Geum.ru

Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік

Вид материалаДокументы
2.5. Реалізація політики у сфері енергозбереження
2.6. Підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу
2.7. Будівництво та житлова політика
3. Підвищення соціальних стандартів життя
3.2. Державна політика у сфері освіти
3.3. Забезпечення зростання купівельної спроможності населення
3.4. Забезпечення природної і техногенної безпеки та подолання наслідків Чорнобильської катастрофи
3.5. Охорона навколишнього природного середовища
3.6. Покращення здоров’я населення
3.7. Політика у сфері житлово-комунального господарства
3.8. Ринок праці
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

2.5. Реалізація політики у сфері енергозбереження

Пріоритетними напрямами державної політики у сфері енергозбереження стане зменшення енергоємності ВВП України до рівня провідних країн шляхом технічної та технологічної модернізації, а також структурної перебудови економіки з одночасною оптимізацією структури енергетичного балансу через збільшення в ньому частки енергоносіїв, отриманих з альтернативних та відновлюваних джерел енергії. Реалізація зазначених напрямів передбачається шляхом:

у 2013 році:

упровадження новітніх технологій та обладнання, призначених для виробництва та споживання енергетичних ресурсів у всіх секторах економіки;

упровадження когенераційних технологій, електротеплоакумуляційного обігріву та гарячого водопостачання; технологій, які передбачають використання теплових насосів, енергії сонця та геотермальної енергії;

розвитку виробництва та використання біопалива відповідно до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010–2015 роки;

подальшого розвитку виробництва та використання газу метану, отриманого з родовищ кам’яного і бурого вугілля та покладів сланців, а також синтетичного газу;

удосконалення системи стандартизації у сфері енергоефективності і відновлюваної енергетики;

здійснення заходів щодо зменшення обсягу споживання енергоресурсів установами, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету;

оптимізації структури енергетичного балансу, зокрема забезпечення збільшення частки енергоносіїв, отриманих з альтернативних (відновлюваних) джерел енергії;

створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у сферу енергоефективності та альтернативну (відновлювану) енергетику;

у 2014 році:

адаптації національного законодавства у сфері енергоефективності та альтернативної енергетики до законодавства ЄС;

формування державної системи моніторингу показників енергетичного балансу держави та енергоефективності реалізації галузевих і регіональних програм енергоефективності; підвищення рівня достовірності статистичної інформації; оптимізації структури та періодичності статистичної звітності;

завершення створення системи мотивації, спрямованої на забезпечення технічної та технологічної модернізації вітчизняної економіки;

мінімізації споживання енергоресурсів у бюджетній сфері, завдяки чому знизиться навантаження на державний бюджет за рахунок зменшення на 30 % видатків на оплату енергоресурсів, які споживаються бюджетними установами;

стимулювання розвитку регіональних (місцевих) альтернативних, нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії.


2.6. Підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу

Пріоритетними напрямами розвитку аграрної політики є забезпечення вітчизняної сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку, гарантування продовольчої безпеки країни, збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності шляхом:

у 2013 році:

подальшого розвитку крупнотоварного високоефективного виробництва продукції тваринництва: будівництво тваринницьких ферм та комплексів, заводів з виробництва комбікормів; відтворення і раціонального використання племінних ресурсів;

добудови регіональних оптових ринків сільськогосподарської продукції та розбудови сучасних складських приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції;

розвиток мережі обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів із заготівлі та збуту сільськогосподарської продукції;

продовження роботи щодо техніко-технологічного переоснащення підприємств агропромислового комплексу;

забезпечення цінової стабільності на продовольчому ринку та гарантування продовольчої безпеки шляхом здійснення Аграрним фондом державних аграрних інтервенцій;

у 2014 році:

завершення техніко-технологічної модернізації підприємств агропромислового комплексу;

налагодження роботи сучасних високотехнологічних виробництв з переробки сільськогосподарської сировини, зокрема ріпакової олії, біоетанолу тощо;

розширення географії ринків збуту аграрної продукції;

формування агроекологічного іміджу України, зокрема напрацювання нормативно-правової бази в частині розвитку органічного землеробства та створення системи його сертифікації, формування інформаційного простору для просування екологічно чистої продукції на світові ринки;

створення доступної системи інформування щодо кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього аграрного ринку на базі мережі регіональних оптових ринків сільськогосподарської продукції;

доведення у 2015 році споживання населенням України основних видів продовольства до раціональних норм через реалізацію регіональних програм забезпечення продовольчої безпеки;

створення умов для розвитку сільських територій шляхом реалізації заходів Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, зокрема забезпечення розвитку підприємництва, житлового будівництва, комунального господарства, освіти та охорони здоров’я.


2.7. Будівництво та житлова політика

Реалізація чинних житлових програм, удосконалення існуючих та запровадження нових ефективних фінансово-інвестиційних механізмів державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла дозволить підвищити рівень забезпечення громадян житлом. З метою створення умов для прискорення вирішення житлових проблем громадян необхідно здійснити такі кроки:

у 2013 році:

забезпечити фінансування житлових програм, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до затверджених обсягів;

продовжити реконструкцію житлових будинків перших масових серій;

здійснити реалізацію механізму державної підтримки будівництва (придбання) доступного житла;

у 2014 році:

створити умови для залучення кредитних ресурсів комерційних банків на довгостроковій основі за невисокою відсотковою ставкою для кредитування громадян на будівництво (придбання) житла;

вирішення на місцевому рівні питань, пов’язаних із поліпшенням житлових умов громадян.


3. ПІДВИЩЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ ЖИТТЯ

3.1. Демографічна, сімейна, молодіжна та міграційна політика

Одним з основних завдань Уряду є створення внутрішніх державних інституціональних механізмів і сприятливого середовища у суспільстві для забезпечення дії факторів, які впливають на подолання проблем демографічного розвитку країни, що здійснюватиметься шляхом:

у 2013 році:

створення умов для забезпечення доступу широких верств населення до засобів збереження та поліпшення здоров’я, якісного медичного та санаторно-курортного обслуговування;

удосконалення законодавства щодо внутрішньої і зовнішньої трудової міграції;

укладення міжнародних договорів з питань, пов’язаних із регулюванням процесу добровільної міграції і захистом прав мігрантів;

посилення боротьби з нелегальною міграцією;

у 2014 році:

упровадження заходів для відновлення здоров’я працівників, передусім тих, що зайняті на важких роботах і роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці;

реалізація законодавчих ініціатив, спрямованих на спрощення умов і порядку повернення до України закордонних українців, осіб, депортованих за національною ознакою;

використання на належному рівні потенціалу міграційних процесів;

запобігання виникненню нових і мінімізації наявних негативних наслідків неконтрольованих міграційних потоків.


3.2. Державна політика у сфері освіти

Пріоритетними напрямами діяльності у сфері освіти є приведення змісту та структури професійної підготовки кадрів у відповідність із сучасними потребами ринку праці, підвищення доступності якісних освітніх послуг. Характерними умовами розвитку галузі стануть:

у 2013 році:

перехід до єдиного стандарту вартості навчання одного учня/студента;

перехід у фінансуванні навчальних закладів від принципу утримання закладів до принципу формування їх бюджетів виходячи з кількості учнів та стандарту вартості навчання одного учня/студента;

розширення прав шкіл, ПТУ самостійно розпоряджатися матеріальними, фінансовими і кадровими ресурсами;

зміна підходів до формування державного замовлення на підготовку фахівців на основі впровадження прогнозу потреб економіки (регіону);


у 2014 році:

упровадження методичних засад прогнозування потреби у фахівцях на ринку праці;

прийняття порядку формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, робочих кадрів з урахуванням потреб ринку праці та контролю за його виконанням;

запровадження Національної рамки кваліфікацій;

упровадження дієвого механізму працевлаштування студентів та випускників (створення бази даних про студентів і випускників, накопичення банку потенційних роботодавців).


3.3. Забезпечення зростання купівельної спроможності населення

Одним із пріоритетних напрямів реалізації політики доходів є всіляке сприяння людям забезпечити свій добробут власним трудом, підвищення стимулюючої ролі заробітної плати та розширення прошарку приватних власників. Уряд докладатиме першочергових зусиль та впроваджуватиме заходи щодо пом’якшення соціальних диспропорцій, підвищення рівня життя населення, що передбачають:

у 2013 році

забезпечення відповідності величини базового соціального стандарту його фактичному розміру;

обґрунтоване підвищення мінімальної заробітної плати з урахуванням пропозицій соціальних партнерів;

забезпечення подальшого підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з метою поступового наближення його розміру до мінімальної заробітної плати;

продовження роботи щодо забезпечення обґрунтованої міжпосадової диференціації в оплаті праці;

підвищення середньої заробітної плати в бюджетній сфері шляхом реалізації Концепції удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери;

забезпечення підтримки купівельної спроможності населення через індексацію грошових доходів;

детінізацію заробітної плати шляхом створення відповідних законодавчих умов, легалізації незареєстрованих виплат заробітної плати та зайнятості;

зменшення заборгованості із виплати заробітної плати за рахунок нормативного регулювання погашення заборгованості, посилення роботи тимчасових комісій з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат не нижче ніж на 50 % порівняно з 2012 роком;

у 2014 році:

підвищення мінімальної заробітної плати на рівні не нижчому ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб і з урахуванням пропозицій соціальних партнерів та економічної ситуації;

підвищення до кінця 2015 року тарифної ставки робітника першого розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери до мінімальної заробітної плати;

удосконалення механізмів індексації доходів населення та компенсації у разі затримки їх виплат;

підготовку Основних напрямів грошових доходів населення на 2015–2020 роки;

забезпечення динамічного зростання рівня реальних доходів населення;

повну ліквідацію на кінець 2015 року заборгованості з виплати заробітної плати, яка утворилася у попередні роки, проведення профілактичних заходів щодо недопущення утворення поточної заборгованості;

створення гарантійного фонду для повернення заборгованої заробітної плати працівникам підприємств-банкрутів;

здійснення комплексного моніторингу якості життя населення.


3.4. Забезпечення природної і техногенної безпеки та подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

Невід’ємною частиною державної політики у сфері національної безпеки і безпеки економіки держави в цілому є створення безпечних умов життєдіяльності населення України.

Для досягнення соціального ефекту Уряд докладатиме першочергових зусиль щодо створення безпечних умов життєдіяльності населення України, що передбачають:

у 2013 році

проведення класифікації та поділу регіонів України на категорії складності за рівнями техногенно-екологічних навантажень і загроз, пов’язаних із незадовільним техногенним та екологічним станом, які можуть завдати значних збитків для економіки держави;

розроблення та втілення широкомасштабних бюджетних та позабюджетних інвестиційних проектів і програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру, локалізацію їх дії, пом’якшення наслідків від них, з урахуванням індексів пріоритетності за регіонами;

забезпечення фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок, хімічної, біологічної та радіологічної безпеки;

упровадження загальнодержавної системи спостереження та моніторингу ризиків і загроз надзвичайних ситуацій для економіки держави;

зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта “Укриття” в екологічно безпечну систему;

проведення щорічної дозиметричної паспортизації населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

попередження загроз виникнення надзвичайних ситуацій на територіях з найбільш напруженим техногенним та екологічним станом, що потребують першочергового вирішення;

у 2014 році:

соціально-економічне відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, повернення їх до повноцінного життя та зміну режиму ведення господарської діяльності на цих територіях;

забезпечення фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок, хімічної, біологічної та радіологічної безпеки, забезпечення контролю за його реалізацією;

розроблення та втілення регіональних інвестиційних проектів і програм для різних сценаріїв розвитку потенційних загроз.


3.5. Охорона навколишнього природного середовища

Пріоритетними напрямками екологічної політики є стабілізація екологічної ситуації, уповільнення темпів зростання антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, створення умов для підвищення рівня екологічної безпеки населення, започаткування переходу до природоохоронних стандартів Європейського Союзу. Реалізація цих напрямів здійснюватиметься шляхом:

у 2013 році

здійснення заходів із зменшення викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря;

запровадження принципу інтегрованого управління водними ресурсами;

здійснення знешкодження накопичених, не придатних до використання пестицидів та небезпечних відходів і реконструкція та будівництво полігонів для захоронення побутових відходів;

створення нових, розширення існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду, розташованих на суходолі і в морській акваторії;

технічного переоснащення підприємств геологічної галузі та забезпечення виконання геологорозвідувальних та інших робіт;

упровадження інноваційних технологій проведення екологічного моніторингу із застосуванням сучасних технічних засобів та інформаційних систем;

у 2014–2015 роках:

стабілізації та зменшення обсягу викидів стаціонарними та пересувними джерелами загальнопоширених забруднюючих речовин;

зниження рівня забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря;

забезпечення екологічно безпечного знешкодження відходів гексахлорбензолу і тари від них;

розвитку мінерально-сировинної бази та збільшення обсягу виконаних геологорозвідувальних та інших робіт;

збільшення площі заліснення території держави;

рекультивації порушених земель та боротьби з опустелюванням;

удосконалення державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища;

нормативне врегулювання питання щодо посилення цивільної та кримінальної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства;

забезпечення підвищення рівня суспільної екологічної свідомості;

затвердження та виконання місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища.


3.6. Покращення здоров’я населення

Головними завданнями політики у сфері охорони здоров’я є забезпечення доступності якісних медичних послуг, профілактика та раннє виявлення захворювань. Реформування системи охорони здоров‘я забезпечуватиметься шляхом упровадження її нової моделі, виробленої в рамках експерименту з реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві. Підвищення доступності медичних послуг досягатиметься шляхом:

у 2013 році

запровадження механізму закупівлі державою послуг у закладів охорони здоров'я на контрактній основі;

упровадження клінічних протоколів;

упровадження системи індикаторів якості роботи медичних закладів, створення незалежних центрів оцінювання якості медичних послуг;

удосконалення системи оплати праці медичних працівників за рахунок виділення двох складників: постійного – на основі єдиної тарифної сітки та змінного – залежно від обсягу і якості наданої медичної допомоги;

створення стимулів для здорового способу життя населення (упровадження програм формування здорового способу життя і програм здорових умов праці;

у 2014 році:

переведення усіх медичних закладів на систему контрактних відносин між замовником і постачальником медичних послуг;

запровадження єдиної методики розрахунків вартості медичних послуг, що оплачуються державою;

підготовка умов для переходу на страхову модель охорони здоров'я (систему соціального медичного страхування) через досягнення фінансової стійкості медичних закладів, оптимізацію їх мережі, збільшення самостійності керівників медичних закладів щодо управління фінансовими коштами, підвищення конкуренції у системі охорони здоров'я.


3.7. Політика у сфері житлово-комунального господарства

Реформи у сфері житлово-комунального господарства спрямовані на підвищення якості житлово-комунальних послуг для всіх верств населення, а також забезпечення бездотаційності цього сектору через забезпечення рентабельності підприємств галузі, скорочення кредиторської і дебіторської заборгованості, створення конкурентного середовища на ринку послуг, а також стимулювання технічної і технологічної модернізації та підвищення ресурсо- і енергоефективності. З метою забезпечення реалізації поставлених завдань необхідно здійснити такі кроки:

у 2013 році:

знизити рівень заборгованості в галузі житлово-комунального господарства шляхом реалізації програми забезпечення споживачів лічильниками води, електроенергії, тепла і газу, а також законодавчого врегулювання механізму відключення боржників від надання послуг (за винятком окремих категорій споживачів);

створити конкурентне середовище на ринку житлово-комунальних послуг шляхом збільшення кількості об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), розвитку приватних ЖЕКів і керуючих компаній, залучення приватних компаній через механізм державно-приватного партнерства;

централізувати тарифоутворення на житлово-комунальні послуги;

у 2014 році:

здійснити технічне переобладнання і підвищити ресурсо- та енергоефективність житлово-комунального господарства, у тому числі із залученням фінансових ресурсів вітчизняних і міжнародних організацій для реалізації інвестиційних проектів модернізації житлово-комунальної інфраструктури та вдосконалення системи місцевих запозичень;

упровадити інститут ОСББ на обов’язковій основі;

підвищити якість житлово-комунальних послуг шляхом застосування стандартів якості і забезпечення технічних можливостей для проведення оцінювання якості.


3.8. Ринок праці

Державна політика у сфері зайнятості буде формуватися під впливом нових законодавчих засад. Пріоритетним напрямом національного ринку праці стане проведення активної політики зайнятості, яка орієнтуватиметься насамперед, на економічні заходи, зокрема навчання і підвищення кваліфікації, створення нових робочих місць. Вирішення проблем зайнятості на ринку праці здійснюватиметься шляхом:

у 2013 році

удосконалення нормативно-правової бази у сфері зайнятості населення;

запровадження на державному рівні прогнозування попиту на робочу силу у професійному розрізі;

здійснення заходів щодо підтримки зайнятості інвалідів та інших не конкурентних на ринку праці груп населення;

стимулювання самозайнятості та підприємництва;

удосконалення професійної підготовки кадрів, підвищення якості робочої сили (проведення профорієнтаційної роботи серед населення, у тому числі незайнятих осіб та молоді, яка навчається);

у 2014 році:

стимулювання роботодавців та найманих працівників до покращення якості робочої сили та вирівнювання диспропорцій у її попиті та пропозиції;

подальшої легалізації трудових відносин;

формування продуктивної зайнятості шляхом реалізації довгострокових інвестиційних проектів;

збільшення обсягів охоплення безробітних активними заходами державної підтримки;

здійснення профілактичних заходів вивільнення на підприємствах;

збільшення обсягів надання державної допомоги безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю та дотацій роботодавцям на створення нових робочих місць;

створення механізму ефективного залучення трудових мігрантів у національну економіку;

стимулювання зайнятості у сфері надання соціальних послуг;

розширення мережі навчальних закладів, у яких упроваджуватимуться інноваційні технології навчання;

підтримки зайнятості у сільській місцевості та в інших пріоритетних галузях економіки;

активізації підтримки зайнятості у регіонах з найвищим рівнем безробіття, а також розширення сфер прикладання праці у сільській місцевості та інших пріоритетних галузях економіки.