткризового розвитку України має стати національний виробничий комплекс, що гарантує економічну безпеку країни. В реальному секторі економіки промисловість залишається її основною системоутворюючою галуззю. Національними пріоритетами державної промислової політики у післякризовий період і у середньостроковій перспективі мають стати наукоємні машинобудівні виробництва (авіаційна та ракетно-космічна галузі, суднобудування, сільськогосподарське машинобудування), приладобудування, оборонно-промисловий комплекс, виробництво екологічно і біологічно чистих харчових продуктів.

За наполяганням профспілок було вжито низку антикризових заходів. Так, у різних сферах національної економіки було укладено Меморандуми порозуміння між Кабінетом Міністрів України та відповідними підприємствами за участі галузевих профспілок та об’єднань організацій роботодавців. Крім того, сторонами соціального діалогу на тристоронній основі підготовлено та урядовим доручення від 28.07.2009 затверджено Плани заходів із подолання наслідків фінансово-економічної кризи на 2009 та 2010-2012 роки.

Федерацією профспілок України розгорнуто роботу щодо участі профспілок у формуванні соціально-економічної політики післякризового розвитку України.

Одним з важливих напрямів подальшого розвитку національної економіки стає підвищення її конкурентоспроможності. Тому ФПУ виступатиме за консолідацію соціальних партнерів у підтримці побудови вітчизняного конкурентоспроможного середовища по всьому його ланцюгу: працівник – підприємство – галузь – регіон – національна економіка. ФПУ обстоюватиме саме комплексний підхід у його побудові.

Стан основних фондів підприємств досяг критичного рівня (їх зношеність складає, зокрема у промисловості 58,3% їх вартості). Сприяння модернізації виробництва та оновленню основних фондів підприємств є однією з передумов підвищення конкурентоспроможності, продуктивності праці та створення сучасних робочих місць.

Незважаючи на практичне завершення процесів приватизації державного майна, реформування відносин власності не призвело до формування ефективних керівників та менеджменту підприємств у виробничому секторі національної економіки, її структурній модернізації. Крім того, на більшості приватизованих підприємств відбулося суттєве погіршення соціально-економічних та трудових прав працівників.

Із зміною відносин власності у національній економіці важливе місце займає корпоративний сектор, у якому працівники опинилися у залежності від акціонерів. ФПУ виступає за удосконалення механізмів корпоративного управління, гармонізацію інтересів учасників корпоративних відносин відповідно до міжнародних стандартів і принципів корпоративного управління, розширення прав працівників акціонерних товариств як заінтересованих осіб в управлінні діяльністю цих товариств і посилення захисту їхніх інтересів.

Неплатоспроможність та банкрутство підприємств залишається серйозною проблемою для економіки країни, особливо в умовах економічної кризи. За інформацією Державного департаменту з питань банкрутства загальна кількість підприємств, які перебувають в процедурах банкрутства складає 14395, з них державних – 437. Всього з початку року припинено 663 справи і ліквідовано 558 підприємств, з них 4 державних. ФПУ виступає за вжиття владою та роботодавцями заходів щодо зменшення масштабів цього явища та запровадження ними дієвих механізмів відновлення платоспроможності підприємств.

Наявність у багатьох галузях економіки України (енергетиці, нафтогазовому та агропромисловому комплексах, вугільній, металургійній та гірничодобувній промисловості) торговельних посередницьких структур, які займаються виключно перепродажем продукції відповідних товаровиробників, призводить до подорожчання продукції у ланцюгу її кінцевої реалізації і зменшення прибутку. Внаслідок цього підприємства – її виробники не отримують в повному обсязі коштів на свій соціально-економічний розвиток.

До цього часу не вирішується проблема погашення головними розпорядками бюджетних коштів боргів за виконані державні замовлення, значну частину яких становлять кошти на оплату праці, внески до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Тінізація економіки складає одну з визначальних загроз національній безпеці України, деформує економічні та соціальні перетворення, посилює правову незахищеність громадян та суб’єктів господарювання. внаслідок застосування тіньових схем господарювання страждають працівники підприємств. ФПУ виступає за вжиття соціальними партнерами рішучих дій з суттєвого зменшення обсягів тіньового сектору економіки.

Останніми роками загрозливих масштабів набуло протиправне захоплення підприємств. Тобто на підприємствах, які стають їх об’єктами, порушуються конституційні права працівників цих підприємств на гідну працю. ФПУ виступає за консолідацію спільних зусиль соціальних партнерів у його подоланні.

З вступом України до Світової організації торгівлі національна економіка стала складовою глобальних процесів. Поширення процесів глобалізації супроводжується загостренням конкурентної боротьби, що може викликати в Україні скорочення вітчизняного виробництва внаслідок його низької конкурентоспроможності та різкого зниження митних тарифів для імпортної продукції відповідно до вимог СОТ. Півторарічне перебування нашої держави у цій міжнародній організації засвідчили перші результати, але, на думку експертів, внаслідок негативного впливу фінансово-економічної кризи на економіку України поки що не можна однозначно визначити їх позитивність або негативність.

Одним із шляхів створення спільної зацікавленості роботодавця та працівників в кінцевих результатах праці є соціальне спрямування бізнесу. У вітчизняному підприємницькому середовищі розпочалася робота щодо запровадження програм та міжнародних стандартів корпоративної соціальної відповідальності і вона потребує підтримки соціальних партнерів.

G Висновок: Необхідність подолання відчуження, яке виникло між працівниками та бізнесом під час реформування власності; усунення тіньових схем господарювання; припинення протиправного захоплення підприємств; вирішення проблем неплатоспроможності й банкрутства; удосконалення управління об’єктами державної власності та корпоративними правами держави; ліквідація боргів за виконані державні замовлення потребують поєднання зусиль усіх учасників виробничого процесу заради досягнення загального результату.


Виходячи із вище зазначеного, пропонуємо домагатися включення наступних положень до:

І. галузевих угод:

1. З метою перспективного планування розвитку галузей передбачати прогнозні показники їх економічного і соціального розвитку на відповідний період.

2. Для досягнення поступального розвитку підприємств галузі Стороні власників за погодженням із всеукраїнськими профспілками передбачати заходи щодо подолання наслідків фінансово-економічної кризи.

3. Двічі на рік розглядати на колегіях центральних органів виконавчої влади результати виконання Меморандумів порозуміння між Кабінетом Міністрів України та відповідними підприємствами за участі галузевих Профспілок та об’єднань організацій роботодавців (у разі їх наявності).

4. З метою більш повного врахування соціально-трудових питань розвитку галузей та захисту прав працівників їх підприємств всеукраїнські профспілки можуть ініціювати норми щодо:
  • внесення пропозицій та участі у громадському обговоренні проектів регуляторних актів з питань розвитку окремих галузей (програм економічного, науково-технічного і інноваційного розвитку, програм реструктуризації тощо), концепцій державних галузевих програм.

& Законодавчі підстави: Закони України від 11.09.2003 №1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» /ст. 1, 6, 9, 20/, та від 18.09.2004 №1621-ІV «Про державні цільові програми» /ст. 1, 6/
  • внесення пропозицій та участі у формуванні галузевих програм економічного та соціального розвитку.
  • надання пропозицій та зауважень до стратегій розвитку державних комерційних підприємств і господарських структур галузей.

& Законодавча підстава: Закон України «Про управління об’єктами державної власності» /ст. 6, п. 5/

5. Суттєвого зменшення торговельних посередницьких структур, які займаються виключно перепродажем продукції відповідних товаровиробників.

6. Зобов’язань Сторони власників норм щодо погодження з профспілковою Стороною рішень міністерств та інших органів виконавчої влади про реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності.

7. Зобов’язань Сторони власників (органів, уповноважених управляти державним майном, державних органів приватизації та інших суб’єктів господарювання) щодо залучення виборних органів первинних профспілкових організацій або профспілкових представників до складу органів управління і контролю холдингових компаній та їх корпоративних підприємств або до їх роботи.

8. Враховуючи, що питання зміни форми власності державних підприємств та вдосконалення корпоративного управління залишатися актуальними для багатьох галузей, таким профспілкам рекомендується передбачати норми щодо:
  • участі у розгляді проектів передприватизаційної підготовки підприємств галузі з метою недопущення розриву технологічно пов’язаних виробничих структурних підрозділів і підготовці відповідних пропозицій та зауважень;
  • участі при формуванні міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади переліку об’єктів державної власності, що підлягатимуть приватизації;
  • погодження кандидатур осіб, уповноважених на управління державними корпоративними правами в акціонерних товариствах, та оприлюднення у трудових колективах підприємств галузей зобов’язань цих осіб (умов контракту).

9. Для захисту прав працівників при реформуванні відносин власності на підприємствах галузей профспілкам необхідно передбачати контроль за дотриманням соціально-трудових питань, що увійшли до умов:
    • відчуження майна господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду, які знаходяться в процедурі банкрутства, відповідно до законодавства з питань приватизації.

& Законодавча підстава: Закон України «Про управління об’єктами державної власності» /ст. 11, част. 19/
    • продажу господарськими організаціями інвестору у процесі санації корпоративних прав держави з урахуванням вимог законодавства з питань приватизації та відповідно до плану санації.

& Законодавча підстава: Закон України «Про управління об’єктами державної власності» /ст. 11, част. 20/

10. Передбачати норми щодо розгляду на засіданнях колегій відповідних центральних органів виконавчої влади та галузевих органів соціального діалогу питань щодо:
    • фінансування та виконання державних програм розвитку галузей;
    • фактів фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства підприємств галузі, які мають перспективи для продовження виробничої діяльності, та вжиття соціальними партнерами відповідних заходів;
    • забезпечення у повному обсязі та своєчасного здійснення розрахунків за виконані роботи (послуги) на замовлення держави і вжиття головними розпорядниками бюджетних коштів відповідних заходів;
    • спільних дій з Фондом державного майна України, його територіальними відділеннями в процесі приватизації державного майна та післяприватизаційний період (в частині контролю виконання новим власником договорів купівлі-продажу державного майна), ефективного управління корпоративними правами держави, отримання інформації щодо зобов’язань власників;

& Підстави: угоди всеукраїнських профспілок з Фондом державного майна України.
    • захисту прав працівників підприємств галузі і здійснення контролю за їх виконанням

& Нормативно-правова підстава: Указ Президента України від 29.12.2005 №1871/2005 «Про розвиток соціального діалогу в Україні» /ст.4/

11. Передбачати норми щодо запровадження у встановленому законодавством порядку Принципів корпоративного управління в акціонерних товариств.

12. Передбачати норми щодо участі профспілок, як однієї із заінтересованих сторін, в антидемпінговому, антисубсидиційному або спеціальному розслідуванні у встановленому законодавством порядку.

& Законодавчі підстави: Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 №330-ХІV із змінами та доповненнями /ст. 1, част. 12 ст. 12; част. 5-10 ст. 13, част. 5-6 ст.14, ст. 15, 29, 31, 33-37, част. 3 ст. 38/, Закон України “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” від 22.12.1998 №331-ХІV із змінами та доповненнями /ст. 1; част. 14-15 ст. 15; част. 5-10 ст. 16, підпункт 4 част. 1, абз. другий-третій част. 3, част. 5 ст. 17, ст. 18, част. 2,3 ст. 28, ст. 30-35; ст.37; част. 5 ст. 38/, Закон України “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” від 22.12.1998 №332-ХІV із змінами та доповненнями /ст. 1, част. 2-7 ст. 9, ст. 12, част. 3 ст. 17, ст. 22/.

13. Передбачати норми щодо зобов’язань Сторони власників в частині обов’язкового складання, затвердження та виконання головними розпорядниками бюджетних коштів узгоджених з профспілками графіків погашення боргів за виконанні державні замовлення по кожному підприємству і контролю погашення цієї заборгованості на тих підприємствах, де вона є.

14. Домагатися включення до зобов’язань Сторони власників норм стосовно участі виборних органів первинних профспілкових організацій у розгляді питань використання прибутку та інших заохочень, проектів планів виробничого та соціального розвитку холдингових компаній та їх корпоративних підприємств.

& Законодавча підстава: Закон України «Про холдингові компанії в Україні» /ст. 5/.

15. Питання подолання рейдерства:
    • розгляд на колегіях відповідних центральних органів виконавчої влади та засіданнях галузевих органів соціального діалогу цих питань та вжиття соціальними партнерами відповідних дій;
    • надання центральними органами виконавчої влади нормативно-методичної, правової та практичної допомоги підприємствам, які знаходяться у сфері їхнього управління, у вирішенні питань захисту цих підприємств від протиправного дій рейдерів з їх захоплення.

16. Включення зобов’язань Сторони власників щодо:
  • проведення комплексних досліджень соціально-економічних наслідків вступу України до СОТ на рівні галузі;
  • розробки та запровадження відповідних заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності підприємств галузі в умовах членства України у СОТ;
  • розгляду на колегіях відповідних міністерств питань щодо стану адаптації підприємств галузі до умов СОТ, прийняття у разі необхідності відповідних програм (заходів) і здійснення соціальними партнерами контролю за їх виконанням;
  • сприяння запровадженню міжнародного стандарту «Соціальна відповідальність 8000» та приєднанню до міжнародної ініціативи ООН - Глобального Договору ООН;
  • поширення та стимулювання найактивніших в сфері соціально відповідальної діяльності підприємств галузі.


ІІ. РЕГІОНАЛЬНИХ УГОД:

1. З метою перспективного планування розвитку регіонів передбачати прогнозні показники економічного і соціального розвитку відповідного регіону.

2. Для досягнення поступального розвитку підприємств регіонів Стороні власників за погодженням із територіальними профоб’єднаннями передбачати заходи щодо подолання наслідків фінансово-економічної кризи.

3. З метою більш повного врахування соціально-трудових питань розвитку територій ініціювати норми щодо внесення пропозицій та участі профоб’єднань у:
  • громадському обговоренні проектів регуляторних актів з питань розвитку окремих регіонів та населених пунктів (програм економічного, науково-технічного і інноваційного розвитку тощо), концепцій регіональних та місцевих програм;

& Законодавчі підстави: Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» /ст. 1, 6, 20, 35; Закон України «Про державні цільові програми», ст. 1, 6/.
  • формуванні програм економічного та соціального розвитку регіонів;

4. Для захисту прав працівників при реформуванні відносин власності на підприємствах регіонів територіальним профоб’єднанням необхідно передбачати контроль за дотриманням соціально-трудових питань, що увійшли до умов:
    • відчуження майна господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду, які знаходяться в процедурі банкрутства, відповідно до законодавства з питань приватизації;

& Законодавча підстава: Закон України «Про управління об’єктами державної власності» /ст. 11, част. 19/
  • продажу господарськими організаціями інвестору у процесі санації корпоративних прав держави з урахуванням вимог законодавства з питань приватизації та відповідно до плану санації;

& Законодавча підстава: Закон України «Про управління об’єктами державної власності» /ст. 11, част. 20/

5. Питання зміни форми власності державних та комунальних підприємств залишатися актуальними і на регіональному рівні, оскільки вони безпосередньо впливають на подальший розвиток відповідних територій. Тому територіальним профоб’єднанням необхідно передбачати норми щодо:
  • участі у формуванні переліків об’єктів приватизації на відповідний рік;
  • складання переліків бюджето- та містоутворюючих підприємств, що визначають життєздатність відповідних територій;
  • збереження за призначенням об’єктів соціально-культурної сфери при приватизації бюджето- та містоутворюючих підприємств.

6. Передбачати норми щодо:
  • запровадження у встановленому законодавством порядку Принципів корпоративного управління акціонерних товариств;
  • розгляду на засіданнях колегій відповідних місцевих органів виконавчої влади та регіональних органів соціального діалогу питань виконання регіональних програм економічного та соціального розвитку;
  • детінізації економіки регіонів, адже через тіньові схеми господарювання місцеві органі влади не отримують достатніх коштів на відповідний розвиток.
  • розгляду на засіданнях колегій відповідних місцевих органів виконавчої влади, виконавчих комітетів (адміністрацій) місцевих рад та регіональних органів соціального діалогу питань суттєвого зменшення посередницьких структур в економіці регіонів;
  • зобов’язань Сторони власників в частині погашення боргів за виконанні роботи по кожному комунальному підприємству;
  • своєчасного здійснення розрахунків за виконані роботи (послуги) на регіональне (місцеве) замовлення;
  • участі виборних органів первинних профспілкових організацій у розгляді питань використання прибутку, проектів планів виробничого та соціального розвитку регіональних холдингових компаній та їх корпоративних підприємств в установленому законодавством порядку.

& Законодавча підстааи: Закон України «Про холдингові компанії в Україні» /ст. 5/.
    • подолання рейдерства;
    • проведення Стороною власників комплексних досліджень соціально-економічних наслідків вступу України до СОТ на рівні регіону, а також розробки та запровадження відповідних заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності підприємств регіону в умовах членства в СОТ.
    • сприяння запровадженню міжнародного стандарту «Соціальна відповідальність 8000» та приєднанню до міжнародної ініціативи ООН - Глобального Договору ООН.

7. У угодах, що укладаються в спеціальних економічних зонах та у територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності передбачати, що обов’язковою умовою затвердження інвестиційних проектів є створення і збереження сучасних робочих місць, забезпечення оплати, умов та охорони праці відповідно до міжнародних вимог про гідну працю, а також зобов’язання щодо розвитку соціальної інфраструктури регіону.