Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік
| Вид материала | Документы |
- Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік, 2559.27kb.
- Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік, 2554.88kb.
- Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік, 9781.47kb.
- Верховній Раді України шостого скликання, прогнозних макропоказників економічного, 5262.49kb.
- Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік та основні, 1251.4kb.
- Про підсумки виконання Програми економічного та соціального розвитку м. Білозерське, 16.55kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста Лозова на 2011 рік, 2181.91kb.
- Програма розроблена з урахуванням завдань І положень наступних документів: Програми, 2595.57kb.
- Програма економічного І соціального розвитку сумської області на 2012 рік та основні, 1097.56kb.
- Програма економічного І соціального розвитку Бобровицького району на 2012 рік, 1499.69kb.
3.9. Розбудова інформаційного суспільства
Останнім часом відбувається стабільний розвиток і структуризація всіх сегментів інформаційного ринку. Зроблено суттєві кроки у впровадженні європейських стандартів свободи слова, сформовано розгалужену правову базу в інформаційній сфері, створено належні умови для діяльності засобів масової інформації.
Для потреб населення на сьогодні функціонують: 15 загальнонаціональних та 7 регіональних каналів телевізійного мовлення, 15 загальнонаціональних та 14 регіональних каналів радіомовлення; зареєстровано близько 28 тис. періодичних друкованих видань, переважна більшість яких мають в Інтернеті свої електронні версії.
Ключовими напрямами подальшого розвитку інформаційного суспільства будуть: розбудова національного інформаційного простору та формування ринку інформаційних послуг шляхом широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери суспільного життя.
У рамках удосконалення інформаційної політики і політики у сфері інформатизації та розвитку інформаційного суспільства необхідно виконати такі завдання:
забезпечення розбудови орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства через забезпечення належного функціонування програмно-технічного комплексу центрального засвідчувального органу (ПТК ЦЗО) національної системи електронного цифрового підпису та Єдиного інформаційного веб-ресурсу адміністративних послуг, розвиток функціонування Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів, упровадження автоматизованої системи “Єдине вікно подання електронної звітності”;
сприяння функціонуванню державних телерадіокомпаній шляхом сприяння виробництву якісної інформаційної продукції державними телерадіокомпаніями, технічного переоснащення Національної телекомпанії та обласних державних телерадіокомпаній, переходу державних телерадіокомпаній на цифрові стандарти мовлення;
підвищення організаційного та інституційного потенціалу органів державної влади за рахунок упровадження новітніх інформаційних технологій шляхом удосконалення механізмів формування та виконання Національної програми інформатизації.
Кількісні та якісні критерії ефективності політики
| Показники | 2010 факт | 2011 очікуване | 2012 прогноз |
| Загальний обсяг телемовлення в середньому на добу державними телерадіокомпаніями, годин | 1045,4 | 1029,3 | 1077,3 |
| Кількість користувачів Інтернет, млн. осіб | 12,0 | 13,0 | 14,0 |
| Кількість електронних інформаційних ресурсів органів державної влади та органів місцевого самоврядування | 444 | 460 | 485 |
3.10. Розвиток культури
Державна політика у сфері культури на сучасному етапі орієнтована на пошук рішень, які нададуть можливість без шкоди для збереження культурних цінностей створити економічні механізми, що забезпечуватимуть ефективний розвиток сфери культури і масових комунікацій в ринкових умовах.
Державна підтримка сфери культури спрямована на забезпечення широкого доступу до скарбниці культури, знань та інформації, збереження національної самобутності культур національних меншин, розвиток професійного мистецтва та народної творчості.
У рамках реалізації зазначених пріоритетів належить виконати такі завдання:
задоволення потреб особи, суспільства, держави у видавничій продукції шляхом формування сприятливих умов для розвитку вітчизняного книговидання, зокрема випуск книжкової продукції за програмою “Українська книга”, розбудови мережі книгорозповсюдження та залучення книгарень до популяризації вітчизняної книги українською мовою;
забезпечення доступу українського суспільства до загальнолюдських культурних цінностей шляхом упровадження Європейської хартії регіональних мов, відродження традиційних видів художніх промислів та ремесел, розширення мережі самодіяльних музично-фольклорних, етнографічних, хореографічних, хорових, музичних, театральних, вокально-інструментальних, циркових колективів, забезпечення повноцінного функціонування мережі бібліотек, зокрема фінансове забезпечення оновлення фондів публічних бібліотек відповідно до культурних, інформаційних та пізнавальних потреб громадян;
посилення державного контролю у сфері охорони культурної спадщини та забезпечення стабільної діяльності історико-культурних заповідників шляхом паспортизації та реставрації пам'яток історії та культури.
Кількісні та якісні критерії ефективності політики
| Показники | 2010 факт | 2011 очікуване | 2012 прогноз |
| Обсяги виробництва національних фільмів, млн. гривень | 22,4 | 52,2 | 55,3 |
| Клубні заклади, одиниць | 18593 | 18593 | 18593 |
| Відвідуваність населенням кіносеансів з платним показом, млн. осіб | 9,0 | 10,8 | 11,2 |
| Музеї, одиниць | 546 | 565 | 580 |
| Відвідуваність музеїв населенням, млн. осіб | 21,7 | 21,8 | 21,9 |
| Відвідуваність театрів населенням, млн. осіб | 6,6 | 6,8 | 7 |
Виконання поставлених завдань надасть можливість сформувати цілісний національний культурно-інформаційний і мовно-культурний простір, наповнити його високоякісним і різноманітним національним культурним продуктом, забезпечити збереження та використання національної культурної спадщини як фактора розвитку українського суспільства.
3.11. Розвиток туристичної та рекреаційно-курортної сфери
Україна посідає одне з провідних місць у Європі за рівнем забезпеченості цінними природними лікувальними та історико-культурними ресурсами. Однак моральний та фізичний знос туристичної інфраструктури, незавершеність процесів сертифікації та категоризації послуг, непідготовленість обслуговуючого персоналу до надання послуг на рівні світових стандартів робить вітчизняну сферу туризму і курортів на сьогодні неконкурентоспроможною. За даними Світового економічного форуму, у 2010 році у сфері подорожей і туризму Україна посіла 85-те місце серед 124 країн світу (Естонія – 25, Латвія – 51, Литва – 55, Російська Федерація – 59, Грузія – 73).
Покращення ситуації очікується у зв’язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, розбудовою туристичної інфраструктури та підвищенням рівня якості надання послуг.
Головним завданням державної політики у туристичній та курортно-рекреаційній сфері буде забезпечення її розвитку за рахунок підвищення якості національних туристичних пропозицій до рівня міжнародних стандартів та формування іміджу України як туристичної держави.
У рамках реалізації зазначених пріоритетів належить виконати такі завдання:
створення оптимальних нормативно-правових засад прискореного розвитку туристичної інфраструктури шляхом розширення договірно-правової бази міжнародних відносин, укладання міжурядових та міжвідомчих Угод про співробітництво в галузі туризму;
поширення інформації про Україну і її туристичні можливості на міжнародному туристичному ринку та всередині держави шляхом регулярного проведення в Україні міжнародних та національних туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарків, участь у професійних виставках на основних зарубіжних туристичних ринках з метою пропаганди національного туристичного потенціалу, виготовлення рекламно-інформаційної продукції про Україну і її туристичні можливості (буклети, путівники, каталоги, географічні карти) основними європейськими мовами;
забезпечення раціонального використання природних територій курортів та природних лікувальних ресурсів шляхом контролю за використанням туристичних ресурсів, зокрема створення Державного кадастру природних територій курортів України та проведення моніторингу санаторно-курортних, оздоровчих закладів та природних територій курортів України.
Кількісні та якісні критерії ефективності політики
| Показники | 2010 факт | 2011 очікуване | 2012 прогноз |
| Кількість суб’єктів туристичної діяльності, тис. одиниць | 8,1 | 9,3 | 10,7 |
| Обсяг наданих туристичних послуг, млн. гривень | 15 853,5 | 19 087,6 | 23 306,0 |
3.12. Розвиток фізичної культури і спорту
В Україні, на жаль, не набули поширення традиції та мотивація щодо фізичного виховання і масового спорту як важливого чинника фізичного розвитку, поліпшення стану здоров’я, ведення здорового способу життя і продовження його тривалості.
За останні роки кількість дітей середучнівської молоді, які віднесені до спеціальної медичної групи, збільшилася на 40 відсотків; лише 13 відсотків дітей віком 6–18 років залучено до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах; 16,1 відсотка населення охоплено фізкультурно-оздоровчою і спортивною діяльністю (у Фінляндії цей показник становить 25 відсотків, Німеччині – 30, Франції – 45, в Японії – 73,4 відсотка); за 2010 рік на 4 відсотки зменшилася кількість працюючих на підприємствах і в організаціях, що займаються фізкультурно-оздоровчою та спортивною діяльністю.
У рамках вирішення зазначених проблем належить виконати такі завдання:
створення умов для фізичного виховання і масового спорту в усіх типах навчальних закладів, за місцем роботи, у місцях проживання та масового відпочинку населення шляхом забезпечення діяльності Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” та залучення широких верств населення до систематичних занять фізичною культурою і масовим спортом;
забезпечення підтримки дитячого, дитячо-юнацького спорту, спорту вищих досягнень, спорту інвалідів шляхом створення умов для ефективного функціонування дитячо-юнацьких закладів, реалізації заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації та спорту інвалідів;
сприяння підготовці та участі збірних команд України з видів спорту у міжнародних змаганнях, зокрема шляхом проведення всеукраїнських спортивних змагань з визнаних у державі олімпійських та неолімпійських видів спорту серед спортсменів різних вікових груп, здійснення заходів щодо встановлення грошової винагороди, соціально-побутових та інших заохочень для видатних спортсменів, які посіли призові місця на офіційних міжнародних змаганнях з олімпійських видів спорту, та їх тренерів, діячів фізичної культури і спорту, фінансової підтримки паралімпійського руху в Україні;
формування сучасної інфраструктури розвитку зимових видів спорту у Карпатському регіоні та створення передумов для отримання права на проведення зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2022 року в Карпатах.
Кількісні та якісні критерії ефективності політики
| Показники | 2010 факт | 2011 очікуване | 2012 прогноз |
| Кількість осіб, що займаються всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи, усього, млн. осіб | 4,9 | 4,9 | 4,9 |
| у тому числі кількість учнів середніх загальноосвітніх шкіл, що займаються фізкультурно-оздоровчою роботою, тис. осіб | 1,5 | 1,5 | 1,5 |
| Стадіони з трибунами на 1500 місць і більше, одиниць | 1108 | 1115 | 1120 |
| Спортзали площею не менше 162 кв. метрів, одиниць | 17176 | 17230 | 17325 |
| Плавальні басейни, одиниць | 593 | 608 | 623 |
| Спортивні майданчики із синтетичним покриттям, одиниць | 1227 | 1297 | 1372 |
| Кількість дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ), одиниць | 1502 | 1465 | 1965 |
| Кількість дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ) для інвалідів, одиниць | 24 | 24 | 24 |
| Питома вага дітей віком від 6 до 18 років, які займаються в ДЮСШ усіх типів, від загальної кількості дітей такого віку в Україні, відсотків | 13,0 | 12,8 | 13,0 |
3.13. Соціальний захист
Одним із основних напрямів роботи Уряду є проведення реформи надання соціальних пільг, головним завданням якої є впорядкування їх переліку та максимальна оптимізація законодавства, що регулює це питання. Процес надання пільг повинен бути прозорим, чітким та орієнтованим на якісне обслуговування громадян, у тому числі з реабілітації та соціальної інтеграції інвалідів.
Реформування системи соціальної підтримки буде здійснюватися шляхом посилення адресності та поступової трансформації пільг в адресну грошову компенсацію, розроблення соціальних нормативів споживання пільгових послуг.
Реформування системи соціальних послуг передбачає створення цілісної системи соціальних послуг, яка б відповідала потребам осіб, які потрапили у складні життєві обставини, забезпечувала доступність та адресність соціальних послуг, сприяла підвищенню їх якості. Для вирішення зазначеного завдання передбачається проводити роботу з формування ринку соціальних послуг з рівними можливостями для їх постачальників, які представлятимуть державні та недержавні суб’єкти, які надають соціальні послуги, створення нових організаційно-правових форм надання соціальних послуг.
Особлива увага повинна бути приділена використанню потенціалу соціальних служб для інтеграції осіб з інвалідністю, бездомних осіб та осіб, звільнених з місць позбавлення волі у суспільне життя.
Важливим питанням є інвентаризація соціального законодавства, вартісна оцінка нормативних актів, що регулюють соціальну сферу, упорядкування категорій осіб, які мають право на різні соціальні пільги, завершення формування реєстру отримувачів пільг.
Кількісні та якісні критерії ефективності політики
| Показники | 2010 факт | 2011 очікуване | 2012 прогноз |
| Прожитковий мінімум, гривень | | | |
| на одну особу | 843,17 | 914,08 | 1042,0 |
| для працездатних осіб | 888,25 | 963,08 | 1098,0 |
| для осіб, які втратили працездатність | 709,17 | 766,83 | 842,0 |
| дітей віком до 6 років | 771,0 | 834,67 | 915,0 |
| дітей віком від 6 до18 років | 921,33 | 999,92 | 1140,0 |
| Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги малозабезпеченим особам, відсотків | | | |
| для працездатних осіб | 20,5 | 21 | 21 |
| для дітей | - | 50 | 50 |
| для осіб, які втратили працездатність | 37,6 | 75 | 80 |
| для інвалідів | 41,5 | 75 | 80 |
| Середній розмір допомоги малозабезпеченим особам, гривень | 882 | 1150 | 1315 |
3.14. Пенсійне забезпечення та розвиток загальнообов’язкового
державного соціального страхування
Удосконалення системи пенсійного забезпечення та соціального страхування громадян потребує значних зусиль з боку Уряду та підтримки серед населення. Головним завданням є запровадження нових принципів солідарної системи з метою розв’язання завдань соціального захисту осіб похилого віку, стабілізації стану державних фінансів.
У рамках удосконалення системи пенсійного забезпечення Кабінету Міністрів України необхідно виконати такі завдання:
забезпечення збалансованої солідарної системи пенсійного страхування через звільнення солідарної системи від невластивих для неї виплат, удосконалення порядку призначення й індексації пенсій, скасування необґрунтованих пільг стосовно дострокового виходу на пенсію та зі сплати страхових внесків;
запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування шляхом створення інституційно-технічних умов перерахування страхових внесків.
Не менш важливим завданням є перегляд системи надання пенсій пільговим категоріям пенсіонерів та перехід до виплати пенсій окремим професійним групам із професійних пенсійних систем.
Кількісні та якісні критерії ефективності політики
Реалізація поставлених завдань призведе до впровадження соціально справедливої системи пенсійного забезпечення; стабілізації та покращення стану державних фінансів; гарантування своєчасної виплати пенсій у майбутньому; легалізації заробітної плати та зниження рівня тінізації економіки.
4. ПОСИЛЕННЯ РОЛІ РЕГІОНІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У НАПРЯМКУ РОЗВ’ЯЗАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
Регіони України впродовж 2012 року будуть спрямовувати свої зусилля на забезпечення збалансованого галузевого та регіонального соціально-економічного розвитку, збереження та створення нових робочих місць, сприяння зайнятості та підвищення добробуту населення, задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини, відтворення якісної робочої сили.
У 2010 році у 22 регіонах відновлено зростання валового регіонального продукту, приріст якого порівняно з попереднім роком спостерігався від 0,2 відсотка у Волинській області до 8,2 відсотка у Донецькій області; у 25 регіонах зросло виробництво промислової продукції, у 13 – нарощено виробництво сільськогосподарської продукції, за рахунок чого зростали доходи місцевих бюджетів, спостерігалася позитивна динаміка інвестиційних потоків в Україну. Це сприяло підвищенню доходів населення, зменшенню кількості безробітних (розрахованої за методологією Міжнародної організації праці), покращенню в цілому інших соціальних показників.
Завдання 2012 року будуть досягнуті за рахунок:
підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності територій завдяки більш ефективному використанню наявного природно-економічного потенціалу;
сприяння розвитку міст, соціальної інфраструктури, упровадженню новітніх технологій архітектури та містобудування;
сприяння розвитку транспортної інфраструктури місцевого рівня з урахуванням розселення та концентрації населення;
сприяння впровадженню екологічних проектів, спрямованих на покращення стану довкілля, зокрема в промислових зонах;
удосконалення відносин у сфері житлово-комунального господарства, посилення системи контролю над операційно-господарською діяльністю підприємств та організацій галузі, недопущення необґрунтованого зростання цін і тарифів на товари масового попиту та послуги для населення.