Указу Президента України від Згрудня 1999 р. "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки". Основні положення закон

Вид материала

Закон

Подобный материал:

• Кабінет міністрів україни постанова від 15 травня 2000 р. N 791 Київ Про управління, 765.73kb.
• Указу Президента України від 15. 03. 2002 р. №258 „Про невідкладні додаткові заходи, 73.14kb.
• Указу Президента України від 18 червня 1994 року n 319 Про невідкладні заходи щодо, 82.83kb.
• Кільну освіту", „Про позашкільну освіту", Указу Президента України «Про невідкладні, 621.88kb.
• Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів, 76.85kb.
• Р І шенн я від 12. 03. 2010 №57 Копія м. Вознесенськ Про розгляд подання Вознесенської, 84.11kb.
• Указу Президента України від 18. 06. 1994 р. №319/94 Про невідкладні заходи щодо повернення, 185.61kb.
• Указ Президента України від 18. 11. 05 №1615/2005 «Про першочергові заходи щодо детанізації, 569.88kb.
• Інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про державну таємницю»,, 104.38kb.
• Указу Президента України №926/2010 від 30 вересня 2010 року «Про заходи щодо забезпечення, 256.08kb.

ВАРІАНТ 13

Дисциплінарна і матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств

Питання:

1. Поняття дисциплінарного проступку, який вчиняється працівником сільськогосподарського підприємства.
   
2. Види дисциплінарних проступків і дисциплінарних стягнень.
   
3. Порядок накладення дисциплінарного стягнення.
   
4. Порядок оскарження дисциплінарного стягнення, нак­ладеного на працівника у разі заперечення з його боку.
   
5. Поняття матеріальної відповідальності, до якої притягу­ються працівники сільськогосподарського підприємства та її цілі.
   
6. Види майнової шкоди, яку може заподіяти працівник сільськогосподарського підприємства. Порядок її визначення.
   
7. Підстави і умови настання матеріальної відповідальності.
   
8. Види матеріальної відповідальності, визначеної законом.
   
9. Відповідальність за збитки, що сталися внаслідок загибе­лі або крадіжки худоби і птиці.
   

Ситуація 1

Наказом директора агрофірми "Чернігівська" за порушен­ня трудової дисципліни — неналежне виконання своїх трудових обов'язків, до дисциплінарної відповідальності був притяг­нутий головний зоотехнік агрофірми Кузьмук.

Завдання

Дайте характеристику дисциплінарних проступків, що вчиняються працівниками сільськогосподарських підприємств. Яким правовим актом визначається дисциплінарна відповідальність фахівців сільськогосподарських підприємств?

Який орган управління агрофірми має право притягати дисциплінарної відповідальності спеціалістів сільськогосподарських підприємств? Яким чином має бути вирішений цей трудовий спір?

Ситуація 2

Рішенням правління ВСГК за появу на роботі в нетверезому стані та вчинення акту дрібного хуліганства члена кооперативу Настилка оштрафовано на 25 грн.

Завдання

Визначте, чи передбачає аграрне законодавство накладення штрафу на члена ВСГК в разі порушення ним трудової дисципліни?

Ситуація З

1. Наказом директора Білоцерківської птахофабрик п'ятьом птахівницям були оголошені догани за неприйняття участі в художній самодіяльності і неявку на репетицію хору.

2. Директор сільськогосподарського підприємства «Ранок» п'ятьох трактористів за не встановлення техніки на ніч на введену стоянку.

Завдання

Визначте, чи обгрунтовані законом такі дисципліна стягнення. Виясніть порядок застосування дисциплінарних стягнень до працівників підприємства.

Ситуація 4

Під час проведення аудиторської перевірки було встановлено, що голова ВСГК дав усну вказівку головному бухгалтер виділити 500 грн, а також виписати двох поросят для по пов'язаних з проведенням районного семінару-навчання керівників ВСГК. Головний бухгалтер ВСГК Ващук завізував директора районного будинку освіти про виділення зазначених коштів та поросят. Касир виплатив ці кошти готівкою, а заві­дуючий фермою видав поросят. Ці факти були викладені у висновках аудитора та ревізійної комісії і доведені до відома «борів уповноважених членів ВСГК.

Завдання

Визначте, чи були законними дії голови правління, голов­ного бухгалтера, касира і завідуючого фермою. Які права та обов'язки покладені на головного бухгалтера? Яким правовим актом вони визначені? Як збори уповноважених мають відреагувати на даний факт?

Ситуація 5

Правління закритого АСГТ "Зірка" ухвалило рішення: "За крадіжку цукрових буряків не допустити до роботи Котенко, звільнити від обов'язків охоронця — її чоловіка, зменшити її частку у статутному капіталі на десятикратну вартість вкраде­ного майна товариства і виключити її зі списку нарахувань ди­відендів за поточний рік".

Завдання

Визначте, чи законне це рішення. Які повноваження має ЛСГТ закритого типу? Яким чином Котенко та її чоловік мо­жуть (якщо вважають його незаконним) оскаржити це рішен­ня правління?

Яким законом встановлено відповідальність за вчинення дрібних крадіжок? Який порядок притягнення працівників сільськогосподарських підприємств, винних у вчиненні дрібних крадіжок?

Ситуація 6

Під час перевірки додержання норм законодавства про працю в недержавних сільськогосподарських підприємствах прокуратурою було встановлено, зокрема, що у ВСГК "Вінни­чанка" відповідно до Статуту більшість членів ВСГК за неви­конання розпоряджень керівників бригад та ланок (структур­них підрозділів) у 1995 р. були позбавлені додаткових відпус­ток, а також за кожне таке порушення з них утримано по 10% під суми дивідендів, нарахованих на їхні паї по закінченні 1995 господарського року-Завдання

Визначте, яке рішення і на підставі яких норм має прийняти прокурор. Підготуйте (якщо порушення сталися) проект відповідних документів.

Ситуація 7

Агроному сільськогосподарського підприємства, Филипчук було доручено закласти картоплю в кагати на зимове зберігання. При виконанні цього завдання Филипчук допустив порушення технології закладання (кагати були; вкриті соломою, а не засипані землею). Внаслідок цього 211 ц картоплі було списано на корм худобі, а 87 ц виявилося непридатним навіть фураж.

Завдання

1. Визначіть, чи є в цьому випадку підстави для притягнення агронома до матеріальної відповідальності.
   
2. Який порядок визначення майнової шкоди в цьому випадку?
   
3. Якою має бути матеріальна відповідальність в цьому випадку — обмеженою чи повною?
   

4. Який орган сільськогосподарського підприємства має право притягти Филипчука до матеріальної відповідальності?

Ситуація 8

Член орендного сільськогосподарського підприємства Данилюк Оксана була зайнята на збиранні цукрового буряка. За станом здоров'я вона не вийшла на роботу і залишені 0,5 закріпленої за нею ділянки не були зібрані. Голова орендного сільськогосподарського підприємства зажадав від неї відшкодування заподіяної шкоди, а коли вона відмовилась, то утримав із заробітку її чоловіка Данилюка Петра 160 грн. Районний суд, куди Данилюк Петро звернувся з позовом, стягнув на йог користь із цього підприємства необгрунтовано утримані 160 грн.]

Завдання

Знайдіть обгрунтування рішення районного суду.

1. Чи передбачає чинне законодавство матеріальну відловідальність цієї працівниці за шкоду, яка спричинена її: та з цієї причини невиходом, на роботу? Чи є в цьому підприємстві посадова особа, якій би була підпорядкована Даниленко?

2. Чи має право голова орендного сільськогосподарського підприємства утримати 160 грн з Даниленка Петра? Чи вірним с рішення районного суду?

Ситуація 9

У погожий зимовий день агроном ВСГК Квасневський — ланковий рільничої ланки Себлюк, та гість, який приїхав з Києва, депутат Шевкопляс вирішили піти на полювання на зайців у місцевих угіддях і "відзначити зустріч". Після вдалого полювання вони вирішили відпочити біля скирти соломи. Квасневський організував на місці випивку і свіжі шашлики. В ході тривалого "застілля" "мисливці розморилися" і заснули; від непогашеного вогнища загорілася солома. Незважаючи на прийняті мисливцями заходи, скирта майже повністю згоріла. Залишки соломи стали непридатними і ВСГК був нанесений збиток в розмірі 80 тис. грн. У зв'язку з цим правління ВСГК подало Квасневському судовий позов на вказану суму як іні­ціатору і "тамаді" описаного "застілля". Але Квасневський за­перечив, посилаючись на піднятий в той вечір сильний вітер як непоборну силу, яка звільняє його від відповідальності.

Завдання

Дайте правову оцінку описаної пригоди. Чи є в даному ви­падку підстава для притягнення мисливців до відповідальнос­ті? До якої саме? В якому порядку може бути відшкодований збиток, завданий при описаних обставинах підприємству? Чи може бути ця відповідальність солідарною? На підставі яких правових норм має бути вирішений цей майновий спір?

Ситуація 10

Комбайнер ВАТ Численко вів машину до місця роботи. Че­рез допущену необережність комбайн перекинувся в кювет і був пошкоджений. Вартість ремонту склала 294 грн і була ут­римана із заробітної плати Численка наказом керівника ВАТ. Проте Численко з наказом не погодився і оскаржив його.

Завдання

Визначте, які є підстави і умови матеріальної відповідаль­ності працівника за шкоду, завдану ним підприємству, з яким він знаходиться в трудових відносинах. Як вірно вирішити вказаний спір?

Ситуація 11

У ВСГК "Ранок" (на Кіровоградщині) трапилася масова загибель бджіл на пасіці. У зв'язку з цим правління ВСГК звернулося з позовом до пасічника Ярославського (судовий позов на суму, яка складає балансову вартість бджолиних сімей; що загинули). Заперечуючи проти позову, відповідач Ярослав­ський пояснив, що причиною загибелі стало застосування ним] препарату проти бджолиного кліща, рекомендованого журналом "Дім, сад, город". Препарат був куплений в районному універмазі "Господарка". На суді було встановлено, що опубліковані в даному журналі рекомендації щодо препарату та технології його застосування були розроблені Полтавською дослідною станцією, але недостатньо перевірені експериментально. Призначена судом експертиза у своєму висновку вказала, що причиною загибелі бджіл був застосований Ярославським препарат, розроблений дослідною станцією, який, на жаль,_; має недопустиму концентрацію канцерогенних та інших токсичних речовин.

Завдання

Визначте, хто ж в даній ситуації є належним відповідачем за позов ВСГК "Ранок" про відшкодування збитку: пасічник Ярославський, універмаг "Господарка", журнал "Дім, сад, огород" чи дослідна станція. Чи є підстави в діях пасічника Ярославського вбачати ознаки нормального виробничого ризику? Якими правовими нормами належить керуватись при вирішенні цього майнового спору?

Ситуація 12

У ВСГК "Промінь" с. Совки під Києвом водій вантажного автомобіля Куліш після закінчення робочого дня не повернувся в гараж, а самовільно поїхав в особистих справах (привезти Києва меблі для сусідки). Будучи в нетверезому стані, він по рушив правила дорожнього руху, внаслідок чого зробив на тролейбус. Заподіяні трамвайно-тролейбусному збитки становили 35 тис. грн. Ушкодження здоров'я понесли водій і пасажири тролейбуса.

Завдання

2. 1. Хто повинен відшкодувати збитки трамвайно-тролейбусному управлінню? Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що Куліш здійснив наїзд під час роботи, виконуючи дання правління ВСГК. Якими правовим нормами належить керуватися при вирішенні цього спору?
   
3. На кого покладається майнова відповідальність в разі відшкодування шкоди заподіяної здоров'ю водія і пасажирам тролейбуса?
   
4. Чи є підстави в цьому випадку посилатися на вимоги ст. 450 ЦК України?
   

Ситуація 13

Водій електрокари Дмитренко на тісному дворі плодокон­сервного заводу наїхав на стальну конструкцію і пошкодив електрокару. Вартість її ремонту за калькуляцію склала 117 грн. Місячний заробіток Дмитренка — 130 грн. Адмініст­рація пред'явила до нього вимогу щодо покриття шкоди у пов­ному обсязі.

Завдання

Поясніть, в чому полягає матеріальна відповідальність ро­бітників підприємства. За яких умов настає матеріальна відпо­відальність? Яка мета встановлення матеріальної відповідаль­ності? Чи є законною вимога адміністрації про повне відшко­дування збитків за умови даної ситуації?

Ситуація 14

Водій молокозаводу Чухрай, керуючи молоковозом в нетверезому стані, заїхав в кювет, внаслідок чого автомобіль пе­рекинувся і 2,5 т молока витекло в канаву. Адміністрація мо­локозаводу подала до Чухрая вимогу про повне відшкодування збитків в сумі 700 грн.

Завдання

В якому розмірі настає відповідальність при заподіянні шкоди працівником, що знаходився в нетверезому стані? Якою була б матеріальна відповідальність Чухрая, якщо б ним була завдана шкода через недбалість (висока швидкість на повороті і т. ін.), але в тверезому стані? Обгрунтуйте запропоновані ва­ми рішення.

Ситуація 15

Тракторист Юхименко, закріплений для постійного обслу­говування молочнотоварної ферми ВСГК, два дні не виходив без поважних причин на роботу. Для вивезення з ферми гною були призначені інші особи, яким виплачено 300 грн. Керівник ВСГК видав розпорядження про відрахування із заробітку Юхименка 195 грн за невиконання робіт по вивозу гною.

Завдання

Який за своєю природою є проступок Юхименка? Яку відповідальність визначає чинне законодавство за скоєння правопорушення? Чи відповідає закону рішення, яке прийняв керівник ВСГК стосовно Юхименка?

Ситуація 16

Тракторист ВАТ "Азов" Петренко самовільно використав трактор для вивезення пиломатеріалів приватній особі, за що отримав 25 грн. На машинний двір він їхав в нетверезому стані, з кермом не впорався і трактор упав з мосту в річку. Пошкодженнями трактора товариству завдана шкода на суму 427 грн, а зламане загородження мосту оцінене в 182 грн. Через це пошкодження трактор простояв на ремонті три дні. Петренко притягувався і раніше до дисциплінарної відповідальності за недбале ставлення до техніки.

Завдання

Якою за своєю природою є шкода, яку заподіяв Петренко? Визначте розмір шкоди, яку можна стягнути з тракториста. Чи можна стягнути збитки у зв'язку з простоєм трактора на ремонті? Чи можна притягнути Петренка, поряд з матеріальною відповідальністю, ще й до дисциплінарної?

Ситуація 17

Бригадир ВСГК "Промінь" Терещенко направив комбайнерів Борисенка і Потапенка на збирання люцерни з площі 6 га. Не закінчивши збирання, комбайнери протягом трьох днів не виходили на роботу. Через погіршення погодних умові врожай люцерни на площі 4 га опинився під снігом. На засіданні правління ВСГК було поставлене питання про відповідальність осіб, які винні в загибелі врожаю.

Завдання

1. Якою є правова природа шкоди, що настала внаслідок невиходу на роботу комбайнерів Борисенка і Потапенка?
   
2. Чи є правові підстави для притягнення їх до матеріальної відповідальності?
   

Чи має право правління ВСГК притягти до матеріально відповідальності бригадира Терещенка? 4. Якою має бути матеріальна відповідальність бригадира Терещенка — повною чи обмеженою?

Ситуація 18

У грудні 1999 р. на Білоцерківській птахофабриці в нічний мас загинуло 3176 голів молодняка птиці живою вагою 1270 кг. Розслідуванням було встановлено, що ця загибель сталася від задухи, оскільки самостійно відключилася вентиля­ційна система і з двох годин ночі не працювала. Згідно з поса­довою інструкцією контроль за функціонуванням вентиляцій­ної системи в нічні години покладається на птахівника-сторожа. На суді ж було встановлено, що нічний сторож Козаченко, на чергуванні якого сталася вказана загибель птиці, на роботу прийшов із запізненням і з роботи пішов, не дочекавшись зміни (приходу птахівниць), хоча вночі він по телефону доповідав відповідальному черговому, що на фабриці все гаразд. Загибла птиця була відправлена на виробництво м'ясо-кісткового бо­рошна. Вартість загиблого молодняка склала 2838 грн.

Завдання

Визначте розмір прямої шкоди і розмір збитку. Кому і в якому обсязі птахофабрикою можуть бути висунуті позовні ви­моги про відшкодування збитку? Якою має бути матеріальна відповідальність нічного сторожа Козаченка? Якою має бути матеріальна відповідальність начальника цеху? Яка правова природа заподіяної шкоди?

Ситуація 19

Кревецька працювала вахтовою в навчально-дослідному господарстві. В ніч з 8 на 9 травня, коли вона тимчасово зали­шила чергування, була здійснена крадіжка меду на пасіці, чим навчально-дослідному господарству були нанесені збитки на куму 499 грн. Безпосередні винуватці крадіжки не були вияв­лені.

Районний суд позов адміністрації задовольнив і стягнув з Кревецької на користь господарства пряму шкоду на суму .? грн. 19 к., а також неодержанний прибуток на суму 190 грн. Кревецька подала скаргу в обласний суд, пославшись на те, що районний суд не встановив, який вид матеріальної відповідаль­ності вона повинна нести для відшкодування збитку. Письмо­вий договір про повну матеріальну відповідальність з нею не було укладено. Кревецька заперечувала також проти покла­дення на неї обов'язків відшкодувати неодержані прибутки.

Завдання

Визначте, яку ухвалу повинен винести суд. Чи є підставі для притягнення Кревецької до повної матеріальної відповідальності як матеріально відповідальної особи?

Ситуація 20

На птахофабриці ВАТ "Зоря" загинуло 1500 курчат місячного віку. Причина загибелі — отруєння комбікормами, призначеними для відгодівлі свиней, які з вини комірника та техніка потрапили замість свинокомплексу на птахофабрику. Головна птахівниця при прийманні комбікорму виявила халатність: не перевірила його якість та призначення, мішки не відкривала і дозволила використати їх вміст курчатам.

Завдання

Визначте розмір збитку. Хто за умов даної ситуації підлягає притягненню до відповідальності?

Ситуація 21

При складанні річної звітності по плодоконсервному завод 28 січня 1998 р. було встановлено розходження даних бухгалтерського обліку по сировинному складу та розрахунку з постачальниками. З'ясування причин розходження показало, 7 липня 1997 р. заводом були одержані від постачальника ягоди із заниженою сортністю та якістю на суму 228 грн, а плат за рахунком зроблена на повну суму. Головний бухгалтер заводу Козир віддала розпорядження відрахувати 228 грн КСГП— постачальника, але юрист заводу відмовився оформити позов, оскільки був пропущений строк позовної давності, підготував розпорядження про відрахування 228 грн із заробітної плати бухгалтера Козир, в столі якої акт про приймання сировини пролежав більше шести місяців.

Завдання

Визначте, в яких межах повинна наступати матеріальні відповідальність бухгалтера Козир за умов даної ситуації. Да те обгрунтування цього рішення.

Ситуація 22

При розвантаженні насіннєвої пшениці та здачі її комірні ку Сороці у водія Чоботаренка, який транспортував цей вантаж за завданням голови ВСГК, виявлена недостача одне мішка пшениці (70 кг). Правління ВСГК постановило: "Утри мати з Чоботаренка за крадіжку насіннєвої пшениці за плановим посівом з площі 4,40 га 320 кг пшениці".

Завдання

1. Визначте, чи правомірне таке рішення. Що розуміється під матеріальною відповідальністю робітника? Які види мате­ріальної відповідальності передбачено законом? Назвіть умови, за наявності яких можливе притягнення робітника до матеріальної відповідальності.
   
2. На підставі якої правової норми повинна настати матеріальна відповідальність водія Чоботаренка?
   

Ситуація 23

Пастух тваринницької ферми ВСГК "Волинь" Носенко, намагаючись попити молока з наповненої цистерни, з необе­режності не втримався і впав у цистерну. Будучи у брудному одязі та взутті, він, "викупавшись" у молоці, за допомогою доярок виліз "на волю". Молокозаводом це молоко було прий­няте другим сортом і ВСГК недоотримав прибутку на суму 380 грн.

Завдання

Визначте, чи підлягає у даному випадку пастух Носенко якій-небудь відповідальності за скоєне. Яким законом при цьому необхідно керуватися?

Ситуація 24

У ВСГК "Україна" молодняк великої рогатої худоби випа­сався на полі, де не було близько криниці або річки. Тому воду для напування худоби доставляли в цистерні, в якій раніше пе­ревозили аміак. Через 1 год після напування худоби привезе­ною водою загинуло 80 телят, внаслідок чого підприємству завдано збитків на суму 6337 грн. Вода в даній цистерні до­ставлена за розпорядженням завідуючого фермою. Цю цистер­ну порекомендував використати для доставки води худобі за­ступник голови ВСГК, який, як було встановлено, не знав, що і! ній перевозився аміак.

Завдання

Посилаючись на закон, викладіть свої міркування щодо правових наслідків цього випадку. Чи підлягає відшкодуванню шкода, завдана господарству, і в якому порядку?

Ситуація 25

Механізатор сільськогосподарського підприємства Костенко не вийшов на роботу без поважної причини. У зв'язку з ци* протягом 6 год простояв агрегат з виготовлення вітамінного борошна (збиток становив 200 грн). Керівник підприємства розпорядився за прогул і простій агрегату з виготовлення вітамінного борошна протягом 6 год з вини Костенка стягнути нього 200 грн.

Завдання

Визначте, чи є обгрунтованим таке розпорядження, відповідальності підлягає Костенко?

Ситуація 26

Заступник начальника кондитерського цеху Краснова, кондитер п'ятого розряду Козленко, контролер Ларіонова звернулися до адміністрації з колективним проханням не включати до складу бригади матеріально відповідальних осіб: тістоміса Хоменко, яку неодноразово помічали на виході з цеху із цукром та борошном, і пекаря Мельниченко, оскільки вона лише три! місяці як закінчила кулінарне училище і не має досвіду роботи.

Завдання

Визначте, з якими категоріями працівників повинен укладатися договір про повну колективну (бригадну) матеріальну! відповідальність. Які правила встановлені для формування бригади матеріально відповідальних осіб? Яке рішення потрібно прийняти щодо заяви, викладеної в даній ситуації?

Ситуація 27

Пастухи Черненко та Єрмолаєв переганяли череду корів літній табір. Худобу гнали не по спеціально загородженому проходу, а польовою дорогою (пастухи пояснили, що так було зручніше). Бригадир ВСГК Савченко попереджав пастуха Мерненка не перегоняти корів через велику гноярню, куди напередодні додали до торфу азотні добрива (сечовину). Черненко цим попередженням знехтував. У результаті неуважності пас­тухів при перегананні худоби біля гноярні кілька корів напилися з калюжі води з розчиненою сечовиною. Корови отруїлися, сім з них, щоб запобігти загибелі, зарізано. Від реалізації продукції вимушеного забою ВСГК отримало 2338 грн. Невідшкодована різниця з врахуванням цін склала 223 грн

Завдання

Визначте, як вираховуються збитки при вимушеному забої худоби і за якими розцінками? Чи змінилися б вони, якби ху­доба була племінною. Чи є підстави для покладання матеріаль­ної відповідальності на пастухів? Якої?

Ситуація 28

Виробничий сільськогосподарський кооператив "Дружба" закупи» за кордоном три племінних бики-плідники. У червні місяці скотар Чирик залишив їх без нагляду, а сам пішов на обід. Цим скористався працівник ВСГК Дудник і привів свою корову для запліднення (не вносячи передчасно плату в касу ВСГК). Через недогляд Дудника один з биків зірвався з при­в'язку і кинувся бігти по вулиці села прямо на дитячий садок, де в цей час гралися діти. Озброєний мисливською рушницею лісник Сорока, який проходив мимо дитячого садка, щоб вря­тувати дітей від нещасного випадку, застрелив бика. Виробни­чий сільськогосподарський кооператив подав позов у суд, щоб Чирик та Дудник компенсували вартість бика-плідника.

Завдання

1. Дайте правову оцінку діям Сороки в даному випадку. Чи правомірні були його дії? Який порядок визначення розміру шкоди, заподіяної сільськогосподарському підприємству за да­ної ситуації?
   
2. Хто повинен нести матеріальну відповідальність за шко­ду, заподіяну ВСГК "Дружба" в даному випадку?
   

Ситуація 29

Зеленько був визнаний винним у тому, що, керуючи в нетверезому стані закріпленим за ним молоковозом, який на­лежав держгоспу, під час руху не впорався з кермом і переки­нув машину, в результаті чого молоко із цистерни вилилося і вмішалося з бензином, створивши на проїжджій частині дороги слизьку ділянку. Був пошкоджений і молоковоз. Злякавшись того, що трапилось, Зеленько не поставив на дорозі знак, який повідомляв би про небезпеку, і з місця пригоди зник. Машину "Волга", яка їхала в тому ж напрямку, на слизькій ділянці знесло в бік. Вона вдарилася в залізобетонні стовпчики захисту дороги і розбилася. Попов, який був за кермом "Волги", отри­мав тяжке ушкодження здоров'я. На засіданні суду прокурор пропонував відмовити Попову в позові до держгоспу про ви­плату 1500 грн за заподіяні йому збитки, посилаючись на те, що водій Зеленько був відсторонений від роботи завідуючим гаражем держгоспу. Отже, як стверджував прокурор, збитки, заподіяні підвищеної небезпеки, спричинені протиправними діями Зеленька. Відкинувши щ міркування, захисник звернув увагу на те, що завідуючий гаражем дійсно помітив, що Зе­ленько знаходиться у нетверезому стані, виписав шляховий лист на доставку молока іншому водію, але передачу автомашини не забезпечив.

Завдання

Знайдіть в Кримінальному кодексі України статтю, згідно з якою Зеленька було притягнуто до відповідальності. Проаналізуйте аргументи прокурора та захисника і визначте, чи підля­гає позов Попова задоволенню. Хто повинен відшкодувати зби­ток держгоспу і в якому порядку? Чи підлягає юридичній від­повідальності завідуючий гаражем?

Ситуація ЗО

Водій ВАТ "Нива" Ляхович 7 лютого, перебуваючи в нет­верезому стані, зайшов на тваринницьку ферму, скористав­шись відсутністю охорони та працівників ферми, завів трактор МТЗ-80 і поїхав до родичів у сусіднє село. В дорозі трактор за­буксував, і Ляхович залишив його на дорозі, воду із системи охолодження не злив. У результаті заморозку двигун замерз, і за його ремонт було сплачено 320 грн. Крім того, трактор був на ремонті 15 днів. Директор ВАТ запропонував головному бухгалтеру підготувати проект наказу про притягнення Ляховича до матеріальної відповідальності. При підготовці наказу між головним бухгалтером та головним економістом виник спір з приводу стягнення шкоди у зв'язку з простоєм: еконо­міст вважає, що з Ляховича потрібно стягувати шкоду за 15 днів простою трактора за плановою собівартістю трактородня, бухгалтер не вважає, що втрачена вигода врахуванню не підлягає.

Завдання '

Вирішіть цю суперечку. В якому розмірі необхідно стягну­ти шкоду з винного? Назвіть умови матеріальної відповідаль­ності працівників. Які види матеріальної відповідальності пра­цівників передбачені законом? ,

Ситуація 31

Внаслідок недбалого зберігання продуктів у їдальні ВСГК "Східний" комірником Ярославським була нанесена матеріаль на шкода господарству на суму 860 грн. Голова ВСГК видав розпорядження про стягнення з Ярославського 1250 грн, тобто за вартість гарячих страв, які б могли бути виготовлені з цих продуктів. Ярославський відмовився відшкодовувати завдану його діями шкоду.

Завдання

Визначте, в якій сумі повинна була б відшкодуватися шко­да? Що в даному випадку охоплюється поняттям "шкода"?

Ситуація 32

Рахівська мисливська інспекція подала до суду позов до ВСГК про стягнення 1600 грн і відшкодування збитків, завда­них мисливському господарству наїздом на диких тварин ав­тотранспортом, який належить ВСГК. Голова ВСГК відмовив­ся добровільно відшкодовувати збитки, вважаючи, що ці вимо­ги інспекції повинні бути пред'явлені саме водіям автотранс­портних засобів, з вини яких загинули дикі тварини на полях і дорогах ВСГК.

Завдання

Хто за законом у даному випадку зобов'язаний відшкоду­вати збитки мисливському господарству? Чи можуть бути при­тягнуті до відповідальності (і якої) водії, які скоїли наїзд на диких тварин? Як називають у такому випадку позов, який пред'являє адміністрація до свого працівника?

Ситуація 33

Тракторист ДСГП "Поділля" Федоренко, закінчивши оранку поля, поїхав на тракторі додому на обід. Переїжджаю­чи через міст, він з неуважності упав з трактором у річку. При цьому сам Федоренко не постраждав, але ремонт трактора обійшовся підприємству у 1853 грн.

Дирекція підприємства подала до суду позов про стягнення з Федоренка 1853 грн.

Адвокат просив суд знизити половні вимоги, оскільки Фе­доренко не є матеріально відповідальною особою.

Завдання

1. Визначте, як за своєю правовою природою склалися правові відносини в даному випадку?
   
2. Чи правильні доводи адвоката?
   
3. Яке рішення повинен прийняти суд щодо цієї справи?
   

ВАРІАНТ 14

Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу

Питання:

1. Поняття, правові засади і форми зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу.
   
2. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність суб'­єктів агробізнесу.
   

3. Правове регулювання експортно-імпортних операцій суб'єктів агробізнесу.

4. Правове регулювання здійснення іноземних інвестицій в АПК.

Ситуація 1

Між українсько-німецьким ТОВ "АГРОС" і КСГП "Агро­фірма "Узинська" 17 січня 1997 р. було укладено договір про поставку продукції виробничо-технічного призначення.

Виконуючи умови згаданого договору, постачальник ТОВ "АГРОС" поставив КСГП "Агрофірма "Узинська" товарно-ма­теріальні цінності на загальну суму 91349 грн 43 к.

Згідно з п. 7.2. договору від 17 січня 1997 р. КСГП "Агро­фірма "Узинська" мало сплатити ТОВ "АГРОС" 10% від вар­тості замовленої продукції до 20 лютого 1997 р. і повністю роз­рахуватися з постачальником до 1 жовтня 1997 р.

Проте КСГП "Агрофірма "Узинська" в грошовій формі з ТОВ "АГРОС" розрахуватися не змогло через відсутність кош­тів на договірну дату здійснення платежів. У зв'язку з цим по­стачальником і одержувачем продукції були досягнуті домовле­ності про погашення заборгованості за набуті матеріально-тех­нічні ресурси через передачу КСГП "Агрофірма "Узинська" ТОВ "АГРОС" відповідної сільськогосподарської продукції на суму боргу. Вказані домовленості сторін були оформлені додат­ковими письмовими угодами до договору від 17 січня 1997 р. Виконуючи взяті зобов'язання, КСГП "Агрофірма "Узинська" розрахувалося з ТОВ "АГРОС" за одержані товарно-матері­альні цінності за договором від 17 січня 1997 р. частково на су­му 86507 грн 31 к.

У зв'язку з цим 19 листопада 1998 р. ТОВ "АГРОС" пред'явило КСГП "Агрофірма "Узинська" претензію за № 173, в якій вимагало оплатити решту продукції на суму 4842 грн 12 к. та сплатити штраф за порушення термінів роз­рахунків на суму 581 грн 05 к. У відповіді на цю претензію від 28 листопада 1998 р. за № 351 КСГП "Агрофірма "Узинська" не погодилося із такою сумою боргу і вимагало звірення взаєморозрахунків. Акт звірки від 4 грудня 1998 р. підтвердив як кількість, так і вартість взаємно поставленої продукції та наявність боргу КСГП "Агрофірма "Узинська" перед ТОВ "АГРОС" на день проведення звірки за неоплачену продукцію на суму 4842 грн 12 к.

Колективне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Узинська" 20 травня 1999 р. передало додатково ТОВ "АГРОС" в порядку здійснення взаєморозрахунків за догово­ром № 03-01-10-02/3 від 17 січня 1997 р. 5 т зерна на суму «00 грн.

Заборгованість КСГП "Агрофірма "Узинська" перед ТОВ "АГРОС" за неоплачену ним продукцію дещо зменшилась і станом на 31 грудня 1999 р. складала: 91349 грн 43 к. (86507 грн 31 к. + 800 грн 00 к.) = 4042 грн 12 к. і залишається не погашеною до цього часу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОС" звер­нулося до арбітражного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з КСГП "Агрофірма "Узинська" на користь українсько-німецького ТОВ "АГРОС" суму боргу 4042 грн 12 к. та віднести за його рахунок витрати позивача на сплату державного мита.

Арбітражний суд встановив:

Згідно з актами звірення розрахунків, складені безпосеред­ньо позивачем (є документальним доказом) позивачем одержа­но від КСГП матеріальних цінностей та послуг на загальну су­му 100610 грн 57 к. (666,55 + 34426,02).

За таких обставин позов не підлягає задоволенню.

Відповідачем позовні вимоги відхилені, свідченням чого є відзив на позовну заяву (а. с. 28).

Керуючись статтями 49, 82—85 Арбітражного процесуаль­ного кодексу України, ст. 161 ЦК України, арбітражний суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Додаток на 31 арк. на адресу позивача.

Суддя (підпис).

У заяві про перегляд в порядку нагляду рішення арбітраж­ного суду Київської області від 20 березня 2000 р. позивач ТОВ "АГРОС" вважає рішення арбітражного суду незаконним і необгрунтованим на такій підставі:

1. При розгляді позову ТОВ "АГРОС" суддя Р. не взяла до уваги наданий позивачем акт звірення його взаєморозрахунків її КСГП "Агрофірма "Узинська" за договором поставки продукції ВАТ за № 03-01-10-02/3 від 17 січня 1997 р., складе­ним ТОВ "АГРОС" на дату пред'явлення ним позову, оскільки він не був підписаний у встановленому порядку відповідачем, про що відмітила в абзацах 6—7 рішення від 20 бер 2000 р. При цьому вона навіть не захотіла вислухати письмове і усне пояснення представника позивача про причини одностороннього складання ним згаданого акта звірення взаєморозрахунків, що полягали в неодноразовому ухилянні КСГП "Агрофірма "Узинська" від її здійснення.

Одночасно суддя Р. під час судового засідання прийняла від! КСГП "Агрофірма "Узинська " наданий її представником складений також в односторонньому порядку, але вже відповідачем, акт звірення взаєморозрахунків з ТОВ "АГРОС" (а. с.1 25—26) і прийняла його до уваги при прийнятті рішення, неодноразово посилаючись на цей акт.

2. ТОВ "АГРОС" заявляє свою незгоду з висновком вказаного рішення і ще раз наполягає на тому, що ним одержано від КСГП "Агрофірма "Узинська" в порядку взаєморозрахунків договором № 03-01-10-02/3 від 17 січня 1997 р. сільськогосподарської продукції лише на загальну суму 87307 грн 32 к.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 91, 102, 106 і 107 Арбітражного процесуального кодексу України таї ст. 87 ЦПК України, просимо перевірити в порядку нагляду рішення арбітражного суду Київської області по справі № 63/7-00, винесене 20 березня 2000 р. суддею Р., скасувати його в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мали зна­чення для справи і невідповідністю висновків, викладених у рішенні, її обставинам та прийняти нове рішення.

Завдання

На підставі аналізу матеріалів справи складіть проект ухвали арбітражного суду щодо перегляду в порядку нагляду рішення арбітражного суду від 20.03.2000 р.

Ситуація 2

Українсько-німецьке ТОВ "АГРОС" 11 січня 1995 р. уклало угоду про спільну діяльність з птахорадгоспом "Придеснянський" Шосткинського району Сумської області. Чинність угоди на строк до 31 грудня 2000 р. була продовжена на підставі додаткової угоди № 1, підписаної ТОВ "АГРОС" і КСГ " Придеснянський".

У відповідності з угодою від 11 січня 1995 р. ТОЇ "АГРОС" закупило по імпорту згідно із зовнішньоекономічними бартерними контрактами і передало господарству для забез­печення їхньої спільної діяльності щодо вирощування цукрових буряків матеріально-технічні ресурси у вигляді товарного кре­диту на загальну суму 93961,6 німецьких марок, насіння і засобів хімічного захисту рослин на суму 46445,8 німецьких марок, сільськогосподарської техніки на суму 47515,8 ні­мецьких марок, що підтверджується довіреностями птахорадгоспу "Придеснянський" за видатковими накладними ТОВ АГРОС".

Договірний термін товарного кредиту, наданого ТОВ "АГРОС" птахорадгоспу "Придеснянський", згідно з угодою під 11 січня 1995 р. становив: по насінню і засобах хімічного захисту рослин — один рік під 12% річних, по сільськогоспо­дарській техніці — три роки під 11% річних із щорічним рів­номірним погашенням. Крім цього, в обох випадках господар­ство мало сплатити кредитору по 2,25% від суми кредитування за банківське обслуговування і гарантії наданого товарного кредиту.

За одержані насіння, засоби хімічного захисту рослин та техніку ТОВ "АГРОС" і птахорадгосп "Придеснянський" мали розрахуватися з їхніми зарубіжними постачальниками нату­ральною сільськогосподарською продукцією — цукром, вироб­леним в результаті їхньої спільної діяльності.

Проте своїх зобов'язань птахорадгосп "Придеснянський", а потім КСГП "Придеснянський", не виконало і продукції ГОВ "АГРОС" для здійснення повних розрахунків за одержані матеріально-технічні ресурси та погашення договірних відсот­ків своєчасно і в необхідному обсязі не передало, що детально підтверджується розрахунком № 1 заборгованості вказаного господарства перед ТОВ "АГРОС". Внаслідок цього борг КСГП "Придеснянський" перед ТОВ "АГРОС" згідно з угодою під 11 січня 1995 р. станом на 1 липня 1999 р. становить 542 грн 18 к.

Українсько-німецьке ТОВ "АГРОС" 31 січня 1996 р. уклало угоду про спільну діяльність з птахорадгоспом "Придеснянкий", правонаступником якого с КСГП "Придеснянський". Додатковою угодою цієї угоди від 15 березня 1996 р. було уточнено перелік і кількість засобів хімічного захисту рослин, що підлягали передачі ТОВ "АГРОС" птахорадгоспу "Придес­нянський". Чинність угоди від 31 січня 1996 р. була продовже­на на підставі додаткової угоди № 1, підписаної ТОВ "АГРОС" і КСГП "Придеснянський" на строк до 31 грудня 2000 р. У відповідності з вищезгаданою угодою ТОВ "АГРОС" за­купило по імпорту згідно із зовнішньоекономічними бартерни­ми контрактами і передало господарству у вигляді товарного! кредиту для забезпечення їхньої спільної діяльності щодо вирощування цукрових буряків насіння цукрових буряків гібриду Матадор і засоби хімічного захисту рослин. Всього птахорадгосп "Придеснянський" одержав від ТОВ "АГРОС" матеріально-технічних ресурсів у вигляді товарного кредиту на загальну! суму 35962,5 німецьких марок, що підтверджується довіреностями цього господарства та видатковими накладними ТОВ| "АГРОС".

Договірний термін товарного кредиту, наданого ТОВІ "АГРОС" птахорадгоспу "Придеснянський", за угодою від! 31 січня 1996 р., становив один рік під 12% річних. Крім цього, господарство мало сплатити кредитору 2,25% від суми кредитування за банківське обслуговування і гарантії наданого товарного кредиту.

За одержане насіння і засоби хімічного захисту рослині ТОВ "АГРОС" і птахорадгосп "Придеснянський" мали розрахуватися з їхніми зарубіжними постачальниками натуральною і сільськогосподарською продукцією — цукром, виробленим в результаті їхньої спільної діяльності.

Проте своїх зобов'язань птахорадгосп "Придеснянський", а потім КСГП "Придеснянський", не виконало і продукції» ТОВ "АГРОС" для здійснення нових розрахунків за одержані матеріальнотехнічні ресурси та погашення договірних відсотків своєчасно і в необхідному обсязі не передало, що детальної підтверджується розрахунком № 2 заборгованості вказаного господарства перед ТОВ "АГРОС". Внаслідок цього борги КСГП "Придеснянський" перед ТОВ "АГРОС" згідно з угодою від 31 січня 1996 р. станом на 1 липня 1999 р. становить 64591 гри 54 к.

Загальна сума майнових вимог ТОВ "АГРОС" до КСГП "Придеснянський", обгрунтованих в цій заяві та доданих до;! неї документах, складає: 5542 грн 18 к. + 64591 грн 54 к. = = 70133 грн 72 к.

Завдання

1. Викрийте правову природу відносин, що виникли в цьому випадку між сторонами. На підставі яких правових актів регулюються ці відносини між сторонами?

2. Чи є за цих обставин підстави для визнання однієї із сторін банкрутом?
   
3. Розкрийте зміст поняття " банкрутство". З якого моменту неспроможний господарський суб'єкт стає банкрутом?
   
4. Що згідно з діючим законодавством вважається підста­вою для порушення справи про банкрутство?
   
5. В який суд і коли із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи може звернутися кредитор, зок­рема українсько-німецьке ТОВ "АГРОС"?
   
6. У чому полягає основна мета визнання юридичної особи банкрутом?
   

8. В якому розмірі майнові вимоги кредитора ТОВ "АГРОС" до боржника мають бути низинні судом?

9. Якою має бути постанова арбітражного суду по справі за заявою кредитора ТОВ "АГРОС", інших кредиторів до борж­ника КСГП "Придеснянський" про визнання його банкрутом? Розкрийте зміст цієї постанови.

10. Якими нормативними актами має керуватися суд, приймаючи своє рішення?

Ситуація З

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОС" заку­пило за кордоном за зовнішньоекономічними контрактами за вільноконвертовану валюту і завезло на митну територію Ук­раїни гібридне насіння цукрових буряків, засоби хімічного за­хисту рослин та сільськогосподарську техніку. Через відсут­ність на той час в ТОВ "АГРОС" власних складських примі­щень гібридне насіння цукрових буряків було передане ним на зберігання на склад колгоспу "Радянська Україна" Переяслав-Хмельницького району Київської області, а гербіциди Бетанал АМ і Нортрон — на склад колгоспу "Зоря" цього ж району.

У відповідності з контрактом № 2 від 25 березня 1992 р. частина насіння цукрових буряків, агрохімпрепаратів та сільськогосподарської техніки на загальну суму 218070,97 ні­мецьких марок було реалізовано ТОВ "АГРОС' на умовах то­варного кредиту колгоспу "Більшовик" Переяслав-Хмельницького району Київської області, правонаступником якого є КСГП "Помоклі".

Згідно з умовами контракту колгосп "Більшовик" зобов'я­зувався сплачувати кредитору ТОВ "АГРОС" за одержані на умовах товарного кредиту матеріально-технічні ресурси відпо­відні договірні відсотки, в тому числі: за сільськогосподарську техніку, одержану в кредит терміном на п'ять років під 11% річних з погашенням вартості техніки та нарахованих відсотків рівними частками, починаючи з другого року після початку дії кредиту; насіння і засоби хімічного захисту рослин терміном на один рік під 12 % річних з погашенням їхньої вартості та нарахованих відсотків після закінчення дії кредиту. Крім цього, за надані послуги ТОВ "АГРОС" мало право на одержання від колгоспу "Більшовик" комісійних в розмірі 10% від вар реалізованої продукції.

В порядку здійснення взаєморозрахунків згідно з контрактом № 2 від 25 березня 1992 р. щодо оплати одержаної продукції та договірних відсотків за користування наданими товарним кредитом і комісійними КСГП "Помоклі" протягом і 1993—1994 рр. передало ТОВ "АГРОС" цукор-пісок і зерно озимої пшениці на загальну суму 27742,2 німецьких марок і від подальших розрахунків з кредитором ухилилося. Стан взаєморозрахунків між ТОВ "АГРОС" і КСГП "Помоклі" та наявність боргу цього господарства перед кредитором на суму 190328,77 німецьких марок станом на 3 липня 1997 р. відображено в акті їх звірення.

Одночасно КСГП "Помоклі" неодноразово зверталося зі клопотанням до ТОВ "АГРОС" про відстрочку розрахунків за І контрактом № 2 від 25 березня 1992 р., що обумовлювалось тяжким фінансовим станом цього господарства. На цій підста­ві ТОВ "АГРОС", вникнувши в господарські негаразди КСГП з "Помоклі", визнало за можливе не застосовувати до нього на­раховані згідно з договірними умовами відсотки за користуван­ня наданим товарним кредитом і комісійні, що було оформле­но сторонами підписанням додаткової угоди № 10 від 22 трав­ня 1998 р. до вищезгаданого контракту. У цій же додатковій угоді КСГП "Помоклі" взяло на себе зобов'язання повністю; погасити перед ТОВ "АГРОС" заборгованість на суму 190328,77 німецьких марок за набуті матеріально-технічні ре­сурси протягом 1999 р.

Оскільки КСГП "Помоклі" до виконання даної обіцянки приступати не поспішало, 5 лютого 1999 р. ТОВ "АГРОС" на­правило йому претензію за № 100 з вимогою здійснення роз­рахунків. Проте ця претензія залишилася без відповіді. Лише 5 липня 1999 р. КСГП "Помоклі" передало ТОВ "АГРОС" іИ порядку взаєморозрахунків поголів'я молодняка великої рога­тої худоби на суму 496,86 німецьких марок, після чого сума його боргу зменшилася до 189831,91 німецьких марок, що під­твердив підписаний сторонами акт звірення взаєморозрахун­ків станом на 21 грудня 1999 р.

Враховуючи, що станом на 31 грудня 1999 р. заборгова­ність КСГП "Помоклі" перед ТОВ "АГРОС" за контрактом № 2 від 25 березня 1992 р. залишилася непогашеною в тій же сумі 189831,91 німецьких марок (в перерахунку на національ­ну валюту України при офіційному курсі Національного банку України на цю дату (100 німецьких марок = 267 грн 93 к.) це становило 508616 грн 64 к.), на підставі п. 1 ст. 14 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бан­крутство" від 30 червня 1999 р. за № 784-14 українсько-німецьке ТОВ "АГРОС" просить визнати його кредитором у справі про банкрутство КСГП "Помоклі" ІІереяслав-Хмельницького району Київської області з майновими вимогами до цього боржника на суму 508616 гри 64 к., які підтверджують­ся попередніми доказами.

В ухвалі арбітражного суду від 24.02.2000 р. за заявою ТОВ "АГРОС" до КСГП "Помоклі" про визнання банкрутом наведені такі обставини справи:

До арбітражного суду Київської області подано заяву від ТОВ "АГРОС" (м. Біла Церква) відносно до КСГП "Помоклі" (с. Помоклі") про визнання його кредитором з майновими ви­могами в сумі 508616, 64 грн.

Відповідно до ухвали 6.08.1999 арбітражного суду Київ­ської області в газеті "Голос України" від 30.12.1999 опубліко­вано оголошення про банкрутство КСГП "Помоклі" (с. По­моклі).

У місячний строк, встановлений ст. 10 Закону України "Про банкрутство", з дня опублікування оголошення в газеті до суду надійшла заява від ТОВ "АГРОС" (м. Біла Церква) про визнання кредитором з майновими вимогами в загальній сумі 508616, 64 грн.

Заявник обґрунтовує майнові вимоги на тій підставі, що КСГП "Помоклі" (с. Помоклі) має заборгованість перед ТОВ "АГРОС" (м. Біла Церква) на суму 508616,64 грн. Заборго­ваність підтверджується актом звіренням взаєморозрахунків від 18.02.2000 р.

Сума боргу не сплачена.

. Аналіз названих матеріалів свідчить про те, що вимоги за­явника є документально обгрунтованими, а тому заява підля­гає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 10 Закону України "Про банкрутство", статтями 49, 86 АПК України,суд

Ухвалив:

1. Визнати кредитором ТОВ "АГРОС" (м. Біла Церкващодо КСП "Помоклі" (с. Помоклі) з майновими вимогами в розмірі 508616,64 гри (189831,91 німецьких марок).

2. Стягнути з поточного рахунку КСГП "Помоклі" (с. По­моклі) на користь ТОВ "АГРОС"(м. Біла Церква) державне мито в розмірі 85 грн.

Видати наказ.

3. Ухвалу надіслати зацікавленим особам.
Суддя (підпис)

Завдання

1. За наявності яких умов суд може за зверненням креди­торів визнати факт неспроможності господарюючого суб'єкта сплатити борг, тобто визнати його банкрутом?

2. Якими нормативними актами регулюється ведення справ про банкрутство?

3. Хто і протягом якого періоду несе відповідальність за не­
   належне здійснення повноважень щодо розпорядження і конт­ролю за майном боржника, відносного якого порушена справа про банкрутство?
   
4. Якою за формою і змістом має бути постанова судді по справі про визнання банкрутом КСГП "Помоклі" в разі його неможливості вийти зі стану неспроможності?
   

Ситуація 4

Між українсько-німецьким ТОВ "АГРОС" і КСГІ1 "Агро­фірма "Узинська" 17 січня 1997 р. було укладено договір ко­місії. Виконуючи умови цього договору, комісіонер ТОВ "АГРОС" закупив по імпорту згідно із зовнішньоекономічними контрактами за вільноконвертовану валюту засоби хімічного захисту рослин, що підтверджується митними деклараціями.

Згідно з п. 3.1—3.2 договору комісії від 17 січня 1997 р. КСГП "Агрофірма "Узинська" зобов'язувалося сплатити ТОВ "АГРОС" аванс в розмірі 30% від вартості замовленої продук­ції та 100% сплати за комісійні послуги. Кінцеві розрахунки за договором мали бути здійснені в строк до 1 листопада 1997 р.

Проте КСГП "Агрофірма "Узинська" передоплати ТОВ "АГРОС" за договірну продукцію та комісійні послуги і повних розрахунків з комісіонером за набуту агрохімічну продукцію не здійснило. Лише у вересні 1997 р. господарство передало ТОВ "АГРОС" в порядку взаєморозрахунків 68470 кг ячменю рядо­вого на суму 11639 грн 90 к.

Внаслідок здійсненого КСГП "Агрофірма "Узинська" част­кового розрахунку за договором комісії від 17 січня 1997 р. ГОВ "АГРОС" відшкодувало за рахунок одержаної продукції понесені ним затрати на надання комітенту комісійних послуг на суму 3662 грн 82 к., а решту 7977 грн 08 к., що в перера­хунку на вільноконвертовані іноземні валюти за офіційним курсом Національного банку України, встановленого станом на 29 вересня 1997 р., становило 5115,48 німецьких марок і 1424,99 доларів США, спрямувало на погашення основного боргу господарства за реалізовані йому засоби хімічного захис­ту рослин.

Таким чином, станом на 1 листопада 1997 р. заборгова­ність КСГП "Агрофірма "Узинська" перед ТОВ "АГРОС" за неоплачену ним продукцію складала: гербіциду Матрікс на су­му 12154,52 німецьких марок і гербіциду Фюзілад на суму 3215,01 доларів США.

У зв'язку з цим 19 листопада 1998 р. ТОВ "АГРОС" пред'явило КСГП "Агрофірма "Узинська" претензію за № 174-юр, в якій запропонувало йому сплатити решту вартос­ті договірної продукції та сплатити пеню за несвоєчасне вико­нання грошових зобов'язань, всього 43555 грн 93 к. на банків­ський рахунок ТОВ "АГРОС" або ж розрахуватися з ним узгодженою натуральною сільськогосподарською продукцією на суму заборгованості.

У відповіді від 28 листопада 1998 р. за № 351 на згадану претензію КСГП "Агрофірма "Узинська" не погодилося із су­мою вищенаведеного боргу і вимагало звірення взаєморозра­хунків. Акт звірення від 4 грудня 1998 р. підтвердив кількість взаємно поставленої продукції, а наявність боргу перед ТОВ "АГРОС" КСГП "Агрофірма "Узинська" пояснило різким рос­том курсу іноземних валют проти гривні. Від задоволення пре­тензії ТОВ "АГРОС" КСГП "Агрофірма "Узинська" фактично ухилилося.

Зважаючи на наявність заборгованості КСГП "Агрофірма "Узинська", 1 червня 1999 р. державна податкова інспекція в Білоцерківському районі примусила це господарство сплатити ТОВ "АГРОС" за нарахований для нього податок на додану вартість на суму 11240 грн. Внаслідок цього вартість неоплаченої КСГП "Агрофірма "Узинська" агрохімічної продукції ТОВ "АГРОС" зменшилася до 27077 грн 96 к.

Враховуючи вище наведеие, на підставі доданого розрахун­ку пені за несвоєчасну оплату одержаної продукції та у відпо­відності з п. 7 Роз'яснення ВАС України за № 02-5/293 від 29 квітня 1994 р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань (із змінами, внесеними згідно з Постановою ВАС за № 2 від 14 липня 1994 р. і роз'ясненням за № 02-5/445 від 18 листопада 1997 р. ТОВ "АГРОС" звернулося до арбітражного суду Київської області з позовом, якому просить:

1. Керуючись Постановою Кабінету Міністрів Українивід 18 грудня 1998 р. за № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін", стягнути з КСГП "Агрофірма "Узинська"
користь українсько-німецького ТОВ "АГРОС" заборгована за реалізовані йому на умовах договору комісії засоби хімічного] захисту рослин в частині імпортної складової їхньої ціни на суму в перерахунку на національну валюту України згідно з курсом Національного банку України, встановленого станом 1 червня 1999 р., становила 27077 грн 96 к.

2. Керуючись Законом України від 22 листопада 1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. 11 Роз'яснення ВАС України за № 01-6/43І від 16 квітня 1993 р. "Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів" (із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням ВАС України за № 02-5/44І від 18 листопада 1997 р.), стягнути з КСГП "Агрофірма
   "Узинська" на користь українсько-німецького ТОВ "АГРОС" пеню за несвоєчасну оплату набутої агрохімічної продукції в сумі 3641 грн 92 к.
   
3. Загальна сума позовних вимог складає: 27077 грн 96 к. +1 + 3641 грн 92 к. = 30719 грн 88 к. + витрати позивача на сплату державного мита, які просить віднести за рахунок відповідача.
   

Розглянувши 20.03.2000 р. справу за позовом українсько-німецького ТОВ "АГРОС" до КСГП "Агрофірма "Узинська"! про стягнення 30719 грн 88 к. — суму вартості засобів хімічного захисту рослин та пені, арбітражний суд встановив:

За таких обставин позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 49, 82—85 АПК України, ст. 161 ЦК України, арбітражний суд

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя (підпис)

Позивач — ТОВ "АГРОС" вважає рішення арбітражного суду незаконним і необгрунтованим з таких міркувань:

Аналізуючи стан здійснення розрахунків між сторонами! спору, суд робить висновок про наявність чи відсутність заборгованості між ними, виходячи із суми в національній вал України. Суд не прийняв до уваги те, що в договорі комісії від 17 січня 1997 р. вартість продукції, що була об'єктом комісії, виражалась у вільноконвертованих валютах (німецьких мар­ках) і вже потім перераховувалась в національну валюту Ук­раїни згідно з офіційним курсом Національного банку України, що діяв на момент укладення договору або передачі продукції КСГП "Агрофірма "Узинська".

Виконуючи взяті на себе зобов'язання, ТОВ "АГРОС" ук­лало 16 лютого 1997 р. зовнішньоекономічні контракти з фір­мою БАСФ АГ (Федеративна Республіка Німеччина) на по­ставку гербіциду Матрікс та з фірмою Зснека Лімітед (Вели­кобританія) на поставку гербіциду Фюзілад. За куплена ним за вільноконвертовану валюту за вказаними зовнішньоекономіч­ними контрактами агрохімічна продукція, в тому числі гербі­цид Матрікс на суму 17270,0 німецьких марок і гербіцид Фю­зілад на суму 4640,0 доларів США, були своєчасно реалізовані КСГП "Агрофірма "Узинська" знову ж таки за вказані валют­ні кошти. Адже, якщо визнати позицію суду правильною і по­годитися на здійснення оцінки й оплати КСГП "Агрофірма "Узинська" імпортованої продукції в гривнях, то ТОВ "АГРОС" завідомо і без сумніву поставило б себе під ризик одержання збитків від вищевказаної комісійної операції за ра­хунок інфляційних процесів 1997 р. в економіці.

Враховуючи це, а також на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. за № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін", ТОВ "АГРОС" справедливо вимагало від КСГП "Агрофірма "Узинська" опла­ти за придбані гербіциди Матрікс і Фюзілад з урахуванням своїх витрат в еквіваленті заявлених вільноконвертованих ва­лют в частині імпортних складових структур цін на договірну продукцію. При цьому імпортна складова цін на продукцію, імпортовану на замовлення КСГП "Агрофірма "Узинська", бу­ла ним перерахована в національну грошову одиницю України за курсом, що діяв на день пред'явлення позову ТОВ "АГРОС" до арбітражного суду Київської області.

При розгляді позову ТОВ "АГРОС" суддя Р. не прийняв до уваги наданий позивачем акт звірення його взаєморозрахунків з КСГП "Агрофірма "Узинська" за договором комісії від 17 січ­ня 1997 р., складений ТОВ "АГРОС" на дату пред'явлення ним позову, оскільки він не був підписаний у встановленому порядку відповідачем, про що зазначено в абзаці 6 рішення від 20 березня 2000 р. При цьому він навіть не брав до уваги усне пояснення представника позивача про причини одностороннього складання ним згаданого акта звірення взаєморозрахунків, що полягали в неодноразовому ухилянні КСГП "і фірма "Узинська" від її здійснення.

Одночасно суддя Р. під час судового засідання прийняв від КСГП "Агрофірма "Узинська" складений його представником також в односторонньому порядку, але вже відповідачем, а звірення взаєморозрахунків з ТОВ "АГРОС" і прийняв його до уваги при прийнятті рішення (див. абзац 7 рішення від 20 березня 2000 р. по справі № 64/7-00).

Фактично неузгодженість банківського обліку позивача відповідача полягали в наступному. Оскільки КСГП "Агрофірмі та "Узинська" у своїх видаткових накладних на передачу ТОВ "АГРОС" сільськогосподарської продукції в порядку взаємо-і розрахунків за укладеними договорами не зазначило в рахунок якого договору передається та чи інша продукція, то ТОВ "АГРОС" цілком закономірно і обгрунтовано спрямувало вартість одержаної продукції на погашення заборгованості КСГГ "Агрофірма "Узинська", що виникла раніше. В той же чаї КСГП "Агрофірма "Узинська" облікувало передану ним ТОЙІ "АГРОС" сільськогосподарську продукцію так, як йому це було вигідно, тобто гасило за своїм обліком заборгованість "свіжими" договорами, залишаючи неоплаченими старі борги сподіваючись на пропуск строку позовної давності по них.

В абзаці 8 рішення від 20 березня 2000 р. суддя Р. на підставі даних акта звірення виконання зобов'язань від 31 липня 1998 р. робить висновок про повне погашення заборгованості КСГП "Агрофірма "Узинська" перед ТОВ "АГРОС" за договором комісії № 03-01-10-02/4 від 17 січня 1997 р., оскільки сторони взаємно обмінялися продукцією, товарами і послугами на еквівалентну суму 20650 грн 19 к. Зрозуміло, що акт від. 31 липня 1998 р. не може служити "документальним доказом" завершення розрахунків між сторонами спору, бо він складений на проміжному етапі, про що свідчить зафіксована в І ньому сума 20650 грн 19 к. Хоч і помилково, проте в своєму рішенні від 20 березня 2000 р. по справі № 64/7-00 суддя Р¹.] називає суму зобов'язань КСГП "Агрофірма "Узинська" перед ТОВ "АГРОС" за договором комісії від 17 січня 1997 р. в розмірі 29634 грн 19 к. набагато більшу ніж відмічену в акті від! 31 липня 1998 р. суму.

Завдання

2. 1. Чи повністю з'ясовані судом обставини, що мали значення для вирішення справи? Чи відповідають висновки, викладені в справі, її обставинам?
   
3. Яким має бути нове рішення по справі?
   
4. Куди позивач ТОВ "АГРОС" має звернутися за вирі­шенням спору?
   
5. В якому порядку і на підставі яких нормативних актів таке рішення може бути прийняте?
   
6. Які дії суду мають передувати прийняттю рішення по справі у зв'язку із зверненням ТОВ "АГРОС" із заявою про перевірку рішення суду від 20.03.2000 р.?