Кодекс законів про працю України: Науково-практич-к 57 ний коментар. Харків: Консум, 2003. 832 с. Isbn 966-7920-40-2
| Вид материала | Кодекс |
- Бк 67. 9(4 Укр)304 Т35 Автор коментаря, 8181.26kb.
- Співдружності Незалежних Держав 29 жовтня 1994р. //Приложение к Информационному бюллетеню, 558.69kb.
- С. В. Гончаренко Науково-практичний коментар до Закон, 1520.7kb.
- План: Поняття та місце в системі права України. Функції цивільного права, 692.25kb.
- Список використаних джерел кодекс Законів про працю України (зі змінами та доповненнями), 10.88kb.
- Кодекс законів про працю України, 2445.07kb.
- Кодекс законів про працю України, 1549.24kb.
- Кодекс законів про працю України, 3210.89kb.
- Кодекс законів про працю України, 1742.56kb.
- Кодекс законів про працю України, 461.45kb.
кої системи допуску до робіт з підвищеною небезпекою, визначення переліку таких робіт та правил їх безпечного виконання;
— встановлення правил безпечного виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях (з опрацюванням і затвердженням інструкцій з охорони праці та відповідними професіями робітників);
— організації забезпечення працівників спецодягом, спец-взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, визначення порядку зберігання, ремонту, прання, хімічного чищення цих засобів, їх своєчасної заміни у разі дострокового зносу;
— організації проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників певних категорій.
9. Локальні нормативно-правові акти повинні відповідати чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, стандартам про оформлення документів та іншим нормативним актам про охорону праці, що забезпечує їх правильне розуміння, та враховувати вимоги типових нормативних актів:
— Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 73 від 3 серпня 1993 p.;
Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 72 від 3 серпня 1993 p.;
— Типового положення про роботу уповноважених трудовими колективами з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 135 від 28 грудня 1993 р., на підставі яких приймаються локальні нормативні акти.
Стаття 158. Обов 'язок власника або уповноваженого ним
органу щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробницт-
Охорона праці
549
ва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.
(Стаття 158 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3694-12 від 15.12.93)
Коментована стаття встановлює один з обов'язків власника по організації охорони праці на підприємстві — вжиття заходів для полегшення і оздоровлення умов праці працівників. Цей обов'язок він реалізує шляхом:
— впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва;
— впровадження вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці;
— зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювання.
Стаття 159. Обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці
Працівник зобов'язаний:
знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва; користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;
проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці; особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.
(Стаття 159 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР№ 2240-10від 29.07.81, № 4617-10 від 24.01.83; Законом № 3694-12 від 15.12.93)
550
Глава XI
1. Основний тягар по створенню безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або уповноважений ним орган. Проте досягнення цієї мети неможливо без залучення самих працівників до організації системи охорони праці на підприємстві, в установі, організації. Тому в нормативно-правових актах встановлено не лише їх права з охорони праці, а й зобов'язання.
2. Працівники зобов'язані знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, що сприяє зменшенню травматизму на виробництві. З цією метою організовуються навчання (інструктаж) та перевірка знань з охорони праці, проходження яких є обов'язком працівника.
Працівники зобов'язані виконувати вимоги законодавства, спрямовані на усунення негативного впливу умов праці на їх здоров'я. До них відносять обов'язки працівників користуватися засобами колективного і індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Зобов'язання працівника з охорони праці можуть бути передбачені у трудовому договорі, колективному договорі (угоді), правилах внутрішнього трудового розпорядку. їх виконання також є обов'язком працівника.
3. Законодавством передбачено заходи — переконання і примусу — спрямовані на забезпечення виконання працівниками своїх обов'язків з охорони праці.
До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення, види яких встановлюються у колективному договорі, за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці. У колективному договорі можна встановити й інші підстави застосування заохочень до працівників, наприклад, за співробітництво з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, за вжиття заходів з усунення виробничої ситуації, що створює загрозу їх життю чи здоров'ю або людей, які їх оточують, і навколишньому природному середовищу.
За невиконання чи неналежне виконання обов'язків з охорони праці працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності. У разі відмови працівника від проходження медичних оглядів і навчання з охорони праці власник або уповноваже-
Охорона праці
551
ний ним орган зобов'язаний відсторонити працівника від роботи до усунення причин відсторонення.
Стаття 160. Контроль за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Трудові колективи через обраних ними уповноважених, професійні спілки через свої виборні органи і представників контролюють додержання всіма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях.
(Стаття 160 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 8474-10від 27.02.85; Законом № 3694-12 від 15.12.93)
1. На власника або уповноважений ним орган покладено обов'язок здійснення постійного контролю за додержанням працівниками вимог законодавства про охорону праці. Загальний контроль за додержанням законодавства здійснюють керівник підприємства, його заступники, керівники структурних підрозділів підприємства, безпосередні керівники робіт. Для здійснення спеціального контролю на підприємствах, в установах, організаціях згідно зі ст. 23 Закону України «По охорону праці» створюється служба охорони праці.
Служба охорони праці здійснює організацію безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд, забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту, проведення професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганду безпечних методів праці, запровадження оптимальних режимів праці і відпочинку працівників, професійного добору виконавців для певних видів робіт та здійснення контролю за створенням безпечних і нешкідливих умов праці.
Порядок створення та повноваження служби охорони праці регулюються положенням, що приймається власником або уповноваженим ним органом на основі Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 73 від 3 серпня 1993 р. з наступними змінами і доповненнями.
552
Глава XI
2. Служба охорони праці створюється на всіх підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності чи підпорядкування, її ліквідація можлива лише у разі ліквідації самого підприємства, установи, організації.
3. Служба охорони праці контролює:
а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;
б) виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудовими колективами і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці;
в) відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працівників; наявність технологічної документації на робочих місцях;
г) своєчасне проведення навчання та інструктажів працівників, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;
ґ) забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацію питного режиму; надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;
д) використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з чинним законодавством;
є) проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах та роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі; проходження щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року;
є) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування.
Охорона праці
553
4. Спеціалісти з охорони праці мають право безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, зупиняти роботу виробництва, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників, та одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці.
Для виконання функцій, покладених на службу охорони праці, її спеціалісти мають право надсилати керівнику подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують законодавство про охорону праці; порушувати клопотання про заохочення працівників; вимагати відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають доступу до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці.
5. Виявивши порушення вимог нормативних актів про охорону праці, спеціалісти служби видають керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи за формою 1-ОП. Припис складається у двох примірниках, один з яких подається керівникові перевіреного об'єкта, цеху, підприємства, другий залишається у службі охорони праці. Припис реєструється в службі охорони праці і зберігається протягом п'яти років.
У приписі вказуються: сутність виявлених недоліків; нормативні акти про охорону праці, положення яких порушено; строк, протягом якого виявлені порушення повинні бути усунені, та дата фактичного виконання заходів.
Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису чи одержання припису, такий з відповідним поданням надсилається на ім'я керівника, якому підпорядкований керівник структурного підрозділу, або керівникові підприємства. Якщо ж керівник підприємства відмовляється від підпису чи одержання припису і дане підприємство не має вищої за підлеглістю господарської організації, то спеціаліст з охорони праці запрошує двох свідків (членів комісії з питань охорони праці підприємства, уповноважених від трудового колективу з питань
554
Глава XI
охорони праці або від профспілки) і вони засвідчують цей факт. Припис з відповідними поясненнями може бути надіслано у районну прокуратуру, територіальний орган Держнаглядохорон-праці за місцем знаходження підприємства.
Приписи спеціалістів служби охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасовувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці — керівник підприємства.
6. Система заходів з організації ефективного управління охороною праці та здійснення належного контролю передбачає постійну співпрацю власника або уповноваженого ним органу з найманими працівниками та їх представниками, створення з ними спільних органів. До таких органів належить комісія з питань охорони праці підприємства. Вона здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях, забезпеченням працівників засобами колективного та індивідуального захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газова-ною солоною водою та станом використання санітарно-побутових приміщень тощо.
Комісія з питань охорони праці підприємства є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, тому на відміну від служби охорони праці її рішення мають рекомендаційний характер.
7. Громадський контроль за додержанням власником або уповноваженим ним органом і всіма працівниками законодавства про охорону праці здійснюють:
— наймані працівники — через уповноважених представників;
— професійні спілки — через свої виборні органи і представників.
8. Правовий статус уповноважених трудовими колективами з питань охорони праці на підприємстві, в установі, організації визначається Положенням про роботу уповноважених трудовими колективами з питань охорони праці. Це Положення розробляється за участю представників власника або уповноваженого ним органу, трудового колективу та профспілки (профспілок) на підставі Типового положення про роботу уповноважених трудовими колективами з питань охорони праці, затвердженого нака-
Охорона праці
555
зом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 135 від 28 грудня 1993 p., і затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.
9. Уповноважені з питань охорони праці не звільняються від виконання своїх трудових функцій, а контрольні повноваження здійснюють безпосередньо на своїх дільницях, у цехах, змінах, бригадах і ланках. Вони звільняються від основної роботи у разі їх залучення до перевірок стану безпеки і умов праці посадовими особами міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, місцевих органів державної виконавчої влади, державного нагляду та громадського контролю за охороною праці. Цей строк і збереження середньої заробітної плати встановлюються у колективному договорі.
10. Уповноважені з питань охорони праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за відповідністю законодавству з охорони праці:
— умов праці на робочих місцях, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва; стану засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівниками, проходів, шляхів евакуації та запасних виходів, а також санітарно-побутових умов;
— режиму праці і відпочинку;
— використання праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;
— забезпеченості працівників спеціальним одягом, взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, організації питного режиму;
— пільг і компенсацій, що надаються працівникам за роботу з важкими та шкідливими умовами праці;
— відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я або заподіяння моральної шкоди;
— проведення навчання, інструктажів та перевірки знань працівників з охорони праці;
— проходження працівниками попереднього і періодичних медичних оглядів;
— забезпечення працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, що діють в межах підприємства, та додержання працівниками в процесі роботи вимог цих нормативних актів;
556
Глава XI
— своєчасності і правильності розслідування, документального оформлення та обліку нещасних випадків та професійних захворювань;
— виконання наказів, розпоряджень, заходів з питань охорони праці, в тому числі заходів із усунення причин нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, визначених в актах розслідування;
— використання фонду охорони праці підприємства за його призначенням;
— наявності і стану наочних засобів пропаганди та інформації з питань охорони праці на підприємстві.
11. Виявивши порушення нормативних актів з охорони праці, уповноважений вносить пропозиції щодо їх усунення у спеціально заведену для цього книгу. Він може вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.
Пропозиції уповноваженого підлягають обов'язковому розгляду власником чи керівником відповідного структурного підрозділу підприємства. Уповноважений контролює реалізацію внесених ним пропозицій.
У разі створення загрози життю або здоров'ю працівників уповноважений має право вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці.
12. Правом на здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спец-взуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту наділені профспілкові організації. Для здійснення ефективного контролю та попередження порушень у сфері охорони праці профспілки вправі:
— у разі загрози життю або здоров'ю працівників вимагати від власника або уповноваженого ним органу негайно припинити роботи на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення такої загрози;
— брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань та давати свої висновки про них;
Охорона праці
557
— вносити подання, які є обов'язковими для розгляду власником або уповноваженим ним органом, та одержувати від них аргументовані відповіді.
13. Для здійснення контролюючих функцій професійні спілки створюють відповідні інспекції, комісії, обирають представників та затверджують положення про них. Президією Федерації профспілок України прийнято Типове положення представників профспілок з питань охорони праці, Положення про комісію з питань охорони праці профспілкового комітету підприємства та Положення про громадського інспектора з охорони праці.
Стаття 161. Заходи щодо охорони праці
Власник або уповноважений ним орган розробляє за участю професійних спілок і реалізує комплексні заходи щодо охорони праці відповідно до Закону України «Про охорону праці». План заходів щодо охорони праці включається до колективного договору.
(Стаття 161 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №4617-10 від 24.01.83)
1. Закон України «Про охорону праці» регулює комплекс питань, спрямованих на створення безпечних і нешкідливих умов праці. На його основі та усієї системи законодавства України про охорону праці власник за участю професійних спілок розробляє і реалізує комплекс заходів щодо охорони праці з метою запобігання виникненню нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.
2. План заходів щодо охорони праці включається до колективного договору. Він охоплює систему заходів щодо доведення умов праці до встановлених норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища:
— проведення атестації робочих місць на їх відповідність нормативним актам про охорону праці;
— забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту;
— реалізація заходів щодо усунення безпосереднього контакту працівників із шкідливими речовинами і матеріалами, іншими несприятливими та небезпечними факторами виробництва;
— впровадження систем автоматичного контролю та сигналізації наявності шкідливих і небезпечних виробничих факторів,
558
Глава XI
пристроїв аварійного вимкнення виробничого устаткування та комунікацій у разі виникнення небезпеки для працівників;
— впровадження устаткування та пристроїв, які забезпечують захист працівників від ураження електричним струмом, дії статистичної електрики та розрядів блискавок;
— приведення рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших шкідливих випромінювань на робочих місцях у відповідність до вимог чинних нормативних актів;
— проведення експертизи технічного стану будівель та споруд, експертизи та діагностики потенційно небезпечних об'єктів, устаткування, обладнання;
— створення кабінетів, куточків, виставок з питань охорони праці, придбання потрібних нормативних документів, навчальних посібників, плакатів, періодичної літератури;
— навчання працівників, проведення нарад, семінарів з питань охорони праці;
— реконструкція та оснащення на виробництві санітарно-побутових приміщень (гардеробних, душових, кімнат для прийняття їжі), місць організованого відпочинку, обладнання їх сучасним інвентарем і устаткуванням з метою доведення рівня забезпеченості працівників до встановлених норм.
Для надання практичної допомоги з визначення заходів з охорони праці розроблено Спільні рекомендації державних та профспілкових органів щодо змісту розділу «Охорона праці» у колективному договорі (угоді, трудовому договорі).
Стаття 162. Кошти на заходи щодо охорони праці
Для проведення заходів щодо охорони праці виділяються у встановленому порядку кошти і необхідні матеріали. Витрачати ці кошти і матеріали на інші цілі забороняється.
Порядок використання зазначених коштів і матеріалів визначається в колективних договорах.
Трудові колективи контролюють використання коштів, призначених на охорону праці.
(Стаття 162 із змінами, внесеними згідно і Указом ПВР № 4617-10 від 24.01.83)
1. Ефективність реалізації більшості заходів з організації охорони праці на підприємстві, в установі, організації залежить від
Охорона праці
559
коштів, вкладених на доведення умов праці до нормативних вимог, подальшого підвищення рівня охорони праці на виробництві і фінансування комплексних заходів, що розробляються та реалізуються безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності.
Фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівники не несуть витрат на організацію охорони праці.
2. Згідно зі ст. 21 Закона України «Про охорону праці» для фінансування охорони праці на підприємствах, в галузях і на державному рівні створювалися фонди охорони праці. Порядок їх створення та функціонування регулювався Положенням про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 838 від 7 жовтня 1993 р. (в редакції постанови № 395 від 9 березня 1999 р. з наступнимии змінами і доповненнями). Проте воно втратило чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 26 жовтня 2001 р. «Про реалізацію пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно з п. З «Прикінцевих положень» цього Закону України з моменту створення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, державний, галузеві та регіональні фонди ліквідовуються, а Фонд стає їх правонаступником.
3. З урахуванням зазначених змін і доповнень до трудового законодавства, залишається відкритим питання функціонування фондів охорони праці підприємств, оскільки відсутній механізм їх формування і нагромадження коштів. У зв'язку з цим роль колективного договору у правовому регулюванні фінансування заходів з охорони праці зросла.
У колективних договорах встановлюється порядок використання коштів і матеріалів, спрямованих на проведення заходів з охорони праці. Слід також передбачити необхідні витрати, джерела фінансування, строки та відповідальних осіб за проведення заходів з охорони праці.
560