Geum.ru

Кодекс законів про працю України: Науково-практич-к 57 ний коментар. Харків: Консум, 2003. 832 с. Isbn 966-7920-40-2

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   ...   38   39   40   41   42   43   44   45   ...   67
Глава XI

ка до розміру страхового внеску. Проте він позбавляється цього права, якщо протягом календарного року на нього накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці.

13. Гарантією безпечних і нешкідливих умов праці є встановлення юридичної відповідальності за порушення нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, представників професійних спілок, найманих працівників. За вчинення цих правопорушень настає адміністративна, кримінальна, цивільно-правова відповідальність та відповідальність за трудовим правом. Законодавство України про охорону праці передбачає також сплату підприємствами, установами, організаціями штрафних санкцій.

Застосування штрафів до підприємств, установ, організацій є заходом економічного впливу, що стимулює власника або уповноважений ним орган до створення безпечних і нешкідливих умов праці, системи охорони праці, яка зменшує рівень травматизму на виробництві. Кошти від штрафних санкцій спрямовуються на організацію охорони праці на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівні і не надходять до фонду охорони праці підприємств, установ, організацій.

З метою попередження виникнення нещасних випадків і професійних захворювань, усунення їх негативних наслідків до власників або уповноважених ними органів можуть застосовуватися превентивні заходи — зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду чи службою охорони праці.

Стаття 154. Додержання вимог щодо охорони праці

при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працівників повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці.

Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва або реконструкції, тех-

Охорона праці

537

нелогічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.

(Стаття 154 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3694-12 від 15.12.93)

1.  Коментована стаття та ст. 24 Закону України «Про охорону праці» встановлюють положення про дотримання вимог з охорони праці як при проектуванні виробничих об'єктів, розробленні нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працівників, так і при введенні в дію після будівництва або реконструкції виробничих будівель, споруд, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів.

2.  Законодавство України передбачає обов'язковість проведення експертизи проектної документації з питань охорони праці щодо всіх проектів на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва незалежно від форми власності та джерел фінансування.

Під час проведення експертизи здійснюється оцінка відповідності проектних рішень з питань охорони праці сучасному технічному рівню, досягненням науки і техніки, оцінюється створення системи безпечних і нешкідливих умов праці, забезпечення заходами захисту від нещасних випадків, виробничих аварій, небезпечних екологічних, гідрогеологічних, сейсмічних процесів, перевіряється наявність дозволів на виготовлення засобів виробництва та застосування нових технологій, що передбачені у проекті, а також сертифікатів, які засвідчують безпеку їх використання.

3. Проведення експертизи проектної документації на її відповідність вимогам з охорони праці регулюється Положенням про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 431 від 23 червня 1994 р.

4. Для проведення експертизи проектної документації у складі територіальних управлінь Державного департаменту по нагляду за охороною праці створено експертно-технічні центри.

Експертно-технічні центри Держнаглядохоронпраці виконують експертизу на відповідність нормативним актам про охорону праці:

538

Глава XI

—   проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення, виготовлення машин, устаткування та інших засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працівників, нових технологій;

—  проектів будівництва гірничодобувних і переробних підприємств — щодо відповідності вимогам з охорони праці та охорони надр;

— проектів заходів щодо охорони будівель та споруд від шкідливого впливу гірничих робіт;

—  проектів гірничих відводів, планів розвитку гірничих робіт і проектів розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, матеріалів на списання запасів корисних копалин, проектів на ліквідацію гірничодобувних підприємств, нафтових та газових свердловин;

—  обладнання (устаткування), нормативний строк служби якого закінчився, а також відновленого після аварії, реконструкції — на його придатність до подальшого використання;

— інші види експертиз, передбачені чинним законодавством. 5. Експертизу проектної документації з питань охорони праці

органи Держнаглядохоронпраці проводять з урахуванням висновків органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, органів державного пожежного нагляду управління пожежної охорони МВС України, Держатомнагляду (на підконтрольних підприємствах), Мінекобезпеки України.

При отриманні негативного експертного висновку по проекту власник повинен усунути зауваження щодо порушення нормативних актів про охорону праці і повторно подати проектну документацію на розгляд. У разі незгоди з експертним висновком власник або уповноважений ним орган може оскаржити його в місячний строк до Держнаглядохоронпраці.

Стаття 155. Заборона введення в експлуатацію підприємств, які не відповідають вимогам щодо охорони праці Жодне підприємство, цех, дільниця, виробництво не можуть бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не створено безпечних і нешкідливих умов праці.

Охорона праці

539

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.

Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи.

(Стаття 155 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР №4617-10 від 24.01. S3; Законом № 3694-12 від 15.12.93)

1.  Створення безпечних і нешкідливих умов праці є невід'ємною вимогою для прийняття і введення в експлуатацію підприємства, цеху, дільниці, виробництва. З цією метою проводиться перевірка їх відповідності санітарно-гігієнічним, протипожежним, радіаційним, екологічним, архітектурним, будівельним та іншим вимогам, здійснюється комплексне випробування устаткування, будівель та інших об'єктів до початку експлуатації, включаючи виконання заходів із забезпечення безпечних умов праці, виробничої санітарії, захисту природного середовища, пожежної безпеки.

2.  Коментована стаття встановила вимогу одержувати дозвіл від органів державного нагляду за охороною праці на введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення і одержання дозволу на початок роботи новоствореного підприємства.

Порядок одержання цих дозволів регулюється Положенням про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 831 від 6 жовтня 1993 р.

3. Для одержання дозволу власник повинен подати заяву встановленого зразка до Державного департаменту по нагляду за охороною праці чи територіального управління. Положення передбачає різні підстави для одержання дозволу залежно від форми власності.

Підставою для видачі дозволу для державного підприємства є акт приймальної комісії, оформлений в установленому порядку. Порядок його одержання регулюється Положенням про порядок прийняття в експлуатацію об'єктів державного замовлення, будівництво яких завершено, затвердженим постановою Кабінету

540

Глава XI

Міністрів України № 449 від 5 серпня 1992 р. з наступними змінами і доповненнями.

4.  Підставою для видачі дозволу підприємствам інших форм власності є документи:

—  про державну реєстрацію підприємства;

—  про дозвол (ліцензію) на види діяльності, зазначені в установчих документах, якщо його одержання передбачено законодавством;

—  про контрольне обстеження підприємства органами державного нагляду за охороною праці;

—  про відповідність професійної кваліфікації посадових осіб профілю виробництва та наявності у них знань з питань охорони праці;

—  про дозвіл відповідних органів на утилізацію (поховання) відходів виробництва;

— про проведення окремих контрольних вимірювань і обстежень об'єктів, устаткування, систем захисту та управління, а також виробничого і навколишнього природного середовища, якщо такі здійснювалися на вимогу органів державного нагляду за охороною праці.

5. Незалежно від форми власності підприємства і поданих документів дозвіл видається лише за наявності позитивних висновків органів державного пожежного нагляду, санітарно-епідеміологічної служби, а в разі потреби — органів нагляду з ядерної та радіаційної безпеки про готовність підприємства до роботи.

Рішення про видачу дозволу на початок роботи підприємства приймається органами Держнаглядохоронпраці протягом 10 днів з часу одержання заяви.

Стаття 156. Заборона передачі у виробництво зразків нових машин та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій, що не відповідають вимогам щодо охорони праці Виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, а також впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.

(Стаття 156 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3694-12 від 15.12.93)

Охорона праці

541

1.   Проектна документація на виготовлення машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва проводиться згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 431 від 23 червня 1994 р.

Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, які впроваджуються у виробництво і в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, які засвідчують безпеку їх використання. Право проведення робіт з сертифікації надається органам з сертифікації, випробувальним лабораторіям (центрам) та експертам-аудиторам, що акредитовані в системі УкрСЕПРО.

Придбані за кордоном засоби виробництва повинні також відповідати вимогам нормативних актів України про охорону праці, і їх експлуатація допускається лише за умови дотримання встановлених вимог.

2.  Коментована стаття встановлює заборону виготовлення і передачі у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, а також впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці.

Порядок одержання цих дозволів регулюється Положенням про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України № 103 від 4 червня 1999 р.

3.  Дозволи видаються Державним департаментом нагляду за охороною праці та його територіальними управліннями. До компетенції Держнаглядохорон праці належать видача дозволів на застосування виробництв, обладнання, устаткування, механізмів та інших об'єктів згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до Положення про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України, затвердженого наказом Держнагля-дохоронпраці № 103 від 4 червня 1999 р., та видача дозволів на засоби виробництва, придбані за кордоном. Територіальні управ-

542

Глава XI

ління видають дозволи на всі види робіт, за винятком тих, що віднесені до компетенції центрального апарату Держнаглядохоронпраці.

4.  Положення обумовлює строки, протягом яких дозволи є чинними. Вони видаються:

а)  при розробленні нових технологій, виготовленні нових машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів вітчизняного виробництва — на строк дії технічних умов. Якщо строк дії технічних умов продовжується без внесення змін, то дозвіл переоформляється відповідно до нового строку їх дії.

При створенні виробів одиничного та малосерійного виробництва, що монтуються (складаються) за місцем експлуатації, дозвіл видається на строк, вказаний у паспорті;

б)  при застосуванні нових машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів вітчизняного виробництва — на строк, зазначений у паспорті (формулярі). Якщо застосовуються засоби з підвищеною небезпекою, то дозвіл видається на строк не менше трьох років;

в)  при застосуванні нових машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів, придбаних за кордоном, за наявності сертифіката відповідності — на строк не менше трьох років, а у разі наявності паспорта (формуляра) — на строк, вказаний у цих документах. При відсутності сертифіката відповідності — на строк, обумовлений в експертному висновку, але не більше трьох років.

5.  Дозвіл видається на підставі заяви власника або уповноваженого ним органу та позитивного експертного висновку експертно-технічного центру про відповідність проектів будівництва, зразків нових машин, механізмів, устаткування, технологічних процесів, транспортних засобів нормативним актам про охорону праці.

Власником також подаються сертифікати, якщо машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що запроваджуються у виробництво, підлягають обов'язковій сертифікації.

Для отримання дозволу на застосування нових технологій, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, придбаних за кордоном, власник, крім заяви, подає до Держнаглядохоронпраці:

Охорона праці

543

—  сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання сертифіката, що засвідчують безпеку використання продукції в Україні, і, в разі потреби, експертний висновок;

—  експлуатаційну документацію українською або, як виняток, російською мовою згідно з чинними нормативними документами (національні, міждержавні стандарти, правила тощо).

6. Строк розгляду документів, поданих до центрального апарату Держнаглядохоронпраці або територіального управління, і оформлення дозволу не повинні перевищувати 15 календарних днів.

Облік та реєстрація виданих дозволів покладаються на Держнаглядохоронпраці та його територіальні органи. Видані дозволи реєструються в єдиному реєстрі дозволів, який опрацьовує науково-технічне управління Держнаглядохоронпраці. Реєстр дозволів, виданих Держнаглядохоронпраці, а також інформація щодо скасування дозволів публікуються у журналі «Охорона праці».

Держнаглядохоронпраці та територіальні управління мають право відмовити видати дозвіл, у такому разі власнику надсилається обгрунтування відмови. Власник підприємства може оскаржити відмову територіального управління у видачі дозволу до центрального апарату Держнаглядохоронпраці або до господарського суду.

При встановленні порушень умов дії дозволу орган Держнаглядохоронпраці видає припис про усунення виявлених недоліків, зазначивши строки. Органи Держнаглядохоронпраці можуть скасувати виданий дозвіл за порушення власником підприємства чинних нормативних актів про охорону праці. Про скасування дозволу органи Держнаглядохоронпраці письмово повідомляють власника, органи державної виконавчої влади за місцем реєстрації та місцем діяльності підприємства не пізніше п'яти днів з дня прийняття рішення.

Стаття 157. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

544

Глава XI

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці проводяться органами державного нагляду за охороною праці за участю інших державних органів і професійних спілок у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

У разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду за охороною праці заходів, що забезпечать безпеку працівників.

(Стаття 157 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР№ 2240-10від 29.07.81, № 4617-10 від 24.01.83; Законом № 3694-12 від 15.12.93)

1. Конституція України, КЗпП України та Закон України «Про охорону праці» встановлюють основи правового регулювання охорони праці. Важливою складовою є державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП).

ДНАОП — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових до виконання. За сферою дії вони поділяються на міжгалузеві та галузеві. До державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці віднесені акти загальнодержавного користування, дія яких поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від їх відомчої належності та форм власності. До державних галузевих нормативних актів про охорону праці віднесено акти, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації певної галузі.

2.  В Україні прийнято низку нормативно-правових актів, які регулюють порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасування державних нормативних актів про охорону праці, принципи їх прийняття та побудови. До них належать: коментована стаття; розділ V Закону України «Про охорону праці»; постанова Кабінету Міністрів України № 135 від 2 березня 1994 р. «Про порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасування дер-

Охорона праці

545

жавних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці»; Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 19 від 16 березня 1994 p.; Положення про порядок побудови, викладу та оформлення державних нормативних актів про охорону праці, затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 16 від 1 березня 1994 p.; Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Комітету по нагляду за охороною праці України № 9 від 29 січня 1998 р.

3.  В Україні створено мережу науково-дослідних організацій, які беруть участь у розробленні ДНАОП. На Національний науково-дослідний інститут охорони праці покладено функції головної організації України, що координує роботу в цьому напрямі, надає методичну допомогу фахівцям базових організацій, опрацьовує проекти ДНАОП. Базові (головні) організації створюються у більшості галузей економіки згідно з рішеннями міністерств, відомств, концернів, корпорацій та інших об'єднань підприємств. До розробки проекту нормативного акта можуть залучатися окремі організації-розробники або творчі колективи, групи фахівців.

Для інформування працівників, власників або уповноважених ними органів та інших суб'єктів ДНАОП обов'язково публікуються в журналі «Охорона праці».

4. У законодавстві встановлено особливості скасування і припинення ДНАОП. Скасування ДНАОП можливе лише за умови прийняття нового нормативного акта або недоцільності його використання у подальшому. Скасування ДНАОП здійснюється за наказом органу, який затвердив цей акт, але не пізніше як за три місяці до визначеної дати скасування.

Припинення дії ДНАОП застосовується як тимчасовий захід з обов'язковим зазначенням строку припинення і допускається у виключних випадках, передбачених законодавством України, а саме:

— при відсутності науково-технічних рішень, що забезпечують наявність приладів та устаткування, які задовольняють вимоги нормативного акта про охорону праці;

546

Глава XI

—  у зв'язку з затримкою або припиненням випуску промислового устаткування, приладів або матеріалів, що вимагає нормативний акт про охорону праці;

—  у випадках несвоєчасного виявлення помилок, яких було допущено під час проектування, будівництва та введення в експлуатацію виробничого об'єкта, якщо ці помилки неможливо усунути без його реконструкції;

—  при застосуванні нового нормативного акта про охорону праці, коли його вимоги почали діяти, а приведення виробництва, об'єкта або робочого місця до стану, що відповідає новим вимогам, ще не закінчено.

Тимчасове припинення дії ДНАОП проводиться лише за попередньою згодою працівників підприємства, установи, організації з дотриманням спеціально встановленої процедури припинення. Власник або уповноважений ним орган повинен звернутися з письмовим клопотанням до органу державного нагляду, що затверджував цей нормативний акт. У клопотанні обов'язково зазначаються нормативний акт і його положення, що не виконуються, та причини їх невиконання; додаткові заходи, яких вжито для забезпечення безпечної експлуатації відповідного виробництва, об'єкта, устаткування, технологічного процесу, робочого місця на період припинення дії нормативного акта; погодження клопотання про припинення дії ДНАОП з працівниками, яких стосується це питання.

Рішення про припинення дії ДНАОП приймається державним органом, що видав цей акт, у місячний строк з дня одержання клопотання і повинно визначати строки та умови тимчасового припинення чинності нормативного акта, а також перелік вимог, дія яких припиняється.

5.  Особливістю законодавства України про охорону праці є те, шо значна частина питань з охорони праці на конкретному підприємстві, в установі, організації регулюється нормативними актами, що приймаються на локальному рівні.

6.  За порядком прийняття локальні нормативні акти поділяються на такі, що приймаються: одноособово власником або уповноваженим ним органом, за погодженням з працівниками підприємства та їх представниками, загальними зборами (конференцією) працівників.

Охорона праці

547

До розробки проекту локального нормативного акта про охорону праці залучаються представники працівників підприємства — уповноважений трудовим колективом, представники профспілок, члени комісії з питань охорони праці підприємства, що представляють інтереси найманих працівників.

Інформування працівників здійснюється не лише на етапі розроблення проекту акта про охорону праці, а й після прийняття акта шляхом ознайомлення всіх працівників з його змістом. На власника або уповноважений ним орган покладається обов'язок розповсюдження відповідних інструкцій шляхом видання (тиражування), придбання у вигляді брошур, односторонніх аркушів, плакатів.

7. На підприємстві приймаються такі локальні нормативні акти з охорони праці:

— положення (Положення про комісію з питань охорони праці, Положення про уповноваженого трудовим колективом з питань охорони праці);

—  правила (Правила внутрішнього розпорядку, які визначають обов'язки персоналу, що працює з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань);

— інструкції (Інструкція про порядок організації та проведення зварювальних та інших вогневих робіт на підприємстві);

— накази (наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці).

8.  Локальні нормативно-правові акти регулюють комплекс питань з охорони праці. Вони приймаються з основних питань організації системи охорони праці на підприємстві:

—  організації управління охороною праці на підприємстві, проведення систематичного контролю за виконанням управлінських рішень, за станом безпеки і умов праці;

—  забезпечення перспективного і поточного планування з питань поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, усунення причин виробничого травматизму та професійних захворювань;

—  організації лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність чинним нормативам;

— організації проведення навчання (інструктажу) та перевірки знань працівників з питань охорони праці, впровадження чіт-

548