Кодекс законів про працю України: Науково-практич-к 57 ний коментар. Харків: Консум, 2003. 832 с. Isbn 966-7920-40-2
| Вид материала | Кодекс |
| Пільги для працівників |
- Бк 67. 9(4 Укр)304 Т35 Автор коментаря, 8181.26kb.
- Співдружності Незалежних Держав 29 жовтня 1994р. //Приложение к Информационному бюллетеню, 558.69kb.
- С. В. Гончаренко Науково-практичний коментар до Закон, 1520.7kb.
- План: Поняття та місце в системі права України. Функції цивільного права, 692.25kb.
- Список використаних джерел кодекс Законів про працю України (зі змінами та доповненнями), 10.88kb.
- Кодекс законів про працю України, 2445.07kb.
- Кодекс законів про працю України, 1549.24kb.
- Кодекс законів про працю України, 3210.89kb.
- Кодекс законів про працю України, 1742.56kb.
- Кодекс законів про працю України, 461.45kb.
1. Одним із напрямків реалізації державної молодіжної політики є забезпечення зайнятості молоді.
Молодь має право на перше робоче місце протягом двох років за умови, що громадянин України віком від 15 до 28 років закінчив чи припинив навчання в загальноосвітній школі, професійному навчально-виховному та вищому навчальному закладі, завершив професійну підготовку та перепідготовку; після звільнення зі строкової військової чи альтернативної (невійськової) служби. Дворічний строк першого робочого місця починає обчислюватись з часу роботи до призову.
Гарантія молоді на перше робоче місце полягає у праві молоді звернутись в пошуку роботи до державної служби зайнятості, яка інформує про робочі місця і здійснює вибір першого робочого місця.
Державна служба зайнятості надає місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, молодіжним центрам праці, соціальним службам для молоді інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад).
Молоді громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості в пошуках роботи, одержують безплатну інформацію та професійну консультацію з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, а також, у разі необхідності, проходять професійну підготовку і перепідготовку.
Держава сприяє створенню молодіжних центрів праці, а також молодіжних громадських організацій (агентства, біржі, бюро та ін.) для забезпечення працевлаштування молоді, реалізації програм професійного навчання молоді та вдосконалення її професійної майстерності. Типове положення про молодіжні центри праці затверджується Кабінетом Міністрів України. Діяльність молодіжних центрів праці може фінансуватися за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, передбачених на ці цілі.
Держава сприяє створенню спеціалізованих центрів для професійного навчання і гарантує молоді одержання першого робочого місця на основі квот.
Крім того, передбачено створення соціальних служб для молоді, де вони безкоштовно одержують інформаційну, правову, психолого-педагогічну, медичну та іншу соціальну допомогу, в
Праця молоді
629
тому числі з питань працевлаштування на перше робоче місце строком не менше двох років (Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» в редакції 23 березня 2000 p.).
2. Молодіжні центри праці, що діють відповідно до Типового положення, а також громадські молодіжні організації (агентства, біржі, бюро та ін.) за наявності в них відповідного дозволу, виданого державною службою зайнятості, сприяють працевлаштуванню молоді, у тому числі учнів, студентів, аспірантів у позанав-чальний час, надають послуги, пов'язані з профорієнтацією та підготовкою до роботи за новою професією.
24 грудня 1999 р. було створено молодіжну громадську організацію «Асоціація трудових об'єднань молоді України». 28 серпня 2000 р. вона зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 1489. Як зазначено у листі Українського державного центру соціальних служб для молоді Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 01/27 від 18.01.2001 р. директорам республіканського, Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольского міських центрів соціальних служб для молоді з Міністерством транспорту України досягнуто домовленість про пільговий проїзд учасників трудових об'єднань молоді, які працюватимуть під егідою Асоціації трудових об'єднань молоді України на будівельних, сільськогосподарських та інших роботах. Ведуться переговори з Укравтодором, Міністерством аграрної політики України, Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України провідними фірмами і сільськогосподарськими підприємствами з метою забезпечення учнів та студентів обсягом робіт під час літніх канікул.
Крім того, керівництво Асоціації трудових об'єднань молоді України погоджує питання з керівництвом регіонів Російської Федерації, в які традиційно від'їжджали студентські будівельні загони з України. Ведуться переговори з фірмами Угорщини, Польщі, Югославії, Чехії, Словаччини з метою пошуку фронту робіт для трудових об'єднань молоді України.
Установчою конференцією Асоціації трудових об'єднань молоді України 24 грудня 1999 р. затверджено Статут Асоціації трудових об'єднань молоді України, головними завданнями якої, зокрема, визначено сприяння розробці механізмів гнучкого дер-
630
Глава XIII
жавного програм но-цільового управління соціально-економічною та соціально-психологічною адаптацією молоді України, сприяння створенню всеукраїнської інформаційної комп'ютерної мережі «Молодіжні трудові ресурси», сприяння створенню мережі штабів студентських загонів, молодіжних бізнес-центрів, молодіжних центрів праці тощо; організацію руху добровільних трудових об'єднань молоді (студентських трудових, наукових, соціальних загонів, трудових об'єднань старшокласників, табори праці та відпочинку тощо); сприяння соціальній підтримці безробітної молоді (створення молодіжних клубів безробітних, залучення їх до громадських робіт, сприяння підготовці та підвищенню їх кваліфікації, створення постійних робочих місць, сприяння розвитку «своєї справи» тощо); сприяння організації програмно-цільового фінансування та кредитування молоді з метою вирішення проблеми її працевлаштування після закінчення навчання, втому числі для створення підприємницьких структур, розробки інноваційних наукових проектів тощо.
3. Законом України від 24 січня 1995 р. «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» передбачено створення служби у справах неповнолітніх в адміністративно-територіальних одиницях України. Ці органи та служби мають право звертатися з питань працевлаштування неповнолітніх до відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності (Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 6. - Ст. 35).
4. Частина друга коментованої статті гарантує молодим спеціалістам роботу за фахом не менше трьох років — тільки випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями.
Згідно з Положенням про сприяння в працевлаштуванні випускників вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України № 79 від 23 березня 1994 р. зі змінами, внесеними наказами Міністерства освіти України № 379 від 9 грудня 1996 р. і № 73 від 10 квітня 2000 p., чітко визначено поняття випускник — це студенти вищих навчальних закладів і учні професійних навчально-виховних закладів, які закінчили повний курс навчання.
Праця молоді
631
У п. 6 цього Положення визначено поняття молодого спеціаліста — це випускник вищого навчального закладу, якому присвоєно кваліфікацію спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування або спеціальності і якого працевлаштовано на підставі посвідчення про направлення на роботу. Протягом трьох років з моменту укладення ним договору з замовником він вважається молодим спеціалістом. Час навчання в інтернатурі в цей строк не зараховується.
5. Випускник професійного навчального закладу, якому присвоєно робітничу професію певної кваліфікації і якого працевлаштовано на підставі посвідчення про направлення на роботу, вважається молодим робітником протягом двох років з моменту укладення ним трудового договору з замовником.
6. Указом Президента України № 77/96 від 23 січня 1996 р. в редакції Указу № 342/96 від 16 травня 1996 р. «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» визначено, що особи, які навчаються в державних вищих навчальних закладах за рахунок державних коштів — за державним замовленням — укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та отримання відповідної кваліфікації працювати у державному секторі народного господарства не менше трьох років. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують у встановленому порядку повну вартість навчання.
На основі цього Указу Кабінет Міністрів України прийняв 22 серпня 1996 р. постанову № 992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням». У ній визначаються порядок формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою; порядок працевлаштування на виконання контрактів, які були укладені державними органами і виконавцями — вищими державними навчальними закладами України.
7. Випускники профтехучилищ І рівня акредитації, які одержали кваліфікацію молодшого спеціаліста, є молодими фахівцями і їм забезпечується робота за фахом за державним замовленням строком не менш як на три роки з моменту укладення трудового договору з замовником.
632
Глава XIII
8. Постановою Кабінету Міністрів України № 949 від 1 вересня 1997 р. «Про затвердження Положення про працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, які навчалися на умовах державного контракту за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління» випускниками визнаються особи, яких було прийнято на навчання до вищого навчального закладу з числа осіб віком до ЗО років, яким присвоєно кваліфікацію магістра державного управління і яких працевлаштовано на підставі направлення на роботу. Вони вважаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладення контракту між ним та державним органом чи органом місцевого самоврядування.
Стаття 198. Обмеження звільнення працівників молодше вісімнадцяти років Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.
1. Законом України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24 січня 1995 р. передбачено, що здійснення соціального захисту серед неповнолітніх покладається на Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, Республіканський комітет у справах сім'ї та молоді Автономної Республіки Крим, служби у справах неповнолітніх обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад.
2. Служби у справах неповнолітніх створюються відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
їх головними завданнями є розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадсь-
Праця молоді
633
кими організаціями заходів щодо забезпечення прав, свобод, законних інтересів неповнолітніх; контроль за виконанням цих заходів; координація зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності у вирішенні питань соціального захисту неповнолітніх; здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю неповнолітніх на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності тощо.
Служби у справах неповнолітніх мають право: приймати з питань, віднесених до їх компетенції, рішення, які є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, посадовими особами і громадянами.
5. Постановою Кабінету Міністрів України № 2136 від 25 листопада 1999 р. були затверджені типові положення про служби у справах неповнолітніх.
За змістом коментованої статті саме зазначені служби уповноважені надавати згоду на звільнення неповнолітніх працівників.
Крім того, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. передбачено створення комісій у справах неповнолітніх при виконкомах міських рад (крім міст районного значення), які також виступають суб'єктами надання згоди на звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника.
4. Коментована стаття передбачає, при звільненні неповнолітніх за умов зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності кадрів або штату працівників, банкрутства; у разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, і у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, обов'язок роботодавця здійснювати працевлаштування неповнолітніх працівників.
5. Порушення передбаченого порядку звільнення неповнолітніх працівників є підставою для визнання звільнення незаконним і поновлення такого працівника на роботі в порядку ст. 235 цього Кодексу.
634
Глава XIII
Стаття 199. Розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.
(Стаття 199 із змінами, внесеними згідно із Законом № 6/95-ВР від 19.01.95)
1. Коментована стаття передбачає право вимагати припинення трудового договору з неповнолітнім батьків, усиновителів, піклувальників, опікунів, а також державних органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю.
До таких органів можна віднести органи прокуратури, комітети неповнолітніх при виконкомах міських рад, місцеві державні адміністрації, комітет по нагляду за охороною праці, служби у справах неповнолітніх, державні інспекції праці тощо.
2. Особи і державні органи і посадові особи, які мають право вимагати припинення трудового договору з неповнолітнім, зобов'язані подати докази про неможливість продовження трудового договору неповнолітнього у зв'язку з загрозою здоров'ю неповнолітнього або порушенням законних інтересів неповнолітнього на даному підприємстві, в установі, організації.
Стаття 200. Участь молодіжних організацій у розгляді питань праці і побуту молоді Профспілковий комітет підприємства, установи, організації і власник або уповноважений ним орган розглядають питання про заохочення молодих працівників, розподіл для них житла і місць у гуртожитках, охорону праці, їх звільнення, використання коштів на розвиток культурно-масової і спортивної роботи за участю представника молодіжної організації на умовах, визначених колективним договором.
(Стаття 200 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №4617-10 від 24.01.83; Законом № 871-12 від 20.03.91. в редакції Закону № 263/9S-BP від 05.07.95)
Праця молоді
635
Молодіжні організації через своїх представників беруть участь у вирішенні питань про заохочення молодих працівників; розподіл для них житла і місць у гуртожитках, охорону праці і звільнення, використання коштів на розвиток культурно-масової роботи.
Умови участі молодіжних організацій при вирішенні зазначених питань повинні бути конкретно визначені в колективному договорі.
Правом участі у вирішенні зазначених питань користуються молодіжні організації, що належним чином легалізовані згідно з Законом України «Про об'єднання громадян». Відповідно повноваження представника такої організації доцільно оформляти рішенням її статутних органів.
Глава XIV
ПІЛЬГИ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ,
ЯКІ ПОЄДНУЮТЬ РОБОТУ З НАВЧАННЯМ
(Назва глави XIVіз змінами, внесеними згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91)
Стаття 201. Організація виробничого навчання
Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи.
(Стаття 201 із змінами, внесеними згідно із Законом № 871-12 від 20.03.91)
1. Стаття 43 Конституції України передбачає обов'язок держави створювати умови для повного здійснення права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовувати програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Організація виробничого навчання згідно до коментованої статті здійснюється шляхом підготовки робітників, які не мають кваліфікації; перепідготовки (перекваліфікації) робітників; підвищення виробничої кваліфікації.
2. Усі прийняті на роботу громадяни як робітники, що не мають спеціальності, зобов'язані пройти професійно-технічну підготовку в обсязі вимог кваліфікаційної характеристики початкового рівня кваліфікації спеціальності, відповідно до програми професійного навчання.
3. Підготовка нових робітників на підприємствах і в організаціях здійснюється шляхом індивідуального чи бригадного навчання безпосередньо на виробництві; на курсах, що створюються з цією метою; у навчально-курсових комбінатах і навчальних пунктах.
4. При індивідуальному навчанні кожний з учнів прикріплюється до кваліфікованого робітника-інструктора, висококваліфікованого робітника або іншого спеціаліста.
Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням
637
5. При бригадній (груповій) формі навчання учнів об'єднують у навчальні бригади. Невеликі за складом бригади учнів можуть включатись у комплексні робочі бригади.
6. При формі підготовки нових робітників на курсах, що застосовується для навчання складним професіям, коли є потреба в теоретичній підготовці за розширеною програмою і створенні окремої навчальної бази, навчання здійснюється в навчальних бригадах (групах) безпосередньо на підприємствах і в організаціях або на навчально-виробничій базі, що створюється для проведення курсів.
7. Перепідготовка робітників на підприємствах і в організаціях проводиться у тих самих формах, що й підготовка нових робітників, — шляхом індивідуального або бригадного навчання або навчання на курсах підготовки нових робітників.
8. Підвищення кваліфікації робітників на підприємствах чи в організаціях здійснюється на виробничо-технічних курсах, що створюються з метою набуття робітниками виробничих навичок та технічних знань, необхідних для фактичного виконання робіт; на курсах навчання робітників іншим та суміщуваним професіям; на курсах цільового призначення, що організуються з метою вивчення робітниками нового обладнання; у школах передових методів праці; у школах майстрів.
Стаття 202. Створення необхідних умов для поєднання роботи з навчанням Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.
(Стаття 202 із змінами, внесеними згідно із Законом № 117-XIV від 18.09.98)
1. Коментована стаття зобов'язує власника або уповноважений ним орган створювати необхідні умови працівникам, які поєднують роботу з навчанням, а саме: працівникам, які підвищують виробничу кваліфікацію або навчаються в навчальних закладах і поєднують роботу з навчанням, з тим щоб ці працівники мали реальну можливість здійснити своє право на навчання.
2. На підприємствах, в організаціях і установах різних форм власності обов'язком власника або уповноваженого ним органу є
638
Глава XIV
виконання трудового законодавства щодо тих працівників, які поєднують роботу з навчанням — своєчасне надання цим працівникам пільг, по можливості не відправляти їх у тривалі відрядження, надання додаткової відпустки, а також за проханням працівника — відпустки без збереження заробітної плати для підготовки до навчання. У колективному договорі повинні закріплюватись обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо створення умов для працівників, які поєднують роботу з навчанням.
Стаття 203. Заохочення працівників, які поєднують роботу з навчанням При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі повинне враховуватись успішне проходження працівниками виробничого навчання, загальноосвітня і професійна підготовка та успішне проходження працівниками навчання в закладах освіти.
(Стаття 203 із змінами, внесеними згідно із Законом № 117-XIVвід 18.09.98)
1. Коментована стаття зобов'язує власника враховувати успішне проходження навчання і заохочувати працівників, які поєднують роботу з навчанням, при вирішенні питання про підвищення кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі. У колективному договорі бажано передбачати перевагу для осіб, які поєднують роботу з навчанням, перед іншими працівниками.
2. З метою глибокого засвоєння процесу виробництва та одержання достатніх практичних навичок особи, які навчаються без відриву від виробництва, з огляду на підвищення ними кваліфікації і одержання знань можуть просуватися по роботі і до закінчення навчального закладу.
Для таких працівників можуть бути передбачені пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування.
Стаття 204. Здійснення виробничого навчання в робочий час
Теоретичні заняття і виробниче навчання при підготовці нових робітників безпосередньо на виробництві шляхом індивідуального, бригадного і курсового навчання провадяться в межах робочого часу, встановленого законодавством про працю для працівників відповідних віку, професій і виробництв.
Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням
639
1. Навчальний час учня, слухача визначається обліковими одиницями часу, передбаченого для виконання навчальних програм.
Теоретичні заняття і виробниче навчання при підготовці нових робітників проводяться в межах робочого часу, який визначено ст. 50 КЗпП, і не можуть перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості часу навчання.
2. Планування послідовності занять і розподіл навчальних годин при підготовці нових робітників здійснюються на підприємстві відділом виробничого технічного навчання або іншим аналогічним виробничим підрозділом відповідно до навчальних програм.
Послідовність, час і місце проведення виробничого навчання та теоретичних занять встановлюються розкладом.
Стаття 205. Неприпустимість залучення до роботи,
що не стосується спеціальності, яка вивчається У період виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівники не можуть використовуватись на будь-якій роботі, що не стосується спеціальності, яка вивчається ними.
1. При виробничому навчанні працівник опановує певну трудову функцію, яку буде виконувати постійно після закінчення навчання. Тому коло обов'язків, що належить до трудової функції учня в майбутньому, повинно бути покладено в основу навчального процесу. Ця трудова функція визначається тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників, технічними правилами, посадовими інструкціями та положеннями.
2. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний так організувати навчальний процес, щоб під час навчання учні не залучалися до роботи, що не стосується спеціальності, яка вивчається.
3. Відволікати учнів, слухачів від участі в навчальному процесі забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України (ст. 27 Закону України від 10 лютого 1998 р. «Про професійно-технічну освіту»).
640