Кодекс законів про працю України: Науково-практич-к 57 ний коментар. Харків: Консум, 2003. 832 с. Isbn 966-7920-40-2

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   67
Глава XII

2.  Формулювання «жінки, які мають дітей-інвалідів» вперше було включено до КЗпП Законом України від 20 березня 1991 р. Правило, встановлене зазначеною статтею, діє до досягнення діть-ми-інвалідами 16 років.

3.  Відмова жінок, зазначених у ст. 177, від надурочної роботи або відрядження не є порушенням трудової дисципліни.

Стаття 178. Переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижують норми виробітку, норми обслуговування або переводять їх на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона має бути звільненою від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації.

Жінки, які мають дітей віком до трьох років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років.

Якщо заробіток осіб, зазначених у частинах першій і третій цієї статті, на легшій роботі є вищим, ніж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.

(Стаття 178 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4841-11 від ЗО. 10.87; Законами № 871-12 від 20.03.91, Ns 263/95-ВР від 05.07.95)

1. Необхідність зниження норм виробітку, норм обслуговування або переведення жінок на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, підтверджується висновком медичної установи. За вагітною жінкою зберігається середній заробіток за попередньою роботою. Норми виробітку, норми обслуговування знижуються з дня подання медичного висновку. Не завжди є можливість відразу з дня подання такого висновку перевести вагітну жінку на легшу роботу, яка виключає вплив несприятливих виробничих факторів. У цих ви-

Праця жінок

597

падках власник повинен до вирішення питання про переведення звільнити вагітну жінку від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації.

2.  При переведенні вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу за ними зберігається середній заробіток за попередньою роботою, який обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р. Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Жінкам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців жінка не працювала, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо протягом і цих місяців жінка не відпрацювала жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленої їй в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо заробіток жінок, що переведені на легшу роботу, є вищим, ніж той, який вони одержували до переведення, то їм виплачується фактичний заробіток.

3.  Коментованою статтею передбачено переведення вагітних жінок відповідно до медичного висновку на роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів. Що стосується жінок, які мають дітей віком до трьох років, то в разі неможливості виконання попередньої роботи вони переводяться на іншу роботу, яка не обов'язково є легшою. «Неможливість виконання попередньої роботи» може бути підтверджена не тільки медичним висновком. Цей факт підтверджується й умовами виробництва, відсутністю можливостей належного догляду за дитиною, її годування.

4.  Слід мати на увазі, що за вагітними жінками, зайнятими на роботах, які входять до переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочену тривалість робочого часу, а також

598

Глава XII

жінками, які мали ускладнення під час попередньої вагітності або пологів, на весь період обстеження в спеціалізованих медичних закладах у ранні строки вагітності (до 12 тижнів) зберігається середня заробітна плата за місцем основної роботи (п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 15 жовтня 1991 р. «Про збереження середньої заробітної плати за вагітними жінками на період обстеження в спеиіааізованих медичних закладах» // ЗП України. — 1991. — № 10. — Ст. — 104). Листок непрацездатності обстежуваним при цьому не видається, а за ними зберігається їх середній заробіток за місцем основної роботи на підставі довідки, виданої медичним закладом.

5.  Правила коментованої статті застосовуються також у разі, коли жінки працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень чи з гнучким графіком роботи.

6.  Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (ст. 9 Закону України «Про відпустки»).

Стаття 179. Відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною

На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів — 70) календарних днів після пологів починаючи з дня пологів.

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги по державному соціальному страхуванню.

Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку

Праця жінок

599

та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні.

У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.

За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

(Стаття 179 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 4617-10 від 24.01.83; Законом № 871-12 від 20.03.91; в редакції Закону № 117-XIVвід 18.09.98)

1. Коментованою статтею передбачено надання двох видів відпусток: 1) відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами; 2) відпустки для догляду за дитиною.

Відпустка у зв'язку з вагітністю і пологами надається жінкам тривалістю сімдесят календарних днів до пологів і п'ятдесят шість (у разі ускладнення пологів або народження двох чи більше дітей — сімдесят) календарних днів після пологів на підставі лікарняного листка, виданого відповідною медичною установою. Тривалість цієї відпустки обчислюється сумарно. Тобто жінці надається відповідно 126 чи 140 календарних днів.

Жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів, які обчислюються сумарно і надаються жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів із оплатою в розмірі повного заробітку, незалежно від стажу та місця роботи (ст.30 Закону України «Про статус і соці-

600

Глава XII

альний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

2.  Під час відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами жінкам надається допомога по вагітності і пологах згідно із законами України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції від 2 березня 2001 р.) та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. Підставою для призначення жінкам допомоги по вагітності і пологах є виданий у встановленому порядку лікарняний листок (листок непрацездатності). Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, допомога по вагітності і пологах до їх працевлаштування призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії і виданого у встановленому порядку лікарняного листка. Жінкам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні не менше 10 місяців, допомога по вагітності і пологах призначається на підставі довідки державної служби зайнятості і виданого у встановленому порядку лікарняного листка. Допомога по вагітності та пологах призначається і виплачується підприємством, установою, організацією за місцем основної роботи жінки.

3.  Після відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами за бажанням жінки їй надається частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років з виплатою за ці періоди допомоги по державному соціальному страхуванню за рахунок коштів Держбюджету у вигляді субсидій до місцевих бюджетів.

Жінки-військовослужбовці начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також жінки-військовослужбовці, звільнені зі Збройних Сил України, Національної гвардії, Прикордонних військ, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань через вагітність і пологи, мають право на допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на умовах, у розмірах і строки, визначені для працюючих жінок (за рахунок відповідних бюджетів).

4.   Підставою для призначення працюючій жінці (батькові дитини, бабці, дідові, іншому працюючому родичу, які фактично здійснюють догляд за дитиною) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є надана їй у межах установ-

Праця жінок

601

леного строку і оформлена наказом власника або уповноваженого ним органу частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною. Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до їх працевлаштування призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії. Жінкам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки служби зайнятості.

5. Підставою для призначення непрацюючим жінкам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є видана за місцем проживання довідка про те, що мати дитини не працює (не служить, не вчиться) і дитина проживає разом з нею.

6. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання незастрахованої особи, яка здійснює догляд за дитиною (особам, застрахованим в системі соціального страхування — за основним місцем роботи).

7. Якщо в період частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку народжується друга дитина, то до закінчення відпустки для догляду за першою дитиною інша відпустка не надається і допомога не виплачується. Тобто за один і той самий період догляду за дитиною (двома дітьми) до досягнення нею трирічного віку може надаватися і оплачуватися лише одна відпустка. З дня закінчення частково оплачуваної відпустки для догляду за першою дитиною жінка для одержання допомоги для догляду за наступною дитиною (двома і більше дітьми) повинна оформити відпустку на загальних підставах. Як виняток, кратність допомоги для догляду за дітьми збільшується відповідно до кількості дітей у разі народження двійнят і більше дітей (п. 6 Роз'яснення Міністерства праці, Міністерства фінансів, Міністерства соціального захисту населення від 13 вересня 1993 р. до Положення про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми від 11 березня 1993 p.).

8.  Відповідно до п. 52 Положення про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми жінкам, які продовжують навчатися з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною і стипендія призначаються в повному розмірі.

602

Глава XII

Студенткам (ученицям) — жінкам, які мають дітей віком до трьох років і в цей період продовжують навчання з відривом від виробництва, основною умовою для одержання в повному розмірі допомоги по догляду за дитиною є виконання навчального плану (п. 7 Роз'яснення до Положення про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми).

9.  Крім відпусток у зв'язку з вагітністю, пологами і доглядом за дитиною до досягнення нею віку трьох років, у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, жінці, за її заявою, надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Тобто до поняття «відпустка для догляду за дитиною» входить як частково оплачувана відпустка до досягнення дитиною віку трьох років, так і відпустка без збереження заробітної плати до досягнення дитиною шестирічного віку.

10.  Оскільки ст. 9і КЗпП передбачено можливість встановлення підприємствами, установами, організаціями в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів додаткових порівняно з законодавством трудових і соціально-побутових пільг для працівників, коментованою статтею закріплено право підприємств і організацій за рахунок власних коштів надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

11.  Частково оплачувана відпустка і додаткова відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною може бути надана повністю або частинами також батькові, бабці, дідові або іншим родичам, які фактично здійснюють догляд за дитиною. Частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за їх заявою та на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини проте, що вона вийшла на роботу до закінчення строку частково оплачуваної відпустки і виплату їй допомоги по догляду за дитиною припинено (із зазначенням дати).

12.  Жінка (батько дитини, баба, дід або інші родичі, які фактично здійснюють догляд за дитиною) за їх бажанням в період перебування у відпустці для догляду за дитиною можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною.

Праця жінок

603

Відповідно до ст. 56 КЗпП на прохання жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі гаку, що знаходиться під її опікуванням, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий тиждень або неповний робочий день.

13.  Згідно з вимогами пп. 7, 8 Положення про порядок та умови застосування праці жінок, які мають дітей і працюють неповний робочий час, режим праці та відпочинку жінок, які мають дітей і працюють неповний робочий час, встановлює власник за погодженням з профспілковим комітетом та з урахуванням побажань жінки.

14. У разі коли жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, працює на умовах неповного робочого часу, вона, як і всі, що працюють за трудовим договором, має право на щорічну оплачувану відпустку.

15.  Відпустка у зв'язку з вагітністю і пологами зараховується до загального стажу і до стажу роботи за спеціальністю. Працівникам, які знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (в разі коли дитина потребує домашнього догляду — до досягнення шестирічного віку), робота на попередньому місці (посаді) після виходу на роботу гарантується. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації дія трудового договору працівника продовжується (ст. 36 КЗпП).

16. Якщо в період частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у жінки виникає право на додаткову відпустку у зв'язку з навчанням (ст. 19 Закону України «Про відпустки»), то за бажанням жінки відпустка для догляду за дитиною переривається і їй надається додаткова оплачувана відпустка у зв'язку з навчанням. Після закінчення цієї відпустки жінці надається за її заявою відпустка для догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку без продовження за рахунок тривалості додаткової відпустки у зв'язку з навчанням.

Стаття 180. Приєднання щорічної відпустки до відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний

604

Глава XII

за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.

(Стаття 180 в редакції Закону № 117-ХIV (117-14) від 18.09.98)

1.  Згідно із ст. 180 власник або уповноважений ним орган зобов'язаний надати жінці за її заявою щорічну основну і додаткову відпустки перед відпусткою у зв'язку з вагітністю і пологами або після неї незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації. Тривалість роботи наданому підприємстві має значення у разі надання щорічної основної та додаткової відпусток повної тривалості за перший рік роботи. Таке право виникає у працівника після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Згідно з частиною 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки» щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються в тому числі жінкам — перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї.

Підставою для приєднання щорічної відпустки до відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами є заява жінки та залежно від часу надання відпустки (перед або після відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами) довідка медичної установи або лікарняний листок (листок непрацездатності).

2.  У разі, якщо щорічні основна і додаткова відпустки збігаються з відпусткою у зв'язку з вагітністю і пологами, щорічні відпустки мають бути надані після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами або перенесені на інший строк за бажанням жінок. Згідно із ст. 78 КЗпП відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами до щорічних відпусток не включаються.

3. Якщо жінка не використала відпустку за минулий робочий рік, а відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами охоплює частину наступного робочого року, то за бажанням жінки до відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами приєднуються відпустки за минулий і поточний робочі роки.

Стаття 181. Порядок надання відпустки для догляду

за дитиною і зарахування її до стажу роботи Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини

Праця жінок

605

третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

(Стаття 181 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №4617-10 від 24.01.83; Законом № 871-12 від 20.03.91; в редакції Закону № 117-XIV від 18.09.98)

1.  Для надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, необхідна заява жінки або батька дитини, баби, діда або інших родичів, які фактично здійснюють догляд за дитиною. Надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Зазначені відпустки можуть бути використані повністю або частково в межах установленого періоду відпустки.

2.  Жінка або інша особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право у будь-який час перервати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, і повернутись на своє місце роботи. Пленум Верховного Суду України зазначає, що з працівником, якого було прийнято на роботу на строк відпустки працівниці у зв'язку з народженням дитини і доглядом за нею, трудовий договір може бути припинено на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП і в тому разі, коли працівниця вийде на роботу до досягнення дитиною трьох років, оскільки відповідно до ст. 181 КЗпП в межах цього строку вона може сама визначити тривалість відпустки (п. 44 Правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ.

606