Geum.ru

Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік

Вид материалаДокументы
Vi. результати виконання державної програми
Viі. основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

VI. РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРОГРАМИ




Послідовна реалізація визначених завдань надасть можливість у 2012 році закріпити позитивні тенденції макроекономічної та фінансової стабілізації, посилити соціальну складову та перейти на траєкторію стійкого економічного зростання, а саме:

забезпечення приросту валового внутрішнього продукту на 6,5 відсотка, а промислового виробництва – на 8,3 відсотка, що перевищуватиме очікувані темпи зростання світової і, зокрема, європейської економіки;

приріст валової продукції сільського господарства на 5,7 відсотка і продукції харчової промисловості не менш як на 7 відсотків, отримання у 2012/2013 маркетинговому році 51 млн. тонн зерна;

утримання інфляції на рівні, який стимулюватиме пожвавлення економічної діяльності та не знижуватиме рівень життя населення: темпи зростання споживчих цін становитимуть 7,9 відсотка;

поглиблення соціальної орієнтації економічного розвитку і перерозподіл національного доходу на користь населення: середньорічні темпи зростання заробітної плати становитимуть близько 16 відсотків;

продовження проведення пенсійної реформи, завдяки чому буде забезпечено стабілізацію солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що дасть змогу підвищити розмір мінімальної трудової пенсії на 9,8 відсотка;

збільшення обсягів інвестицій в економіку: частка валового нагромадження
основного капіталу у структурі ВВП у 2012 році становитиме близько 22 відсотки;

приріст прямих іноземних інвестицій очікується на рівні 7 млрд. доларів США (методологія платіжного балансу);

нарощування експортного потенціалу, диверсифікація і розширення ринків збуту вітчизняних товарів дозволить послабити залежність від впливу світової кон’юнктури, збільшити обсяги експорту товарів та послуг на 12,5 відсотка (методологія платіжного балансу) та забезпечити зростання інвестиційної складової імпорту.


VIІ. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ НА 2013 І 2014 РОКИ




Очікується, що 2013–2014 роки стануть періодом якісних структурних зрушень в економіці у бік посилення ролі інноваційної моделі розвитку, а також суттєвого вдосконалення ринкових інститутів, поглиблення європейської інтегрованості української економіки та поступового досягнення європейських стандартів життя населення.

У 2013 та 2014 роках проводитиметься реалізація стратегії випереджального розвитку, тобто реалізація ряду структурних реформ у всіх галузях економіки, яка гарантуватиме в середньостроковій перспективі щорічні темпи зростання ВВП в середньому на рівні 7,3 відсотка.

Чинниками такого зростання буде нарощування обсягів основних фондів, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на основі впровадження у виробництво новітніх технологій.

Отже, економічний розвиток обумовлюватиметься не тільки подальшим відновленням світової економіки та лібералізацією доступу вітчизняних товаровиробників із зменшенням відповідних технічних бар’єрів на ринки країн–членів СОТ, а і дією чинників структурного та технологічного оновлення виробництва.

У 2013–2014 роках прогнозується подальше зростання індексу промислового виробництва в межах 108–109 % в основному за рахунок галузей переробної промисловості (110–111 %). Створення у попередні 2011–2012 роки умов для довгострокового кредитування реального сектору економіки та домогосподарств, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг на зовнішніх ринках збуту, нарощення їх експорту та створення умов для імпортозаміщення сприятиме структурно–інноваційним змінам у виробництві промислової продукції.

Започатковані процеси модернізації та технічного переозброєння промислового виробництва, завершення інвестиційних проектів з розбудови інфраструктури, оновлення виробничих потужностей, передбачені Державною програмою соціально-економічного розвитку України на 2012 рік, стимулюватимуть у 2013 та 2014 роках зростання виробництва продукції хімічної та нафтохімічної промисловості ( 108 % та 110 % відповідно), машинобудування (123 % та 125 % відповідно) а також сприятимуть стабільному виробництву металопродукції (106,5 %).

Зростання обсягів виробництва продукції хімічної та нафтохімічної промисловості передбачається досягти в основному за рахунок збільшення обсягів виробництва мінеральних добрив (азотних, фосфорних), беручи до уваги на сприятливу кон’юнктуру зовнішніх ринків збуту та зростання цін, а також продукції органічної хімії (виробництво органічних кислот, амінокислот, біополімерів).

Крім того, позитивні тенденції зростання обсягів виробництва хімічної та нафтохімічної продукції забезпечуватимуться шляхом за рахунок збалансованого розвитку виробництва первинних пластмас та їх перероблення, нарощення випуску, марочного асортименту та поставок на внутрішній ринок первинних полімерів (поліетилену низького та високого тиску, суспензійного та емульсійного полівінілхлориду, фенолоформальдегідних смол, поліпропілену, карбамідо-формальдегідних смол, поліуретанів, базових та модифікованих поліамідів, алкідних смол, полівінілацетатної емульсії, сотового та листового полікарбонату, водостійких та вогнестійких полімерів, композиційних матеріалів тощо) та виробів із них.

Подальший розвиток вітчизняного машинобудування стане можливим завдяки зростанню обсягів виробництва продукції вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, а також автомобілебудування.

Для зниження матеріаломісткості та енергомісткості продукції машинобудівної галузі буде здійснено переформування технологічної складової виробництва, як шляхом відновлення втраченого науково-технічного потенціалу, так і шляхом упровадження новітніх технологій, замінення устаткування і обладнання, максимального використання вторинної сировини. Реалізація таких напрямів оптимізації структури і результативності машинобудівної промисловості потребує достатнього періоду часу та спеціальних організаційних заходів, наприклад, формування в державному бюджеті відповідних цільових програм, для яких передбачається фінансове забезпечення, законодавче супроводження тощо.

Планується прийняття Державної програми розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу до 2015 року, яка передбачатиме зазначені заходи.

Зокрема завдяки удосконаленню організаційної структури виробництва на машинобудівних підприємствах прогнозне підвищення продуктивності праці для агропромислового комплексу становитиме 36 %. Проведення державного фінансування науково-дослідних та дослідно–конструкторських робіт зі створення нових технічних засобів та нових технологій забезпечить підвищення продуктивності праці в агропромисловому комплексі на 67 %, збільшення прибутковості машинобудівних підприємств на 8 %, дозволить зменшити витрати матеріально-енергетичних ресурсів в агропромисловому комплексі на 12 %.

Перспективи розвитку автомобілебудування будуть визначені державною політикою у сфері автомобілебудування, яка передбачає прийняття Стратегії розвитку вітчизняного виробництва легкових автомобілів в Україні. Першочерговими будуть заходи, спрямовані на максимальне збільшення доданої вартості на всіх етапах створення легкових автомобілів при достатньому виборі і якості виробленої продукції, а також розвиток сучасних інноваційних технологій у галузі виробництва легкових автомобілів.

У перспективі стратегічним напрямом розвитку металургійного комплексу України буде системна реструктуризація галузі з орієнтацією на кон'юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринку. Передбачається продовжити будівництво об'єктів металургійного комплексу, спроможних замінити імпорт продукції продукцією вітчизняного виробництва (сталеве литво для вагонобудівних підприємств). Разом з цим очікується закриття нерентабельних виробництв, а також вилучення з експлуатації морально застарілого та фізично спрацьованого обладнання. Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно пов'язані з підвищенням конкурентоспроможності продукції за рахунок зменшення енерго- та матеріалоємності продукції, скорочення трудових витрат, упровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Захист українських товаровиробників на зовнішніх ринках, запобігання антидемпінговим процедурам щодо вітчизняних виробників дадуть змогу зміцнити експортний потенціал галузі. У структурі експорту продукції галузі намічено скоротити вивіз продукції сировинного напряму (чавун, заготовка сортова, сляби) та переорієнтуватися на експорт кінцевої продукції (труби, метвироби, листовий та сортовий прокат).

У 2013–2014 роках державна аграрна політика буде спрямована на подальший розвиток великотоварного високоефективного виробництва тваринницької продукції шляхом будівництва нових тваринницьких ферм та комплексів, заводів з виробництва комбікормів та відтворення і раціонального використання племінних (генетичних) ресурсів.

Факторами зростання стануть виконання завдань та заходів Державної програми соціально-економічного розвитку України на 2012 рік, зокрема:

підвищення добробуту населення, а відповідно і купівельної спроможності;

запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення;

завершення будівництва оптових ринків сільськогосподарської продукції у Львівській, Київській, Харківській, Запорізькій та Донецькій областях. Введення першої черги оптових ринків в інших регіонах країни;

будівництво та реконструкція тваринницьких ферм та комплексів;

будівництво нових тепличних комплексів з виробництва овочів;

будівництво овоче- та картоплесховищ;

технічна модернізація сільськогосподарського виробництва.

З метою збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності зусилля будуть спрямовані на розвиток сільських територій шляхом забезпечення розвитку підприємництва, житлового будівництва і комунального господарства, освіти та охорони здоров’я у сільській місцевості.

У зв’язку із значним зносом сільськогосподарської техніки буде продовжено модернізацію сільського господарства шляхом надання державної фінансової допомоги на закупівлю нової сільськогосподарської техніки та обладнання.

Також буде продовжена робота щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку: добудова оптових ринків сільськогосподарської продукції у всіх регіонах; будівництво овоче- та картоплесховищ; розвиток мережі обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів із заготівлі сільськогосподарської продукції.

У 2013–2014 роках прогнозується нарощування обсягів видобування власних енергоносіїв. Насамперед таке зростання буде зумовлено збільшенням виробництва готової вугільної продукції, яке, у свою чергу, пов’язане із збільшенням попиту на вугільну продукцію. Зростання виробництва у галузі металургії на 6,5 % та обсягів виробництва електроенергії на 4,6 %, крім підвищення попиту на вугілля, призведе до зростання ціни на нього, що позитивно позначиться на фінансовому стані вугледобувних підприємств.

Прогнозується зменшення внутрішнього споживання природного газу у промисловості та комунальному господарстві на 3–4 % завдяки запровадженню енергозберігаючих технологій, обладнання, матеріалів та за рахунок заміщення природного газу іншими енергоносіями, з одночасним збільшенням видобутку власного природного газу на 2 % та нафти (з газовим конденсатом) на 1,5 %.

Факторами зростання стануть виконання завдань та заходів Державної програми соціально-економічного розвитку України на 2012 рік, зокрема:

збільшення геологорозвідувальних робіт на родовищах природного газу та нафти шляхом реалізації Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року (далі – Програма), затвердженої Законом України від 21.04.2011 № 3268;

модернізація та будівництво об’єктів електроенергетики шляхом продовження строків експлуатації та модернізації діючих енергоблоків АЕС;

створення умов для забезпечення надійної роботи Об’єднаної енергетичної системи України шляхом проведення реконструкції енергоблоків № 1, № 5, № 9 Криворізької ТЕС, № 2, № 3, № 4 Запорізької ТЕС, № 2 Трипільської ТЕС;

технічна модернізація та переоснащення підприємств вугільної галузі з упровадженням нових технологій шляхом проведення капітального будівництва об'єктів вугле- і торфодобувних підприємств, здійснення технічного переоснащення діючих вугле- і торфодобувних підприємств, завершення виконання робіт, передбачених проектами ліквідації вугледобувних підприємств;

нарощування потужностей з видобування уранової руди.

Протягом 2013–2014 років триватиме модернізація та технічне переоснащення вугільної, нафтогазової галузі та енергетики.

Продовжиться виконання спільних з Європейським банком реконструкції та розвитку та Європейським співтовариством з атомної енергетики проектів «Реабілітація та розвиток системи електропостачання м. Києва» (Міжнародний банк реконструкції та розвитку) та «Реконструкція лінійних споруд газопроводу Уренгой–Помари–Ужгород (І черга)» (Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейський інвестиційний банк).

Розпочнеться будівництво терміналу з прийняття скрапленого газу.

Враховуючи високу експортну орієнтованість національної економіки, підвищення зовнішньоекономічної активності в умовах вирівнювання диспропорцій між експортом та імпортом (зростання експорту товарів та послуг на рівні 12,6 % у середньому за рік, імпорту – на 9,3 %). Серед основних зовнішніх припущень закладається:

зростання попиту на товари українського експорту в умовах позитивної динаміки світової економіки (у 2013–2014 роках передбачається зростання світової економіки на 4,6 % в середньому за рік);

стабільно помірне збільшення середньорічних цін на світових товарних ринках, зокрема металопродукції (у 2013–2014 роках передбачається зростання світових цін на чорні метали на 5 – 8 % у середньому за рік), продукції хімічної промисловості та агропромислового комплексу;

відсутність значних коливань світових цін на нафту;

подальша гармонізація протягом 2013–2015 років регуляторного середовища і митних процедур відповідно до норм ЄС, необхідних для функціонування зони вільної торгівлі з ЄС. Реалізація заходів, спрямованих на вступ до ОЕСР;

проведення державою виваженої протекціоністської політики, що сприятиме збільшенню частки виробництва транспортного та високотехнологічного обладнання у структурі машинобудування. Диверсифікація зовнішніх ринків збуту та більш широке представлення продукції машинобудування на ринках країн Північної Африки та Близького Сходу;

створення умов для сталого розвитку вітчизняного агропромислового комплексу шляхом лобіювання у СОТ перегляду глобальних правил доступу до ринків розвинених країн, підвищення транспарентності внутрішніх ринків продовольчих товарів, створення інтегральних регіональних ринків продовольства.

Соціальна політика у 2013–2014 роках буде базуватися на таких факторах.

Із 2013 року величина затвердженого прожиткового мінімуму буде поступово наближатися до його фактичного розміру.

Крім того, базовий соціальний стандарт буде визначатися на основі нових натуральних наборів, схвалених науково-громадською експертизою за участю соціальних партнерів. Такі принципові підходи забезпечать значне підвищення у 2013 році усіх соціальних стандартів та гарантій.

Планується, що починаючи з 1 січня 2013 року прожитковий мінімум у середньому на одну особу становитиме 1133 грн., з 1 квітня – 1180 грн., з 1 липня – 1203 грн. , з 1 вересня – 1219 грн., з 1 жовтня – 1245 грн., з 1 грудня 1277 гривні. У середньому за рік він зросте до 1194 гривень.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб досягне з 1 січня 1173 грн., з 1 квітня – 1222 грн., з 1 липня – 1246 грн., з 1 вересня – 1262 грн., з 1 жовтня – 1289 грн., з 1 грудня – 1323 гривні. У середньому за рік він зросте до 1237 гривень.

Порівняно з 2012 роком розмір прожиткового мінімуму зросте на 12,7 %.

У 2014 році прожитковий мінімум у середньому на одну особу становитиме з 1 січня – 1315 грн., з 1 квітня – 1361 грн., з 1 липня – 1389 грн., з 1 вересня – 1414 грн., з 1 жовтня – 1447 грн., з 1 грудня 1483 гривні. У середньому за рік він зросте до 1383 гривні.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2014 році досягне з 1 січня –1361 грн., з 1 квітня – 1410 грн., з 1 липня – 1438 грн., з 1 вересня – 1464 грн., з 1 жовтня – 1498 грн., з 1 грудня – 1536 гривень. У середньому за рік він зросте до 1432 гривень.

Порівняно з 2013 роком розмір прожиткового мінімуму зросте на 15,8 %.

На кінець 2014 року прожитковий мінімум досягне його фактичного розміру.

Мінімальну заробітну плату у 2013 та 2014 роках буде підвищено до рівня прожиткового мінімуму для працездатної особи (тобто в середньому за рік до 1237 та 1432 грн. відповідно). Порівнянні з 2012 роком вона збільшиться на 334 грн., а порівняно з 2013 – на 195 гривень.

У бюджетній сфері буде забезпечено щорічне наближення розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду до рівня мінімальної заробітної плати з метою зменшення розриву між цим розміром та мінімальною заробітною платою.

У 2013–2014 роках Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери формуватиметься на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюватиметься у 2013 році у розмірі 80 % мінімальної заробітної плати, а у 2014 році – 90 %. Буде забезпечено зменшення розриву між тарифною ставкою працівника 1 тарифного розряду та мінімальною заробітною платою.

У 2013–2014 роках продовжуватиметься робота щодо інтеграції осіб з обмеженими можливостями у суспільство, зокрема буде запроваджено новий механізм забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації, виготовленими за індивідуальним замовленням.

У сфері соціальної підтримки протягом 2013–2014 років акцент робитиметься на адресності (тобто ураховуватиметься рівень доходів громадян) призначення соціальних виплат, а також ефективності контролю за цим процесом шляхом упровадження непрямих методів оцінки доходів малозабезпечених громадян.

Реформування сфери надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям буде спрямоване на підвищення її ролі в напрямку зменшення рівня бідності шляхом:

збільшення розміру допомоги малозабезпеченим сім'ям, у тому числі на дитину віком від 3 до 13 років – до 250 гривень, на дитину віком від 13 до 18 років – до 500 гривень;

запровадження стимулюючих заходів щодо активної життєвої позиції одержувачів допомоги.

З 2013 року планується підвищення ролі інституту державної соціальної інспекції та ефективності роботи соціальних інспекторів. Планується запровадження соціального супроводу отримувачів допомоги та спільного координування для відвідувачів центрів зайнятості та управлінь праці і соціального захисту населення.

Крім того, проводитиметься робота з удосконалення адміністрування програм, які призначаються за принципом "єдиного вікна".

До кінця 2014 року буде запроваджено методики і процедури здійснення соціального моніторингу та аудиту програм соціальної підтримки населення. Зокрема планується створення інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення та інтеграція інформаційних систем і програмних продуктів у єдину систему обліку та управління соціальними програмами і коштами.

У 2013 році буде поетапно запроваджуватися застосування у системі соціального захисту електронної соціальної картки. До кінця 2014 року використання такої картки буде поширюватися не менше як на 45 % отримувачів соціальних виплат (пільгових послуг).

Продовжуватиметься політика щодо стимулювання народжуваності. Розміри соціальної допомоги при народженні дитини та деякі інші соціальні виплати будуть підвищені пропорційно зростанню величини прожиткового мінімуму.

Створюватимуться умови щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян шляхом продовження поетапного реформування солідарної системи пенсійного страхування, зокрема запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, введення обов’язкової професійної пенсійної системи за рахунок упровадження корпоративних (професійних) пенсійних схем.

Здійснення комплексних заходів щодо стабілізації солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування надасть змогу підвищити розмір мінімальної пенсії за віком порівняно з 2011 роком у середньому у 2013 р. – майже на 197 грн., у 2014 р. – на 349 грн.; розмір середньої пенсії за віком у 2013 р. – на 255 грн., у 2014 р. – на 402 гривні.

Розмір мінімальної допомоги по безробіттю порівняно з 2011 роком за прогнозними розрахунками в середньому збільшиться: для застрахованих осіб у 2013 році – майже на 208 грн. та у 2014 році – на 356 грн.; для незастрахованих осіб у 2013 році – майже на 148 грн. та у 2014 році – на 254 гривні.

У 2013 році будуть діяти нові законодавчі засади функціонування національного ринку праці, які забезпечать урахування особливостей виходу економіки з кризи та стимулюватимуть роботодавців і найманих працівників до покращення якості робочої сили та вирівнювання дипропорцій у її попиті та пропозиції.

У 2013 році буде активізовано перехід від безготівкової форми надання пільг окремим категоріям громадян до адресної грошової компенсації, що дасть можливість забезпечити ефективне використання коштів державного бюджету, здійснити облік наданих пільгових послуг та посилити соціальний захист вразливих верств населення.

Так, зокрема, планується здійснити заміну безплатного харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, на щомісячну грошову адресну допомогу, яка виплачується у період навчання до досягнення повноліття у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Також планується заміна пільги щодо забезпечення безоплатними санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян на грошову адресну допомогу.

Буде здійснюватись робота щодо поетапного переходу від фінансування установ та закладів, що надають соціальні послуги, до фінансування безпосередньо послуги, що надається клієнту незалежно від його місця перебування – у домашніх умовах чи в умовах закладу незалежно від підпорядкування такого закладу.

Одночасно створюватимуться умови для формування механізму задоволення потреб громади шляхом замовлення місцевими органами влади соціальних послуг та їх закупівлі як у державних, так і приватних надавачів.

Продовжуватиметься формування та розширення мережі закладів для інвалідів, ветеранів, бездомних, безпритульних, людей похилого віку, а також ринку надавачів їм соціальних послуг. Створення таких закладів повинно бути спрямовано на зменшення чисельності осіб, які у них проживають, з одночасним підвищенням фахового рівня працівників та максимальним наближенням умов проживання до домашніх. Це забезпечить притік недержавних суб’єктів у цю сферу, які діятимуть на базі визначених державою стандартів якості надання соціальних послуг, та створить додаткові робочі місця з одночасним поліпшенням обслуговування вразливих верств населення.

У 2013–2014 роках державна політика у сфері охорони здоров’я буде спрямована на посилення профілактики та забезпечення раннього виявлення захворювань, підвищення якості медичної допомоги та доступності медичних послуг, поліпшення ефективності державного фінансування та створення стимулів для здорового способу життя населення й здорових умов праці.

Подальша реалізація пілотного проекту щодо реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві у 2013–2014 роках дозволить відпрацювати нові організаційно-правові та фінансово-економічні механізми, спрямовані на підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення, запровадити моніторинг реформування системи охорони здоров’я у зазначених регіонах з використанням системи індикаторів. У рамках реформування передбачається здійснити переведення закладів охорони здоров’я на систему контрактних відносин між замовником і постачальником медичних послуг, запровадити єдину методику розрахунків вартості медичних послуг, що оплачуються державою. У разі успішності пілотного проекту (покращення якості медичної допомоги та доступності медичного обслуговування населення у зазначених регіонах) його результати будуть поширені на всю країну і враховані під час упровадження моделі реформування системи охорони здоров’я на загальнодержавному рівні з метою забезпечення конституційних прав громадян на охорону здоров'я та медичну допомогу. Також очікується, що реалізація запланованих заходів сприятиме підготовці до запровадження обов'язкового соціального медичного страхування.

Крім того, завдання та заходи державної політики у сфері охорони здоров’я у 2013–2014 роках будуть спрямовані на:

підвищення ефективності загальнодержавних заходів, спрямованих на профілактику, діагностику та лікування неінфекційних захворювань, шляхом оптимізації державних цільових програм у сфері охорони здоров’я;

утвердження тенденції до зростання народжуваності разом із тенденцією до зниження показників малюкової та материнської смертності, покращення стану здоров’я дітей;

забезпечення зниження рівня захворюваності на інфекційні хвороби, боротьба з якими проводиться засобами імунопрофілактики, а також смертності та інвалідності внаслідок інфекційних хвороб, сприяння розвитку імунології, генної інженерії та імунобіотехнології;

підвищення ефективності здійснення загальнодержавних заходів з профілактики злоякісних новоутворень, підвищення якості профілактики онкологічних захворювань, доступності медичної допомоги для онкологічно хворих;

забезпечення здійснення профілактичних, лікувальних та організаційних заходів, а також заходів з догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

подальше поліпшення епідемічної ситуації з туберкульозу, закріплення тенденції зниження показників захворюваності та смертності населення від туберкульозу.

Очікується, що реалізація запланованих завдань та заходів у сфері охорони здоров’я у 2013–2014 роках дозволить знизити загальний коефіцієнт дитячої смертності до 6,5 %, материнської смертності до 13 %, показник передчасної смертності – на 25 %, смертності від злоякісних новоутворень – на 3 %, смертності від туберкульозу – на 30 %; зменшити кількість померлих від СНІДу до 8 осіб на 100 тис. населення.

Підвищенню конкурентоспроможності української освіти та її подальшій інтеграції в єдиний європейський освітній простір у 2013–2014 роках сприятиме розроблення методичних засад прогнозування потреби у фахівцях на ринку праці, прийняття порядку формування й розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, робочих кадрів з урахуванням потреб ринку праці та контролю за його виконанням, запровадження Національної рамки кваліфікацій та створення нових державних стандартів початкової, базової і повної середньої освіти.

Реалізація державної політики, спрямована на подальший розвиток сфери освіти, дозволить охопити дошкільною освітою не менше 75 % дітей дошкільного віку, забезпечити транспортними послугами 100 % учнів сільської місцевості за державною програмою “Шкільний автобус”; упровадити нові професійні стандарти і модульні програми навчання не менше ніж за 150 професіями; оснастити 100 % загальноосвітніх навчальних закладів сучасними комп'ютерними комплексами з підключенням їх до мережі Інтернет, подолати “цифрову неграмотність” дітей, підлітків, учителів незалежно від місця проживання, а також забезпечити присутність ВНЗ України в основних міжнародних рейтингах найкращих університетів.

Державна політика у сфері культури спрямовуватиметься на збереження культурної спадщини та управління об'єктами, які внесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, серед яких – Собор Святої Софії, Києво-Печерська лавра і прилеглі монастирські споруди, а також "Ансамбль історичного центру міста Львова".

У 2013–2014 роках зусилля Уряду спрямовуватимуться на популяризацію національної культурної спадщини серед учнівської та студентської молоді, збереження та використання замків України, реставрацію та розвиток національних об’єктів культурної спадщини.

В рамках реалізації Державної цільової програми збереження культурної спадщини та розвитку туристичної інфраструктури м. Глухова Сумської області на 2012–2016 роки передбачається розроблення і здійснення комплексу науково-дослідних, ремонтно-реставраційних, природоохоронних, інформаційних, фінансово-економічних заходів для забезпечення збереження, використання та популяризації об'єктів культурної спадщини, створення нових туристичних маршрутів та сучасної туристичної інфраструктури м. Глухова Сумської області.

Подальший розвиток фізичної культури і спорту у 2013-2014 роках забезпечуватиметься шляхом проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в усіх навчальних закладах, за місцем проживання, роботи і у місцях масового відпочинку громадян, а також фізкультурно-оздоровчої та реабілітаційної роботи серед інвалідів; забезпечення розвитку олімпійських, паралімпійських, дефлімпійських та неолімпійських видів спорту, надання підтримки дитячому, дитячо-юнацькому, резервному спорту, спорту вищих досягнень, спорту інвалідів і спорту ветеранів; підвищення рівня нормативно-правового, кадрового, матеріально-технічного, фінансового, науково-методичного, медичного, інформаційного забезпечення; участі у міжнародній діяльності.